CC BY
16
Науковий в1сник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш 1меш С.З. Гжицького.
Сер1я: Ветеринарш науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9408 http://nvlvet.com.ua
UDC 636.087.8 : 636.5.083-035
The influence of prophylactic biopreparations on preservation and microbiocenosis of chickens
M.D. Kucheruk, D.A. Zasekin
National University of Life and Environmental Science of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Article info
Received 26.03.2019 Received in revised form
26.04.2019 Accepted 29.04.2019
National University of Life and
Environmental Sciences of Ukraine,
Heroyiv Oborony Str., 15, Kyiv,
03041, Ukraine.
Tel: +38-066-245-80-34
E-mail: kucheruk_md@nubip.edu.ua
Kucheruk, M.D., & Zasekin, D.A (2019). The influence of prophylactic biopreparations on preservation and microbiocenosis of chickens. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 4^50. doi: 10.32718/nvlvet9408
The cultivation of organic birds is an important stage in ensuring the population, in particular children, a source of quality and easily digestible protein. The use of antibiotics with a prophylactic purpose in organic livestock is prohibited at the legislative level. Therefore, this new direction in agriculture requires professional scientific support and effective natural prophylaxis as an alternative to antibiotics. The research was conducted in a certified organic poultry farm. The purpose of the production trial of the probi-otic and the new postbiotic drug on chickens was to compare their effectiveness with respect to the productivity and consistency of the poultry. The results were compared with the data oof the control group of chickens and experimental groups among themselves. In addition, there was a link between the performance of chickens with the functional state of intestinal microbiocenosis and the corrective effect of these drugs. The expressed prophylactic effect of the tested drugs on the best of20-22% preservation of chickens, as well as on higher body weight gain was established. The death of the control group chickens was due to dysbiosis of digestion with the domination oof E. coli in the intestine. The study of intestinal microbiocenosis showed significantly higher concentrations of lactobacillus in the chickens of both experimental groups compared with the control group. Due to the competitive substitution of lactobacilli, the amount oof E. coli in the intestines of chickens in experimental groups was reduced, where the test drugs were used. Excessive E. coli in the intestines of the control group chickens could provoke inflammation in the intestine and the development of clinical manifestations of colibacillosis. As a consequence — recorded a high percentage of deaths of chickens in this group. Thus, correction of microendocology of poultry intestines may be carried out by prophylactic preparations based on Hiving representatives of symbiotic microflora (probiotics) or compositions of their useful metabolites (postbiotics). Such a correction occurs naturally, without violating the traditional mechanisms oof interaction within the microbiological pool.
Key words: organic poultry, probiotics, postbiotics, preventive, chicken.
Вплив профшактичних 6ionpenapaTiB на збережешсть та мжробюценоз кишечнику курчат
М.Д. Кучерук, Д.А. Засекш
Нацюналъний утверситет бюресурЫв i природокористування Украши, м. Кигв, Украша
Вирощування органiчноi птиц е важливим етапом забезпечення населения, зокрема dimeü, джерелом яюсного й легкозасвою-ваного протешу. Використання антибютитв ¡з профтактичною метою в оргатчному mвариииицmвi заборонено на законодавчо-му рiвиi. Тому цъому новому напряму алъсъкого господарства поmрiбeи фаховий науковий супровiд та ефективш иаmуралъиi про-фiлакmuчиi препарати як алътернатива анmибiоmикам. До^дження проводилися в сертифшованому оргатчному птахогоспо-дарсmвi. Метою виробничого випробування пробiоmuка й нового препарату постбютика на курчатах було поргвняння 1хнъо1 ефе-кmuвиосmi щодо продукmuвиосmi та збeрeжeиосmi птищ. По'^^в'^^ва^^ отримаш резулътати з даними контролъноi групи курчат
й до^дних груп мiж собою. KpiM того, eid3HaHanu зв 'язок показнимв npodyKmueHocmi курчат i3 функщональним станом мтробю-ценозу кишечнику та корегувальним впливом вказаних npenapamie. Встановлено виражену профтактичну дЮ випробовуваних npenapamie щодо кращог на 20-22% збеpеженостi курчат, а також на вuщi прирости маси тта. Загибель курчат контрольноi групи вiдбувaлaсь внaслiдок дисбютичних pозлaдiв травлення з домтуванням E. coli в кишечнику. До^дження мжробюценозу кишечнику показали достовipно вuщi концентрацп лактобактерш у курчат обох до^дних груп поpiвняно з контрольною. За раху-нок конкурентного замщення лaктобaктеpiямu було зменшено ктьккть E. coli в кишечнику курчат до^дних груп, де застосову-вались випробовуван препарати. Нaдмipнa ктьюсть E. coli в кишечнику курчат контрольног групи могла спровокувати виникнен-ня запальних проце^в у кишечнику й розвиток miтчних пpоявiв колiбaкmеpiозу. Як на^док - фжсували високий вiдсоток зaгuбелi курчат щег групи. Отже, корекцю мкроендоекологИ кишечнику птищ можливо здтснювати профтактичними препаратами на основi живих представниюв симбютичног мтрофлори (пробютиками) чи композицт гх корисних метaболiтiв (постбютиками). Така коpекцiя вiдбувaеmься природним шляхом, не порушуючи традицшш мехатзми взаемодИ всередин мiкpобiологiчного пулу.
Ключовi слова: органчна птиця, курчата, пробютики, постбютики, профилактика.
