CC BY
17
мент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. -2005. - Вип. 15.6. - С. 103-111.
11. Европейский список критериев и наиболее подходящих количественных индикаторов : конф. Министров по вопросам сохранения лесов в Европе, 16-17 июня 1993 г., Хельсинки. - М. : Изд-во ВНИИЦлесресурс, 1995. - 19 с.
12. Еколопзащя економши як шструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.6. - 538 с.
13. Коваль Я.В. Екож^чна оцшка люових ресурав: методологш, методика, практика / Я.В. Коваль. - К. : Вид-во '^бра", 1998. - 40 с. (Препринт / НАН Украши, РВПС Украши; 3-98.
14. Концепщя сталого розвитку агроекосистем в Укра1ш на перюд до 2025 року / Схва-лена постановою Президи УААН 13.03.2003 р., стльним наказом по Мшагрополггики Украши, Мшекоресурав Украши. - К. : Вид-во "Лша нова", 2003. - 30 с.
15. Концепщя управлшня агроландшафтами : наук. вид. / Схвалена постановою Бюро Президи УААН вщ 23.10.2008 р., № 10 / за наук. ред. О.1. Фурдичка. - К. : Вид-во "Невро-Прес", 2008. - 15 с.
16. Кравець П.В. Критерн та вдикатори сталого управлшня люами / П.В. Кравець, П.1. Лакиза // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. -2002. - Вип. 12.7. - С. 146-158.
17. Фурдичко О.1. Люова галузь Украши у контекст збалансованого розвитку: теорети-ко-методологiчнi, нормативно-правовi та органiзацiйнi аспекти / О.1. Фурдичко, В.В. Лавров. - К. : Вид-во "Основа", 2009. - 424 с.
Шершун М.Х. Ресурсно-производственный потенциал лесохозяй-ственных предприятий Украины: экономическая оценка объемов лесозаготовок и реализации лесопродукции
Проведен анализ ресурсно-производственного потенциала лесохозяйственных предприятий Украины. Показана динамика заготовки и реализации древесины предприятиями лесной отрасли на протяжении последних лет. Отмечены тенденции по увеличению объемов заготовки древесины и ее реализации на экспорт. Наряду с этим, происходит снижение реализации древесины на внутреннем рынке, что связано со снижением темпов производства и спадом в деревообрабатывающей отрасли.
Ключевые слова: ресурсно-производственный потенциал, экономическая оценка, лесозаготовка, лесная продукция.
Shershun M. Kh. Resources-industrial potential of forest enterprises: the economic estimation of timber cuttings and realization of wood productions
The analysis of resources-industrial potential of forest enterprises of Ukraine is lead. It is shown dynamics of use and realization of woods by the enterprises wood branches during last years. Are marked tendencies on increase in volume of preparation wood and its realizations to export. Alongside with it there is a decrease in realization of wood in a home market that is connected to decrease in rates of manufacture and recession at wood branches.
Keywords: resources-industrial potential, economic estimation, timber cuttings, wood production.
УДК 630*[15+17] Acnip. Т.В. Бондаренко; асист. В.П. Ходзтський -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ВПЛИВ РИЙ^ Д1ЯЛЬНОСТ1 ДИ^ СВИН1 (SUS SCROFA L.) НА П1ДЛ1СОК
Розглянуто 3MiHy napaMeTpiB кущiв шдлюку лщини та черемхи тд впливом рийно1 дiяльностi свиш дико1 (Sus scrofa L.). Встановлено, що шляхом регулювання складу i густоти шдлюку можна тдвищити активнють функщонування тваринного компоненту люу, попередити або зменшити негативш тенденци впливу на фауну тих
або шших природних чи антропогенних факторiв тощо. За допомогою регулювання чисельностi тварин можна формувати оптимальний склад шдлюку люосташв на пев-нiй територи лiсового господарства.
Ключовi слова: шдлюок, свиня дика, рийна дiяльнiсть.
