CC BY
12
PARTICULARITIES OF WORKING CONDITIONS OF UKRAINIAN ASBESTOS
CEMENT WORKERS
Piatnytsa-Gorpynchenko N.K.
ОСОБЛИВОСТ1 УМОВ ПРАЦ1 РОБ1ТНИК1В ОСНОВНИХ ПРОФЕС1Й ШИФЕРНИХ ЗАВОД1В УКРА1НИ
П'ЯТНИЦЯ-ГОРПИНЧЕНКО Н.К
ДУ "1нститут медицини працi АМН УкраТни", м. КиТв
УДК 613.6+679.867:001.5
Ключовi слова: умови пращ, азбестовмiсний пил, мiкроклiмат, шум, вiбрацiя, тяжкiсть та напруженють працi, азбе-стоцементне виробництво.
ризотиловий азбест е природ-ним мЫералом з унiкальними технiчними характеристиками: здатнютю розщеплюватися на тонкi, м'якi, еластичш та мiцнi волокна з високою адгезiйною та когезiйною здатнiстю, низь-кою питомою вагою та високим коефщентом тертя (напри-клад, за залiзом -0,8), стiйким хiмiчним складом, високою ад-сорбцiйною здатнiстю, низь-кою електро- та теплопровщш-стю, зi стiйкiстю до пiдвищених температур (структура хризо-тилового азбесту не руйнуеть-ся при нагрiваннi до 500-600оС) [3-6]. Цi властивост зумовлюють широке викори-стання хризотилового азбесту для виробництва найрiзнома-штнших виробiв та матерiалiв: азбестотекстильних та азбе-стобакелiтових матерiалiв, аз-бестоцементних та азбестогу-мових виробiв [3-6].
Основним споживачем хризотилового азбесту е азбесто-цементне виробництво, на частку якого припадае близько 90% усього азбесту, який ви-добуваеться у свт [9].
Виробництво азбестоцементу розпочалось у 1901 рощ, коли австрмський iнженер Людвиг Гатчек, чех за нацюнальнютю,
ОСОБЕННОСТИ УСЛОВИЙ ТРУДА РАБОЧИХ ОСНОВНЫХ ПРОФЕССИЙ ШИФЕРНЫХ ЗАВОДОВ УКРАИНЫ Пятница-Горпинченко Н.К.
В результате гигиенических исследований условий труда рабочих основных профессий установлено, что ведущим вредным фактором производственной среды в производстве асбестоцементных изделий является асбестсодержащая пыль. Рабочие подвергаются также воздействию неблагоприятных параметров микроклимата, шума, вибрации, тяжести и напряженности труда, обусловленых неудовлетворительной организацией условий труда и особенностями технологического процесса, что требует внедрения санитарно-гигиенических мероприятий. Рекомендуется регулирование экспозиционных доз пыли посредством ограничения стажа работы.
Ключевые слова: условия труда, асбестсодержащая пыль, микроклимат, шум, вибрация, тяжесть и напряженность труда, асбестоцементное производство.
запатентував св1и винахщ на спос1б виготовлення азбестоце-ментних плит. Автор дав назву виробам "етерыт" (з латинсыко'Т "в1чний"). Спос1б виготовлення азбестоцементних плит, запро-понований Л. Гатчеком, практично не зм1нився дотепер [6].
Наприк1нц1 XIX — на початку XX стор1ччя розпочалася роз-робка родовищ, що стали ос-новними джерелами азбесту на св1товому ринку — Канада, Рос1я, Казахстан, Китай, Бра-зил1я, З1мбабве та П1вденна Африка [6, 4]. В УкраТ'ш власних родовищ азбесту немае, у ви-робництв1 використовуетыся хризотиловий азбест з Роси та Казахстану.
Розр1зняюты дв1 групи азбе-стових м1нерал1в: група серпентину (хризотиловий азбест) та амф1болова група, до якоТ належать антоф1л1т, амозит то-що [4-6, 9]. За своТм х1м1чним складом природн1 азбести являюты собою г1дросил1кати магн1ю, зал1за та частково калы-ц1ю I натрю. Промислове вико-ристання азбест1в амф1боловоТ' групи заборонене у зв'язку з б1лышою патогенн1стю для здо-ров'я людини, н1ж серпентини.
