CC BY
12
M.C. Polyunsaturated fatty acids and function of platelets and endothelial cells // Curr. Opin. Lipidol. - 1996. - Vol. 7. - P. 24 - 29.
10. Kris-Etherton R. Omega-3 Fatty Acids and Cardiovascular Disease. New Recomendations From the American Heart Association // Ateroscler. Nhromb. Vasc Biol. - 2003. - N 23. - C. 150-152.
11. Lewis R., Lee T., Austen K. Effects of omega-3 fatty acid on the generation of products of 5-lipooxy-genase pathway // Simopoulos A., Kifer R., Martin R. Health effects of polyunsaturated fatty acid in seafoods. -Orlando, FL: Academic press, 1986. - P. 227-238.
12. Marchiolli R., Barzi F. Early Protecttion Against Sudden Death by n-3 Polyunsaturated fatty acids after myocardial infarction // Circulation. - 2003. - N3. - P. 48-51.
13. Nambi V. Combination therapy with statins and omega-3 fatty acids // AmJ.Cardiol. - 2006.- Vol.98.-P.34i-38i.
14. Nordoy A. Statins and omega-3 fatty acids in the treatment of dyslipidemia and coronary heart disease // Minerva.Med. - 2002. - Vol.93. - P.357-363.
15. Weber P., Fischer S., von Schaky C. Dietary ome-ga-3 polyunsaturated fatty acid and eicosanoids formation in man // Simopoulos A., Kifer R., Martin R. Health effects of polyunsaturated fatty acid in seafood's. -Orlando, FL: Academic press, 2006. - P. 227 - 238.
16. Zhao G., Etherton T.D., Martin K.R. Dietary a-Linolenic Acid Reduces Inflammatory and Lipid Cardiovascular Risk Factors in Hypercholesterolemic Men and Women // J. Nutr. - 2005.- Vol. 134, N 11.- P. 29912997.
♦
УДК:616.12-008.331.1:616.89-08:615.22:330.59
I.B. Дроздова ОРГАНОПРОТЕКЦ1Я ТА ЯК1СТЬ ЖИТТЯ
ХВОРИХ НА АРТЕР1АЛЬНУ Г1ПЕРТЕНЗ1Ю ПРИ Л1КУВАНН1 КВ1НАПРИЛОМ
Кримський республгканський НД1 ф1зичних методгв л1кування та медично'1 клгматологИ' iM. 1.М. Сеченова м. Ялта
(дир. - д. мед. н., проф. С. С. Солдатченко)
Ключовi слова: артергальна гтертензгя, психгчнг й повед1нков1 розлади, квтаприл, яюсть життя Key words: arterial hypertension, psychic and behavioral disorders, quinapril, quality of life
Резюме. Цель исследования - оценка антигипертензивной эффективности квинаприла, изучение влияния препарата на процессы сердечнососудистого ремоделирования, когнитивно-мнестические функции и качество жизни у больных артериальной гипертензией. Больные были разделены на 2 группы в зависимости от наличия либо отсутствия психических и поведенческих расстройств. В результате лечения доказано, что квинаприл является высокоэффективным антигипертен-зивным препаратом, существенно влияющим на офисное артериальное давление, способствующим нормализации суточного профиля артериального давления, снижающим «нагрузку» давлением, уменьшающим гипертрофию левого желудочка, улучшающим сократительную способность и ремоделирование левого желудочка, повышающим качество жизни и когнитивно-мнестические функции у больных артериальной гипертензией. Наличие психических и поведенческих расстройств у больных артериальной гипертензией существенно снижает антиги-пертензивное и органопротекторное влияние квинаприла. Значительная распространенность психических и поведенческих расстройств у больных артериальной гипертензией требует комбинированной антиги-пертензивной и психофармакотерапии.
Summary. The aim of this study was to estimatie quinapril antihypertensive efficiency, to study this drug influence on cardio-vascular modeling, cog-nitive-mnestic function and quality of life in patients with arterial hypertension (AH). Patients were divided into two groups according to the presence or lack of psychical and behavioral disorders. As a treatment result it was proved that quinapril is highly effective antihypertensive drug
having an essential influence on office arterial pressure; it promotes normalization of daily arterial pressure profile, lowers pressure, induced by "loading", decreases left ventricular hypertrophy, increases life quality and cognitive-mnestic functions in patients with AH. Presence of psychic and behavioral disorders in patients with AH considerably reduces antihypertensive and organoprotective influence of quinapril. Considerable prevalence of psychical and behavioral disorders in AH patients demands combine antihypertensive therapy and psychopharmacotherapy in these patients.
Артерiальна гiпертензiя (АГ) - одне з най-поширешших захворювань людини, при якому значно зростае ризик серцево-судинних усклад-нень [2, 3, 5, 13, 15, 16, 18]. Рiвень артерiального тиску (АТ) та смертшсть внаслщок серцево-судинних захворювань заходяться у прямш за-лежност: чим вище АТ, тим вища смертшсть. Навт АТ 120/80 мм. рт. ст. сшввщноситься з ризиком розвитку серцево-судинних захворю-вань бiльше, шж АТ 115/70 мм рт ст. Ризик серцево-судинних ускладнень суттево зростае при АТ >140/90 мм рт. ст. [13]. Останшми роками залежшсть серцево-судинного ризику вщ рiвнiв систолiчного (САТ) та дiастолiчного (ДАТ) артерiального тиску ускладнилася дани-ми, що прогноз при будь-якому рiвнi САТ обернено пропорцшний рiвню ДАТ, iз високою цiннiстю пульсового АТ [5]. Стандартизований за вшом показник поширеност АГ серед пра-цездатного населення становить 33,7%, серед чоловтв - 40,4%, серед жшок - 27,5%; значення АТ вище 160/95 мм. рт. ст. виявляеться у 20,3; 24,5 та 16,5%, вщповщно. За останш 20 роюв значно зросла поширенють АГ в Украш , як серед чоловшв (на 10,5%), так i серед жiнок (на 4,7%) [2, 13].
