CC BY
19
УДК: 615 + 616.891 - 092.9
Луценко Р.В., Веснна Л.Е., Сидоренко А.Г., Микитюк М.В.
ВПЛИВ ^(1-НАФТИЛ)АМ1Д-2-ОКСО1НДОЛ1Н-3-ГЛЮКСИЛОВО1 КИСЛОТИ НА СИСТЕМУ ГАМК ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ НЕВРОЗ1
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава.
Вивчено вплив похдного 2-0кс01нд0л'1н-3-гл'юксил0в01 кислоти (2-г'1дрокси^-нафтален-1-'т-2-(2-окси-1,2-диг'1дро-'1ндол-3-т1ден)-ацетам'1да) (12 мг/кг) при внутр'!шньошлунковому уведенн '¡нтактним i пдданим експериментальному неврозу щурам протягом 3о di6 (1 раз у три доби) на вмст гамма-ам'!номасляноТ кислоти (ГАМК) (сироватка кров) глютамновоТ кислоти, активнсть глутаматде-карбоксилази (ГДК) i гАмК-трансамiнази (ГамК-Т) в тканинах великих пвкуль головного мозку. Встановлено, що сполука не змнювала показники обмну ГАМК у Нтактних щур'т. Однак лкуваль-но-профтактичне застосування похдного 2-оксо'1ндол'1н-3-гл'юксилово)' кислоти знижувало вмст глютамНовоТ кислоти у тканинах головного мозку в 1,5 рази (р<0,002) i пдвищувало вм'ют ГАМК у 2,1 рази порiвняно з контрольною патолог/ею (р<0,001). При цьому спостергалось пдвищення в тканинах головного мозку активной ГДК у 1,3 рази (р<0,001) i нормалiзацiя активной ГАМК-Т у пор1внянн1 з експериментальним неврозом. На фон д'азепаму в1'дм1'чалась аналогчна спрямовансть метабол'чних зм/'н при неврозi, хоча у нтактних тварин &н бтьш суттево впливав на систему ГАМК, що виходило за межi норми.
Ключов1 слова: похщне 2-оксо1ндол1ну, д1азепам, ¡нтакты щури, експериментальний невроз, гамма-ам1номасляна кислота.
Робота е фрагментом иауково-досл/диоТ теми кафедри експериментальноТ та кл/и/чиоТ фармакологiT з клн/чиою /муиолог-ею та алерголог/ею ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолог/чиа академ/я» м. Полтава «Пошук засоб/в з числа пох/диих 2-оксондолу, 3-окситридииу та нших болог/чио-активиих речовии для фармакотерапп адаптивиих процеав при порушеин гомеостазу р/зиоТ етологТ» (№ державиоТреестрац/Т 0111U004879).
Серед нейромедiаторних систем головного 3-гпюксиловоТ кислоти на ГАМК-ерпчну систему
мозку система гамма-амшомасляно1 кислоти (ГАМК) мае ключове значення, осктьки до 50% синапав головного мозку активуються ц1ею ам1-нокислотою [12]. ГАМК-нейрони регулюють ак-тивнють дофамшерпчних, холшерпчних, серо-тоншерпчних та шших нейрошв [13]. Порушення ГАМК-ерпчноТ системи вщ1грае провщну роль у виникненш депреси, тривоги та судомних сташв [10]. Пщтримують сталий р1вень ГАМК шридок-сальзалежш ферменти: глутаматдекарбоксила-за (ГДК) i ГАМК-трансамшаза (ГАМК-Т), що бе-руть участь у синтезi та шактиваци медiатора [8]. У головному мозку велика ктькють ГаМк-нейрошв регулюе активнють шших нейрошв, ви-ступаючи антагонютом збуджувальних систем, зокрема глутаматерпчно'Т [13].
Змшюють кiлькiсть медiатора та модулюють чутливiсть ГАМК-рецепторiв велика ктькють ль карських засобiв, зокрема бензодiазепiновi тран-квiлiзатори, ноотропнi, протисудомнi, снодшш, седативнi препарати, а також похщш ГАМК.
