CC BY
8
УДК 613.644:685.34 У.Б. Лотоцька-Дудик
https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2019.1.162315
ШК1ДЛИВ1 ВИРОБНИЧ1 ЧИННИКИ ВЗУТТеВИХ ВИРОБНИЦТВ: ШУМ ТА В1БРАЦ1Я
Львiвський нацюнальний медичний утверситет м. Данила Галицького
кафедра гтени та профшактично'1 токсикологИ
(зав. - доц. У.Б. Лотоцька-Дудик)
вул. Пекарська, 69, Львiв, 79010, Украна
Danylo Halytsky Lviv National Medical University
department of hygiene and prophylactic toxicology
Pekarska str., 69, Lviv, 79010, Ukraine
e-mail: [email protected]
Цитування: Медичш перспективи. 2019. Т. 24, № 1. С. 87-93 Cited: Medicniperspektivi 2019;24(1):87-93
Ключовi слова: взуттеве виробництво, виробничi чинники, умови nрацi, шум, вiбрацiя Ключевые слова: обувное производство, производственные факторы, условия труда, шум, вибрация Key words: shoe production, occupational factors, working conditions, noise, vibration.
Реферат. Вредные производственные факторы обувных производств: шум и вибрация. Лотоцкая-Дудык У.Б. Производство обуви является важной и перспективной отраслью легкой промышленности Украины. Почти на 300 предприятиях работает более 15 тыс. человек. Совершенствование технологий и оборудования, интенсификация производственных процессов на фоне их неполной механизации и автоматизации обуславливают наличие производственного шума и вибрации на рабочих местах, в частности в раскройных, вырубочных и сборочных цехах. Были проанализированы уровни производственного шума и производственной вибрации на рабочих местах работников основных профессий: раскройщиков, вырубщиков деталей, литейщиков, клеймовщиков, брусовщиц, швей, обработчиков деталей верха и низа обуви, намазчиков клея, затяжчиков, сборщиков обуви, шершевальщиков, фрезеровщиков. Условия труда раскройщиков на раскройных машинах Gerber, швей, брусовщиц, заготовителей верха, литейщиков, сборщиков и затяжчиков обуви, намазчиков клея по шумовым нагрузкам относятся ко 2-му классу (допустимые). Условия труда раскройщиков на раскройных прессах, клеймовщиков, сборщиков верха обуви на швейных машинах тяжелого класса, шершевальщиков, фрезеровщиков и обработчиков низа обуви - к вредным (класс 3.1), на отдельных рабочих местах вырубщиков деталей (пресс ПВГ-8) и шершевальщиков - к вредным (класс 3.2). Эквивалентные корректированные уровни локальной и общей вибрации не превышают допустимых уровней. Наличие сопутствующих неблагоприятных производственных факторов обуславливает необходимость изучения как комбинированного, так и сочетанного действия шума и вибрации с последующей оценкой рисков для здоровья работающих в легкой промышленности.
Abstract. Harmful occupational factors of shoe productions: noise and vibration. Lototska-Dudyk U.B. Shoe production is an important and promising industry of light industry in Ukraine. More than 15 thousand people work at almost 300 enterprises. Improvement of technologies and equipment, intensification of production processes on the background of their incomplete mechanization and automation cause production noise and vibration at the workplaces, in particular, in (lutting, dicking and closing workshops. Levels of manufacturing noise and production vibration in the workplaces of workers of the main occupations: cutters, clicking details, shoe markers, seamstresses, striking operatives, сementing operators, fitters and lasters, trimers and bottom scourers were analyzed. According to noise level, working conditions of cutters on the сШting machines Gerber, seamstresses, skivers, stitchers of upper, casters, fitters and lasters, сementing operators belong to the 2nd class (permissible). The working conditions of cutters on the outting presses, shoe markers, fitters of upper on the heavy-class sewing machines, bottom scourers, trimers and striking operatives are classified as harmful ones (class 3.1), on separate workplaces of clicking details (press PVH-8) and bottom scourers - class 3.2 degree of danger. Equivalent correction levels of local and general vibration don't exceed permissible levels. The presence of related unfavorable industrial factors necessitates the study of both combined and jointed action of noise and vibration with the subsequent assessment of the risks to the health of workers in the light industry.
