CC BY
23
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
Cn^OK ЛIТЕРAТУРИ
1. Березанцев А.Ю. Володина О.В. Тревожные невротические расстройства у мужчин с ишемической болезнью сердца // Российский психиатрический журнал. -2005. - №>4.-С.4-9.
2. Володина О.В. Частота встречаемости тревожных симптомов у мужчин с ишемической болезнью сердца (по данным кардиологического отделения) // Российский психиатрический журнал. -2004. - №6.-С.4-7.
3. МКБ -10 / ICD 10. Международная классификация болезней (10-й пересмотр). Классификация психических и поведенческих расстройств. Клинические описания и указания по диагностике / Под ред. Ю.Л.Нуллера, С.Ю. Циркина. - СПб.: Оверлайд, 1994. - 297 с.
4. Смулевич А.Б. Депрессии при соматических и психических заболеваниях. - М.: Мед. информ. агентство, 2003. - 432 с.
5. Смулевич А.Б. Психокардиология и основные аспекты психосоматической медицины // Психиатрия и психофармакология. - 2005. - Т. 7, №3. - С.1-7.
6. Хорсун А.Т. Особливосп переб^ iшемiчноl хворобi серця у хворих тсля стентування коронарних артерш: Автореф.дис. ... канд. мед. наук. - Д., 2008.-21с.
7. Юрьева Л.Н. Клиническая суицидология: Монография. -Днепропетровск: Пороги, 2006. - 472 с.
8. Юрьева Л.Н, Дукельский А.А., Мамчур А.И. Влияние ципралекса на качество жизни больных ишемической болезнью сердца после инфаркта миокарда и стентирования коронарных артерий // Практична анполопя. - 2007. - №6 (11). - С.61-62.
9. Dubovsky S.l., Buzan R. Mood disoders // Hales R.E., Yudofsky S.C., Talbort J.A. The American Psychiatric Press textbook of psychiatry. - 3rd edition. -American Psychiatric Press, 1999. - Р. 479-565.
♦
УДК 616. 12 - 008. 331.1: 618. 3: 577. 115. 7 - 07
Т.Г. Останта
РОЗПОВСЮДЖЕН1СТЬ ФAKТOРIВ РИЗЖУ APTEPL^bHOÏ ГШЕРТЕНЗП I ПО^ЗНЖИ ДОБОВОГО ПРОФ1ЛЮ APTEPL^bHOrO ТИОТУ У Ж1НО^ ЯЮ ПЕРЕНЕСЛИ nPEEMAMnCTO
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра госттальног терапИ № 2
(зав. - академк АМН Укра'ши, д. мед. н., проф. Г.В.Дзяк)
Ключовi слова: прееклампс1я, добовий проф1ль АТ, дислгпгдемгя Key words: preeclampsia, diurnal profile of arterial pressure, dislipidemia
Резюме. Исследованы суточний профиль артериального давления, показатели липидного обмена и совокупность факторов риска артериальной гипертензии у 31 женщины с преэклампсией в анамнезе. Выявлено наличие отягощенной наследственности по артериальной гипертензии в сочетании с повышенной массой тела, гиперсимпа-тикотонией и дислипидемией у большинства обследованных женщин. Установлено, что данная категория женщин имеет высокий риск развития артериальной гипертензии и сердечно-сосудистих осложнений.
Summary. There was investigated diurnal profile of arterial blood pressure, lipid exchange rates and the combination of risk factors of arterial hypertension among 31 women with a history of preeclampsia. There was revealed the existence of aggravated heredity for arterial hypertension in combination with increased body mass, hypersympathicotonia and dislipi-demia in the majority of women surveyed. It was found that this category of women has a high risk of aretrial hypertension and cardiovascular complications development.