Азбестоцемент — продукт, який складаетыся переважно з цементу з додаванням близько 10-15% в1д сирот ваги хризоти-лових азбестових волокон для армування цементу [6, 9]. Азбе-стоцементн вироби маюты по-верхню, збагачену цементом, з шкапсулыованими всередин1 волокнами азбесту, що знижуе б1олог1чну активн1сты волокон азбесту, тому можливюты вини-кнення азбестозумовлених зах-ворюваны при експлуатац1Т азбестоцементних лист1в дуже малоймов1рна [5, 6, 9].
Виробництво азбестоце-ментного шиферу в УкраТ'ш ста-новиты близыко 10 млн. м2 (5060% емност1 ринку скатних кр1-велы). За даними Державного ком1тету статистики, виробниц-
тво азбестоцементного шиферу в УкраМ 2003 року становило 707 млн. умовних плит [2].
Вплив азбесту може зумови-ти виникнення таких форм патологи, як азбестоз, хроычний бронх^, плевральнi бляшки, рак легень, мезотелюма пле-ври, перикарда та очеревини [3-7, 9, 11-14].
Потенцмна небезпека виник-нення азбестозумовлених за-хворювань на виробництвi з ви-користанням азбесту поставила перед фахiвцями цту низку питань щодо вивчення особли-востей бiологiчноí дií азбесту, ппешчного дослiдження умов працi та встановлення допусти-мих рiвнiв впливу, обфунтуван-ня адекватних профiлактичних заходiв саштарно-техшчного i медико-бiологiчного характеру. Щодо ппешчного дослщження умов працi в азбестоцементно-му виробництвi, то вони вивчен недостатньо. За даними нау-ков^в [1, 7, 10], умови пращ робiтникiв азбестоцементного виробництва класифiкуются як шюдливк Основнi шкiдливi фак-тори — запиленють повiтря, несприятливi мiкроклiматичнi умови, тяжка фiзична праця, контакт з рекуперацмною водою, яка мае лужну реакцю — все це потребуе оздоровлення умов працк В УкраМ дослщ-ження умов пращ робiтникiв ос-новних професм азбестоцементного виробництва прова-диться вперше.
Метою роботи було визначи-ти провщы фактори виробничо-го середовища та трудового процесу, якi зумовлюють умови пращ робочих основних профе-сiй на виробництвi азбестоце-ментних виробiв (АЦВ) для виз-начення подальших прюритет-них профiлактичних заходiв.
Матерiали та методи до-слщження. Гiгiенiчнi доош-дження провоадилися протя-гом 2005-2007 рокiв (у теплий перюд року) на шиферних п[д-приемствах Украíни: ТОВ "Кив-ський шиферний завод", ДП ПП "Кряж" Червоногвардшського шиферного заводу, ТОВ "Бала-клiйський шиферний комбiнат", ТОВ "Краматорський шифер", ТОВ "Техпром" (Амвросiíвка), ВАТ "Запорiзький завод азбе-стоцементних виробiв", ТОВ "Фiрма "Дельта Буг". Вимiри здiйснювали на основних робочих мюцях з визначенням ми кроклiмату, пилу азбесту, шуму, вiбрацií, тяжкостi та напруже-
ност1 прац|, з детальним вив-ченням основних ланок техно-лог1чного процесу. Визначення масовоТ частки хризотилового азбесту у пробах пов1тря робо-чоТ зони (КиТвський шиферний завод) проведено згщно з "Методикой выполнения измерений массовой доли хризотила в пробе методом количественного рентгенографического фазового анализа" (НИИПРО-ЕКТАСБЕСТ, 2004 р., м. Азбест, Рос1я). Опис технологи виробництва та техн1чна документа-ц1я отриман1 з протокол1в до-сл1джень центральних заводсь-ких лаборатор1й та технолог1в виробництва. Ппен1чн1 дослд ження проведено загально-прийнятими методами. Ком-плексну оцшку умов прац1 здй снено зпдно з критер1яи "Гигиенической классификации труда" № 4137-86.