До потенцiйних модуляторiв ГАМК-системи належать похщш 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ кислоти. Показано, що 2-гщрокси-^нафтален-1-iл-2-(2-окси-1,2-дигiдро-iндол-3-iлiден)-ацетамiд (сполука 18) на рiзних експериментальних моделях виявляв виражену нейропсихотропну дю зокрема анксюл^ичну та протисудомну [4, 5].
Тому актуально вивчити стан ГАМК-ерпчноТ системи головного мозку за концентра^ею глю-тамшовоТ кислоти, ГАМК та активнютю ключових ферментiв Тх метаболiзму пiд впливом однiеТ з найбтьш активних сполук з числа похщних 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ кислоти.
Мета до^дження
Дослiдити вплив N-(1-нафтiл)амiд-2-оксоiндолiн -
головного мозку у нтактних i п1дданих експериментальному неврозу щурiв.
Матерiали i методи дослiдження
Експерименти виконаш на 48 бiлих статевоз-рiлих щурах-самцях лiнiY Вютар масою 180 - 220 г, вирощених у вiварiТ ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава), який обладнано вщповщно до юнуючих саштарно-ппешчних норм. Вiдомо, що в генетично гетеро-геннiй популяцiY суттево виражена варiабель-нiсть поведiнкових i бiохiмiчних показникiв три-вожностi, що обумовлюе вiдмiнностi вроджених типiв реакцiY на стресорш фактори i фармаколо-пчш засоби корекцiТ [9]. За 14 дшв до моделю-вання невротичного розладу, тварин рандомiзу-вали за типом емоцшного реагування у тест «вiдкрите поле». У дослiдах використовували щурiв з активним типом реагування. Таким чином були сформован 6 груп по 8 щурiв у кожнш: 1) iнтактнi + розчинник (контрольна група); 2) невроз + розчинник (контрольна патолопя); 3) шта-ктш + дiазепам (2 мг/кг); 4) iнтактнi + сполука 18 (12 мг/кг); 5) невроз + дiазепам у дозi 2 мг/кг; 6) невроз + сполука 18 (12 мг/кг). Експериментальш дослщження проводили навесш у другш полови-нi дня.
Для дослщження використали N-(1-нафтiл)амiд-2-оксоiндолiн-3-глiоксиловоТ кислоти. Сполуку суспендували ex tempore у фiзiоло-пчному розчинi, використовуючи емульгатор «Твш-80» (LAUROPAN, lталiя) i вводили твари-нам у дозi 12 мг/кг всередину за 1 годину до початку впливу стресорiв та кожш 3 доби протягом усього перюду невротизаци.
Хронiчний невроз моделювали шляхом «конфлiкту аферентних збуджень», що полягав
АктуальН проблеми сучасно!' медицини
у дм стресор1в: св1тло в1д електрично' лампочки 300 Вт, звуковий подразник штенсивнютю 60 дБ i електричний струм порогово' величини через ni-длогу [2]. Невротичн розлади вiдтворювали протягом 30 дiб, при цьому щурiв пiддавали дiï стресорiв 120 хв. безперервно, щодня. В якост референс-препарату застосовували дiазепам (2 мг/кг) («Tarchomin S.A.», Польща), його уводили аналопчно сполуцi, що дослiджуeться.
Через 1 годину пюля останньо' дм' стресорiв тварин виводили з експерименту пщ тюпентало-вим наркозом (50 мг/кг). В тканинах великих тв-куль головного мозку вивчали активнють глута-матдекарбоксилази (ГДК) [7], ГАМК-трансамiнази (ГАМК-Т) [14], вмiст глютамшовоТ' кислоти [6] та ГАМК у сироватцi кровi iмуноферментним методом за допомогою наборiв фiрм [Labor Diagnostika Nord GmbH & Co. KG, Ымеччина].
