CC BY
12
agreement)]. Ukr. pul'monol. zhurn. 2013;3:7-12. Ukrainian.
5. Feschenko Yul. [Chronic obstructive pulmonary disease: Challenges]. Nova medicina. 2005;1:18-20. Ukrainian.
6. Hohlfeld J, Hoymann KG, Molthan J, et al. Aerosolized surfactant inhibits acetylcholine-induced airway obstruction in rats. Eur. Respir. J. 1997;10:2198-203.
7. Bateman ED, Rennard S, Barnes PJ, et al. Alternative mechanisms for tiotropium. Pulm. Pharmacol. Ther. 2009;22(6):533-42.
8. Celli BR, Mac Nee W. Standards for the diagnosis and treatment of patients with COPD: a summary of the ATS/ERS position paper. ATS/ERS Task Force. Eur. Resp. J. 2004;23:932-46.
9. Decramer M, Celli BR, Tashkin DP, et al. Clinical Trial Design Considerations in Assessing Long-Term Functional Impacts of Tiotropium in COPD: the UPLIFT Trial. Eur Respir J. 2008;31:742-50.
10. Mathers CD, Loncar D. Projections of global mortality and burden of disease from 2002 to 2030. PLoS. Med. 2006;3:442.
11. Celli B, Decramer M, Kesten S, et al. Mortality in the 4-Year Trial of Thiotropium (UPLIFT) in Patients with Chronic Obstructive Pulmonary Disease. Am. J. Respir. Crit. Care. Med. 2009;180:948-55.
12. Sullivan SD, Strassels S, Smith DH. Characterization of the incidence and cost of COPD in the US. Europ. Resp. J. 2006;9:421.
♦
УДК 616.12-008.331.1:616.12-005.4:612.172]-085-057.51:622
B.I. Фесенко, ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ
В.А. ПотабашнШ HA PIBEHb АРТЕИАЛЬНОГО ТИСКУ
ТА ВАПАБЕЛЬШСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ В Г1РНИК1В 3 АРТЕР1АЛБНОЮ
гшЕРТЕнз1ею в поеднАнш
3 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ
ДЗ «Дшпропетровска медична академия МОЗ Украти»
факультет тслядипломно'г oceimu
кафедра mepaniï, кардюлогп та сгмейно'г медицины
(зав. - д. мед. н., проф. В.А. Потабашшй)
вул. Вернадсъкого, 9, Днтро, 49044, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Faculty of Postgraduate Education
Department therapy, cardiology and family medicine
Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
IGiiOHOBi слова: apmepianbna zinepmemin, iiueMinna хвороба серця, добовий профыь apmepianbnozo тиску, eapiaôeMbnicmb серцевого ритму, zipHUKU
Key words: essential hypertension, coronary heart disease, daily blood pressure profile, heart rate variability, miners
Реферат. Влияние комплексного лечения на уровень артериального давления и вариабельность сердечного ритма у горняков с артериальной гипертензией в сочетании с ишемической болезнью сердца. Фесенко В.И., Потабашний В.А. Целью нашей работы было изучение эффективности терапии с использованием бета-адреноблокатора небиволола («Небилет®», BERLIN-CHEMIE AG, Germany) в комбинации с ингибитором ангиопревращающего фермента эналаприлом («ЭНАП®», KRKA, Словения) в лечении горняков с артериальной гипертензией в сочетании с ишемической болезнью сердца. Обследовано 88 горняков, которым
проводилось общеклиническое обследование, регистрировали ЭКГ в покое, выполняли суточное монитори-рование АД и ЭКГ. Период наблюдения составил 3 месяца. Показано, что лечение рабочих горнорудной промышленности с артериальной гипертензией в сочетании с ишемической болезнью сердца с включением бета-адреноблокатора «Небилет» и ингибитора ангиотензин превращающего фермента «ЭНАП» хорошо переносится пациентами. Эта терапия улучшает суточный профиль артериального давления и положительно влияет на вариабельность сердечного ритма, что позволит снизить риск внезапной сердечной смерти у этой категории больных.
