CC BY
8
5. Fokkens W.J. European Position Paper on Nasal Polyps 2007 / 7. Zacharek M.A.The role of allergy in chronic rhinosinusitis / M.A. W.J. Fokkens, V.J. Lund, J. Mullol [et al.] // Rhinology. - V. 45, Zacharek, J.H. Krouse // Curr. Opin. Otolaryngol. Head Neck Suppl. 20. - P. 1-139. Surg. - 2003. - V. 11, № 3. - P. 196-200.
6. Winstead W. Rhinosinusitis / W. Winstead // Prim. Care. - 2003. -V. 30. - P. 137-154.
Реферат
ПАТОМОРФОЛОГИЯ ГНОЙНОЙ СТАДИИ ОБОСТРЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО ЭТМОИДИТА Балинский В.А.
Ключевые слова: слизистая оболочка, гнойная стадия обострения хронического этмоидита.
В результате проведенных исследования установлено, что при гнойной стадии обострения хронического этмоидита внутриэпителиальные макрофаги сначала фагоцитируют бактериальные или вирусные антигены. В дальнейшем образованные в результате фагоцитоза иммунологические детерминанты проникают в собственный слой, где контактируют с лаброцитами. В результате дегрануля-ции лаброцитов высвобождаются медиаторы воспаления, которые повышают проницаемость микрососудов и способствуют образованию в собственном слое гнойных инфильтратов, в состав которых входят В-лимфоциты, их производные - плазмоциты, а также сегментоядерные лейкоциты. Плазмо-циты синтезируют иммуноглобулины, которые через межклеточные пространства эпителия проникают на его свободную поверхность. Таким образом, гнойный катар, который образуется на поверхности слизистой оболочки клеток решетчатого лабиринта, состоит из слизи, нейтрофильных и эозинофиль-ных лейкоцитов, а также иммуноглобулинов.
Summary
PATHOMORPHOLOGY OF PURULENT EXACERBATION OF CHRONIC ETHMOIDITIS Balinskiy V.O.
Keywords: mucosa, exacerbation, chronic purulent ethmoiditis.
The findings of our research have shown that in acute stage of chronic purulent ethmoiditis the intraepithelial macrophages first phagocytize bacterial or viral antigens. Further immunological determinants resulted from phagocytosis penetrate through own mucosa layer, where they come in touch with labrocytes. Then degranulation of labrocytes leads to the release of inflammatory mediators, which increase the permeability of microvessels and contribute to the formation of purulent infiltration in the own layer of mucosa, consisting of B-lymphocytes and their derivatives - plasmocytes and segmentonuclear leukocytes. Plasmocytes synthesize immunoglobulins, which through the intercellular spaces of the epithelium penetrate into its free surface. Thus, purulent catarrh, which is formed on the surface of mucosa of ethmoidal labyrinth cells, consists of mucus, neutrophilic and eosinophilic leukocytes, and immunoglobulins.
УДК 615.217.34: 547.419: 547.419: 577.165.32 Варбанець О.1.
ВПЛИВ НОВОГО КСИЛАРАТНОГО КОМПЛЕКСУ ГЕРМАН1Ю (IV) З 1ОНАМИ КАЛ1Ю НА ХРОН1ЧНУ СУДОМНУ АКТИВН1СТЬ ЗА УМОВ К1НДЛ1НГУ У МИШЕЙ
Одеський нацюнальний медичний уыверситет
Метою нашщог роботи була оцтка протисудомног активност1 нового комплексу ксигерма-3 на моделях хротчног судомног активност1 - електростимуляцшного (корнеального) i хiмiчного (пентиленететразолового) ктдлингу. Виявлено, що сполука бис(^-ксиларато) дигидроксодигер-манат (IV) калiя - ксигерм-3 за цих умов достовiрно зменшуе частоту виникнення i ттенсив-тсть проявiв судомного синдрому як в умовах розвинутого киндлингу, так i тд час ктдлтга, що розвиваеться, а також подовжуе латентний перюд прояву перших судом (у порiвняннi з референс-препаратами - карбамазепином, вальпроевою кислотою i левтирацетамом), iнтенси-втсть яких залежить вiд дози.