Обробку отриманих результат проводили за програмами Microsoft Statistika 6.0 (StatSoft, Inc., США) з використанням дисперсшного аналiзу ANOVA.
Результати та ïx обговорен ня
Аналiзуючи змiни ГАМК-ерпчноТ' системи в тканинах головного мозку встановлено, що роз-виток експериментального неврозу супроводжу-вався змшами вмiсту нейромедiаторiв i фермен-тiв 'х метаболiзму (таблиця). Рiвень глутамшовоТ' кислоти збтьшився в 1,7 разу (р<0,001) у порiв-няннi з контрольною групою тварин. При цьому рiвень ГАМК у сироватц кровi зменшився у 2,5 рази порiвняно з контролем (р<0,001). Змiни рiв-ня нейромедiаторiв при хронiчному неврозi вщ-
бувалися на ™ зниження активностi ГДК в 1,4 рази (р<0,001) i пiдвищення активностi ГАМК-Т у тканинах головного мозку в 1,8 рази порiвняно з контрольною групою щурiв (р<0,001) (див. табл.).
Застосування дiазепаму в iнтактних тварин вiрогiдно не впливало на вмют глютамшовоТ кислоти у порiвняннi з штактною групою (див. табл.). Однак референс-препарат пщвищував вмiст ГАМК у 1,2 рази (р<0,05) i вiрогiдно знижу-вав активнiсть ГАМК-Т порiвняно з контрольни-ми щурами. Застосування класичного анксиол^ тика на протязi 30 дiб змiнювало активнiсть ГАМК-ерпчно'Т системи, що проявлялося збть-шенням кiлькостi гальмiвного нейромедiатора ГАМК, переважно за рахунок пригшчення його руйнування. Отриман результати узгоджуються з рашше отриманими даними, що до здатност дiазепаму змiнювати концентрацiю ГАМК за по-дiбних експериментальних умов [11]. Такими змшами можуть пояснюватись розвиток побiчних ефектiв пiсля тривалого застосування бензодiа-зепiну.
Уведення iнтактним тваринам сполуки 18 на протязi 30 дiб вiрогiдно не впливало на вмют нейроактивних амшокислот i активнють ГДК, ГАМК-Т у тканинах головного мозку. Це, воче-видь, свщчить про вiдсутнiсть суттевих змiн у ш-тактних тварин ГАМК-ергiчноТ системи та безпе-чнiсть тривалого застосування п-(1-нафтил)амщ-2-оксоiндолiн-3-глiоксиловоТ кислоти (див. табл.).
Таблиця
Вплив походного 2-оксондолш-3-глюксилово1 кислоти на показники ГАМК-ер&чноУ системи при експериментальному невроз1 (M±m)
Групи тварин ГлутамЫова кислота, мкмоль/г ГАМК, нмоль/л ГДК, мкмоль НАДФ/хв. гр. бiлка ГАМК-Т, мкмоль/хв.гр. бтка
1. 1нтактш + (контрольна група) 8,41±0,72 1,44±0,080 1,86±0,11 11,9±1,16
2. Експериментальний невроз (контрольна патолопя) 14,1 ±1,06* 0,575±0,075* 1,29±0,053* 21,3±1,98*
3. 1нтактш + дiазепам, 2 мг/кг 8,13±0,85 1,70±0,060* 2,12±0,086 7,58±0,46*
4. 1нтактш + сполука 18, 12 мг/кг 8,84±1,01 1,35±0,121 1,77±0,082 10,37±0,89
5. Експериментальний невроз + дiазепам, 2 мг/кг 9,01±0,57** 1,28±0,096** 1,76±0,074** 12,3±1,06**
6. Експериментальний невроз + сполука 18, 12 мг/кг 9,53±0,46** 1,18±0,086** 1,69±0,083** 14,1±0,90**
Примтки: 1. У кожнй груп 8 тварин; 2. * - p<0,05 у пор1внянш з контрольною групою; 3. ** - p<0,05 у пор1внянн1 з контрольною патолог1ею.
