CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) №4. Часть №1. С.44-47.
УДК: [070.48:004.738.5](477.61)
Вплив урбашзованого середовища на учасникiв масово-комунiкативного процесу (на матерiалi штернет-ЗМ1 Луганська)
Федотова Н.М.
Луганський нац'юнальний унверситет ¡мен1 Тараса Шевченка,
м. Луганськ, Украна
У статт1 досл1джуеться вплив урбамзацИ' на специф1ку функщонування масово-комумкативного процесу, в1дстежуеться залежмсть м1ж емощйним забарвленням тформацп та впливом м1ського способу життя. Доводиться законом1рмсть м1ж творенням, сприйняттям мед1а-1нформацИ' та загальними урбамзацтними проце-сами, що характеризують особливост1 формування м1ського сощуму.
Ключовi слова: урбашзоване середовище, урбамзм, ттернет-ЗМ1, засоби масо-вог тформацп, процес комуткацп.
Мюто як феномен може юнувати тшьки у взаемозв'язку його складових: сощуму, шфраструктури, архтектури, шдустрп, юторичних цшностей i символiв. Цшсний мюький простiр координусться дiяльнiстю медiа, що дозволяють включити в масо-ву комунiкацiю ус структурнi елементи урбанiзованого середовища, впливають на формування свiтобачення населення мюта. У життi мiста iнформацiйнi вщносини пiдкорюються загальним урбанiзацiйним процесам. Учасники комушкативного процесу несвiдомо створюють прецедентнi ситуаци, в яких реалiзуeться урбанiстичнiсть !хнього буття, оскiльки, на думку Н. Нштшо!: «Мюто е ретранслятором складних процесiв становлення людини: мiсто творить людину, а людина - мiсто. Отже, вщ-буваеться певною мiрою взаемопроникнення, взаемодоповнення, взаеморозвиток, взаеморуйнащя тощо» [4, с. 304]. Наразi актуальним виступае дослiдження впливу урбашзаци на специфiку функцiонування масово-комушкативного процесу.
Останнiми роками прогресивним напрямком розвитку засобiв масово! шформа-ци е освоення простору iнтернету. Поширення iнтернет-ЗМI зумовлене комплексом усiх переваг штернету як для споживача так i для власника медiаресурсу: вщсутнють процедури тиражування (що потребуе додаткових ресурсiв); зручна автоматична доставка шформацп, яку забезпечують технiчнi можливосп iнтернету; зручний пошук та систематизащя матерiалiв за рiзними категорiями (час, тематика, жанр, автор i т.п.); зручний «електронний архiв» видання; можливють безкоштовно ознайомити-ся з матерiалами газети; наявнiсть iнтерактиву, де читач може в найкоротший час розпочати дiалог, уточнити, пiдтвердити чи спростувати подану iнформацiю. Разом з тим творення iнтернет-ЗМI i надалi залишаеться перевагою мiст, селища здебшь-шого поодиноко представленi в цьому простора Таким чином, взаемовплив мiста на суспшьство й суспiльства на мюто якнайяскравше простежуеться в онлайн-газетах, оскшьки вони передбачають зворотнiй зв'язок з читачем i дозволяють дiзнатися емо-ци читача з приводу повщомлення медiа. Вiдстеження тенденцiй цього процесу на сайтах луганських iнтернет-ЗМI i стало метою нашо! статтi.
Вплив урбашзованого середовища на учасникiв масово-комушкативного...
Соцiокультурне мюьке середовище, вплив урбашзаци на суспiльство вивчаеться сучасною наукою в pi3H^ аспектах: соцiологiчному - з позици оцiнки особливостей життя мюького соцiуму (М. Вебер, Л. Bip^ Г. Зiммель, К. Лшч, Р.Парк та ш.), ф> лософському - як осягнення процесу урбашзаци (М. Бахтш, Ю. Лотман, М. Вебер, Ф. Бродель, Г. Гегель, О. Шпенглер та ш), юторичному - в ракурс збереження юто-рично! пам'ятi мiста (Ф. Пзо, К. Лампрехт, Г. Маурер, О. T^pi та iн.), лiнгвiстичному - розгляд мюта як тексту (М. Бютор, Т. Венедиктова, Т. Боровинська, С. Кулик та ш), лтературознавчому - як втiлення письменником урбанютичних тенденцiй у лтера-турних творах (М. Анциферов, В. Агеева, Т. Возняк, С. Павличко, О. Фшатова, В. Фоменко, О. Харлан та ш.). Сощальна комунiкацiя перебувае на перетиш всiх цих наук, тому вироблеш науковцями тенденци виступили пiдrpунтям для нашо! pозвiдки.
