CC BY
24
В1СНИК
Укр<
агнсъког медичног стоматолог1чног' академш
УДК 616.8-009.24-092.9:615.221
К0РД1АМ1Н0ВА МОДЕЛЬ ЕП1ЛЕПТИЧНИХ НАПАД1В У ЩУР1В
Саник Л.О.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Украшська медична стоматолопчна академ1я"
Автор пропонуе простий та доступный метод гострого моделювання судомних етлептичних напад1в у щур1в. В рол1 етлептогену використовували корд1амт. В досл1дах доведено його ефек-тивтсть, розраховано оптимальну дозу препарату, запропоновано шкалу для в1зуальног оцнки важкост1 ешлептичних напад1в.
Ключов1 слова: корд1амш, коразол, ептептоген, модель етлептичних судом.
Вступ
Ептепая е найбтьш поширеним розладом функцм головного мозку i одним з найчастших захворювань взагалк Поширенють enmenciT ста-новить 1- 1,2% у дорослих i близько 5% у д1тей. Число хворих на ептепаю на планер становить не менше 30 млн. Незважаючи на ycnixn сучас-но1 д1агностики i лкування, проблеми enmenci'i не втратили свою актуальнють. Потребують по-дальшого вивчення питання патогенезу i патоге-нетичного лкування enmenci'i i етлептичних си-HflpoMiB [1,15]. Але вивчення деяких питань патогенезу та патоморфологп при етлептичних нападах у живих людей е неможливим, що по-требуе проведения дослав на лабораторних тваринах [11,12,13,14].
1снуе велика ктькгсть експериментальних моделей enmenci'i, використовуваних як для досл1 -дження патоф!зюлопчних мехаызм1в розвитку ептептичноТ активност1, так i проведения фар-маколопчних дослщжень. 1снують також модел1 хрон1чного ептептичного синдрому. Bei ix можна подтити на TaKi групп: вщтвореы за допомогою електричних або xiMi4Hnx вплив1в, генетичы та модел1 in vitro [2]. Модель enmenciT, яка вщтво-рюеться електростимуляц1ею мозку, потребуе спец1ального техычного обладнання, так само як i модел1 з локальним введениям етлептогену (речовини, яка викликае ептептичы судоми) у мозок. Бтьш простим i доступним у виконаны е моделювання enmenci'i за допомогою системного введения ептептогеыв. У рол1 ептептогеыв можуть використовуватися таю речовини: кора-зол (пентилентетразол), кокаТн, лщокаш, ткро-токсин, пенщилш (бензилпенщилЫу натр1ева сть), карбахол, птокартн, агон1сти рецептор1в збуджуючих амЫокислот - NMDA, ка'шова кислота [3].
Багато po6iT присвячено гострш та хроычнш моделям enmenci'i ¡з використанням саме кора-золу [4,6,7,8]. Коразол чинить ептептогенний ефект, блокуючи хлорний канал рецептор1в ГАМК i порушуючи тим самим ГАМК- ерпчний гальм1вний контроль у головному мозку [6]. Коразол (1,5-пентаметилентетразол, пентилентетразол) на TenepirnHM час не використовуеться в медичнм практик, заборонений для ктычного використання i не входить в перелк лкарських 3aco6iB. Але аналопчний за д1ею препарат - кор-fliaMiH (25% р-н д1етиламщу ыкотиновоТ кислоти, ыкетамщ) floci широко використовуеться i е до-
ступним .
коразол KopfliaMiH C10-H14-N2-0
C6-H10-N4
Н2С
/СИ2—СИ2
С^ \
\
СН2— СН2
N
Обидва препарати вщносяться до групи ана-лептиюв i чинять збуджуючу д\ю в першу чергу на судиноруховий та дихальний центри головного мозку, а у великих дозах стимулюють моторш зони кори головного мозку i викликають судоми. В л1тератур1 не зустр1чаеться опису KopfliaMiHO-В01 модел1 enmenci'i, хоча препарат е близьким за своею д1ею до коразолу.