Результати дослщжень та Гх обговорення. Проведене нами дослщження показало, що тех-нолог1чний процес виробництва АЦВ е типовим на таких тдпри-емствах. В1н е безперервним та характеризуеться значним пи-лоутворенням, п1двищеним во-логовид1ленням, утворенням рекуперац1йноТ води. Кр1м того, роб1тники зазнають впливу нес-приятливих параметр1в м1кро-кл1мату, шуму, в1браци, тяжкост1 прац1 (п1д час завантаження азбесту) та напруженост1 працк Основною продукц1ею, що ви-готовляеться на цих заводах, е хвильов1 та пласк1 азбестоце-ментш листи, як1 застосовують-ся для облаштування кр1вель, ст1нових огороджень, буд1вель та споруд, для виготовлення та облицювання буд1вельних кон-струкц1й. Азбестов1 шихти м1стять в1д 20% до 80% азбесту, в1дпов1дно залишок припадае на портландцемент. Наведет складов! е рекомендованими для розрахунку сировинних компонент1в та можуть зм1ню-ватися при виробництв1 АЦВ.
Г1Г1еНА ПРАЦ1 =
Сировина при виробництвi АЦВ мiстить такi компоненти: азбест хризотиловий, що являе собою водний силкат магню H4Mg3Si2O9 (вiдповiдно MgO — 43,46%, SiO2 — 43,5%, H2O — 13,04%), портландцемент та воду. Хiмiчний склад азбесту рiзних родовищ вiдрiзняеться навiть у пробах, в^браних у рiз-них мюцях одного родовища. Склад портландцементного клiнкеру в окислах: СаО — 6467%, SiO2 — 21-24%, Fe2O3 — 24%, Al2O3 — 4-7%, MgO, SO3, Mn2O3, TiO2, P2O5, Na2O, К2О — 2-3% [8].
Технолопя виробництва АЦВ полягае у формуванш азбесто-цементних листiв з тонких ша-рiв, якi вiдфiльтровуються з розрщжено!' азбестоцементно!' маси на атщ сiтчастого цилiн-дру машини.
З гiгiенiчноí точки зору техно-логiю виробництва АЦВ було розподшено на такi основы етапи:
□ дозування азбесту (дозу-вальне вщдтення);
□ виготовлення азбестоце-ментноí суспензií (заготiвельне вщдшення);
□ формування листiв;
□ остаточне затвердшня продукцií.
Було визначено основнi ро-бочi мiсця: дозувальник азбесту, оператор заго^вельного вщдшення (голендорщик), ма-шинiст ЛФМ, машинiст елек-тромостового крану. Умови прац робiтникiв пiдлягали фiзiолого-гiгiенiчному дослщ-женню.
Встановлено, що робочi мю-ця роб^ниюв основних профе-сiй обладнано в окремих вщди леннях цеху, як на деяких заводах (наприклад, ТОв "Крама-торський шифер", робоче мю-це дозувальника азбесту) роз-ташованi в окремому прими щеннi, що сполучаеться з заго-тiвельним вщдтенням. На ТОВ
43*Е&Н
"Ф1рма "Делыта Буг" робоч1 мю-ця розм1щауютыся доситы компактно, на невелиюй в1дстан1 одне в1д одного (у межах 3-5 м), що зумовлюе особливост1 умов прац1. Окрем1 вщдтення (дозу-валыне, формування лист1в, остаточного затверд1ння продук-ц1Т) на ус1х заводах сполучаюты-ся з сум1жними через ворота або двер1. Таким чином, пов1-трообм1н у шиферних цехах здмснюетыся за рахунок при-родноТ орган1зованоТ вентиляц1Т (аерац1Т) через вкна, кватирки, фрамуги, двер1 або ворота. Ро-боч1 м1сця дозувалыник1в азбесту обладнан1 м1сцевою витяж-ною вентиляц1ею, яка працюе не доситы ефективно. Осв1тлен-ня переважно штучне.
Перелiк та характеристика робiт основних робочих професш
Дозувалыник азбесту. Дозу-вання компонент1в азбесту за заданою рецептурою, пуск та зупинка дозатор1в, транспор-тер1в та асп1рац1йних установок. Забезпечення виходу су-м1ш1 азбесту, керування авто-матичними дозаторами азбе-сту, др1бний ремонт обладнан-ня. Розшивка м1шк1в з азбе-стом та завантаження у розхд н1 бункери вагодозатор1в. Укла-дання та зв'язування порожшх проп1ленових м1шк1в з-п1д азбесту та здавання Тх на склад. Прибирання робочого мюця.
