CC BY
37
-□ □-
Дослиджено вплив кiлькостi мшрокремне-зему на фазовий склад композицтног сумiшi, що метить кальцш-алюмтатний цемент i шпiнелеутворюючi реагенти - кальцинова-ний глинозем i спечений периклаз, тсля випа-лу при 1700 °С. Встановлено, що в резуль-татi взаемоди алюмiнатiв кальцю цементу з мшрокремнеземом утворюеться анортит, геленит i склофаза, як при тдвищент вм^ту мшрокремнезему погiршують фiзико-технiчнi властивостi композиту
Ключовi слова: глиноземмагнезiальний бетон, мшрокремнезем, шпiнелеутворюючi
реагенти, фазовий склад, легкоплавк сполуки
□-□
Исследовано влияние количества микрокремнезема на фазовый состав композицион-нойсмеси,содержащейкальций-алюминатный цемент и шпинелеобразующие реагенты - кальцинированный глинозем и спеченный периклаз, после обжига при 1700 °С. Установлено, что в результате взаимодействия алюминатов кальция цемента с микрокремнеземом образуется анортит, геленит и стеклофаза, которые при повышении содержания микрокремнезема ухудшают физико-технические свойства композита
Ключевые слова: глиноземмагнезиальный бетон, микрокремнезем, шпинелеобразующие реагенты, фазовый состав, легкоплавкие соединения
-□ □-
УДК 666.974.2
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.4727б|
ВПЛИВ М1КРОКРЕМНЕЗЕМУ НА ФАЗОВИЙ СКЛАД I ВЛАСТИВОСТ1 ШПШЕЛЕУТВОРЮЮЧОТ КОМПОЗИЦМ
В. В. П^счанська
Кандидат техшчних наук, доцент* E-mail: v_peschanska@mail.ru Г. С. Войтюк
Астрант*
E-mail: makaronchik2@yandex.ru Я. М. П i т а к
Доктор техшчних наук, професор Кафедра хiмiчноT технологи керамики, вогнетривiв, скла i емалей Нацюнальний техшчний ушверситет "Хармвський пол^ехшчний шститут" вул. Фрунзе, 21, м. Хармв, УкраТна, 61002 E-mail: pyarn1@rambler.ru *Кафедра металурпйного палива та вогнетривiв Нацюнальна металургшна академiя УкраТни пр. Гагарша, 4, м. Днiпропетровськ, УкраТна, 49005
1. Вступ
До ефективних видiв неформованих BoraeTpmiB, що використовуються для монолиних футеровок сталероз-ливних ковшiв у виробництвi сталi вiдносяться низько-цементнi вогнетривкi бетони (вмiст СаО 1-2,5 %) [1-3], якi подшяються на шпiнелевмiщуючi (корундошш-нельнi) та шпiнелеутворюючi (глиноземмагнезiальнi) бетони [4, 5]. На вщмшу вiд корундошпiнельних бето-нiв, до складу яких вводять попередньо синтезовану алюмомагнезiальну шпiнель, глиноземмагнезiальнi бетони мiстять шпiнелеутворюючi реагенти, як в умо-вах високих температур експлуатацп (1600-1750 °С) забезпечують утворення шпiнелi («in situ»). Практич-ний досвщ застосування глиноземмагнезiальних бетошв у футеровках рiзних елементiв сталерозливних ковшiв (гнiздовi блоки, днище, стши - до зони шлакового поясу, зона удару струменю металу в днище) [4, 6], для мокрого торкретування [7, 8] при ремонт футеровки ковшiв визначив переваги цих бетошв за термомехашчними властивостями, корозшною стшкь стю та шлакостшюстю [4, 6, 9].
