CC BY
21
8. Антипов И. Е. Развитие теории и совершенствование радиометеорных систем связи и синхронизации / Антипов И. Е., Коваль Ю. А., Обельченко В. В. - Харьков : Коллегиум, 2006. - 308 с.
9. Гужва Ю. Г. Синхронизация часов по сигналам «ГЛО-НАСС» / Гужва Ю. Г., Геворкян А. Г., Богданов П. П., Овчинников В. В. // Радионавигация и время. -1994. - № 1. - С. 11-14.
10. Антипов И. Е. Исследование стабильности канала прямой видимости в городских условиях / Антипов И. Е., Бондарь Е. Ю., Коваль Ю. А., Нестеренко Г. В., Тка-чук А. А. // Материалы 7-й Междунар. научно-практической конф. «Современные информационные и электронные технологии» (СИЭТ-2006). - Одесса, 2006. -Т. 1. - С. 214.
11. Бондарь Е. Ю. Об использовании сверхширокополосного радиоканала прямой видимости в задачах высокоточного сличения шкал времени / Бондарь Е. Ю., Нестеренко Г. В. // Материалы 17-й Междунар. крымской конф. «СВЧ-техника и телекоммуникационные технологии» (КрыМиКо'2007), Севастополь, 1014 сентября 2007 г. - Севастополь, 2007. - С. 257258.
12. Кащеев Б. Л. Распространение сигналов синхронизации / Кащеев Б. Л., Коваль Ю. А., Кундюков С. Г. // Д1-ловий кур'ер. - 1998. - № 36. - С. 7 ; Зв'язок. - 1998. -№ 38. - С. 4.
13. Кащеев Б. Л. О возможности использования радиометеорного канала для синхронизации национальной сети связи Украины / Кащеев Б. Л., Коваль Ю. А., Кундюков С. Г. // Зв'язок. - 1999. - № 5. - С. 32-36.
14. Антипов И. Е. Прием телевизионных сигналов времени и частоты по метеорному радиоканалу / Антипов И. Е., Бавыкина В. В., Коваль Ю. А. [и др.] // Радиотехника : всеукр. межвед. науч.-техн. сб. - 2001. - Вып. 117. - С. 42-45.
15. Домбругов Р. М. Телевидение : учебник для студентов вузов / Домбругов Р. М. - Киев : Вища школа, Головное изд-во, 1979. - 176 с.
Надшшла 6.10.2008
Виконано анал1з можливостей методу загального охвату (МЗО) для високоточноЧ синхротзацп стандар-mie часу i частоти в межах прямоi видимост1. Оцтено дощльн1сть використання для вимiру зрушення шкал часу i частоти взаeмокореляцiйно'i обробки сигналiв. Проаналiзовано можливiсmь використання mелевiзiйних сигналiв для реалiзацi'i МЗО.
The analysis of a "common view" method capabilities for highly precise synchronization of standards of time and frequency on radio channels of di-rect visibility is carried out. The rationality of the method implementation for measuring time scales shifts and intercorrelational signal processing fre-quency is being estimated. The possibility to use television signals for reali-zation a "common view" method is analyzed.
УДК 621.396.931
Д. М. Шза, 0. П. Залевський, Б. М. Бондарев
ВПЛИВ НЕЛ1Н1ЙНИХ СПОТВОРЕНЬ НА ЕФЕКТИВН1СТЬ РОБОТИ АДАПТИВНИХ ПРОСТОРОВИХ ТА ПОЛЯРИЗАЦ1ЙНИХ Ф1ЛЬТР1В
Проведено аналiз ефекmивносmi роботи просторово-го та поляризацшного фiльmра в умовах дп потужних активних шумових завад. Отримат залежносmi коефi-щенту придушення в просторовому фiльmрi вiд потуж-носmi акmивноi завади, що дie, шляхом iмimацiйного мо-делювання та в ходi натурного експерименту. Запро-поновано алгоритм розширення динамiчного дiапазону РЛС, який засновано на оцтках рiвня завади з подаль-шим адаптивним синхронним керуванням рiвня завад на входах просторового фiльmра.