Вступ
Для вирощування оргашчно1 птищ, особливо в умовах великих птахогосподарств, досить складним е питання профшактування хвороб на фон заборони використання профшактичних антибютишв. Через це фермери переживають економiчнi втрати внаслвдок значно1 загибелi молодняку птищ. Продуктившсть тварин залежить також ввд низки санггарно-ппешчних та зоотехшчних показнишв: способу ут-римання, розмiру груп, щ№носп посадки, мкрокль мату примщень та ввд оргашзаци вчасюн i збалансо-вано1 годiвлi. За кожним зооппешчним параметром встановлеш певш дiапазони 1хшх значень, за яких тварини витрачають мшмальну шльшсть енергп для пвдтримки фiзiологiчних процеав на оптимальному рiвнi (Cicenia et al., 2013). Якщо ж норми утримання порушуються - виникають стресовi ситуацiï, за яких знижуеться загальна резистентнiсть органiзму та його ошршсть до збудник1в хвороб, попршуеться апетит та зменшуеться засвоюванють кормiв, виникають розла-ди оргашв травлення, втрачаються прирости маси тша, збiльшуеться конверсiя корму та пащж (Crandall et al., 2009, Kucheruk et al., 2017).
Аналгз остантх дослгджень та публгкацт. Мк-рофлора травного каналу вщграе важливу роль в iмунному статусi та загальному метаболiзмi макроор-ганiзму. Завдяки цшому ряду функцiй, як1 вона вико-нуе, порожнинна та пристiнкова мжрофлора вiдiграе роль захисного бар'еру на шляху проникнення рiзних iнфекцiйних агенпв в органiзм господаря. Зазвичай на фош стресово1 ситуацiï вiдбуваеться порушення адап-тацiйних можливостей органiзму. I тодi численнi представники умовно-патогенно1 мкрофлори (колiба-ктерiï, сальмонели) здатнi викликати асоцiйованi ет-зоотичнi процеси (Gabriel, 2005, Harda et al., 2014).
Для позначення мiкрофлори здорового оргашзму використовують рiзноманiтнi термiни: аутомкрофло-ра, нормальна мкрофлора (нормофлора) або просто мкрофлора органiзму, мiкробiота, нормомкробюце-ноз, еубюз.
Пробiотики здатнi вiдновлювати мкробний баланс, пригнiчувати патогеннi мкрооргашзми, полш-шувати безпечнiсть тваринницькоï продукци (Zinchenko et al., 2003). У разi зменшення у травному каналi лактофлори у птиц знижуеться здаттсть до знешкодження харчових токсинiв, порушуються процеси регуляци ферментативного, гормонального, вь
тамшного i мiнерального обмшв, що зумовлюе iMy-нoдефiцитний ïx стан (Balamatsia et al., 2007). За зни-ження ÎMyHÎTeTy ентеробактери часто призводять до змiни функцп кишечнику, формування запальних прoцесiв у рiзниx органах за впливу мкробних токси-нiв (Dal Bosco et al., 2016).
Мехашзм дiï пробютишв полягае в ïxнiй здaтнoстi активно заселяти шлунково-кишковий тракт, вироб-ляти бюлопчно aктивнi метaбoлiти, що забезпечують ïx виживання в бoрoтьбi з патогенами, в ïxнiй стшкос-п до дй' шлункового соку та жовчг Крiм того, завдяки сво1'м ферментативним властивостям симбioтичнa мiкрoфлoрa бере участь у переробщ знaчнoï шлькосп oргaнiчниx речовин, синтезуе бiлки, полшептиди, aмiнoкислoти, aнтибioтики, вiтaмiни та iншi цiннi метaбoлiти (Cicenia et al., 2013).
Постбютики - препарати на oснoвi метаблотв симбioтичниx мiкрooргaнiзмiв, яш вoлoдiють вираже-ною бактерицидною дiею проти багатьох патогенних мiкрooргaнiзмiв, що утворюються при бaктерiaльнiй ферментaцiï. Вони здатш модулювати iмyннy вщпо-вщь oргaнiзмy. Представниками метaбoлiтiв симбю-тичних бaктерiй, що виконують бактерицидну функ-цiю в кишечнику е бактерюцини та oргaнiчнi кислоти (Kumar et al., 2019) Багато представниюв грамнегати-вних i грампозитивних бaктерiй (особливо лактобак-терiï) продукують aнтибioтичнi речовини бiлкoвoï природи - бaктерioцини. Мехашзм бioлoгiчнoï дiï бaктерioцинiв пов'язаний, насамперед з порушенням цитоплазматичних мембран чутливих до них мкроор-гaнiзмiв. Бактерюцини на вщм^ ввд aнтибioтикiв, що дшть досить вибiркoвo, впливають i на резистен-тнi до антибютишв штами мiкрooргaнiзмiв, пoвнiстю розщеплюються i виводяться з оргашзму. Iмoвiрнiсть накопичення та виникнення ускладнень ввд бактерю-цинiв - мiнiмaльнa (Udo et al., 2006; Hilmi et al., 2019; Macer, 2019).
Метою дослвдження проведених дослвджень було вивчення ефективносп прoбioтикa й розробленого нами постбютика та oцiнки 1хнього впливу на збере-женiсть та прoдyктивнiсть курчат, з'ясування ïxньoï прoфiлaктичнoï дiï внаслвдок кoрекцiï мiкрoбioценoзy травного каналу. Виробниче випробування та впрова-дження 1х в oргaнiчнoмy вирoбництвi становлять науковий та практичний iнтерес.
Матер1ал i методи досл1джень
Вирощування птиц проводилось у сертифжова-ному оргатчному птах1вничому господарств1 Жито-мирсько! обласп. Методом аналопв було сформовано три групи курчат породи "Кучинська ювшейна", м'ясо-яечного напряму продуктивносп.