Значнш поширеносп АГ сприяють фактори ризику, серед яких сьогодш починають прид> ляти увагу психолопчним особливостям хворих на АГ та стресам [5]. Найбшьш поширеними псих1чними розладами у загальнш медичнiй практицi е афективнi та особистюш розлади (22 та 22%), рiзнi психоорганiчнi симптоми, пере-важно цереброастенiчнi, афективнi iз легкими когштивними порушеннями (19%), тривожно-фобiчнi (14%), соматоформш (7%), розлади адап-таци (10%). Фактори, якi зумовлюють розвиток цих розладiв, рiзноманiтнi: вiк, стать, сощально-економiчне положення, соматичнi захворювання [8].
У 76,2% хворих на АГ 1 стади та у 87,3% хворих на АГ 2 стади виявлено афективнi розлади (легкий депресивний етзод та дистимда); невротичнi, пов'язанi iз стресом та соматоформш розлади (змшаний тривожно-депресивний роз-лад, неврастешю та iпохондричний розлад);
розлад зршо! особистостi та поведшки у доро-слих (тривожний (вщхильний) розлад особис-тостi) [6].
1нпб™ри ангiотензинперетворюючого ферменту е високоефективними антигшертензивни-ми препаратами, як характеризуются посту-повим та стабiльним антигшертензивним ефек-том, рiзноплановими органопротекторними (ва-зо-, кардiо-, ренопротекторними властивостями), доброю переносшстю, i це досить добре висвгглено у лiтературi [2, 3, 5, 13, 15, 16, 18]. Значно менше уваги придшяють проблемi впли-ву iнгiбiторiв ангiотензинперетворюючого ферменту на психоемоцшну сферу, когштивно-мнестичнi функци та якiсть життя хворих на АГ.
Мета дослщження - оцшка динамiки показ-ниюв добового монiторування артерiального тиску, структурно-функцюнальних параметрiв сер-ця, психолопчних особливостей, когштивно-мнестичних функцiй та якосп життя у хворих на артерiальну гiпертензiю у процесi монотерапи аккупро.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Завдання дослiдження. Порiвняти ефектив-шсть та безпечнiсть зниження рiвня АТ та змен-шення загального серцево-судинного ризику у хворих на АГ при наявност / вiдсутностi психiчних i поведiнкових розладiв i використанш аккупро (квiнаприлу, фiрми Pfizer) у дозi 10-20 мг на добу.
Дизайн дослiдження. 24-денне, багатоцентро-ве, рандомiзоване, вiдкрите iз паралельними групами, порiвняльне дослiдження (рис.1).
Обстеження хворих на АГ у 3 центрах: Кримському республшанському НД1 фiзичних методiв лiкування та медично! ^матологи iм. 1.М. Сеченова, санаторiях "Ай-ПетрГ' та "Украша" (м. Ялта). 44 хворих на АГ 1 та 2 стади були розподшеш на 2 групи: у 1 групу увшшло 16 хворих без психiчних та поведшкових розладiв (11 чоловтв, 5 жiнок, у вщ 48,7±3,2 року, iз тривалiстю захворювання 6,5±1,2 року), у 2 групу увшшло 28 хворих iз психiчними та поведiнковими розладами (11 чоловшв, 14 жшок, у вiцi 50,8±4,2 року, iз тривалiстю захворювання 7,2±3,1 року). 1з дослiдження
08/ Том XIII/ 2
39
виключались xBopi на симптоматичну АГ, i3 обмiнною (цукровий дiабет, подагра) та за-пальною (телонефрит, гломерулонефрит) не-фропатieю, i3 стабшьною стенокардiею, фiбри-ляцiею передсердь, i3 перенесеним iнфарктом мiокарда чи гострим порушенням мозкового кровообiгу, серцевою недостатшстю III-IV ФК за NYNA, аутоiмунними та ендокринними захворю-ваннями, печшковою недостатнiстю, цукровим дiабетом, алергiчними реакщями на квiнаприл в анамнезi.
До початку дослщження усi хворi не прий-мали або приймали ешзодично гiпотензивнi препарати. Хворих 1 та 2 групи рандомiзували на отримання лiкування аккупро у добовiй дозi 1020 мг.
Первинним параметром ефективност був вiдсоток зниження АТ вщ вихвдного рiвня за 24 дш; вторинними параметрами ефективностi були: норматзащя добового профiлю АТ, покращення скорочувально! здатностi та ремо-делювання серця, нормалiзацiя психологiчних особливостей, тдвищення якостi життя, змен-шення когштивних розладiв.
Хворi проходили обстеження зпдно iз протоколами надання медично! допомоги хворим на есенцiйну артерiальну гiпертензiю 1 та 2 стади та хворим на дисциркуляторну енцефалопапю [10, 11].
Усiм хворим на АГ проводили добове мошто-рування АТ (ДМАТ) за допомогою апарату АВРМ-04 фiрми "Meditech" (Венгрiя). Аналiзу пiдлягали показники систолiчного (САТ), дiасто-лiчного (ДАТ), середнього (Ср), пульсового АТ за добу, день i шч, показники варiабельностi АТ, добового iндексу, iндекси часу та площi гшер-тензи [4]. Ехокардiографiчне дослiдження проводили за загальноприйнятими методиками на апаратi"Ultrasound Scanner TI 628-A". Оцiнювали кiнцево-дiастолiчний та кiнцево-систолiчний розмiр, кiнцево-дiастолiчний та кшцево-систо-лiчний об'ем лiвого шлуночка, ударний та хви-линний об'ем, серцевий та ударний i^^^, ш-декс скорочувально! здатност мiокарда, швид-кiсть скорочення м'язових волокон, товщину задньо! стшки, амплiтуду руху задньо! стiнки, товщину мiжшлуночково! перегородки, ств-вiдношення товщини мiжшлуночковоl перегородки та задньо! стшки лiвого шлуночка, кш-цево-дiастолiчний розмiр правого шлуночка, товщину передньо! стiнки, розходження стулок мiтрального клапану, швидюсть раннього дiасто-лiчного прикриття передньо! стулки, передньо-заднiй розмiр лiвого передсердя, розмiр основи аорти, систолiчне розходження клапанiв аорти,
виносний тракт лiвого шлуночка, масу мюкарда, iндекс маси мiокарда [17].
