CC BY
132
УДК 613.64:061.5:629.73 Сова С.Г.
Ф1ЗЮЛОГО-Г1Г16Н1ЧНА ОЦ1НКА ПРАЦ1 СКЛАДАЛЬНИК1В-КЛЕПАЛЬНИК1В
I СЛЮСАР1В-СКЛАДАЛЬНИК1В НА СУЧАСНИХ АВ1АП1ДПРИ6МСТВАХ
Нацiональний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця
Проведено комплексне вивчення умов прац роб1тниюв в1'бро-шумових профес1й ав 'апдприемств з метою встановлення можливих виробничих причин високоУ частоти виявлення у цього контингенту специф'нно)' та неспециф'нно)' кл1'н1'чноУ симптоматики. Оц1нка умов прац складальник'т-клепальник'т i слюсар'т-складальник'т ав'ап'дприемств проведена на основi методик дючих в УкраУн саштарних норм, а також стандарт1в урядових органiзацiй по безпец прац Сполученого корол!вства Великобританцу та ПiвнiчноУ 1рландУУ Health and Sufety Executive (HsE). Встановлено, що тяжксть трудового процесу та напруженсть прац в профеаях складальник1в-клепальник1в i слюса^в-складальник1в в(дпов1дае класу 3.2 (тяжка, напружена праця 2 ступеню).
Ключов1 слова: локальна 1мпульсна в1брац1я, нормування, стандарт, в1брацшна хвороба, профтактика.
ABia^Ha промисловють е одшею i3 базових галузей народного господарства нашо'Г кра'ши. Особливост експлуатаци aвiaцiйного транспорту обумовлюють пщвищеш вимоги до якост виконання вах роб^ з будiвництвa та ремонту л^альних апара^в i особливо складально-клепальних роб^. При виконaннi цих видiв робiт прaцiвники зазнають шкiдливого впливу багатьох фaкторiв виробничого середовища, що обумовлюе високий рiвень зaхворювaностi, а професшш захворювання, пов'язaнi з впливом цих фaкторiв, стaбiльно займають 3-4 рaнговi мiсця в структурi професшноТ патологи прaцiвникiв пiдприемств машинобудування [1-4,6]. Проте в умовах сучасного виробництва особливе значення набувають чинники, що дшть на рiвнi порогових i субпорогових величин, часто викликаючи розвиток неспецифiчноТ кл^чноТ симптоматики, яка не набувае характерних рис професшного захворювання, але призводить до суттевого зниження працездатност i трудового довголiття [5,7].
Поглиблене фiзiолого-гiгiенiчне вивчення особливостей трудового процесу i виробничого середовища пра^вниш основних професiй aвiaпiдприемств вiдкривaе можливост для пiдвищення якостi дiaгностики та профтактики негативного впливу поеднаноТ дм на оргaнiзм працюючих комплексу шкщливих фaкторiв i створюе умови для збереження здоров'я та зменшення плинност висококвaлiфiковaних кaдрiв.
Мета дослiдження
Пщвищення ефективностi профiлaктики впливу шкiдливих виробничих фaкторiв на основi поглибленого дослщження фiзiолого-гiгiенiчних особливостей прaцi склaдaльникiв-клепaльникiв i слюсaрiв-склaдaльникiв aвiaпiдприемств для подальшого комплексного застосування отриманих результат в системi профiлaктичних зaходiв.
Матерiали та методи дослщження
Дослщження проведет на пщприемс™ з будiвництвa лiтaкiв - Державне пщприемство "Антонов" та на шдприемс™ з ремонту лiтaльних aпaрaтiв - Державне пщприемство "Завод 410 цивтьноТ aвiaцiТ". Вивченi технологiя та оргашза^я трудового процесу за даними технолопчноТ та технiчноТ документацп, проведенi хронометражш спостереження за ходом технологiчного процесу та трудовими опера^ями прaцiвникiв основних професш - склaдaльникiв-клепaльникiв та слюсaрiв-склaдaльникiв. Визнaченi розмiрнi характеристики та проведена ергономiчнa оцiнкa робочих мiсць вщповщно до вимог ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ "Рабочее место при выполнении робот сидя. Общие эргономические требования" та ГОСТ 12.2.033-78. ССБТ "Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования". Вивчення показниш фiзичного та нервово-емоцшного навантаження проведет вщповщно до вимог дшчоТ нормативно-методичноТ документацп МОЗ УкраТни, оцшка вaжкостi та напруженост прaцi - вiдповiдно до критерпв ГН 3.3.53.3.8; 6.6.1-083-2001 "Ппешчна клaсифiкaцiя прaцi за показниками шкщливосп та небезпечностi фaкторiв виробничого середовища, важкост та нaпруженостi трудового процесу". Використаш засоби вимiрювaння - секундомiр мехaнiчний та рулетка вимiрювaльнa металева. Рiвнi iмпульсноТ локально! вiбрaцiТ (ЛВ) вимiрювaли за допомогою вiброметрa типу Октава-101-В згiдно з ДСН 3.3.6.039-99 "Державы саштарш норми виробничоТ загальноТ та локальноТ вiбрaцiТ". Параметри виробничого шуму визначали прецизшним штегруючим приладом "Larson Davis 800b" згщно методики, викладеноТ в ДСН 3.3.6.037-99 "Саштарш норми виробничого шуму, ультразвуку та шфразвуку". Мiкроклiмaт виробничих примщень вивчався в холодний i теплий перюд року згiдно ДСН 3.3.6.042-99 "Саштарш норми мiкроклiмaту виробничих примщень". Температуру i вiдносну вологiсть визначали за допомогою астрацшного психрометра Ассмана i сферичного термометра "Тензор-41", швидкють руху повiтря вимiрювaли сферичним кататермометр F564. Вивчення iнших
факторiв виробничого середовища (осв^лення, запиленостi, концентрацп токсичних речовин) здiйснювали у вщповщносп до дiючих в УкраТнi саштарних норм. Вся вимiрювальна апаратура, яка застосовувалася в дослщженнях, була перевiрена ДП "Всеукрашський державний науково-виробничий центр стандартизации метрологи, сертифкаци та захисту прав споживачiв Укрметртест-стандарт" i мала вiдповiднi свiдоцтва.