Оператор загот1велыного вш,-д1лення (голендорщик). Веден-ня процесу розпушування азбесту та перем1шування його з цементом згщно з заданим режимом. Огляд та пщготовка до роботи голендора. Наповнення голендора водою. Завантаження азбесту. Перем1шування азбесту. Спостереження за ро-ботою вагового дозатора цементу. Завантаження порци цементу у голендор. Зм1шування отриманоТ маси. Злив готовоТ азбестоцементноТ маси у ковшову м1шалку. Облк к1лыкост1 злитих голендор1в. Промиван-ня голендора та зливноТ труби. Очистка обладнання для пода-вання азбесту та цементу. Чистка голендор1в та змащен-ня п1дшипник1в. Участы у ремонт! обладнання. Прибирання робочого мюця.
Машинют листоформувалы-ноТ машини. Ведення процесу формування листових азбе-стоцементних вироб1в на ли-стоформувалыних машинах. Пуск та зупинка листоформу-
валыноТ машини. Регулювання концентрацп азбестоцементноТ маси та ТТ р1вня у ваннах с1т-частих цил1ндр1в. П1дтримання р1вном1рноТ товщини азбестоцементноТ пл1вки у процес1 формування азбестоцемент-ного листа. Регулювання натягу сукна на листоформувалышй машиш. Спостереження за роботою вузл1в машини та як1-стю продукцп, яка випускаеты-ся. Участы у зм1н1 та промиван-ш с1тки цил1ндр1в та техн1чних сукон. Участы у проведены планово-попередшх перюдич-них огляд1в ЛФМ. Прибирання робочого мюця.
Машинют електромостового крану. Керування електромо-стовими кранами вантажотд-йомнютю понад 3 тонни, як1 обладнаш р1зними вантажо-захватними пристроями при виконанн1 роб1т з навантаження, розвантаження, перевантажен-ня та транспортування шиферу, деталей вузл1в на листоформу-валын1 машини та Тнших ванта-ж1в. КожноТ зм1ни на початку та наприюнц1 огляд електромосто-вого крану, контролы робочого стану крану, огляд механ1зм1в та металоконструкц1й крану.
Проведене г1г1ен1чне досшд-ження показало, що провщним шк1дливим фактором робочого середовища е азбестовм1сний пил. Масова частка азбесту на основних робочих мюцях ста-новила 50-100%, тобто через пов1тря поширюетыся пил на-в1ты у вщдалеш дтянки цеху. Найб1лыше пилоутворення спо-стер1галося п1д час ручного завантаження азбесту та перем1-щення його на стр1чках транс-портер1в (робоче мюце дозу-валыника азбесту), що зумо-влене недол1ками в оргашзацп технолог1чного процесу: недо-статныою автоматизац1ею та механ1зац1ею цыого етапу ви-робництва, низыкою ефектив-нютю асп1рац1йних систем, утворенням проситв, опосе-редковано — малою швидкютю руху пов1тря на даному робочо-му м1сц1.
Середныозм1нн1 концентрац1Т азбестового пилу на робочих мюцях дозувалыниюв азбесту коливалисы в1д 0,7±0,1 мг/м3 до 6,2±0,3 мг/м3 (ГДК 0,5 мг/м3 за ГОСТом 12.1.005-88, доп. 4). Найбшыше видтення пилу хри-зотилового азбесту спостер1-гаетыся п1д час розкривання м1шка та випростання вмюту у нав1ску. Вщповщно максималы-
н1 концентрац1Т становили вщ 8,17 ± 0,1 мг/м3 до 19,3 ± 0,05 мг/м3 (ГДК 2,0 мг/м3 за ГОСТом 12.1.005-88, доп. 4). Параметри м1крокшмату на даному робочому мюц1 характеризуются переважною залеж-н1стю в1д технологи виробниц-тва та особливостей оргашзацп робочого м1сця на кожному виробництв1 I формуютыся за рахунок пщвищеноТ темпера-тури та вщносноТ вологост1 по-в1тря, клас умов прац1 Ш.1.-Ш.2. За даними сп1вроб1тник1в 1н-ституту Каракашян А.Н. I Мар-тиновсыкоТ Т.Ю., мае м1сце значна тяжкюты прац1 дозу-валыника азбесту (клас III.2), зумовлена такими показника-ми, як потужнюты зовн1шныоТ роботи за переважною участю м'яз1в плечового поясу; вагою вантажу, який пщшмаетыся та перем1щуетыся (45-50 кг); пра-цею у вимушеному положенн1, нахилами корпусу за змшу. Тяжк1сты прац1 може поглиблю-вати патогенний вплив азбе-стовм1сного пилу разом з нес-приятливим м1крокл1матом шляхом збшышення дихалыно-го об'ему. Р1вн1 шумового навантаження практично на ус1х робочих м1сцях дозувалыник1в азбесту не перевищували нормативы р1вн1, за винятком робочого мюця на ООО "Делыта Буг" (клас Ш.1), що зумовлене близыким розташуванням обладнання, яке генеруе шум.