Висока розповсюджешсть аpтepiальноl гшер-тензи (АГ), li вагомий внесок у показники швалщизаци i смepтностi вiд серцево-судинних захворювань (ССЗ), поганий контроль аpтepiаль-ного тиску (АТ) на популяцшному piвнi роблять цей фактор одним i3 самих небезпечних для здоров'я населення. Згiдно 3i статистичними даними, ризик ССЗ захворювань у жшок у репродуктивному вщ вщносно невисокий, але, за даними ешдемюлопчних дослiджeнь, кожна десята жiнка д^ородного вiку в Украш на тепершнш час мае пiдвищeний аpтepiальний тиск.
В останш роки piзко збiльшилась кшьюсть вагiтних iз пpотelнуpiею, аpтepiальною гшер-тeнзiею, хворобами сечостатево! системи, ане-мiею (Кулаков B.I. i ствавт., 2006). Аpтepiальна гiпepтeнзiя пiд час ваптносп спостepiгаеться у 515 % вагггних (Кобалава Ж. Д., Серебряншко-ва К.Г., 2003; Mulrow C. D., Chiquette E. et al., 2000). Дослiджeння, що проводились в останнi роки, в основному за даними заpубiжних автоpiв, дозволяють розглядати АГ при вагiтностi як незалежний фактор ризику розвитку ССЗ захворювань у подальшому (M. Malhotra и J.B. Sharma, 2003; Smith G., Pell J. et al., 2001). Зпдно з результатами проспективного дослщження pосiйських автоpiв, гшертошчна хвороба в пе-piод до 10 роюв пiсля пологiв дiагностуеться бiльш нiж у половини жшок з гестацшною АГ i високим нормальним АТ у перюд ваптносп [5].
Метою даного дослiджeння е вивчення сукуп-ностi фактоpiв ризику розвитку аpтepiальноl гшертензп i даних добового пpофiлю АТ у жь нок, якi перенесли пpeeклампсiю.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У дослщження була включена 31 жшка вшом вiд 22 до 39 роюв (сpeднiй вiк 29,5 ± 4,3 року), термш пiсля пологiв - вщ 1 до 8 роюв (сepeднiй 3,9±2,8 року). Критери включення в дослщ-ження: перенесена прееклампшя пiд час вапт-ностi, вщсутшсть урождених i набутих поpокiв серця, порушень кpовообiгу, хpонiчних паpeнхi-матозних захворювань нирок i ендокринних оргашв iз порушеннями !х функци, прийому медикаментозних засобiв, якi впливають на piвeнь АТ, протягом не менше 2 тижнiв до моменту дослщження.
У всiх пацiенток проводили збip анамнезу для виявлення спадковостi по аpтepiальнiй гшертензп i гострому порушенню мозкового крово-обiгу (ГПМК), проводився вимip офiсного арте-piального тиску, росту i маси тша з наступним визначенням iндeксу маси тша за формулою: 1МТ = маса тша (кг)/рост (м)2. Вшм пацiенткам
було проведено добове мошторування аpтepi-ального тиску (ДМАТ) з визначенням серед-ньодобових значень частоти серцевих скорочень (ЧСС), систолiчного (САТ) та дiастолiчного (ДАТ) аpтepiального тиску, показниюв «наван-таження» систолiчним та дiастолiчним АТ (ш-декс часу (1Ч) i iндeкс площини (1П) гшертензп i гшотензи), ступеня нiчного зниження АТ - добового вдексу (Д1), пульсового АТ (ПАТ). Варь абeльнiсть систолiчного i дiастоличного арте-piального тиску (ВАР САТ i ВАР ДАТ) визна-чалась окремо в активний (денний) i пасивний (шчний) пepiоди з метою виключення впливу на даний показник бюлопчного циркадного ритму АТ [3]. Також вшм пацiеткам було проведено визначення piвня загального холестерину кpовi (ЗХ), триглицерцщв (ТГ), холестерину лiпопpо-те].дов високо1 щiльностi (ХЛПВЩ), холестерину лшопроте].дов низько1 (ХЛПНЩ) i дуже низько1 щiльностi (ХЛПДНЩ). 1ндекс атepогeнностi (1А) розраховувався за формулою: 1А = (ЗХ -ХЛПВЩ)/ ХЛПВЩ.