Щдтсок - це сукупнють чагарниюв та низькорослих дерев, яю фор-мують нижнш ярус деревно1 рослинност люостану. Найбшьшого розвитку шдлюок досягае в люостанах до 30-50 роюв та тсля 70 роюв, що узго-джуегься з динашкою розвитку люосташв. Фаунютична роль тдлюку вияв-ляеться в його участ у формуванш середовища юнування тварин (висок за-хисш властивосп, р1зноман1тн1сть кормових ресуршв, сприятлив1 умови для розмноження i виживання потомства). Рщкий шдлюок формуеться за повно-ти деревостану 0,8-0,9, середньо1 густоти, густий пiдлiсок - за повноти мен-ше шж 0,8, найрозвиненiший вiн у деревостанах повнотою 0,5-0,7. Залежно вщ породного складу i густоти, шдлюок пею чи iншою мiрою покращуе (по-гiршуе) умови формування специфiчних бютошв iз певним комплексом тва-ринного населення. Мiж густотою пiдлiску i кшьюстю видiв, що тримаються дшянок iз густим пiдлiском (облiки безпосередш та за слiдами життедiяль-носп) iснуе високий кореляцiйний зв'язок (0,7 i вище).
Лiсiвники придiляють увагу пiдлiску не завжди. Але е i протилежш приклади. Так, лiсiвники Польщi передбачають у першiй половит ХХ1 ст. у борових люорослинних умовах на площi 1 млн га ввести у склад люостану чагарниковi породи, формуючи в такий спошб кормову базу для мисливських тварин i одночасно запобшаючи пошкодженню ними деревостану [16]. ^янщ чагарникових порщ висаджують у "вiкнах", на галявинах, пiд розрiдженим наметом (^м сухого бору). В основi найтюшших взаемозв'язкiв свинi дико1 (Sus scrofa L.) з окремими компонентами люу, зокрема пiдлiском лежить тро-фiчна дiяльнiсть виду. Особливiстю ïï живлення е пошук i добування корму на поверхш та переважно в приповерхневих горизонтах Грунту.
Дика свиня тварина всещна, ïï харчовий рацюн складаеться майже з 150 видiв кормiв рослинного i тваринного походження, але основне значення мають рослинш корми - вегетативнi та генеративш частини рослин, серед яких i коршня чагарникiв. Так, у весняно-линш перiод у 35 % проаналiзова-них шлункiв дикоï свинi П.Г. Козло виявлено коршня чагарниюв та дерев (31 %) i ïх пагони (4 %) [8-9], у лггаш перiод цiеï групи корму не зафжсовано, в осiннiй - 80 %, або 50 та 30 % вщповщно, в зимовий - 65 %, або 46 i 19 % (рис. 1). Шдземш частини рослин дика свиня споживае в кшщ осеш, взимку (в перiод, коли промерзання приповерхневих шарiв Грунту не значне [10]) та весною до появи зеленого корму. Влгтку зростае активнють пощання пiдзем-них та надземних частин трав'яних рослин.
З рослинностi, яка формуе пiдлiсок, у списку кормiв ди^ свинi вщ-значають лiщину (Corylus avellana L.), горобину (Sorbus aucuparia L.), брус-лину (Euonymus, наведено родову назву) [1, 8-9]. Н. Антонець [2] у Хоперсь-кому державному заповщнику (Росiя) в зимово-весняному рацiонi дикоï сви-нi, ^м лiщини та бруслин европейськоï (Euonymus europaea L.) i бородав-час^ (Euonymus verrucosa Scop.) виявлено коршня жостеру ламкого (Rham-nus utilis Decne) i проносного (Rhamnus cathartica L.), глоду (Crataegus, без зазначення видовоï назви), шипшини зморшкуватоï (Rosa rugosa Thunb.).
весняно-л^нш л^нш осiннiй зимовий Перiоди
Рис. 1. Сезонна змта живлення дикоЧ свит кортням та пагонами дерев I чагарнитв [9], %.
У раз1 мехашчного порушення приповерхневих шар1в Грунту дика свиня впливае на переб1г низки важливих процешв люових насаджень: Грун-тоутворення, трансформащя рослинного детриту, формування рослинносп, комплексу безхребетних та хребетних тварин тощо. 1стотнють впливу рийно! д1яльносп дико! свиш на функцюнування люово! екосистеми загалом дала змогу О.С. Пахомову вщнести вид до основних середовищеутворювач1в гру-пи тварин-едифжатор1в рослинного покриву на внутршньо парцелярному р1вш оргашзацп люового бюгеоценозу [12, 13]. Загалом вщзначаеться ютот-нють та р1зностороннють впливу риття дикою свинею люового Грунту на ль сов1 екосистеми [1-5, 8-10, 12, 13].