На робочому мюц1 оператора загот1велыного вщдтення (ОЗВ) середныозмшш концентрац1Т пилу становили в1д 0,63 ± 0,05 мг/м3 до 2,3 ± 0,5 мг/м3 (ГДК 0,5 мг/м3 за ГОСТом 12.1.00588, доп. 4). Масова частка хри-зотилового азбесту становила 52,5%. П1д час перемшування азбестоцементноТ сум1ш1 мак-сималын1 концентрац1Т становили в1д 0,57±0,05 мг/м3 до 7,8 ± 0,9 мг/м3 (ГДК 2,0 мг/м3 за ГОСТом 12.1.005-88, доп. 4). В1рогщно, азбестовмюний пил утворюетыся через недостатню герметизацю обладнання п1д час подавання азбесту для утворення азбестоцементноТ суспензп. М1крокл1матичн1 умо-ви цыого робочого мюця знач-ною м1рою залежаты в1д техно-лог1Т виробництва, пщ час опе-рац1Т розпушування та змшу-вання азбесту вид1ляетыся значна юлыкюты вологи. Трудо-в1 операци ОЗВ пов'язан1 переважно з сенсорними наванта-женнями, як1 й зумовлююты
PARTICULARITIES OF WORKING CONDITIONS OF UKRAINIAN ASBESTOS CEMENT WORKERS Piatnytsa-Gorpynchenko N.K.
Work conditions and the character of work activity of workers of main occupations at slate-production plants in Ukraine were studied. The indices characterizing the state of the air of the working zone, microclimatic peculiarities, conditions of noise and vibration, strain and intensity of the work process are presented. It demand to introduce prevention measures for optimizing of work conditions such as a sanitary-hygienic measures and control of a total dust loading via permissible experience of work.
Key words: work conditions, asbestos containing dust, noise, vibration, microclimate, strain and intensity of work, asbestos cement production.
значну напруженють пращ (внаслщок тривалост зосере-джено'' уваги) та незначними ^зичними навантаженнями, яю не перевищують допустимi значення. Виробниче облад-нання е джерелом шуму, практично на вах робочих мюцях ic-нуе перевищення нормативних рiвнiв шуму. Рiвнi сумарного ви бращйного навантаження заз-вичай не перевищують допу-cтимi значення.
Пщ час формування азбесто-цементних лис^в (машинют ЛФМ) спостеркаються також пщвищеы рiвнi cередньозмiнноï (вiд 0,57 ± 0,05 мг/м3 до 2,2 ± 0,4 мг/м3; ГДК 0,5 мг/м3 за ГОСТом 12.1.005-88, доп. 4) i максимально)' концентрацiй пилу (вщ 0,43 ± 0,05 мг/м3 до 3,0 ± 0,05 мг/м3; ГДК 2,0 мг/м3 за ГОСТом 12.1.005-88, доп. 4), ма-сова частка хризотилового азбесту становила 50%. Пил, вiро-пдно, поширюеться з поперед-нiх етапiв виготовлення азбе-стоцементних виробiв. Реестру-валося пщвищення температу-ри та вiдноcноï вологост пови тря через оcобливоcтi техноло-гiчного процесу на даному ро-бочому мicцi.
Обладнання для формування листв генеруе шум та вiбра-цiю, якi практично на вах заводах перевищують допуcтимi рiвнi (за винятком ВАТ "Запо-рiзький завод азбестоцемент-них виробiв", клас умов працi на даному робочому мющ за фактором вiбрацiя — II). Спо-стереження за роботою обладнання (тривалicть зосередже-ност уваги) зумовлюють на-пруженicть пращ машиню^в ЛФМ (клас III.1).
