CC BY
13
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Братусь В.В., Шумаков В.А., Талалаева Т.В. Атеросклероз, ишемическая болезнь сердца, острый коронарный синдром: патогенез, диагностика, клиника, лечение. - К.: Четверта хвиля, 2004. - 576 с.
2. Даценко О.Г., Яблучанський М.1., Крайз 1.Г. Частота серцевих скорочень як фактор ризику арте-рiальноl гшертензп // Медичш перспективи. - 2003. -Т 8, № 1. - С. 29-33.
3. Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Погорецкий Ю.Н. Суточное мониторирование артериального давления.
- Днепропетровск: 2005. - 200 с.
4. Лутай М.И. Клиническое значение частоты сокращений сердца для больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями // Укр. кардюл. журн.. - 2006.
- № 1. - С. 14-18.
5. Мишина И.Е. Клиническое и прогностическое значение нейровегетативных и метаболических нарушений при артериальной гипертонии у беременных: Автореф. дис. ... д-ра. мед. наук. - Иваново, 2007. -38 с.
6. Blood lipids and first-ever ischemic stroke/transient ischemic attack in the bezafibrate infarction prevention (BIP) registry. High triglycerides constitute an independent risk factor / Tanne D., Koren-Morag N., Graff E. et al. // Circulation. - 2001. - Vol. 104, N 24. -Р. 2892-2897.
7. Stangl V., Baumann G., Stangl K. Coronary athrogenic factors in women // Eur. Heart. J. - 2002. -Vol. 23, N 22. - P. 1738-1752.
♦
УДК 615.331:616.24-002.5:612.112
С.А. Риженко, Г.М. Кременчуцький , Д.Г. Крижановський , М.Ю. Кожушко , О.М. Бтань , Н.€. Марченко
Дтпропетровська обласна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя (гол. лкар - д. мед. н., проф. С.А.Риженко) Дтпропетровська державна медична академiя (ректор - академк АМН Укра'ши, д. мед. н., проф. Г.В.Дзяк)
ВПЛИВ ПРОБ1ОТИКУ «А-БАКТЕРИН» НА ПОКАЗНИКИ ГЕМОГРАМИ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Ключовi слова: «А-бактерин», пробютик, гемограмма, туберкульоз легень
Key words: «A-bacterinum», probiotic, haemogram, pulmonary tuberculosis
Резюме. Исследованием установлено исчезновение признаков диспепсии у 45% больных туберкулезом легких (ТБЛ), которые принимали про-биотический препарат "А-бактерин". Установлено уменьшение среднего количества лейкоцитов с 9,1 тыс. до 6,7 тыс., разность показателей статистически достоверная (р<0,05). Увеличилось среднее количество лимфоцитов периферической крови с 31,5% до 38,3% и моноцитов с 8,9% до 10,4%. Отмеченный клинический эффект применения пробиотика "А-бактерин" в комплексной терапии ТБЛ позволяет рекомендовать его для использования во фтизиатрической практике, а уточнение дозы и курса является предметом дальнейших исследований. Summary. In the research there wass established disappearing of dyspepsia signs in 45% of patients with pulmonary tuberculosis (PTB) which took probiotic preparation "A-bacterinum". Decrease of average count of leucocytes from 9,1 thousand up to 6,7 thousand was established; the difference of parameters is statistically authentic (p<0,05). The average count of peripheral blood lymphocytes raised from 31,5% up to 38,3% and that of monocytes from 8,9% up to 10,4%. Noted clinical effect of probiotic "A-bacterinum" application in a complex therapy of PTB allows to recommend it in phthisiology practice. Specification of a dose and course is a subject of the further researches.
08/ Том XIII/ 4
39
Проблема фармакотерапи туберкульозу стала на сьогодт прюритетним питанням у зв'язку iз недостатньою ефективнiстю методiв традицшно! терапи. Насамперед це пов'язано iз збiльшенням частки пацieнтiв iз множинною медикамен-тозною стiйкiстю та поеднаних захворювань -туберкульозу (ТБ) та В1Л-шфекци серед нових випадюв захворювання на туберкульоз [4, 8].
Наприклад, у Донецьку у 16% пащенпв iз вперше дiагностованим туберкульозом легень (ВДТБЛ) встановлена множинна медикаментозна стiйкiсть збудника [13].
Своечасним та перспективним видаеться шд-хiд використання у клiнiцi засобiв регуляци мiкробiоти органiзму людини - пробютиюв [1, 14], зокрема «А-бактерину» [3]. Цей пiдхiд зумовлений концепщею мiкробiоти органiзму людини, як органу, що щдтримуе гомеостаз i життедаяльшсть органзму людини, в т.ч. тдвищуе рiвень iмунiтету, проявляе детоксикащйний i анти-мiкробний ефект [2, 5, 10, 11].