Формування оптимально! структури i фазового складу низькоцементних бетошв з високим експлуа-тацшним ресурсом обумовлюеться досягненням необ-
хвдних реологiчних властивостей бетонних мас та Тх ущiльненням в умовах вiбрацiйного формування, при твердiннi та термiчному нагрiваннi, що забезпечуеться комплексом взаемопов'язаних факторiв: зерновим складом заповнювача (табулярний глинозем, плавлений корунд), речовинним та гранулометричним складом ультрадисперсноТ складовоТ - матричного компоненту, спiввiдношенням заповнювача i матрицi, видом i вмк> том добавок полiфункцiональноi дп (дефлокулянпв, пластифiкаторiв i т. п.) [1, 10]. При цьому домшуюча роль належить матричному компоненту, фiзико-хiмiчнi процеси фазоутворення в якому визначають стутнь спiкання матерiалу мiнералогiчний склад та високо-температурнi властивостi бетону. Тому встановлення закономiрностей формування фазового складу матричного компоненту е важливою складовою при проекту-ваннi речовинних складiв бетонiв.
2. Аналiз лггературних даних та постановка проблеми
В технологи низькоцементних вогнетривких бето-híb в якостi регуляторiв реотехнологiчних властивостей бетонних мас i водоредуцюючих добавок, що забез-печуе при низькш вологостi мас 1х високу плиншсть
та рухливкть, використовують рiзнi види глинозем-вмiщуюючих матерiалiв (реактивний, кальцiнований та диспергуючi глиноземи) i мiкрокремнезем [11-14], який завдяки високш реакцiйнiй здатносп е джере-лом утворення високовогнетривко! фази - мулiту, що сприяе тдвищенню високотемпературно! мiцностi бетону [15, 16]. Але при загальному вмшт кальцш-алюмiнатного цементу та певному стввщношенш ос-новних складових в матриц (кальцiй-алюмiнатний цемент - мжрокремнезем - глинозевмiщуючi матерiали) та надлишку мiкрокремнезему можуть утворюватися легкоплавк сполуки, якi негативно впливають на тер-момеханiчнi характеристики бетону [11, 12, 15, 16].
Введення мжрокремнезему у склад глиноземмаг-незiальних бетошв сприяе пiдвищенню стiйкостi пери-клазового порошку до гвдратацп [17, 18], покращенню реологiчних властивостей бетонних мас, забезпечуе компенсащю об'емного розширення при синтезi алю-момагнезiальноi шпiнелi та зниженню пористостi композиту в iнтервалi температур 1000-1500 °С.
Наведеш в роботi [7, 8] ввдомосп щодо порiвняль-них характеристик мехашчно! мiцностi глиноземмаг-незiального бетону в гарячому сташ, який мiстить мь крокремнезем в межах 1-3 % вказують на погiршення мiцностi бетону, що пов'язано з утворенням значно! юлькост легкоплавких сполук. Зростанню мехашчно! мщност бетонiв за рахунок штенсифжацп спiкання матерiалу та утворення склофази представлено! алю-мосилiкатами кальцiю та магшю сприяе пiдвищення вмiсту мжрокремнезему в межах 0,3-1 % у складi глиноземмагнезiальних [4, 7, 8, 17] i корундошпшель-них бетошв, як додатково мiстять шпшелеутворю-ючi реагенти (периклаз та кальцинований глинозем) [19, 20]. Дослвдженнями фазового складу глинозем-магнезiальних бетонiв, що мктять 81 % плавленого глинозему, 1 % мжрокремнезему, 6 % глинозему, 12 % сумiшi кальцiй-алюмiнатного цементу та спеченого пе-риклазу (розмiр зерен менше 75 мкм) у стввщношенш 0:12-12:0 пiсля випалу при 1500 °С встановлено утворення алюмомагнезiальноi шпiнелi та гексаалюмiнату кальщю, а при збiльшеннi вмiсту цементу зростае юльюсть легкоплавких кальцiй-магнiевих алюмоси-лiкатiв [17]. В той же час, автори [20] стверджують, що мжрокремнезем в реакцiях з глиноземом утворюе мулiт, голчастi зростки якого тдвищують високотем-пературну мiцнiсть бетону, i при збiльшеннi вмiсту хiмiчно активного глинозему утворюеться гексаалю-мшат кальцiю [10]. Слiд зазначити, що розмiри часток шпiнелеутворючих реагентiв впливають на швидюсть синтезу шпiнелi i динамiку об'емного розширення бетону, що у сукупност з процесами сткання матерiалу iнiцiйованих мiкрокремнеземом, визначають утворення фаз, яю компенсують розширення та знижують змшення лшшних розмiрiв бетону при високих температурах експлуатацп [17, 21, 22].