Abstract. Influence a complex treatment on the level of arterial blood pressure and heart rhythm variability in miners with essential hypertension and concomitant ischemic heart disease. Fesenko V.I., Potabashniy V.A. The
aim of our study was to prove the effectiveness of drug therapy with beta-adrenoblocker nebivolol (NebiletBERLIN-CHEMIE AG, Germany) in combination with the angiotensin converting enzymeinhibitorenalapril (ENAPKRKA, Slovenia) in the treatment of miners with arterial hypertension and concomitant ischemic heart disease. A total of 88 miners underwent general clinical examination, ECG at rest, ambulatory monitoring of blood pressure and ECG. The observation period was 3 months. It was shown, that the treatment of the mining industry workers with arterial hypertension and coronary artery disease with the combination of beta-blocking agent Nebilet and the angiotensin converting enzyme inhibitor ENAP is well tolerated by patients. This therapy improves the daily profile of blood pressure and positively affects the variability of the heart rate, which will reduce the risk of sudden cardiac death in this category of patients.
На теперпинш час в Украпп хвороби системи кровообку стабшьно посвдають перше Mi сне за поширетстю та серед причин первинно! швашд-ност1. Рееструеться збшыиення частки oci6 пра-цездатного вшу, в яких первинна швашдшсть настае внаслщок цереброваскулярно! патологи та пием!чно! хвороби серця. Провщна роль серцево-судинних захворювань у стшкш Bipaii праце-здатпос п населения краши визначае прюритет-н1сть питань !х ирофшактики й лшування [6, 7, 8].
Анашз BapiaoaiLiioc ri серцевого ритму (ВСР), який широко застосовуеться для дослщження нейровегетативно! регуляци при захворюваннях серцево-судинно! системи, в тому чис.п при apicpiajibiiiii гшертензи (АГ) та i шсм i ч i г i й XBopo6i серця (IXС), е найбшыи шформативним, сучасним та нешвазивним методом оцшки вегетативного статусу [2, 9, 10]. Зниження за-гальпоТ мiшrocii ВСР, що мае iviicnc при АГ, свщчить про порушення вегетативного контролю с ер не во! .пяльпосп i е несприятливим фактором прогнозу захворювання [5]. Ведомо також, що в прогресувант IXC i розвитку й ускладнень поряд з ураженням вшцевого кровооб1гу важли-ву роль мае дисфункцк нейрорегуляторно! системи [11]. Це може бути зумовлено як rino-перфуз1ею водив ритму, що регулюють частотт й часов1 характеристики роботи серця, а також змшами в структур! мембран кардюмющтв та i'x електролгтному баланса 3 iHmoro боку, особливо! уваги заслуговуе дисфункцк автономно! нервово! системи, як симпатичного, так i пара-симпатичного й вщдЫв, що також зумовлюе збшыиення електрично! нестабшьносп м!окарда i сприяе виникненню фатальних порушень серцевого ритму [11]. Вивчення ВСР у здорових oci6 i хворих на IXC свщчить про те, що
дом!нування низькочастотних характеристик серцевого ритму е надважливим предиктором розвитку таких життевонебезпечних порушень серцевого ритму, як шлуночков! тахжард!я i ф!бриляцк [4].
Незважаючи на те, що в тепершнш час ic-нують пращ [3, 4, 1], в яких вивчалась ВСР у хворих на IXC та АГ, таких дослщжень серед пращвниюв прничорудно! промисловост! при поеднан!й патологи проведено недостатньо.
Мета роботи - вивчити вплив комплексно! те-panii з використанням бетаадреноблокатор! в неб!вололу та iHri6iTopa анг!отензин перетворю-ючого ферменту еналаприлу на добовий профшь артер!ального тиску та вар!абельн!сть серцевого ритму в пращвниюв г!рничорудно! промисловост!, хворих на артер!альну гшертензш та Г! иоеднання з пием!чною хворобою серця залежно ввд умов пращ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Обстежен! 88 ripHHKiB, чолов!чо! стат!, вжом вщ 30 до 54 роив. Середнш вк 42±3,44 року. У Bcix обстежених мала мкце АГ 1 -2 стуиеня. У 54 иащештв мала м!сце супутня IXC: стенокард!я напруги I-II функщонального класу. Bei обсте-жеш залежно ввд р!вня фiзичнoro навантаження i впливу шкщпивих фактор!в були розподшеш на ,ißi груии: 1 - основна (45 хворих) - робппики ком-плексних бригад, яю постшно шд час роботи зазнають впливу ßiopanii, пилу, значних статичних фiзичниx навантажень, вибухових га^в, шдвищено! вологосп, 2 група (43 хворих) - робппики допо-м!жних спещальностей та шженерно-техшчш пра-щвники, яю зазнають впливу шкщпивих фактор!в меншою iviiрою. Трупу контролю склали 30 практично здорових ripHHKiB такого ж вшу.