Рiвень ситуативно! та особистiсно! тривож-ностi вивчали за допомогою шкали реактивно! (ситуативно!) тривожностi Ч.Д. Спшберга - Ю.Л. Ханiна, астенi! - за шкалою астешчного стану, депреси - за шкалою зниженого настрою - суб-депресi!, опитувальника депреси Бека (BDI), опи-тувальника Центру ешдемюлопчних дослiджень (CES-D) [1, 7].
Яюсть життя вивчали за допомогою "Способу оцшки якостi життя, переважно у ошб з арте-рiальною гiпертензiею" та визначали такi пара-метри, як фiзичне благополуччя, психолопч-не/емоцiйне благополуччя, самообслуговування та незалежшсть дiй, працездатнiсть, мiжособис-тiсну взаемодда, соцiо-емоцiйну пiдтримку, сус-пiльну та службову шдтримку, особистiсну реа-лiзацiю, загальне сприйняття якостi життя, су-марну оцiнку якостi життя [9].
При оцшщ когнiтивно-мнестичних функцш використовували нейропсихологiчнi тести: мов-но-слухово! пам'ятi Рея, малювання годинника, що характеризують просторовий праксис, послi-довносп дi!, що характеризуе логiку мислення [18]. Тест "коректурна проба" спрямований на дослщження уваги та дозволяе оцшити розумову працездатнiсть, якiсть роботи, концентращю уваги, переведення уваги, оперативну пам'ять [12].
Результати дослщження обробляли за допомогою пакета статистичних програм MS EXCEL 2003, реалiзованих на PC IBM Pentium III. Даш наведено у виглядi M±m. Вщмшшсть показниюв до i пiсля лiкування оцiнювали за допомогою t-критерiю Стьюдента [14].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При терапи аккупро у хворих на АГ цшьовий рiвень офiсного САТ та ДАТ було досягнуто у 75,0 та 64,3% хворих 1 та 2 групи. У хворих 1 групи АТ вiрогiдно знизився iз 153,8±5,3 / 94,4±2,6 мм рт. ст. до 129,6±2,2 / 84,3±1,3 мм рт. ст.; у хворих 2 групи - iз 155,5±3,5 / 95,2±2,1 мм рт. ст. до 132,8±2,4 / 86,9±1,2 мм рт. ст.
Аналопчш результати отримано у ходi бага-тоцентрового рандомiзованого вiдкритого до-слiдження по вивченню ефективносп змiни способу життя та терапи квшаприлом у хворих на АГ iз ожирiнням (ЕКО), яке показало, що на фош дiетотерапi! прийом квiнаприлу у дозi 20 мг/добу призвiв до вiрогiдного зниження САТ та ДАТ у контрольнш груш, 46% хворих досягли цшьового рiвня АТ, що сприяло суттевому пiд-вищенню оцiнки якостi життя у цих хворих [15].
Таблиця 1
Показаники добового мошторування артер1ального тиску (M±m)
Добов1 показники Хвор1 на АГ
1 група 2 група
до лшування п1сля л1кування до лшування тсля л1кування
Середн1й САТ
Максимальний САТ
М1н1мальний САТ
Вар1абельн1сть САТ
Добовий шдекс САТ
1ндекс часу г1пертензй САТ 1ндекс площ1 г1пертензй САТ
Середн1й
ДАТ
Максимальний ДАТ
Мшмальний ДАТ
Вар1абельн1сть
ДАТ
Добовий 1ндекс ДАТ
1ндекс часу гтертензй ДАТ
1ндекс площ1 гтертензй ДАТ
Середнш АТ
Максимальний Ср АТ
М1н1мальний Ср АТ
Вар1абельтсть Ср АТ
Добовий 1ндекс Ср АТ
1ндекс часу гтертензй Ср АТ 1ндекс площ1 гтертензй Ср АТ
Середнш пульсовий АТ
Максимальний пульсовий АТ Мшмальний пульсовий АТ Вар1абельн1сть пульсового АТ
141,7±3,5
183,5±4,8
106,7±3,7
17,8±1,2
8,4±1,4
65,5±6,5 333,6±52,4 81,1±1,6
122,1±4,7
57,1±2,0
14,5±0,8
13,7±1,9
29,7±4,7 84,7±10,7 101,3±1,9
138,7±4,8
75,1±2,2
14,1±0,8
10,7±1,7
46,9±4,4 131,7±19,5 60,9±2,9
94,2±3,8 28,9±2,1 13,8±0,8
124,7±3,3***
161,6±3,0***
95,1±3,4**
16,1±0,7
8,1±1,7
30,9±7,6*** 117,6±36,7*** 73,3±2,3***
101,2±3,2***
50,7±2,9
11,6±0,6**
14,4±2,2
17,4±5,5 32,6±13,7** 90,4±2,6***
117,9±3,3***
66,3±2,9**
12,4±0,6
12,4±1,9
22,1±6,4** 51,5±19,9** 51,4±1,5**
80,6±2,6** 30,6±1,5 10,5±0,5***
145,0±3,7
190,8±4,5
108,7±3,0
18,0±0,8
9,1±1,5
48,9±6,0 397,5±67,6 86,3±2,4
115,5±5,4
58,8±1,9
13,6±0,6
12,5±1,6
44,3±6,2 169,7±30,8 105,9±2,7
135,1±5,3
73,6±3,5
14,0±0,6
10,5±1,5
56,7±6,5 229,0±41,2 58,7±2,2
85,8±4,6 32,4±2,2 11,9±0,6
132,9±2,8**
169,9±4,3***
96,7±5,3*
16,1±0,8
8,6±1,2
36,2±5,6 189,3±36,9** 75,7±3,8*
108,5±6,2
50,9±3,3
13,9±0,9