Методика. Вплив рийно! д1яльносп дико! свиш на шдлюок вивчали в середньовжових соснових (склад деревостану - 10Сз) люостанах Смигського люництва Дубшвського люомисливського господарства (Р1вненська область).
У дослщженш використано метод еколопчного пор1вняння [14]. Пробш площ1 закладено в люостанах, як до створення вольера належали до одного таксацшного видшу. Це забезпечуе !х л1с1вничо-таксащйну щентич-нють 1 вщповщае умовам використання методу еколопчного пор1вняння. В1д-мшнютю м1ж пробними площами е тшьки те, що одна з них знаходиться в межах вольера дико! свиш, а друга - за його межами. Вольер засновано у 2001 р., площа - 2,8 га, щор1чно в ньому утримувалось вщ 20 до 40 диких свиней (маточне погол1в'я 1 приплщ).
З метою з'ясування особливостей впливу рийно! д1яльносп дико! свиш на шдлюок на пробних площах проведено облж шдлюку: в насадженш з1 сль дами рийно! д1яльносп дико! свиш - дослщ (вольер); у насадженш, де пори! вщсутш - контроль (за межами вольера). Шдлюок представлений лщиною та черемхою, в межах вольера виявлено кшька екземпляр1в горобини. Також вивчено вплив риття Грунту дикою свинею на загальну масу ф1зюлопчно ак-тивних др1бних (до 2,0 мм) корешв дерев та чагарниюв. Коршня вибирали прошюванням, зразки взято з площадок розм1ром 0,5 м2 до глибини 25-30 см.
Результати дослвдження. Ряду видiв, якi зазвичай формують пiдлiсок (лщина, шипшина, бересклет, жимолость, калина, крушина, бузина, черемха та ш.), властиве формування кiлькох стовбурiв [7]. Ми зробили спробу про-аналiзувати мiнливiсть кiлькостi стовбурiв у кущах лщини i черемхи внасль док порушення дикою свинею приповерхневих шарiв Грунту (табл.).
Табл. Розподт к1лъкостг куш1в та к1пькостг стовбурiв у кущi за висотою куща на пориях свиш дикоТ у вольср'1 (дослд) та за межами вольера (контроль)
№ Висота Кшьюсть кущ1в, Кшьюсть стовбур1в у кущах
з/п куща, м шт. % шт. середня кшьюсть
Лщина
1 до 1,0 0/0 * 0/0 0/0 0/0
2 1,0-1,5 4/3 7,3/7,9 9/8 2,25/2,67
3 20,-2,5 3/2 5,6/5,3 4/4 1,33/2,00
4 3,0-3,5 6/4 10,9/10,5 8/6 1,33/1,50
5 4,0-4,5 8/4 14,5/10,5 11/6 1,38/1,50
6 5,0-5,5 25/3 45,4/7,9 42/7 1,68/2,33
7 6,0-6,5 6/10 10,9/26,3 15/29 2,50/2,90
8 7,0-7,5 3/6 5,4/15,8 6/18 2,00/3,00
9 8,0-8,5 0/6 0,0/15,8 0/19 0/3,17
Черемха
1 до 1,0 0/3 0,0/15,0 0/57 0/19,00
2 1,0-1,5 6/4 8,8/20,0 11/25 1,83/6,25
3 20,-2,5 1/4 1,5/20,0 2/5 2,00/1,25
4 3,0-3,5 5/5 7,4/25,0 5/7 1,00/1,40
5 4,0-4,5 10/1 14,7/5,0 11/1 1,10/1,00
6 5,0-5,5 32/3 47,1/15,0 37/3 1,16/1,00
7 6,0-6,5 13/0 19,1/0,0 13/0 1,00/0
8 7,0-7,5 1/0 1,5/0,0 1/0 1,00/0
9 8,0-8,5 0/0 0,0/0,0 0/0 0/0
Наведено значення - дослщ/контроль.