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
101
Добове мошторування apicpiajiLiioro тиску (AT) й с л с кгр о к а р д i о г р а м и (ЕКГ) проводили за допомогою портативного моштора "Кардиотех-ника-4000АД" (фрма „ИНКАРТ", С.-Петербург). Bci XBopi отримували комплексну icpaniio з включениям блокатора бета-адренорецептор1в неб1вололу («Небилет®», BERLIN-CHEMIE AG, Germany) у доз1 Юмг/добу та шпбггора ангю-тензиперетворюючого ферменту еналаприлу («ЭНАП®», KRKA, Словопя) у доз1 5-Юмг/добу залежно вщ р1вия артер1ального тиску. Обсте-ження проводилося до лшування та через 3 мкя-ni комплексно! Tepanii. За ступеней тчного зниження AT визначали ДПАТ. Дослщжували шдскс i стандартне вщхилення R-R штервалу (SDNN-i, SDNN), ссгмсппв тривашстю 5 хв. (SDNN), квадратний KopiHb (rMSSD), загальну потужшсть спектра (TP), потужшсть у д1апазон1 низьких (LFp) i високочастотних коливань (HFp), ввдношення LF/HF, шдскс напруги (IH). Критерй виключення пащента з програми обстеження:
Dipper Non dipper Night picker
Отримаш результата свщчать про виразний вплив шкщливих фактор1в виробництва на piBCiib артер1ального тиску в г i р 11 и к i в та необхвдшсть псрсошфшовапого призначення антигшертензив-Hoi Tepanii.
Пщ час анашзу показпиклв ВСР (табл. 2) вия-вилося, що загальна потужшсть спектра ВСР у хворих I групи нижча, шж у хворих II групи i здорових ripHHKiB. При цьому у хворих на польо-вану ГХ та IXC достов1рне зниження показпиклв спектрально! потужпос п виникло за рахунок HF i меншою Mi рою - LF компонента, а спектральна ио1уж1ПС1ь коливань дуже низько! частота (VLF) залишилась практично незмшною. Ввдносне збшьшення частки VLF вщображуе перехвд з вегетативного (рефлекторного) р1вня регулящ! на бшьш повшьний - г у м о р а л ы i о - м era б о л i ч 11 и й.
тютюнопалшня, наявшеть cyiiyniix захворювань (бронхолегенева патолопя, печгнкова або ниркова недостатшсть, ендокринна патолопя, онколо-rinna патолопя), наявшеть гострих форм IXC. Bci XBopi надали шформовану згоду на включения в доелвдження. Статистична обробка проводилась за допомогою пакету статистичних програм Statistica 6.0.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
AHani3 показника ступеня тчного зниження AT до лжування виявив тип "dipper" у 22 (25%) хворих, "non dipper" - у 28 (31,9%) хворих, "night picker" - у 38 (43,1%) хворих. При цьому у хворих 1 гр. fl0CT0BipH0 частпие (р<0,05) мали Micnc "non dipper" та "night picker" типи ДПАТ. (табл. 1). У хворих обох груп при поеднант АГ з IXC fl0CT0BipH0 (р<0,001) частше, пopiвнянo з хворими на вольовапу АГ, зycтpiчaлиcя "поп dipper" та "night picker" типи ДПАТ.
Т аблиця 1
При поеднант АГ та IXC у хворих першо! групи загальна потужтсть спектра значно знижена.