14,4±1,8
28,0±5,6 74,4±16,5** 96,6±2,1**
130,5±3,8
70,8±2,6
13,0±0,8
11,6±1,5
34,8±6,5* 99,8±21,2** 53,1±1,7*
80,0±3,2 28,5±1,6 11,5±0,6
П р и м i т к а : * - р < 0,05; ** - р < 0,01, - р < 0,001
Анализ даних ДМАТ (табл. 1 - 3) виявив Bi-ропдне зниження у хворих 1 групи добових показниюв: середнього, максимального i мш-мального САТ, iH^K^ часу та площi гшертензи САТ, середнього i максимального АТ, варiа-бельностi ДА, шдексу площi гшертензи ДАТ, середнього, максимального i мiнiмального серед-
нього АТ, шдекшв часу та площi гшертензи середнього АТ, максимального та середнього пульсового АТ, варiабельностi пульсового АТ; денних показниюв: середнього, максимального i мiнiмального САТ, iндексiв часу та площi п-пертензн САТ, середнього, максимального та мшмального ДАТ, варiабельностi ДАТ, iндексiв
08/ Том XIII/ 2
41
часу та площi ппертензи ДАТ, середнього, максимального та мшмального середнього АТ, ва-рiабельностi середнього АТ, iндексiв часу та пло-щi гшертензп середнього АТ, максимального та середнього пульсового АТ, варiабельностi пульсового АТ; шчних показниюв: середнього, мак-
симального i мiнiмального САТ, iндексiв часу та площi ппертензи САТ, середнього та максимального ДАТ, середнього, максимального та мшмального ДАТ, iндексiв часу та площi ппертензи середнього АТ, середнього пульсового АТ.
Таблиця 2
Денш показники добового мошторування артер1ального тиску (М±т)
Показники Хвор1 на АГ
1група 2 група
До лжування П1сля лшування До л1кування Шсля лшування
Середн1й САТ
Максимальний САТ
М1н1мальний САТ
Вар1абельн1сть САТ
Добовий 1ндекс САТ
1ндекс часу г1пертензй САТ
1ндекс площ1 г1пертензй САТ
Середнш ДАТ
Максимальний ДАТ
М1н1мальний
ДАТ
Вар1абельн1сть
ДАТ
Добовий 1ндекс ДАТ
1ндекс часу г1пертензй ДАТ 1ндекс площ1 гшертензи ДАТ
Середн1й АТ
Максимальний Ср АТ
Мшмальний Ср АТ
Вар1абельн1сть Ср АТ
Добовий шдекс Ср АТ
1ндекс часу г1пертензй Ср АТ 1ндекс площ1 гшертензи Ср АТ
Середнш пульсовий АТ
Максимальний пульсовий АТ М1н1мальний пульсовий АТ Вар1абельтсть пульсового АТ
146,0±3,8 182,5±5,0 111,7±4,1 17,8±1,3 8,4±1,4
60,3±7,0 289,7±51,7 85,2±1,9
119,9±4,4
59,9±2,3
14,1±1,0
14,3±1,8
33,1±4,9 104,±16,1 105,5±2,2
138,5±4,8
78,7±2,8
14,3±0,9
11,3±1,6
39,6±5,5 136,0±23,4 60,8±3,0
91,7±4,1 29,9±2,3 14,1±0,9
129,8±3,4** 161,1±3,0*** 99,4±3,6* 14,6±0,9* 9,8±1,7
29,0±7,2** 88,6±30,5*** 77,6±2,4*
101,2±3,2***
50,0±4,3*
11,2±0,6*
14,4±2,2
17,2±5,8* 36,9±16,9** 95,0±2,7**
118,3±3,2***
70,1±2,9*
11,6±0,6*
12,4±1,9
20,8±6,4* 45,9±20,4** 49,2±3,7*
77,4±2,9** 30,6±1,5 10,4±0,6***
149,4±3,9 185,2±7,0 113,3±3,2 17,1±0,8 9,1±1,5
60,7±7,0 362,0±66,7 90,0±2,5
119,1±3,0
62,1±3,4
12,5±0,8
12,5±1,6
46,8±6,9 180,7±32,9 109,7±2,9
138,6±3,3
83,2±2,5
13,0±0,7
11,0±1,5
52,6±6,9 217,8±42,7 56,3±2,9
88,5±3,3 32,4±2,0 12,3±0,7
135,7±2,7** 168,9±4,5* 106,5±3,3 15,1±0,8 8,6±1,2
35,0±6,4** 147,0±30,3** 83,0±2,0*
107,6±6,2
57,4±2,7
13,0±1,0
14,4±1,8
29,5±6,0 81,0±18,9** 100,5±2,1**
123,6±6,6*
72,4±4,1*
12,6±0,8
11,6±1,5
33,3±6,7* 92,8±20,6** 50,5±2,6
79,7±3,2 28,7±1,6* 12,0±0,6
Прим1тка: * - р < 0,05; ** - р < 0,01, - р < 0,001
У хворих 2 групи вiрогiдно зменшилися добо-вi показники: середнього, максимального i мiнi-
мального САТ, шдекшв часу та площi гшертензи САТ, середнього а мшмального ДАТ, шдексу
площi гшертензи ДАТ, середнього АТ, вде^в часу та площi гшертензи середнього АТ; денш показники: середнього та максимального САТ, шдекшв часу та площi гшертензи САТ, середнього ДАТ, шдексу площi гшертензи ДАТ, середнього, максимального i мiнiмального САТ, шдекшв часу та площi гшертензи середнього АТ,
мшмального пульсового АТ; шчних показникiв: середнього та мшмального САТ, iндексу площi гшертензи САТ, середнього та мшмального ДАТ, шдексу площi гшертензи ДАТ, середнього та мшмального середнього АТ, iндексу площi гшертензи середнього АТ.