Застосування дiазепаму у дозi 2 мг/кг позитивно впливало на тварин у стаж неврозу. При цьому у корi великих швкуль спостер^алось в^ рогщне зменшення вмюту глютамшовоТ кислоти та пщвищення вмюту ГАМК у сироватц кровi в 2,2 рази порiвняно з контрольною патолопею (р<0,001) (див. табл.). Зниження вмюту глютам^ новоТ кислоти супроводжувалося вiрогiдною ак-тива^ею ГДК в тканинах головного мозку i зме-ншенням активностi ГАМК-Т в 1,7 рази порiвня-но з хрошчною невротизацiею (р<0,001).
Призначення тваринам з профтактично-лiкувальною метою похщного 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ' кислоти при хрошчному неврозi
ефективно корегувало розлади ГАМК-ерпчно'Т системи. Про це свщчило зниження вмюту глютамшовоТ' кислоти у тканинах головного мозку в 1,5 рази (р<0,002) i пщвищення вмюту ГАМК у 2,1 рази порiвняно з контрольною патолопею (р<0,001). Також в тканинах головного мозку спостер^алось пщвищення активност ГДК у 1,3 рази (р<0,001) i нормалiзацiя активностi ГАМК-Т у порiвняннi з експериментальним неврозом (див. табл.).
При експериментальному неврозi спостер^ гаються змши обмiну основного гальмiвного ме-дiатора, що супроводжуються зниженням рiвня ГАМК за рахунок пригнiчення основного ферме-
нту, що бере участь у синтезi медiатора i пщвищення активност фермента-шактиватора. Вияв-лений стан ГАМК-ерпчно'Т системи, вочевидь обумовлений компенсаторними змшами мета-болiчних i нейромедiаторних процесiв при нев-розi та свщчить про дефщит гальмiвних медiа-торiв i дисбаланс обороту амшокислот на етат синтезу та шактиваци ГАМК.
Пригнiчення активностi ГДК обумовлене пору-шенням процесiв окиснення в нервових штинах i пригнiченням бюсинтезу ГДК-пiридоксальфосфату та зрушенням оптимального рН для перетворення глютамшовоТ' кислоти на ГАМК.
Позитивний вплив дiазепаму на ферментати-вну ланку ГАМК-ерпчноТ системи при хрошчному неврозi узгоджуеться з попередшми дослщжен-нями ефективностi препарату за умов хрошчно-го стресу [9].
Ефективнють сполуки 18 при експериментальному неврозу вочевидь обумовлена антиок-сидантною та антигiпоксичною дiею, про що св^ дчать попередш дослiдження [1]. Також не ви-ключений безпосереднiй вплив сполуки на ме-таболiчнi процеси та регуляцш мiтохондрiаль-них реакцiй за екстремальних умов, як це показано на моделi гострого стресу, де сполука по-переджала порушення показниш азотистого, пуринового i обмiну б^рубшу [3].
Висновки
1. Експериментальний невроз (30 дiб) приз-водить до порушення ГАМК-ерпчноТ системи та дисбалансу збуджувального i гальмiвного ней-ромедiаторiв.
2. Курсове призначення тваринам похщного 2-оксошдолш-3-глюксилово'Т кислоти (12 мг/кг) всередину 1 раз на 3 дн ефективно корегуе нейромедiаторний дисбаланс при експериментальному неврозк
3. На вщмшу вiд референт-препарату дiазепа-му (2 мг/кг) сполука 18 не викликае зрушення рiвня медiаторних амшокислот у штактних тварин.
Лiтература
1. Березнякова М.6. Антиоксидантна активнiсть нового похщного
2-оксошдолш-3-глюксиловоТ кислоти / М.6. Березнякова, Е.Л. Торяник, 1.1. Шевцов [та ш.] // Проблеми екологм та медицини -2005. - Т.9, №3-4. - С. 14-15.