Метою нашоТ роботи стала апробац1я впливу корд1ам1ну на лабораторних тварин, експериме-нтальне пщтвердження його дм як етлептогену, розробка модел1 етлептичних судомних напад1в методом системного введения препарату.
Матер1али та методи дослщження
Проведено дв\ cepi'i дослав на 32 щурах-самцях лшп BicTap масою 200-240 г , BiKOM 3-4 Mic., на 6a3i акредитованого BiBapira УМСА. Bei тварини були здоровими, знаходилися на стан-дартизованому рацюы вигодовування. Для екс-перименту користувалися ампульованим препаратом «KopfliaMiH» 25% р-н д/iH.. виробництва «Фармацевтична компаыя Здоров'я» (УкраТна). Розчин корд1ам1ну розводили 0,9% р-ном натр1ю хлориду до 1 мл безпосередньо перед використанням, вводили внуршньоочеревинно в одна-кових умовах (в один i той же час доби, у лабо-paTopii з однаковою осв!тленнютю, волопстю, температурою й шумовим фоном). Пюля ¡н'екцЛ конвульсанта щур1в спостер1гали в умовах вть-Hoi поведшки протягом 60 хв.
1нтенсивн1сть судом оцшювали в1зуально в балах за власною модифка^ею ¡снуючих шкал [9,10].
В таблиц! 1 приведено нашу модифка^ю шкали оцшки судомних напад1в, суть якоТ поля-гае у видтены окремоТ оцшки (6 бал1в) для ле-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
тальних судом, осктьки в нашому експеримент1 викликае судоми, але не спричиняе смерть тва-важливим було розрахувати дозу препарату, яка рин внаслщок ешлептичного статусу.
Таблиця 1.
Шкала оцшки ептептичних нападав у щур1в
0 бал1в Вщсутнють судомноТреакцпна введения ептептогену
1 бал Завмирання, тремор в1брис \ голови, мюклоычш посмикуванням окремих груп м'яз1в морди й шиТ.
2 бали Клошчш судоми м'яз1в тулуба й кшц1вок, хвоста.
3 бали Пщйом на задш кшц1вки - "поза кенгуру", падшня на животик ¡/або повторы кпонуси м'яз1в передых кшц1вок.
4 бали Генерал1зоваш кпошко-тошчн1 судоми з падшням тварин на б1к, вегетативними роз-ладами й пюлянападноюдепреаею.
5 бал1в Повторы генерал1зоваш клоыко-тошчш пароксизми ¡з падшнями, прикусом язика.
6 бал1в Смерть тварини внаслщок сери напад1в/ептептичного статусу.
В першш cepi'i дослав проводили niflöip дози препарату для вщтворення судомних напад1в. Оцшю-вали вплив р1зних доз корд1амшу на тяжкють ептептичних напад1в у щур1в. Результати експерименту вщображеш в таблиц! 2.
Таблиця 2.
Вплив pi3Hux доз KopdiaMiHy на тяжкють ептептичних Hanadie у щур1в
Доза корд1- Ктькють Ктькють тварин Середня тяжкють на- Ктькють летальних
ам1ну мг/кг тварин 13 судомами паду в балах ВИПЭДК1В
маси Т1ла усього
1000 3 3 6 3
500 6 6 5,16 3
330 7 7 3,71 0
200 7 3 1,57 0
Доза 1000 мг/кг викликала 100% летальнють.
Доза 500 мг/кг спричиняла 50% летальнють.
Доза 200 мг/кг у 60% тварин судом не викликала.
Як видно ¡з таблиц! № 2, оптимальною конвульсогенною дозою ¡з 100% судомним ефектом \ без ле-тальних випадюв виявилась доза 330 мг корд1амшу на 1 кг маси тта щура.
В другш серпдослщ1в використовували встановлену нами оптимальну дозу корд1амшу (330мг/кг) для викликання ептептичних судомних напад1в у 16 щур1в. При цьому у вах щур1в викликались ептептич-ш судомш напади. Характеристика вираженооп цих судомних напад1в вщображена в таблиц! 3.
Таблиця 3.