Ключовi слова: ксигерм-3, судомна активнють, кшдлинг. Вступ
Незважаючи на наявнють великоТ ктькосп експериментальних моделей ептепси, викорис-товуваних як для дослщження патоф1зюлопчних механ1зм1в розвитку ептептично'Т активност (ЕпА)
[1], так i проведення фармаколопчних дослщжень
[2], юнують усього ктька моделей хроычного епн лептичного синдрому [3]. Останн можна подтити на моделi ептептичного синдрому, вщтвореы з допомогою електричних або хiмiчних впливiв, ге-нетичн та in vitro моделi [2]. Моделями, що най-
бтьш широко використовуються для скриншгу протисудомноТ дм нових сполук в умовах доклшн чних дослщжень, е електростимуляцшнимй (ЕС) та хiмiчний кшдлшг [4]. Кшдлшг являе собою феномен виникнення та прогресуючого зростання електрографiчних та поведшкових проявiв судомного синдрому у вщповщь на первинно пщпоро-говi електричн або хiмiчнi стимули за умов Тх ба-гаторазового пред'явлення [5].
Враховуючи необхщнють довготривалоТ оперативно!' пщготовки кожноТ тварини та ТТ невелик розмiри, на сьогодн використання класичноТ мо-
делi ЕС кшдлшгу у мишей для скриншгу проти-судомноГ дм нових сполук не е достатньо випра-вданим [6]. В якост бiльш ефективноГ моделi за цих умов використовуеться формування корнеа-льного ЕС кшдлшгу як моделi вторинно генера-лiзованоï парфальноГ епшепсп [7]. Результати оцшки протисудомноï дiï дослiджуваних сполук на цш моделi подiбнi таким за умов амигдаляр-ного кiндлiнгу у тварин [8]. ^м того, кшдлшгова модель дозволяе дослiджувати ефекти сполук як на сформован кiндлiнговi судоми, так i на розвиток кшдлшгу [9].
Рашше було показано, що дослщжуваш в ро-ботi сполуки виявили протисудомну активнють на моделях гострих судом. Очевидна необхщ-нють дослiдження впливу цих сполук на прояви хрошчноГ судомноï активностi.
Мета роботи
Оцшка протисудомноï дiï нового б/с(^-ксиларато)дигiдроксодигерманату (IV) калiю (ксигерм-3): M4[Ge2(|a-Xylarb(OHbHH2O (M = К; H5Xylar - ксиларова кислота), який було розроб-лено та синтезовано в Одеському нацюнально-му унiверситетi iменi 1.1. Мечникова на кафедрi загально! хiмiï i полiмерiв пiд керiвництвом проф. 1.Й. Сейфуллiноï, на моделях хрошчноГ епiлептичноï активности за умов сформованного кшдлшгу та кшдлшгу, що розвиваеться.
Матерiал та методи дослвдження
Дослщження проводились згiдно бiоетичних умов на мишах-самцях л i н iï CBA масою 20-25 г розведення експериментально-бюлопчноГ клшн ки Одеського нацюнального медичного ушвер-ситету, як знаходились за звичайних умов утри-мання та вiльного доступу до води та 1ж1.
ПТЗ кшдлшг у мишей викликали шляхом що-денного в/о введення ПТЗ ("Sigma", США) у пщ-пороговiй дозi 30 мг/кг (ЕД16 для шдукцп клошко-тонiчних судом) до формування генералiзованих клонiчних судомних нападiв за такою схемою (рис.1). Пюля 21-ï iн'екцiï введення дослщжува-них сполук було припинено протягом 10 дшв, а по™ продовженi тестуючi стимуляци ПТЗ без введення дослiджуваних препара^в. Тварини контрольноï групи отримували 0,9% фiзiологiч-ний розчин [10].
Для оцшки дм дослiджуваних сполук на кшдлшг, що розвиваеться, 1х вводили за 30 хв до введення кожно1 дози ПТЗ. В якост препаратiв порiвняння використовували карбамазепш (КБЗ) («Дарниця», Украïна), який вводили за 15 хв до пред'явлення стимула вальпроеву кислоту («G.L.Pharma», Авс^я) - за 30 хв та лев^ира-цетам («UCB S.A. Pharma Sector», Бельпя) - за 60 хв. Час введення був обраний виходячи з рашше отриманих результат на моделях гострого судомного синдрома [4]. Судоми виражали в балах за шкалою Racine [11]: 0 балiв - вщсутнють судом, 1 бал - мюклошчш здригування голови, 2 бали - клошчш судоми передых кш^вок, 3 бали
- пщшмання на задш лапи (поза "кенгуру") або повторы (бтьше 4 с) клошчш судоми, 4 бали -клошко-тошчш судоми з падшням тварини на бк, 5 балiв - багаторазовi повторы клошко-тошчш судомш напади або смертельш судоми.
