CC BY
19
УДК 004.13, 371.3
ВПЛИВ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦ1Й РОЗВИТКУ 1НТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГ1Й НА СИСТЕМИ П1ДТРИМКИ РОЗРОБКИ ЗАСОБ1В ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ
®2018 ПУШКАР О. I., ПАНДОР1Н О. К.
УДК 004.13,371.3
Пушкар О. I., Пандорш О. К. Вплив сучасних тенденцiй розвитку 1нтернет-технолопй на системи тдтримки
розробки засобiв електронного навчання
У статт'1 розглянуто тенденцп, що впливають на технолог'мний прогрес у цлому та 1нтернет зокрема. Наведено огляд сучасних i перспективных Ытернет-технологш з точки зору ¡х використання в нструментальних засобах розробки систем електронного навчання. Досл'джено специ-фiчнi риси шструментальних засоб'в i надано можливi критери ¡х класифiкацi¡ вiдносно систем E-learning, на основi яких можна приймати ршення про обрання архтектури навчальних портал'ю, засоб'в розробки ¡х компонент i забезпечення повного життевого циклу систем електронного навчання, надано рекомендацИщодо ¡х обрання. Особливу увагу прид'шено складовим загально¡'вартостi волод'тня системою дистанцйного навчання на таких етапах життевого циклу, як розгортання системи, побудова навчальних курав i експлуата^я. Ключов'! слова: архтектура систем E-learning, структуры! компоненти, електронне навчання, 'тструментальт засоби. Ббл.: 15.
Пушкар Олександр 1ванович - доктор економ'мних наук, професор, зав'дувач кафедри комп'ютерних систем i технологй, Харювський нацональ-ний економiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харт, 61166, Украна) E-mail: [email protected] ORCID 0000-0003-3592-3684
Пандорн Олександр Костянтинович - кандидат техн'мних наук, доцент кафедри комп'ютерних систем i технологй, Харювський нацональний економiчний утверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-7349-8407
УДК 004.13,371.3 Пушкарь А. И., Пандорин А. К. Влияние современных тенденций развития Интернет-технологий на системы поддержки разработки средств электронного обучения
В статье рассмотрены тенденции, влияющие на технологический прогресс в целом и Интернет в частности. Приведен обзор современных и перспективных Интернет-технологий с точки зрения их использования в инструментальных средствах разработки систем электронного обучения. Исследованы специфические черты инструментальных средств и представлены возможные критерии их классификации в отношении систем E-learning, на основе которых можно принимать решения об избрании архитектуры учебных порталов, средств разработки их компонент и обеспечении полного жизненного цикла систем электронного обучения, даны рекомендации по их избранию. Особое внимание уделено составляющим общей стоимости владения системой дистанционного обучения на таких этапах жизненного цикла, как развертывание системы, построение учебных курсов и эксплуатация. Ключевые слова: архитектура систем E-learning, структурные компоненты, электронное обучение, инструментальные средства. Библ.: 15.
Пушкарь Александр Иванович - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой компьютерных систем и технологий, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected] ORCID 0000-0003-3592-3684
Пандорин Александр Костантинович - кандидат технических наук, доцент кафедры компьютерных систем и технологий, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-7349-8407
UDC 004.13,371.3 Pushkar O. I., Pandorin O. K. The Influence of Modern Tendencies of Development of Internet Technologies on Systems of Support of Development of Means of Electronic Learning
The article considers the tendencies influencing technological progress in general and the Internet in particular. An overview of modern and prospective Internet technologies in terms of their use in the development tools of electronic learning systems is provided. The specific features of instrumental means are explored and possible criteria of their classification in relation to E-learning systems are presented, on the basis of which it is possible to make decisions on selection of architecture of educational portals, means of development of their constituents, and providing the full life cycle of e-learning systems, recommendations on their selection are proposed. Particular attention is paid to the total cost of ownership of a distance learning system at such stages of the life cycle as system deployment, organization of training courses, and operation.