Таким чином, вмшт мiкрокремнезему у складi ба-гатокомпонентно! матрицi глиноземмагнезiальних бетонiв суттево впливае на хщ високотемпературних процесiв фазоутворення i сткання матерiалу, i фазо-вий склад новоутворень визначаеться гранулометрич-ним складом та стввщношенням шпiнелеутворючих реагентiв, швидюстю синтезу шпiнелi та кiлькiстю в^ьного глинозему пiсля утворення шпiнелi. Врахо-вуючи те, що мiкрокремнезем е полiфункцiональною
добавкою у складi матричного компоненту бетошв i його вмкт впливае на високотемпературнi властиво-сп, об'емнi змiни бетону та експлуатацшний ресурс монолiтноi футеровки визначення впливу мжрокрем-незему на фазовий склад композицшного матерiалу мае як науковий так i практичний iнтерес.
3. Мета та задачi дослiдження
Мета роботи - дослщити вплив мжрокремнезему у складi матричного компоненту, який використову-еться для глиноземмагнезiальних бетошв, на фазовий склад та показники властивостей штнелеутворюючо! композицп пiсля високотемпературного випалу.
Для досягнення означено! мети були поставлен наступш задачi:
- визначити вплив мжрокремнезему на фазовий склад штнелеутворюючо! композицп;
- встановити характер змшення показниюв властивостей зразюв композицшних сумiшей в за-лежност вiд вмiсту мiкрокремнезему.
4. Характеристика сировинних матерiалiв i методiв визначення фазового складу та фiзико-технiчних властивостей експериментальних зразкiв
Для проведення дослщжень використовували спе-чений периклаз з розмiром зерен менше 0,088 мм i вмiстом MgO 96,7 % (виробництво КНР), кальцш-алюмiнатний цемент <^°гка1-70» з вмiстом СаО 28,7 % (Польща), мiкрокремнезем 971и (Е1кет, Норвегiя), кальцiнований глинозем СТ 9FG (A1matis, Нiмеччина).
Речовинний склад дослвдних композицiй, що мш-тять шпiнелеутворюючi реагенти, в перерахунку на 100 % у вщповщност до вмкту матричного компоненту у складi глиноземмагнезiального бетону 25 % наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Речовинний склад композицшних сумшей
Найменування матер1алу Номер та склад композицп
1 2 3
Кальцшований глинозем СТ 9БС 56 52 51
Спечений периклаз 24 24 24
Мшрокремнезем 97Ш - 4 5
Цемент <С°гка1-70» 20 20 20
Приготування композицшних сумшей здшсню-вали у планетарнш мiшалцi з подальшим зволожен-ням дистильованою водою при водотвердому стввщ-ношеннi 0,16-0,18. Приготовлену масу завантажували у розбiрнi форми i формували зразки-куби з розмiром ребра 4х4 см на вiбрацiйному столi при частотi 50 Гц. Шсля витримки зразкiв у формi i на повiтрi про-тягом одше! доби, сушки i випалу при температурi 1700 °С (витримка 5 годин) визначення згщно до вимог стандарив Укра!ни показники властивостей зразюв: уявну шдльшсть, вщкриту пористiсть i границю мiцностi при стиску. Дослщження фазового складу проб зразюв композицш проводили з використанням наступних методiв i приладiв:
петрографiчний аналiз в iмерсiйних препаратах свила, що проходить, (полярiзацiйний мжроскоп РОЛАМ Р-112); рентгенофазовий аналiз (дифракто-метр фipми Rigaku - MiniFlex 600/300, програмний пакет PDXL, база даних ICDD);IЧ-cпектpocкoпiя (спектрофотометр Spectrum One (Perkin Elmer).