Таблиця 3
Шчш показники добового мон1торування артер1ального тиску (M±m)
Показники Хвор1 на АГ
1 група 2 г рупа
до лшування . . п1сля лшування до лшування п1сля л1кування
Середн1й САТ
Максимальний САТ
М1н1мальний САТ
Вар1абельтсть САТ
Добовий 1ндекс САТ
1ндекс часу гшертензи САТ 1ндекс площ1 г1пертензН САТ
Середнш ДАТ
Максимальний ДАТ
М1н1мальний
ДАТ
Вар1абельн1сть
ДАТ
Добовий шдекс ДАТ
1ндекс часу г1пертензй ДАТ
1ндекс площ1 гшертензи ДАТ
Середн1й АТ
Максимальний Ср АТ
Мшмальний Ср АТ
Вар1абельн1сть Ср АТ
Добовий 1ндекс Ср АТ
1ндекс часу г1пертензй Ср АТ
1ндекс площ1 гшертензи Ср АТ
Середнш пульсовий АТ
Максимальний пульсовий АТ М1и1мальний пульсовий АТ Вар1абельтсть пульсового АТ
134,4±3,7
161,9±4,3
113,5±4,5
14,1±1,3
8,4±1,
75,5±7,3 411,9±67,1
72,9±1,7 92,9±3,8 57,9±2,0 10,2±0,9 14,3±1,8
24,3±6,7 43,5±12,5 93,4±2,0
113,6±3,3
77,1±2,4
10,6±0,8
11,3±1,6
51,7±7,5 120,7±22,7 61,5±3,4
81,7±3,6 46,2±4,0 10,3±1,2
117,1±3,7***
144,3±6,3*
96,4±3,3**
14,2±1,4
9,8±1,7
33,1±8,9*** 155,9±48,0**
66,4±2,6* 81,9±3,3* 51,6±2,8 9,1±0,7 14,4±2,2
16,2±5,8 26,4±11,6 83,4±3,0**
100,6±4,2*
67,4±2,8**
10,1±0,8
12,4±1,9
23,1±6,7** 58,7±21,6* 50,6±1,6**
72,9±3,1 38,1±1,3 9,9±0,8
137,2±4,3
162,0±4,8
116,0±4,2
15,0±1,4
9,8±1,4
64,3±7,3 473,7±92,0
78,7±2,5 92,8±5,3 61,3±2,4 11,9±0,9 13,6±1,5
38,8±6,8 145,5±40,9 98,1±3,1
117,5±3,9
80,1±2,9
12,3±1,0
12,0±1,4
53,0±6,6 230,5±56,1 58,0±2,6
72,5±2,4 44,9±2,58 9,2±0,6
124,4±3,1*
153,4±4,4
102,7±3,1*
15,1±1,0
9,0±1,2
51,0±6,7 246,2±49,6*
70,9±2,1* 90,1±3,2 52,0±3,2* 10,7±0,9 15,0±1,7
23,7±6,0 56,7±16,8* 88,8±2,3*
105,5±5,7
71,3±2,5*
11,6±0,9
12,1±1,4
35,0±6,6 101,6±26,3* 53,4±2,1
70,±2,7 41,6±2,5 8,9±0,6
П р и м i т к а : * - р < 0,05; ** - р < 0,01, - р < 0,001
Таким чином, наявшсть психiчних та пове-дiнкових розладiв суттево знижуе активнiсть ак-купро у хворих на АГ, особливо в шчш години. Пюля прийому аккупро у хворих обох груп
спостерталась тенденцiя до зменшення поро-жнинних розмiрiв лiвого шлуночка, покращення скорочувально! здатностi мiокарда, проте сут-тевих змiн геометри лiвого шлуночка не вияв-
08/ Том XIII/ 2
43
лено. У хворих на АГ при наявносп емоцшних розлавдв ступiнь змiн скорочувально1 здатностi мюкарда та ремоделювання лiвого шлуночка був значно меншим (табл. 4).
Аналопчш результати отримали при оцiнцi ефективносп аккузиду (20 мг квiнаприлу та 12,5 мг пдрохлорпазиду) у хворих на АГ iз метабо-
лiчним синдромом. Застосування аккузиду при-звело до вiрогiдного зниження офiсного САТ, добових та денних рiвнiв САТ i ДАТ, iндексу часу гшертензп денного САТ, нiчного та денного САТ, зменшення iндексу маси мюкарда лiвого шлуночка, вiдсутностi змiн показниюв вуглевод-ного та лiпiдного обмшв [3].