Keywords: architecture of E-learning systems, structural components, e-lear-ning, instrumental means. Bibl.: 15.
Pushkar Oleksandr I. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Computer Systems and Technologies, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected] ORCID 0000-0003-3592-3684
Pandorin Olersandr K. - PhD (Engineering), Associate Professor of the Department of Computer Systems and Technologies, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected] ORCID: 0000-0002-7349-8407
С
еред безлiчi тенденцш, що впливають на техно-лопчний прогрес в цкому i 1нтернет зокрема, експерти вважають найбкьш важливими такк глобальне управлшня мережею залишиться на ниншньому рiвнi та не зазнае поминих змш;
+
+
найбкьше зростання штернет-ринку буде вкбуватися за межами краш з високим доходом i розвиненою економшою; мобкьш пристро! е основним штерфейсом взаемоди людини з 1нтернетом;
+ на змшу доступу 3i значною платою за по-слуги прийдуть майже безкоштовш схеми (супутниковий 1нтернет Starlink вiд SpaceX, Google и Fidelity, OneWeb вiд Qualcomm и Virgin Galactic Брэнсона, Samsung, Boeing та Telesat) участ у вiртуальному життi Все-свiтньоi мережi, значно поширить 1нтернет-аудиторiю за рахунок краш Ази та Африки дуже великий прирiст народонаселення.
Широке розповсюдження одержали нейронш мережi - штелектуальш iнформацiйнi системи, що самонавчаються, як на основi навчання за реальни-ми прикладами будують асоцiативну мережу понять (нейрошв) для паралельного пошуку на нiй рiшень. У результат навчання на прикладах будуються ма-тематичш вирiшальнi функци (передавальнi функци або функци активаци), якi визначають залежност мiж вхiдними та вжидними ознаками (сигналами).
Ц
систем
1ла низка подш у сучасному свiтi може значно змшити технологи розроблення та шдхо-. ди до проектування архггектурних вирiшень пiдтримки мультимедiйних дидактичних комплексш. Складнiсть проблеми модершзаци сучас-ноi освiти вiдповiдно до вимог впровадження систем електронного навчання потребуе для ix вирiшення принципово п^дх^в, що вiдрiзняються вiд традицш-них. Насамперед, це стосуеться геймiфiкащi - концепций засновано! на використанш iгровиx елементiв та iгровиx метс^в у неiгровому контекстi. Завдання геймiфiкащi - зацiкавлення користувача, стимулю-вання виконання дш або процедур через iгровi меха-нiки, формування позитивного досв^ду взаемодЦ
Це ж стосуеться i технологи розробки та шд-xодiв до проектування арxiтектурниx ршень веб-базованих мультимедiйниx дистанцiйниx навчаль-них комплексiв. Такою подiею, наприклад, е широке розповсюдження «хмарових технологш», виxiд но-вих версiй Microsoft Edge, Google Chrome, з майже повною шдтримкою нових об'екйв HTML 6 i CSS 4, включаючи векторну графку SVG 2, SMIL 3.0, що масштабуеться, - ашмацш, аудiо, вiдео. Повне ви-користання нових об'екйв для побудови багатьох 1нтернет-додаткш дозволить вiдмовитися вiд вико-ристання таких пропрiетарниx i вимагаючих заван-таження спецiальниx броузерних плагшш, як Adobe FLASH i Microsoft Silverlight.
Найбкьш перспективною схемою оргашзаци освiтнix ресурсiв мають стати освига портали.
Освтнш портал можна визначити як взаемо-зв'язану сукупнiсть шформацшних ресурсiв i сервiсiв Internet, що мае вертикальну структуру, шформацш-не наповнення якого присвячене освiтнiй тематищ.
Проф1льний освiтнiй портал [2; 8] - це сайт (чи група сайпв), на якому в систематизованш формi сконцентровано вiдомостi про мережевi ресурси по однiй iз освинк дисциплiн, звернення до яких може
бути корисним для вдосконалення наявних знань або отримання нових.