За словами Л. Bipта, мiсто «характеризуеться вторинними, а не первинними контактами», що зумовлюеться просторовою розосередженютю населення й духовною вiддаленiстю: «Контакти в мiстi, навiть якщо вщбуваються вiч-на-вiч, е безособови-ми, поверхневими, скороминущими й сегментарними. Скpитнiсть, байдужють, що проявляються городянами у взаеминах один з одним, можна, таким чином, розгля-дати як засоби, що допомагають !м вiдгоpодити себе вщ особистих домагань i очшу-вань шших» [1, с. 107]. М. Вебер пояснював, що iз сощолопчно! точки зору бiльша чисельнiсть i висока щiльнiсть населення означае вщсутнють особистого знайомства мiж жителями, яке, як правило, властиве сусщськш громад [Цит. за: 1]. Це означае, що в мюькому сеpедовищi вщбудеться змiна характеру зв'язкiв мiж членами сощуму.
На piзницi мiжособистiсних стосунюв жителiв мiста й села наголошуе Г. Зiммель, розглядаючи iснування людини в мiському локусi. На думку вченого, «велике мiсто своею вуличною штовханиною, швидким темпом i piзноманiттям господарського, пpофесiйного i громадського життя створюе досить складш психологiчнi умови, як вимагають бшьшо1 затрати свщомости. I той глибокий контраст, що юнуе мiж жит-тям великого мюта i життям маленького мюта чи села, що в^^зняеться повшьним, звичним i piвномipним духовним i розумовим ритмом» [2].
1з послабленням первинних мiжособистiсних контактiв пpагматичнiсть мюького населення стае нормою !хнього життя й призводить до збайдужшня й життя за ко-рисливим розрахунком. Взаемини в уpбанiстичному сеpедовищi носять здебшьшого грошово-господарський характер, позбавленi ippацiональностi й невпоpядкованостi.
Уpбанiстичний характер стосунюв учасникiв комунiкативного процесу призводить i до змiни 1хньо1 психологи, свтобачення, ставлення до повщомлювано1 шфор-маци. За твердженням Л. Bipта, «зростання мобiльностi iндивiда, що втягуе його у сферу стимулюючого впливу величезно1 безлiчi piзних iндивiдiв i пiдпоpядковуе його коливальним змiнам статусу в диференцшованих соцiальних групах, що утворюють сощальну структуру мiста, приводить шдивща до прийняття нестабiльностi й вщ-сутностi безпеки у свт в цiлому як норми» [1, с. 111]. Цей прояв урбашзму пояснюе зростання кшькосп негативно1 шформацп та збiльшення недовipи до св^. Описа-ну закономipнiсть ми можемо побачити на приклад аналiзу масово-комушкативно1 ситуаци м. Луганська. Для цього ми обрали подiю, розвиток яко! в мiстi тривае вже кшька pокiв, висвiтлюеться в piзних ракурсах засобами масово1 шформацп, тому дозволить вщстежити спосiб ll подачi в динамiцi, - будiвництво в мют Льодового палацу.
Повiдомлення про проект бущвництва Льодового палацу було розмщене в ЗМ1 ще в травш 2006 року на сайп iнфоpм-агентства «Схiд.Iнфо» (http://cxid.info): «По-дарунок yciM доброзичливцям: перелж «клятвених» общянок луганського мера Серг1я Кравченка» (16.05.2006). У текст замггки в чи^ шших обiцянок мера мiста зазна-чено будiвництво Льодового палацу на 2 тис. мюць. Пеpшi повщомлення про палац носили дещо фантастичний характер, що, власне вiдповiдае особливостям прийнят-
Федотова Н.М.
тя сощумом мюта шформаци про глобальш плани влади. 1нформащя про Льодовий палац лише через два роки з'явилася на сайт «Луганск.ргоиА.сот» (http://lugansk. proua.com): «1нвестор так i не розпочав буд1вництво в Луганську Льодового палацу» (10.04.2008) i таке ж повщомлення з посиланням на «Луганск.ргоиА.сот» з'явилося на сайп iнформ-агенства «Схiд.Iнфо» (http://cxid.info): «Льодовий палац у Луганську може залишитися лише проектом» (10.04.2008). Подальший розвиток ще! теми про-тягом наступних двох роюв характеризуеться констатацiею обiцянок рiзних влад-них осiб про бущвництво палацу. Незважаючи на об'ективно нейтральний характер текстiв повiдомлень, !хш заголовки мали здебшьшого песимiстичний характер: «У Луганську з'явиться Льодовий палац?» (23.10.2008) («Схщ.1нфо» / http://cxid.info), «1нвестор Льодового палацу в Луганську просить вiдстрочку» (23.04.09) («Луганск. proUA.com» / http://lugansk.proua.com); «З подачi Олександра Сфремова в Луганську з'явиться Льодовий палац. - СергШ Кравченко» (08.04.2010) («Схщ.1нфо» / http:// cxid.info); «Мiнiстр заявив про будiвництво на Луганщиш льодовог ковзанки, але грошей поки не дае» (29.06.2010) («Схщ.1нфо» / http://cxid.info); «Кравченко довiдався вiд Колесникова «страшну» цифру щодо Льодового палацу в Луганську» (28.12.10) («Луганск.proИA.com» / http://lugansk.proua.com) тощо.