Стан нейрогуморально! регуляци в ще! ка-Teropii хворих характеризуемся найбшьш вираз-ними, nopiBmmo з хворими на польовапу ГХ та хворими з IXC, змшами ВСР i вщповщно низь-ким piBHeM вагусних, симпатичних та нейро-гуморальних впливiв. Cпocтepiгaeтьcя ввдносне збшьшення г у м о р а л ы i о - м era б о л i ч п и х впливiв. Така ситуащя е характерною для загального зменшення вегетативно! регуляци ритму серця та цeнтpaлiзaцii серцевого ритму, що евщчить про пoгipшeння прогнозу в цих хворих та тдви-щення ризику раптово! серцево! смерти
Показники добового мон1торування AT в прникш, хворих на АГ в поеднанш з IXC, до лжування
Тип ДПАТ
Друга груг (п=42)
12(26,1%) 14(30,4%) 20(43,5%)
12 (28,7% 12(28,7%; 18(42,6%;
Таблиця 2
Показники Bapia6e.ibHOCTi серцевого ритму в прншав, хворих на АГ в поеднанш з IXC, до лжування (М±т)
Показники Контроль Перша група Друга група
ГХ IXC ГХ+ IXC ГХ IXC ГХ +IXC
SDNN мс 179±8,4 143,2±2,8* 137±2,1* 117±2,4** 148±9,2* 140±4,2* 128±3,2*
RMSSD мс 51,2±5,3 41,2±4,2* 32,7±5,2* 28,2±3,6** 41,6±4,8* 41,2±5,4 35,2±2,5*
pNN50% 38,8±6,2 16,1±4,3* 17,5±2,2* 6,4±3,6** 23,7±3,1* 20,8±3,3* 12,1±1,9*
VLF мс2 2843±62 2754±47 2302±38* 2028±21** 2735±42 2418±24 2192±34*
LF мс2 1693±35 1471±61* 1117±52* 688±49* 1452±51 1275±38 985±56*
HF мс2 1256±45 667±30* 495±28* 408±31** 772±49 578±27 587±27*
LF/HF 1,36±0,29 3,22±0,4* 2,6±0.33* 1,42±0,14** 2,2±0,24 2.1±0,18 1,98,±0,31
IHy.o. 37,4±6 68,0±12* 192±14* 286±21** 144±13 157±21 214±23*
П р и м i т к и : *-р< 0,05 вщносно контролю; ** - вщносно хворих з ¡зольованою ГХ та IXC.
Анашз показниюв ДПАТ шсля проведеного робничих фактор iß, снос терпалася бшыи виразна
лжування показав, що як у хворих 1 групи, так i пормалвашя AT. Так, частка хворих з поп dipper-
у хворих 2 групи значно покращився добовий типом ДПАТ знизилася на 75%, a night picker -
профшь AT (табл. 3). При цьому в прниюв 2 на 50%. У 1 rpyni щ показники зменшилися на
групи, якл меншою Mi рою зазнають впливу ви- 50% та 25% вщповщно.
Таблиця 3
Показники добового монггорування AT у прнитв, хворих на АГ в поеднанш з IXC, шсля лжування
Тип ДПАТ
Друга група (п=42)
Dipper Non dipper Night picker
24(52,1%) 7(15,2%) 15(32,7%)
30 (71,4%) 3(7,3%) 9(21,3%)
Анашз показниюв ВСР шсля лжування (табл. 4) вказуе на позитивш змши з боку частотних характеристик серцевого ритму. Про це сввдчить не тшьки тдвищення загально! Bapiaoaibiiocii, але й зменшення показника IH, а також змщення балансу в 6iK високочастотиих осцилящй разом з нормашзащею вщношення низько- i високочастотиих характеристик в обох трупах хворих.
Особливо важливо ввдмггити позитивш змши ВСР у хворих 1 групи при поеднанш IXC та АГ, яю супроводжуються загальним тдвищенням вегетативно! регуляцй ритму серця i е ознакою
ввдносного зменшення г у м о р а л ы i о - м era б о л i ч и и х в ил и в i в. Таким чином, змши ВСР, якл мали Miene шсля проведеного комплексного лжування, е сприятливою ознакою формування стшкосп серцевого м'яза до пием1чного ушкодження, що евщчить про покращення прогнозу в прпиклв, хворих на АГ в поеднанш з IXC, та зниження ризику раптово! серцево! смерть
За перюд спостережения не вщм1чалося виникнення небажаних nooinnnx ефекпв вщ iipcuapai iß, якл б вимагали вщмши лжування.