Результати та 1х обговорення
Технологiчний процес складальних роб^ на пiдприeмствах з будiвництва лiтальних апаратiв передбачае виконання основних робочих операцш, в процес яких окремi готовi деталi з'еднуються у вiдповiднi вузли лiтака шляхом заклепування та розклепування заклепок iз застосуванням пневматичних клепальних молоткiв, тобто в ручний споаб клепання. В основному використовуються пневматичнi клепальнi молотки типу КМП-13, КМП-14, КМП-23, КМП-24, масою вiдповiдно - 1,3 кг; 1,3 кг; 1,5 кг; 1,6 кг. При застосуванн пневматичних молотш передбачаеться використання допомiжного iнструмента - обжимок, як пiдбираються за формою, розмiром та масою в залежност вiд конструкци вузла, що збираеться. При методi зворотного клепання у якост опорно! поверхнi застосовуеться робочий шструмент - пiдтримка, на якш вiдбуваеться розклепування заклепки. Маса пщтримки залежить вiд типу клепального молотка i становить вiдповiдно - 1,0 кг; 2,0 кг; 2,0 кг; 3,0 кг. Свердлшня отворiв здшснюеться свердлильними машинами типу СМ 11 -6-3600, СМ 21-9-2 500, СМ 10-19- 200, масою вщповщно - 0,8 кг; 1,67 кг; 1,7 кг.
Роботи при ручному способi клепання виконуються пра^вниками двох провщних професiй: складальник-клепальник та слюсар-складальник. Основнi роботи включають: вивчення креслень складальних робiт, влаштування деталей в складальне положення, розмщення засобiв тимчасового крiплення, розмiтка за допомогою вимiрювальних приладiв мiсць розташування отворiв, свердлiння та зенкiвка (розробка) отворiв пiд заклепки, вставлення заклепок, розклепування заклепок та створення замикаючих головок, зняття засобiв тимчасового кртлення, контроль якостк Засобами тимчасового кртлення зазвичай слугують пружиннi та гвинтовi фiксатори, технологiчнi гвинти та контрольн заклепки. При з'еднаннi частин л^ака, якi будуть обтiкатися зовнiшнiм пов^ряним потоком, здiйснюють знежирення поверхонь та нанесення герметика. В цьому випадку використовують також заклепки з прихованими головками, як можуть складати бтьше третини !х загально! кiлькостi.
Клепання з двобiчним доступом передбачае використання стрижневих, а також високомщних заклепок, а з однобiчним доступом - спе^альних заклепок для однобiчного клепання. Заклепки виготовлеш, як правило, iз алюмiнiевих сплавiв, сталi, латунi та титану. Застосовують клепання рiзних видiв: ударом, пресуванням, розкатуванням. Дiаметр заклепки залежить вщ вимог технологiчного процесу, визначаеться видом та типом клепального молотка i коливаеться вщ 4 до 8 мм.