2. Ведяев Ф.П. Модели и механизмы нейрогенного стресса / Ф.П. Ведяев // Журнал высшей нервной деятельности. - 1977. -Т.27, №2. - С. 325-327.
3. Луценко Р.В. Корек^я похщними 2-оксошдолтв порушень ме-таболiчних процеав при гострому стрес / Р.В. Луценко // Акту-альш проблеми сучасноТ медицини: Вiсник УкраТнськоТ медич-ноТ стоматолопчноТ академп. - 2010. - Т.10, Вип. 4(32). -С.102-105.
4. Луценко Р.В. Противосудорожное действие 2-гидро-^ нафтален-1-ил-2-(2-окси-1,2-дигидро-индол-3-илиден)-ацетамида на фоне ГАМК-тропных хемоконвульсантов // Казанский медицинский журнал. - 2015. - Т.96, №2. - С. 203-208.
5. Луценко Р.В. Изучение влияния производных 2-оксииндолин-
3-глиоксиловой кислоты на тонус скелетных мышц в тесте "вертикальный экран" / Р.В. Луценко, В.М. Бобирьов // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2015. - Т. 78, №4. - С.4-6.
6. Прохорова, М.И. Методы биохимических исследований / М.И. Прохорова. - Л.: Изд-во ЛГУ,1982. - С. 188-226.
7. Розанов В.А. Влияние пиридоксальфосфата и производных пантотена на у-аминобутиратный шунт в головном мозге мишей / В.А. Розанов // Вопр. мед. химии. - 1980. - № 1. - С. 4246.
8. Трошин И.Ю. Экспертный анализ данных в молекулярной фармакологии / И.Ю. Трошин, О.А. Громова. - М.: МЦНМЩ, 2012.
- 747 с.
9. Choleris E.A. A detailed ethological analysis of the mouse open field test: effects of diazepam, chlordiazepoxide and an extremely low frequently pulsed magnetic field / E.A. Choleris, A.W. Thomas, M.N. Kavaliers [et all.] // Neurosci. Biobehav. Revs. - 2001. - Vol. 25. - P. 235-260.
10. Cryan J.F. GABAB receptors and depression. Current status / J.F. Cryan, D.A. Slattery // Adv. Pharmacol. - 2010. - №58. - Р. 427451.
11. Hossain M.A. Discontinuation effects of oxazepam and diazepam treatment on brain GABA metabolism in rats / M.A. Hossain, I.S. Singh, T.K. Makar [et al.] // Neurochem. Int. - 1987. - Vol.11, №1.
- Р. 49-53.
12. Ben-Ari Y. GABA: a pioneer transmitter that excites immature neurons and generates primitive oscillations / Y. Ben-Ari, J.L. Gaiarsa, R. Tyzio [et al.] // Physiol. Rev. - 2007. - №87. - Р. 1215-1284.
13. Nutt D.J. GABAA receptors: subtypes, regional distribution, and function / D.J. Nutt // J. Clin. Sleep. Med. - 2006. - №2. - Р. 7-11
14. Jung M.J. The effect of 4-amino hex-5-anoic acid (Y; Jcetylenic GABA, Y-ethynyl GABA) a catalytic inhibitor of GABA transaminase, on brain GABA metabolism in vivo / M.J. Jung, S. Lippert, B.W. Metcalf [et al.] // J. Neurochemistry. - 1977. - №28.
- Р. 717-723.
15. Jung M.J. The effect of 4-amino hex-5-ynoic acid (y-acetylenic gaba, y-ethynyl gaba) a catalytic inhibitor of gaba transaminase, on brain gaba metabolism in vivo / M.J. Jung, B. Lippert, B. W. Metcalf, P. J. Schechter [et al.] // Journal of Neurochemistry. -1977. - Vol. 28, № 4. - Р. 717-723.
