CC BY
14УДК 616.12-008.331.1:616.153.857:616.151.5 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.2533303
М. С. Вал^ура
ВПЛИВ П1ДВИЩЕНОГО Р1ВНЯ СЕЧОВО1 КИСЛОТИ НА ПРОЦЕСИ ЗГОРТАННЯ КРОВ1 У ХВОРИХ НА Г1ПЕРТОН1ЧНУ ХВОРОБУ II СТАДП
Нацiональний медичний ушверситет iM. О. О. Богомольця, м. Кшв
Summary. Valigura M. S. INFLUENCE OF HYPERURICISM ON THE PROCESSES OF BLOOD COAGULATION IN THE PATIENTS WITH HYPERTENSIVE DISEASE OF THE II STAGE. - Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine; e-mail: The role of uric acid in cardiovascular diseases, and especially the effects of sodium monourate on the endothelium of blood vessels is subject of focus for recent years. It is known that the combination of hypertension and hyperuricemia has an adverse effect on the course of the cardio-vascular pathology and leads to the development of complications in this category of patients, including myocardial infarction or cerebrovascular accidents. The objective: to determine the state of hemostasis coagulation system in the patients with hypertension and hyperuricemia. Materials and methods: 96 patients with the average age of 56.19 ± 7.29 y.o. were examined. The patients were divided into 3 groups: 17 patients with hyperuricemia without hypertension formed Group I (Gr. I), 34 patients with hypertension and concomitant hyperuricemia formed Group II, 30 patients with II stage hypertension were included in Group III and 15 practically healthy humans were used as control. Results: There were found significant differences in thrombin time, fibrinogen and soluble fibrin-monomer complexes. So, thrombin time was shorter in the group of patients with combined pathology by 38.5% (p <0.001), whereas in patients with hypertension without hyperuricemia 12.5% (p = 0.05), and in the group of patients with hyperuricemia without an increase in blood pressure by 33.3% (p <0.01) compared with the control group. Increase of fibrinogen in the group of patients with hypertension with normal values of uric acid by 34,5% (p <0,01), in the group of patients with high uric acid content without hypertension 65,5% (p <0,001), while during combination of these two states increases the fibrinogen level by 86.2% (p <0.001) compared with the control group. The increase in soluble fibrin-monomeric complexes is observed in all groups of patients: in the group of patients with hypertensive disease without hyperuricemia it is 2.4 times (p = 0.001), in the group of patients with hyperuricemia with normal values of blood pressure 3 times (p = 0.001), and in combination pathology in 3,6 (p <0,0001) times exceeded the control values.
Conclusion. During the examination of the patients, it was determined that the combination of hypertension and hyperuricemia leads to the activation of the last phase of coagulation of blood clotting, manifested by reduction of thrombin time, indicating acceleration of clot formation time, increased fibrinogen level and increased content of soluble fibrin-monomer complexes.
Key words: uric acid, hyperuricemia, hypertension, hemostasis.
Реферат. Валигура М. С. ВЛИЯНИЕ ПОВЫШЕННОГО УРОВНЯ МОЧЕВОЙ КИСЛОТЫ НА ПРОЦЕССЫ СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ II СТАДИИ. - В последние годы все больше внимания уделяется роли мочевой кислоты при сердечно-сосудистых заболеваниях, особенно влиянию моноурата натрия на эндотелий сосудов, что приводит к эндотелиальной дисфункции. Известно, что сочетанная патология гипертонической болезни (ГБ) и сопутствующей гиперурикемии оказывает неблагоприятное влияние на течение заболевания и развитие осложнений данной категории пациентов с образованием тромбов и, как следствие, развитие инфаркта миокарда или нарушение мозгового кровообращения. Цель исследования: определить состояния коагуляционного гемостаза у больных гипертонической болезнью и гиперурикемией.
© Валгура М. С.
