Научная статья на тему 'Вплив опіоїду на ультраструктуру променистого вінця кінцевого мозку в експерименті'

Вплив опіоїду на ультраструктуру променистого вінця кінцевого мозку в експерименті Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
133
73
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПРОМЕНИСТИЙ ВіНЕЦЬ / УЛЬТРАСТРУКТУРА / ОПіОїД / ЕКСПЕРИМЕНТ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Зінько А. В., Матешук-вацеба Л. Р.

В роботі наведені дані про ультраструктурну організацію променистого вінця кінцевого мозку білого щура в нормі та в динаміці довготривалого впливу опіоїду. Променистий вінець кінцевого мозку білого щура сформований безмієліновими волокнами. Перші зміни ультраструктури променистого вінця спостерігаються вже через 2 тижні введення налбуфіну експериментальним тваринам і наростають впродовж наступних термінів експерименту. Основними проявами нейропатії променистого вінця кінцевого мозку за умов 6-тижневого введення налбуфіну є деструктурованість осьових циліндрів нервових волокон, гліальних клітин. В ланках гемомікроциркуляторного русла променистого вінця відбуваються морфологічні зміни, характерні для мікроангіопатії. Робота є основою для подальших досліджень і морфологів, і невропатологів щодо розробки в перспективі нових методів діагностики та профілактики патології мозку, зумовленої тривалим застосуванням опіоїдів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Вплив опіоїду на ультраструктуру променистого вінця кінцевого мозку в експерименті»

11. Vanelli M. Effects of intravenous TRH on growth hormone and Cortisol serum levels in children and adolescents with insulin dependent diabetes mellitus / M. Vanelli, S. Bernasconi, O. Bolondi [et al.] // J. Endocrinol. Invest. - 1986. - № 9. - P. 293-297.

ВОЗРАСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ МЕЛКОКЛЕТОЧНЫХ ЯДЕР ГИПОТАЛАМУСА НА 14 СУТКИ РАЗВИТИЯ СТРЕПТОЗОТОЦИНОВОГО ДИАБЕТА Жураковская О. Я. Научная работа посвящена вопросам изучения морфофункциональной организации мелкоклеточных ядер среднего гипоталамуса и срединного повышения нейрогипофиза при стрептозотоциновым сахарном диабете. Установлено, что на 14 сутки развития экспериментального сахарного диабета в аркватном и вентромедиальных ядрах гипоталамуса наблюдаются адаптационно-компенсаторные процессы, в ответ на гипергликемию и метаболические изменения в организме. Данные процессы характеризуются ростом функциональной активности нейроэндокринных клеток, что морфологически проявляется увеличением площадей их перикарионов, ядер и ядерно-цитоплазматического индекса, ростом объемной плотности нейросекреторных гранул в нейроплазме. При таких условиях морфофункциональная перестройка внешней зоны срединного возвышения нейрогипофиза отражает изменения направленые на быстрое поступление нейросекрета в кровь.

Ключевые слова: сахарный диабет, аркватное ядро, вентромедиальное ядро.

Стаття надтшла 22.09.2014 р.

AGE FEATURES OF HYPOTHALAMUS PARVOCELLULAR NUCLEI MORPHOLOGICAL CHANGES ON 14TH DAY OF STREPTOZOTOCIN-INDUCED DIABETES MELLITUS Zhurakivska O. Ya.

Research is devoted to studying morphofunctional organization of median hypothalamus parvocellular nuclei and neurohypophysis median eminence in streptozotocin-induced diabetes mellitus. It was stated that on 14th day of experimental diabetes mellitus in the arcuate and ventromedial hypothalamic nuclei are observed adaptive-compensatory processes in response to hyperglycemia and metabolic changes in the body. These processes are characterized by the growth of neuroendocrine cells functional activity that morphologically is manifested by increase in the area of perikaryons, nuclei and nuclear-cytoplasmic index, increase in volumetric density of neurosecretory granules in neuroplasm. Under these conditions morphofunctional alteration of the outer zone of the neurohypophysis median eminence reflects changes aimed at rapid receipt of neurosecretory substance to the blood.