ВСТУП
Сучасш бойов1 дп з застосуванням ав1ацп характеризуются широким використанням засоб1в радюпро-тиди. Завдяки бурхливому розвитку електрошки, вдосконалюються i засоби радюпротиди: зростае ефек-тивна потужшсть випромшення, збтьшуються мож-ливоси щодо створення рiзних титв завад, яю мо-жуть бути використаш в бойових дiях. В якосп по-становниюв завад, як правило, застосовують потуж-ш та надпотужш генератори шумових сигналiв, яю
© Шза Д. М., Залевський О. П., Бондарев Б. М., 2009
можуть бути розмщеш на лтках чи автомобтях або бути розмщеш стацюнарно.
Для захисту вщ засобiв радюпротиди в РЛС вико-ристовують адаптивш просторово(поляризацшно)-ча-совi фтьтри, що дозволяють пригшчувати активш завади. В якосп просторових фiльтрiв використову-ються адаптивш антенш решики та автокомпенсатори завад, в якосп часових фiльтрiв, часто використову-ють пристро! допплерiвськоl фшьтрацп. Але впровад-ження адаптивних просторових фiльтрiв в реальш радюлокацшш системи не призвело до реалiзацil !х потенцшних можливостей.
За час проведення випробувань та експлуатацп в зонах бойових конфлжпв РЛС, в яких при побудовi було застосовано просторово(поляризацiйно)-часовi фтьтри було виявлено, що в умовах впливу активних шумових завад з високою потужшстю ефектив-шсть пригшчення завад та видтення корисних сиг-налiв суттево знижуеться. Зниження ефективностi пригнiчення завад попршуе ефективнiсть виявлення корисних сигналiв iз прийнято! сумiшi та веде до збтьшення кiлькостi хибних тривог.
30
ISSN 1607-3274 «Радюелектрошка. 1нформатика. Управл1ння» № 1, 2009
Д. М. Шза, О. П. Залевський, Б. М. Бондарев: ВПЛИВ НЕЛ1Н1ЙНИХ СПОТВОРЕНЬ НА ЕФЕКТИВН1СТЬ РОБОТИ АДАПТИВНИХ ПРОСТОРОВИХ ТА ПОЛЯРИЗАЦ1ЙНИХ Ф1ЛЬТР1В
ПОСТАНОВКА ЗАДАЧI
В л!тератур! е велика к!льк!сть публ!кац!й, прис-вячених досл!дженню ефективност! роботи просторо-вих, часових та просторово-часових ф!льтр!в при вплив! на них активних, пасивних чи комб!нованих завад. Також !снуе багато праць, присвячених про-ходженню потужних сигнал!в кр!зь приймальний тракт, досконально досл!джен! явища !нтермодуля-ц!йних спотворень [1], виникнення комб!нац!йних частот, впливу потужного сигналу на п!дсилювач!. Але, незважаючи на велику к!льк!сть публ!кац!й, практично в!дсутн! результати досл!джень ефективност! роботи просторово-часових ф!льтр!в в умовах !нтенсивно1 радюпротидп. Певним виключенням е робота [2], але в н!й проведено анал!з обмежень, обу-мовлених нел!н!йними ефектами при формуванн! вагових коеф!ц!ент!в ф!льтр!в.
Розглянемо вплив на вх!дний п!дсилювач (нел!-н!йну систему) двох вузькосмугових сигнал!в. Один з вузькосмугових сигнал!в е корисним сигналом, в!д-битим в!д ц!л!, а !нший е вузькосмуговою завадою:
ис( = х (ео8 (ю + фс( £)), из( V = У( V (юз* + Фз( *)),
де ис(*), из(*) - корисний та завадовий сигнал, в!д-пов!дно, х(Ь), у(£) - ампл!туда корисного сигналу та завади, юс, юз та фс(0, фз(0 - частота та фаза корисного та, в!дпов!дно, завадового сигнал!в. Таким чином, на вход! п!дсилювача д!е адитивна сум!ш корисного та завадового сигнал!в
^вх(*) = из{*) + ис(*) .