Материалы и методы: Было обследовано 96 человек, средний возраст которых составил 56,19 ± 7,29 лет. Больные были распределены на 3 группы: 17 больных с гиперурикемией без ГБ (I группа), 34 больных ГБ с сопутствующей гиперурикемией (II группа), 30 пациентов с ГБ II стадии (III группа) и 15 практически здоровых (контроль). Результаты. Выявлены достоверные различия при исследовании тромбинового времени, фибриногена и растворимых фибринмономерних комплексов. Так, тромбиновое время было короче в группе больных с сочетанной патологией на 38,5% (р<0,001), в то время как у больных ГБ без гиперурикемии - на 12,5% (р = 0,05), а в группе больных с гиперурикемией без повышения АД - на 33,3% (р <0,01) по сравнению с группой контроля. Повышение фибриногена в группе больных ГБ с нормальными значениями мочевой кислоты составило 34,5% (р<0,01), в группе больных с повышенным содержанием мочевой кислоты без ГБ -65,5% (р <0,001), а при сочетании этих двух состояний уровень фибриноген увеличивается на 86,2% (р <0,001) по сравнению с группой контроля. Увеличение растворимых фибринмономерних комплексов наблюдается во всех группах больных: в группе больных гипертонической болезнью без гиперурикемии в 2,4 раза (р = 0,001), в группе больных гиперурикемией с нормальными значениями АД - в 3 раза (р = 0,001), а при сочетании этих двух патологий - в 3,6 (р<0,0001) раза больше контрольных значений. Вывод. Сочетание ГБ и гиперурикемии приводит к активации последней фазы свертывания крови, что проявляется сокращением тромбинового времени и указывает на ускорение времени образования сгустка, увеличение уровня фибриногена и повышение содержания растворимых фибринмономерних комплексов.
Ключевые слова: мочевая кислота, гиперурикемия, гипертоническая болезнь, гемостаз.
Реферат. Валера М. С. ВПЛИВ П1ДВИЩЕНОГО Р1ВНЯ СЕЧОВО1 КИСЛОТИ НА ПРОЦЕСИ ЗГОРТАННЯ КРОВ1 У ХВОРИХ НА Г1ПЕРТОН1ЧНУ ХВОРОБУ II СТАД11. - Нацюнальний медичний утверситет шет О.О. Богомольця, м. Кшв. В останш роки все бшьше уваги придшяеться ролi сечово! кислоти при серцево-судинних захворюваннях, а особливо впливу моноурату натрш на ендотелш судин, що викликае ендотелiальну дисфункцш. Вщомо, що поеднана патолопя гшертошчно! хвороби (ГХ) i супутньо! гшерурикемп чинить несприятливий вплив на перебш захворювання та розвиток ускладнень дано! категори пащенпв з утворенням тромбiв та, як наслвдок розвиткок шфаркту мюкарда або порушення мозкового кровообпу. Метою нашого дослщження стало визначення стану коагуляцшно! системи гемостазу у хворих на гшертошчну хворобу та гшерурикемш. Матерiали та методи:Було обстежено 96 оаб середнш вж хворих склав 56,19±7,29 рок1в. Хворих було розподiлено на 3 групи:17хворихз гiперурикемiею без ГХ (I група),34 хворих на ГХ iз супутньою гiперурикемiею (II група), 30 пацiентiв з ГХ II стади (III група) та15 практично здорових (контроль).Результати:Виявлено достовiрнi вiдмiнностi при дослвдженш тромбiнового часу, фiбриногену та розчинних фiбринмономерних комплексiв. Так тромбшовий час був коротшим у груш хворих з поеднаною патолопею на 38,5% (р<0,001) в той час як у хворих на ГХ без гшерурикемп на 12,5% (р = 0,05), а в груш хворих з гiперурикемiею без шдвищення АТ на 33,3% (р<0,01) в порiвняннi з групою контролю. Шдвищення фiбриногену у груш хворих на ГХ з нормальними значеннями сечово! кислоти на 34,5% (р<0,01), у груш хворих з шдвищеним вмютом сечово! кислоти без ГХ 65,5% (р<0,001), в той час як при поеднанш цих двох сташв рiвень фiбриноген збiльшуеться на 86,2%(р<0,001) в порiвняннi з групою контролю. Збшьшення розчинних фiбринмономерних комплексiв спостершаеться у всiх групах хворих: у груш хворих на гшертошчну хворобу без гшерурикемп на 2,4 рази (р = 0,001), в груи хворих на гшерурикемш з нормальними значеннями АТ у 3 рази (р = 0,001), а при поеднаннш патологи у 3,6 (р< 0,0001) разiв перевищував контрольш значення. Заключення.При обстеженш дослвджуваних хворих було визначено, що поеднання ГХ та гшерурикемп призводить доактивацi! останньо! фази згортання згортання кровi, що проявляеться скороченням тромбiнового часу, що вказуе на прискорення часу утворення згустку, збiльшенням рiвня фiбриногену та шдвищення вмюту розчинних фiбринмономерних комплексiв (РФМК).