Процес ручного клепання виконуеться за участю пра^вниш обох професш i полягае в наступному. Складальник-клепальник вставляе в буксу молотка допомiжний робочий шструмент (обжимку), бере рукоятку молотка правою рукою, а лiвою рукою пщтримуе ствол молотка, який направляе на заклепку. По™ нажимае великим пальцем на курок молотка, притискае молоток до заклепки i пускае його в роботу. Слюсар-складальник працюе одночасно з складальником-клепальником, застосовуючи пщтримку або пневматичний клепальний молоток, але меншо! потужностк Працюючи з пщтримкою, слюсар-складальник притискуе и одыею чи двома руками до закладно! головки заклепки, а складальник-клепальник в цей час наносить пневмоудари молотком по торцю стрижня заклепки. Якщо слюсар-складальник працюе пневматичним молотком, в який вставлена обжимка вщповщно до форми головки заклепки - вш клепае заклепку з внутршньо! сторони, а складальник-клепальник в цей час клепае клепальним молотком з бойком iз зовшшньо! сторони. Таким чином, робота слюсаря-складальника при виконанн ^еТ операци мае не менше значення шж складальника-клепальника. Сам описаний процес клепання полягае в генераци пневмомолотком iмпульсно'í високочастотно! вiбрацil, пщ час яко! вiдбуваеться розклепування заклепки i з'еднання деталей конструкци.
На пщприемс^ з ремонту лiтальних апара^в технологiчний процес клепальних робiт виконуеться пра^вниками одше! професи - складальниками-клепальниками. При цьому передбачаеться виконання наступних основних операцш: вивчення креслень ремонтних робщ розм^ка об'екта, який пщлягае ремонту iз застосуванням вимiрювальних приладiв; висвердлювання старих клепок iз застосуванням ручних свердлильних машин або клепальних молотш; зенквка (розробка) отворiв iз застосуванням свердлильних машин або протяжно! машини МП-100; виконання клепальних роб^ iз застосуванням пневматичних клепальних молотш. При необхiдностi виконуються роботи з герметизаци отворiв iз застосуванням герметиш.
Особливостi технологiчного процесу та оргашза^я трудового процесу в складальних цехах та дтьницях при будiвництвi лп~амв та ремонтi лiтальних апаратiв передбачае непостшш робочi мiсця, розташування яких залежить вщ виду деталей та вузлiв, що пiдлягають опрацюванню. Бтьшють робiт виконуються на стапелях з розташуванням робочих мiсць на висот 5000 мм вiд пiдлоги цеху, що передбачае пщйом i спуск пра^вниш по сходах. Цi роботи квалiфiкуються як "роботи на висотГ' i згiдно з ГОСТ 12.0.003-74. "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация." вщносяться до небезпечних та шкщливих. При виконаннi роб^ з
розташуванням опорно!' noBepxHi на пiдлозi цеху робоча зона може мати po3MipM по горизонталi до 4000-4500 мм i по вертикалi вiд 300 до 1800 мм. При цьому роботи в нижнш зонi виконуються в робочш позi сидячи, а в верхнш зонi - стоячи i3 застосуванням пiдставки з двома сходинками висотою по 200 мм кожна. Це забезпечуе виконання робп" вiдповiдно в зонi легко!' досяжност та в зонi досяжностi, що вщповщае вимогам ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78.
Разом з тим при виконанш багатьох видiв клепальних робп", таких як складання кесона крила, клепання нижньо'1 частини фюзеляжу або стаб^затора, мотогондоли двигуна та шших працiвники перебувають у незручнш робочiй позi сидячи або стоячи з поворотом голови i тулуба, нахилом голови назад, незручним розташуванням рук з шструментом над головою. ^м того, виконання клепальних робп" в середин фюзеляжу та в шших подiбних складових частинах л^ака вимагае протягом всього часу виконання основно'1 роботи перебування у вимушенш робочiй позi - на колшах, напочiпки та лежачи, що не вщповщае вимогам ГОСТ 12.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78. В цих умовах може працювати одночасно бригада iз 5-6 пра^вникв. Спткування мiж членами бригади передбачено iз застосуванням радюзв'язку, оскiльки наявнiсть високого рiвня шуму вщ роботи клепальних молоткiв обумовлюе розбiрливiсть слiв не бiльше 50%.
Форми оргашзацп працi на пщприемствах мають деякi вiдмiнностi. При будiвництвi лiтакiв застосовують таку органiзацiю пращ коли складальники-клепальники i слюсарi-складальники чергують виконання робочих операцiй з пщтримкою та клепальним молотком. На пщприемств з ремонту лiтальних апаратiв використовуеться при виробничш необхiдностi диференцiйована (спецiалiзована) форма оргашзацп працi, коли складальник-клепальник виконуе протягом одше'Г робочо'1 змши один iз двох основних видiв робiт - розмiтку мiсць розташування на об'ект отворiв для заклепок, а протягом шшо'Г робочо'1 змши - клепальш роботи. Працiвники обох пщприемств можуть використовувати в процес роботи мiкропаузи за своТм бажанням.