Як в!домо, прох!дну характеристику нел!н!йного елементу з достатньою точн!стю можна апроксимува-ти пол!номом
т
«вих( = X а]ивх( ,
1 = 0
гово' завади. Для цього перенесемо прох!дну характеристику так, щоб робоча точка знаходилася у початку координат, тобто в ну л!, та апроксимуемо про-х!дну характеристику:
«вих) = Л ивх) = а0 + а1ивх(*) + а2и1х( О + - + апКх(*) =
= £ аСтХ(Г) ут -1 (* ) С08 ;(юс* + фс(* )) С08 т - ;(юз * + Фз( *)) ,(1)
1 = 0
де Ст = , т ' ...., т е 0, 1, 2, ... - бшом!альн! коеф!-т 1 (т - ])!
ц!енти.
1з виразу (1) можливо зазначити, що в випадку нелшшно! характеристики п!дсилювача (т > 2), оги-наюча вих!дного сигналу на несуч!й частот! являе собою складну комб!нац!ю коливань х(*) та у(*). Також сл!д в!дзначити, що чим б!льш! ампл!туди сигнала х(*) та у(*), тим б!льше буде член!в пол!нома, та тим складн!шою стае функц!я гвих(*).
Зазвичай для спрощення анал!зу в !нтерполяц!йно-му пол!ном! достатньо обмежитись трет!м ступенем. Тод! пол!ном можна записати у наступному вигляд!
[3]:
«вих(*) = а22 [х2( *) + у2(*)] +
+ а2Х(Ь)у(Ь) С08((юс - Юз) * + фс(Ь) - фí(Ь)) +
Г 3 2 3 3 1
+ а)х(*) + 2а3х(*)у (*) + 4а3х (V) со8((юс)* + фс(*)) +
Г 3 2 3 3 1
+ I а 1У (+ 2 а3У( ^х (*) + 4 аъу (¿)| сое ((Юз) * + фз(*)) +
3 2
+ 4а3у( х ) С08((2юс - Юз) * + 2фс(- фí)) +
32
+ 4а3х(у )сое((2юз -юс)* + 2фз(- фс)) +
+ а-2х ) у ) со8 ((Юс + Юз) * + фс ) + ф^ *)) +
а3 3 а3 3
+ "4"х( со8(3Юс * + 3фс(*)) + "4"у( *) со8(3Юз* + 3фз(*)) +
+ 3ах( *)у2(*)со8((2Юз - Юс) * + 2фз(*) + фс(*)) +
+ 3а х2( *) у (* ) со8 (( 2 Юс + Юз) * + 2фс( *) + фз(* )). (2)
де а1
параметри апроксимаци.
Проанал1зуемо, що буде на виход! п1дсилювача при вплив! на вход! корисного сигналу та вузькосму-
На рис. 1 зображено спектр вих!дного сигналу 5(ю) при перевантаженому п!дсилювач!, за умови апрокси-мац!' перех!дно' характеристики п!дсилювача пол!-
Рисунок 1 - Спектр сигналу на виход1 тддсилювача в режим1 обмеження
Рисунок 2 - Схема просторового фгльтра
номом 3-го ступеня. Можна зазначити, що спектр вих!дного сигналу на багато ширший, н!ж на вход!. Також з (2) видно, що частина спектра на частот! ко-рисного сигналу е складною функщею, що залежить в!д корисного та завадового сигналу на вход!. Таким чином, при проходженн! сигнал!в, як! перевищують динам!чний д!апазон приймальних канал!в адаптивного ф!льтра, в спектрах вих!дних сигнал!в виникають ком-б!нацшн! та !нтермодуляцшн! складов!, що спотворю-ють спектр корисного сигналу та завади.
Оц!нимо вплив нел!н!йних спотворень на ефек-тивн!сть роботи просторового ф!льтра, при вплив! потужно! шумово'1' завади, що перевищуе динам!чний д!апазон вх!дного п!дсилювача. Для цього, проведемо математичне моделювання роботи просторово-частот-ного ф!льтра з врахуванням нел!н!йних спотворень, що виникають у вх!дних п!дсилювачах. Припустимо, що к!льк!сть додаткових канал!в адаптивного просто-рового ф!льтра дор!внюе одиниц!. В якост! вх!дного впливу застосуемо модель активно! шумово!' завади з широким та вузьким спектром. На рис. 2 наведено схему, за якою проводилось моделювання.