Виробництво взуття e важливою та перспек- На майже 300 тдприемствах працюе понад тивною галуззю легко! промисловост Украши. 15 тис. ошб. Удосконалення технологш та
обладнання, штенсифшащя виробничих процешв на тлi !х неповно! мехашзаци й автоматизаци зумовлюють у рядi випадюв наявнiсть на робо-чих мюцях працюючих виробничого шуму та вiбращ!. На взуттевих пiдприeмствах Украши 5,4-4,7% робочих мiсць основних цехiв характе-ризуються наднормовими рiвнями шуму та 5,13,4% - вiбрацil [3].
Комбiнована дiя шуму та вiбращ! е одним iз шюдливих чинникiв у розкрiйних, вирубуваль-них та складальних цехах взуттевого вироб-ництва [4]. Високий рiвень шуму рееструеться на потоках, де використовуються сандальний метод кршлення взуття - 88% робочих мюць; стрiч-ково-клейовий - 84,6%; рантоклейовий - 52,6% i рантовий - 52,7% методи збирання. Дещо менш шумними е цехи, де збирання взуття здш-снюеться клейовим методом крiплення - 40,8% i 15,5% та литтям - 51,7% i 18,2% робочих мюць [1]. Низка технолопчних процешв супро-воджуеться загальною та локальною вiбрацiею. Рiвнi загально! вiбрацil у вирубувальних цехах сягають значних величин (108-112 дБ) iз перевищенням допустимих параметрiв вiбро-швидкостi за вшма осями (X, Y, 2) [5].
Проблема профшактики негативного впливу щуму та вiбрацil залишаеться актуальною проблемою медицини пращ, оскшьки професiйна приглухуватють та вiбрацiйна хвороба е одними з найпоширешших професiйних захворювань в умовах сучасного виробництва [2, 9]. О^м того, ряд дослщжень [6] свщчить, що розвиток захворювань професшного характеру е можливим при малш та середнiй iнтенсивностi виробничих чинниюв за умов !х комбшовано1 чи поеднано1 ди. Зважаючи на вищевикладене, метою роботи було вивчити та оцшити умови працi на тдприемствах iз виготовлення взуття за рiвнями шуму та вiбрацil.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослiдження проведено на взуттевих тдприемствах Захщного регюну Укра1ни, якi займаються виготовленням дитячого, чоловiчого та жiночого взуття. Вказаш пiдприемства е типовими для взуттево1 галузi за формою власносп, кiлькiстю працiвникiв, виробничими умовами та технолопчним устаткуванням, пов-нiстю вщповщають загальнонацiональним показ-никам, що дозволяе використовувати одержат результата для екстраполяци на гшешчну оцiнку взуттевих виробництв загалом.
Для досягнення поставлено1 мети було проаналiзовано 143 вимiри виробничого шуму та 126 вимiрiв виробничо1 вiбрацil на робочих мiсцях роб^ниюв основних професiй: роз-
крiйникiв, вирубувальниюв деталей, клеймуваль-никiв, швачок, обробниюв деталей верху та низу взуття, намазувальниюв клею, затягувальникiв, збиральникiв взуття, шершувальниюв, фрезеру-вальникiв, виконаних лабораторieю промислово! токсикологи ЛНМУ iменi Данила Галицького та санiтарно-гiгieнiчними лабораторiями Лабора-торних центрiв МОЗ Укра!ни, розташованих у Захiдному регiонi.
