фактору росту фiбробластiв 19 (FGF19), нормалiзацiя нейрогуморальноТ регуляцГГ функцГГ травного тракту ^iBHi грелiну та GLP-1), зниження синтезу триглщер^в, репрограмування процесу кишковоТ абсорбцп глюкози тощо [5]. Окрiм нормалiзацN рiвня гткемп, барiатричнi операцп сприяють покращенню функцГГ нирок при дiабетичнiй гломерулопатп, зниженню ризику мiкро- та макросудинних ускладнень. Субаналiз дослiдження STAMPEDE показав, що барiатричнi втручання зменшують ступiнь пошкодження пщшлунковоТ залози, знижують рiвнi HbA1C, пiдвищують чутливiсть тканин до Ысулшу та покращують роботу бета-клп"ин. З 134 пацieнтiв, яких спостер^али протягом 5 рокiв, середнш показник HbA1C на початку дослщження становив 9,2±1,5%, рiвень HbA1C <6% без додатковоТ терапп був досягнутий у 29% пащенпв пiсля обхщного шлункового шунтування (14 з 49) i у 23% пацiентiв пкля рукавноТ резекцГГ (11 з 47). Серед па^етчв, якi отримували тiльки цукрознижувальну терапiю, компенсацiя рiвня гткемп спостерiгалась лише у 5% (2 з 38) [6].
Зпдно з The Diabetes Surgery Summit II Guidelines, барiатричнi втручання рекомендовав патентам з цукровим дiабетом 2 типу та 1МТ >40 кг/м2 незалежно вiд ефективностi контролю гткемп, а також пацiентам з дiабетом та 1МТ 35-39,9 кг/м2 за неможливосп досягнення контролю гткемп завдяки дiетi i медикаментозному лiкуванню [7].
Висновки. Барiатрична хiрургiя е перспективним напрямком комбшованого лiкування метаболiчних порушень з тривалим збереженням результату
Дата надходження до редакци 31.10.2018 р.
при цукровому дiабетi 2 типу. Необхщы подальшi дослiдження для визначення оптимально!' тактики при рецидивах ожиршня та цукрового дiабету пiсля барiатричних операцiй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ang GY. Reversibility of diabetes mellitus: Narrative review of the evidence. World J Diabetes. 2018; 9(7):127-131.
2. World Health Organization. Obesity and Overweight Fact Sheer. Accessed from http://www.who.int/ dietphysicalactivity/media/en/gsfs_obesity.pdf October 2013
3. Karter AJ, Nundy S, Parker MM, Moffet HH, Huang ES. Incidence of remission in adults with type 2 diabetes: the diabetes & aging study. Diabetes Care. 2014; 37:3188-3195.
4. Chang SH, Stoll CR, Song J, Varela JE, Eagon CJ, Colditz GA. The effectiveness and risks of bariatric surgery: an updated systematic review and meta-analysis, 2003-2012. JAMA Surg. 2014; 149:275-287.
5. Batterham RL, Cummings DE. Mechanisms of Diabetes Improvement Following Bariatric/ Metabolic Surgery. Diabetes Care. 2016; 39:893-901.
6. Schauer PR, Bhatt DL, Kirwan JP, Wolski K, Aminian A, Brethauer SA, et al; STAMPEDE investigators. Bariatric Surgery versus Intensive Medical Therapy for Diabetes - 5-Year Outcomes. N Engl J Med 2017; 376:641-51.
7. Cohen RV, Shikora S, Petry T, Caravatto PP, Le Roux CW. The Diabetes Surgery Summit II Guidelines: a Disease-Based Clinical Recommendation. Obes Surg. 2016 Aug; 26(8):1989-91.
|-^://Со1.огд/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150188
ВПЛИВ СОЦ1АЛЬНОГО СТАТУСУ НА РЕЗУЛЬТАТИ Л1КУВАННЯ ПАЩСНТ1В 1З ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ 2 ТИПУ ТА СИНДРОМОМ
Д1АБЕТИЧНО1 СТОПИ
О.В. Марченко
Украгнський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацИ ендокринних оргашв 7 тканин МОЗ Украгни
Синдром дiабетичноT стопи (СДС) е найбтьш Мета: оцшка впливу со^ального статусу хворих iз
со^ально значущим ускладненням цукрового СДС (проживання з родиною, часткове перебування
дiабету (ЦД) в усьому свт. Розвиваеться це вкрай пщ наглядом родичiв, самотысть) на переб^
небезпечне ускладнення майже у кожного шостого хвороби.