Математична модель активно! шумово! завади яв-ляе собою випадковий процес з нормальним законом розпод!лу, дисперс!ею ст2 та нульовим середшм
р (х) = —1= ехР (-:т 2
Моделювання обмеження спектру активно! завади було зроблено шляхом пропускання активно! шумо-во! завади кр!зь смуговий ф!льтр з заданими параметрами. В якост! математично! модел! смугового ф!-льтру було використано цифровий ф!льтр з ск!нче-ною !мпульсною характеристикою (С1Х-ф!льтр), який було розраховано виходячи !з параметр!в завади, яку треба було отримати на вход! приймальних канал!в.
На рис. 3 позначено х(п) - вх!дн! часов! в!дл!ки, Н(и) - коеф!ц!енти ф!льтра, у(п) - вих!дн! в!дл!ки.
Рисунок 3 - Ф1льтр з сктченою гмпульсною характеристикою
и 3.5
Рисунок 4 - Приклади амплШудних характеристик:
сущльна лш1я - основний канал, пунктирна л1шя -додатковий канал
В якост! математичних моделей приймальних трак-т!в основного та додаткового канал!в були викорис-тан! модел! посл!довно з'еднаних п!дсилювач!в та смугових ф!льтр!в. Виходячи з того, що необх!дно визначити характер зм!ни ампл!туд на виход! п!дси-лювального пристрою, потр!бно зд!йснити перех!д в!д прох!дно! характеристики активного пристрою до ампл!тудно! характеристики. В якост! приклад!в на рис. 4 наведен! експериментальн! ампл!тудн! характеристики !нтерполяц!йних пол!ном!в для основного та додаткового канал!в:
32
1607-3274 «Радюелектрошка. 1нформатика. Управл1ння» № 1, 2009
Д. M. Шза, О. П. Залевський, Б. М. Бондарев: ВПЛИВ НЕЛ1Н1ЙНИХ СПОТВОРЕНЬ НА ЕФЕКТИВН1СТЬ РОБОТИ АДАПТИВНИХ ПРОСТОРОВИХ ТА ПОЛЯРИЗАЦ1ЙНИХ Ф1ЛЬТР1В
^вих_осн( t) = о, 9 • UBX( t) - 0, 26 • U(t)2X + + 0, 025 • U( t
U(t)виХ_ДоД = 0, 88 • U(t)вХ - 0, 26 • U(t+
+ 0, 025 • U(t
Також треба в!дм!тити наявн!сть в математичн!й модел! незалежних власних шум!в приймач!в основного та додаткового канал!в. В якост! модел! шум!в використано випадковий процес з нормальним законом розпод!лу. Математичн! модел! сигнал!в на виход! п!дсилювач!в мають вигляд:
Uосн( t) Uвих_осн( t ) + U вл. шум1в_осн' UДод( t) = ^^вих_дод( t) + ^вл. шум!в_дод .
Для вид!лення корисного сигналу з сум!ш! на виход! п!дсилювача сигнал пропускають кр!зь узгодже-ний смуговий ф!льтр, який налаштований на частоту корисного сигналу. В якост! математично'1' модел! смугового ф!льтра було обрано цифровий С1Х-ф!льтр з заданою смугою пропускання, модель такого ф!ль-тра була описана рашше.
Математичну модель формувача квадратурних скла-дових можна подати у вигляд! наступних математич-них вираз!в:
Re[i] = U[ ti] • cos (л - i/2), Im[i] = U[ti] • sin(^ i/2),
де i - номер елемента розр!знення по дальност!, U [ ti ] - вх!дна напруга, Re та Im - квадратурн! складов! прийнятих сигнал!в.