Вимiрювання шуму та вiбращ! здiйснювали приладом ВШВ 003-М2, який мае повiрочне св> доцтво згiдно з ГОСТом 12.1.05.86 "Методы измерения шума на рабочих местах", а ппешчну оцшку шуму - зпдно з ДСН 3.3.6.037-99 "Дер-жавнi санiтарнi норми виробничого шуму, ультразвуку та шфразвуку". Вiбрацiю вимiрю-вали, розраховували та оцшювали згiдно з ГОСТом 12.1.034-81 "ССБТ. Вибрация. Методы измерения на рабочих местах в производственных помещениях", ДСТУ/ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБП. Вiбрацiйна безпека. Загальш вимоги" та ДСН 3.3.6.039-99 "Державш санiтарнi норми виробничо! загально! та локально! вiбрацi!".
Оцiнка шумового та вiбрацiйного наван-тажень на робочих мюцях проведена за е^ва-лентними рiвнями цих чинникiв зпдно з кри-терiями Гiгiенiчно! класифшацп працi (наказ МОЗ Укра!ни №248 вщ 08.04.2014р.).
Систематизацiю матерiалу i первинну матема-тичну обробку виконано за таблицями Microsoft EXCEL 2013. Статистична обробка про-водилася з використанням лщензованого пакета STATISTICA 7.0.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Процес виробництва взуття складаеться iз достатньо велико! кшькосп окремих операцiй, число яких, залежно вiд конструкцi! взуття, може становити 300 та бшьше. Проте основш етапи технологi! принципово не вiдрiзняються.
Розрiзняють розкрiйнi (вирубувальний - для виготовлення низу взуття: каблуюв, пiдошов, устiлок тощо; закршний - для виготовлення верху взуття); загопвельний (деталi верху взуття скршлюють клейовими або нитковими швами) та збиральний цехи, де вiдбуваеться кршлення низу взуття до загопвки.
Виготовлення деталей низу взуття здшсню-еться методом вирубування на пресовому облад-нанш, переважно на пресах траверсного типу ПВГ-8-2-0, ПВГ-18-2-0. Сьогоднi також широко використовуються пiдошви для взуття, виго-товленi методом лиття з рiзних полiмерних матерiалiв (апарат «Десма»).
Для деталей верху взуття розкрш шири, хутра, тканини здiйснюеться на пресах консольного типу
ПКП-10, ПКП-16, Compart, розкршних машинах Gerber або розкршними ножами.
У загопвельному цеху використовуються машини Kamoga для двошня i вирiвнювання деталей верху взуття, брусовочш машини Fortuna та ANKAI, машина для зрiзання кра!в деталей верху взуття АСГ-13, розгладжування заднього шва, нанесення фiрмового клейма та проклеювання деталей. Збирання загопвок верху взуття здiйснюeться на швейних машинах рiзного типу: плоских (для необ'емних заго-тiвок), колонкових (для об'емних заготiвок), типу «загзаг» (для прошивки тдкладки), важкого класу (прошивки канпв, декоративних швiв).
На етат збирання взуття вiдбуваeться прикрiплення низу до загопвки та обробка взуття. Формування заготiвок здiйснюeться на машинах для затягування носково! частини (ЗНК-З-0, Черiм К-68), п'ятково! (ЗПК-4-0, Зеус 71А) та литково! (ЗКГ-0) частин взуття. При-крiплення пiдошви до заго^вки та обробка здiйснюються за допомогою штробельних машин, пресiв для приклеювання низу (ППГ), ливарних агрегапв, машин для обробки та фрезерування урiзу пiдошви.
Указане обладнання е джерелом виробничого шуму, локально! та загально! вiбрацiï на робочих мюцях роб^ниюв з виготовлення взуття. Аналiз технологiй, що використовуються на вказаних пiдприемствах, свiдчить про застосування однотипного устаткування на бiльшостi робочих мюць.
Шумове навантаження на робочих мюцях тд час виконання основних технолопчних процешв виготовлення взуття представлено в таблиц 1.