Статистичну обробку отриманих даних здш-снювали за допомогою програми STATISTICA Release 6.0.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
В обстеженш гpупi жiнок, яю перенесли пpeeклампсiю, пepшоpодiль було 23 (74,2%), тих, що народили повторно, - 8 (25,8%). Серед тих, що народили повторно, прееклампшя в попе-редшх родах була у 3 (37,5%) жшок, гестацшна аpтepiальна гiпepтeнзiя в 1 (12,5%). Обтяжена спадковють з аpтepiальноl гiпepтeнзil виявлена у 25 (80,6%) жшок, iз яких у 5 (20%) обтяженють за двома лшями спадкування. Обтяжена спадковють за ГПМК була виявлена у 16 (51,61%) жшок, iз них обтяженють за батьювською лшею - у 10 (62,5%), а за материнською лшею - у 6 (37,5%).
Серед обстежених жшок 14 (45,16%) мали нормальну масу тша (1МТ = 21,6 ± 1,1 кг/м2). У шших 17 (54,84%) жiнок була надлишкова маса тiла (1МТ = 29,8 ± 3,7 кг/м2), що асощюеться з пiдвищeним ризиком розвитку iшeмiчного iн-сульту, аpтepiальноl гiпepтeнзil, гшерлшдеми та атеросклерозу.
Рiвeнь офiсного аpтepiального тиску в обстеженш груш мав нормальну величину i складав для САТ 124,84 ± 11,37 мм рт. ст., а для ДАТ 84,35 ± 8,48 мм рт. ст.
За даними добового мошторування АТ у 4 (12,9 %) пащенток була вперше дiагностована м'яка аpтepiальна гiпepтeнзiя з пiдвищeним тонусом симпатоадреналово1 системи: piвeнь середньодобового САТ складав 142,06 ± 8,53 мм
08/ Том XIII/ 4
37
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
рт. ст., ДАТ 89,01 ± 3,90 мм рт. ст., 1Ч САТ 71,99 ± 21,22 %, 1Ч ДАТ 52,52 ± 18,24 %, ЧСС 88,90 ± 8,11 уд./хв. Циркадний ритм АТ у дано! групи пащенток збережений: добовий шдекс за САТ склав 14,22 ± 1,89 %, за ДАТ 19,31 ± 2,90 %. Пульсовий тиск також був у межах нормальних величин: ПАТ 53,05 ± 7,46 мм рт. ст. Звертае на себе увагу шдвищення значень iндексу площi гшертензи протягом доби: середньодобовий 1П САТ 299,49 ± 84,48 мм рт. ст. х г/добу, 1П ДАТ 193,49 ± 65,76 мм рт. ст. 1ндекс часу гшертензи i i^^^ площi гшертензи мали найбiльше зна-чення в активний (денний ) перюд i складали: 1Ч САТ 72,46 ± 17,62 %, 1Ч ДАТ 69,01 ± 21,77 %, 1П САТ 330,45 ± 87,11 мм рт. ст. х г/добу, 1П ДАТ 289,58 ± 45,48 мм рт. ст. х г/добу. Також у дано! групи пащенток зафшсована шдвищена варь абельнiсть систолiчного i дiастолiчного артер> ального тиску в денний перюд (ВАР САТ 15,92 ± 2,15 мм рт. ст., ВАР ДАТ 15,12 ± 3,56 мм рт. ст.) i дiастолiчного АТ в шчш години (ВАР САТ 11,23 ± 3,90 мм рт. ст., ВАР ДАТ 11,98 ± 1,75 мм рт. ст.). Помiрна тахiкардiя протягом доби була зумовлена переважним пiдвищенням ЧСС у денний перюд (середня ЧССд 98,33 ± 11,67 уд./хв., середня ЧССн 76,77 ± 7,24 уд./хв.).
Таким чином, у 4 пащенток з артерiаIIьною гiпертензiею, якi перенесли прееклампсда пiд час пологiв, при штерпретацп результатiв ДМАТ було вiдмiчено збереження циркадного ритму АТ (dipper) у сполученш з високою варiабельнiстю систолiчного i дiастолiчного АТ переважно в активний перiод доби, виразною гшерсим-патикотонiею i помiрним шдвищенням показ-никiв «навантаження тиском» протягом доби з !х максимальними значеннями в деннi часи.