Key words: diabetes mellitus, arcuate nucleus, ventromedial nucleus.

Рецензент Срошенко Г.А.

УДК 611.813:615.212.7]-018.1-08

ВПЛИВ ОПЮВДУ НА УЛЬТРАСТРУКТУРУ ПРОМЕНИСТОГО В1НЦЯ К1НЦЕВОГО

МОЗКУ В ЕКСПЕРИМЕНТ1

В робой наведет дат про ультраструктурну оргатзащю променистого вшця юнцевого мозку бшого щура в нормi та в динамщ довготривалого впливу ото!ду. Променистий вшець юнцевого мозку бшого щура сформований безмieлiновими волокнами. Першi змши ультраструктури променистого втця спостертаються вже через 2 тижн введення налбуфшу експериментальним тваринам i наростають впродовж наступних термшв експерименту. Основними проявами нейропатп променистого втця юнцевого мозку за умов 6-тижневого введення налбуфшу е деструктуроватсть осьових цилiндрiв нервових волокон, гаальних кл™н. В ланках гемомжроциркуляторного русла променистого втця вщбуваються морфолопчн змти, характерн для мжроангюпаш. Робота е основою для подальших дослщжень i морфолопв, i невропатолопв щодо розробки в перспективi нових методiв дiагностики та профшактики патологи мозку, зумовлено! тривалим застосуванням отовдв.

Ключов! слова: променистий вшець, ультраструктура, опю'щ, експеримент.

Робота е фрагментом НДР «Структура оргатв та 1х кровоносного русла в онтогенезi, тд дieю лазерного опромшення та фармацевтичних засобiв, при порушеннях кровопостачання, реконструктивних операщях, за номером державноI реестраци 0110и001854.

Ошо!ди супроводжують людство багато тисячол1ть, але проблема наркоманн не стае менш актуальною. Зпдно даних ООН в свт 1снуе до 21 млн. спожнвач1в оп1ат1в, { незважаючи на зусилля св1тово! спшьноти, споживання оп1о!д1в не мае тенденцн до зменшення [3, 4, 7, 8]. Розвиток фармакотерапн наркотичними речовинами вимагае розробки заход1в проф1лактнкн та корекцн викликаних ними иоб1чних ефекпв { ускладнень, а особливо з боку головного мозку, чутливого до медикаментозного впливу внаслщок особливоси свое! будови та функцп [2, 6]. Проте в л1тератур1 не достатньо повщомлень про вплив оп1о!д1в на нервову систему [1, 9]. Варто вщзначити, що багато з цих дослщжень носять характер окремих спостережень { вщповщш узагальнен1 висновки не завжди виявляються достатньо обгрунтованими. Пщсумовуючи вказане вище, можна зробити висновок про наявшсть ц1ло! низки невиршених питань щодо проблем структурно! перебудови бшо! речовини к1нцевого мозку при вживанш наркотичних середник1в.

Метою роботи було встановити ультраструктурш особливосп променистого вшця кiнцевого мозку в нормi та пiд впливом налбуфiну в експерименп.

Матерiал та методи дослщження. Дослiдження виконанi на 24 статевозрших бiлих щурах-самцях, вiком 4,5-5,5 мюящв i масою тiла 130-180 г. Експериментальш тварини розподiлено на 3 серп: у першш сери (5 щурiв) вивчено ультраструктуру променистого вшця бших щурiв через 2 тижш введення налбуфiну, у 2 сери дослав (5 щурiв) вивчено на ультрамшроскошчному рiвнi змiни променистого вшця бших щурiв через 4 тижш перебпу експерименту, а в 3 сери досладв (5 щурiв) встановлено перебудову кровоносного русла та ультраструктури променистого вшця бших щурiв через 6 тижшв введення налбуфiну. Контролем слугували 9 бших щурiв, яким вводили фiзiологiчний розчин. Введення налбуфiну проводили внутршньом'язово за наступною схемою: I тиждень - 8 мг/кг, II тиждень - 15 мг/кг, III тиждень -20 мг/кг, IV тиждень - 25 мг/кг, V тиждень - 30 мг/кг, VI тиждень - 35 мг/кг [5].

