CC BY
9
BicHUK Нацюнального yHieepcumemy «Юридична академiя Украши iMeHi Ярослава Мудрого» № 3 (30) 2016
Л1ТЕРАТУРА
1. Брайант Д. Основы воздействия СМИ : пер. с англ. / Д. Брайант, С. Томпсон. -М. : Вильямс, 2004. - 432 с.
2. Hassenteufel P. Les processus de mise sur agenda: sélection et construction des problèmes publics / P. Hassenteufel // Informations sociales. - 2010. - N° 157. - P. 50-58.
3. Lazаrsfeld P. The People's Choice. How the Voter Make up his Mind in a Presidential Campaign / P. Lazаrsfeld, B. Berelson, H. Gaudet. - N. Y. : Columbia University Press, 1948. - xxxiii, 178 р.
4. Lippmann W. Public opinion / W. Lippmann. - N. Y. : Macmillan, 1922. - x, 427 р.
5. McCombs M. Building consensus: The news media's agenda-setting roles / M. McCombs // Political Communication. - 1997. - Vol. 14, № 4. - Р. 433-443.
6. McCombs M. The Agenda-setting Function of Mass-Media / M. McCombs, D. Shaw // Public Opinion Quarterly. - 1972. - Vol. 36, № 3. - P. 176-187.
7. McCombs M. The Evolution of Agenda-Setting Research: Twenty-Five Years in the Marketplace / M. McCombs, D. Shaw // Journal of Communication. - 1993. - Vol. 43, № 2. - P. 58-67.
Р. Я. Мандель, астрантка, Нащональний юридичний ушверситет iMeHi Ярослава Мудрого
ВПЛИВ ПРАВОВОГО МЕНТАЛ1ТЕТУ НА СВРОШТЕГРАЩЮ
Зпдно 3i ст. 11 Закону Украши «Про засади внутршньо'' i зовшшньо'' по-л^ики» забезпечення штеграцп Украши в европейський пол^ичний, еконо-мiчний, правовий проспр з метою набуття членства в Свропейському Союзi е одшею з основних засад зовшшньо'1 пол^ики держави. 13 березня 2014 р. Верховна Рада Украши прийняла Постанову «Про пщтвердження курсу Украши на штегращю до Свропейського Союзу та пeршочeрговi заходи у цьому напрямЬ», у якш було вказано на незворотшсть цього курсу.
16 вересня 2014 р. ратифковано Угоду про асощацш мiж Укра'ною та €С. У цьому документ визначено заходи, як необхщно здшснити нашш дeржавi для поступово'1 штеграцп до €С. Однак слщ погодитися з думкою, що евро-штегращя мае стати прюритетною не лише для шститупв влади, але й для суспшьства в цшому [1, с. 48]. Зважаючи на це, актуально дослщити вплив нацюнального ментал^ету, зокрема правового, на шляху до рeалiзащi ще'1 мети.
Слово «ментал^ет» первинно походить вщ латинського mens, mentis -розум, думка, штелект; у тзш часи у французькш мовi mentalite стало бук-
вально означати - спрямування думок, умонастро'ш, розум, його скеровашсть, розумовi здiбностi, розумовий розвиток, мислення тощо [2, с. 35]. Ментал^ет постае в науковiй лiтературi як глибинне й малоусвщомлюване сощально-психiчне утворення, яке виявляе себе через своерщш та водночас «нормальш» для певно'1 спiльноти способи сприйняття реальносп, життевi позицп й по-ведiнковi моделi, незалежнi вiд офщшно" щеологл [3, с. 14]. Одними з основ-них рис, притаманних ментал^ету, е: 1) спiльна духовна налаштовашсть, своерiдна константа, типова для конкретноi групи людей, спiльноти, вираже-на у цшсному чи вiдносно цшюному, характерному тiльки "м стереотипi способу мислення, сприйнятп iнших культурних щнностей; 2) своерiдний тип мислення та сприйняття буття й свiтобудови; 3) глибинний зв'язок iз тд-свщомютю, що справляе суттевий вплив на формування сощокультурних установок та поведшку; 4) залежнiсть вiд зовнiшнiх умов, або ж сощальна обумовленiсть [4, с. 23]. Ментал^ет характеризуеться також стабшьшстю, консервативнiстю, але це не означае, що вш не може змшюватися. Значнi соцiокультурнi зрушення здатш перетворити його.