Для оцшки дм сполук на розвинутий кiндлiнг сполуки вводили тваринам з повнютю сформо-ваним кшдлшгом та реестрували число тварин з генералiзованими судомами, латентний перюд розвитку перших судом, та тяжкють судом за вищеописаною шкалою.
Корнеальний кiндлiнг у мишей викликали за допомогою транскорнеальноТ стимуляцп (3 мА, 60 Гц, 3 с). Перед кожною стимуляцiею на ропв-ку наносили анестетик 2,0% розчин лщока'шу п-дрохлориду (Дарниця, УкраТна). ЕС здшснювали 2 рази на день з м^мальним iнтервалом 4 годи-ни мiж стимуляцiями, вiдповiдно [7, 8]. Процедура кшдлинга продовжувалась доки кожна твари-на не демонструвала 4-5 балiв вторинних гене-ралiзованих судом. Як правило, для досягнення першого судомного нападу штенсивнютю 5 ба-лiв, необхiдна була стимуля^я протягом 5-ти днiв, по™ ЕС тривала однократно або двiчi на день до досягнення судом штенсивнютю 5 балiв послiдовно протягом 10-ти дшв. Запобiгання ге-нералiзованих судом пiд впливом дослiджуваних сполук використовувалося як критерш протису-домноТ дм.
Результати та 1х обговорення
Вплив на розвинутий ПТЗ кiндлiнг.
Результати дослщжень протисудомноТ дм ксигерму-3 на розвинутий ПТЗ кiндлiнг виявили, що ксигерм-3 у дозi 570 мг/кг (ешвалент ЕД50 на моделi МЕШ) iстотно зменшував середню тяжкють судом з 4,9 бала у контролi до 3,6 бала в досл^ф (Р<0,05) [Табл. 1].
При введеннi ксигерму-3 у дозi 1100 мг/кг вiдзначався подiбний ефект, що й при введенш вальпроевоТ кислоти (450 мг/кг) або лев^ираце-таму (30 мг/кг).
Вплив на розвиток ПТЗ кндлнгу.
У наступнш серп дослав дослiджували вплив ксигерму-3 на розвиток судомноТ активностi за умов ПТЗ-кшдлшгу. Для цього, починаючи з першого дня введення ПТЗ, за 30 хв перед вве-денням конвульсанту тваринам вводили кси-герм-3 у дозi 570 мг/кг. У груш порiвняння вводили лев^ирацетам (30 мг/кг). Експерименти показали, що у тварин, що одержували ксигерм-3, вщзначалася статистично достовiрно менша ви-разнiсть судомних реакцш порiвняно з контролем, починаючи з 6-го введення тестованоТ дози ПТЗ (рис. 2, В). Генералiзованi клошко-тошчш напади у мишей, яким уводили ксигерм-3, а та-кож лев^ирацетам, викликати не вдавалося протягом 21-го дня введенням ПТЗ.
Разом з тим, пюля припинення введення до-слщжуваних сполук протягом 10-ти дшв, наступ-не перше введення тестованоТ дози ПТЗ викли-кало швидке зростання штенсивносп судомних
реакцш у тварин, як раыше отримували кси-герм-3, тодi як у груш мишей, що одержували левiтирацетам, вiдзначалося збереження проти-ешлептичного ефекту протягом цього часу i лише надалi вiдбувалося зростання тяжкост судом, якi не в^зняються iстотно вiд контролю (рис. 2, Б)
Таким чином, дослщження показали, що кси-герм-3 мае протисудомну дш, як на моделi роз-винутого ПТЗ-кшдлшгу, так i затримуе розвиток судомних реакцiй в умовах його формування. Разом з тим, як i бтьшють протиептептичних препаратiв, ксигерм-3 не виявляе антиешлепто-генноТ дй", т.як припинення введення ксигерму-3 супроводжувалося швидким наростанням штен-сивностi судомних реакцiй при ПТЗ-кшдлшгу.
Вплив на розвинутий кореальний кiндлiнг
Завданням наступноТ серп дослiдiв було дослщження впливу ново" сполуки i препаратiв по-рiвняння (карбамазепiн, вальпроева кислота, левiтирацетам) на ептептичну активнiсть в умовах моделi хронiчноТ епiлепсiТ - електростиму-ляцшного корнеального кiндлiнгу в щурiв. Вико-ристовували два пiдходи - дослщження впливу дослщжуваних сполук на судомну активнють в умовах сформованого кшдлшгу i на розвиток кн ндлшгу.