Ключовi слова: сечова кислота, гiперурикемiя, гiпертонiчна хвороба, гемостаз.
Вступ. Ппертошчна хвороба вважаеться найрозповсюдженiшим нешфекцшним захворюванням в eKOHOMi4HO розвинених крашах свiту серед дорослого населения i характеризуеться високим ризиком ураження оргашв-мшеней (серце, головний мозок та нирки). В лiкуваннi гiпертонiчноï хвороби необхвдно враховувати всi фактори, що можуть вплинути на перебiг захворювання, стушнь атеросклеротичного ураження ендотелш судин, ураження оргашв мiшеней та ризику тромботичних ускладнень. Незважаючи на велику шльшсть дослвджень як1 проводиться в галузi кардiологiï, смертнiсть та показники захворюваносп гiпертонiчною хворобою залишаються високими. Такв Украïнi, згiдно офiцiйноï статистики МОЗ, за 2017р зареестровано 10 385 533 хворихна гшертошчну хворобу [1].За даними ESC (£вропейського товариства кардюлопв) 2018 року загальна захворюваиiсть на ГХ складае близько 30-45% i мае тенденщею до зростання ïï частоти з вiком [2].
Сьогодш iзольована гiпертонiчна хвороба складае досить незначну частку серед гiпертонiкiв, в той час досить велика частина пащенпв мають додатковi фактори ризику, що може посилювати один одного та призводити до несприятливих серцево-судинних подш.
Гiперурикемiя е одним з важливих факторiв ризику серцево-судинних захворювань, дисфункци нирок, подагри та метаболiчного синдрому [3-5]. В останi роки асощащя пiдвищения рiвия сечово1' кислоти та гiпертонiчна хвороба отримали велику увагу [5-10].
Безсимптомне збiльшення рiвия СК за даними рiзних дослвджень (в рiзних вiкових групах) складае вщ 5 до 25% популяцп. Останнiм часом збiльшуеться чисельнiсть населения з шдвищеним рiвнем сечово1' (СК) в плазмi кровi [11]. Потенцшш мехаиiзми, за допомогою яких сечова кислота може пвдвищити рiвень АТ, включаючи зниження оксиду азоту, активацш ренiн-ангiотензиновоï системи, пролiферацiю гладких м^в судин, окислювальний стрес i запалення ендотелiю [12, 13].
Були проведенш дослiджения в яких поввдомлялось, що шдвищенпя рiвня сечово1' кислоти асоцшеться з атеросклерозом коронарних артерiй i сонних артерш [14, 15], особливо у жшок. Ризик атеросклерозу в дослвдженш (ARIC) показало, що рiвень сечово1' кислоти був асоцiйоваиий з товщиною iнтима-медiа при ультрасонографiчному дослщженш (вважаеться ранньою ознакою атеросклероза).
Пiдвищения рiвня сечово1' кислотиiнiцiюе оксидантний стрес, ендотелiальну дисфункцiю, запалення й вазоспазм, клейшсть тромбоцитiв, гемореологiю та агрегацш Атеросклеротична бляшка мiстить значну к1льк1сть сечово1' кислоти, яка може зб№шити адгезiю тромбоцитiв i потенцшвати утворення тромбу [16].
Функцiя ендотелш являеться одним з визначальних факторiв пiдтримания гемостатичного балансу кровi в органiзмi людини. Ендотелiоцити здатнi акумулювати природнi антикоагулянти (аититромбiн III, гепаринощи), активатори та iнгiбiтори фiбринолiзу, фжсувати на свош поверхнi фiбриноген, тромбоцити та iншi компоненти системи згортання кровi [17]. Враховуючи, що гiперурикемiя чинить пошкоджуючий вплив на ендотелш судин i у хворих на ГХ мае безпосередньо асоцшватись iз змшами гемокоагуляцiï, що ввдбуваються в ща категорiï пацiентiв.