Масова частка хризотилового азбесту на робочому мющ ма-шинюта електромостового крану становила 60%. Це також свщчить про те, що легк волокна хризотилового азбесту по-ширюються з шших дiлянок цеху через надлишкове пилоу-
45*Е&Н
творення. Практично на всiх заводах спостерiгалося перевищення середньозмЫно[ гДк аз-бестовмiсного пилу на даному робочому мющ — вщ 0,23 ± 0,05 мг/м3 до 1,6 ± 0,36 мг/м3 (ГДК 0,5 мг/м3 за ГОСТом 12.1.005-88, доп. 4). Максимальна концентращя становила вщ 0,33 ± 0,05 мг/м3 до 1,93 ± 0,93 мг/м3 (ГДК 2,0 мг/м3 за ГОСТом 12.1.005-88, доп. 4), за винятком робочих мюць на ДП ПП "Кряж" Червоногвардмсь-кого шиферного заводу та ТОВ "Краматорський шифер". Слщ зазначити, що протягом змши концентрацп пилу можуть знач-но варювати з рiзних причин, тому iнодi досить важко заре-еструвати "пки" максимальних концентрацiй. Параметри ми крокшмату практично на всiх заводах не перевищували нор-мативнi рiвнi i залежали вiд ар-х^ектури цеху та метеоролопч-них умов або вщ технологií виробництва. Показники вiбра-цiйного та шумового навантаження практично на вах пщприемствах перевищували нормативнi рiвнi. Напруженють пращ машинюта крану зумо-влена такими показниками, як тривалють зосередження уваги та щiльнiсть сигналiв, а також емоцiйною та штелекту-альною напругою — вщпови дальнiсть за безпеку iнших оаб (клас 111.2).
Висновки
1. Провщним шкiдливим фактором виробничого середови-ща у виробництвi азбестоце-ментних виробiв е азбесто-вмiсний пил. Практично на уах робочих мiсцях спостеркаеть-ся перевищення ГДК за се-редньозмiнною та максимальною концентращями як насли док незадовiльноí органiзацií робочих мюць цих професм.
2. Робiтники основних про-фесiй зазнають також впливу несприятливих параметрiв ми кроклiмату, шуму, вiбрацií,
тяжкостi працi (пiд час заван-таження азбесту) та и напру-женостi.
3. Незавершенiсть мехашза-цií та автоматизацií працi ро-бiтникiв основних професiй по-требуе впровадження проти-пилових санiтарно-гiгiенiчних заходiв (технологiчних, саш-тарно-технiчних), що дозволить знизити запиленють пови тря робочо[ зони та тяжкiсть пращ.
Одним з найбтьш ефектив-них профтактичних заходiв е регулювання експозищйних доз пилу (пилових наванта-жень) шляхом обмеження стажу роботи у зазначених умовах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Балашов В.А., Коган Ф.М., Гусельникова Н.А., Розен-берг И.А., Серов А.Н., Дедко-ва Л.Е. Гигиена труда и состояние здоровья работающих в производстве асбестоцемент-ных изделий // Гигиена труда и профессиональные заболевания. — 1983. — № 9. — С. 8-12.
2. Варивончик Д.В. Анализ канцерогенной опасности для работающих на асбестоце-ментных производствах (аналитическое исследование с использованием мета-анализа) // Украшський журнал з проблем медицини пращ. — 2007. — № 1 (9). — С. 60-70.
3. Домнин С.Г. и др. Гигиенические проблемы хризотил-асбеста в промышленности (история и перспективы) // Сб. публ. "Профилактика ас-бестообусловленных заболеваний". — Асбест: Некоммерческая организация "Асбестовая ассоциация", 2002. — С. 104-108.
4. Ковалевский Е.В. Асбесты и другие волокнистые материалы, использующиеся в промышленности; их применение, воздействие на человека и некоторые данные о биологическом действии // Международный семинар "Охрана труда на
предприятиях хризотиловой и хризотилпотребляющих отраслей промышленности": Сб. докл. и выступлений. — Асбест, 2005. — С. 3-32.
5. Коган Ф.М. Современные представления о безопасности асбеста. — Е.: Издательство "Арго", 1995. — 98 с.
6. Нейман С.М., Везен-цев А.И., Кашанский С.В. О безопасности асбестоцементных материалов и изделий. — М.: РИФ "Стройматериалы", 2006.
— 64 с.
7. Одинаев Ф.И. Состояние здоровья рабочих асбестоце-ментных предприятий Республики Таджикистан // Региональный международный семинар "Современное состояние и перспективы развития асбестоцементной промышленности стран СНГ Центрально-Азиатского региона в условиях контролируемого, безопасного использования асбестсодержащих изделий и материалов": Сб. докл. и выступлений. Ташкент, 15-18 сентября 2004. — С. 64-65.