References
1. Bereznyakova M.E. Antioksidantna aktivnist' novogo pokhidnogo 2.3-glioksilovoi' kisloti / M.E. Bereznyakova, Ye.L. Toryanik, 1.1. Shevtsov [ta in.] // Problemi yekologiita meditsini - 2005. - T.9, №3-4. - S. 14-15.
2. Vedyayev F.P. Modeli i mekhanizmy neyrogennogo stressa / F.P. Vedyayev // Zhurnal vysshey nervnoy deyatel'nosti. - 1977. -T.27, №2. - S. 325-327.
3. Lutsenko R.V. Korektsiya pokhidnimi 2-oksoindoliniv porushen' metabolichnikh protsesiv pri gostromu stresi / R.V. Lutsenko // Aktual'ni problemi suchasnoi' meditsini: Visnik Ukrains'koi' medichnoistomatologichnoiakademii. - 2010. - T.10, vip. 4(32).
- S.102-105.
4. Lutsenko R.V. Protivosudorozhnoye deystviye 2-gidro-N-naftalen-1-il-2-(2-oksi-1,2-digidro-indol-3-iliden)-atsetamida na fone GAMK-tropnykh khemokonvul'santov // Kazanskiy meditsinskiy zhurnal. -2015. - T.96, №2. - S. 203-208.
5. Lutsenko R.V. Izucheniye vliyaniya proizvodnykh 2-oksiindolin-3-glioksilovoy kisloty na tonus skeletnykh myshts v teste "vertikal'nyy ekran" / R.V. Lutsenko, V.M. Bobir'ov // Eksperimental'naya i klinicheskaya farmakologiya. - 2015. - T. 78, №4. - S.4-6.
6. Prokhorova, M.I. Metody biokhimicheskikh issledovaniy / M.I. Prokhorova. - L.: Izd-vo LGU,1982. - C. 188-226.
7. Rozanov V.A. Vliyaniye piridoksal'fosfata i proizvodnykh pantotena na g-aminobutiratnyy shunt v golovnom mozge mishey / V.A. Rozanov // Vopr. med. khimii. - 1980. - № 1. - S. 42-46.
8. Troshin I.YU. Ekspertnyy analiz dannykh v molekulyarnoy farmakologii / I.YU. Troshin, O.A. Gromova. - M.: MTSNMSHCH, 2012. - 747 s.
9. Choleris E.A. A detailed ethological analysis of the mouse open field test: effects of diazepam, chlordiazepoxide and an extremely low frequently pulsed magnetic field / E.A. Choleris, A.W. Thomas, M.N. Kavaliers [et all.] // Neurosci. Biobehav. Revs. - 2001. - Vol. 25. - P. 235-260.
10. Cryan J.F. GABAB receptors and depression. Current status / J.F. Cryan, D.A. Slattery // Adv. Pharmacol. - 2010. - №58. - Р. 427451.
11. Hossain M.A. Discontinuation effects of oxazepam and diazepam treatment on brain GABA metabolism in rats / M.A. Hossain, I.S. Singh, T.K. Makar [et al.] // Neurochem. Int. - 1987. - Vol.11, №1.
- Р. 49-53.
12. Ben-Ari Y. GABA: a pioneer transmitter that excites immature neurons and generates primitive oscillations / Y. Ben-Ari, J.L. Gaiarsa, R. Tyzio [et al.] // Physiol. Rev. - 2007. - №87. - Р. 1215-1284.
13. Nutt D.J. GABAA receptors: subtypes, regional distribution, and function / D.J. Nutt // J. Clin. Sleep. Med. - 2006. - №2. - Р. 7-11
14. Jung M.J. The effect of 4-amino hex-5-anoic acid (Y; Jcetylenic GABA, Y-ethynyl GABA) a catalytic inhibitor of GABA transaminase, on brain GABA metabolism in vivo / M.J. Jung, S. Lippert, B.W. Metcalf [et al.] // J. Neurochemistry. - 1977. - №28.
- Р. 717-723.