Отже, дослщження зв'язку гiперурикемiï та стану гемостазу може становити щкавий об'ект наукового дослщження, що дозволить у подальшому проводити адекватну медикаментозну корекцiю.
Мета дослщження: визначення стану коагуляцiйноï системи гемостазу у хворих на гшертошчну хворобу та гшерурикемш.
Матер1али та методи:Обстеження пацiентiв проводилось на кафедрi пропедевтики внутрiшньоï медицини № 1 Нацюнального медичного унiверситету iменi О.О. Богомольця, що розташована на базi Ки1'всько1' клiнiчноï лiкарнi на залiзничному транспортi № 2 ПАТ «Укрзалiзниця». Нами було обстежено96 осiбсереднiй вш хворих склав 56,19±7,29 рок1в: Хворих розподшено на 3 групи: 17хворихз гiперурикемiею без ГХ (I група),34 хворих на ГХ iз супутньою гiперурикемiею (II група), 30 пащенпв з ГХ Hстадiï (III група) та15 практично здорових (контроль). Пащенти всiх груп були спiв ставш за вiком та статтю. Первинне обстеження проводили в першу добу шсля госпiталiзацiï хворого. Для верифшацп гiпертонiчноï хвороби та визначення ïï стадп застосовували загальноклiнiчнi методи обстеження: аналiз скарг та анамнезу, фiзикальне обстеження, бiохiмiчний аналiз кровi з визначенням рiвия сечовоï кислоти, лшдограмми, креатинiну, сечовини, глюкози кровi, електрокардюграфш, ехокардiографiю. Забiр кровi здiйснювали натще, з лiктьовоï вени за
дотриманням уах вимог асептики та антисептики, полютироловим шприцом у полiстироловi центрифужш градуйованi пробiрки з пробкою, що мiстили 1мл стабiлiзатора (3,8% розчину натрш цитрату) i 9мл кровь Дослвдження, проводили в бiднiй на тромбоцити плазмi, згiдно iз загальноприйнятими методиками. З метою отримання безтромбоцитно! плазми цитратну кров центрифугували при швидкосп 3000 обертiв/хвилину (1500 g) протягом 20 хвилин. Вивчення активносп рiзних ланок згортання кровi здшснювали шляхом проведення спецiальних лабораторних дослщжень: активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), протромбiновий iндекс (ПТ1),розраховували м1жнародне нормал1зоване вiдношення (МНО), тромбiновий час (ТЧ), фiбриноген, розчиннi фiбрин-мономернi комплекси (РФМК). При проведеннi аналiзiв АЧТЧ, Фг використовували реагентифiрми ТЕХНОЛОПЯ1СТАНДАРТ, Ро^. Для аналiзiв ТЧ, РФМК, ПТЧ - реагенти фiрми РЕНАМ, Ро^. Усi дослвдження виконували на гемокоагулометрi Amelung KC 1A. Гiперурикемiя визначалася при рiвнi сечово! кислоти > 7 мг/дл (> 413 мкмоль/л). Статистична обробка даних виконана з використанням статистичного пакету Portable Statistica 10, StatSoft, Inc., США. Для аналiзу даних використовувались непараметричнi методи статистики: U-Манна-Уитни, Вiрогiдними вважалися ввдмшносп при p < 0,05.
Результата та ix обговорення: Враховуючи негативний вплив сечово! кислоти на ендотелш судин, ми провели дослщження коагуляцшного гемостазу у пацieнтiв з ГХ, гiперурикемieю та у пацieнтiв з поеднанням цих станiв. Данi результапв дослвдження наведенi у таблицi 1.
Таблиця 1.