Вираженють судомних нападав у щур1в пюля введения корд/ам/ну (330мг/кг)
Вираженють судомних напад1в, бали
0 1 2 3 4 5 6
Ктькють тварин 0 1 3 3 5 4 0
Як видно з таблиц! 3, у вах щур1в спостер1га-лись ептептичш напади, переважали виражеш судомш прояви (4-5 бал1в). Середня тяжкють на-пад1в 3,94 бали.
Таким чином вважаемо, що нами експеримен-тально побрано оптимальну дозу корд1амшу для моделювання ептептичних судомних напа-д1ву щур1в.
Висновки
Корд1амш, як \ коразол може бути використа-ний для вщтворення ептептичних судомних на-пад1в в експериментк
Характеристика судомних реакцш у щур1в при корд1амшовш модел1 ептептичних напад1в зб1га-еться з такою при коразоловш модели як це описано в л1тературк
Для моделювання ептептичних судомних на-пад1в у щур1в оптимальною дозою корд1амшу вважаемо 330 мг/кг маси тта.
Л1тература
1. Бурд Г.С. Международная классификация эпилепсии и основные направления ее лечения // Журн. невропатологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. -1995.-T.95, №3.-С.4-12.
2. Веретенников H.A., Куликова Д.А., Панин В.М., Корочкин Л.И. Биологические аспекты эпилепсии: морфологические и молекулярные исследования аудиогениой эпилепсии // Успехи современной биологии. -1996. - T.116, № 4. -С.407-417.
3. Дамбинова С.А. Нейрорецепторы глутамата. - Л.: Наука, 1989. - 143 с.
4. Карпова М. Н. Влияние системного введения антител к глутамату на судорожную реакцию мышей C57B1/6, подвергшихся пентилентетразоловому киндлингу // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2007. - Т. 143, № 6. - С. 611-613.
5. Олейник A.A. Опиатные механизмы поведенческих нарушений при пикротоксиновом киндлинге. -Автореферат дис. к.м.н. -Одесса, 1997. -23 с.
6. Ребров И.Г. Влияние классических конвульсантов на Cl-проводимость ГАМК[А]-рецепторного комплекса мембран клеток коры головного мозга животных на ранней стадии киндлинга // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2007. - Т. 143, № 1. - С. 17-19.
Том 8, Выпуск 4
129
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
7. Соломония Р. Влияние мио-инозитола на судороги, вызванные пентилентетразолом и каиновой кислотой у крыс // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2007. - Т. 143, № 1. - С. 64-66.
8. Соломония Р. Влияние олеамида на судороги, вызванные у крыс пентилентетразолом - // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2008. - Т. 145, № 2. -С.185-187 .
9. Шандра А.А., Годлевский Л.С., Брусенцов А.И. Киндлинг и эпилептическая активность. - Одесса: Астропринт, 1999. - 191с.
10. Шандра О.А. Фармаколопчний кшдлшг як модель досль дження функцюнування мозку за умов норми та патологи // Одеський медичний журнал. -1998. -№2. -С. 13-26.
11. De Deyn P.P., D'Hooge R. Animal models of focal epilepsy // Acta Neurol. Belg. -1999. -Vol.99, №4. -P.222-225.
12. Engelborghs S., D'Hooge R., De Deyn P.P. Pathophysiology of epilepsy // Acta Neurol. Belg. -2000. -Vol.100, №4. -P.201-213.
13. Loscher W. Animal models of epilepsy for the development of antiepileptogenic and disease-modifying drugs. A comparison of the pharmacology of kindling and post-status epi-lepticus models of temporal lobe epilepsy // Epilepsy Res. -2002. -Vol.50. - №1-2. - P.105-123.
14. Loscher W. Animal models of drug-resistant epilepsy // No-vartis Found Symp. -2002. - Vol.243. - P. 149-159.
15. Loscher W. Current status and future directions in the pharmacotherapy of epilepsy // Trends Pharmacol. Sci.- 2002. -Vol.23, №3. -P.113-118.
Реферат
КОРДИАМИНОВАЯ МОДЕЛЬ ЭПИЛЕПТИЧЕСКИХ ПРИПАДКОВ У КРЫС Саник Л.А.