Результати дослiджень щодо впливу дослн джуваних сполук на судомну активнють при роз-виненому кiндлiнгу представлен в табл. 2 i свщ-чать про те, що ксигерм-3 у дозi 250 мг/кг (в/о) зменшував число щурiв з генералiзованими кло-нiко-тонiчними нападами, однак середня тяж-кiсть судом i Тх тривалiсть iстотно не змшювали-ся. Побiчних ефектiв ксигерму-3 у цш дозi у тварин не вщзначалося. Введення ксигерму-3 у бн льшiй дозi (570 мг/кг) викликало зменшення три-валостi судом i Тх середньоТ тяжкостi в груш [Табл. 2], а в дозi 1100 мг/кг ксигерм-3 мав такий самий протисудомний ефект, як i карбамазепш (72 мг/кг) та вальпроева кислота (450 мг/кг). При введены ксигерму-3 у дозi 1100 мг/кг у 30% тварин вщзначалася слабка аташя i зниження м'я-зевого тонусу. Результати дослiдiв також показали високу ефективнють нового протиептепти-чного препарату левiтирацетаму на моделi роз-винутого кiндлiнгу [Табл. 2].
Вплив на розвиток кореального кндлнгу
У наступнш серп експеримен^в дослщжували вплив щоденного введення ксигерму-3 на розвиток судомноТ активност в умовах моделi корнеального кшдлшгу. Для цього тваринам перед ко-жною тестуючою стимуляцiею вводили ксигерм-3 у дозах 250,0 i 500,0 мг/кг, а також препарат порiвняння левiтирацетам (30,0 i 60,0 мг/кг).
Дослiди показали, що введення ксигерму-3 у дозi 250 мг/кг призводило до затримки розвитку як перших судомних реакцш, так i генералiзова-них клоыко-тошчних нападiв. Так, для розвитку судомних реакцш штенсивнютю 3-4 бали було потрiбно значно бiльше число електростимуля-цш (5,0±0,8), нiж у контролi (2,0±0,4; Р<0,05),
[Табл. 3].
У груш тварин, яким вводили ксигерм-3 у дозi 500 мг/кг для формування нападiв штенсивнютю 5 балiв було потрiбно (22,4 ± 2,6) ЕС, що досто-вiрно бiльше, ыж у тварин контрольно! групи (13,6 ± 0,7; Р < 0,05), [Табл. 3].
Дослщження також показали, що лев^ираце-там дозозалежно гальмував розвиток судомноТ активност при корнеальному кшдлшгу в умовах його щоденного введення в дозах 30,0 i 60,0 мг/кг [Табл. 3].
Таким чином, експерименти показали, що ксигерм-3 мае протисудомну дш на моделi корнеального кшдлшгу, як в умовах сформованого кшдлшгу, так i при його розвитку. В останньому випадку протисудомн ефекти були бтьш вира-жеш, ыж в умовах розвиненого кшдлшгу та в умовах моделi МЕШ.