Математична модель пристрою фазово'' ф!льтрацп, що являе собою дискретне перетворення Фур'е мае вигляд
X(k) = £ Mn*X(n)*W[
(n, k) N ,
де X(k) - значення сигнала на виход! k-го фазового ф!льтра; k - номер фазового ф!льтра 0 < k < N - 1; Mn - вагов! коеф!ц!енти ф!льтра; N - число пер!о-д!в зондування в пачц!; X ( n ) = Re[ n ] + /Im[ n] - лу-на-сигнали (реальна та уявна квадратурш складов!) для N пер!од!в зондування кожного элемента роз-р!знення по дальност!; n - номер пер!оду зондування;
ттт(П, k) _ -j(2nnk)/N _ (2nnk\ . (2nnk
WN = = cos^ —n~) - j*sin^—
- фазовий множник.
В якост! просторового ф!льтра використано автокомпенсатор завад. Особлив!стю побудови математич-но1 модел! автокомпенсатора е те, що для зниження впливу пасивно'' завади на налагодження просторово-
часового ф!льтра, обчислення коеф!ц!ента кореляцй виконувалось по завадах, як! д!ють на виходах од-но!мених фазових фильтр!в, максимально в!ддале-них в!д нульового (тобто по складов!й активно' за-вади, яка д!е у 180° ф!льтр!). Кр!м того, для змен-шення впливу пасивно'' завади, як це показано в нижче наведених формулах (3) та (4), обрахування квадратурних складових коеф!ц!ент!в кореляцй' та ва-гових коеф!ц!ент!в автокомпенсатора виконувалось починаючи з двосотого дискрета дальност!, де !нтен-сивн!сть пасивно'' завади значно спадае
455
£ Re = £ (Xoki*Xdki + Yoki*Ydki),
i = 200 455
£ Im = £( Yoki* Xdki - Yoki*Ydki),
i = 200
455
£Mdki = £(Xdki + Ydki ), (3)
де Xoki, Xdki - значення реально' складово'' завади для 180-градусного ф!льтра основного та додатково-го канал!в, Yoki, Ydki - значення уявно' складово' сигнала для 180-градусного ф!льтра основного та до-даткового канал!в.
Компенсац!я завадових сигнал!в моделювалась за формулою
U oki - K* U dki = = (Xoki - KRe*Xdki + KIm* Ydki) + + j*(Yoki - KRe* Ydki - KIm*Xdki),
де U oki, U dki - комплексна ампл!туда завад в основному та додатковому каналах; Xoki, Yoki, Xdki, Ydki - реальна та уявна частини складових в!дл!к!в (для кожного дискрета дальност!) основного додаткового канал!в, KRe, KIm - значення реально' та уявно'' складових вагових коеф!ц!ент!в
KRe = (£ Re )/(£ Mdki2 ), K,m = (£ Im)/(£ Mdki2 ).
(4)
П!сля проходження просторового ф!льтра (п!сля компенсацп завади) - розраховувався модуль сигнала на виход! кожного ф!льтра по кожному дискрету дальност!:
Ai = л/Re2 + Im2
Надал! !нформац!я про модул! використовувалась для обчислення середньоквадратичного значення р!в-ня активно!' завади на виход! просторового ф!льтра,
n = 0
PAÂIOEËEKTPOHIKA TA TEËEKOMÔHIKAÔIÏ
нeoбxiднoгo для oцiнки кoeфiцieнтa пpидyшeння aê-тивнo'i зaвaди в пpocтopoвoмy фiльтpi.
РЕЗУЛЬТАТИ МОДЕЛЮВАННЯ
Умoви мoдeлювaння 6УЛИ пpийнятi нacтyпними: cepeдньoквaдpaтичнe знaчeння влacниx шyмiв пpий-мaльниx кaнaлiв - 10 мВ, дiaпaзoн peгyлювaння го-тyжнocтi зaвaди вiд 0 дo 60 дБ, динaмiчний дiaпa-зoн пpиймaльниx тpaктiв 40 дБ, кiлькicть фaзoвиx кaнaлiв в пpиcтpoï дoпплepiвcькoï фiльтpaцiï - 8.
