CC BY
20
3. Генарук С.А. Антропогенш змiни в люах Укранських Карпат та ïx наслщки / С.А. reHcipyK, О.В. Максимець // Науковi працi Лiсiвничоï академп наук Украïни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украïни. - 2004. - Вип. 3. - С. 17-21.
4. Горшенин Н.М. Эрозия почв в горнолесной зоне Карпат / Н.М. Горшенин // Почвоведение. - 1959. - № 11. - С. 28-33.
5. Захаров П.С. Эрозия почв и меры борьбы с ней / П.С. Захаров. - М. : Изд-во "Колос", 1971. - 191 с.
6. Киселевский-Бабинин Р.Г. Гидрологические особенности бурых лесных почв под насаждениями разного возраста в зоне дубово-буковых лесов Карпат / Р.Г. Киселевский-Баби-нин // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Вид-во "Урожай". - 1965. - Вып. 3. - С. 151-160.
7. Сакали Л.И. Тепловой и водный режим Украинских Карпат / Л.И. Сакали, Л.В. Дмит-ренко, Е.Н. Киптенко, П.М. Лютик / под ред. Л.И. Сакали. - Л. : Гидрометеоиздат, 1985. - 218 с.
8. Чубатий О.В. Прсьга люи - регулятори водного режиму / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1984. - 104 с.
Яковишин В.М., Юхновский В.Ю. Снегонакопление в лесных экосистемах Буковины
Исследован характер накопления снега и промерзания почвы под пологом насаждений разного возраста, состава и полноты для определения количественных показателей поступления влаги в почву во время снеготаяния. Выявлены корреляционные связи между таксационными показателями буково-пихтовых насаждений и их снегоаккумулирующие свойства.
Ключевые слова: снегонакопление, плотность снега, запас воды в снегу, поверхностный сток, возраст, полнота, бук, пихта.
Yakovyshyn V.M., Yukhnovskiy V.Yu. Snow accumulation in the forest ecosystems of Bukhovyny
It's researched the character of snow accumulation and soil freezing under canopy of stands of different age, composition, and density for determination of quantitative indices of ward moisture during snow break. It's found out the correlation relationships between main indices of beech-fir stands and their snow accumulative properties.
Keywords: snow accumulation, snow compactness, stock of water in snow, runoff, age, density, beech, fir.
УДК 630*435 Доц. А.Д. Кузик, канд. фЬ.-мат. наук -
Львгвський ДУ безпеки життедшльностг
ВПЛИВ НИЗОВО1 ПОЖЕЖ1 НА НАСАДЖЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1
Дослщжено наслщки впливу низово! пожежi на насадження сосни звичайно!, яга призвели до зниження життездатност дерев. В ушкоджених вщ вогню дерев вияв-лено змши не лише вiзуальнi, а i в значеннях бюметричних, електрофiзiологiчних та термiчних показниюв, зокрема зi збшьшенням ступеня ушкоджень спостер^алося зменшення маси хво!, зростання iмпедансу та зменшення поляризацшно! емност прикамбiального комплексу тканин, зниження бюпотенщалу, зростання температури поверхш стовбурiв ж^вняно з температурою Грунту. Низова пожежа вплинула на вологють Грунту та рiвень рН, що також негативно впливае на життездатшсть рослин.
Ключовг слова: люова пожежа, сосна, iмпеданс, поляризацшна емшсть, бюпо-тенщал, температура, Грунти.
Щд час вщпатв трави поблизу люових насаджень, люосмуг та парюв вогонь нерщко переходить у проспр тд наметом, спричиняючи люову поже-жу. Внаслщок цього знищуеться люова тдстилка, наземний ярус трав'яних
рослин, кущiв, шдросту, зазнають ушкоджень дерева. У Малому Полюс у весняний перюд, незважаючи на заборону, майже на всш територп здшсню-валися вщпали. Для 1х л^щаци залучали сили i засоби, якi не завжди вчасно змогли запобiгти знищенню та пошкодженню зелених насаджень. Окремi дерева знищувалися повшстю, iншi зазнали незначного ураження, яке може призвести до подальшо! 1х загибелi.