У шших 27 (87,1%) пацiенток, якi перенесли прееклампсда пiд час пологiв, отримаш резуль-тати ДМАТ свiдчили про вщсутшсть у них ар-терiальноl гшертензи на момент обстеження: середньодобовий рiвень САТ 111,10 ± 9,04 мм рт. ст., ДАТ 66,31 ± 4,17 мм рт. ст., 1Ч САТ 6,67 ± 1,62 %, 1Ч ДАТ 4,51 ± 1,13 %. У дано1 групи обстежених був збережений циркадний ритм артерiального тиску (dipper): Д1 САТ 14,01 ± 4,78 %, Д1 ДАТ 20,40 ± 5,88 %. Пульсовий АТ в межах нормальних величин: середньодобовий ПАТ 44,78 ± 6,39 мм рт. ст. За добу середня ЧСС складала 78,88 ± 7,33 уд./хв. за рахунок помiрноl тахшарди в активний перюд (ЧССд 85,03 ± 9,79 уд./хв., ЧССн 67,47 ± 6,59 уд./хв.). Варiабель-нiсть артерiального тиску була в межах нормальних величин iз незначним збшьшенням
варiабельностi дiастолiчного АТ в деннi години (ВАР САТд 11,64 ± 4,03 мм рт. ст., ВАР ДАТд 10,45 ± 2,57 мм рт. ст., ВАР САТн 8,41 ± 4,05 мм рт. ст., ВАР ДАТн 6,97 ± 3,21 мм рт. ст.).
Незважаючи на вщносно невисокий процент дiагностованоl АГ, виявлене збшьшення ЧСС у всiх обстежених жшок мае високу прогностичну значущють як фактор ризику розвитку АГ у подальшому [2]. Крiм того, постшно збiльшена ЧСС е фактором ризику розвитку серцево-су-динних захворювань, в тому чи^ i атеросклерозу [4].
При ощнщ показникiв лшщного профiлю кровi гiперлiпiдемiя дiагностована у 12 (38,7%) жшок: середнш рiвень загального холестерину складав 5,8 ± 0,95 ммоль/л, триглiцеридiв 1,6 ± 0,79 ммоль/л, холестерину ЛПНЩ 3,88 ± 1,12 ммоль/л, холестерину ЛПДНЩ 0,55 ± 0,22 ммоль/л. 1ндекс атерогенностi пiдвищений до 3,63 ± 1,49. При цьому у бшьшосп пацiенток спостерiгалось сполучене пiдвищення рiвня загального холестерину i ХЛПНЩ (в 50 % ви-падкiв), загального холестерину i триглiцеридiв (8,3%), загального холестерину, триглiцеридiв i холестерину ЛПНЩ (16,7%). Звертае на себе увагу знижений рiвень холестерину ЛПВЩ: до 1.02 ± 0.09 ммоль/л у 81,1% обстежених жшок з прееклампшею в анамнезг Пiдвищення рiвня триглiцеридiв (2,28 ± 0,12 ммоль/л) вiдмiчено у 16,7% випадюв, при цьому сполучення гшертри-глщеридеми iз зниженням вмюту в кровi холестерину ЛПВЩ спостерпалося у 13,6% пацiенток.
Високий рiвень триглiцеридiв е незалежним фактором ризику розвитку iшемiчного инсульту [6], а також - виникнення iшемiчноl хвороби сер-ця (дослiдження PROCAM). При цьому значущють гшертриглщеридеми як фактора ризику значно зростае при одночасному зниженш рiвня холестерину ЛПВЩ [7], що супроводжуеться зростанням ризику розвитку 1ХС на 30% [1].
ВИСНОВКИ
1. Для бшьшосп жшок iз прееклампсiею в анамнезi характерною е наявнiсть обтяжено1 спадковосн по артерiальнiй гшертензи в сполученш з шдвищеною масою тша, гшерсимпа-тикотонiею та дислiпiдемiею.