ПОКАЗНИКИ КОАГУЛЯЦШНОГО ГЕМОСТАЗУ У Р1ЗНИХ ГРУПАХ ПАЦ1СНТ1В
Показник Контрольн Iгрупа II група III група р 1-2 р 1-3
(одинищ а група (ГХ+гiперy (ГХ) (гiперyрик
вимiрювання) (n=15) -рикем1я) (n=30) емiя)
(n=34) (n=17)
АЧТЧ 30,0 27,4 36,76** 29,8 0,001 0,167
(с) (о=3,2) (о=2,8) (о=4,2) (о=2,1)
ПТЧ 19,25 19,1 17,2* 19,8 0,074 0,126
(с) (о=1,19) (о=1,08) (о=1,05) (о=1,19)
МНВ 0,98 0,99 0,91 1,05 0,128 0,111
(о=0,17) (о=0,08) (о=0,04) (о=0,06)
ТЧ 10,8 7,8*** 9,6* 8,1** 0,001 0,01
(с) (о=2,43) (о=0,5) (о=0,4) (о=0,8)
ФГ 2,9 5,4*** 3 9** 4,8*** 0,001 0,064
(г/л) (о=0,03) (о=0,26) (о=0,06) (о=0,16)
РФМК 4,0 14,5*** 9 74*** 12,1*** 0,000 0,02
(г/л х 10-2) (о=0,72) (о=1,02) (о=1,03) (о=1,01)
Примтка: достовiрнiсть змш за критерieм Mann-Whitney (U Test) по вщношенню до групи контролю, * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001; р1-2 - CTyniHb вiрогiдностi рiзниць показнишв ввдносно таких у хворих i3 поеднаною патологieю i хворих на ГХ; р1-3 - CTyniHb вiрогiдностi рiзниць показник1в ввдносно таких у хворих i3 поеднаною патологiею i хворих з гiперyрикемiю.
З данних, яш наведенi у таблицi 1 ми спостерпаемо, що у хворих незалежно вiд наявносл гшерурикемп спостерпаеться активацiя окремих ланок гемостазу, зокрема скорочення ТЧ та збiльшення рiвня ФГ i пiдвищення вмiстy РФМК. Тромбшовий час був найменшим у груш хворих з поеднаною патолопею на38,5% (р<0,001) в той час як у хворих на ГХ без гшерурикемп на 12,5% (p = 0,05), а в груш хворих з гiперyрикемiею без щдвищення АТ на 33,3% (р<0,01) в порiвняннi з групою контролю. При аналiзi вмiстy фiбриногенy ми спостерпаемо пiдвищення його у грyпi хворих на ГХ з нормальними значеннями сечово! кислоти на 34,5% (р<0,01), у грyпi хворих з тдвищеним вмiстом сечово! кислоти без ГХ 65,5% (р<0,001), в той час як при поеднанш цих двох сташв рiвень фiбриногенy збiльшyеться на 86,2%(р<0,001) в порiвняннi з групою контролю. Пвдвищений вмiст РФМК спостерпався у всiх групах хворих, у груш хворих на гшертошчну хворобу без гшерурикемп на 2,4 рази (p = 0,001), в грут хворих на гшерурикемш з нормальними
значениями АТ у 3 рази (р = 0,001), а при поеднанншпатологп у 3,6 (р< 0,0001) разiв перевищував контрольнi значения, в той час змши з боку ПТЧ та МНВ достовiрно не вiдрiзнялися. Даннi показники сввдчать про значну активацiю остаиiх ланок згортання кровi — фiбриноутворення.
Неоднозначнi результати були отримаш щодо показника АЧТЧ. Оскшьки, у групi хворих на ГХ з гшерурикещею вiн практично не в^^знявся ввд показника групи контролю. Натомють у групi хворих на ГХ без альбумшурп вiн перевищував контрольну групу на 23,2 %, що сввдчило про гiпокоагуляцiю. Ц показники можна пояснити збереженням компенсаторних механiзмiв у вiдповiдь на активацш фiбриноутворення та певним збереженням активносп природних антикоагулянтiв.
З метоюузагальнюючого ощнювання згортання кровi на основi отриманих результатiв нами було розраховано шдекс тромбофш! (1Т) за методикою О.1. Грицюка [18]. 1Т було обчислено для кожного показника коагуляцшно! ланки гемостазу у вах групах хворих. Данний показник, як узагальнювальний, сввдчить про схильнiсть кровi до тромбоутворення при 1Т бiльше 1, та до гшокоагуляцп якщо 1Т менше 1. Данi наведенi у таблиц 2.