Особливо небезпечним е вогонь для молодих дерев, яю мають тонку кору. Вони зазнають ушкоджень вщ вогню низово1 пожежi навiть низько1 ш-тенсивностi. Дослiдженням впливу пожеж на лю присвячено багато робiт. У [1] зазначено, що пожежi не завжди призводять до повного знищення дерева, а завдають травм, внаслщок яких дерево ослаблюеться, порушуеться цирку-ляцiя води та поживних речовин, що призводить до подальшого всихання, ураження шюдниками та грибами i загибелi. Найбiльш небезпечним е термiч-ний вплив на камбiй, який спричиняе його загибель при на^ванш до темпе-ратури 54-57 °С. Найбiльше пошкоджуеться камбiй у молодо1 сосни та iнших хвойних дерев. У вщ понад 50 роюв вогонь низово1 пожежi не завдае знач-них ушкоджень дереву внаслщок наявностi товсто1 кори, яка мае низьку теп-лопровiднiсть. У [2] здшснено огляд пiроекологiчних властивостей сосни звичайно!, зокрема 11 пожежостiйкостi. При цьому розрiзняеться вплив поже-жi на фiзiологiчний стан та життездатнють. Наведено результати полiгонних дослiджень температури камбто в разi пожеж слабко1 та сильно1 штенсивнос-тi, яю свiдчать про збiльшення часу на^вання та зменшення максимально1 температури iз збiльшенням товщини кори. Зазначено, що в разi нагрiвання камбiю до температури 50°С вiдбуваеться порушення фiзiологiчних процесiв, якi з часом вщновлюються, а внаслiдок нагрiвання до температури понад 60 °С у наступш два роки вiдбуваеться ушкодження дерева шюдниками i його вiдмирання. Шд час дослiдження дерев пiсля пожежi неможливо безпо-середньо визначити, до яко1 температури нагрiвся камбiй. Тому застосовують методи, за допомогою яких встановлюють як iнтенсивнiсть пожежi, так i фiзi-ологiчнi змiни у деревг Iнтенсивнiсть пожежi визначають за висотою нагару та згоршим запасом опаду [3]. Про вплив вогню на фiзiологiчнi процеси в де-ревi свiдчать як зовнiшнi ознаки (всихання хво1 [4], наявнiсть трщин та про-горань кори), так i рiзноманiтнi показники життедiяльностi дерева. До таких показниюв належать електрофiзiологiчнi (iмпеданс, поляризацiйна емнiсть прикамбiального комплексу тканин, бюпотенщал [5-11]), термiчнi (температура камбт, стовбура та температурний градiент [12-15]), бiометричнi (маса хво1нок [11]) та iн.
Пожежа впливае не лише на дерева, а i на Грунт, тдстилку та трав'яне покриття. Шд впливом високих температур знищуеться шар опаду, тдстилки та гумусу, зазнае змш пдролопчний режим, пiдвищуеться рiвень рН, змь нюеться видовий склад та ряснють трав'яних рослин [16-18]. Цi змши також впливають на зростання дерев, а тому 1х потрiбно враховувати тд час дослi-дження впливу пожеж на 1хнш життевий стан.
Мета роботи - дослщження впливу низово1 пожежi на насадження сосни звичайно1.
Застосовували електрофiзiологiчнi, бiометричнi, електрофiзичнi та ль сотаксацшш методи. 1мпеданс та поляризацiйну емшсть прикамбiального комплексу тканин визначали за допомогою вимiрювача опору та щдуктив-ностi иТ-601 на частотi 800 Гц. Вимiрювання здiйснювали за допомогою електродiв, розташованих на вiдстанi 2 см, яю заглиблювали у стовбур з тв-шчно! сторони на глибину 1 см. Бiопотенцiал вимiрювали за допомогою мультиметра БТ-838. Температуру поверхш Грунту та поверхнi кори дерев визначали з твшчно! сторони за допомогою шфрачервоного термометра 0М1150Л. Масу 100 хво1нок (сухих та зелених) визначали за допомогою ла-бораторних терезiв. Вологiсть Грунту визначали за допомогою вологомiра МГ-44. Температуру Грунту, рiвень рН та стутнь зволоження визначали за допомогою комбшованого приладу КС-300В. Висоту нагару визначали за до-помогою рулетки.