У першому примщенш пташника утримувалась дослвдна група курчат, !м згодовували оргашчний корм та додавали у воду пробютик на основ1 Lactobacillus plantarum у таких пропорщях: 1 мг/л води протягом тижня з штервалом 7 д1б.
У другому - також дослвдна група курчата, як1й згодовували оргашчний корм та обробляли його аеро-золем водного розчину постбютика "Бактерюсан", (розчин сум1ш1 4% молочно! кислоти i бактерюцина Шзина) в шлькосл 0,05 г/кг корму, для обробки вико-ристовували мiлкодисперсний ручний генератор холодного туману.
У третьому - курчата контрольно! групи, яш отри-мували органiчний корм.
Вiдбiр проб iз кишечника курчат здiйснювали на 30, 90, та 160 добу дослвду, по 3 проби вiд курчат iз кожно! групи. Визначення складу мшрофлори травного каналу курчат проводили в акредитованш лабора-торп "Укра!нська лабораторiя якостi й безпеки проду-кци АПК". Подготовку дослщжуваних проб та вияв-лення мiкроорганiзмiв проводили за ввдомими стан-дартними методиками.
Для взяття проб для мiкробiологiчних дослвджень ввдбирали тонкий вiддiл кишечнику, без дванадцяти-пало! кишки. Суспензували з додаванням iзотонiчного розчину, струшували в апарап "Шутель" протягом 10 хв i давали настоятись iще 10 хв. Виавали на по-живш середовища. Визначали вмiст показових шк-роорганiзмiв за спрощеною схемою. Визначали кшь-кiсть молочнокислих мiкроорганiзмiв, коагулазо-позитивних Staphylococcus aureus, сальмонел та енте-робактерiй.
Подготовка проб для визначення коагулазо-позитивних Staphylococcus aureus - зпдно з ДСТУ ISO 6887-1:2003 Мшробюлопя харчових продуктiв та кормiв для тварин. Шдготовку дослвджуваних проб, вихщно! суспензп та десятикратних розведень для мшробюлопчного дослвджування. Частина 1. Загальш правила готування вихщно! суспензп та десятикратних розведень (ISO 6887-1:1999, IDT). Виявлення коагулазо-позитивних Staphylococcus aureus - зпдно з ДСТУ ISO 6888-1:2003 Мкробюлопя харчових про-дуклв i кормiв для тварин. Горизонтальний метод пвдрахування коагулазо-позитивних стафшокошв. Частина 1. Метод з використовуванням агарового середовища Беард-Паркера (ISO 6888-1:1999, IDT). Визначення шлькосп молочнокислих мiкроорганiзмiв - зпдно з ГОСТ 104444.11-2013 (ISO 15214:1998) Микробиология пищевых продуктов и кормов для животных. Методы выявления и подсчета мезофиль-ных молочнокислых микроорганизмов. Подготовка проб та виявлення сальмонел (Salmonella) та ентеро-бактерш (Enterobacteriaceae) - зпдно з МУ 4.2.2723-10
"Лабораторная диагностика сальмонеллезов, обнаружение сальмонелл в пищевых продуктах и объектах окружающей среды", 2010; МУ "Лабораторная диагностика сальмонеллезов человека и животных, обнаружение сальмонелл в кормах, продуктах питания и объектах внешней среды" - 1990 г; МУ "Микробиологическая диагностика заболеваний, вызываемых энтеробактериями", 1984. В експерименп також вра-ховували показники збереженосп поголiв'я. Фшсува-лися всi випадки загибелi курчат з встановленням причини та видшенням збудника. Продукцiя, отрима-на в результат проведення дослвду, не реалiзовува-лась як органiчна. Однак препарати, як1 себе добре зарекомендували, господарство в подальшому впро-ваджувало при вирощуванш оргашчно! птицi.
Результати дослщжень
Продуктивнiсть та збереженiсть птицi е дуже важ-ливим показником, зрушення якого сввдчить про змь ни в органiзмi - бажанi чи небажаш. Показники про-дуктивностi курчат на шнець дослiду були не досить високими, проте для оргашчного екстенсивного виро-бництва - прийнятними. Курчата м'ясо-яечно! породи в добовому вiцi важать у середньому на 10 г менше, нiж курчата-бройлери (33-34 г проти 45 г ввдповщно). На 180 добу вирощування жива маса курчат у контро-льнш групi становила в середньому 1567 г. У першш та другш дослiднiй групах птицi - ввдповщно 1926 г та 1993 г.
Збережешсть поголiв'я також була не 100%. Пов'язано це, на наше переконання, з недостатнiм виконанням санiтарно-гiгiенiчних заходiв та проник-ненням i розповсюдженням патогенних мжрооргашз-мiв, що створювали негативний мiкробний фон i зни-жували iмунiтет птищ. У господарствi не було вжито всiх належних санiтарно-гiгiенiчних заходiв щодо запобiгання потраплянню iнфекцiйних агентiв та на-лежного облаштування територи пташнишв. Так, не було суцшьно! огорож! навколо пташнишв, що давало можливють проникнення на територiю господарства диким i домашнiм тваринам i птицц вiдсутне центра-лiзоване водопостачання у пташниках, не облаштова-ний дезбар'ер на вЧзд в господарство, немае санпропускника, а також змшного робочого одягу.
Зважаючи на те, що профшактичш препарати ви-пробовувались у таких "екстремальних" умовах, вони в достатнш мiрi проявили свою ефектившсть.
Загибель молодняку птицi часто значною мiрою зумовлена недорозвиненiстю та несформованютю мiкробiологiчного пулу кишечнику, а отже й вщсутш-стю надежно! iмунобiологiчноi вiдповiдi на проникнення патогенно! мжрофлори.