Неодмшними атрибутами такого порталу е: + наявнiсть безпосередньо на порталi або в розподкеному виглядi на сайтах комплексу яшсних освiтнiх i навчально-методичних ма-терiалiв, що входять в його структуру, за про-фкем порталу; + ефективний механiзм пошуку шформаци у власних i зовшшшх 1нтернет-ресурсах за основним проф1лем порталу; + можливiсть iнтерактивноi взаемодЦ в режи-мi реального часу учаснишв розпод1лених колективiв, що працюють над виконанням загального освитого проекту (електро-ннi конференций семiнари, дискуси, заняття у вiртуальному класi, написання та редагу-вання сп1льних текстiв та ш.); + система дистанцiйного навчання роботи з порталом.
При розробцi освинього порталу з точки зору можливосп використання iнструментальних засобiв пiдтримки вах етaпiв життевого циклу порталу [1; 3; 5; 7] Ыд зважати на двi ситуаци, що принципово рiз-няться.
Портал розробляеться з нуля, за винятком, можливо, вже наявного контенту i досв^ду розробки аналопчних ресурсiв.
Портал мае служити засобом штеграци вже к-нуючих освигах ресурсiв, зберiгaючи увесь контент, Ь що особливо важливо, компетенци рiзних кaтегорiй користувaчiв.
Aнaлiз остaннiх досл^джень, присвячених про-блемaтицi iнструментaльних дистанцшно-го навчання дав змогу з'ясувати, що автори, в основному, торкалися питань створення освггшх портaлiв електронних навчальних ресурав [1-7; 10-14], використання дистанцшного навчання [8], складових забезпечення [9]. Досл1дники розглядають окремi аспекти Е-1еагш^, тaкi як визначення архь тектури та компонентного складу структури [9; 10], розробки iнтерaктивних компонент за окремими на-прямками навчання [15].
Таким чином, немае робгг, де було б проведено огляд рiзномaнiтних систем забезпечення повного життевого циклу систем електронного навчання. Не-виршешсть цього питання обумовлюе необхiднiсть проведення дослiджень у цьому напрямь
Метою стaттi е aнaлiз aрхiтектури та iнстру-ментальних систем побудови систем електронного навчання, iх можливостей та основних структурних компонент.
Для досягнення постaвленоi мети виршували-ся тaкi завдання:
+ aнaлiз систем для побудови освiтнього про-цесу в системi електронного навчання;
+ досл^ження специфiчних рис шструмен-
тальних 3aco6iB; f аналiз життевого циклу таких систем з ураху-ванням сукупно'1 вартостi володiння.
Передyсiм розглянемо орiентованi на розроб-ку рiзноманiтних порталiв iнстрyментальнi засоби. Перщ за все, це ушверсальш систе-ми розробки та управлшня порталами таких корпо-рацiй, як IBM, Oracle i Microsoft. Провiднi учасники цього ринку сьогодш сходяться в тому, що перспек-тиви розробки ПО для Web пов'язаш з двома в1д-критими стандартами - XML i Web-сервшами (Web Services). 1ншим шляхом е використання спецiалiзо-ваних шструментальних систем побудови порталiв саме освкнього напряму. До цих шструменпв належать такi системи, як Adobe Connect Training, Bright eLearning, Competentum ShareKnowledge, Efficient Lab eLearning Portal, Microsoft Learning Gateway, SharePoint Learning Kit (SLK), Oracle Learning Management, REDCLASS Pro, REDCLASS Learning, VP Group Blackboard Learn, Web Researching Center e-Education System, Websoft WebTutor.