Аналiзуючи вплив новоТ сполуки кисгерм-3 на моделях хрошчноТ епiлептиформноТ активностi -ЕС i хiмiчного кiндлiнгу, можна зробити висно-вок, що ксигерм-3 виявляе протисудомну дш як на моделi розвинутого кшдлшгу, так i затримуе розвиток судомноТ активност в умовах формування кшдлшгу. Вщомо, що поведiнковi i елект-рографiчнi прояви ЕС кшдлшгу багато в чому вщповщають кл^чним комплексним пар^аль-ним судомам за умов скроневоТ епiлепсiТ [6, 7, 8], а хiмiчний кшдлшг, викликаний блокатором ГАМКа-рецепторiв - ПТЗ, використовуеться як модель первинно генералiзованоТ ептепсии [10, 11, 13]. Так, серед основних особливостей впливу ксигерму-3 як на хiмiчний, так i електростиму-ляцiйний кiндлiнг можна видтити: затримку зниження порога розвитку судомноТ активности збн льшення латентного перiоду перших викликаних судом, зменшення тяжкост та сповiльнення розвитку судомноТ активность Таким чином, викори-стання цих моделей ептептогенезу в нашому дослiдженнi дозволяе оцшити вплив ксигерму-3 на прояви стшкоТ епiлетиформноТ активностi, яка зберiгаеться протягом тривалого часу пюля ска-сування ешлептогенного стимулу, що е важли-вою вiдмiннiстю кiндлiнгу вiд моделей з постшно дiючим епiлептогеном. В останых досить важко вiдокремити змши в нейрональнiй активностi, пов'язанi безпосередньо з ешлептогенним впли-вом, вщ викликаних за цих умов слщових змiн [14]. Ще однiею важливою особливiстю кiндлiнгу е формування ч^ко визначеного локусу розвитку судомноТ активность Це дозволяе не тiльки порн вняти стiйкiсть рiзних структур мозку до розвитку кшдлингу, але й знайти можливi розходження в мехаызмах формування епiлептиформноТ акти-вностi в нейронах рiзних областей мозку [15]. Ць кавим е також i те, що збiльшення тривалостi ш-слярозрядiв i тяжкостi судором при перюдичнш стимуляцiТ вiдбуваеться лише до визначеного рiвня [10, 15]. По™ характеристики цих параме-трiв збер^аються незмiнними i не залежать вщ продовження чи закiнчення стимуляцiТ. Розвиток такого стану залежить вщ ктькосп застосованих
стимулiв при визначеному мiжстимульному ш-тервалi. Тривалють стимуляцп до настання "розвинутого кшдлшгу" може виступати як параметр, який характеризуе чутливiсть структур мо-зку до кiндлiнгу та впливу тих чи шших факторiв на його розвиток [17]. Так, в умовах розвинутого ПТЗ кшдлшгу ксигерм-3 зменшував прояви су-домного синдрому до 3,4 балiв по вщношенню до 4,7 у контролi. Особливютю ефектiв ксигер-му-3 на дослщжених моделях кiндлiнгу е те, що дози ксигерму-3, що мають протисудомну дш, були значно меншими, шж на моделях гострого судомного синдрому - МЕШ i ПТЗ-викликаних судом, представлених у попередшх дослщжен-
Формування ПТЗ кшдлшгу_
нях. Так, у дозi 250 мг/кг ксигерм-3 значно за-тримував розвиток корнеального кшдлшгу, тодi як на моделi МЕШ ксигерм-3 у зазначенш дозi не мав протисудомно""" дй". ЕД50 за умов МЕШ скла-дала 570 мг/кг. З цього виходить, що, якщо дш ешлептогену розподтити в часi i наносити повторы субконвульсивн стимуляци, то для галь-мування судомних реакцiй потрiбнi меншi дози антиепiлептогенних впливiв. Разом з тим кси-герм-3, як i бiльшiсть протиепiлептичних препа-ратiв (ПЕП), не мав блокувально" дм на процеси епiлептогенезу, що лежать в основi розвитку кн ндлшгу, а очевидно, лише маскував судомн прояви i затримував прояви кшдлшгу.
^ Днi
I_I_I_I_I_I_I_I_I_I_I_I_I_I_I_I_I_I_I_I_I
Введення ПТЗ (30 мг/кг, в/о)
Рис. 1. Схема формування пентиленететразолового к1ндл1нгу у мишей.
Таблиця 1.
Вплив ксигерму-3 та класичних протиеплептичних препарат1в на ¡нтенсивнють судомних реакцй за умов сформованого
пентилентетразолового к'тдл'тгу у мишей.
Сполуки, препарати Доза 1нтенсишсть судом (бали)
(мг/кг, в/чер) Контроль Дослщ
250 4,8 ± 0,2 4,8 ± 0,2
Ксигерм-3 570 4,9 ± 0,3 3,6 ± 0,1*
1100 4,7 ± 0,2 2,4 ± 0,2*
9,0 4,4 ± 0,3 4,2 ± 0,2
Карбамазепш 18,0 4,6 ± 0,2 4,4 ± 0,3
36,0 4,8 ± 0,1 3,8 ± 0,2*
150,0 4,6 ± 0,2 3,8 ± 0,3
Вальпроева кислота 295,0 4,8 ± 0,3 2,2 ± 0,2*
450,0 4,4 ± 0,2 1,2 ± 0,1*
15,0 4,6 ± 0,3 3,1 ± 0,2*
Левiтирацетам 30,0 4,8 ± 0,2 2,0 ± 0,3*
60,0 4,4 ± 0,2 0,8 ± 0,1*
Примтка: * - Р<0,05 - в1рог1дн1 розб'жност'1 пор1вняно з вдповдними даними в контрольних спостереженнях (АНОВА+Ньюман-Кулз тест).