Ключевые слова: кордиамин, коразол, эпилептоген, модель эпилептических судорог.
Автор предлагает простой и доступный метод острого моделирования судорожных эпилептических припадков у крыс. В качестве эпилептогена использовался кордиамин. В опытах показана его эффективность, рассчитана оптимальная доза препарата, предложена шкала для визуальной оценки тяжести эпилептических припадков.
Summary
CORDIAMIN MODELING OF EPILEPTIC SEIZURE IN RATS Sanik L.A.
Key words: cordiamin, pentylenetetrazol, epileptogen, epileptic seizure modeling.
The author offers simple and approachable method of acute epileptic seizure modeling in rats. Cordiamin was used as epileptogen. Experiments have proved its effectiveness, the dosage of cordiamin has been calculated, and the scale for the visual estimation of epileptic seizure severity has been worked out.
УДК: 615.214
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХ0ТР0ПНИХ ВЛАСТИВ0СТЕЙ П0Х1ДН0Г0 2-0КС01НД0Л1Н-3-ГЛ10КСИЛ0В01 КИСЛ0ТИ Сидоренко А.Г., Луценко Р.В.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Укра'шська медична стоматолопчна академ1я"
Досл{джено психотропт enacmueocmi нового похгдного 2-окситдолт-3-глюксиловог кислоти (Э-38) в нейpoеmoлoгiчнux модельних тестах у дoзi 12 мг/кг маси тша, яку уводили внутр0нъо-очеревинно. Через 1 годину вивчали поведтково-емоцшт реакцп в тестах xpеcmoпoдiбнuй прит-днятий лaбipuнm, чорно-бша камера i тест1 Порсолта. Встановлено, що субстанщя Э-38 вияв-ляе анксиоактивуючу i антидепресивну активтстъ
Ключов1 слова: noxiflHi 2-оксо1ндолш-3-глюксиловоТ кислоти, анксиоактивуюча i антидепресивна дт.
Загальномедична значимють проблеми пошу-ку нових речовин з психотропними властивостя-ми обумовлена великою ктькютю поб1чних ефе-кт1в (невиб1рковють дм викликае залежнють, по-рушують сон, координацш рух1в та ¡н.) у наявних лкарських речовин [3]. Також значна розповсю-дженють псих1чно1 \ неврозопод1бноТ патолог^' серед населения з тенденц1ею до 1Т хрон1чного переб1гу, здатн1сть провокувати та загострювати соматичы захворювання вимагае розширення арсеналу наявних лкарських засоб1в [2].
Для ефективного скрин1нгу потенц1йних психо-тропних засоб1в бажано використовувати дек1ль-ка р1знопланових повед1нкових моделей, оск1ль-ки експериментальна тривожн1сть мае гетеро-генний характер \ завжди е супутником емоцш-ного стресу [7]. В той же час дослщжуваы суб-станци можуть виявляти р1зну чутлив1сть у модельних умовах експерименту [6]. Використову-
ван1 тести повинн! вщповщати наступним крите-р1ям: в1дтворювати етюлопю, нейроф1з1олог1чне п1д^рунтя \ симптоматичн1 прояви, як1 под1бн1 до кл1н1чного переб1гу патолог1| у людей, а також мати специф1чн1сть \ чутлив1сть для дослщжу-ваних речовин [14].
Для вивчення нейропсихотропноТ активност1 сполук були використан1 стандартн1 психофар-маколог1чн1 тести, анал1з яких базуеться на до-сл1дженн1 спонтанно! повед1нки при помщенш тварин у незнайоме для них середовище, тобто створення емоц1йно1 стресовоТ ситуац1| [13].
Мета роботи - вивчити психотропн1 властивос-т1 нового похщного 2-окси1ндол1н-3-гл1оксилово1 кислоти в нейроетолопчних модельних тестах.
Матер1али 1 методи досл1джень Експерименти виконан1 на 90 бтих статевозр1-лих щурах-самцях л1нИ' Вютар масою 150 - 200 г.