З табл. видно, що в межах вольера дом^ють кущi лщини висотою до 6,0 м, на контролi - 6,0-6,5 м i вище. Серед шдлюку лщини висотою 1,01,5, 2,0-2,5, 3,0-3,5, 4,0-4,5 та 5,0-5,5 м кшьюсть рослин у вольер^ порiвняно з контролем, е бшьшою i становить 57,1, 60,0, 60,0, 66,7 та 89,3 % вщ загально! юлькосп рослин вiдповiдно (рис. 2). 1ншим е вплив рийно! дiяльностi дико! свиш на кшьюсть шдлюку черемхи, особливосп якого iлюструе рис. 3.
Даш табл. i рис. 2 свщчать про активну появу молодих особин лщини на пориях свиш дико!. При цьому варто вщзначити вщпад зрiлiших (вщпо-вiдно i вищих) особин пiдросту лiщини тд час регулярних повторних пору-шень приповерхневих горизонтiв Грунту тваринами.
На контролi практично немае особин черемхи вище шж 5,5 м, рослин висотою вщ 4,0 до 5,5 м - небагато (8,6 та 9,1 % вщ загально! юлькосп вияв-лених рослин). У вольерi навпаки - немае особин черемхи нижче вщ 1,0 м (рис. 3). Бшьш розрiджений деревостан в умовах вольера, вщповщно кращi умови освгглення, нижчий рiвень конкуренцi! та кращi фiзико-хiмiчнi власти-востi Грунту (за результатами попередшх дослiджень [3-4]) сприяють актив-нiшому росту особин черемхи в межах вольера (табл. i рис. 3).
8,G-8,5 7,G-7,5 6,G-6,5
s 5,G-5,5
и
o
о S
4,G-4,5 3,G-3,5 2,G-2,5 l,G-l,5 G,G
1G,G 2G,G 3G,G 4G,G 5G,G 6G,G 7G,G 8G,G 9G,G 1GG,G %
досл1Д
Рис. 2. Пopiвняння кiлькocmi niдpocmу лщини у вoльepi ma 3a йoгo межaмu зaлежнo eid вucomu pocлuн, %
7,G-7,5 6,G-6,5 5,G-5,5
S
tf 4,G-4,5 и
g 3,G-3,5
Ш
2,G-2,5 l,G-l,5 до 1,G
G,G
1GG,G %
Рис. 3. Пopiвняння кiлькocmi niдpocmу черемхи у вoльepi ma 3a йoгo межaмu зaлежнo eid вucomu pocлuн, %
Умовний показник cepeдньoï к1лькост1 стов6ур1в y кyщax л1щини зм1-нюеться y вольер1 в1д 1,33 до 2,5G шт., на контрол1 - в1д 1,5 до 3,17 шт.; y ку-щax чepeмxи - 1,G-2,G та 1,G-19,G шт. в1дпов1дно (табл.). Особливост1 розпод1-лу cepeдньoï кшькосп стов6ур1в y кущ1 л1щини за висотою пpocтeжyють мен-ше (рис. 4), пор1вняно 1з чepeмxoю (рис. 5).
За даними рис. 4, у вольер1 середня кшьюсть стовбур1в у кyщax л1щи-ни вищиx за 6,5 м р1зко знижуеться, а рослин, вищиx н1ж 8,G м, не зареестро-вано. Виявлено активний вплив риття Грунту дикою свинею на особини че-peмxи висотою до 1,5 м (рис. 5), який проявляеться у р1зкому зменшенш к1ль-кост1 мoлoдиx рослин.
Для кopeнeвoï системи л1щини xapa^epra розгалужен1сть, що нагадуе кущ1ння корешв тpaв'яниx бaгaтopiчниx рослин. П1дземн1 кореневищепод1бн1 органи л1щини розвиваються з1 cплячиx бруньок на чacтинax пpикopeнeвиx cкeлeтниx пагон1в, що поступово покриваються люовим настилом i, врешт1,
потрапляють у приповерхневi горизонти Грунту. Зазначенi органи м'ясисп, бь ло-рожевого кольору, початково ростуть горизонтально, досягають 25-30 см довжини, 3-5 мм у дiаметрi. Пюля 2-3 роюв перебування в землi поступово на-бувають вертикального положення i виходять на поверхню [11]. Ймовiрно, що саме вони приваблюють дику свиню i внаслщок 11 штенсивно1 рийно1 дiяль-ност кущi лiщини утворюють меншу кшьюсть стовбурiв (рис. 4) та не мають можливостi тривало рости та розвиватись (рис. 2). При цьому варто зазначити позитивний вплив рийно1 дiяльностi дико1 свинi на появу молодих рослин.