Рис. 2 Вплив щоденного введення ксигерму-3 \ левтирацетаму на розвиток пентилентетразолового кндлнгу. В ус\х гру-пах псля 21-Г¡н'екцп введення препарат1в було припинено протягом 10 дн1в (вертикальна пунктирна л1н1я), а пот1м продов-жеш тестуюч/' стимуляцП' ПТЗ без введення досл1джуваних препарат1в.
Таблиця^ 2
Вплив ксигерму-3 i протиеплептичних npenapamie на судомну активнсть в умовах моделi сформованого корнеального кн-
длнгу.
Препарати Час тестування (год) Дози (мг/кг, в/чер) Тяжкють судом (бали)
Контроль 4,8 ± 0,4
Ксигерм-3 0,5 250 4,2 ± 0,2
570 3,3 ± 0,6
1100 1,7 ± 0,5*
Карбамазешн 0,25 9,0 4,8 ± 0,2
18,0 4,5 ± 0,4
36,0 3,6 ± 0,6
72,0 2,0 ± 0,8*
Вальпроат 0,5 80,0 5,0 ± 0
150,0 4,0 ± 0,7
300,0 3,1 ± 0,8*
450,0 1,4 ± 0,6*
Левiтирацетам 1,0 5,0 2,0 ± 0,2*
10,0 0,8 ± 0,2*
Примiтка: * - P<0,05 - вiрогiднi розбiжностi порiвняно з вiдповiдними даними в контрольних спостереженнях (АНОВА+Ньюман-Кулз тест).
Таблиця 3.
Вплив щоденного введення ново)' сполуки та левiтирацетаму на розвиток судомних реак^й за умов корнеального шндл'тгу в щур'в.
Групи Число стимуляцш, необхщне для розвитку судом штенсивнютю
1-2 бали 3-4 бали 5 балiв
Контроль 10,0 ± 1,4 2,0 ± 0,4 13,6 ± 0,7
Ксигерм-3 250,0 (мг/кг) 500,0 14,8 ± 1,2 20,6 ± 1,7* 5,0 ± 0,8* 6,9 ± 1,0* 20,2 ± 2,4* 22,4 ± 2,6*
Левiтирацетам 30,0 (мг/кг) 60,0 20,0 ± 1,8* 24,8 ± 1,2* 8,2 ± 1,6* 9,6 ± 1,2* 24,8 ± 2,6* 26,7 ±2,3*
Примiтка: * - P<0,05 - вiрогiднi розбiжностi порiвняно з в'дпов'дними даними в контрольних спостереженнях (АНОВА+Ньюман-Кулз тест).
Лггература
1. Шандра А.А. Дизрегуляция антиэпилептической системы. Ди-зрегуляционная патология нервной системы / А.А. Шандра, Л.С. Годлевский; ; Под ред. Е.И Гусева, Г.Н. Крыжановского. -М. : Медицинское информационное агентство, 2009. - С. 246- 11 274.
2. Weaver D.F. Basic principles of medicinal chemistry Epilepsy: a comprehensive textbook / D.F. Weaver, R. Sankar. - Philadelphia 12 : Lippincot t Williams & Wilkins, 2008. - Unit 8. - P. 1447-1455.
3. Vastyanov R.S. Experimental models of chronic epileptogenesis / R.S.Vastyanov, A.A. Shandra. - Abstracts of the 28th International 13. Epilepsy Congress. - Budapest, Hungary, 2009. - P. 213
4. Smith M. Discovery of antiepileptic drugs / M. Smith, K. Wilcox, H. White // Neurotherapeutics. - 2007. - № 4. - P. 12-17. 14.
5. Шандра А.А. Киндлинг и эпилептическая активность / А.А.Шандра, Л.С.Годлевский, А.И.Брусенцов - Одесса : Аст-ропринт, 1999. - 276 с.
6. Rowley N. M. Comparative anticonvulsant efficacy in the corneal 15. kindled mouse model of partial epilepsy: Correlation with other seizure and epilepsy models / N. M. Rowley, H. S. White. - Anticonvulsant Drug Development Program : Elsevier, 2010. - 315 p.