Таблиця 2
РОЗРАХУНОК 1НДЕКСУ ТРОМБОФ1ЛП ЗА ПОКАЗНИКАМИ КОАГУЛЯЦ1ЙНОГО ГЕМОСТАЗУ У Р1ЗНИХ ГРУПАХ ХВОРИХ
Показник Iгрупа (ГХ+гшерурикем1я) (п=34) II група (ГХ) (п=30) III група (гшерурикем1я) (п=17)
АЧТЧ 1,09 0,82 1,0
ПТЧ 1,0 1,12 0,97
МНО 0,99 1,08 0,93
ТЧ 1,38 1,12 1,33
ФГ 1,86 1,34 1,66
РФМК 3,62 2,43 3,02
Узагальнюючий 1,66 1,32 1,48
показник
Загальний 1Т коагуляцшного гемостазу для пацieнтiв з ГХ становить 1,32, для пацieнтiв з гiперурикемieю - 1,48, а для пащенпв з поеднаною патологieю - 1,66 (рисунок 1). Даш показники сввдчить про посилення активносп згортання кровi у всiх групах пащенпв, з максимальним пiдвищенням в груш з поеднаною перебшом ГХ та гшерурикеми (рис.1).
Узагалынений покгзник РФМК ФГ тч мно
ПТЧ АЧТЧ
0 12 3 4
■ I гэупа (ГХ+пперурикемт) ш=ЗЛ)
■ II трупа {ГХ) ;п=30)
■ III трупа (пперурикем1я) (п=17)
Рис. 1. Показники iндексу тррмбофш! у рiзних групах хворих
Висновки: 1. У хворих на ГХ II стади характерна помiрна активащя всiх досл1джуваних показник1в коагуляцiйного гемостазу з прискоренням к1нцевих етапiв утворення кров'яного згустку, пвдтвердженням чого е скорочення ТЧ, збiльшення вмiсту фiбриногену та РФМК ввдносно контролю в той час подовження АЧТЧ, у дано! групи пацiентiв е сввдченням гшокоагуляцп, що можна пояснити збереженням компенсаторних механiзмiв у вiдповiдь на активацш останьо! ланки гемостазу.
2. З описаних вище даних можна сказати, що наявшсть гшерурикемп справляе найбiльш виражений вплив на актившсть останньо! ланки коагуляцiйного гемостазу, що, у свою чергу, ввдбиваеться на активносл фiбриноутворення.
3. Коморбiдний переб^ ГХ i гшерурикемп спричинюе найб№ш суттевий вплив на коагуляцiйний гемостаз.
Лiтература/References:
1. Показники здоров'я населения та використання ресурсiв охорони здоров'я в Укра!ш за 2017 р. - Мшютерство охорони здоров'я Украши, ДЗ «Центр медично! статистики». - Pokaznyky zdorovia naselennia ta vykorystannia resursiv okhorony zdorovia v Ukraini za 2017 r. - Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy, DZ «Tsentr medychnoi statystyky». [Indicators of public health and use of health care resources in Ukraine for 2017 -Ministry of Health of Ukraine, DZ "Center of Medical Statistics"][in Ukrainian].
2. Chow CK, Teo KK, Rangarajan S, Islam S, Gupta R, Avezum A, Bahonar A, Chifamba J, Dagenais G, Diaz R, Kazmi K, Lanas F, Wei L, Lopez Jaramillo P, Fanghong L, Ismail NH, Puoane T, Rosengren A, Szuba A, Temizhan A, Wielgosz A, Yusuf R, Yusufali A, McKee M, Liu L, Mony P, Yusuf S, PURE Study Investigators. Prevalence, awareness, treatment, and control of hypertension in rural and urban communities in high-, middle-, and low-income countries. JAMA 2013;310:959-968.