Типовим представником пропрiетарних систем е СДО SharePointLMS, що базуеться на технологи' Microsoft SharePoint, яка представляе особливий ш-терес, осшльки iстотно заснована на використаннi засобiв i технологiчних iнстрyментiв, що входять до складу Microsoft Office, Microsoft Visual Studio, Microsoft Expression, Microsoft SQL Server, Microsoft Internet Information Server, яю активно використову-ються в навчальноиу процеа. Значна частина техно-лопчних операцiй Microsoft SharePoint допускае ви-конання в графiчномy режимi, зокрема в спещально створених оболонках розробника, що робить досить низьким пори входження залежно вк квалiфiкацiï виконавця.
Microsoft SharePoint Products and Technologies -це колекщя програмних продукпв i компоненпв, яка включае такi складовк
f набiр веб-додаткiв для оргашзаци' спiльноï роботи;
f фyнкцiональнiсть для створення веб-порталiв; f модуль пошуку шформаци в документах та
iнформацiйних системах; f функщональшсть yправлiння робочими про-цесами та систему yправлiння вмштом масштабу пiдприемства; f модуль створення форм для введення шформаци';
f функщональшсть для бiзнес-аналiзy.
SharePoint може бути використаний для створення сайпв, що надають користувачам можли-вшть для спкьно'1 роботи. Створюванi на платформi SharePoint сайти можуть бути використаш як схови-ще iнформацiï, знань i докуменйв, а також викори-стовуватися для виконання веб-додатйв, що полег-
шують взаeмодiю (вш та блоги). Kop^TyBa4i можуть управляти та взаeмодiяти з iнформацieю у списках i бiблiотеках докyментiв, використовуючи елементи управлшня - веб-частини (SharePoint WebParts).
SharePoint - це технологш для подготовки веб-додаткiв i вyзлiв. Це ршення для веб-вyзлiв на основi IIS, iнтегроване з IIS за допомогою ASP.NET, що вико-ристовуе серверну частину бази даних SQL Server для збериання даних налаштування та вмiстy.
Можливостi СДО SharePointLMS. Найкращш огляд архiтектyри, складових, функщональносп, осо-бливостей експлуатаци наведено безпосередньо на сайт Microsoft.
Створення рiзних кyрсiв, опитувань, тестiв, а також навчальних програм. Можливкть прове-дення онлайн-зyстрiчей, вебiнарiв i конференцiй. Проведення ощнки спiвробiтникiв виходячи з виконання щлей i KPI. Можливкть проведення атестаци та сертифiкацi'i сшвробкнишв. Пiдтримка сучасних форматiв eLearning контенту SCORM, LRM, AICC, QTI. Створення реестрацшних форм на порталi для доступу до навчальних курав. Можливкть оргашзаци платного доступу до навчальних курав (штеграцш з будь-яко'' з систем Iнтернет-платежiв). Особистий кабшет для кожного користувача.
Батьтвський портал. Можливкть роботи з мобiльних пристро'в. Можливiсть створювати елек-троннi бiблiотеки та бази знань з навчальним контентом. Повний контроль i мошторинг навчального про-цесу на вск стадiях навчання, через онлайн-форми та звiти. Вбудований планувальник заходiв. Уикаль-не оформлення багаторiвневоi' вiртyальноi' структури органiзацii'. Синхронiзацiя призначених для користувача даних iз хмарним сервисом Office 365. Створення сощально! мережi в рамках SharePointLMS для веден-ня блогiв i публкаци необхiдноi' iнформацii'. Дистан-цiйний, очний i змiшаний режими органiзацii' елек-тронного навчання. Наявнiсть внyтрiшньоi' пошти та функци обмiнy файлами. Перевiрка даних на плагiат. Призначенi для користувача переваги електронно'' системи дистанцшного навчання SharePointLMS.
Але ж вимоги до апаратних, системних i програмних засобiв достатньо високi. Роз-вертання SharePointLMS потребуе наявно-сп Microsoft SharePoint, для операцiйноi' системи Windows Server 2008 R2 або новших, сервер баз даних: Microsoft SQL Server, додаткш Microsoft ShareS Point Foundation (Standard/Enterprise), Microsoft. NET Framework, Microsoft Visual J # (x64) для Share-Point server (включаючi ва WFEs). Для перемикань мови штерфейсу SharePointLMS необидно встано-вити мовний пакет для SharePoint Foundation або SharePoint Server. Мовний пакет для SharePointLMS-r SharePointLMS может розмiщyватiся на Windows Azure Virtual Machines.