Тому найважливiшим завданням для отримання здорового поголiв'я альськогосподарсько! птицi е забезпечення швидкого i повноцiнного формування складу мiкрофлори травного тракту в молодняку.
Оргашчне ведення птахiвництва за органiзацiею вiдрiзняеться ввд такого з використанням iнтенсивних технологш не лише як1сною годiвлею, а й особливос-
тями утримання на ввдкритих вигульних маиданчи-ках. Однак разом 1з користю ввд шсоляцп та змщнен-ня 1мунггету таке утримання пов'язане з певними ризиками (Hadzalo & Kaminskyi, 2016).
За анал1зом ктшчних показнишв стану курчат та !х зовшшнього вигляду, жвавост1, апетиту, можна зробити висновок про вщносну стабшьшсть внутрш-нього гомеостазу курчат вс1х дослщних груп.
НаИвищу загибель курчат реестрували в контроль-нш груш. Загибель курчат дослщних груп була етзо-дичною И не мала чгтко визначено! залежностг У контрольнш груш фжсували пад1ж курчат без певно! законом1рносп, пов'язаниИ, на нашу думку, 1з наявнь стю та неконтрольованим розмноженням бактерш групи кишково! палички. В шших групах курчат, де застосовувались профшактичш препарати, вщбува-лось направлене корегування мшробюценозу кишечнику (табл. 1).
Таблиця 1
Збережешсть погол1в'я, %
Показник
Групи курчат
Д1
Д2 Контроль
проводять за ознаками клiнiчних проявiв колйбактерй-озу.
1з друго! дослйдно! групи з 1 до 10 доби загинуло двое курчат. Одне внаслйдок травмування, iнше було вибракуване через вроджену патологiю кiнцiвок та неможливйсть належно рухатись i харчуватись.
i 4
А
till j
Загибель птищ у групi 12 10 32 Збережешсть_88_90_68_
Порiвняно з контрольною групою, де загальний падiж (за весь перiод вирощування) становив 32%, у груш, де з кормом застосовували розроблений нами профшактичний препарат постбйотик "Бактерюсан" (Д2), було досягнуто показнику збереженостi 90%. Досить високий показник збереженостi птицi виявле-но також серед курчат першо! дослйдно! групи (Д1) -88 %. Для органйчного виробництва це е задовйльним результатом, оскiльки в цьому ж господарствi у попе-реднi цикли вирощування курей падйж досягав 80%.
У деяких курчат, якй гинули в наступнi перйоди, спостерiгалась дiарея протягом 2-3 дiб, у iнших -пригнiчений стан, опущенй крила, скуйовджений пйр'-яний покрив, зниження апетиту та, як наслйдок, зни-ження продуктивностi (вйдсутнйсть приростiв маси тiла).
1з трупйв курчат, що були вiдправленi до лаборато-рй!, окрiм кишково! палички, не було видйлено нi ста-фiлококу, нй сальмонели. Також паразитологйчними дослйдженнями було виключено зараження курчат еймерйею (eimeriosis). За результатами проведених клйнйчних та мйкробйологйчних дослйджень можна стверджувати, що латентний перебйг захворювання молодняку та загибель курчат спровокували дисбйо-тичнй явища в кишечнику курчат, оскйльки кишкова паличка, що у значних концентрацйях була видйлена з кишечнику птицй, могла мати ентеропатогеннй влас-тивостй.
Бйльшйсть серотипйв E. coli, видйлених вйд домаш-ньо! птицй, е патогенними тйльки для птицй й не ви-кликають розвиток хвороб у шших тварин i людини. Однак кожен серовар кишково! палички включае в себе вйрулентнй та авйрулентнй штами, йдентифйкацйю збудникйв сйльськогосподарсько! птицй найчастйше
Подекадн периода зирощуезння ■ Д1 ■ Д2 як
Рис. 1. Динамйка загибелй курчат впродовж дослйду
1з першо! дослйдно! групи з 20 до 30 доби загинуло лише одне курча. Однак надалй спостерйгалось рйзке пйдвищення кйлькостй загиблих курчат у перйод з 40 до 50 доби, що склало 6%. Ймовйрною причиною того, що пробйотичний препарат не реалйзував свою потен-цййну профйлактичну дйю стало недостатне дотриман-ня персоналом сашгарно-ппешчних правил пйд час обслуговування пташникйв та похибки в технологи приготування, зберйгання та випоювання пробйотика.
Найбйльший падйж серед птицй у контрольнйй груш був зафйксований у перйод з 70 до 90 доби вирощування. Клйнйчно захворювання проявлялося дйареею, слабкйстю, уповйльненою реакцйею на зовнйшнй подра-зники, вйдсутнйстю апетиту, в одному випадку заги-бель курчати супроводжувалась нервовими явищами. Температура тйла була пйдвищена на 1,3 °С. Вираже-них патологоанатомйчних змйн у внутрйшнйх органах не виявляли, окрйм незначно! гшеремп кишечника. Однак було вйдмйчено, що тяжкйсть перебйгу колйбак-терйозу й супутнйх бактерйальних кишечних йнфекцйй птищ залежить вйд !х природно! резистентностй орга-нйзму. За допомогою проведених лабораторних мйк-робюлопчних дослйджень вдалося видйлити кишкову паличку з рйзних органйв i тканин курчат контрольно! групи.