При виконанш роботи використовувався метод електронно! мшроскопп. Тварина виводиласая з експерименту шляхом передозування внутршньоочеревинного наркозу з використанням тюпенталу натрiю (з розрахунку 25 мг/кг). Вщразу пiсля смерт тварини здiйснювався забiр i стандартне проведення матерiалу для електронно! мшроскопи. Ультратонкi зрiзи готували на ультрамiкротомi УЖТП-3 за допомогою скляних ножiв. Для дослiдження вiдбирали стрiчки зрiзiв срiблястого або нiжно-цитринового кольору. Зрiзи контрастували спочатку у 2% розчиш уранiлацетату, а потiм - цитрату свинцю. Вивчення i фотографування матерiалу проводили з допомогою мiкроскопа УЕМВ-100 К при напрузi прискорення 75 кВ i збiльшеннях на екраш мiкроскопу 1000-124000 х.

Усiх тварин утримували в умовах вiварiю Львiвського нацiонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького, експерименти проведенi у вщповщносп з положенням Свропейсько! конвенци щодо захисту хребетних тварин, яких використовують в експериментальних та iнших наукових цiлях (Страсбург, 1986), Директиви Ради Свропи 86/609/ЕЕС (1986р.), Закону Укра!ни № 3447 - IV «Про захист тварин вщ жорстокого поводження», загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах, ухвалених Першим нацiональним конгресом Укра!ни з бiоетики (2001р.).

Результати дослщження та !х обговорення. Променистий вшець кшцевого мозку бiлого щура сформований нервовими волокнами, яю мають вигляд осьових цилiндрiв. Нервовi волокна е безмieлiновими. Осьовий цилiндр складаеться з нейроплазми, яка мiстить повздовжньо орiентованi нейрофiламенти i нейротубули, а також мггохондрп. Остовий цилiндр вкритий аксолемою. Нейроглiя утворена переважно астроцитами, вiдростки яких е довгими, прямими, не розгалужуються, на поперечному зрiзi мають округлу або овальну форму, оточують пучки нервових волокон, проникають в них i супроводжують кожне нервове волокно. Вiдростки астроцитiв заюнчуються на судинах, базальнiй мембранi, яка вщокремлюе нервову тканину вiд м'яко! мозково! оболонки. Цитоплазма астроцитiв заповнена пучками фiламентiв. Ядро астроцита велике, свiтле, мiстить мало рибосом i елементiв гранулярно! ендоплазматично! сiтки. Мiж пучками нервових волокон променистого вшця розмщеш усi ланки гемомiкроциркуляторного русла. Ендотелюцити артерiол мають на поперечних зрiзах видовжену форму, подекуди випинаються в просвiт артерiоли. Плазмолему формуе мiкровирости, цитоплазма мае середню електронно-оптичну щiльнiсть i мiстить значну кшьюсть органел i мiкропiноцитозних везикул, ядра подовгасто! форми. Гладкi мiозити формують один шар. Венули мають вщносно широкий просвiт неправильно! форми. Катляри нефенестрованого типу. Ендотелiоцити капiлярiв утворюють суцiльний шар, розмiщений на базальнш мембранi.

Через 2 тижнi перебпу експерименту нервовi волокна ще не мають ознак ушкодження i структура !х практично вiдповiдае контролю. Але в ланках гемомшроциркуляторного русла променистого вшця виявляються першi ознаки ангюпатш. В капiлярах спостерiгаеться набряк ендотелюципв, просвiти капiлярiв набувають неправильно! форми. Електроннощшьш ядра ендотелiоцитiв виступають в просвгг судин, набувають надмiрно видовжено! форми. Щiлини мiж сусiднiми ендотелюцитами розширенi. Плазмолема формуе поодинокi випини в просвгг капiлярiв.