7. Matagne A. Validation of corneally kindled mice: a sensitive 16. screening model for partial epilepsy in man / A. Matagne, H. Klitgaard // Epilepsy Res. - 1998. - № 31. - P. 59-71.
8. Potschka H. Corneal kindling in mice: behavioral and pharmacological differences to conventional kindling / H. Potschka, W. Löscher // Epilepsy Res. - 1999. - № 37. - P. 17. 109-120.
9. Nasir S. Development and persistence of kindling epilepsy are impaired in mice lacking glial cell line-derived neurotrophic factor family receptor a2 PNAS / S. Nasir, A. Sharma, R. Khanam [et al.] // J. Neural Transm. - 2000. - № 97 (22). - P. 12312-12317.
Реферат
ВЛИЯНИЕ НОВОГО КСИЛАРАТНОГО КОМПЛЕКСА ГЕРМАНИЯ (IV) С ИОНАМИ КАЛИЯ НА ХРОНИЧЕСКУЮ СУДОРОЖНУЮ АКТИВНОСТЬ В УСЛОВИЯХ КИНДЛИНГА У МЫШЕЙ Варбанец Е.И.
Ключевые слова: ксигерм-3, судорожная активность, киндлинг.
Целью нашей работы была оценка противосудорожной активности нового комплекса ксигерма-3 на моделях хронической судорожной активности - електростимуляционном (корнеальном) и химическом (пентиленететразоловом) киндлинге. Обнаружено, что соединение бис(ц-ксиларато) дигидроксодиге-рманат (IV) калия ксигерм-3 в этих условиях достоверно уменьшает частоту возникновения и интен-
Шандра А.А. Формирование генерализованной судорожной активности у мышей при ежедневном введении коразола в подпороговых дозах / А.А. Шандра, Л.С. Годлевский, Н.Д. Се-менюк // Бюл. Экспериментальной. Биол. и медицины. - 1983. - Т. 95. - № 4. - С. 20-22.
Shandra A.A. Kindling 6: Penylentetrazol - induced kindling as a model of two forms of epilepsy / A.A. Shandra, L.S. Godlevsky // Springer. - 2005. - P.107-118.
Racine R.J. Modification of seizure activity by electrical stimulation / R.J. Racine // II Motor seizure.Electroencephalogr Clin Neurophysiol. - 1972. - № 32. - P. 281-294. Dhir A. Pentylenetetrazol (PTZ) Kindling Model of Epilepsy / A. Dhir // Current Protocols in Neuroscience. - 2012. - № 1. - P. 937.
Wlaz P. Frontal versus transcorneal stimulation to induce maximal electroshock seizures or kindling in mice and rats / P. Wlaz, H. Potschka, W. Loscher // Epilepsy Res. - 1998. - № 30. - P. 219229.
Szyndler J. Proteomics Analysis of Cerebral Cortex in Pentylene-tetrazol DPTZ) - induced Kindling Models Made by Ai Adenosine Receptor Knock-out Mice / J. Szyndler, P. Maciejak, D. Turzynska [et al.] // Medical research. - 2012. - № 2. - P. 212-231. Shandra A.A. Epileptic and antiepileptic systems interrelation as the systemic indicator of the complexity of epileptic activity manifestation during kindling / A.A. Shandra, L.S. Godlevsky, R.S. Vastyanov // Pan-Brain Neural network in epilepsy. Singapore : "Research Singpost", 2009. - P. 99-120.
Szyndler J. The effects of electrical hippocampal kindling of seizures on amino acids and kynurenic acid concentrations in brain structures / J. Szyndler, P. Maciejak, D. Turzynska [et al.] // J. Neural Transm. - 2012. - № 119 (2). - P. 141-149.
сивность проявлений судорожного синдрома как в условиях развившегося киндлинга, так и при развивающимся киндлинге, а также увеличивает латентный период проявления первых судорог (в сравнении с референс-препаратами - карбамазепином, вальпроевой кислотой и левитирацетамом), выраженность которых зависит от дозы.
Summary
INFLUENCE OF NEW XYLARATE GERMANIUM COMPLEXE (IV) WITH POTASSIUM ON CHRONIC SEIZURE INTENSITY IN KINDLING MODEL IN MICE Varbanets O.I.
Key words: xygerm-3, seizures, kindling.