Хронометражними спостереженнями та вивченням оргашзацп трудового процесу встановлено, що щтьнють завантаження робочого часу складае на пщприемствах з будiвництва л^акв та пщприемс™ з ремонту л^альних апара^в вiдповiдно 86,5% i 89,6%, а тривалють оперативно!' роботи - вщповщно 81,3% i 85,4% часу робочо'1 змши. При вивченш показникiв фiзичного навантаження встановлено, що на пщприемств з будiвництва лiтакiв у пра^внимв обох професiй фiзичне динамiчне навантаження обумовлене перемщенням вручну комплекту шструметчв масою 7 кг на робоче мюце i назад на вщстань по горизонталi в середньому 200 м i по вертикалi - 10 м, а також матерiалiв для обшивки та шших складових частин л^ака масою до 25 кг iз майстерш на робоче мюце на вщстань 200 м по горизонталi i 10 м по вертикалi в середньому 3 рази за змшу, що складае в цтому 17800 кгс^м. Статичне навантаження у складальника-клепальника мае мюце при свердлшш отворiв та виконанш клепальних робiт i складае вщповщно 16092 кгс^м i 30240 кгс^м. При свердлiннi отворiв працiвник утримуе свердлильну машину масою в середньому 1,49 кг протягом 10800 с, а при клепальних роботах - клепальний молоток масою в середньому 2,8 кг протягом такого ж часу. Всього за робочу змшу складальник-клепальник заклепуе в середньому 3000 заклепок i здшснюе свердлшня бтя 3000 отворiв, що потребуе в середньому 18000 робочих рухiв за змшу. В робочш позi стоячи складальник-клепальник перебувае протягом 56,3% робочоТ змши, у тому чи^ в незручнш робочш позi з поворотом голови i тулуба, незручним розташуванням кш^вок з шструментом над головою - протягом 40,6% робочоТ змши.
Робота слюсаря-складальника характеризуеться також суттевим статичним фiзичним навантаженням, яке обумовлене при виконанш роб^ з розробки (зенкування) отворiв утриманням одшею рукою свердлильно'|' машини масою в середньому 0,8 кг протягом 10800 с (8640 кг^с), при робот клепальним молотком масою в середньому 1,73 кг, який облаштований обжимкою, протягом 3600 с (6228 кг^с) та при проведенш клепальних роб^ з притисканням до головки заклепки пщтримки масою в середньому 4,5 кг протягом 7200 с (32400 кг^с). Всього статичне навантаження за робочу змшу у слюсаря-складальника сягае 47268 кг^с. Слюсар-складальник протягом тривалого часу виконуе роботу в робочш позi стоячи та в незручнш робочш позi вщповщно 58,0% та 37,5% часу робочоТ змши.
Таким чином, важкють прац складальника-клепальника та слюсаря-складальника пщприемств з будiвництва л^акв оцшюеться за сумою показниш класом 3.2 ^зичне статичне навантаження -клас 3.1; перебування в робочш позi стоячи - клас 3.1).
На пщприемств з ремонту л^альних апаратв на робочому мюц складальника-клепальника фiзичне динамiчне навантаження обумовлене перемщенням вручну комплекту робочих шструметчв масою 8 кг на робоче мюце i назад на вщстань по горизонталi в середньому 150 м i по вертикалi - 10 м, а також складових частин для ремонту масою до 20 кг iз майстерш на робоче мюце на вщстань 200 м по горизонталi i 10 м по вертикалi в середньому 3 рази за змшу, що складае в цтому 13240 кгс^м. Статичне навантаження при свердлшш отворiв обумовлене утриманням одшею рукою свердлильно!' машини масою в середньому 1,49 кг протягом 10800 с i складае 16092 кг^с.
При виконанш клепальних роб^ складальник-клепальник працюе не ттьки клепальним молотком, а й близько 12,5% робочого часу працюе з одночасним застосуванням пщтримки, притискаючи ïï до головки заклепки лiвою рукою. В цьому разi статичне навантаження обумовлюеться утримуванням клепального молотка масою в середньому 2,8 кг протягом 10800 с, що складае 30240 кг^с, та утриманням пщтримки масою в середньому 2,5 кг протягом 3600 с, що
складае 9000 кг^с. Всього статичне навантаження досягае 55332 кг^с.
Разом з тим нами не враховано значення зусилля натискання на органи керування ручними машинами в зв'язку з вщсутнютю цих даних в техшчних характеристиках та вщсутнютю приладiв для достовiрного визначення цих показниш.
При виконанш робiт з ремонту л^альних апаратiв суттеве значення мае оцшка робочоТ пози. Окрiм перебування в робочш позi стоячи та в незручнш робочiй позi з поворотом голови вбк чи нахилом назад, а також розташуванням рук з шструментом над головою протягом вщповщно 60% та 24% робочого часу, складальник-клепальник перебувае у вимушенш робочш позi (лежачи, на колшах, напочтки) протягом 20% часу робочоТ змши.
Таким чином, праця складальника-клепальника на пщприемс^ з ремонту лiтальних апара^в може бути оцiнена як шкщлива (важка) загальною оцiнкою за сумою показниш класом 3.2 (фiзичне статичне навантаження - клас 3.1, перебування в робочш позi стоячи - клас 3.1, у незручнш позi -клас 3.1, у вимушенш позi - клас 3.1).