5. Результати дослщження впливу мжрокремнезему на фазовий склад та властивост зразмв штнелеутворючих композицш
Результати рентгенофазового аналiзу зpазкiв до-слщних кoмпoзицiй пicля випалу при 1700 oC (рис. 1) вказують на те, що домшуючою кpиcталiчнoю фазою е алюмoмагнезiальна шпiнель (MgOAl2O3). На диф-pактoгpамi зразку кoмпoзицii № 1 (рис. 1, крива 1), у cкладi якoi вiдcутнiй мжрокремнезем, зафiкcoванo наявнicть дифpакцiйних макcимумiв моноалюмшату кальцiю CaOAl2O3 (d^10-10, м=2,98; 2,42; 2,11), рефлек-си низькoi штенсивност моно- i дiалюмiнату кальцiю CaO-2Al2O3 в oблаcтi 29=24-29° (d40-1CI, м=3,72; 3,51; 3,07), 29=35-36° (d-10-1°, м=2,54; 2,52) i (d40-1CI, м=1,93; 1,76; 1,52), де d - мiжплoщинна ввдстань. Дифрак-цiйнi максимуми cильнoi i cеpедньoi iнтенcивнocтi (d40-10, м=4,68; 2,86; 2,44; 2,02; 1,65) i (d-10-10, м=1,56; 1,43) е результатом накладення пшв шпiнелi та алю-мшапв кальцiю. Характер змiнення iнтенcивнocтi та дифракцшних макcимумiв зpазкiв кoмпoзицiй з мь крокремнеземом (рис. 1, крива 2 i 3) вказуе на '¿х схо-жicть та деяю вiдмiннocтi. Так, незалежно вiд вмкту мiкpoкpемнезему на дифрактограмах зpазкiв № 2 i № 3 щентифжуеться основна кpиcталiчна фаза - алюмо-магнезiальна шпiнель, якiй вiдпoвiдають дифракцшш максимуми (d10-10, м=4,67; 2,85; 2,44; 2,34; 1,56; 1,38; 1,25), рефлекси накладення пшв шпiнелi i гелениту (d-10-10, м=4,68; 1,65; 1,43), шпiнелi i анортиту (d10-10, м=2,02) та рефлекс найбiльшoi iнтенcивнocтi (d40-10, м=2,44), що вiдпoвiдае шпiнелi та кальцш-кремшевим алюмiнатам. На дифpактoгpамi зразка № 3 (рис. 1, крива 3) у пopiвняннi з рентгенограмою зразка № 2 (рис. 1, крива 2) зникае рефлекс моноалюмшату каль-щю (d10-10, м=2,11) та тдвищуеться iнтенcивнicть дифpакцiйних макcимумiв, що вщповщають гелениту (d40-10, м=1,81), анортиту i гелениту в oблаcтi 29=24--28,5 ° (d40-10, м=3,72; 3,07). Зштавлення дифрак-тограм зразку №1 (рис. 1, крива 1) i зразюв №2 i № 3 (рис. 1, крива 2 i 3) вказуе на те, що введення мжрокремнезему у склад композицшно' сумш1 призводить до утворення анортиту i гелениту, причому, збiльшення мiкpoкpемнезему зумов-люе зростання кiлькocтi pефлекciв гелениту.
На IЧ-cпектpoгpамi (рис. 2) зразку компози-цii без мiкpoкpемнезему (рис. 2, крива 1) сму-ги значнoi iнтенcивнocтi при чаcтoтi 526 см-1 i 687 см-1 вщповщають шпiнелi та змiшаним складним комбшащям дефopмацiйних коли-вань зв'якiв Al-O, Ca-O i Al-O-Al. Максимум поглинання при частой 800 см-1 i смуги низько' iнтенcивнocтi при частой 786 см-1 i 820 см-1 ввд-пoвiдають характерним для структури шпшел1 i валентним коливанням зв'язюв Al-O. Значно
симальну кiлькicть мжрокремнезему. Iнтенcивнicть смуг при чаcтoтi 535 см-1, 687 см-1 i 800 см-1 зменшу-еться та зб^ьшуеться '¿х напiвшиpина, з'являються нoвi смуги, що вщповщають частотам 919 см-1, 970 см-1, 1019 см-1, 1140 см-1. Змщення смуги 526 см-1 (рис. 2, крива 1) до 535 см-1 (рис. 2, крива 2) повязано з дефор-мацшними коливаннями зв'яюв Si-O-Al i Mg-O.