Слщ зазначити, що порушення мiкробiоти виникають у хворих на туберкульоз шд впливом шфекци та антибактерiального лiкування, тому доцшьно використання пробiотикiв як препа-ратiв супроводження терапи, з метою тдви-щення ефективностi основного антибактерiаль-ного лiкування [1, 3].
Метою дослщження е вивчення впливу на показники гемограми прийому пробютику «А-бактерин» хворими на туберкульоз легень (ТБЛ).
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
У дослiдження було включено 20 пащенпв, якi проходили стацiонарне лшування на базi легенево-туберкульозних вiддiлень Дшпропет-ровського обласного комунального клiнiчного лшувально-профшактичного об'еднання «Фтиз> атрiя» з приводу ВДТБЛ.
Критерiями вiдбору пацiентiв були наявшсть порожнин розпаду у легенях, вщсутшсть су-путньо! гастроентеролопчно! патологи та ста-бiльнiсть перебiгу туберкульозного процесу.
Дослщну групу склали 10 пащенпв (7 чоло-вiкiв та 3 жшки). Середнiй вiк чоловшв 39 рокiв, жiнок - 52 роки. Розподш за клiнiчними формам ТБ процесу - шфшьтративний ТБЛ у 7 хворих, дисемшований - у 3 хворих, у 6 хворих з 10 ви-дшет мшобактери туберкульозу (МБТ).
До контрольно! групи увшшли 10 осiб (8 чоловтв та 2 жшки). Середнш вiк чоловiкiв склав 46 роюв, жiнок - 60 рокiв. Розподш за клшчними формами ТБ процесу - дисемшований ТБЛ у 8 хворих, фiброзно-кавернозний - у 2 хворих, у 9 хворих з 10 видшет МБТ.
Ушм хворим проводилося лшування по I
категори згiдно з наказом МОЗ Укра!ни [9] за схемою: iзонiазид 300 мг, рифампiцин 600 мг, шразинамщ 2000 мг, етамбутол 1600 мг, стреп-томiцин 1000 мг та доповнення прийомом полiвi-тамшв, гепатопротекторiв, препаратами симптоматично! терапи. Тривалiсть курсу лiкування хворих дослщно! та контрольно! груп склала 3 мiсяцi.
Об'ектом дослiдження була периферична кров пацiентiв. Загальноклiнiчний аналiз кровi (визна-чення гемоглобiну, еритроцинв, лейкоцитiв, швидкостi осiдання еритроцитiв, лейкоцитарна формула) проводили стандартними методами [6].
У дослщженш використана рщка добавка дiетична «А-бактерин» iз кшьюстю життездат-ного пробiотичного мiкроорганiзму Авгососеш у\г\йат у препарат не менш 1^108 колоше-твiрних одиниць у мл (КУО/мл) вщповщно до техшчних умов ТУ У 15.8-01984033-001:2006 вiд 16.02.2006.
Пробiотичний препарат «А-бактерин» хворi дослiдно! групи вживали згщно з iнструкцiею по застосуванню: по 5 мл 2 рази на день (перший прийом - через 20 хвилин тсля вживання анти-мiкобактерiальних препаратiв, другий - за 30 хвилин до шчного вiдпочинку) протягом 28 дшв.
Результати дослiдження статистично оброб-ленi [7], дослiдження проведено у вщповщност до Гельсiнсько! декларацi! Всесв^ньо! медично! асоцiацi! про етику медичних дослщжень [12].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У осiб, якi приймали «А-бактерин», не вщ-мiчено побiчно! дi!. На початку дослiдження у пащенпв дослiдно! та контрольно! груп вщзна-чались клiнiчнi симптоми дисбиозу: у 90% пащенпв були скарги на почуття дискомфорту в живон, що з'являлось через 30 хвилин - 1 годину тсля прийому антимiкобактерiальних препаранв; у 35% тсля прийому зазначених препаранв виникала нудота; метеоризм та рiдкий стул вiдмiчали 10% хворих.
Через тиждень вживання пробютику «А-бак-терин» скарги на диспепсда зникли у 15% хворих дослщно! групи, а наприкшщ курсу прийому «А-бактерину» скарги були вщсутш у 45% осiб основно! групи.
У хворих контрольно! групи через тиждень тсля початку дослщження вищезазначет скарги вiдмiчались у 100% осiб. Наприкiнцi дослщ-ження скарги з боку оргатв шлунково-кишко-вого тракту зникли тшьки у 10% хворих контрольно! групи.
Показники гемограми хворих на ТБЛ, що були включен у дослщження, до початку досл> ду та через 28 дшв наведет у таблищ
Динамика показнмкчв гемограми хворих на туберкульоз легень на фонi комплексно!'