При побyдовi освггшх порталiв досить часто ви-користовують як частину шструментального середо-вища попyлярнi безкоштовнi колекци iнстрyментiв.
Наведемо огляд найбкьш популярних безко-штовних систем дистанцiйного навчання: Moodle, TrainingWare, ClassClaroline LMS.
1. Система дистанцшного навчання STELLUS1. Moodle (модульш об'eктно-орieнтоване динамiчне на-вчальне середовище) - вкьна система управлiння на-вчанням, що поширюеться по лiцензГi GNU General Public License. Система реалiзуе фкософш «педаго-гiки соцiального конструкцюшзму» i орiентована на-самперед на оргашзацш взаемоди мiж викладачем та учнями, хоча шдходить i для оргашзаци традицiйних дистанцiйних курсiв, а так само для шдтримки очного навчання. Moodle перекладена на десятки мов, у т. ч. на росшську, i використовуеться в 197 крашах свiту.
2. TrainingWare Class: перша росшська СДО з в^критим кодом. Компанiя «Корпоративнi сис-теми навчання» (BCC Group) оголосила платформу TrainingWare Class вкьно поширюваним програмним забезпеченням (СПО) з вккритим вихiдним кодом. Тепер цю систему дистанцшного навчання (СДО) зможуть безкоштовно використовувати i вдоскона-лювати сторонш користувачi i розробники.
3. Claroline LMS - це платформа для електро-нного навчання (eLearning) та електронно! дiяльностi (eWorking), що дозволяе вчителям створювати ефек-тивнi онлайн-курси i керувати процесом навчання та стльними дiями на основi веб-технологш. Перекла-дена на 35 мов, Claroline LMS володiе широкою спкь-нотою користувачiв i розробникiв по всьому свиу. Claroline LMS випущена на основi лщензи з вккри-тим кодом (Open Source).
При незалежнш розробцi Iнтернет-ресурсiв по кожному з курав в основному використовувалися безкоштовш або безкоштовнi в рамках академiчноi лщензи iнструменти.
Отже, по категорiях. Системи управлшня контентом: Joomla; WordPress. Сервери баз данних: MySql; SQlite. Веб-сервер - Apache. Редактори веб-сторшок: Microsoft Expression Web; Microsoft Visual Web Developer; NetBeans. Усередиш кожно! з катего-рiй iнструментальнi засоби впорядкованi приблизно у вкповкносп до частоти використання. При цьому значна частина веб-ресурав створена у складi безко-штовних систем управлiння контентом.
ВИСНОВКИ
З проведеного дослкження можна зробити таю висновки.
1. Останшм часом активно розвиваються стандарта 1нтернет-технологш, що робить зручним !х використання при розробщ як Iнтернет-додадкiв загального призначення, так i веб-ресурав систем електронного навчання.
2. Активно розвиваються рiзноманiтнi шстру-ментальнi середовища розробки, як спецiалiзованi для розробки систем електронного навчання, так i загального призначення.
3. nponpieTapHi системи електронного навчання достатньо коштовш як на стади розробки електронних курав, так i на стадiях експлуатаци, але забезпечують велику функцюнальшсть та малу трудомiсткiсть.
4. Безкоштовш системи електронного навчання менш функщональш та забезпечують менш ком-фортну роботу розробникiв електронних курав та персоналу шдтримки функцюнування, тобто бкьш трудомiсткi.
5. При виборi технологй' розробки 1нтернет-ре-сурсу електронного навчання потрiбно ретельно ощ-нювати сукупну вартiсть володiння на вах стaдiях ii життевого циклу.