Найбiльше значення шумовий чинник мае на робочих мюцях розкрою, вирубування деталей та клеймування. За походженням - шум мехашч-ний, за часовою характеристикою - непостшний переривчастий. За спектральним складом - шум широкосмуговий, iз переважанням середшх та високих частот.
Безпосереднш час дiï шуму вiд виконання основних операцш розкрою та вирубування деталей коливався вщ 385 до 420 хв., що становить 80,2-87,5% тривалосп робочого часу. Е^ва-лентний рiвень шуму на робочому мющ виру-бувальникiв деталей на окремих робочих мюцях перевищував допустимий до 6 дБ А.
У заго^вельних цехах на робочих мюцях швачок виробничий шум е непостшним, що коливаеться в часi, заготiвельникiв верху взуття, брусовщиць - непостiйним переривчастим.
Рiвнi шуму, якi створюе швейне обладнання на етат збирання заго^вки верху взуття, коли-ваються в дiапазонi 73-83 дБ А. Використання
сучасних швейних машин забезпечуе дотри-мання гiгiенiчних норм, понаднормовi рiвнi шуму (вище 80 дБ А) генерують швейнi машини важкого класу та старих модифшацш. Хронометраж робочого часу свщчить, що тривалють шумового навантаження при виконаннi основних операцш складання верху взуття становить 375420 хв. (79,0-87,5% тривалосп робочоï змiни). Еквiвалентнi рiвнi виробничого шуму на робочих мюцях брусовщиць та заго^вельниюв верху взуття не перевищували нормативних значень.
У складальних цехах на робочих мюцях опе-раторiв-ливарникiв, фрезерувальникiв та шершу-вальниюв виробничий шум е непостiйним, який коливаеться в чась Еквiвалентнi рiвнi шуму у складальних цехах коливаються в дiапазонi 6587 дБ А. Найнижчi рiвнi зафiксовано на робочих мюцях затягувальниюв, збиральникiв взуття, операторiв-ливарникiв, намазувальникiв клею, перевищення рееструються на робочих мiсцях шершувальникiв (до 7 дБ А) та обробниюв низу взуття (до 3 дБ А). На робочому мющ намазу-вальника клею ручним способом рееструеться постшний шум, пов'язаний iз роботою венти-ляцшного обладнання. Тривалiсть дп шуму на робочих мiсцях ливарниюв у середньому становить 400 хв. (83,33%), складальниюв - 395 хв. (82,89%), затягувальниюв - 375 хв. (79%), нама-зувальникiв клею машинним способом - 350 хв. (72,9%). У заго^вельних та збиральних цехах шум е широкосмуговим iз переважанням серед-нiх та високих частот.
Максимальш рiвнi шуму на вшх робочих мiсцях не перевищували регламентованих рiвнiв.
За даними шших дослiдникiв [8], штен-сивнiсть шуму у взуттевому виробництвi на окремих робочих мюцях становить 76-68 дБ А -у заго^вельних, 90-92 дБ А - збиральних, 96-108 дБ А - вирубувальних цехах iз переважанням допустимих рiвнiв за всiма октавними смугами середньогеометричних частот вiд 125 до 8000 Гц.
Умови пращ розкршниюв на розкршних машинах Gerber, швей (о^м тих, що працюють на швейних машинах важкого класу), брусов-щиць, заготiвельникiв верху, ливарникiв, зби-ральникiв та затягувальникiв взуття, намазуваль-никiв клею належать до 2-го класу i характеризуются як допустима Умови працi розкрш-ниюв на розкрiйних пресах, клеймувальникiв, складальниюв верху взуття на швейних машинах важкого класу, шершувальниюв, фрезеруваль-ниюв та обробникiв низу взуття - до шюдливих (клас 3.1), на окремих робочих мюцях вирубу-вальниюв деталей (прес ПВГ-8) та шершу-вальникiв - до шкiдливих (клас 3.2).