Рис. 1. Дифрактограми композицш: 1— склад №1; 2 - склад №2; 3 - склад №3; • -MgO-Al2O3; ■ - CaO-Al2O3; ▲ - CaO-2Al2O3; А - CaO^Al2O3^2SiO2; □ - 2CaO-Al2O3-SiO2
змiнюетьcя характер спектрограми зразку ком-позицп № 3 (рис. 2, крива 2), що мктить мак-
Рис. 2. 1Ч-спектрограма композицш: 1 - зразок № 1; 2 - зразок № 3
Смуги 970 см-1 i 1019 см-1 вщносяться до валентних асиметричних коливань кремнезему, а при частой 1142 см-1 i 919 см-1 вщповщають шпiнелi та коливан-ням зв'язюв А1-0 у корундi. Наявнiсть смуг 2920 см-1 i 2850 см-1 на спектрограмах зразкiв (рис. 2) вщповщае валентним коливанням метиленових груп, що обумов-лено помелом проб зразюв в умовах повiтря.
За даними петрографiчного аналiзу проба зразку № 1 складаеться з iзотропних зерен шпiнелi з по-казником заломлення ^=1,718 та безбарвних призм моноалюмшату кальцiю (Ng=1,663, Np=1,643), що роз-ташованi мiж зернами шпiнелi. В пробi зразку № 3 мiж кристалами шпiнелi спостерiгаються одиничнi ашзотропш зерна а-А12О3 (Ng=1,718, Np=1,760) та тоню плiвки аморфноТ речовини i скупчення мiкрочасток, якi видiляються на темному полi мiкроскопа (при схрещених нiколях). Визначення мiнерального складу часток за показниками заломлення ускладнено, бо вони впроваджеш в структуру шпiнелi. В дослвдних зразках зерна шпiнелi складаються iз дрiбних крис-талiв з максимальним розмiром 45 мкм, переважно 20-35 мкм у пробi зразку №1 i 17-30 мкм - зразку № 3.
Результати визначення показниюв властивостей зразюв пiсля випалу свщчать про бiльш штенсив-не сткання композицiйних сумiшей, що мктять мь крокремнезем (табл. 2). Це тдтверджуеться зниження вiдкритоi пористостi зразюв № 2 1 № 3 на 1,84 % i 2,31 % у порiвняннi зi зразком №1 i вказуе на спiкаючу дж мiкрокремнезему за рахунок утворення рвдинноТ фази (склофази).
Таблиця 2
Показники властивостей зразмв композицiйних сумiшей пiсля випалу
Показники властивостей Номер зразгав
1 2 3
Уявна щшьшсть, г/см3 2,75 2,80 2,81
Вщкрита пористють, % 3,25 1,41 0,94
Границя мщност при стиску, Н/мм2 114,5 84,0 79,8
Вщкрита пористiсть композицiйних матерiалiв ха-рактеризуе макроструктуру композиту i певною мiрою визначае механiчну мiцнiсть матерiалу мiжпорового простору. Зниження величини границi мщност при стиску зразкiв композицiй, що мштять 4 % i 5 % мь крокремнезему, на 30,5 Н/мм2 i 34,7 Н/мм2 у порiвнян-нi з механiчною мщшстю зразка №1 и вказуе на залеж-нiсть цього показника вщ фазового складу композиту. Бiльш низька мщшсть зразку № 3 обумовлена зрос-танням кiлькостi аморфноТ фази в його мшералопчно-му складi за рахунок утворення легкоплавких сполук, що корелюеться з даними рентгенофазового аналiзу.