Наукова новизна даного дослiдження визнача-еться розробленим методичним шдходом до ощнки складових iнструментaльних зaсобiв побудови та забезпечення життевого циклу систем електронного навчання. Практичне значення поля-гае у формуванш рекомендацш учасникам освиньо-го процесу електронного навчання для потенцшного створення систем оргaнiзaцiйноi та технолопчно! пiдтримки E-learning.
Подальшим напрямом даного досмдження може виступати розроблення методики обрання ш-струментальних зaсобiв електронного навчання в су-часнш вищiй школi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Иванников А. Д., Тихонов А. Н. Основные положения концепции создания системы образовательных порталов. Интернет-порталы: содержание и технологии. 2003. Вып. 1. C. 112-116.
2. Бабинский А. З., Букатов А. А., Шапиро В. А., Шарой ко О. В. Определение базовых сервисов, разработка методики наполнения и методов реализации образовательных порталов. Интернет-порталы: содержание и технологии. 2003. Вып. 1. С. 165-169.
3. Васильев И. А. Методы и инструментальные средства построения семантических WEB-порталов : дис. ... канд. техн. наук : 05.13.11. Томск, 2005. 190 с.
4. Демин В. Образовательный портал на платформе IBM. Электронный университет. Автоматизация управления учебными процессами - требование времени. IBM Software Group, 2008. 71 c. URL: https://www.msu.ru/innovation/do/ demin.pdf
5. Иванников А. Д., Булгаков М. В., Гридина Е. Г.
Современное состояние и перспективы развития системы федеральных образовательных порталов. Интернет-порталы: содержание и технологии. 2005. Вып. 3. С. 12-25.
6. Лидер Д. А., Хальдун Д. Портал для завершения высшего образования в области информационных технологий. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123456789/1852/79%20-%20Lider.pdf?sequence=1
7. Мутанов Г., Шакаримова А. Образовательный портал университета. Теория и практика. Усть-Каменогорск : ВКГТУ, 2006. 342 с.
8. Основы дистанционного обучения. Дистанционный курс / под ред. проф. В. Н. Кухаренко. Харьков : ХГПУ, 1999. 182 с.
9. Пандорш О. К. Складовi шструментальних комп-лексiв побудови систем пщтримки електронного навчання. Системи обробки iнформацiï. 2017. № 4. С. 219-222.
10. Попов Ф. А., Тютякин А. А., Селиванов Е. А. Распределенная архтектура образовательного портала на основе программных продуктов с открытым кодом // Труды XV Всерос. научно-методической конф. «Телематика'2008». Том 1. С-Пб., 2008. С. 189-191.
11. Радаев В. В. Идеология создания специализированного образовательного портала на примере портала по экономике, менеджменту и социологии. Интернет-порталы: содержание и технологии. 2003. Вып. 1. С. 273-295.
12. Симонов А. В. Динамика и перспективы развития образовательных Интернет-ресурсов. Интернет-порталы: содержание и технологии. 2005. Вып. 3. С. 194-211.
13. Таушканов Н. Н., Рогачев С. А. Образовательный портал ИПС : метод. пособие. Новосибирск : Изд-во СибАГС, 2008. 40 с.
14. Таушканов Н. Н. Методика создания образовательного портала : учебно-методическое пособие. Алматы : Национальный центр информатизации, 2010. 61 с.
15. Pushkar, O., Lepeyko, Т. Design of interactive visual tools in the computer multimedia education program (by the example of management disciplines) // 4tn International Symposium of Interactive Media Design. Yeditepe university. 2006. Vol. 30. P. 117-125.
REFERENCES
Babinskiy, A. Z. "Opredeleniye bazovykh servisov, raz-rabotka metodiki napolneniya i metodov realizatsii obrazovatel-nykh portalov" [Identification of basic services, development of filling techniques and methods for implementing educational portals]. Internet-portaly: soderzhaniye i tekhnologii, no. 1 (2003): 165-169.