15. Jung M.J. The effect of 4-amino hex-5-ynoic acid (y-acetylenic gaba, y-ethynyl gaba) a catalytic inhibitor of gaba transaminase, on brain gaba metabolism in vivo / M.J. Jung, B. Lippert, B. W.
АктуальН проблеми сучасно! медицины
Metcalf, P. J. Schechter [et al.] // Journal of Neurochemistry. - 1977. - Vol. 28, № 4. - Р. 717-723.
Реферат
ВЛИЯНИЕ N- (1-НАФТИЛ) АМИД-2-ОКСОИНДОЛИН-3-ГЛИОКСИЛОВОЙ КИСЛОТЫ НА СИСТЕМУ ГАМК ПРИ
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ НЕВРОЗЕ
Луценко Р.В., Веснина Л.Е., Сидоренко А.Г., Микитюк М.В.
Ключевые слова: производное 2-оксоиндолина, диазепам, интактные крысы, экспериментальный невроз, гамма-аминомасляная кислота.
Изучено влияние производного 2-оксоиндолин-3-глиоксиловой кислоты (2-гидрокси-^нафтален-1-ил-2-(2-окси-1,2-дигидро-индол-3-илиден)-ацетамида) (12 мг/кг) при внутрижелудочном введении ин-тактным крысам в состоянии невроза в течение 30 суток (1 раз в трое суток) на содержание гамма аминомасляной кислоты (ГАМК) (сыворотка крови) глутаминовой кислоты, активность глутаматдекар-боксилазы (ГДК) и ГАМК-трансаминазы ( ГАМК-Т) в тканях больших полушарий головного мозга. Установлено, что соединение не изменяло показатели обмена ГАМК у интактных крыс. Однако лечебно-профилактическое применение производного 2-оксоиндолин-3-глиоксиловой кислоты снижало содержание глутаминовой кислоты в тканях головного мозга в 1,5 раза (р<0,002) и повышало содержания ГАМК в 2,1 раза по сравнению с контрольной патологией (р<0,001). При этом наблюдалось повышение в тканях головного мозга активности ГДК в 1,3 раза (р<0,001) и нормализация активности ГАМК-Т по сравнению с экспериментальным неврозом. На фоне диазепама отмечалась аналогичная направленность метаболических изменений при неврозе, хотя у интактных животных он более существенно влиял на систему ГАМК, что выходило за пределы нормы.
Summary
EFFECT OF N- (1-NAPHTHYL) AMIDE-2-OXOINDOUN-3-GLYOXYLIC ACID ON THE SYSTEM OF GABA IN EXPERIMENTAL NEUROSIS
Lutsenko R.V., Vesnina L.E., Sidorenko A.G., Mikityuk M.V.
Key words: 2-oxodolin derivative, diazepam, intact rat, experimental neurosis, gamma-aminobutyric acid.
The research paper described the effect of the 2-oxoindolin-3-glyoxylic acid (2- hydroxy-N-naphtalene-1-Il-2-(2-oxy-1,2-dihydro-indole-3-ylidene)-acetamide) (12 mg/kg) administered intragastrically to the intact rats in neurosis condition for 30 days (one every three days) on the concentrations of gamma aminobutyric acid (GABA) (serum) glutamic acid, glutamic acid decarboxylase activity and GABA-transaminase (GABA-T) in the tissues of the cerebral hemispheres. It was found the condition did not alter GABA metabolism indices in intact rats. However, treatment-prophylactic use of the 2-oxoindolin-3-glyoxylic acid reduced the content of glutamic acid in the brain in 1.5 times (p<0.002), and the GABA content increased by 2.1 times compared with the control pathology (p<0.001). At the same time there was an increase of glutamic acid decarboxylase activity in brain tissue in 1,3 times (p <0.001) and normalization of the activity of GABA-T compared with the experimental neurosis. During the administration of diazepam we observed a similar tendency of metabolic changes in neurosis, but in intact animals it produced more significant effect on the GABA system that exceeded the normal limits.