Таблиця 1
Píbhí шуму на робочих мпсцях прац1вник1в з виготовлення взуття
Екв1в. Макс.
ршень шуму, ршень шуму,
Робоче м1сце дБ А дБ А Обладнання
мш.-макс. м1н.-макс.
M±m M±m
Розкршш цехи
Розкр1йник верху взуття 74-79 80-85 Розкр1йна машина Gerber
77,0±1,6 82,5±1,77
Розкршник верху взуття 80-85 86-90 Розкршш преси
82,0±1,61 87,4±1,36 ПКП-10, ПКП-16
Вирубник деталей 80-83 85-90 Вирубувальний прес «Compart»
81,28±1,25 87,29±1,79
Вирубник деталей 80-86 86-92 Вирубувальний прес ПВГ-8
83,33±2,5 88,66±2,44
Оператор клеймувальноК машини 80-82 85-88 Клеймувальна машина
80,88±0,83 86,50±0,93
Заготвельш цехи
Складальник верху взуття (швея) 73-78 78-84 Швейш машини PFAFF, Singer,
74,96±1,39 80,88±1,56 Durcopp, Brother
Складальник верху взуття (швея) 77-81 83-89 Швейна машина «Подольськ»
79,36±1,21 85,27±1,79
Складальник верху взуття (швея) 79-81 84-88 Швейна машина MINERVA
79,7±0,67 86,2±1,23
Складальник верху взуття (швея) 79-83 86-90 Швейна машина
81,25±1,28 86,88±1,36 кл. 330, 34-24-10
Складальник верху взуття (швея) 75-77 81-83 Штробальна машина «Strobel»
76,0±0,89 82,17±0,75
Брусовщиця 76-80 82-87 Брусовочна машина Fortuna
78,72±1,49 85,14±1,77
Заготвельник верху взуття 73-77 79-83 Машина для розгладжування initiit
74,33±1,51 80,67±1,51
Складальш цехи
Оператор-ливарник 70-79 77-85 Ливарн1 машини «ОМойаШ»,
75,87±2,89 81,46±2,95 «ОШ^еп», «Inоtec»
Шершувальник шдошв 82-87 87-94 Шарошильно-шл1фувальна
83,33 ±1,97 89,33±2,50 машина
Збиральник взуття 74-78 79-85 Машина для формування задньо!
76,0±1,64 82,29±2,14 частини взуття
Затягувальник взуття 65-70 72-76 Зятягувальна машина
67,4±1,72 73,8±1,39
Обробник низу взуття 79-83 85-89 Машина для обробки низу взуття
80,86±1,35 86,86±1,35
Намазувальник деталей низу взуття 68-72 73-78 Машина для нанесення клею
70,14±1,68 76,0±1,83
Намазувальник клею 70-75 * Шум ввд витяжно! вентиляцй
Фрезерувальник
73,0±1,56
80-83 80,88±0,99
86-89 87,25±1,16
Машина для фрезерування ур1зу шдошви
Примiтка: * - постшний шум , допустимий piBeHb - 75 дБ А.
Нашi даш збиаються з результатами дослщжень шумового чинника на взуттевих шд-приемствах Днiпропетровщини, де робочi мюця вирубування, зшивання, полiрування деталей взуття також характеризуються як шкiдливi [5].
О^м шуму, у взуттевому виробницга при виконаннi цiлоï низки технолопчних операцш на роб^ниюв може впливати як локальна, так i загальна технолопчна вiбрацiя. У таблицях 2-3 наведено результати вимiрiв локальноï та загальноï вiбрацiï у взаемоперпендикулярних площинах за осями X, Y, Z. За частотним складом на робочих мюцях вирубувальника та розкршника деталей взуття рееструеться середньочастотна вiбрацiя iз максимальними
рiвнями вiброшвидкостi на частой 31,5 Гц; на робочому мющ швачки - високочастотна.