Правовий менталiтет е складовою частиною нацiонального менталiтету. Зазвичай правовий ментал^ет тлумачиться як явище колективно'1' свiдомостi -притаманна певнш соцiальнiй (головним чином, етнокультурнiй) спшьнот система свiтоглядних уявлень, оцiнювань та реагувань на об'екти державно-правово'1' дiйсностi, що iсторично склалася [3, с. 14].
Правовий ментал^ет проявляеться на двох рiвнях, що характеризуе його бшарнють: усвiдомленому (рефлексивному), коли представники чи шшо" спшьноти розумiють свою належнiсть до щс" спiльноти, подiляють п щннос-т^ правовi орiентацii та настанови, пишаються своею спiвпричетнiстю до певно" кулыурно-юторично" традицп. Другим рiвнем прояву правового мен-талiтету е неусвiдомлений (позарефлексивний), тобто емоцшне переживання свого обов'язку перед шшими та почуття власного права, правди [5, с. 185]. Украшцям властиве домшування емоцiйного сприйняття державно-правовоi реальностi над рацiональним, що часто перешкоджае адекватнiй оцiнцi про-цесiв, якi вiдбуваються в держава Слiд звернути увагу на те, що реалiзацiя цiлей, якi зафшсоваш у нормативно-правових актах, можлива лише тод^ коли вони вiдображають потреби i прагнення народу.
Революцiя Пдносп 2013-2014 рр. показала прагнення украшщв до ште-грацп з €С, однак видаеться, що значна частина суспшьства вкладае iнший сенс у т цiнностi, якi подiляють европейсью держави [6]. Цю обставину можна пояснити правовим менталитетом украшщв, який довгий час форму-вався в умовах радян^^' дiйсностi.
Особливiстю украшського правового менталiтету е те, що право ототож-нюеться iз приписами оргашв державноi влади, законами. Свропейська ж полiтико-правова традицiя протиставляе поняття «право» i «закон». Вiдрiз-
Вкник Нацюналтого ^верситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (30) 2016
няються також уявлення про права людини i свободу. Так, захщноевропей-ському ментал1тету притаманне сприйняття прав як природних i таких, що належать людиш ввд народження; свободу розглядають у нерозривному зв'язку з вiдповiдальнiстю. Для украшського менталiтету характерний позитивют-ський погляд на права людини, тобто розумшня "х як «дарованих» державою. Свобода ж ототожнюеться з вседозволешстю.
Основними чинниками, яю стримують якюш змiни в структурi украшсько-го правового ментал1тету, а отже, й проведення евроiнтеграцiйних процесiв е: 1) надзвичайна швидкють кардинальних державно-полiтичних змш, пов'язаних з ними перетворень, що викликають реакщю недовiри, а то й вщ-торгнення, що знаходить вихщ у консервативно-вичiкувальнiй позицп, котра гальмуе формування бажаного для держави й суспшьства типу правосвщо-мосп; 2) сформована у нових ринкових умовах поляризащя доходiв рiзних груп суспшьства з незаконними (на думку значно'1' частини населення) дже-релами збагачення найбшьш активно'].', заможно'1' частини сощуму; 3) запо-зичення юторично не притаманних, не вистражданих щнностей, що за умови традицшносп суспшьства i характерного для будь-якого етносу почуття су-веренностi не можуть сприйматись оптимально; 4) вiдсутнiсть ефективного пошуку форм i методiв впливу на суспшьство, спрямованих на бажане не-зворотне внесення у суспшьну свiдомiсть переконання щодо значимостi ба-зових соцiальних цiнностей, "х вщповщносп природним домаганням i потребам людини [4, с. 24].