При вивченш показниш напруженостi трудового процесу на дослщжених робочих мiсцях виявлеш показники, значення яких перевищуе допустимк
На робочих мiсцях складальника-клепальника i слюсаря-складальника пiдприемств з будiвництва л^аюв такими показниками е сенсорне навантаження (тривалють зосередженого спостереження (клас 3.2) та емоцшне навантаження (вiдповiдальнiсть за якють основноТ роботи (клас 3.1); ризик для власного життя в зв'язку з роботою на висот (клас 3.2)). Загальна оцшка напруженост прац цих працiвникiв вiдповiдае класу 3.2 i встановлена за показником, який мае найвищий ступшь. На робочому мюц складальника-клепальника пiдприемства з ремонту л^альних апаратiв напруженiсть прац також оцiнена класом 3.2 за сенсорним (тривалють зосередженого спостереження (клас 3.2), навантаження на слуховий аналiзатор при виробничш необхщносп сприйняття мови (клас 3.2) i емоцiйними навантаженнями (ризик для власного життя в зв'язку з роботою на висот (клас 3.2), несе вщповщальнють за якють основноТ роботи (клас 3.1)).
Разом з тим особливютю технолопчного процесу i характеру працi при виконанш роб^ з ремонту л^альних апаратiв е наявнiсть наступних шкщливих факторiв: навантаження на зоровий аналiзатор в процесi виконання робiт з розм^ки мiсць розташування отворiв при застосуванш вимiрювальних i контрольних приладiв з цiною подiлок 0,01 мм та при проведенш контролю якост виконаних клепальних робiт за розмiрами об'ектiв розрiзнення 0,1-0,3 мм (клас 3.1); навантаження на слуховий аналiзатор при виконанш клепальних роб^ в середин фюзеляжу бригадою працiвникiв, коли для сприйняття мови в умовах високого шуму використовуеться радюзв'язок (клас 3.1); перебування у вимушенш робочш позi (клас 3.1).
Одночасно вважаемо за необхщне звернути увагу на важливють однозначного трактування критерпв важкост i напруженостi працi в дшчих класифiкацiях умов працi як при проведенш атестацп робочих мiсць ("Гигиеническая классификация труда " № 4137-86, далi - "Ппешчна класифiкацiя працГ' №4137-86), так i при складанш санiтарно-гiгiенiчних характеристик умов працi, а також вивченш зв'язку стану здоров'я працюючого з умовами його прац ("Ппешчна класифка^я працi", 2001 р.). У нашому дослiдженнi це стосуеться оцшки робочоТ пози за показником "перебування у вимушенш позГ\ За Гтешчною класифiкацiею працi, 2001 року значення цього показника в межах вщ 10% до 25% часу змши вщповщае класу 3.1, а за Гтешчною класифка^ею прац №4137-86 - до 25% часу змши, тобто треба приймати значення в межах вщ м^мально можливого до 25% часу змши, осктьки цей показник в критерiях класу умов прац 2 вiдсутнiй.
Таким чином, встановлене нами значення показника перебування у вимушенш позi 20% часу робочоТ змши вщповщае класу умов прац 3.1 за обома дшчими класифка^ями.
Одержанi даннi про важку та напружену працю класу 3.2 складальниш-клепальниш та слюсарiв-скпадальникiв обох пщприемств свiдчать про можпивiсть пiдвищення у пра^вниш виробничо обумовленоТ захворюваностi та розвитку професшноТ патологи, пов'язаних з фiзичним перевантаженням та перенапруженням окремих оргашв i систем, а також можливють негативних проявiв поеднаноТ дм шкiдливих факторiв трудового процесу з шкщливими факторами виробничого середовища.
У зв'язку з цим предметом подальшого дослщження стало вивчення супутшх шкщливих факторiв виробничого середовища.
Так результати вимiрювання пiкових значень вiброприскорення в дБ при здшсненш процесiв клепання та складання конструкцiй в механоскладальних цехах авiапiдприемств при опорному значенш вiброприскорення а = 3^10-4 м/с2 вимiрянi у взаемно перпендикулярних площинах по осях X, Y, Z в дБ виявилися нижче гранично допустимих рiвнiв (ГДР) для iмпульсноТ ЛВ вiдповiдно до дшчих ДСН 3.3.6.039-99. На пiдтримках рiвнi вiброприскорення були на 5-10 дБ нижче шж на клепальних молотках, а при клепанш дюралевих заклепок вищi нiж при клепаннi металевих (Р>0,05). Кiлькiсть iмпульсiв (ударiв), що створювали рiзнi типи пневмомолоткiв за одну годину роботи складала бтьше 2000 ударiв. Слiд зауважити, що в супереч вщповщносл визначених рiвнiв локально' вiбрацiТ вiтчизняним нормативам, за результатами перюдичних медичних оглядiв у роб^ниш згаданих професiй продовжують рееструватись кл^чш синдроми, характернi для шкщливоТ дм вiбрацiйного чинника [4,8]. У зв'язку з цим, а також з урахуванням евро штеграцшних процеав в УкраТш, нами було проведено аналiз лiтературних даних, що вщображають принципи i критерп нормування виробничоТ вiбрацiТ в краТнах СвропейськоТ Сптьноти.