Peзyльтaти мoдeлювaння нaвeдeнi нa pиc. 5, дe пyнктиpнoю кpивoю вкaзaнo зaлeжнicть кoeфiцieнтa пpигнiчeння Кп вiд нopмoвaнoгo пo влacним шyмaм piвня вyзькocмyгoвoï зaвaди (А/ = 20 МГц), a cy-щльгою кpивoю - для шиpoкocмyгoвoï зaвaди (А/ = = 0,6 ГГц). Пpoaнaлiзyвaвши pиc. 5, мoжливo вщ-мгги-ти, ùo eфeктивнicть пpигнiчeння задади в пpocтopoвoмy (пoляpизaцiйнoмy) фiльтpi пoчинae cyттeвo змeншyвa-
тиcь пpи впливi пoтyжнoï задади. 3a peзyльтaтaми мo-дeлювaння вcтaнoвлeнo, ùo змeншeння кoeфiцieнтa пpигнiчeння шyмoвoï зaвaди виникae зa нaявнocтi нeлiнiйниx пepeтвopeнь пpи пepeвищeннi зaвaдoю ди-нaмiчнoгo дiaпaзoнy пpиймaльниx тpaктiв PËC.
Kpiм iмiтaцiйнoгo мoдeлювaння aвтopaми пpoвeдe-нo eкcпepимeнтaльнi дocлiджeння впливу нeлiнiйниx cпoтвopeнь нa eфeктивнicть aдaптивниx фiльтpiв в yмoвax iнтeнcивнoï paдioпpoтидiï. В xoдi eкcпepимeн-ту бyлo зaдiянo oднy з cyчacниx PËC тa пocтaнoвник пoтyжнoï шyмoвoï зaвaди. Ha pиc. б зoбpaжeнo cxeмy пpoвeдeння eкcпepимeнтy. В якocтi пocтaнoвникa шу-мoвoï зaвaди бyлo зacтocoвaнo пocлiдoвнo з'eднaнi ге-rnpaTOp шyмoвoгo cигнaлy, фiльтp зi cмyгoю пpo-пycкaння, щo мoжe peгyлювaтиcя, пpoмiжний тдот-лювaч, кepoвaний aтeнюaтop, пoтyжний пiдcилювaч тa pyпopнy aнтeнy. Cмyгoвий фiльтp зaбeзпeчyвaв фopмyвaння aктивнoï зaвaди з нeoбxiднoю шиpинoю me^pa. Kepoвaний aтeнюaтop викopиcтoвyвaвcя для
Кп,д&
Î5-
V
0 i 0 20 В » 4 о : 0
IJ ЗЭЕ &Í.WJUE. Л. Efywii Б ,Д Б
Pucунoк 5 - Çaëeœmcmb кoeфiцieнma ^т^тчення шумoвoÏ зaвaдu вiд ïï piвня (peçyëbmamu мoделювaння)
Pucунoк б - Cxемa npoведення нamуpнoгo екcnеpuменmу
Кпд Б
33-îl-
\ 4
14"
0 (i 2D зс (1 Cl
Usa в ад wAJ вл. m yMi Б ,д Б
Pucунoк 7 - Зaлежнicmь кoефiцieнma npuгнiчення шумoвoÏ зaвaдu вiд ïï piвня (нamуpнuй екcnеpuменm)
34
ISSN 1607-3274 «Paдioeлeктpoнiкa. Iнфopмaтикa. Упpaвлiння» № 1, 2009
О. В. Томашевський, В. В. Погосов: ПРО КРИТЕРП ЕФЕКТИВНОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ 1НТЕГРОВАНИХ М1КРОСХЕМ НА ЕТАП1 ВИРОБНИЦТВА
регулювання потужност! активно'' завади. В якост! вим!рювального комплексу було використано РЛС, що мала в сво'й структур! просторовий ф!льтр з ос-новним та додатковим каналами приймання.
Результати експериментальних досл!джень наведен! на рис. 7, де пунктирною кривою наведено за-лежн!сть коеф!ц!ента пригн!чення Кп в!д р!вня вузь-космугово'' завади (А/ = 20 МГц), а суц!льною кривою - широкосмугово'' завади (А/ = 0,6 ГГц).
Пор!вняння експериментальних результат!в з результатами моделювання, при якому було враховано динам!чний д!апазон реальних приймальних канал!в, дае п!дстави зробити висновок щодо ''х хорошого сп!впад!ння.