антим1кобактер1ально1 терат! (М+т); п=10
Досл1дна група Контрольна група
Показники до початку дослвду через 28 днш п1сля прийому «А-бактерину» до початку спостереження через 28 днш спостереження
Гемоглобш, г/л 141,9+7,72 147,5+6,21 117,2+15,52 130,4+12,14
Еритроцити, х 109/л 5,49+0,22 5,1+0,35 4,8+0,55 4,8+0,55
Лейкоцити, х 109/л 9,11+0,56 Л. 6,7+0,48 * 10,9+1,68 10,9+1,68
Нейтроф1ли, % 55,9+2,46 46,9+1,76 56,2+8,53 55,8+6,33
Еозинофши, % 2,7+0,21 3,8+0,21 2,2+0,55 2,1+0,29
Л1мфоцити, % 31,5+2,18 38,3+1,93 * 30,6+5,42 30,2+4,11
Моноцити, % 8,9+0,35 10,4+0,23 9,7+0,35 9,3+0,17
ШОЕ, мм/год 10+1,7 12+1,2 19,4+2,8 18,8+2,2
Прим1тка: * — р1зниця показника пор1вняно з попередшм значениям в1рог1дна (р<0,05)
Як свщчать даш таблищ, у бшьшосп хворих дослщно! групи наявш ознаки лейкоцитозу. У 30% хворих швидюсть осщання еритроцит1в пе-ревищуе нормативний показник в 1,1 - 1,4 раза. 1нш1 показники периферично! кров! хворих дослщно! групи в цшому не виходять за меж! нормативних показниюв.
Аналопчш результати були отримаш при гематолопчному дослщженш контрольно! групи хворих. Таким чином, результати загальнокт-шчного гематолопчного дослщження в обох трупах до прийому курсу пробютику «А-бактерину» фактично не р1зняться.
1нш1 результати були отримаш шсля курсу прийому хворими «А-бактерину».
Середня швидюсть осщання еритроцит1в (ШОЕ) наприкшщ дослщження в дослщнш груш склала 12 мм/год при 18,8 у контрольнш груш.
Середнш показник р1вня гемоглобшу у хворих, як приймали «А-бактерин», шдвищився з 141,9 до 150,2 г/л. У контрольнш груш цей показник склав 117,2 г/л на початку дослщження та 130,4 г/л у кшщ дослщження.
Зазначеш позитивш змши можна пояснити результатами бюх1м1чного каскаду реакцш, що зумовлеш мшробютою кишечнику тд впливом пробютичного мшрооргашзму Л.утёат. Це призводить до полшшення тканинного дихання, зменшення гшоксп тканин, прискорення ре-паративних процешв у патолопчно змшених тканинах.
Середня кшьюсть лейкоцит1в у пащенпв дослщно! групи зменшилась шсля прийому «А-бактерину» з 9,11 тис. до 6,7 тис., р1зниця за цими показниками статистично в!рогщна (р<0,05). У контрольнш груш показник середньо! кшькосп лейкоцит1в залишився незмшеним.
У пащенпв дослщно! групи збшьшилась середня кшьюсть л1мфоцит1в ¿з 31,5% до 38,3%. М1ж тим у контрольнш груш середня кшьюсть л1мфоцит1в, навпаки, дещо знизилась (з 30,6% до 30,2%).
Под1бш змши спостер1гаються { з кшьюстю моноцит1в. У дослщнш груш, шсля курсу прийому пробютику «А-бактерину», !х кшьюсть збшьшилась з 8,9% до 10,4%. У контрольнш груш даний показник майже не змшився { становив 9,7% проти 9,3% .
Наведеш даш свщчать про стимулящю фагоцитарно! активност та пщвищення ¿мунно! резистентност макрооргашзму.
Таким чином, у результат! проведених до-слщжень доведено доцшьшсть включення проб> отику «А-бактерину» у комплексну терашю хворих на туберкульоз легень. Даний пробютик позитивно впливае на переб1г шфекцшного процесу, сприяе коригуванню гшоксичних сташв та метабол1чних порушень.
Тому потребуе подальшого вивчення практична цшшсть пщвищення якост проведення терап!! хворих на туберкульоз шляхом включення «А-бактерину» в комплексну терашю туберкульозу легень. На наш погляд, це дозволить скоротити термш перебування хворих у стацюнар! та тдвищити ефектившсть лшування.
ВИСНОВКИ
1. Вщм1чено зникнення ознак диспепсп у 45% хворих на ТБЛ, як! приймали пробютичний препарат «А-бактерин», у пор!внянш ¿з 10% хворих ¿з контрольно! групи.
2. Встановлено зменшення середньо! кшькост лейкоцит!в у пащенпв дослщно! групи шсля курсу прийому «А-бактерину» з 9,1 тис. до 6,7 тис., р1зниця м1ж цими показниками статистично
08/ Том XIII/ 4
41
Bipor^Ha (р<0,05). У контрольнш rpyni показник 4. Встановлений ктшчний ефект засто-
середньо1 кiлькoстi леикоципв залишився не-змiнним.