Через 4 тижш введення налбуфiну виявлено набряк в осьових цилiндрах нервових волокон. Цитоплазми аксошв неоднорiдно! електроннооптично! щшьносп, темнi дiлянки чергуються зi св^лими, зменшуеться кiлькiсть органел. Розмiри дальних клiтин, розмiщених мiж пучками нервових волокон, збшьшуються. Цитоплазма олiгодендроцитiв зорового нерва просв^лена i набрякла, ядра гшертрофоваш, з зубчастою нуклеолемою i мiстять структурований хроматин. В ядрах мютяться 1-2 ядерця з штчастою будовою (рис. 1).

Рис. 1. Променистий вшець кшцевого мозку бшого щура через 4 тижш введення налбуфшу. Електронограма Зб. Х 4000.

Через 6 тижшв перебпу експерименту безм!елшов! нервов! волокна фрагментоваш. Нервов! волокна набувають неправильно! форми. Про це свщчать овальн! з випинами та швагшащями. Страждають також гл!альш кл!тини променистого в!нця (вакуольна дистроф!я !х цитоплазми, набряк м!тохондр!й). Вщм!чаються периак-сональний набряк, пошкоджена аксо-плазма. Виявлено значну к!льк!сть зруйнованих кап!ляр!в, звуження просв!т!в збережених кашляр!в.

Рис.2. Променистий вiнець кiнцевого мозку бшого щура через 6 тижшв введення налбуфшу. Електронограма Зб. Х 4000.

Ядра ендотелюципв надм!рно видовжеш, з конденсованим хроматином. Ядерце не виявлять-ся (рис. 2). В цитоплазм! ендотелюципв зменшуеться кшьюсть органел, часто в!дсутн! м!кротиоцитоз-m везикули. В цитоплазм! ендотел!оцит!в виявлено набрякл м!тохондр!!, частина !х з де структуро-ваними кристами. Плазмолема утворюе випини в иросв!т мшросудини. Базальна мембрана потовщена, без чгтких меж. Перицити набрякл!, м!тохондр!! в !х цитоплазм! часто з! зруйнованими кристами.

1. Променистий вiнець кшцевого мозку бшого щура сформований безмiелiновими волокнами. Першi змiни ультраструктури променистого вiнця спостерiгаються вже через 2 тижш введення налбуфiну експериментальним тваринам i наростають впродовж наступних термшв експерименту.

2. Основними проявами нейропатп променистого вiнця кiнцевого мозку за умов 6-тижневого введення налбуфiну е деструктуровашсть осьових цилiндрiв нервових волокон, тальних клiтин. В ланках гемомшроциркуляторного русла променистого вiнця вiдбуваються морфолопчш змiни, характернi для мiкроангiопатi!.

Перспективи подальших дослгдженнь у даному напрямку. Робота е основою для подальших дотджень i морфологiв, i невроnатологiв щодо розробки в перспективi нових методiв дiагностики та профшактики патологи мозку, зумовленоI тривалим застосуванням оmоlдiв.

1. Литвинцев Б. С. Структурно-функциональные изменения нервной системы при хроническом отравлении опиоидами: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук.: спец. 14.00.18 «Психиатрия» / Литвинцев. Б.С. - М., - 2003.- 23 с.

2. Лелевич С. В. Характеристика нейромедиаторных систем некоторых структур головного мозга крыс при морфиновой абстиненции / С. В. Лелевич, В. В. Лелевич, Е. М. Дорошенко // Вопросы наркологии. - 2009. - № 3. - С. 70 - 77

23. Мамша О. О. Х1м1ко-токсиколог1чне дослщження наркотичних речовин в органах отруених щур1в // Запорожський медицинский журнал. - 2006. - № 6. - С. 140-142.