3,50
| 3,°°
0,00
до 1,0 1,0-1,5 2,0-2,5 3,0-3,5 4,0-4,5 5,0-5,5 6,0-6,5 7,0-7,5 8,0-8,5
висота, м
Рис. 4. Середня ктьтсть стовбурш у кущах лгщини у вольер1 та за його межами залежно вд висоти рослин, шт.
20,00
а 15,00
а
2 10,00
5,00
о
нС
с; *
к Я
ч
II 0,00
-5,00
\
слвд И контроль
\ ■ до
—■— —*—
до 1,0 1,0-1,5 2,0-2,5 3,0-3,5 4,0-4,5 5,0-5,5 ■— 6,0-6,5 —!— 7,0-7,5 — 8,0-8,5
висота, м
Рис. 5. Середня ктьтсть стовбур1в у кущах черемхи у вольер1 та за його межами залежно в1д висоти рослин, шт.
За умов достатнього зволоження, коршня пiдлiскових чагарниюв розви-ваеться насамперед у верхньому горизонтi Грунту. Наприклад, бруслина боро-давчаста, за дослiдженнями 1.Д. Юркевича [15], у верхньому 5-сантиметровому шарi Грунту може нагромаджувати понад 90 % корешв. У корi коршня брусли-ни бородавчасто1 е багато хiмiчних сполук, зокрема кислот i цу^в (цукрiв до 12 % вщ маси абсолютно сухо1 кори [6]), що робить корiння бруслини, та ш-ших пiдлiскових рослин, щнною складовою рацiону дико1 свиш. Особливостi впливу рийно1 дiяльностi дико1 свинi на корененасиченiсть приповерхневих шарiв Грунту корiнням деревних та чагарникових порiд iлюструе рис. 6.
За межами вольеру
Вольер, незначш пори!
Вольер, штенсивш пори!
0,0 10,0 20,0 30,0 40,0 50,0 60,0 Маса, г Рис. 6. Маса др1бного коршня дерев та чагарнишв лсостану за рпног ттенсивност1 риття Грунту свинею дикою, г.
З рис. 6 видно чггку закономiрнiсть: чим штенсивн^ пори!, тим мен-ше у приповерхневому шарi Грунту дрiбних фiзiологiчно активних коренiв. Так, якщо масу корiння дерев та чагарниюв люостану за межами вольера прийняти за 100,0 % (54,0 г), то на незначних пориях виявлено 54,3 % (29,3 г), на штенсивних пориях - лише 21,7 % (11,7 г).
Висновки. Рийна дiяльнiсть дико! свиш сприяе появi молодих рослин лщини. Часп повторш пори! в умовах вольера зумовлюють вщпад тдросту лщини, про що свщчить зниження у вольерi кiлькостi рослин, вищих за 6,0 м. Ддземш кореневищеподiбнi органи лщини приваблюють дику свиню трофiчно. За штенсивно! рийно! дiяльностi виду кущi лiщини утворюють меншу кiлькiсть стовбурiв i не мають можливостi тривало рости та розвива-тись. Регулярш порушення приповерхневих горизонтiв Грунту в умовах вольера практично повнютю знищують молодi особини черемхи.
Iнтенсивнiсть порушення приповерхневих горизонпв Грунту дикою свинею впливае на масу коршня дерев та чагарниюв. Незначш пори! знижу-ють масу коршня на 45,7 % (або на 24,7 г), штенсивш пори! - на 78,3 % (або на 42,3 г).
Вивчення особливостей рийно! дiяльностi фауни, дико! свиш зокрема, з огляду на функцюнальну специф^ шдлюку (за досить повно, на сьогодш, вивчених бюлого-еколопчних властивостях чагарникових порщ, що його утворюють) - актуальний напрям дослщжень. Регулюванням складу i густоти
пiдлiску можна тдвищити активнiсть функцiонування тваринного компоненту люу, попередити або зменшити негативнi тенденцiï впливу на фауну тих або шших природних чи антропогенних факторiв тощо. В шшому ракурсi ре-гулюванням чисельностi тварин можна формувати оптимальний склад тдлю-ку лiсостанiв певноï територiï.