Сумарне вiбрацiйне навантаження на робочих мюцях складальниюв верху взуття становило: 240-420 хв. (50,0-87,5% тривалосп робочо1' змiни) (шв. машини PFAFF, Singer, Durcopp, Brother), 360-420 хв. (75,0-87,5%) (шв. машини «По-дольськ», кл. 330, 34-24-10), 360-400 хв. (75,083,3%) (шв. машина MINERVA), 420 хв. (87,5%) (штробальна машина «Strobel»), клеймувальника - 240-300 хв. (50,0-62,5%), брусовщищ - 360-380 хв. (75,0-79,2%), шершувальника - 165-180 хв. (34,4-37,5%), 140-180 хв. (29,16-37,5%) - фре-зерувальника та 265-300 хв. (55,0-62,5%) - затя-гувальника взуття.
Таблиця 2
Р1вн1 локально! в1брацп° на робочих мкцях прац1вник1в з виготовлення взуття
Робоче м1сце, обладнання Екв1валентннй коректований р1вень за в1брошвидюстю, дБ м1н.-макс. M±m
X Y Z
Складальник верху взуття (швейт машини 80-110 79-107 81-110
PFAFF, Singer, Durcopp, Brother) 93,16±9,86 91,68±9,38 92,44±8,94
Складальник верху взуття (швейна машина 100-109 98-106 100-106
«Подольськ») 105,46±2,91 102,09±2,57 102,64±1,75
Складальник верху взуття (швейна машина 102-110 99-109 100-110
MINERVA) 106,5±3,44 106,0±3,06 104,20±3,12
Складальник верху взуття (швейна машина 106-110 105-110 104-112
кл. 330, 34-24-10) 108,0±1,60 108,25±1,58 107,75±3,06
Оператор 92-98 90-96 92-96
(клеймувальна машина) 96,5±2,27 94,38±2,20 94,0±1,77
Брусовщиця 98-102 96-102 96-100
(брусовочна машина Fortuna) 100,57±1,51 99,71±2,14 97,86±1,21
Складальник верху взуття (штробальна 98-107 96-106 96-104
машина «Strobel») 102,0±3,52 100,33±3,93 99,17±3,71
Шершувальник щдошв 106-110 105-112 103-108
(шарошильно-шл1фувальна машина) 107,83±1,47 108,0±2,61 105,33±2,16
Фрезерувальник 97-105 96-102 95-100
(машина для фрезерування ур1зу п1дошви) 100,50±2,56 99,25±2,05 97,51±1,93
Затягувальник взуття 95-102 94-103 94-102
(зятягувальна машина)
98,60±2,71
99,80±3,01
97,40±3,37
За даними таблиц 2 видно, що в заго^вель-ному та збиральному цехах е^валентш коректо-ванi рiвнi локально!' вiбрацiï за вiброшвидкiстю
не перевищують допустимого рiвня 112 дБ, не зафшсовано iстотних розбiжностей за напрямами дп вiбрацiï.