За результатами досл!дження були запропонован! конкретн! схемн! р!шення, як! дозволяють забезпечи-ти ефективну роботу адаптивних ф!льтр!в в умовах !нтенсивно'' рад!опротид!''. В основ! запропонованих техн!чних р!шень лежить оц!нка р!вня завади на ви-ходах приймальних канал!в та на основ! отримано' апостер!орно'' !нформац!'' пропонуеться виконувати синхронне регулювання р!вня завад на вход! основного та додаткового канал!в. Синхронне ослаблення завадових сигнал!в на входах приймальних канал!в дозволяе зберегти м!жканальн! сп!вв!дношення, що не потребуе додаткового регулювання вагових ко-еф!ц!ент!в в автокомпенсатор! п!сля нормування сиг-нал!в в каналах.
ВИСНОВКИ
За результатами проведених досл!джень можна зробити висновок, що нел!н!йн! спотворення, що ви-никають в приймальних трактах РЛС при вплив! по-тужно' активно'' завади, е причиною зменшення
УДК 658.562.012.1
ефективност1 пригн1чення активно' шумово' завади в просторовому чи поляризацшному ф1льтр1. Ефектив-ну роботу адаптивних ф1льтр1в в умовах штенсивно' радюпротидп можна забезпечити шляхом оперативно' оцшки р1вня завад на виходах приймальних канал1в та синхронного адаптивного регулювання завад на 'х входах, для забезпечення лшшного режиму роботи.
ПЕРЕЛ1К ПОСИЛАНЬ
1. Конюхов В. В. Помехоустойчивость многоканальных систем ОФТ при перекрестных помехах / Конюхов В. В. // Вопросы радиоэлектроники. - 1968. - Сер. XII, вып. 25. -С. 56.
2. Шза А. М. Адаптация поляризационных фильтров с учетом ограничений / П1за Д. М., Чернобородов М. П., Бондарев Б. М. // Радюелектрошка, ¡нформатика, уп-равлшня. - 2002. - № 1. - С. 29-31.
3. Тихонов В. И. Статистическая радиотехника. - М.: Сов. радио, 1966. - 677 с.
Надшшла 17.10.2008
Проведен анализ эффективности работы пространственного и поляризационного фильтра в условиях воздействия мощных активных помех. Получены зависимости коэффициента подавления в пространственном фильтре от мощности действующей активной помехи путем имитационного моделирования и в ходе натурного эксперимента. Предложен метод расширения динамического диапазона РЛС, основанный на оценке уровня помехи, с последующим адаптивным синхронным управлением уровнем помех на входах пространственного фильтра.
The analysis efficiency of spatial and polarization filters under the effect of active power distortion is made. The relationship between the suppression factor of spatial filter and power of operating active distortion in the way of simulation modelling and full scale experiment is obtained. The method of dynamic range RDS expansion based on estimation of distortion level with the following adaptive synchro-controlling on a spatial filter inputs is suggested.
О. В. Томашевський, В. В. Погосов
ПРО KPMTEPIÏ ЕФЕКТИВН0СТ1 УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ 1НТЕГР0ВАНИХ М1КР0СХЕМ НА ЕТАП1 ВИРОБНИЦТВА
На emani виробництва ятсть штегрованих м1крос-хем багато в чому визначаеться сmaбiльнiсmю техно-логiчних nроцeсiв. Для дослiджeння eфeкmивносmi ви-явлення розлагодження технологлчних проце^в запропо-новано використовувати meорiю випадкового блукання броутвськоЧ частинки. Отримано штегральт рiвняння Фредгольма 2-го роду для ощнки середтх довжин серш вибiрок налагодженого чи розлагодженого процеЫв й iмо-вiрносmi першого виходу mрaeкmорiй за нижню межу.
© Томашевський О. В., Погосов В. В., 2009
ВСТУП
Для п!двищення якост! !нтегрованих м!кросхем (1МС) широке використання знайшли статистичн! ме-тоди управл!ння як!стю, що дозволяють обГрунтовано приймати р!шення при управл!нн! як!стю за обмеже-ним числом спостережень.
Одним з таких метод!в е статистичне регулюван-ня технолог!чного процесу, п!д яким розум!ють ко-