6. Обговорення результатiв дослщжень впливу мiкрокремнезему на фазовий склад i властивостi зразкiв шпiнелеутворючих композицш
За результатами дослiджень щодо впливу мь крокремнезему на процеси фазоутворення композицш-ного матерiалу, який мктить шпiнелеутворюючi реа-генти i кальцш-алюмшатний цемент, встановлено, що в при високш температурi випалу (1700 °С) вiдбуваеться утворення алюмомагнезiальноi шпiнелi i фаз з низькою температурою плавлення (анортит - 1533 °С, геле-нит - 1593 °С), кристалiзацiя яких пiдтверджена даними 1Ч-спектроскопп, рентгенофазового i петрографiч-ного аналiзiв. Верогiдно, у високотемпературних умовах фазовий склад композицп представлено штнеллю та рiдинною фазою, i юльюсть останьоТ зростае при збiльшеннi вмкту мiкрокремнезему. Вiдсутнiсть утворення мулггу i гексаалюмiнату кальцiю пояснюеться обраним ствввдношенням периклазу i кальцiнованого глинозему достатшм для повного проходження штне-леутворення, що не суперечить результатам дослщжень авторiв [4, 7, 8, 10, 17, 20] i дае тдстави для спрямованого регулювання фазового складу матричного компоненту глиноземмагнезiальних бетошв шляхом змiнення ств-вiдношення периклазу i глиноземвмiщуючого компоненту у складi матрицi за умов оптимального грануло-метричного складу шпiнелеутворючих реагенпв.
7. Висновки
Встановлено, що мжрокремнезем за рахунок взае-модп з клшкерними мiнералами кальцш-алюмшатно-го цементу i утворення легкоплавких сполук штенси-фiкуе процеси спiкання композицiйного матерiалу, що сприяе компенсацп об'емного розширення при синтезi шпiнелi i ушдльненню бетону. Але для збереження пев-ного рiвня високотемпературних властивостей бетошв, особливо в умовах значних високотемпературних мехашчних навантажень футеровок, дощльно у складi бетонних сумiшей зменшувати вмiст мiкрокремнезему при одночасному зб^ьшенш кiлькостi ультрадисперсного глиноземвмiщуючого матерiалу.
На пiдставi аналiзу характеру змшення показни-кiв властивостей експериментальних зразюв встановлено, що збiльшення юлькост мiкрокремнезему у складi шпiнелеутворюючоi композицп призводить до попршення механiчноi мщност композиту при одночасному зниженш вiдкритоi пористостi в наслiдок утворення легкоплавких сполук i пiдвищення вмкту в мiнералогiчному складi аморфно'1 фази (склофази), що узгоджуеться з результатами визначення фазового складу зразюв композицiйних сумшей.
Лiтература
1. Пивинский, Ю. Е. Неформованные огнеупоры [Текст]. Т. 1. Общие вопросы технологии: справоч. в 2 т. / Ю. Е. Пивинс-кий. - М.: Теплоенергетик, 2005. - 448 с.
2. Мигаль, В. П. Неформованные огнеупорные материалы для металлургической промышленности [Текст] / В. П. Мигаль,
A. П. Маргашвили, В. В. Скурихин, Г. В. Русакова, П. Е. Алексеев // Огнеупоры и техническая керамика. - 2009. - № 4-5. -С. 27-33.
3. Мигаль, В. П. Неформованные огнеупоры, выпускаемые ОАО «Боровичский комбинат огнеупоров» [Текст] / В. П. Мигаль,
B. В. Скурихин, В. В. Булин // Новые огнеупоры. - 2011. - № 10. - С. 11-14.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
I
Токарев, А. В. Низкоцементные бетоны фирмы «DALMOND» в футеровке сталеразливочных ковшей [Текст] / А. В. Токарев, Л. М. Аксельрод, Л. Н. Король, П. А. Шебко и др. // Новые огнеупоры. - 2005. - № 6. - С. 63-68. Кондратьев, Е. А. Перспективные технологии неформованных огнеупоров, выпускаемых в Богдановичском ОАО «Огнеупоры» [Текст] / Е. А. Кондратьев, М. А. Валиулина // Новые огнеупоры. - 2014. - № 9. - С. 14-16.
Полонский, М. Г. Применение глиноземшпинельных и глиноземмагнезиальных бетонов в футеровках сталеразливочных ковшей [Текст] / М. Г. Полонский // Огнеупоры и техническая керамика. - 2003. - № 3. - С. 33-38.
Очагова, И. Г. Мокрое торкретирование бетонами низкой влажности - новый способ ремонта и изготовления футеровки сталерозливочных ковшей [Текст] / И. Г. Очагова // Новые огнеупоры. - 2002. - № 6. - С. 50-53.