Таблиця 4
Показники скорочувальноТ здатност1 серця у хворих на артер1альну гшертензш (M±m)
Показники Хвор1 на АГ
1 група 2 група
до лшування п1сля лшування до лшування п1сля лшування
К1нцево-даастол1чний розм1р
К1нцево-систол1чний розм1р
К1нцево-даастол1чний об'см
К1нцево-систол1чний
об'см
Ударний
об'см
Хвилинний об'см Серцевий 1ндекс
Ударний 1ндекс
Фракц1я
викиду
1ндекс скороч. здатност1 м1окарда Швидк1сть скорочення м'язового волокна Товщина задньоТ ст1нки
Ампл1туда руху задньоТ стшки
Товщина м1жшлуночковоТ перегородки
Ампл1туда руху мiжшлуиочковоТ перегородки
Спiввiдиошення товщини МШП та ЗСЛШ
Концево-дiастолiчний розм1р правого шлуночка
Товщина передньоТ стшки
Д1астол1чне розходження стулок
Швидк1сть раннього даастол1чного прикриття
Передаьо-задтй розм1р
Розм1р основи аорти
Систол1чне розходження клапанш Виносний
тракт л1вого шлуночка Маса
м1окарда лшого шлуночка
1ндекс маси м1окарда
5,3±0,2 3,4±0,1
136,3±12,2 49,9±4,2 86,5±8,1 6,2±0,5 3,1±0,2 42,9±3,2 63,0±0,5
34,7±0,6 1,1±0,1 1,3±0,1
1,2±0,1 1,2±0,1 0,7±0,1
0,9±0,1
3,7±0,1
0,7±0,1
26,0±0,4 149,7±10,9
3,8±0,2
3,6±0,1
1,9±0,1 1,9±0,1
217,7±14,2
108,9±5,6
5,3±0,2 3,4±0,1
133,2±19,5 47,9±3,8 88,7±6,4 6,0±0,4 3,0±0,2 44,2±2,4 63,6±0,6
35,6±0,6 1,1±0,1 1,3±0,1
1,2±0,1 1,2±0,1 0,8±0,1
0,9±0,1
3,7±0,1
0,7±0,1
26,0±0,5 146,3±9,6
3,7±0,1
3,6±0,1
1,9±0,1 1,9±0,1
216,4±13,8
107,9±5,1
5,0±0,1 3,3±0,1
121,9±5,2 45,2±2,7 76,8±2,8 5,4±0,3 2,8±0,1 39,5±1,0 62,4±0,7
33,9±0,6 1,0±0,1 1,3±0,1
1,2±0,1 1,2±0,1 0,7±0,1
0,9±0,1
3,6±0,1
0,6±0,1
25,3±0,2 136,8±2,0
4,0±0,1
3,7±0,1
2,0±0,1 1,9±0,1
189,4±13,16
103,4±1,5
5,2±0,1 3,4±0,1
121,8±4,3 43,7±1,8 78,7±2,9 5,3±0,2 2,7±0,1 41,2±1,0 63,5±0,4
35,1±0,4 1,1±0,1 1,3±0,1
1,2±0,1 1,2±0,1 0,8±0,1
0,9±0,1
3,6±0,1
0,6±0,1
25,9±0,2 131,9±1,8
3,9±0,1
3,5±0,2
2,0±0,1 1,9±0,1
188,2±13,8
103,1±1,7
Cтaбiлiзaцiя AT при лiкyвaннi aккyпро приз-велa до нормaлiзaцiï псиxологiчниx покaзникiв. У xвориx 1 групи спостерiгaлaсь тенденцiя до зниження особистiсноï тa ситyaтивноï тривож-ностi, aстенiï, зниженого шстрою тa депресiï. У xвориx 2 групи тaкож спостерiгaлось зменшення особистiсноï тривожностi, aстенiï, зниженого встрою, проте стyпiнь змiн 6ув зшчно меншим. Cитyaтивнa тривожнiсть тa депрешя при зaкiн-ченнi термiнy не змшились, що свiдчить про
недостaтнiй вплив aккyпро нa емоцiйнy сферу ^орж нa Ar.
Вивчення якост життя у циx xвориx свщчить про покрaщення у процесi лiкyвaння aккyпро в обоx грyпax фiзичного блaгополyччя, сaмостiй-ностi тa незaлежностi дiй, прaцездaтностi тa зa-тального сприйняття якостi життя (тaбл.5). Хворi 1 групи вiдзнaчaли покрaщення псжолопч-но/емоцiйного блaгополyччя, мiжособистiсноï взaeмодiï.
Таблиця 5
^к^зники якoстi життя у xeopux Ma aртeрiaльну гiпeртeнзiю (M±m)
IlouanMikM
Xвoрi нa Ar
1Tpyna 2 групa
дo лiкувaNня п1сля лiкувaння ДO лiкувaння тсля лiкувaння
Фiзичнe блaгoпoлуччя
Псиxoлoгiчнe/eмoцш-нe блaгoпoлуччя
Caмooбслугoвувaння/ нeзaлeжнiсть д1й
Прaцeздaтнiсть
Miжсoбистiснa взaEмoдiя
Coцio/
CMoiiiNiia п^трим^
Cycm^™/ службoвa пiдтримкa
Oсoбистiснa pcaihauiii
Дуxoвнa pcaihauiii
Зaгaльнe сприйняття якoстi життя
Яюсть життя (сумaрний бaл)
7,3±0,3 7,7±0,3
8,9±0,3
8,7±0,3 8,9±0,3 7,8±0,2
7,7±0,3
8,1±0,3 5,8±0,6 8,0±0,3 78,6±1,6
8,6±0,2 8,6±0,2
9,1±0,3
9,2±0,2 9,0±0,2 7,8±0,2
7,7±0,4
8,3±0,3 5,8±0,6 8,4±0,3 82,15±1,3
5,8±0,3 6,2±0,4
7,8±0,3
6,9±0,4 7,4±0,4 6,3±0,3
6,9±0,4
7,3±0,4 5,8±0,5 7,0±0,4 68,4±3,0
7,1±0,3 6,6±0,3
8,2±0,3
7,5±0,3 7,5±0,3 6,6±0,4
7,1±0,4
7,3±0,4 5,9±0,5 7,1±0,4 71,9±2,7
Жодниx змiн не було виявлено стосовно со-цiо-емоцiйноï пiдтримки, особистiсноï тa служ-бово1' реaлiзaцiï, дyxовноï реaлiзaцiï, що свщчить про достaтньо високий рiвень тривоги тa недос-тaтню соцiaльнy aдaптaцiю у циx xвориx.