У окремих випадках патологоанатомйчний розтин трупйв курчат з контрольно! групи фйксував явища катарально-геморагйчного ентериту. Кишечник розтя-гнутий внаслйдок переповнення рйдкими фекалйями з домйшками газу i слизу. У кйлькох трупйв фйксували застййну гйперемйю печйнки (збйльшена, темно-бурого кольору). Епйтелйй та слизова оболонка тонкого вйддй-лу кишечнику майже до клоаки курчат гшеремшована й набрякла.
Вйдповйдно до постанови Кабйнету Мйнйстрйв Укра-!ни "Про затвердження Порядку (детальних правил) органйчного виробництва та обйгу органйчно! продук-цй!", роздйл III, п. 59-62 у випадку, якщо незважаючи на профйлактичнй заходи, спрямованй на забезпечення
здоров'я тварин, тварини захворши необхвдно негай-но розпочати Гх лшування та в раз1 потреби Озолювати. Шд час л1кування тварин необхщно вщдавати перевагу застосуванню фгготерапевтичних, гомеопатичних препарапв, мшроелеменпв та речовин, що входять до Перел1ку речовин (шгредОенпв, компоненпв), як1 дозволяеться використовувати у процес оргатчного виробництва та як1 дозволен до використання у гранично допустимих к1лькостях, перед л1куванням х1мь чними алопатичними ветеринарними препаратами або антибютиками, за умови, що перш1 е ефективними для лшування тварин даного виду i для даного випад-ку. У разi використання ветеринарних препарапв необхiдно дотримуватися перюду його виведення вiдповiдно до настанови з використання та збшьшити час очОкування у 2 рази, або на 48 годин, якщо такий перiод не зазначений.
Щдвищена загибель курчат у контрольнiй групi тривала вщ 40 до 110 доби вирощування. Оск1льки вирощування курчат проводилось в рамках науково-дослвдного експерименту, ткувальш або профшакти-чт препарати у цш груш тварин не застосовувались. Однак варто ввдзначити, що до 160 доби вирощування кури подолали цей патоген, виробивши до нього Ому-нiтет природшм шляхом. Шсля 110 доби експерименту загибелi курчат в контрольной груш бОльше не фж-сували.
Кшьктст та яшсш змши i будь-як1 зрушення сшв-ввдношень м1ж облпатною та факультативною мжро-флорою травного каналу птищ та окремих Гх асоща-цш спричинюють змшу складу й шльшсних показни-шв мшробних ензимОв, що порушуе процес травлення: спочатку порушуеться розщеплення полюахаридОв, а попм i протеГшв та жирОв. У результат цього в кишечнику птищ посилюеться газоутворення та почина-ються процеси бродшня i гниття, що призводить до токсичного отруення оргашзму загалом (Kalmykova, 2001). Основними причинами попршення процеав травлення е ушкодження поверхт кишечнику парази-
тами та бактерОями, як наслвдок - збОльшуеться трива-лють перебування корму в шлунково-кишковому траки птищ та ввдповщно посилюеться розмноження у кишечнику мшрооргашзмОв умовно-патогенних та патогенних видОв. Проввдну роль у захисп вщ патоге-шв вщграе пристшкова симбютична мжрофлора, зокрема молочнокислО мжрооргашзми
Завдяки мехашзму конкурентного випснення лак-тобактерп не дають можливосп прикршлятися до стОнки кишечнику умовно-патогенним та транзитор-ним мОкроорганОзмам.
Випробуваш препарати (пробютичний препарат та розроблений нами постбютик "Бактерюсан") створю-вали в кишечнику курчат "захисний бар'ер": пробю-тик - за допомогою постОйного надходження нових колонОеутворюючих одиниць Оз смибОотичних мОкроо-рганОзмОв, представникОв лактобактерОй, а постбОотик - за рахунок пОдкислення внутрОшнього середовища та бактерицидноГ цОлеспрямованоГ дОГ на штами мОк-роорганОзмОв-конкурентОв лактобактерОй.
У кишечнику курчат першоГ дослвдноГ групи най-вищою була шльшсть лактобактерш упродовж усього перюду дослвду (табл. 2). На 30 добу експерименту титр лактобактерш у травному канат курчат Оз досль дних груп був значно вищий, шж у контрольна КрОм того, Оз проб шлунка та кишечнику курчат контроль-ноГ групи було видшено Escherichia coli, оскшьки це надзвичайно розповсюджений збудник, що провокуе високий рОвень захворюваностО.
У кишечнику курчат Оз другоГ дослщноГ групи де-що нижчою була кОлькОсть лактобактерОй порОвняно з аналопчним показником у курчат першоГ дослщноГ групи, однак реестрували досить висош титри лактобактерш порОвняно з контрольною групою. Незначне зниження до рОвня 6,23 lg, КУО/г ввдбулося лише на 90 добу вирощування курчат за одночасного тдви-щення кшькосп й БГКП у кишечнику курчат щеГ групи.
Таблиця 2
Юльюсть молочнокислих бактерш у кишечнику курчат Lg, КУО/г М ± m, n = 3
Доба вирощування
30 90 160
Д1 Д2 К 8,8' 7,8. 4,8' 6 ± 0,64 4 ± 0,43 6 ± 0,37 8,47 ± 0,14 6,23 ± 0,29 5,36 ± 0,32 8,54 ± 0,71 7,47 ± 0,51 4,39 ± 0,19
Близько 99% вщ загальноГ кшькосп мшрооргашз-мОв слОпоГ чи товстоГ кишок рОзних видОв птицО стано-влять бОфшо- та лактобактерп (Zinchenko et al., 2003). Тому видшення з муцинового шару товстого кишечнику курчат мкрооргашзмОв роду Enterobacteriaceae, зокрема за наявностО клОнОчних ознак дисбактерОозу, свОдчить про ентеропатогеннО властивостО видОленого штаму Escherichia coli та продукування ним Шггаток-сину, що не схиляе до сприятливого прогнозу перебь гу захворювання.