2. Сукупшсть факторiв ризику розвитку сер-цево-судинних захворювань у жiнок, яю перенесли прееклампсiю, дозволяе включити !х у групу високого ризику розвитку артерiальноl ri-пертензи i серцево-судинних ускладнень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Братусь В.В., Шумаков В.А., Талалаева Т.В. Атеросклероз, ишемическая болезнь сердца, острый коронарный синдром: патогенез, диагностика, клиника, лечение. - К.: Четверта хвиля, 2004. - 576 с.
2. Даценко О.Г., Яблучанський М.1., Крайз 1.Г. Частота серцевих скорочень як фактор ризику арте-рiальноl гшертензп // Медичш перспективи. - 2003. -Т 8, № 1. - С. 29-33.
3. Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Погорецкий Ю.Н. Суточное мониторирование артериального давления.
- Днепропетровск: 2005. - 200 с.
4. Лутай М.И. Клиническое значение частоты сокращений сердца для больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями // Укр. кардюл. журн.. - 2006.
- № 1. - С. 14-18.
5. Мишина И.Е. Клиническое и прогностическое значение нейровегетативных и метаболических нарушений при артериальной гипертонии у беременных: Автореф. дис. ... д-ра. мед. наук. - Иваново, 2007. -38 с.
6. Blood lipids and first-ever ischemic stroke/transient ischemic attack in the bezafibrate infarction prevention (BIP) registry. High triglycerides constitute an independent risk factor / Tanne D., Koren-Morag N., Graff E. et al. // Circulation. - 2001. - Vol. 104, N 24. -Р. 2892-2897.
7. Stangl V., Baumann G., Stangl K. Coronary athrogenic factors in women // Eur. Heart. J. - 2002. -Vol. 23, N 22. - P. 1738-1752.
♦
УДК 615.331:616.24-002.5:612.112
С.А. Риженко, Г.М. Кременчуцький , Д.Г. Крижановський , М.Ю. Кожушко , О.М. Бтань , Н.€. Марченко
Дтпропетровська обласна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя (гол. лкар - д. мед. н., проф. С.А.Риженко) Дтпропетровська державна медична академiя (ректор - академк АМН Укра'ши, д. мед. н., проф. Г.В.Дзяк)
ВПЛИВ ПРОБ1ОТИКУ «А-БАКТЕРИН» НА ПОКАЗНИКИ ГЕМОГРАМИ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
Ключовi слова: «А-бактерин», пробютик, гемограмма, туберкульоз легень
Key words: «A-bacterinum», probiotic, haemogram, pulmonary tuberculosis
Резюме. Исследованием установлено исчезновение признаков диспепсии у 45% больных туберкулезом легких (ТБЛ), которые принимали про-биотический препарат "А-бактерин". Установлено уменьшение среднего количества лейкоцитов с 9,1 тыс. до 6,7 тыс., разность показателей статистически достоверная (р<0,05). Увеличилось среднее количество лимфоцитов периферической крови с 31,5% до 38,3% и моноцитов с 8,9% до 10,4%. Отмеченный клинический эффект применения пробиотика "А-бактерин" в комплексной терапии ТБЛ позволяет рекомендовать его для использования во фтизиатрической практике, а уточнение дозы и курса является предметом дальнейших исследований. Summary. In the research there wass established disappearing of dyspepsia signs in 45% of patients with pulmonary tuberculosis (PTB) which took probiotic preparation "A-bacterinum". Decrease of average count of leucocytes from 9,1 thousand up to 6,7 thousand was established; the difference of parameters is statistically authentic (p<0,05). The average count of peripheral blood lymphocytes raised from 31,5% up to 38,3% and that of monocytes from 8,9% up to 10,4%. Noted clinical effect of probiotic "A-bacterinum" application in a complex therapy of PTB allows to recommend it in phthisiology practice. Specification of a dose and course is a subject of the further researches.
08/ Том XIII/ 4
39