8. Соколов П.Н. Технология производства асбестоцемент-ных изделий. — М., 1951. — 352 с.
9. Хоскинс Дж.А., Ланге Дж.А. Обзор проблем со здоровьем, связанных с производством и использованием хризотилсо-держащих изделий высокой плотности. — Монреаль, Канада, 2006. — 43 с.
10. Шабдарбаев М.С. Физио-лого-гигиеническая характеристика труда рабочих ас-бестоцементного производства // Вопр. физиол. труда и эргономики в пром. Казахстана. — Алма-Ата, 1981. — Т. 10, вып. 2. — С. 136-138.
11. Billings C.C., Howard P. Asbestos exposure, lung cancer and asbestosis // Monaldi Arch. Chest Dis. — 2000. — Vol. 55, № 2. — P. 151-156.
12. Churg A. Asbestos, Asbestosis and Lung Cancer // Modern Pathology. — 1993. — № 6.
— Р. 509-511.
13. Hodgson J.T., Darnton A. The quantitative risks of mesothelioma and lung cancer in relation to asbestos // Ann. Occup. Hyg. — 2000. — Vol. 44, № 8. — P. 565-601.
14. Lippman M. Effects of fiber characteristics on lung deposition, retention and disease // Environ. Health. Perspect. — 1990.
— № 88. — P. 311-317.
HYGIENIC PROBLEMS OF METALLURGICAL PRODUCTION AND PREVENTION OF OCCUPATIONAL AND WORK-RELATED DISEASES
Karnaukh N.G., Orekhova O.V., Tkach L.A.
nriCHIHHI nPOEflEMM METAflyPNMHOrO BMPOEHMUÏBA TA nPOQIflAKÏMKA nPOQECIMHMX I nPOQECIMHO 3yM0BflEHMX 3AXB0P№BAHb
а сучасному етат розвитку виробництва, коли вщбу-ваеться поступова замЫа старого технолопчного обладнання та впровадження нов^-ых технолопй е дуже важли-вою проблема створення без-печних умов прац1, профУпак-тика загально'У захворювано-CTi та зниження ризику виник-нення професмно'У захворю-ваност та Ывалщизацп пра-цiвникiв. Впровадження нов^-нiх технологiй вiдбуваеться вщносно повiльно i не встигае за стмким старiнням обладнання. Це породжуе гострi пп-енiчнi проблеми i, незважаючи на проведення саытарно-пп-енiчних заходiв, залишаеться суттевим вплив професмно-шкiдливих факторiв виробни-чого середовища металурпй-них пiдприемств.
За даними Держкомстату Укра'Уни, кожен четвертий ро-бiтник (24,7%) працюе в умо-вах, якi не вщповщають сань тарно-гiгiенiчним нормативам за параметрами вмюту пилу i хiмiчних полютан^в у повiтрi робочоУ зони, вiбрацiï, шуму, iнфра- та ультразвуку, юызую-чого i неiонiзуючого випромь нювання, тяжкостi i напруже-
ГИГИЕНИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ПРОИЗВОДСТВА И ПРОФИЛАКТИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ И ПРОФЕССИОНАЛЬНО ОБУСЛОВЛЕННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ Карнаух Н.Г., Орехова О.В., Ткач Л.А.
Изучены условия труда и трудового процесса на рабочих местах рабочих горячих цехов металлургического производства и установлены проблемы, связанные с профилактикой профессиональных и профессионально обусловленных заболеваний на современных металлургических предприятиях. Предложена система комплексных профилактических мероприятий на металлургических предприятиях для снижения риска возникновения профессиональных и профессионально обусловленных заболеваний.
Ключевые слова: гигиенические проблемы, современное металлургическое производство, профилактика, профессиональный риск.
КАРНАУХ М.Г., ОРЕХОВА О.В., ТКАЧ Л.А.
Укра'Унський науково-дослщний Ыститут промислово'У медицини м. Кривий Pin Криворiзька мюька саштарно-епщемюлопчна стан^я УДК 613.6/62 :669
Ключовi слова: ririeHÏ4Hi проблеми, сучасне металургшне виробництво, профшактика, професiйний ризик.