Дослщження проводили 29 квиня 2012 р. на територп Малого Полiсся у 104 кварталi Бутинського лiсництва на мiсцях пожеж^ яка вiдбулася у бе-резш цього року. Об'ектами дослiджень були насадження сосни звичайно! вь ком 10 роюв, якi зазнали впливу вогню та високо1 температури. Метеороло-гiчнi умови пiд час випробувань: температура повггря 29,8 °С, вщносна воло-гiсть повiтря 28,3 %, швидкiсть вiтру 0,2-0,8 м/с, атмосферний тиск 989,7 гПа.
Для дослщження вибрано за ступенем ушкодження три групи дерев з 10 представниками в кожнш: частково ушкодженi - 2, сильно ушкоджеш -3 та усохлi - 4. З метою порiвняння дослiджено також контрольну групу з 10 неушкоджених дерев - 1, яю не зазнали впливу пожежг Деякi бiометричнi показники кожно1 з груп дерев та характеристики ушкоджень наведено в табл. 1. За висотою нагару встановлено, що дерева групи 2 зазнали впливу пожежi низько1 та подекуди середньо1 штенсивносп, групи 3 - середньо1 та подекуди низько1 iнтенсивностi, а групи 4 - високо1 iнтенсивностi [3]. Маса сухих хво1нок зменшувалася зi зростанням ступеня ушкодження. Маса живих хво1нок також була в 1,3-1,5 разiв вищою в групi неушкоджених дерев порiв-няно з частково та сильно ушкодженими. Незначне збшьшення маси живих хво1нок у грут 3 порiвняно з 2 пояснюеться бiльшими бiометричними показ-никами групи, зокрема дiаметром стовбурiв.
Табл. 1. Деят бюметричт показники груп дерев сосни звичайноТза ступенем
ушкодження та ознаки ушкодження
№ Група дерев Д1аметр, см Висота нагару, см Частка сухо! хво! в крон1, % Маса 100 хво!нок, г
живих сухих
1 Неушкоджет (контроль) 9,62±0'74 0 0 5,34±1-14 0
2 Частково ушкоджеш 6,14±1-45 49±13,6 8,2±3'4 3,76±и'49 1,81±и'35
3 Сильно ушкоджеш 7 44±0,35 51±11'6 51,0±15'2 3,90±М3 1,69±0'2'
4 Усохт 5,72±1'50 178±85'6 100 0 1,62±0'24
Стутнь ушкодження можна ощнити не лише за часткою сухо1 хво1 в крош та 11 масою, а i за електрофiзiологiчними показниками: iмпедансом, по-ляризацiйною емнiстю прикамбiального комплексу тканин та бюпотенщ-
алом. Оскшьки всихання розпочиналося з нижнiх гшок крон, тому вимiрю-вання iмпедансу та поляризацшно! eмностi здiйснювали для стовбурiв кожного дерева на рiзних висотах (0,1 м i 1,3 м). Бiопотенцiал визначали мiж ко-реневою шийкою та точкою на стовбурi на висотi 1,3 м. Результати наведено в табл. 2. За значеннями електрофiзiологiчних показниюв можна оцшити життeздатнiсть дерева. Зростання iмпедансу свiдчить про порушення волого-обмiну в прикамбiальних тканинах вздовж стовбура, яке у нашому випадку е наслiдком впливу високих температур тд час пожежi. Про зменшення воло-гостi, проте не лише вздовж стовбура, а i в напрямку до середини, також свщ-чить i зменшення поляризацшно! емностi. Зростання бiопотенцiалу свiдчить про збшьшення iнтенсивностi процесiв вологообмiну в дерев^ Бiопотенцiал стовбура вiдносно коренево! шийки е негативним.