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
юз
Таблиця 4
Показники Bapia6e.ibHOCTi серцевого ритму в прнитв, хворих на АГ в поеднанш з IXC, шсля лжування (М±т)
Показники Перша група Друга група
ГХ IXC ГХ+ IXC ГХ IXC ГХ +IXC
SDNN мс 158,3±3,5* 142±2,1* 139±2,1** 160±5,3* 153±3,7* 148±2,2*
RMSSD мс 44,2±2,2* 36,3±6,1* 32,4±3,3** 49,6±5,6* 48,3±6,4 43,6±3,4*
pNN50% 25,3±5,2* 22,2±3,4* 14,6±4,7** 29,8±2,1* 26,3±4,2* 19,2±3,2*
VLF мс2 2816±52 2398±49* 2102±32** 2796±56 2469±38 2262±23*
LF мс2 1528±61* 1186±48* 767±56* 1523±49 1354±28 1096±46*
HF мс2 814±15* 583±31* 476±42** 833±27 612±38 606±14*
LF/HF 2,32±0,5* 2,22±0.14* 1,38±0,16** 1,91±0,36 2.09±0,22 1,65,±0,11
IH y.o. 51,0±16* 178±14* 254±21** 123±14 136±32 206±22*
П р и м i т к и : * - р<0,05 вщносно контролю; ** - вщносно хворих з ¡зольованою ГХ та IXC.
висновки
1. У пращвнишв прпичорудпо! промисловост1 з високим р1внем ф1зичного навантаження, хворих на АГ та й поеднання з IXC, порушення добового профшю AT супроводжуеться знижен-ням загально! ВСР, тдвищенням симпатично! i зменшенням парасимпатично! активност1 й ввдносним збшыиенням г у м о р а л ы i о - м ста б о л i ч -них вплив1в.
2. I Пд впливом комплексно! терапи з вико-ристанням блокатора ocra-a.tpciiopcncinopiß не-б!вололу («Небилет®», BERLIN-CHEMIE AG, Germany) та iHri6iTopa ainio тспзип перетворю-ючого ферменту еналаприлу («ЭНАП®», KRKA,
Словсшя) покращуеться добовий профшь арте-pianbHoro тиску за даними добового мотто-рування.
3. Використання «Небшету» й «Енапу» в к0мплскс1пй терапи позитивно впливае на Bapia-белыпегь серцевого ритму, що дозволить зни-зити ризик раптово! серцево! смсрii в ще! ка-Teropii хворих.
4. Комплексне лжування з використанням «Небшету» i «Енапу» добре переноситься па-nieiriaMn, не призводить до виникнення nooinnnx ефект1в, якл потребують ввдмши iipcuapaiiß.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Анализ вариабельности сердечного ритма у больных ИБС и гипертонической болезнью / Е.А. Че-рненкова, P.A. Черненков, Г.В. Жуков, H.A. Бондарчук / Всерос. науч.-практ. семинар «Современные возможности холтеровского мониторирования» Россия, Санкт-Петербург // Вестник аритмологии. - 2000. -С. 78.
2. Бильченко А. В. Гипертензивные кризы и вариабельность сердечного ритма у больных гипертонической болезнью / А. В. Бильченко // Вестник Харьков, нац. ун-та им. В.П. Каразина. Серия: «Медицина». - 2004. - № 6 (39). - С. 12-16.
3. Ватутин П.Т. Вегетативный дисбаланс у больных со стенокардией напряжения: возможности физиологических триггеров процесса прекондициони-рования / П.Т. Ватутин, П.В. Калинкина, B.C. Колесников // Укр. кардюл. журнал. - 2015. - № 3. - С. 50-59.
4. Жемайтите Д. Клинико-физиологическое значение анализа вариабельности сердечного ритма у больных хронической формой ишемической болезни сердца / Д. Жемайтите // Вестник Харьков, нац. ун-та им. В.П. Каразина. Серия «Медицина». - 2002. - № 3. - С. 59-80.
5. Калакутский Л.И. Мониторинг параметров вариабельности сердечного ритма в медицине критических состояний / Л. И. Калакутский, Э. С. Манелис // Медицина, фармация. - 2001. - № 14.
6. Основн1 показники швалщносп та д1яльносп м с л и к о - с о и i ал ы I и х експертних комкпй Украши за 2015 р.: аналпико-шформацшний довщник; за ред. начальника ваддшу оргашзаци сощально! допомоги окремим категор1ям громадян, а також питань МСЕК МОЗ Украши C.I. Черняка / A.B. 1патов, О.М. Мороз,
В.А. Голик [та ш.]. - Дншропетровськ: Акцент ПП, 2016.- 162 с.