Як вщомо, у повщомленнях штернет-ЗМ1 на головну сторшку виноситься лише заголовок тексту та декшька речень, що зв'язуються з основним текстом публшацп гшерпокликанням, отже, негативш заголовки задають негативний тон усьому пов> домленню.
Позитивний характер заголовюв i вщповщно шформацшних текстiв з'являеться стосовно ще! теми наприкiнцi 2010 - початку 2011 року: «У новому роц в Луганську планують розпочати будiвництво Льодового палацу» («Паралель-Медiа» / http://paralel-media.com.ua) (23.12.2010); «Льодовий палац у Луганську планують вiд-крити вже 1 липня 2011 року» (28.12.2010) («Восточный вариант» / http://v-variant. lg.ua); «Для будiвництва Льодового Палацу в Луганську видтили 1 гектар землi» (25.01.2011) (http://v-variant.lg.ua). Однак е й саркастичний заголовок: «УмерИ'«трохи перебтьшили». У Луганську з'явиться не Льодовий палац, а ковзанка» (28.01.2011) («ОстроВ» / http://www.ostro.org/lugansk/).
Список л^ератури
1. Слщ зауважити, що згадаш повщомлення набувають позитивного звучання й через вказування конкретного часу завершення бущвництва. Як слушно зауважуе Г. Зiммель: «<Вирт Л. Урбанизм как образ жизни / Пер. В.Г. Николаева // Вирт Л. Избранные работы по социологии / Л. Вирт. - М.: ИНИОН РАН, 2005. - С. 93-118.
2. Зiммель Г. Велию мюта i духовне життя / Г. Зiммель // Незалежний культуроло-гiчний часопис «I». - 2003. - № 29. - С. 315 - 325. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n29texts/zimmel.htm
3. Кайс З. В. Повсякденнють як код урбанютичного модусу буття / З. В. Кайс // В> сник Нащонального техшчного ушверситету Укра!ни «Кшвський полтехшчний ш-ститут». Фiлософiя. Психологiя. Педагопка. - 2008 - № 3. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Natural/VKPI/FPP/2008-3/07_Kajs.pdf.
4. Нттша Н. Урбанютичний спошб життя: трагiчнi мотиви в сучаснш новелю-тицi (на матерiалах мало! жшочо! прози кш. ХХ - поч. ХХ1 столт) / Н. Нiкiтiна // Актуальш проблеми слов'янсько! фшологп. Серiя: Лшгвютика i лiтературознавство: Мiжвуз. зб. наук. ст. - 2009. - Вип. XXII. - С. 303-310.
Вплив урбашзованого середовища на учаснимв масово-комушкативного...
Федотова Н.М. Воздействие урбанизированной среды на участников массово-коммуникативного процесса (на материале интернет-СМИ Луганска) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 4. Часть 1. 44-47.
В статье исследуется влияние урбанизации на специфику функционирования массово-коммуникативного процесса, отслеживается зависимость между эмоциональной окраской информации и влиянием городского образа жизни. Доказывается закономерность между созданием, восприятием медиа-информации и общими урбанизационными процессами, которые характеризуют особенности формирования городского социума.
Ключевые слова: урбанизованная среда, урбанизм, интернет-СМИ, средства массовой информации, процесс коммуникации.
Fedotova N. The impact of urban environment on the participants of mass-communication process (based on online media Lugansk) // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 4. Part 1. - P. 44-47.
The article examines the impact of urbanization on the specifics of the functioning of mass communication process, tracked the relationship between emotional overtones of information and the influence of urban lifestyle. We prove a pattern between the creation, perception of media information and general urbanization processes that characterize the features of the formation of urban society.
Keywords: urbanized environment, urbanism, online media, the media, the communication process.
Поступила до редакци 21.09.2012 р.