На 30 добу життя Escherichia coli було видшено лише Оз вмОсту шлунка та кишечнику курчат контро-
льноГ групи. На 90 добу дослвджень в уах групах реестрували присутнОсть Escherichia coli за одночас-ного зменшення кОлькостО молочнокислих бактерОй, що узгоджуеться з результатами вОтчизняних та зару-б1жних авторОв. Так, в оргашзмО птищ юнують Омуно-депресивнО перОоди, якО у постембрОогенезО курчат-бройлерОв припадають на: 3-5, 12-20 та 42-45 доби. КонцентрацОя лакто- О бОфОдобактерОй, кОлькОсть яких у кишечнику курчат найбОльша, до 28 доби зменшуеть-ся.
Нормальна мжрофлора птищ виконуе захисну фу-нкцОю, оскОльки колонОзуеться на приепОтелОальнОй
KHmKOBin 30Hi, aKTHBHO KOHKypye 3a gKepeua KHBueH-Ha, Mae mupmun Ha6ip eH3HMiB, a TaK0K CHHTe3ye HH3Ky eK30MeTa6onmB, ^o HHHaTb aHTarorncTHHHy giw Ha naToreHHi i yMoBHo naToreHHi TpaH3HTopHi MiKpoopra-
Hi3MH.
Pa3oM i3 thm BH3HaneHHa ^ogo $i3io!oriHHoi HopMH CTocywTbca jume aKicHoro CKjagy npegcTaBHHKiB MiK-po6ioцeнoзy KoHKpeTHoro nyjy. KijbKicHoro
CKjagy neBHHx BHgiB MiKpoopraHi3MiB, to ^ nuTaHHa bhkjmhho mguBigyajbHe gja KoKHoro MaKpoopraHi3My.
OgHaK, MaroHH y3arajbHem gaHi 3a gocjigHHMH rpy-naMH птнцi, MoKHa npocjigKyBaTH neBHi 3aK0H0MipH0C-
Ti. rpynu KypnaT, aKi oTpuMyBaju npo6ioTHHHHH
npenapaT, y nepmun nepiog nicja BHBegeHHa Big6yjaca aKTHBHa к0I0нiзaцia TpaBHoro KaHajy jaKTo6aKTepiaMH, npo ^o CBig^HTb ix кoнцeнтpaцia b KumenHHKy Ha piBHi 1,4 x 109. Hagaji BHacjigoK $i3io!oriHHHx 3MiH y MaK-poopraHi3Mi Big6yjoca nocTynoBe 3HHKeHHa ixHboi KijibKocTi, aje THTpu mojiohhokhcjihx MiKpoopraHi3MiB, BugijeHHx Big KypnaT ^ei rpynu, 6yju HanBH^HMH i CTa6ijbHHMH nopiBHaHo 3 K0HTp0jbH0W Ta gpyrow goc-jigHow rpynaMH. Ha 90 Ta 160 go6y gocjigy ix KMb-KicTb peecTpyBaju Ha piBHi 2,7-4,9 x 107.
Ta6.^H 3
KijbKicTb 6aKTepin rpynu KHmKoBoi najHHKH b KumenHHKy KypnaT Lg, KyO/r, M ± m, n = 3
3,o6a BHpo^yBaHH»
30 90 160
31 32 K 3,94 ± 0,54 3,34 ± 0,03 5,96 ± 0,32 4,14 ± 0,56 4,58 ± 0,07 5,95 ± 0,09 4,01 ± 0,61 4,36 ± 0,16 5,47 ± 1,14
OcKijbKH HaHHHKni thtph jaKTo6aKTepiH ^iKcyBaju y KoHTpojbHin rpyni, BignoBigHo h piBeHb npupogHoi pe3HCTeHTHocTi Ta iMyHHoro 3axucTy KypnaT ^ei rpynu 6yB HanHHKHHM. Цe Bigo6pa3Hjoca Ha noKa3HHKax ixHboi npogyKTHBHocTi h 36epeKeH0CTi.
OcHoBHa CKjagHicTb y BH3HaneHHi pogy 36ygHHKa nojarae b Heo6xigHocTi gu^epeH^WBaTH KumK0Bi na-jHHKH-36ygHHKH xBopo6u, no-nepme Big mmux npeg-CTaBHHKiB ciMencTBa eHTepo6aKTepin, no-gpyre - Big HenaToreHHux E. coli.
Bci 6aKTepii pogy Esherihia 6jH3bKi 3a KyjbTypajb-hhmh, 6ioxiMinHHMH BjacTHBocTaMH, npoTe bohh Bigpi-3HawTbca 3a 3gaTHicrw yTBopwBam iHgoj, 36pogKyBaTH цyкpн. naToreHHi i HenaToreHHi pi3H0BHgu E. coli 3a Mop^ojorinHHMH i ^epMeHTaTHBHHM BjacTHBocTaMH TaKoK He Bigpi3HawTbca oguH Big ogHoro. nomyK naTo-reHHux cepoBapiB y g0CjigKyBaH0My MaTepiaji Hannac-Time Big6yBaeTbca Ha Tji pacHoro pocTy 6aHajbHux E. coli, ^o ycKjagHwe BugijeHHa Ta ige^'u^^^w 36yg-HHKiB emepHxio3iB.