4. Овчаренко М. О. Ото!дна залежшсть: клшжо-патогенетичш, етдемюлопчш, патопсихолопчш аспекти, методи лкування i профшактики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.17 «Нарколопя» / Овчаренко. М.О. - Х., 2013. - 19с.

5. Пат. №76564 U Укра!на, МПК А 61 К 31/00 Споаб моделювання фiзично! ото!дно! залежносп у щурiв/ заявники: Онисько Р.М., Пальтов С.В., Фк В.Б., Вшьхова 1.В., Кривко Ю.Я., Якимiв Н.Я., Фткало О.С.; патентовласник: Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iменi Данила Галицького. - №u201207124; заявл. 12.06.2012; опубл. 10.01.2013, Бюл. №1.

6. Фисенко В.П. Нейрохимические закономерности действия опиоидных анальгетиков на кору головного мозга / В.П. Фисенко // Бюл. эксперим. ,биол. и мед. - 2001. - Т. 132, № 7. - С. 4 - 12.

7. Шаповалов В.В.Судова фармащя в державнш сист^ заходiв узагальнення причин i умов поширення наркозлочинност! та наркоманi! (на засадах кримшалютики) / В.В. Шаповалов // Юридичний журн. -2011. -№6. - С. 41-45.

8. Maremmani I. Affective temperaments in heroin addiction / I. Maremmani, M. Pacini, D. Popovic.// J. Affect. Disord. - 2009. - Vol. 117, № 3. - P. 186-192.

9. Voronkov M. Administration of nalbuphine to heroin addicts. Feasibility and short-term effects / M. Voronkov, D. Ocheret, S. Bondarenko // Heroin Addict Relat Clin Probl. - 2008. - 10, № 1. - Р. 19-24.

ВЛИЯНИЕ ОПИОИДА НА УЛЬТРАСТРУКТУРУ ЛУЧЕЗАРНОГО ВЕНЦА КОНЕЧНОГО МОЗГА В ЭКСПЕРИМЕНТЕ Зинько А. В., Матешук-Вацеба Л. Р.

В работе приведенные даные об ультраструктурной организации лучезарного венца конечного мозга белой крысы в норме и в динамике долговременного влияния опиоида. Лучезарный венец конечного мозга белой крысы сформирован

INFLUENCE OF OPIOD ON THE ULTRASTRUCTURE OF RADIATE CROWN OF TELENCEPHALON IN THE EXPERIMENT Zinko V., Mateshuk-Vatseba L. R.

The work presents data on ultrastructural organization of the radiate crown of telencephalon of the white rat in the norm and in the dynamics of the long-term influence of opioid. The radiate crown of telencephalon of the white rat is

безмиелиновыми волокнами. Первые изменения ультраструктуры лучезарного венца наблюдаются уже через 2 недели введения налбуфину экспериментальным животным и нарастают на протяжении следующих сроков эксперимента. Основными проявлениями нейропатии лучезарного венца конечного мозга при условиях 6-недельного введения налбуфину является деструктированость осевых цилиндров нервных волокон, глиальных клеток. В звеньях гемомикроциркуляторного русла лучезарного венца происходят морфологические изменения, характерные для микроангиопатии. Работа является основой для дальнейших исследований, морфологов и невропатологов относительно разработки в перспективе новых методов диагностики и профилактики патологии мозга, предопределенной длительным применением опиоида.

Ключевые слова: лучистый венец, ультраструктура, опиоид, эксперимент.

Стаття надшшла 4.09.2014 р.

formed by nonmyelinated fibers. The first changes in ultrastructure of the radiate crown are observe already after 2 weeks of injection of nalbufin to the experimental animals and keep growing throughout the following periods of the experiment. The main manifestations of neuropathy of the radiate crown of telencephalon after 6 weeks of injection of nalbufin is destructurization of the nerve fiber axons, glia cells. Morphological changes characteristic of microangiopathy take place in the links of hemomicrocirculatory bed of radiate crown. This work is the ground for further research of both, morphologists and neuropathologists in future development of the new methods of diagnosing and prevention of brain pathology associated with a long-term application of opioids.