Табл. 2.1мпеданс та поляризацшна емшсть у групах дерев сосни звичайноТ
за ступенем ушкодження
№ Група дерев 1мпеданс на висот Н, кОм Поляризацшна емшсть на висот Н, нФ Бюпо-тенщал, мВ
¿=0,1 м Н=1,3 м Н=0,1 м Н=1,3 м
1 Неушкоджет (контроль) 157,3±52'9 131,4±35'8 148,0±28'3 174,6±2',' 59,8±8,0
2 Частково ушкоджеш 372,5±115-1 176,3±/6'3 124,2"',' 143,0±29,6 47,6±10,6
3 Сильно ушкоджеш 209,6±'3,8 175,0±20'4 99,0±12'8 134,0±28,8 29,6±5,4
4 Усохт 297,6±'9'' 193,6±91'1 116,0±31'2 116,6±2М 18,2±2,3
Виявлено, що зi зростанням ступеня ушкодження дерев iмпеданс мае тенденщю до зростання, а поляризацшна емшсть - до зменшення (рис. 1). 400т
й
О
350 300 250 200150 100 50 0
р. / \ У . / ■ ---"*
У 7 / V
ИГ
■550 е -♦■■ 1мпедане на
£ висот! 0,1 м
-450 ь -*- Поляризашйна
г Ф Я! емшсть на
■350 висот! 0,1 м
■250 'В л со -е- 1мпеданс на висот! 1,3 м
■150 о, к Поляризашйна
6 емшсть на
■50 висот! 1,3 м
Групп дерев
Неу шкод жен! Частково Сильно Усохл! у шкод жен! ушкоджен] Рис. 1. Залежтсть шпедансу та поляризащйноТ емност1 прикамбшльного комплексу тканин стовбура сосни, вимiряних на висотi 0,1 м i 1,3 м, вид ступеня ушкодження пожежею
Проте у грут 2 незначно ушкоджених дерев спостершалося бшьш значне зростання iмпедансу порiвняно з групами 3 i 4, особливо на висоп 10 см, що, на нашу думку, зумовлене штенсивним видшенням живицi в ниж-нiй частиш стовбурiв дерев ща групи тд лубом. У групах 3 i 4 видiлення живицi не спостершалося, що е наслiдком ди високих температур. Щд час ви-мiрювання поляризацшно! емностi подiбного ефекту не спостер^алося, що свiдчить про вщмшшсть бiофiзичноl природи цих показникiв. 1з зростанням
ступеня ушкодження спостер^алося зменшення бiопотенцiалу. Для усохлих дерев цей показник становив 18,2±2,3 мВ, що втричi менше, шж у контрольнiй групi. Окрiм цього, слщ зазначити, що значення iмпедансу на висотi 1,3 м пе-ревищуе вiдповiдний показник на висот 0,1 м в усiх групах. Для поляриза-цшно1 eмностi спостер^аеться протилежна залежнiсть. Це свiдчить про бшь-шу вологiсть деревини сосни на висот 1,3 м, шж поблизу коренево1 шийки.
На штенсившсть фiзiологiчних процесiв вологообмiну вказуе й такий показник, як температура камбж>, зменшення яко1 вiдбуваeться внаслiдок охолодження водою, яка надходить ксилемою вщ корешв, а також внаслiдок трансшрацп. Для вимiрювання температури камбiю у [13, 15] здшснювали просвердлювання отворiв у корi. Проте у [14] доведено, що зi зростанням життездатносп рослин зменшуеться не лише температура камбто, а i поверхш кори, хоча у меншому дiапазонi. Для усохлих дерев температура поверхш стовбура повинна бути близькою до температури пов^я, а для життездат-них - дещо нижчою. Ми здшснили вимiрювання температури поверхнi стов-бурiв на висотах 0,2, 0,5, 1 i 1,3 м, температури поверхш Грунту, а також температури Грунту на глибиш 0,1 м (табл. 3).