3ja ¡gem^^a^i 36ygHHKa, nicja npoBegeHHa nep-bhhhhx nociBiB Ha cepegoBH^e EHgo 3 naT0!oriHHoro MaTepiajy (cepua, neniHKH, mjyHKy, KumenHHKa) Ha arap EHgo h TepMocTaTyBaHHa 3a 37 °C npoTaroM 18-24 rog., i3 namoK neTpi 3 KyjbTypaMH Big6upajH THnoBi gja emepuxin K0!0mi: Kpyrji 3 rjagKow, onyKjow no-BepxHew piBHHMH KpaaMH, giaMeTpoM 2-4 mm, nepB0H0-MajHHoBoro Kojbopy 3 MeTajeBHM 6jhckom.
3 Bigi6paHHx KojomH roTyBaju Ma3KH, $ap6yBajH ix 3a rpaMoM i MiKpocKonyBaju. B ycix Ma3Kax BuaBHjH rpaMHeraTHBHi najHHKH i3 3aKpyrjeHHMH KiHnaMH, 6e3 cnop, po3TamyBaHHa noogHHoKe i nonapHe. Цe go3Bojae 3po6HTH bhchobok npo BHgoBy npHHajeKHicTb BHgije-hhx MiKpoopraHi3MiB go pogHHH Enterobacteriaceae, pogy Escherichia, BHgy - Escherichia coli. nogajbmy pogoBy igeHTH^iKaaiw h BHBneHHa ^epMeHTaTHBHHx BjacTHBocTeH He npoBogHjH.
Ha 90 go6y gocjigy Escherichia coli 6yja BHgijeHa 3 npo6 KHmeHHHKy KypnaT Bcix rpyn, b pi3HHx кoнцeнт-paijiax, 3a gocHTb bhcokhx THTpiB jaKTo6aKTepin y go-cjigHHx rpynax nopiBHaHo 3 KoHTpojeM. CaMe цeн $aKT, Ha Hamy gyMKy, cnpHaB HajeKHin iMyHHin Bigno-Bigi opraHi3My Ha npoHHKHeHHa naToreHiB, 6joKyBaHHW npHKpinjeHHa Ta po3MHoKeHHa E. coli b eniTejii KHme-HHHKy, BigcyTHocTi KjiHinHo-xBopHx KypnaT Ta rapHin ix 36epeKeHocTi.
OßroBopeHHH
nicja nepeBegeHHa po3paxyHKiB y jorapH^M Bgajo-ca gocToBipHo BCTaHoBHTH 36ijibmeHHa KijibKocTi ErKn y KoHTpojbHin rpyni, ManKe go 6,0 nopiBHaHo 3 ,3,1 Ta ^2, b aKHx aHajoriHHHH noKa3HHK He nepeBH^yBaB 3HaneHb BignoBigHo 3,3 Ta 3,9 Ha 30 go6y BHpo^yBaHHa; go 4,14 Ta 4,58 - Ha 90 go6y BHpo^yBaHHa, a TaKoK 4,0 Ta 4,36 - Ha 160 go6y.
y KoHTpojbHin rpyni KypnaT ^iKcyBajH BigHocHo CTa6ijbHHH piBeHb 6aKTepin rpynH KHmKoBoi najHHKH, ogHaK 3a HH3bKoi KijbKocTi CHM6ioTHHHHx 6aKTepin Ta goMiHyBaHHa KHmKoBoi najHHKH MoKjHBe BHHHKHeHHa 3axBopwBaHHa KypnaT цiei rpynH Ha Koji6aKTepio3 h go 110 go6H peecTpyBajH 3arH6ejb MojogHaKy. Bhcokhh BigcoToK 3arH6eji птнцi MoKHa noacHHTH, Ha Hamy gyMKy, TaKoK HegocTaTHbow iMyHHow BignoBiggw op-raHi3My Ha npoHHKHeHHa naToreHiB nepe3 CTiHKH TpaBHoro KaHajy, ocKijbKH KijbKicTb MojoHHoKHCjoi MiKpo-$jopu 6yja gocHTb HH3bKow h KoHKypeHTHe BHTicHeHHa CTocyBajocb He KHmKoBoi najHHKH, a mojohhokhcjhx 6aKTepin. A ocKijbKH ocTaHHi 6epyTb ynacTb y nocujeH-Hi $aroцнтapнoi aKTHBHocTi MaKpo^ariB, мoнoцнтiв i rpaнyI0цнтiв, 36ijbmeHHi cпeцн$iннoro IgA, CHHTe3y
цнтoкiнiв, iHTep^epoHy, cтнмyIaцii KjiTHHHux iMyHHHx MexaHi3MiB - 6e3 ix gocTaTHboi KijbKocTi HeMae h Haje-KHoi iMyHHoi BignoBigi MaKpoopraHi3My (Cicenia et al., 2013).
npunycKaeTbca, BHKopHcraHHa npo6ioTHKa i
nOCT6iOTHKa 06yM0B^MBa^H He TinbKH 3HH®eHHH KHCno-
T03B'a3yMH0i' 3gaTHocri K0M6iK0pMy, a h icTOTHO no-ninmyBanu po3bhtok y TpaBHOMy KaHani naKTo6aKTepin i npurmnyBanH p03MH0®eHHH naToreHHoi' i yMOBHO-naToreHHOi' MiKpo^nopu. Staphylococcus aureus Ta Salmonella Ha 90 Ta 160 go6y y ®ogHift npo6i Big KypnaT Bcix rpyn BHHBneHo He 6yno.