Ha фош терaпiï aккyпро виявлено тенденщю до покрaщення покaзникiв, якi вiдобрaжaють змiни когнiтивно-мнестичниx фyнкцiй у xвориx нa Ar (тaбл. 6). У xвориx 1 групи вiдзнaчено по-лiпшення розумово1' прaцездaтностi, продуктив-носп (якостi роботи), концентрaцiï yвaги, лaбiль-ностi нервовиx процесiв, мовно-слyxовоï тa опе-рaтивноï пaм'ятi, прaксисy, лопчносп мислення. У xвориx 2 групи не змшюються лaбiльнiсть нервовиx процешв тa прaксис, знaчно меншi змши спостерiгaються у розyмовiй прaцездaт-носп тa продyктивностi роботи, мовно-слyxовоï тa оперaтивноï пaм'ятi. Haявнiсть псиxiчниx тa поведiнковиx розлaдiв у xвориx та Ar зaвaжae позитивним змiнaм у когштивнш сферi, що може бути пов'язaно з прогресyвaнням енцефaлопaтiï у цж xвориx.
Вивчення ефективностi зaстyвaння довгостро-ково1' терaпiï iнгiбiтором aнгiотензинперетво-рюючого ферменту квiнaпрiлом, aнтaгонiстом рецепторiв до aнгiотензинy II вaлсaртaном тa комбiновaноï терaпiï квiнaпрiлом тa вaлсaртaном у xвориx iз помiрною серцевою недостaтнiстю (CAДКО-ХCH) покaзaло, що тайбшьш вирaзним було покрaщення клaсy xронiчноï серцево1' не-достaтностi при прийомi квiнaприлy. ^^a-щення клiнiчного стану сyпроводжyвaлось вiро-гiдним зростaнням величини пройдено1' дистaнцiï при проведеннi 6-xвилинного тесту з xодьбою: вiдповiдно, у ipyrnx квiнaприлy, вaлсaртaнy тa комб^^х' циx препaрaтiв - нa 21, 17 та 16%. Мaксимaльне покрaщення якостi життя вщзта-чaeться у xвориx, якi приймaли вaлсaртaн, що вiдрiзняло цю групу вiд груп iз квiнaприлом тa комбiновaною терaпieю. 3a 6 мiс. лiкyвaння в ytix грyпax виявлено зменшення об'eмiв лiвого шлyночкa при пaрaлельномy зростанш скорочу-вaльноï здaтностi мiокaрдa лiвого шлyночкa.
08/ Том XIII/ 2
45
Було доведено, що терашя квшаприлом, вал-сартаном та комбшащею цих двох препаратiв покращуе ктшчний та функцiональний стан хво-рих iз серцевою недостатнiстю. Бiльш виразний
прирют толерантностi до фiзичного наванта-ження та зниження функцiонального класу хро-шчно! серцево! недостатностi спостер^алися при використаннi квiнаприлу [16].
Таблиця 6
Показники когштивно-мнестичних функцш у хворих на артер1альну г1пертенз1ю (М±т)
Показники Хвор1 на АГ
1група 2 група
до лшування тсля лшування до лшування тсля лшування
Розумова працездаттсть 2,3±0,3 2,0±01 2,4±0,2 2,3±0,2
Продуктившсть (ятасть) роботи 4,1±0,2 4,0±0,3 4,7±0,2 4,2±0,2
Концентрац1я уваги 1,7±0,2 1,4±0,3 2,2±0,3 1,7±0,2
Лабшьтсть нервових процес1в 3,1±0,1 2,5±0,3 2,1±0,3 2,1±0,3
Оперативна пам'ять 2,7±0,3 2,5±0,4 3,6±,2 3,1±0,2
Слухова пам'ять 8,5±0,2 8,6±0,3 8,0±0,4 8,5±0,3
Праксис 8,4±0,3 8,8±0,4 8,5±0,4 8,2±0,6
Посл1довн1сть мислення 8,8±0,2 9,1±0,3 8,2±0,3 8,5±0,4
Таким чином, наявнiсть емоцiйних розладiв у хворих на АГ суттево знижуе гiпотензивний та органопротекторний ефект квшаприлу, заважае покращенню якостi життя, що потребуе пошукiв iнших видiв лiкування для досягнення позитивного результату у цих хворих.
ВИСНОВКИ
1. Аккупро е високоефективним антигшертен-зивним препаратом для лiкування хворих на артерiальну гiпертензiю, навiть при наявносп у них психiчних та поведшкових розладiв. Препарат суттево впливае на офюний артерiальний тиск, сприяе норматзаци добового профiлю ар-терiального тиску, знижуе показники "наван-таження" тиском, не збiльшуе варiабельностi ар-терiального тиску.
2. Терашя аккупро призводить до покращення морфо-функцюнального стану серця, зменшую-чи його об'ем, розмiри та гiпертрофiю лiвого шлуночка; полiпшення скорочувально! здатностi та ремоделювання лiвого шлуночка.
3. Лшування аккупро асоцiюеться iз покра-щенням якостi життя та показникiв когштивно-мнестичних функцш.
4. Наявнiсть психiчних та поведiнкових роз-ладiв значно зменшуе вплив аккупро на досягнення цшьового рiвня артерiального тиску, зниження показниюв "навантаження" тиском та скорочувально! здатносп мiокарда, покращення когштивно-мнестичних функцш та шдвищення якостi життя у хворих на артерiальну гшер-тензiю.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Белова А.Н., Щепетов О.Н. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилитации. - М.: Анти-дор, 2002. - 440 с.