3. Frohlich ED. Uric acid. A risk factor for coronary heart disease. JAMA. 1993;270:378-379.
4. Feig DI, Kang DH, Johnson RJ. Uric acid and cardiovascular risk. N Engl J Med. 2008;359:1811-1821.
5. Wang S, Shu Z, Tao Q, et al. Uric acid and incident chronic kidney disease in a large health check-up population in Taiwan. Nephrology. 2011;16:767-776.
6. Nagahama K, Inoue T, Kohagura K, et al. Hyperuricemia predicts future metabolic syndrome: a 4-year follow-up study of a large screened cohort in Okinawa, Japan. Hypertens Res. 2014;37:232- 238.
7. Kuwabara M, Niwa K, Nishi Y, et al. Relationship between serum uric acid levels and hypertension amongJapanese individuals not treated for hyperuricemia and hypertension. Hypertens Res. 2014;37:785-789.
8. Syamala S, Li J, Shankar A. Association between serum uric acidand prehypertension among US adults. J Hypertens. 2007;25:1583- 1589.
9. Shankar A, Klein R, Klein BE, Nieto FJ. The association between serum uric acid level and long-term incidence of hypertension: population-based cohort study. J Hum Hypertens. 2006;20:937- 945.
10. Sundstro€m J, Sullivan L, D'Agostino RB, et al. Relations of serum uric acid to longitudinal blood pressure tracking and hypertension incidence. Hypertension. 2005;45:28-33.
11. Versteeg, H. H., Heemskerk, J. W. M., Levi, M., & Reitsma, P. H. (2013). New Fundamentals in Hemostasis. Physiological Reviews, 93(1), 327-358.
12. Kang DH, Han L, Ouyang X, et al. Uric acid causes vascular smooth muscle cell proliferation by entering cells via a functional urate transporter. Am J Nephrol. 2005;25:425-43 3.
13. Corry DB, Eslami P, Yamamoto K, et al. Uric acid stimulates vascular smooth muscle cell proliferation and oxidative stress via the vascular renin-angiotensin system. J Hypertens. 2008;26:269- 275.
14. Nieto, F. J., Iribarren, C., Gross, M. D., Comstock, G. W., & Cutler, R. G. (2000). Uric acid and serum antioxidant capacity: A reaction to atherosclerosis? Atherosclerosis, 148(1), 131-139.
15. Kanellis, J., Watanabe, S., Li, J. H., Kang, D. H., Li, P., Nakagawa, T., ... Johnson, R. J. (2003). Uric acid stimulates monocyte chemoattractant protein-1 production in vascular smooth muscle cells via mitogen-activated protein kinase and cyclooxygenase-2. Hypertension, 41(6), 1287-1293.
16. Corry, D. B., Eslami, P., Yamamoto, K., Nyby, M. D., Makino, H., & Tuck, M. L. (2008). Uric acid stimulates vascular smooth muscle cell proliferation and oxidative stress via the vascular renin-angiotensin system. Journal of Hypertension, 26(2), 269-275.
17. Баркаган З.С. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза / З.С. Баркаган, А.П. Момот. — М.: Ньюдиамед, 2001. — С. 5-296.- Barkahan Z.S. Dyahnostyka y kontrolyruemaia terapyia narushenyi hemostaza / Z.S. Barkahan, A.P. Momot. — M.: Niudyamed, 2001. — S. 5-296. [Barkagan Z.S. Diagnostics and controlled therapy of haemostasis disorders / Z.S. Barkagan, AP Stammerer. - M .: Newdiamed, 2001. - P. 5-296.].[in Russian].
18. Грицюк О.Й. Практична гемостазюлопя / О.Й. Грицюк, К.М. Амосова, 1.О. Грицюк. — К.: Здоров'я, 1994. — С. 122-125. - Hrytsiuk O.I. Praktychna hemostaziolohiia / O.I. Hrytsiuk, K.M. Amosova, I.O. Hrytsiuk. — K.: Zdorovia, 1994. — S. 122-125. [Grycyuk O.Y. Practical hemostasis / O.Y. Grytsyuk, KM Amosova, IO Gritsyuk - K.: Health, 1994. - P. 122125.] [in Ukrainian].
Робота надшшла в редакщю 19.11.2018 року. Рекомендована до друку на заидант редакцшнл колеги тсля рецензування