3. Пщвищилась середня кiлькiсть лiмфoцитiв пеpифеpiйнo1 KpoBi з 31,5% до 38,3% та моноци-тiв з 8,9% до 10,4% у хворих дoслiднo1 групи. В контрольнш rpyni щ показники змшилися не-
сування пpoбioтикy «А-бактерин» у кoмплекснiй теpaпi1 ТБЛ дозволяе рекомендувати його для використання у фтизiaтpичнiй пpaктицi, а уточ-нення дози та курсу е предметом подальших дoслiджень.
значно.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Андреева И.В. Потенциальные возможности применения пробиотиков в клинической практике // Клинич. микробиология антимикробной химиотерапии. - 2006. - № 8. - С. 151-172.
2. Белоусова Е.А. Всемирный конгресс по гастроэнтерологии (Монреаль, 2005) // Фарматека. -2006. - № 1. - С. 17-21.
3. Кожушко М.Ю., Риженко С.А. Антитоксична д1я А-бактерина у хворих на туберкульоз легень // Медичш перспективи. - 2003. - № 2. - С. 69-71.
4. Краткое руководство по туберкулезу для работников первичной медико-санитарной помощи. -2004. Всемирная организация здравоохранения Европейское региональное бюро. [Електронний ресурс]. http: //portal.arm.synisys.com/ eh/ resources/mdlDoc/760-r.pdf
5. Кременчуцкий Г.Н., Рыженко С.А., Валь-чук С.И. Роль микроэкологии организма человека и принципы ее коррекции. - Днепропетровск: Пороги, 2003. - 230с.
6. Лабораторные методы исследования в клинике / Под ред. В.В. Меньшикова. - М.: Медицина, 1987. - 365 с.
7. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: 1990. - 352с.
8. План «Остановить туберкулез» для 18 приоритетных стран европейского региона ВОЗ 20072015 гг. - 2008. Всемирная организация здравоохранения Европейское региональное бюро. [Еле-
ктронний ресурс]. http://www.euro.who.int/ Document/ E91049R.pdf?language=Russian
9. Про затвердження 1нструкцш щодо надання допомоги хворим на туберкульоз: Наказ МОЗ Укра1ни ввд 09.06.2006 № 385.
10. Риженко С.А. Ппешчна оцшка аерокошв у мшробюценозах оргашзму людини в умовах антропогенного забруднення навколишнього середовища: Автореф. дис. ... д-ра. мед. наук. - К., 2005. - 34с.
11. Рыженко С.А. Влияние А-бактерина на гомео-стаз организма человека при различных патологических состояниях // Сб. материалов междунар. науч.-практ. конф. памяти Г.И. Гончаровой «Пробиоти-ческие микроорганизмы - современное состояние вопроса и перспективы использования» / Под ред. В.А. Алешкина. - М., 2002. - С. 41-42.
12. Хельсинская декларация Всемирной медицинской ассоциации (новая редакция). Этические принципы медицинских исследований, проводимых на людях // Фарматека. - 2001. - № 6. - С. 58-62.
13. Anti-tuberculosis drug resistance in the world. Fourth global report. - 2008. World Health Organization. [Електронний ресурс]. http://www.who.int/entity/tb/publications/2008/drs_report 4_26feb08.pdf
14. Potential Uses of Probiotics in Clinical Practice / Reid G., Jass J., Sebulsky M. T., McCormick J. K. // Clin. Microbiol. Rev. - 2003. - N 16. - P. 658 - 672.
♦
УДК 616-071.4:615.22:612.887:612.821.1/.3-053.6
B.I. Стсар, О.€. Варун, Г. С. Канюка
ВПЛИВ ПРЕМЕДИКАЦ11 И АНЕСТЕЗ11 НА ВИЩ1 ПСИХ1ЧН1 ФУНКЦ11 И ПСИХОЛОГ1ЧНИЙ СТАН Д1ТЕЙ П1ДЛ1ТКОВОГО В1КУ
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра анестезiологii, iнтенсивноi терапп, медицини невiдкладних станiв ПО (зав. - д. мед. наук, проф. О.М. Кл^ненко) Обласна дитяча клiнiчна лкарня (директор - О. Л. Хитрик)
Ключовi слова: дитина, бшь, психологгчт функцП й стан Key words: child, pain, psychological functions and a state
Резюме. У 20 детей в возрасте от 12 до 16 лет, которые поступили в больницу для оперативного лечения по поводу аппендэктомии, изучалось влияние боли на психические функции и психологическое состояние детей подросткового возраста в периоперационном периоде. Боли оценивалась по 10-бальной аналого-визуальной шкале (ВАШ), а психологи-