Виявилося, що в британських стандартах урядовоТ оргашзацп з безпеки прац Health and Safety Executive (HSE) використовуеться бтьш гнучка система нормування та оцшки впливу вiбрацiТ на оргашзм людини, в основi якоТ закладено принцип багаторiвневостi потенцiйного ризику для здоров'я, що спираеться на ранжовану в балах (пойнтах) оцшку рiвнiв вiброприскорення i сумарного часу впливу вiбрацiТ за робочу змiну [9, 10]. Безсумнiвною перевагою такоТ системи е оцшка саме сумарного впливу шкщливого чинника за робочу змшу, а не тiльки пiкових рiвнiв при роботi з певним типом вiброгенеруючого iнструменту, а також оцшка комбшованоТ дiТ вiбрацiТ по трьох просторових осях X, Y i Z, що визначаеться за формулою: акомб. = V (ax2 + ay2 + az2) (1),
де ax - вiброприскорення по ос Х, ay-вiброприскорення по осi Y, az - вiброприскорення по оа Z. З метою зiставлення, отриманих в ходi нашого дослiдження результат з нормами HSE, проведено перерахунок рiвнiв iмпульсноТ локальноТ вiбрацiТ з дБА в м/с2, а також розрахований показник комбшованоТ' дм вiбрацiТ по трьох просторових осях X, Y i Z у вщповщносп до наведеноТ формули (1). Тривалють сумарного вiбронавантаження за робочу змшу у складальникв-клепальникiв i слюсарiв-складальникiв в середньому становила 3 години у вщповщносп до наведених вище результат хронометражу виробничого часу (таблиця 1).
Таблиця 1
Перерахування отриманих pieHie iмпульсноíЛВ в м/с2 та )'х оцшка eidnoeidHO до критерпв HSE
Назва пщприемства, Марка Матерiал Вiброприскорення, м/с2 Комб.
цех молотка/ опера^я заклепки N показник, м/с2
Z X Y X+Y+Z
ДП «АНТОНОВ» КМП-14 дюраль, 9 5,310 *** 6,010*** 6,710*** 104,4
цех №3 заклепка 6,0* 1,7## 3,8# ***
(АН-70) пщтримка 0 5 мм 6 7,3**
КМП-32 6,010*** 3,410*** 4,210***
заклепка дюраль, 6 3,410*** 3,810*** 3,010*** 80,8
пiдтримка ***
0 5 мм 6 59,2
ДП «АНТОНОВ» КМП-14 метал, 6 1,510*** 9,5*** 1,910*** 26,0
цех №.4 заклепка 3,4# 3,0# ***
(АН-32, АН-24) пщтримка 0 4 мм 6 3,0# 5,4*
КМП-24 - 5,3 10 6,0 10
заклепка дюраль, 6 *** 5,3 10 *** 96,0
пiдтримка 8,5 *** 6,0 * ***
0 4 мм 5 9,5 14,1
Завод 410 КМП-14 дюраль, 15 2,710*** 1,510*** 2,710*** 41,0
цех №7 заклепка 3,810*** 3,410*** 3,410*** ***
пщтримка 0 4 мм 15 61,3
КМП-24 - 4,810*** 4,210*** 3,810*** ***
заклепка 4,810*** 5,310*** 4,810***
пщтримка дюраль, 20 74,2
0 4 мм 20 86,1
Прим1тка: ***Перевищення граничного рвня ELV (5,0 т/с2) **В1рог1дне перевищення граничного р1вня *Перевищення р1вня впливу EAV (2,5 т/с2) # В1рог1дне перевищення р1вня впливу ##Нижче р!вня впливу
Порiвняльний аналiз англшських норматив HSE (рис. 1) i результат обстеження механо-складальних цехiв авiапiдприeмств (таблиця 1) показав, що рiвнi iмпульсноT локально! вiбрацN на робочих мюцях складальникiв-клепальникiв i слюсарiв-складальникiв за розрахованим комбiнованим показником вiброприскорення перебувають у дiапазонi iстотного «перевищення граничного рiвня ELV», в окремих випадках в^зняючись вiд нормативiв HSЕ у десятки разiв. Так, коливання показника комбшованоТ дм вiбрацiT за трьома осями протягом 3 годин робочот змiни перебувало у межах 5,4 - 104,4 м/с , що вщповщае значенню ризикiв вщ 175 (перевищення рiвня впливу ЕА^ до 64949 балiв (перевищення максимального граничного рiвня ELV у 40 разiв). Очевидно, саме цим можна пояснити част випадки виявлення у ^ет когорти працюючих патологiчних змш, характерних для клiнiки вiбрацiйноT хвороби, як не реалiзуються в офщшно встановлений дiагноз у зв'язку з особливостями юнуючот в^чизняно''' системи визнання професшно'т етiологiT захворювання, що вимагае в якост доказу документально пщтвердженого перевищення ГДР чинних санiтарних норм. Окрiм того, з цим можуть бути пов'язанi вiдмiнностi в рiвнях професшно''' захворюваностi на вiбрацiйну хворобу в Укратш та в кражах 6С, де цi показники ютотно вищi [13]. Така ситуацiя актуалiзуе необхiднiсть перегляду дiючих сьогоднi в Укра'Ты стандартiв нормування виробничо'Т вiбрацiT та приведення Т'х у вщповщнють до европейських критерiTв нормування й оцшки.