Biiciumk'ii
EKcnepuMeHToM BCTaHoBneHo, ^o nopiBHaHo 3 koht-ponbHow rpynow KypnaT, ge giarHocryBanu Koni6aKTe-pio3, 36epe®eHicTb CTaHoBuna nume 68%, npeBeHTHBHa Tepania npo6ioTHHHHM npenapaToM Ha ocHoBi mTaMy Lactobacillus plantarum Ta po3po6neHHM HaMH nocT6io-thkom "BaKTepiocaH" gana no3HTHBHi pe3ynbTaTH, nig-BH^HBmu noKa3HHK 36epe®eHocri BignoBigHo Ha 20 Ta 22%, CKnaBmu Mi® thm BignoBigHo 88 Ta 90%. .3k noKa-3ye npaKTHKa, npo^inarcrHKa 3aB®gu e 6inbm eKoHoMH-ho BurigHow 3a niKyBanbHy Tepaniw, BoHa цinкoм bh-npaBgaHa, ocKinbKH 3HH®ye 3aru6enb nтнцi Ta noninmye eKoHoMinHi noKa3HHKH внpo6ннцтвa. Pa3oM i3 thm, BoHa e nume naHKow b 3aranbHoMy KoMnneKci BeTepuHapHo-npo^inaKTHHHHx 3axogiB.
KopeKqiw MiKpoeHgoeKonorii' KumeHHHKy nraqi mo-®nuBo 3giHcHWBaTH npo^inaKTHHHHMu npenapaTaMH Ha ocHoBi ®hbhx npegcTaBHHKiB CHM6ioTHHHoi' MiKpo^nopu (npo6ioTHKaMu) hh KoMno3Hqin i'xHix kophchhx MeTa6o-niTiB (nocT6ioTHKaMu). TaKa KopeKqia Big6yBaeTbca npupogHHM mnaxoM, He nopymyronu TpaguqinHux Me-xaHi3MiB B3aeMogii' BcepeguHi MiKpo6ionoriHHoro nyny KumeHHHKy.
References
Balamatsia, C.C., Patsias, A., Kontominas, M.G., & Sav-vaidis, I.N. (2007). Possible role of volatile amines as qualityindicating metabolites in modified atmosphere packaged chicken fillets: correlation with microbiological and sensory attributes. Food Chemistry, 104(4), 1622-1628. doi: 10.1016/j.foodchem.2007.03.013. Cicenia, A., Scirocco, A., Carabotti, M., Pallotta, L., Marignani, M. & Severi, C. (2013). Postbiotic activities of Lactobacilli-derived factors. Journal of Clinical Gastroenterology, 48(1), 18-22. doi: 10.1097/MCG.0000000000000231. Crandall, S.P., Seideman, G.S., Ricke, C.A., & O'Bryan, A. (2009). Organic poultry: consumer perceptions, opportunities, and regulatory issues. The journal of
applied poultry research, 18(4), 795-802. doi: 10.3382/japr.2009-00025.
Dal Bosco, A., Mugnai, C., Mattioli, S., Rosati, A., Rug-geri, S., Ranucci, D., & Castellini, C. (2016). Transfer of bioactive compounds from pasture to meat in organic free-range chickens. Poultry Science, 95(10), 2464-2471. doi: 10.3382/ps/pev383.
Gabriel, I. (2005). La microflore digestive des volailles: facteurs devariation et consequences pour l'animal. INRAProd. Anim., 18, 309-322. https://prodinra.inra.fr/record/77832.
Hadzalo, Ya.M., & Kaminskyi, V.F. (2016). Naukovi osnovy vyrobnytstva orhanichnoi produktsii v Ukraini : monohrafiia. Natsionalna akademiia ahrarnykh nauk Ukrainy, Natsionalnyi naukovyi tsentr "Instytut zem-lerobstva NAAN". K.: Ahrarna nauka (in Ukrainian).
Harda, S.O., Danylenko, S.H., & Lytvynov, H.S. (2014). Biotekhnolohichni aspekty analizu mikroflory silsko-hos-podarskoi ptytsi. Biotechnologia acta, 7(4), 2534. http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2014_7_4_4 (in Ukrainian).
Hilmi, M., Dolberg, F., & Clarke, B. (2019). Product and profit from poultry. Second Edition. Publisher: FAO. http://www.fao.org/fileadmin/user_upload/slm_agrono ticias/2012/06-15/Publicacion1.pdf.
Kalmykova, A.I. (2001). Probiotiki: terapiya i profilaktika zabolevanij, ukreplenie zdorov'ya. Novosibirsk (in Russian).
Kucheruk, M.D., Zasiekin, D.A., Dymko, R.O., & Shcherbyna, O.A. (2017). Sanitarno-hihiienichni umovy utrymannia ptytsi za orhanichnoho vyroshchu-vannia yak chynnyk produktyvnosti. Bioresursy i pro-rodokorystuvannia Ukrainy, 9(5-6), 116-124. http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Bio/article/vie w/9605 (in Ukrainian).
Kumar, D., Pornsukarom, S., & Thakur, S. (2019). Antibiotic Usage in Poultry Production and Antimicrobial-Resistant Salmonella in Poultry. Food Safety in Poultry Meat Production. Chapter: 3. Publisher: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-05011-5_3.
Macer, D. (2019). Ethical Poultry and the Bioethics of Poultry Production The Journal of Poultry Science, 56(2), 79-83. doi: 10.2141/jpsa.0180074.
Udo, H.M.J., Asgedom, A.H., & Viets, T.C. (2006). Modeling the impact of interventions in village poultry systems. Agricultural Systems, 88(2-3), 255-269. doi: 10.1016/j.agsy.2005.04.001.
Zinchenko, E.V., Panin, A.N., & Panin, V.A. (2003). Prakticheskie aspekty primenenij probiotikov. Veteri-narnyj konsul'tant, 3, 12-14 (in Russian).