The purpose of our work was to estimate anticonvulsive activity of new xylarate-3 germanium complex under different kindling models of chronic seizure activity (electrostimulating and drug-induced kindling). It has been found out the b/'s(^-xylarato) dihydrogermanate (IV) with potassium (xygerm-3) reliably diminishes the frequency of occurrence and intensity of seizure syndrome under these conditions and increases the duration of the latent period of the first seizures (by comparison to drug-references as carbamazepin, valproic acid and levetyracetam), which intensity depends on a dose.
УДК: 616.22-006.6+575 Гасюк Ю.А.
ЦИТОГЕНЕТИКА ПЛОСКОКЛ1ТИННИХ КАРЦИНОМ ГОРТАН1
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
За результатами цитогенетичних досл{джень визначено, що в комплексах плоскоклтинног ка-рциноми гортан гз зроговтням часто спостер{гаеться патолог{я профази мтозу у вигляд{ кон'югацп хромосом, яка на стадп метафази та анафази дае початок багатополюсному мтозу. В подальшому в результат1 патологи телофази утворюються пол{плогдн1 багатоядерн клти-ни. В комплексах плоскоклтинног карциноми гортан без зроговтня внасл{док фрагментацп ге-терохроматину в профазу, конденсацп гетерохроматину в метафазу та формуванню мтро-ядер в анафазу в{дбуваеться поетапна трансформац{я кл{тин в пол{плогдн1 або анеуплогдт. Кр{м того, в результат1 тших цитогенетичних змт, а саме кон'югацп хромосом в профазу, комкуватог метафази та появи в цитоплазм{ апоптозних ядерних тшець, в окремих дшянках пухлинних комплекЫв виникають явища паракератозу. В комплексах базальноклтинног карциноми гортан часто визначаеться кон'югац{я хромосом в профазу гз наступним нер{вном1рним розташуванням хромосом на метафазних пластинках. При подальшому нер{вном{рному розхо-дженнг хромосом в анафазу виникають трьохполюсн та багатополюсн м1този, в результат1 яких утворюються анеуплогдн1 клтини, що м1стять мтроядра.
Ключов1 слова: плоскокл1тинна карцинома гортани, цитогенетика.
Публ1кац1я е фрагментом плановоТ науково-дослщноТ роботи ВДНЗ УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» «Розробка нових медичних технологш в д1агностиц1 та лкуванж патологи верхых дихальних шлях1в», номер держреестраци: 0111 и006761.
Вступ
Злоякюы новоутворення виникають в результат необмеженоТ пролiферацiТ кл^инного клону, яка забезпечуеться певними особливостями не-опластичних кттин, а саме самодостатнютю в пролiферативних сигналах, зниженням чутливо-ст до рют-шпбуючих сигналiв та вщсутнютю ре-плкативного старшня (iмморталiзацN) [6; 7].
Висока пролiферативна активнють штин при неопластичних процесах супроводжуеться час-тими патолопчними мтозами, як складають 3046% та виникають внаслщок порушення функцп пухлинних супресорiв та протоонкогешв, що ре-гулюють кл^инний цикл. Патолопя мтотичного подту обумовлюе генетичну нестабтьнють неопластичних кл^ин, яка в свою чергу виникае внаслщок: зниження точност реплкаци ДНК та сегрегацп хромосом пщ час мтозу, порушень в системах репарацп пошкоджень ДНК, послаб-лення функцш чекпойн^в кттинного циклу, що активуеться у вщповщь на пошкодження геному,
а також послаблення шдукци апоптозу. Таким чином, генетична нестабтьнють дозволяе закрн пити в наступних рядах кл^инних генерацш рiз-номаштш змши геному неопластичних кл^ин [6; 9; 10; 13; 15; 16].
Отже, в результат генетичноТ мшливосп та селекци, яка виникае в ходi пухлинноТ прогресп, в популяци кл^инного клону постшно виникають та вщбираються все бтьш автономн та агреси-вн субклони [6; 7; 14; 16; 18].
В залежност вщ наслщш вс форми патоло-гiчних мiтозiв умовно розподiляють на три групи: полтлощы, анеуплоТднi та мiтози, як виклика-ють апоптоз [3; 5; 8].
Площнють хромосомного набору в ракових кл^инах являе собою надважливу прогностичну ознаку, яка корелюе iз агресивнiстю пухлинного процесу, чутливiсть карциноми до опромшення та хiмiотерапiТ, частотою виникненням рециди-вiв, а також виживанням хворих [1; 4; 11; 12; 17].
В зв'язку з цим, важливе прогностичне зна-