Л1тература
1. Антонець Н.В. Особенности влияния дикого кабана на эфимироиды в дубравах Степной и Лесостепной зон / Н.В. Антонець // Заповщна справа в Укра1'ш : наук. журнал. - 1997. -Т. 3, вип. 1. - С. 55-57.
2. Антонець Н.В. Структура i динамжа популяци дикого кабана Хоперського заповедника / Н.В. Антонець // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2006. - Вип. 110. - С. 247-255.
3. Бший В.В. Особливосп впливу свиш дико!' (Sus scrofa L.) на люостан за умов вольерного утримання / В.В. Бший, В.П. Ходзшський // Потенщал i проблеми мисливського господарства Украши : зб. матерiалiв I Всеукрашсько!' мисливськогосподарсько!' наук.-практ. конф. студенев та асшранпв (6-9 вересня 2006 року, м. Львiв). - Львiв : Вид-во "Сполом", 2006. - С. 7-15.
4. Бондаренко В.Д. Змша фiзико-хiмiчних властивостей Грунту тд впливом риючо!' дь яльностi свиш дико!' / В.Д. Бондаренко, В.В. Бший, В.П. Ходзшський // Науковий вюник Над-случанського iнституту : зб. наук. праць. - Сер.: Проблеми Захщного Полюся. - Березне : Вид-во НС1, 2007. - Вип. 1. - С. 117-121.
5. Булахов В.Л. Фауна позвоночных животных как структурный компонент лесных биогеоценозов степной зоны Украины : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук / В.Л. Булахов. - Днепропетровск, 1980. - 50 с.
6. Жизнь растений. - В 6-ти т. - М. : Изд-во "Наука", 1981. - Т. 5. - Ч. 2. - 416 с.
7. Каплан Б.М. Изучение лесной растительности : метод. пособ. / Б.М. Каплан. - М. : Изд-во "Лесная страна", 2009. - 136 с.
8. Козло П.Г. Питание кабана и сезонная смена его корма / П.Г. Козло // Беловежская пуща : сб. исследования. - Минск : Изд-во "Ураджай", 1969. - Вып. 3. - С. 132-144.
9. Козло П.Г. Дикий кабан / П.Г. Козло. - Минск : Изд-во "Ураджай", 1975. - 224 с.
10. Лихацький С.Ю. Роющая деятельность кабана (Sus scrofa L.) в Воронежском заповеднике : дисс. ... канд. биол. наук. - Воронеж : Изд-во Воронежской ГЛТА, 2006. - 148 с.
11. Осипов В.Е. Лещина / В.Е. Осипов. - М. : Агропромиздат, 1986. - 63 с.
12. Пахомов О.С. Биогеоценотическая роль млекопитающих в почвообразовательных процессах степных лесов Украины / О.С. Пахомов. - Т. 1. Механический тип воздействия. -Днепропетровск : Изд-во Днепропетровского ун-та, 1998. - 232 с.
13. Пахомов О.С. Биогеоценотическая роль млекопитающих в почвообразовательных процессах степных лесов Украины / О.С. Пахомов. - Т. 2. Трофический тип воздействия. Биотехнологический процесс становления экологической устойчивости эдафотопа. - Днепропетровск : Изд-во Днепропетровского ун-та, 1998 а. - 216 с.
14. Погребняк П.С. Люова еколопя i типолопя лгав : вибраш пращ / П.С. Погребняк. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 496 с.
15. Юркевич И. Д. Производительность бересклета бородавчатого / И. Д. Юркевич // Лесная индустрия. - М. : Изд-во "Наука", 1937. - № 9. - С. 8.
16. Gil W. Ten niepozorny podszyt / W. Gil // Echa lesne. - 2009. - № 2. - S. 26-28.
Бондаренко Т.В., Ходзинский В.П. Влияние роющей деятельности дикой свиньи (Sus scrofa L.) на подлесок
Рассмотрено изменение параметров кустов подлеска лещины и черемухи под воздействием роющей деятельности свиньи дикой (Sus scrofa L.). Установлено, что путем регуляции состава и плотности подлеска можно повысить активность функционирования животного компонента леса, предупредить или уменьшить негативную тенденцию влияния на фауну тех или иных естественных или антропогенных факторов и т.п. С помощью регуляции численности животных можно также формировать оптимальный состав подлеска лесных угодий на определенной территории лесного хозяйства.