Табл. 3. Температури стовбурiв у групах дерев сосни звичайноТза ступенем
ушкодження, поверхш Грунту та фунту на глибиш 0,1 м
№ Група дерев Температура стовбура на висот Н, °С Температура поверхш Грунту, °С Температура Грунту на глибиш 0,1 м, °С
Н=0,2 м Н=0,5 м Н=1 м Н=1,3 м
1 Неушкодже-т(контроль) 23,30±0'76 25,32±0'90 26,10±0'24 26,22±0'46 24,50±0'92 14±1-0
2 Частково ушкоджеш 27,34±1'91 29,00±1,08 29,36±1'09 29,54±0'73 26,40±1'16 17±1-0
3 Сильно ушкоджеш 22,20±0'48 22,70±0'64 22,90±0'64 23,00±0'56 21,56±0'30 15±1'0
4 Усохт 27,40±1'96 28,80±М8 29,36±1-09 25,44±1'1' 23,86±122 16±1-0
Температури стовбурiв з швшчно! сторони в ушх групах дерев, як зазнали впливу пожеж^ е вищими, шж поверхш Грунту. Це зумовлено кон-вективним теплообмшом. Характерним е те, що зi збшьшенням висоти температура шдвищуеться. Лише у груш усохлих дерев шсля зростання до висоти 1 м на висот 1,3 м спостер^аеться зниження температури Це зниження вщбуваеться у кожному представнику групи. Проте температура на цш висо-тi для вшх представникiв перевищуе температуру поверхнi Грунту. Для неуш-коджених дерев на висот 0,2 м спостерiгаеться зниження температури порiв-няно з температурою поверхш Грунту, а на шших висотах температура зрос-тае зi збiльшенням висоти. При обчисленнi рiзниць мiж середнiми температурою на поверхш стовбурiв та Грунту в групах 2,3 та 4 спостер^аеться значна нерiвномiрнiсть, на яку вказують великi значення коефiцiентiв варiацil, у не-ушкоджених деревах цей показник в 2-2,5 разiв менший (табл. 4).
Нерiвномiрнiсть температур свiдчить про неоднакову життездатнють дерев, пошкоджених пожежею внаслiдок рiзного ступеня 1х ураження. Ос-
кiльки на життездатшсть рослин впливають rрунтовi умови, зокрема воло-гiсть та трофнють, оцiнено деякi параметри Грунтв, визначеш безпосередньо в мiсцях зростання кожно! з груп дерев. Результати наведено в табл. 5. Табл. 4. Р1зниця мж середньою температурою стовбурiв i температурою
Грунту на глибиш 0,1 м
№ Група дерев Изниця температур, °С Стандартне в1дхилення, °С Коефщент вар1ацп, %
1 Неушкоджеш (контроль) 11,24±0'38 0,55 4,88
2 Частково ушкоджеш 11,81±116 1,52 12,84
3 Сильно ушкоджеш 7,70±0'5' 0,80 10,38
4 Усохт 11,77е1-15 1,46 12,41
Табл. 5. Волог^п п Грунту та рiве нь рН на глибит 0,1 м
№ Група дерев Волопсть Грунту Ивень рН
% ступшь зволоження Грунту
1 Неушкоджеш (контроль) 70,14±8'90 5 (дуже вологий) 8,0±0'5
2 Частково ушкоджеш 45,88±10'66 2 (сухий) 7,5±0'5
3 Сильно ушкоджеш 38,34±2'99 2 (сухий) 7,5±0'5
4 Усохт 11,77±1-15 1 (дуже сухий) 7,5±и'5
Волопсть Грунту зменшуеться на дшянках iз бiльшим ушкодженням дерев. На дшянщ, яка зазнала пожежi високо! iнтенсивностi (висота нагару понад 1,5 м), Грунт дуже сухий. Причиною цього е висока температура, три-валий перюд вiдсутностi опадiв та невелика давшсть пожежi (до 2 мiсяцiв). Тому засихання дерев е наслщком не лише ураження вогнем та високими температурами, а i недостатньо! зволоженост Грунту.