Key words: radiate crown, ultrastructure, opioid, experiment.

Рецензент Масловський С.Ю.

УДК 616.127:611.127-018.1:612.67

СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ МИОКАРДА ПРИ МОДЕЛИРОВАНИИ КАРДИОМИОПАТИИ И ЕЕ КОРРЕКЦИИ С ПОМОЩЬЮ СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК У

ЖИВОТНЫХ РАЗНОГО ВОЗРАСТА

Целью работы было изучить возрастные структурные и ультраструктурные изменения (световая и электронная микроскопия, морфометрия) и уровень апоптоза (ТЦЫЕЬ-метод) в миокарде мышей при моделировании кардиомиопатии (введение изопротеренола (ИП) в дозе 100 мг/кг, 5 дней) и ее коррекции с помощью трансплантации стволовых клеток - мононуклеарных клеток костного мозга (МККМ) мышей (5 млн.).

Введение ИП вызвало гипертрофию миокарда - соотношение Масса сердца/Масса тела (МС/МТ) значительно увеличивалось по сравнению с контролем и у молодых (33 %) и у старых (11 %); отмечалось утолщение кардиомиоцитов (КМЦ) и миоцитов стенки артериол. Кроме того, развивались фиброз и очаговые повреждения миокарда с дистрофическими и деструктивными изменениями КМЦ и капилляров, что было в большей мере выражено у старых животных. Трансплантация МККМ животным с ИП-индуцированной кардиомиопатией оказывала нормализующее влияние на структуру КМЦ и капилляров, что в большей степени было выражено у молодых животных. У них отмечалось снижение индекса МС/МТ почти до нормального показателя, меньшая выраженность дистрофических и некротических изменений в КМЦ, а также уменьшение объема очагов повреждения. Кроме того, отмечено снижение уровня апоптоза, преимущественно у молодых животных. Апоптотический индекс снижался у них почти вдвое, а у старых - изменялся незначительно.

Ключевые слова: кардиомиопатия, старение, терапия стволовыми клетками, морфометрия.

Работа является фрагментом НИР «Изучение возрастных структурных особенностей и механизмов клеточной гибели в разных органах при экспериментальной кардиомиопатии и ее коррекции» (№ ГР 0111и001485).

Сердечно-сосудичтые заболевания (ССЗ) являются основной причиной смертности во всём мире. Каждый год они приводят к смерти свыше 4 млн. человек в Европе и 1.9 млн. - в странах Евросоюза [7]. Однако если смертность от ССЗ в большинстве стран Европы в настоящее время несколько снижается, то в Украине этот показатель продолжает расти. Чаще всего ССЗ развиваются у людей старшего возраста. Количество мужчин с ССЗ увеличивается с 8 заболевших в возрасте 50-59 лет (на 1000 человек) до 66 заболевших в возрасте 80-89 лет. Аналогичные значения отмечены и для женщин (8 и 79 на 1000) [8]. Поэтому актуальными являются исследования, посвященные возрастным аспектам морфогенеза и лечения ССЗ, в частности кардиомиопатий (КМП). Под этим термином объединяют заболевания некоронароматоидного происхождения, различные по этиологии и патогенезу, но сходные по клиническому течению и морфологическим проявлениям.

Для моделирования КМП широко применяется изопротеренол (ИП) - агонист бета-адренорецепторов, вызывающий повреждение миокарда, связанное с фиброзом и гипертрофией кардиомиоцитов (КМЦ) [4, 6, 9]. Степень повреждения может быть увеличена путём повторных инъекций ИП [5]. Неотъемлемым звеном морфогенетических исследований миокарда при моделировании КМП является изучение клеточной гибели, в частности апоптоза как звена патогенеза ряда ССЗ [2]. Особое значение приобретает возрастной аспект этих исследований, поскольку при старении существенно меняется степень выраженности и распространенности процессов деструкции и

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.