Ключевые слова: подлесок, свинья дикая, роющая деятельность.
Bondarenko T. V., Khodzinsky V.P. Influence digging activity of wild pig (Sus scrofa L.) is on undergrowth
The represented change of parameters of bushes the undergrowth of hazel and bird cherry tree is under influence of digging activity of wild pig (Sus scrofa L.). It is set that by adjusting of composition and closeness of undergrowth it is possible to promote activity of functioning of animal component of the forest, warn or decrease the negative tendency of influence on the fauna of one or another natural or anthropogenic factors etc. By adjusting of quantity of zoons it is possible also to form optimum composition of undergrowth of timberlands on certain territory of forestry.
Keywords: undergrowth, wild pig, digging activity.
УДК582.998:631.526.3 Асист С.М. Левандoвcька, канд. бюл. наук;
дoц. О.Г. Олешш, канд. с.-г. наук - Нацюнальний аграрний ушверситет,
м. Бта Церква
œPTOBE PIЗHОМАHITTЯ CALLISTEPHUS CHINENSIS (L.) NEES У ДЕКОPАTИBHОМУ PОЗСАДHИКУ БIЛОЦЕPКIBСЬКОГО HАЦIОHАЛЬHОГО АГPАPHОГО УHIBЕPСИTЕTУ
Шведено рeзyльтaти п'ятир1чного вивчення колекци aйстри однор1чно!' у деко-рaтивномy розсaдникy Бшоцергавського нaцiонaльного aгрaрного ушверситету (БЫАУ). Проведено комплексш дослщження дeкорaгивниx тa господaрсько-цiнниx озтак 128 сорт1в, склaдeно ïx xaрaктeристики, видшено тайбшьш перспективш для використaння у рiзниx вaрiaнтax квгшикового оформлення сaдово-пaрковиx об'екпв тa вирощyвaння у виробничиx мaсштaбax.
Kлючoвi moe^ колекщя, сортове рiзномaнiття, aйстрa однорiчнa, сортотип.
Сyчaсними зaxодaми озеленення пeрeдбaчeно широке використaння рiзномaнiтного сортименту дeкорaтивниx рослин, зокрeмa однорiчниx. Про-вiднe мiсцe серед однорiчниx квiтниковиx культур нaлeжить aйстрi однорiч-нiй, aбо кaлiстeфyсy китaйськомy (Callistephus chinensis (L.) Nees). Ця куль-тyрa користуеться пeрмaнeнтно зростaючим попитом як у фaxiвцiв, тaк i в aмaторiв гaлyзi квiтникaрствa.
Зпдно з фiлогeнeтичною системою А.Л. Тaxтaджянa [4], C. chinensis нaлeжить до роду Callistephus, тдродини Трyбчaстi (Tubuliflorae), родини As-teraceae, порядку Asterales, кису Magnoliopsida, вiддiлy Magnoliophyta. У бо-тaнiчнiй лiтeрaтyрi C. chinensis синошми: Aster hortensis L., Callistemma hortense Cass., Callistephus hortensis Cass., Diplopappus sinensis Less. [1]. Уперше цю рослину описaв ^рл Лiннeй (Linné), котрий приeднaв цей вид до роду Aster L. У 1826 р. H. Ka^im видшив його в окремий рщ Callistemma Cass., який пeрeймeнyвaли в Callistephus. Сyчaснy нaзвy виду - C. chinensis зaкрi-пив зa aйстрою Heeс (Nees) [5].
Ha сьогодш свiтовa колeкцiя нaлiчye близько 4000 сорпв C. chinensis [2]. Сaдовi форми C. chinensis - ск^дт гiбриди. Bисокa мiнливiсть i легкость сxрeщyвaння цього виду дaли змогу вивести тaк бaгaто сорпв. Роботa зi ство-рення тa вивчення колeкцiï сортiв C. chinensis у дeкорaтивномy розсaдникy БHAУ ведеться з 2007 р. Шсшня отримaно у вiддiлi квiтниково-дeкорaтив-ниx рослин Haцiонaльного ботaнiчного сaдy iм. М.М. Гришга HAH Укрaïни,