На дiлянках, якi зазнали дп пожежi, у Грунтi вiдбулося зменшення рiв-ня рН. Хоча за даними багатьох дослщжень, наприклад, у [16-18], кислот-нiсть мае знижуватися внаслiдок мшералiзацп пiдстилки та гумусу, цього не вщбулося. Причиною шдвищення кислотностi, на нашу думку, е дiя високо! температури на Грунт, що пiдтверджуе результати дослщжень, описанi в [19], якими встановлено, що в разi нагрiвання тдстилки та Грунту до 200 °С вщбу-ваеться зростання кислотностi, а за дп вищих температур кислотнють зменшуеться. Проте виявлене нами зростання кислотносп Грунту на дшянках, яю зазнали пожежi, - явище тимчасове. На наш погляд, рiвень рН через певний перiод зросте внаслщок процесiв фшьтрацп водних розчишв продуктiв горш-ня пiсля опадiв.
Висновки. Дiя високих температур i полум'я низово! пожежi впливае на життездатшсть дерев, оцшювання яко! потрiбно здiйснювати як за вiзуаль-ними ознаками, так i за бюметричними, електрофiзiологiчними та темпера-турними показниками дерев, а також за станом Грунтв, зокрема волопстю. Незважаючи на близью значення висоти нагару на деревах у групах 2 та 3, ушкодження вщ люово! пожежi рiзняться мiж собою, що свщчить про ло-кальний характер процешв перебiгу низово! пожежi. У разi незначного ушкодження спостерiгаеться штенсивне видiлення живицi у нижнiй частиш стов-бурiв, якi зазнали уражень, що св^ить про намагання дерева вщновити
життездатшсть. На цей процес вказуе велике значення iмпедансу прикамбь ального комплексу тканин у rpyni 2 на виссш 0,1 м. Зменшення вологи Грунту, спричинене низовою пожежею, пов'язане 3i знищенням опаду та тдстил-ки. Разом з тимчасовим зменшенням piвня рН це додатково ускладнюе вщ-новлення дерев пiсля пожеж.
Л1тература
1. Мелехов И.С. Влияние пожаров на лес / И.С. Мелехов. - М.-Л. : Гослестехиздат, 1948. - 126 с.
2. Фуряев В.В. Пироэкологические свойства сосны обыкновенной в Средней Сибири / В.В. Фуряев, Е.А. Фуряев // Хвойные бореальной зоны. - 2008. - Т. XXV, № 1-2. - С. 103-108.
3. Про затвердження Правил пожежно! безпеки в люах Укра1ни / Держком. люового гос-подарства Укра!ни: 27.12.2004 р., № 278 // Офщшний вюник Укра!ни. - К., 2005. - № 13. - С. 321. - (Нормативний документ Державного комггету люового господарства Укра!ни. Наказ).
4. Плугатар Ю.В. Люов1 пожеж1 та люогосподарсью заходи з вщновлення люових фор-мацш у Прському Криму / Ю.В. Плугатар, В.В. Папельбу // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.12. - С. 28-34.
5. Рутковский И.В. Электрофизиологический метод определения состояния древесных растений / И.В. Рутковский // Вестник сельскохозяйственной науки. - 1965. - № 4. - С. 35-38.
6. Криницький Г.Т. Про методику використання електрофЫолопчних показниюв для визначення життездатносп деревних рослин / Г.Т. Криницький // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : м1жв1домч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1992. - Вип. 23. - С. 3-10.
7. За!ка В.К. Дiелектpичнi показники сосни звичайно! на pадiацiйно забруднених тери-тоpiях / В.К. За!ка // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.1. - С. 12-15.
8. Лавний В.В. Електpофiзiологiчнi показники тдросту деревних порщ / В.В. Лавний, Г.Т. Криницький // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.17. - С. 86-90.
9. Карсаева М.А. Физиологическая оценка устойчивости лиственницы сибирской в Среднем Поволжье / М.А. Карасева, В.Н. Карасев, А.А. Маторкин // Хвойные бореальной зоны. - 2003. - Вып. 1. - С. 27-35.
10. Криницький Г.Т. Електpофiзiологiчна реакщя сосни звичайно! на добування живиц / Г.Т. Криницький, В.П. Галушка // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.2. - С. 8-13.