Зважаючи на викладене, можна дшти висновку, що заходи, спрямоваш на евроштегращю, будуть устшними за умови змши правового менталiтету. Укра'1'нське суспiльство повинно зрозум^и, що виконання формальних ви-мог - це лише незначний крок на шляху до €С, подолання ж таких важливих перешкод для вступу, як злочиншсть, корупщя, нехтування правами людини, можливе тод^ коли буде змiнений тип мислення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Копельц1в-Левицька С. Д. Свроштеграцшш нам1ри украiнцiв кр1зь призму правового ментал1тету / С. Д. Копельщв-Левицька // Актуал. пробл. держави i права. -2014. - Вип. 74. - С. 48-54.
2. Павлов С. С. Правовий мешаттет та правова традищя / С. С. Павлов // Актуал. пробл. держави i права. - 2006. - Вип. 29. - С. 35-38.
3. Гладкий С. О. Правовий менталитет як об'ект правового самошзнання / С. О. Гладкий // Часоп. Ки"в. ун-ту права. - 2014. - № 2. - С. 14-17.
4. Крисюк Ю. Трансформащя правового ментаттету ^зь призму еволюцп основ-них соцiальних цiнностей в захщноевропейськш i украiнськiй правовiй традицп / Ю. Крисюк // 1ст.-прав. часопис. - 2014. - № 1. - С. 22-26.
5. Жданенко С. Б. Правовий менталитет та правове виховання / С. Б. Жданенко // Вюн. Нац. юрид. акад. Украши iменi Ярослава Мудрого. Серiя: Фiлософiя, фшо-софiя права, полiтологiя, сощолопя. - 2013. - № 4. - С. 184-189.
6. Требш М. П. Розвиток громадянського суспшьства в Украш в контекст еврош-теграци / М.П. Требш // Укр. сощум. - 2014. - № 1 (48). - С. 106-118.
А. О. Плужник, студентка, Нащональний юридичний ушверситет 1меш Ярослава Мудрого
Г1ЛЛАР1 КЛ1НТОН I ДОНАЛЬД ТРАМП: ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛ1ТИЧНИХ Л1ДЕР1В
Восени 2016 р. свгг матиме змогу спостер1гати чергов1 вибори президента США. На сьогодш основними кандидатами на президентську посаду е Пл-лар1 Клштон вщ Демократично! парти та Дональд Трамп вщ Республшансько! партп. Ураховуючи впливовють США на м1жнароднш ареш, результати ви-бор1в президента США для Украши е досить важливими.
Вщомо, що в США е обчислювальний прилад, здатний прогнозувати результати вибор1в президента, використовуючи метод «13 ключ1в вщ Бшого дому». За цим методом прогнозування на виборах 2016 р. Демократична парт1я мае 9 «клктав», а Республ1канська - 3; проте в реальносп ситуащя е бшьш складною.
Дональд Трамп позицюнуеться як харизматичний лщер; вш рашше не за-ймав виборних державних посад; його як особиспсть сформувала сфера б1знесу. Виступи Д. Трампа можна назвати яскравими та епатажними. Його висловлювання щодо мусульманського та латиноамериканського населення е понад радикальними, на межi порушення прав людини; проте через конфл1к-ти з 1сламськими екстремютами все одно пщвищують його особистий рейтинг. Д. Трамп активно аф1шуе свою заможнють. Серед американського населення поширена думка, що Д. Трамп е скор1ше соцюцентричним, шж егоцентричним лщером. Але його реклама «бренда самого себе» шод1 е надм1рною, при-скшливою, що може «вщлякувати» виборщв (можливо, це е одшею з причин його «невдачЬ» в Айов1). Отже, можна зробити висновок, що пол1тичний образ Д. Трампа перебувае на межi харизматичного лщера та «пол1тичного клоуна». Гасло його пол1тично'1 кампанп: «Зробимо Америку знову великою» поки що демонструе, що вш здатен лише на «велию» попушстсью промови та видо-вища; вш не проти «пол1тики сили» не тшьки з боку США, а й деяких шших м1жнародних актор1в. Д. Трампу притаманш таю особистюш якосп: здатшсть