Таблиця 3
Р1вн1 загальноУ в1брацп° на робочих мпсцях прац1вник1в з виготовлення взуття
Робоче м1сце, обладнання Екв1валентний коректований р1вень загально'1 в1брацц категорй 3 (технолопчна типу "а") за в1брошвидюстю, дБ м1н.-макс. M±m
X Y Z
Розкршник верху взуття 86-90 84-92 84-92
(розкршна машина Gerber) 88,0±1,60 86,50±2,78 86,38±3,02
Розкршник верху взуття 85-92 86-92 85-92
(розкршш преси 89,18±2,36 89,73±1,84 88,73±2,28
ПКП-10, ПКП-16)
Вирубник деталей 87-91 89-92 87-90
(вирубувальний прес «Compart») 89,0±1,41 90,71±1,11 88,57±1,27
Вирубник деталей 84-88 83-88 82-85
(вирубувальний прес ПВГ-8) 86,22±1,20 85,89±1,45 83,44±0,88
Загопвельник верху взуття (машина для 78-83 77-82 77-84
розгладжування швт) 80,50±1,64 79,33±1,97 80,67±2,73
Збиральник взуття 81-85 80-83 83-88
(машина для формування задньо!' частини 83,00±1,73 81,00±1,29 84,71±1,60
взуття)
Оператор-ливарник 85-90 82-92 81-91
(ливарн1 машини «Ottogalli», «Ottirgen», «Intec») 87,93±1,87 87,93±3,19 86,07±3,01
Намазувальник деталей низу взуття 75-80 73-79 74-83
(машина для нанесення клею) 77,57±1,99 75,57±2,37 77,14±3,23
Обробник низу взуття 80-84 77-82 77-80
(машина для обробки низу взуття) 81,00±1,53 78,86±1,68 78,43±1,27
Хронометраж робочого часу свщчить, що тривалiсть вiбрацiйного навантаження при вико-нанш операцш розкрою та вирубування взуття становить 240-420 хв. (50,0-87,5% тривалосп робочо! змiни). Тривалiсть дiï загально! вiбрацiï у складальних цехах становить: на робочих мюцях заготiвельникiв верху та збиральниюв взуття, намазувальникiв клею - 360 хв. (75,0%), ливар-ниюв - 300-420 хв. (62,5-87,5%), обробниюв низу взуття - 240-300 хв. (50,0-62,5%).
Е^валентш коректованi рiвнi загально! вiбрацiï категорiï 3 (технологiчна типу "а") не перевищували нормативного значення (92 дБ), але були бшьш значущими за осями Y та Z на робочих мюцях розкршниюв та складальниюв взуття.
Умови пращ характеризуются як допустимi i належать до 2-го класу.
Проте на робочих мюцях робггниюв основних цехiв шдприемств взуттeвоï галузi поряд з шумом та вiбрацieю наявнi й iншi виробничi фактори, що зумовлюе необхiднiсть поглибле-ного вивчення комбшовано1' та поеднано1' дiï цих фiзичних чинникiв з подальшою оцiнкою ризиюв для здоров'я працюючих.
ВИСНОВКИ
1. У взуттевому виробництвi комбшована дiя шуму та вiбpащl е одним i3 шюдливих чинниюв у розкршних, вирубувальних та складальних цехах.
2. Перевищення piBHiB шуму на робочих мюцях розкршниюв, вирубувальниюв, клейму-вальниюв, швей, збиpальникiв, обpобникiв деталей верху взуття становить 2-7 дБ А. За шумовим навантаженням умови пращ розкршниюв на розкршних машинах Gerber, складальниюв верху взуття (о^м тих, що працюють на швейних машинах важкого класу), брусовщиць, загопвельниюв верху, ливаpникiв, збиpальникiв та затягувальниюв взуття, намазувальникiв клею належать до 2-го класу i характеризуются як допустимi. Умови пpацi розкршниюв на розкршних пресах, клеймувальниюв, складальникiв верху взуття на швейних машинах важкого класу, шершувальниюв, фрезерувальниюв та обpобникiв низу взуття - до шюдливих (клас 3.1), на окремих робочих мюцях вирубувальниюв деталей (прес ПВГ-8) та шершувальниюв - до шюдливих (клас 3.2).
3. Е^валентш коректоваш рiвнi локальноï та загальноï вiбрацiï в розкрiйному, заго^вельному та збиральному цехах не перевищують допус-тимих рiвнiв. Умови працi у взуттевому вироб-ництвi за цим чинником характеризуються як допустимi i належать до 2-го класу.
4. Наявнють супутнiх несприятливих вироб-ничих чинникiв зумовлюе необхiднiсть вивчення як комбiнованоï, так i поеднаноï ди шуму та вiбрацiï з подальшою оцiнкою ризикiв для здоров'я працюючих у легкiй промисловостi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Алиева Л. А. Исследование образа жизни и здоровья работников промышленных предприятий: автореф. дис. ... канд. техн. наук: спец 14.02.03. Москва, 2011. 21 с.