7. Сравнительная характеристика профилактики сердечно-сосудистых заболеваний в Украине и Европе по данным исследования ЕТЖОАБРтЕ IV: госпитальная линия / В.П. Коваленко, М.П. Долженко, Е.Г. Песукай [и др.] // Укр. кардюл. журнал. - 2015. -№4.-С. 17-24.
8. Хвороби системи кровооб1гу як медико-со-щальна 1 суспшьно-полггична проблема (Аналггично-статистичний поабпик) / Т.С. Манойленко, А.П. Дорогой, Гандзюк [и др.]; шд ред. В.М. Коваленка, В.М. Корнацького.— Ки1в: «СПД ФО «Коломщин В.Ю.», 2014.-279 с.
9. Guzzetti S. Alterret pattern of circadian neural control of heart period in mild hypertension / S. Guzzetti, S. Dassi, M. Pecic // J. Hypertens. - 1991. - N 9. -P. 831-838.
10. Langewitz W. Reduced parasympathetic cardiac control in patients with hypertension at rest and under mental stress / W. Langewitz, H. Ruddel, H. Schachinger // Am. Heart J. - 1994. - Vol. 127. - P. 122-128.
11. Marek M. Heart rate Variability. Standarts of measurement, physiological interpretation and clinical use / M. Marek // Circulation. - 1996. - Vol. 93. - P. 1043-1065.
12. Skala J.A. Coronary heart disease and depression: a review of recent mechanistic research / J.A. Skala // Can. J. Psychiatry. - 2006. - Vol. 51. - P. 738-745.
REFERENCES
1. Chernenkova Ye A, Chernenkov RA, Zhukov GV, Bondarchuk NA. [Heart rate variability analysis in patients with ischemic heart disease and essential hypertension]. Journal «Vestnik Aritmologii». Sankt-Peterburg. 2000;78. Russian.
2. Bilchenko AV. [Hypertensive crises and heart rate variability in patients with arterial hypertension]. Vestnik Kharkovskogo natsionalnogo universiteta im. V.N. Karazina. Seriya: «Meditsina». 2004;6(39): 12-16. Russian.
3. Vatutin NT, Kalinkina NV, Kolesnikov VS. [Autonomic imbalance in patients with angina pectoris: opportunities for physiological preconditioning triggers]. Ukrainskyi kardiolohichnyi Journal. 2015;3:50-59. Russian.
4. Zhemaytite D. [Clinical and physiological significance of the analysis of heart rate variability in patients with chronic form of coronary heart disease]. Vestnik Kharkovskogo natsionalnogo universiteta im. V.N. Karazina. Seriya «Meditsina». 2002;3:59-80. Russian.
5. Kalakutskiy LI, Manelis ES. [Monitoring of parameters of heart rate variability in critical care medicine]. Meditsina, farmatsiya. 2001;14. Russian.
6. Ipatov AV, Moroz OM, Holyk VA. [Key indicators of disability and activity of medical-social expert commissions of Ukraine in 2015: analytical information guide; Ed. by Head of the organization of social
assistance to certain categories of citizens as well as for the Ministry of Health Ukraine MSEC SI Chernyak], Dnipropetrovsk: AktsentPP. 2016;162. Russian.
7. Kovalenko VN, Dolzhenko MN, Nesukay YeG. [Comparative characteristics of prevention of cardiovascular diseases in Ukraine and Europe according to the EUROASPIRE IV study: hospital line]. Ukrainskyi kardiolohichnyi Journal. 2015;4:17-24. Russian.
8. Manoilenko TS, Dorohoi AP. [Diseases of the circulatory system as medical and social and sociopolitical problem (analytical and statistical manual)]. Kovalenko VM, Kornatskiy VM, editors. Kyiv: SPD FO Kolomitsyn V.Yu. 2014;279. Ukrainian.
9. Guzzetti S, Dassi S, Pecic M. Altered pattern of circadian neural control of heart period in mild hypertension. J. Hypertens. 1991;9:831-8.
10. Langewitz W, Ruddel H, Schachinger H. Reduced parasympathetic cardiac control in patients with hypertension at rest and under mental stress. Am. Heart J. 1994;127:122-8.
11. Marek M. Heart rate Variability. Standards of measurement, physiological interpretation and clinical use. Circulation. 1996;93:1043-65.
12. Skala JA. Coronary heart disease and depression: a review of recent mechanistic research. Can. J. Psychiatry. 2006;51:738-45.
♦
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
105