2. Гайдаев Ю.О. Розробка 1 впровадження Державно! програми проф1лактики та л1кування серцево-судинно! патологи 1 судинно-мозково! патологи // Укр. кард1ол. журн. - 2007. - № 4. - С. 8-12.
3. Гипертрофия миокарда левого желудочка у пациентов с метаболическим синдромом и ее регресс под действием квинаприла / Е.И. Митченко, В.Ю. Романов, Г.Б. Каспрук и др. // Укр. кардюл. журн. -2007. - № 3. - С. 64-70.
4. Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Погорецкий Ю.Н. Суточное мониторирование артериального давления. - Д.: 2005. - 200с.
5. Директивы по диагностике и лечению артери-
альной гипертензии 2007 года // Медицина свггу. -2007.- № 1. - С. 20-39.
6. Дроздова 1.В. Псих1чш 1 поведшков1 розлади у хворих з артер1альною гшертенз1ею // Укр. кардюл. журн. - 2006. - Спец. вип. - С. 48-53.
7. Елисеев О.П. Практикум по психологи личности. - СПб.: Питер, 2005. - 509с.
8. Николаева В.В. Влияние хронической болезни на психику: (Монография). - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. - 167 с.
9. Пат. 65491 Укра!на, А 61В5/00, А61В10/00. Спос1б оцшки якосл життя, переважно у оаб з артер1ально. гшертенз1ею / Г.В.Дзяк, 1.В.Дроздова; Дншропетр. держ. мед. акад. - № 2003 121 1381; заявл. 11.12.2003; опубл. 15.03.2004, Бюл. №3, 2004. -10с.
10. Про затвердження клшчних протокол1в
надання медично! допомоги за спецiальнiстю "Нев-ролопя": Наказ МОЗ Украни № 487 ввд 17.08.2007. -23с.
11. Про затвердження протоколiв надання медично! допомоги за спещальшстю "Кардюлопя": Наказ МОЗ Украши № 436 вад 03.07.2006. - 55с.
12. Разработать программу психофизической реабилитации с включением ароматерапии для больных церебральным атеросклерозом: Отчет о НИР / Крым. респ. НИИ физических методов лечения и мед. Климатологии им. И.М. Сеченова - 0106 и 002733. -Ялта, 2007. - 99с.
13. Свищенко Е.П., Коваленко В.Н. Артериальная гипертензия: (Практическое руководство). - К.: Морион, 2001. - 528с.
14. Статистична обробка даних / В.П. Бабак, А.Я. Бшецький, О.П. Приставка, П.О. Приставка.- К.: М1ВВЦ, 2001. - 388с.
15. Чазова И.Е., Беленков Ю.Н. От идеи к клинической практике: первые результаты Российского национального исследования оптимального снижения артериального давления (РОСА) // Concilium me-dicum. -2004. - Приложение № 2. - С. 18-23.
16. Эффекты длительной терапии ингибитором ангиотензинпревращающего фермента квинаприлом, антагонистом рецепторов к ангиотензину II валсар-таном и комбинацией квинаприла и валсартана у больных с умеренной хронической сердечной недостаточностью: основные результаты исследования САДКО-ХСН/ А.А. Скворцов, С.Н. Насонова, А.В. Сычев и др. // Кардиология. - 2006. - № 7. - С. 33-51.
17. Эхокардиография / Под ред.. Х. Фейгенбаум. -5-е изд. - М.: Видар, 1999. - С. 105-138.
18. Яхно Н.Н., Захаров В.В. Сосудистые когнитивные расстройства // Рус. мед. журн. - 2005. - Т.13, № 12. - С. 2-7.
♦
УДК 616.34-008.8:615.33
С.А. Риженко, Г.М. Кременчуцький,* М.О. Бредихина, Т. В. Дикленко, О. В. Дробот, 1.О. Бтик
Дтпропетровська обласна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя (гол. лкар - д. мед. н., проф. С.А.Риженко) Дтпропетровська державна медична академiя * (ректор - академк АМН Украши, д. мед. н., проф. Г.В.Дзяк)
ВПЛИВ PIДKOГO ПPOБIOTИKA «A^AKTEPHH» HA MIKPOБIOTУ гаШЕЧНИ^
Kлючoвi croba: «A-бактерин» пробютик, мкробюта кишечника Key words:, probiotic «A-bacterinum», intestinal microbiota
Резюме. Представлены результаты исследования влияния жидкого про-биотика «А-бактерин» на микрофлору кишечника у лиц с различной соматической патологией желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) в стадии ремиссии. Установлено, что у 15 (55,6%) лиц с соматической патологией ЖКТ отмечены количественные нарушения нормальной микрофлоры кишечника. После курса приема пробиотика «А-бактерин» количество лиц с нарушениями микробиоты уменьшилось до двух (7,4%). Перспективным представляется исследование влияния курса «А-бакте-рина» у лиц, микробиота которых не нормализовалась. Summary. There are presented the results of investigation of impact of liquid probiotic "A bacterinum" on intestinal microflora in persons with different somatic pathology of gastro-intestinal tract in the remission stage. It was established that in 15 (55,6%) of persons with a somatic gastro-intestinal pathology, quantitative disorders of a normal intestinal microflora were revealed. After the course of "A-bacterin", the number of persons with microbiota disorders reduced to two (7,4%) Investigation of impact of "A-bacterinum" course in persons with which remained abnormal microbiota is perspective one.
Aктyaльнiсть пошуку зaсобiв регуляцп фун- зaбезпеченнi здоров'я людини зaгaльновизнaнa, i кцш мшробюти кишечнита з огляду m ïï роль у шйбшьш перспективними з циx зaсобiв e про-
08/ Том XIII/ 2
47