2. Динамка професшно! захворюваносп в Укра!-ш та досвщ шституту медицини пращ НАМН Укра!ни / Ю. I. Кунд1ев, та ш. Укр. журнал з проблем медицини прац1. 2013. Т. 37, № 4. С. 11-22.
3. Крупка Н. О., Лотоцька-Дудик У. Б. Стан умов пращ пращвнишв легко! промисловосп в Укра!ш та Льв1вщиш. Актуальт проблеми профтактичноЧ медицини. 2017. Т. 15, № 2. С. 118-129.
4. Кузьмшов Б. П., Лотоцька-Дудик У. Б. Профе-сшш шквдливосл пращвнишв взуттевих виробництв. Укр. журнал з проблем медицини працг. 2016. Т. 46, № 1. С. 74-83.
5. Моргачева В. И., Кондакова Л. Г., Дзыгал Н. А. Условия труда и здоровье работников обувного
производства. Укр. журнал з проблем медицини працг. 2007. Т. 10, № 2. С. 31-40.
6. Brandt A. Noise and vibration analysis: signal analysis and experimental procedures. Southern Gate, West Sussex, United Kingdom. 2012. Р. 147-209.
7. Paraluppi P. Operative guidelines for the shoe industry: risk assessment and environmental hygiene. Giornale Italiano di Medicina del Lavoro ed Ergonomia. 2012. Vol. 34, N 1. Р. 55-59.
8. Szadkowska-Stanczyk I., Wozniak H., Stroszejn-Mrowca G. Skutki zdrowotne ekspozycji na czynniki szkodliwe pracownikow produkcji i naprawy obuwia. Medycynapracy. 2012. Vol. 54, N 1. Р. 67-71.
9. Takala J., Hamalainen P., Saarela K. L. Global estimates of the injury and illness at work in 1212. J. Occupational and Environmental Medicine. 2014. Vol. 11, N 5. Р. 326-337.
REFERENCES
1. Aliyeva LA. [Research of way of life and health of workers of industrial enterprises]. [dissertation]. Moskva. 2011;21. Russian.
2. Kundiiev YuI, Nahorna AM, Sokolova MP, Ko-nonova IH. [Dynamics of professional morbidity in Ukraine and experience of Institute of Medicine of Labour of NAMS of Ukraine]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2013;4(37):11-22. Ukrainian.
3. Krupka NO, Lototska-Dudyk UB. [State of terms of labour of workers of light industry in Ukraine and Lviv region]. Aktualni problemy profilaktychnoi medytsyny, 2017;2(15):118-29. Ukrainian.
4. Kuzminov BP, Lototska-Dudyk UB. [Occupational factors and their influence on the health of workers of shoe productions]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2016;1(46):74-38. Ukrainian.
5. Morhacheva VY, Kondakova LH, Dzyhal NA, et al. [Working conditions and health of workers in shoe
production]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2007;2(10):31-40. Russian.
6. Brandt A. Noise and vibration analysis: signal analysis and experimental procedures. Southern Gate, West Sussex, United Kingdom. 2012;147-209.
7. Paraluppi P. Operative guidelines for the shoe industry: risk assessment and environmental hygiene. Giornale Italiano di Medicina del Lavoro ed Ergonomia. 2012;34(1):55-59.
8. Szadkowska-Stanczyk I, Wozniak H, Stroszejn-Mrowca G. [Health effects of occupational exposure among shoe workers: A review]. Medycyna pracy. 2012;54(1):67-71. Polish.
9. Takala J, Hamalainen P, Saarela KL. Global estimates of the injury and illness at work in 1212. Journal of Occupational and Environmental Medicine. 2014;11(5):326-37.
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 03.01.2019
♦