патента iз цукровим дiабетом. Матерiал i методи. Пщ спостереженням
Кл^чна ендокринолопя та ендокринна xipyp™ 4 (64) 2018
99
перебували 198 хворих на ЦД 2 типу (ЦД2) з СДС. Вк пащенпв становив вщ 39 до 76 ротв. Хворих розподтили на три групи: т^ якi проживали з родиною; т^ якi перебували частково пщ наглядом родичiв; самотнi. Протягом 12 мкящв вивчали роль амЧ в |'х лiкувaннi. Проведено подвшний аналiз -залежно вiд типу проживання та вщ того, з родичами або самостшно пaцiенти вщвщували лiкaря.
Результати. Через 6 i 12 мкящв у пaцiентiв, якi проживали з родиною, вщзначено помiтне зменшення кiлькостi рецидивiв СДС. У самотых у цi термiни зaфiксовaно доа^рне зростання кiлькостi виразкових дефектiв стоп. У груп «часткового нагляду» зменшення ктькосп рецидивiв СДС набуло статистично''' знaчущостi лише через 1 рк. Також вiдзнaчено достовiрне зменшення частоти розвитку гншно-некротичних ускладнень серед пащетчв, якi вiдвiдувaли лiкaря в супроводi рiдних.
Висновки. Наше дослiдження довело, що недостaтнiй контроль за дотриманням лкарських рекомендaцiй призводить до збтьшення кiлькостi рецидивiв синдрому дiaбетично''' стопи у пащетчв з цукровим дiaбетом. Турбота родичiв впливае
Дата надходження до редакци 23.10.2018 р.
на позитивний результат лкування. Вщ|^чено, що проживання в родин найбiльшою 1^рою та достовiрно покращуе результати лкування. Зменшуються ризики виникнення рецидивiв, тому що саме родичi контролюють прийом препара^в, проводять огляд нижнiх кшщвок i за перших симптомiв звертаються за допомогою.
Ключовi слова: цукровий дiабет, синдром дiабетичноï стопи, со^альний статус.
Л1ТЕРАТУРА
1. Yazdanpanah L, Nasiri M, Adarvishi S. Literature review on the management of diabetic foot ulcer. World Journal of Diabetes. 2015; 6(1):37-53.
2. Miller TA, Dimatteo MR. Importance of family/social support and impact on adherence to diabetic therapy. Diabetes Metab Syndr Obes Targets Ther. 2013; 6:421-426. doi:10.2147/ DMSO.S36368.
3. IDF Clinical Practice Recommendations on the Diabetic Foot - 2017. International Diabetes Federation. Clinical Practice Recommendation on the Diabetic Foot: A guide for health care professionals: International Diabetes Federation, 2017.
https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(64).2018.150191
ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ТРОМБОЦИТ1В I Д1АБЕТИЧНА МАКУЛОПАТ1Я У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ
С.Ю. Могшевський, Ю.О. Панченко
Нащональна медична академ1я тслядипломног освти 1мен1 П.Л. Шутка; м. Кигв (Украгна)
Дiaбетичнa ретинопа^я (ДР) - одне з тяжких ускладнень цукрового дiaбету 2 типу (ЦД 2), що нерщко призводить до слабкозоросп i слшоти. Серед працездатного населення УкраТни в 2016 роц и" поширенiсть становила 452,7 на 100 000 населення, в 2017 роц - 458,0 на 100 000 [1]. Основною причиною зниження центрального зору у хворих ДР i ЦД 2 е дiaбетичнa макулопа™ (ДМП) з розвитком дiaбетичного макулярного набряку (ДМН) [2, 3].
Мета - дослщити вплив системних (адреналш та aнгiотензин-2 (Анг-2) та локальних (аденозиндифосфат (АДФ), фактор активацп тромбоци^в (ФАТ) та колаген) чиннитв ЦД 2 типу на функцюнальний стан тромбоцитiв (Тц) при
ДМП та ДМН при важкш непролiферативнiй та пролiферативнiй стадiях дiабетично''' ретинопатп (НПДР, ПДР).
Матерiал та методи. В дослщження включено 42 патента (42 ока) i3 ЦД 2 типу, у яких виявлена ДМП при ПДР (31 хворий, 31 око) i при важкш стадп НПДР (11 па^етчв, 11 очей). Оцшку агрегаци Тц in vitro у вщповщь на АДФ, адреналш, Анг-2, ФАТ i колаген проводили турбидиметричним методом на аналiзаторi ChronoLog (США).
Результати та Тх обговорення. У всiх хворих виявленi загальнi риси - пперреактивнкть Тц на Анг-2 i адреналш, ФАТ i колаген, тобто актива^я ренш-анпотензиновоТ (РАС) i симпато-адреналово' систем (САС), запалення i ремоделювання
100
Кл^чна ендокринологiя та ендокринна xipyp™ 4 (64) 2018