Переходячи до гтенчно''' оцшки шших виробничих факторiв, слiд вщзначити, що основними джерелами шуму в механоскладальних цехах обстежених авiапiдприемств виявилися пневматичн клепальнi молотки, пневмо- та електричн дрилi, пiстолети й компресори для обдуву стисненим пов^рям, слюсарн молотки та робота загально обмшно''' мехашчно''' вентиляцп. Шум за
походженням був структурним, а за часовою характеристикою - непостшним.
Пщ час дослщження встановлено, що вщповщно до ДСН 3.3.6.037-99 перевищення ГДР рееструеться при робот трьох основних титв пневмомолотш КМП-14, КМП-24 i КМП-32. Вже на стадп пiдготовчих роб^ (свердлiння, зенкування) еквiвалентнi рiвнi звуку становили 84-87 дБАекв. Коливання ешвалентних рiвнiв шуму на робочих мюцях складальникiв-клепальникiв i слюсарiв-складальникiв сягали 88-110 дБАекв, що свщчило про суттеве перевищення ГДР в^чизняних санiтарних норм. Крiм того, при робот пневмомолоткiв одного й того ж типу рiвнi шумового навантаження всередин конструкцiй були на 6-8 дБАекв вище нiж назовш, що обумовлено вiдбиттям звуку вщ стiн фюзеляжу в серединi замкнутого простору.
В структурi комплексного фiзiолого-гiгiенiчного дослiдження робочих мiсць скпадальнимв-клепальниш i слюсарiв-складальникiв авiапiдприемств вивченi параметри виробничого мiкроклiмату, рiвнiв освiтлення та запилення робочих мюць, а також концентрацп токсичних речовин у пов^ робочоТ' зони. Показано, що параметри цих виробничих чинниш в механоскладальних цехах обстежених авiапiдприемств не перевищували дшчих в УкраМ санiтарних норм.
Таким чином, в результат проведеного дослщження визначен основнi шкiдливi фактори виробничого середовища i трудового процесу, комбша^я яких здатна суттево впливати на здоров'я та працездатнють роб^ниюв основних професш механоскладальних цехiв авiапiдприемств, викликаючи розвиток неспецифiчних i специфiчних синдромiв професiйноï патологiï, що е предметом подальшого наукового пошуку.
Висновки
1. Провщними шкiдливими факторами виробничого середовища i трудового процесу на робочих мюцях складальниюв-клепальниш i слюсарiв-складальникiв авiапiдприемств е важкiсть i напруженють трудового процесу, а також локальна iмпульсна вiбрацiя i виробничий шум.
2. На пщприемствах з буфвництва i ремонту лiтакiв умови прац на робочих мiсцях складальникiв-клепальникiв i слюсарiв-складальникiв за важкiстю та напруженютю трудового процесу оцiнюються класом 3.2 (важк i напруженi).
3. Рiвнi iмпульсноï локально!' вiбрацiï, що передаеться на руки роб^ниюв, не перевищують ГДР дiючих в Укра^н саштарних норм дСн 3.3.6.039-99 i, водночас, значно перевищують граничн рiвнi нормативiв HSE.
6. Параметри виробничого шуму в механоскладальних цехах авiапiдприемств на 8-30 дБА перевищують ГДР, як вщповщно до дшчих в Укра'ш санiтарних норм ДСН 3.36.037-99, так i до свтових стандартiв.
7. Для покращення умов прац та збереження здоров'я пра^вниш авiацiйних пщприемств нами рекомендовано вдосконалити технологiï ведення складально-клепальних роб^ в напрямку зменшення кiлькостi та рiвня шкiдливих факторiв трудового процесу; мiнiмально скоротити застосування диференцшованоГ (спецiалiзовано'0 форми органiзацiï прац^ iнiцiювати питання про перегляд дшчих в УкраМ санiтарних норм локально1 вiбрацiï i приведення 1х у вщповщнють до европейських стандартiв.