Shirama, N. Monolithic refractories lining for RH degassers with wet gunning [Text] / N. Shirama, K. Murakami, I. Takita // Taikabutsu Refractories. - 2001. - Vol. 53, № 8. - P. 481-487.
Ko, Y. C. Influence of the characteristics of spinels on the slag resistance of Al2O3 - MgO and Al2O3 - Spinel castables [Text] / Y. C. Ko // Journal of the American Ceramic Society. - 2000. - Vol. 83, № 9. - Р. 2333-2335. doi:10.1111/j.1151-2916.2000. tb01559.x
Браулио, М. Наношпинелеобразующий огнеупорный бетон [Текст] / М. Браулио, Л. Биттенкурт, В. Пандолфелли // Огнеупоры и техническая керамика. - 2011. - № 6. - С. 27-31.
Myhre, B. Microsilica in refractory castables. - How does microsilica quality influence perfomance [Text] / B. Myhre // 9th Biennial Warldwide congress on refractories. - 2005. - P. 191-195.
Myhre, B. Substitution of reactive alumina with microsilica in low cement and ultra low cement castables [Text] / B. Myhre, A. M. Hundere // Part I: Properties Related to Installation and Demoulding. - 1997. - № 4-7. - Р. 91-100. Gogta§, C. Preparation and characterisation of self-flowing refractory material containing 971U type microsilica [Text] / C. Gogta§, N. Unto, A. Odaba§i, L. Sezer, F. Qinar, §. Gttner, G. Goller, N. Eruslu // Advances in Applied Ceramics. - 2010. - Vol. 109, № 1. -P. 6-11. doi:10.1179/174367609x422199
Shirama, N. Development of low silica wet gunning material for steel ledie [Text] / N. Shirama, K. Murakami, I. Shimizu // Taikabutsu Refractories. - 2000. - Vol. 52, № 12. - P. 662-666.
Саманта, А. К. Влияние микрокремнезема и алюминаткальциевого цемента на термомеханические свойства низкоцементных огнеупорных бетонов [Текст] / А. К. Саманта, С. Сатпафи, С. Гангули, Ж. Госвани, С. Адак // Огнеупоры и техническая керамика. - 2013. - № 1-2. - С. 66-70.
Страхов, В. И. Об изменении фазового состава матриц огнеупорных бетонов CaO - Al2O3 - SiO2 при термическом воздействии [Текст] / В. И. Страхов, В. В. Коржиков, Е. А. Павлова, А. Б. Жидков, Д. Е. Денисов // Огнеупоры и техническая керамика. - 2007 - № 8 - С. 3-7.
Ретторе, Р. Влияние соотношения «цемент/оксид магния» на свойства бетонов системы Al2O3 - MgO [Текст] / Р. Ретторе, С. Силва, М. Бриту, С. Мацура, С. Андраде // Огнеупоры и техническая керамика. - 2007. - № 8. - С. 39-45. Саломао, Р. Влияние гидравлических вяжущих на гидратацию спеченного магнезита в огнеупорных бетонах [Текст] / Р. Саломао, В. К. Пандолфелли, Л. Р. Биттенкурт // Огнеупоры и техническая керамика. - 2011. - № 4-5. - С. 59-63. Карибозорг, З. Влияние Al2O3 и MgO на свойства огнеупорных шпинельных низкоцементных бетонов [Текст] / З. Карибо-зорг, М. Гасемзаде, Х. Юзбаши-заде // Огнеупоры и техническая керамика. - 2007. - № 3. - С. 37-41.
Немати, А. Сравнение влияния органических и неорганических добавок в бетонах с низким содержанием цемента [Текст] / А. Немати, Э. Немати // Огнеупоры и техническая керамика. - 2010. - № 6. - С. 22-26.
Ide, K. Expansion behavior of alumina-magnesia castables [Text] / K. Ide, T. Suzuki, K. Asano et al. // Journal of the Technical Association of Refractories. - Japan, 2005. - Vol. 25, № 3. - P. 202-208.
Yang, Z. X. Effects of Spinel Formation in Al2O3 - MgO Refractory Castables [Text] / Z. X. Yang, S. H. Youn, J. J. Kim et al. // UNITECR. - 2005. - Р. 129-133.