11. Криницький Г.Т. Вщтворення коршних деревосташв у грабово - соснових сyдiбpо-вах природним шляхом / Г.Т. Криницький, О.Г. Криницька, В.Г. Мазепа // Науковий вюник НУБШ Укра!ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Укра!ни, 2010. - Вип. 152, Ч. 2. - С. 139-146.
12. Радченко С.И. Температурные градиенты среды и растения / С.И. Радченко. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1966. - 390 с.
13. Маторкин А.А. Комплексная экспресс - диагностика физиологического состояния pinus silvestris L. при формировании семенных участков и плантаций / А.А. Маторкин, В.Н. Карасев, М.А. Карасева // Хвойные бореальной зоны : теоретич. и научно-практ. журнал. -Красноярск. - 2011. - Т. XXVIII, № 1-2. - С. 78-82.
14. Бусыгин Г.В. Диагностика жизнеспособности деревьев по температурным параметрам / Г.В. Бусыгин, В.Н. Карасев, М.А. Карасева // Лесной комплекс: состояние и перспективы развития : матер. V Междунар. научно-техн. конф., Брянск, 1-30 ноября 2005 г. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.science-bsea.narod.ru/2005/leskomp _2005/busygin.htm.
15. Маторкин А.А. Совершенствование методов отбора деревьев хвойных пород при формировании насаждений : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 - "Лесоведение и лесоводство, лесные пожары и борьба с ними" / А.А. Маторкин. -Йошкар-Ола, 2009. - 22 с.
16. Цибарт А.С. Влияние пожаров на свойства лесных почв Приамурья (Норский заповедник) / А.С. Цибарт, А.Н. Геннадиев // Почвоведение. - 2008. - № 7. - С. 783-792.
17. Макарычев С.В. Послепожарные изменения почв и особенности флоры гарей равнинных сосновых лесов Алтайского края / С.В. Макарычев, А.А. Малиновских, А.Г. Болотов, Ю.В. Беховых // Ползуновский вестник. - 2011. - № 4-2. - С. 107-110.
18. Краснощеков Ю.Н. Влияние контролируемого выжыгания шелкопрядников на свойства дерново-подзолистых почв в Нижнем Приангарье / Ю.Н. Краснощеков, Э.Н. Валедник, И.Н. Бескоровайная, С.В. Верховец, Е.К. Кисиляхов, В.В. Кузьмиченко // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 2005. - № 2. - С. 16-24.
19. Прокушкин А.С. Влияние нагревания не органическое вещество лесных подстилок и почв в условиях эксперимента / А.С. Прокушкин, И.В. Токарева // Почвоведение. - 2007. - № 6. - С. 698-706.
Кузык А.Д. Влияние низового пожара на насаждения сосны обыкновенной
Исследованы последствия влияния низового пожара на насаждения сосны обыкновенной, которые привели к снижению жизнеспособности деревьев. В поврежденных от огня деревьев выявлены изменения не только визуальные, но и в значениях биометрических, электрофизиологических и термических показателей, в частности с увеличением степени повреждений наблюдалось уменьшение массы хвои, рост импеданса и уменьшения поляризационной емкости прикамбиального комплекса тканей, уменьшение биопотенциала, увеличение температуры поверхности стволов по сравнению с температурой почвы. Низовой пожар повлиял на влажность почвы и уровень рН, что также негативно влияет на жизнеспособность растений.
Ключевые слова: лесной пожар, сосна, импеданс, поляризационная емкость, биопотенциал, температура, почва.
Kuzyk A.D. Effects of ground fires on pine plantations
The article is devoted to research aimed at the impact of fires on pine stands that lead to a decline in the viability of the trees. In the trees injured from the fire, changes were detected not only in visual appearance, but also in the values of biometrical, electrophysiological and thermal indicators, in particular, the increasing rate of damage of the trees leads to a reduction in needle mass, growth by impedance and decrease of polarization capacity of nearcambial tissue complex, decrease of biopotential as well as growth of stem surface temperature in comparison with the temperature of the soil. Impacts of ground fires on soil moisture and pH levels, also adversely affect the viability of the plants.
Keywords: wildfire, pine, impedance, polarization capacity, biopotential, temperature, soil.