Demin, V. "Obrazovatelnyy portal na platforme IBM. Ele-ktronnyy universitet. Avtomatizatsiya upravleniya uchebnymi protsessami - trebovaniye vremeni" [Educational portal on the IBM platform. Electronic University. Automation of management of educational processes is a requirement of time]. IBM Software Group, 2008. https://www.msu.ru/innovation/do/demin.pdf
Ivannikov, A. D., and Tikhonov, A. N. "Osnovnyye polozheniya kontseptsii sozdaniya sistemy obrazovatelnykh portalov" [The main provisions of the concept of creating a system of educational portals]. Internet-portaly: soderzhaniye i tekhnologii, no. 1 (2003): 112-116.
Ivannikov, A. D., Bulgakov, M. V., and Gridina, Ye. G. "Sovremennoye sostoyaniye i perspektivy razvitiya sistemy federalnykh obrazovatelnykh portalov" [Current state and prospects for the development of the system of federal educational portals]. Internet-portaly: soderzhaniye i tekhnologii, no. 3 (2005): 12-25.
Lider, D. A., and Khaldun, D. "Portal dlya zaversheniya vys-shego obrazovaniya v oblasti informatsionnykh tekhnologiy" [Portal for completing higher education in the field of information technology]. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/han-dle/123456789/1852/79%20-%20Lider.pdf?sequence=1
Mutanov, G., and Shakarimova, A. Obrazovatelnyy portal universiteta. Teoriya ipraktika [Educational portal of the university. Theory and practice]. Ust-Kamenogorsk: VKGTU, 2006.
Osnovy distantsionnogo obucheniya. Distantsionnyy kurs [Fundamentals of distance learning. Distance course]. Kharkiv: KhGPU, 1999.
Pandorin, O. K. "Skladovi instrumentalnykh kompleksiv pobudovy system pidtrymky elektronnoho navchannia" [Components of instrumental systems for building e-learning support systems]. Systemyobrobkyinformatsii, no. 4 (2017): 219-222.
Popov, F. A., Tyutyakin, A. A., and Selivanov, E. A. "Raspre-delennaya arkhtektura obrazovatelnogo portala na osnove programmnykh produktov s otkrytym kodom" [Distributed architecture of educational portal based on open source software]. Telematika'2008. Vol. 1. St. Petersburg, 2008. 189-191.
Pushkar, O., and Lepeyko, T. "Design of interactive visual tools in the computer multimedia education program (by the example of management disciplines)". 4tn International Symposium of Interactive Media Design. Vol. 30. Yeditepe university, 2006. 117-125.
Radayev, V. V. "Ideologiya sozdaniya spetsializirovan-nogo obrazovatelnogo portala na primere portala po eko-nomike, menedzhmentu i sotsiologii" [The ideology of creating a specialized educational portal on the example of the portal on economics, management and sociology]. Internet-portaly: soderzhaniye i tekhnologii, no. 1 (2003): 273-295.
Simonov, A. V. "Dinamika i perspektivy razvitiya obrazovatelnykh Internet-resursov" [Dynamics and prospects for the development of educational Internet resources]. Internet-por-taly: soderzhaniye i tekhnologii, no. 3 (2005): 194-211.
Taushkanov, N. N. Metodika sozdaniya obrazovatelnogo portala [The method of creating an educational portal]. Almaty: Natsionalnyy tsentr informatizatsii, 2010.
Taushkanov, N. N., and Rogachev, S. A. Obrazovatelnyy portal IPS [Educational portal IPS]. Novosibirsk: Izd-vo SibAGS, 2008.
Vasilev, I. A. "Metody i instrumentalnyye sredstva po-stroyeniya semanticheskikh WEB-portalov" [Methods and tools for building semantic WEB-portals]: dis.... kand. tekhn. nauk: 05.13.11, 2005.
О
LU
OQ
О ^
О =n X
CL
о
e
<
О
Ш