8. Одержат результати дослiдження доцiльно використовувати при проведенш атестацп робочих мюць та при встановленн зв'язку захворювання з умовами працк
Лтература
1. Кундiев Ю.1. Напруженiсть працi як фактор професшного стресу та ризику здоров'ю / Ю.1. Кундiев, В.1. Чернюк, В.М. Шевцова // УкраТнський журнал з проблем медицини працг - 2005. - № 3-4. - С. 90-98.
2. МсС^кеу S. The implementation of occupational health guidelines principles for reducing sickness absence due to musculoskeletal disorders for / S. M^luskey, A.K. Burton, C.J. Main // Occup.Med. - 2006. - V. 56. - № 4. - Р. 237-242.
3. Giersiepen K. Carpal tunnel syndrome as an occupational disease / K. Giersiepen, M. Spallek // Dtsch Arztebl Int. - 2011. - V. 108. - № 14. -P. 238-242.
4. Яворовський О.П. Ппешчна оцшка шуму на робочих мюцях i характеристика початкових порушень в слуховому аналiзаторi у пра^вниюв "шумових професш" авiацiйного машинобудування / О.П. Яворовський, М.В. Вертеленко, Т.В. Шидловська // УкраТнський журнал з проблем медицини працк - 2008. - № 3. - C. 63-70.
5. Крылова И.В. Производственные факторы и их влияние на здоровье рабочих машиностроения / И.В. Крылова, Д.С. Иванова // Современные проблемы гигиены и эпидемиологии и пути их решения. - Воронеж, 2008. - Вып. 20. - С. 147-148. (Научные труды ФНЦг им. Ф.Ф. Эрисмана).
6. Кундиев Ю.И. Профессиональное здоровье в Украине / Ю.И. Кундиев, А. Нагорная // Эпидемиологический анализ. - К. : Авиценна, 2007. - 396 с.
7. Боярський М.Р. Стан професшноУ захворюваност на пщприемствах машинобудування / М.Р. Боярський, 1.Г. Боровик, В.Г. Шестаков [та ш.] // Ппеычна наука та практика: сучасш реалп : Mатерiали XV зЧзду ппешслв Украши. Пщ. ред. А.М. Сердюка, Ю.1. Кундiева, М.Р. Гжегоцького. - Львiв, 2012. - С. 73-75.
8. Гречковская Н.В. Воздействие условий труда на заболеваемость рабочих вибро-шумоопасных профессий авиапредприятий / Н.В. Гречковская, И.А. Парпалей // Лкарська справа. Врачебное дело. - 1997. - № 5. - С. 20-23.
9. Health and Safety Executive. [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.hse.gov.uk/vibration/hav/readyreckoner.htm.
10. South Tim Managing Noise and Vibration at Work / Tim South // A practical guide to assessment, measurement and control. Elsevier Butterworth-Heinemann Linacre House, Jordan Hill, Oxford OX2 8DP, 30 Corporate Drive, Burlington, MA 01803, First published, 2004. - 268 p.
Реферат
ФИЗИОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ТРУДА СБОРЩИКОВ-КЛЁПАЛЬЩИКОВ И СЛЕСАРЕЙ-СБОРЩИКОВ НА СОВРЕМЕННЫХ АВИАПРЕДПРИЯТИЯХ Сова С. Г.
Ключевые слова: локальная импульсная вибрация, нормирование, стандарт, вибрационная болезнь, профилактика
Проведено комплексное изучения условий труда рабочих вибро-шумовых профессий
авиапредприятий с целью установления возможных производственных причин высокой частоты выявления у этого контингента специфической и неспецифической клинической симптоматики. Оценка условий труда сборщиков-клёпальщиков и слесарей-сборщиков авиапредприятий проведена на основе методик действующих в Украине санитарных норм, а также стандартов правительственной организации по безопасности труда Соединенного королевства Великобритании и Северной Ирландии Health and Sufety Executive (HSE). Установлено, что тяжесть трудового процесса и напряженность труда в профессиях сборщика-клёпальщика и слесаря-сборщика отвечают классу 3.2 (тяжелый, напряженный труд 2 степени).
Summary
Physiological and hygienic evaluation of labour conditions of assembly fitters and clinchers in modern aircraft manufacturing
facilities.
Sova S.G.
Keywords: local pulse vibration, regulation, standard, vibration disease, prevention.
This article describes a comprehensive study of working conditions of vibration noise professions in aircraft manufacturing facilities aimed to identify possible occupational causes of high detection rate of specific and nonspecific clinical symptoms in professionals of above mentioned industry. The assessment of working conditions of assembly fitters and clinchers in aircraft manufacturing facilities was carried out according to the operating techniques of sanitary standards of Ukraine as well as according to the standards of Health and Safety Executive (HSE), the governmental organization of occupational safety of Great Britain and Northern Ireland. It was founded the severity of the labour process and the intensity of work in the professions of an assembly fitter and clincher corresponed to class 3.2 (heavy, hard work of II degrees).
