CC BY
16УДК 371.3-811.126-378.138
Драчук Bipa, Копчук Тамара, Щудрова Тетяна, Горошко Олександра Коротун Олена Вищий державний навчальний заклад Украти «Буковинський державний медичний унгверситет» DOI: 10.24411/2520-6990-2020-11801 ВПЛИВ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА ЯК1СТЬ МЕДИЧНОÏ ОСВ1ТИ
Drachuk Vira, Kopchuk Tamara, Shchudrova Tetiana, Goroshko Olexandra, Korotun Olena
Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University»
THE IMPACT OF INFORMATION TECHNOLOGIES ON THE QUALITY OF MEDICAL
EDUCATION
Анотацш.
Матергал присвячений питанням впливу iнформацшних технологш на оргатзацт навчального про-цесу в системi медично'1 освти. У роботi анал1зуються особливостi вивчення фармакологи' як одтег з базових дисциплт в медичному унiверситетi. Визначено роль використання шформацшно-комп 'ютерних технологш у процеd навчання як основи профестночнновацшно'1 дiяльностi. Розглянуто рiзновиди освiт-тх комунжацш, можливостi платформи дистанцтного навчання та роль викладачiв закладiв вищо'1 освiти в процеd формування майбуттх медичних фахiвцiв.
Abstract.
The article deals with the influence of information technologies on the organization of the educational process in the medical education system. The peculiarities of studying pharmacology as one of the basic disciplines in a medical university are analyzed in the work. The role of the use of information and computer technologies in the educational process as a basis ofprofessional and innovative activity is defined. Varieties of educational communications, opportunities of the distance learning platform and the role of teachers of higher education institutions in the formation of future medical specialists are considered.
Ключовi слова: тформацшт технолога, методи викладання теоретично'1 дисциплти, фармакологiя, платформа дистанцтного навчання.
Keywords: information technologies, methods of teaching theoretical discipline, pharmacology, distance learning platform.
Формування процвгтаючого сустльства та створення резерву ка^в висококвалiфiкованих, конкурентоспроможних, мотивованих спещатспв е обов'язком державного уряду для можливосп за-хисту нацюнальних штереав, розвитку та забезпе-чення внутршнього ринку пращ, а також для про-гресуючого розвитку рiзних галузей науки та тех-шки, що, безумовно, мае реалiзуватися, головним чином, за рахунок нацюнальних ресурав. Нацюна-льний прогрес кра!ни на пряму залежить ввд якосп освгга та, в свою чергу, визначае потреби людсь-кого розвитку, що забезпечуе можливють позбав-лення ввд бвдносп [1, с. 55].
Пвдготовка медичних фах1вщв займае вкрай важливу позищю, яку важко переоцiнити, оск1льки проввдним критерiем розвитку суспiльства залиша-еться стан здоров'я населения, а його високий рь вень надання медично! допомоги е пiдгрунтям еко-номiчного, соцiального та полiтичного добробуту в держаы, запорукою безпеки та прогресу [2, с. 23]. Тому першочерговим завданням для забезпечення
iснування висококвалiфiковано! та яшсно! медично! допомоги постае необхвдшсть формування до-статньо! кiлькостi професiоналiв.
Метою роботи стало провести аналiз впливу шформацшно! шфраструктури на процес навчання та визначити роль викладача у цьому процесс Об'ектами дослвдження стали лiтературнi та елект-роннi джерела шформацп щодо використання шфо-рмацiйних технологiй та методичш матерiали навчального процесу у закладi вищо! медично! освгга .
Медична освiта, як основа професшно! подготовки медичних пращвнишв на сьогодшшнш день проходить етап форматування, щорГчно запрова-джуються новГ змши навчальних планiв, робочих навчальних програм, змши шлькосп аудиторних та позааудиторних годин, осшльки реформування медично! освгга е запорукою устху створення нови'-ньо! укра!нсько! медицини. У зв'язку з цим виникае необхвдшсть пвдготовки майбутнiх фахiвцiв «нового формату», ввдповвдно до вимог суспшьства та
кадрового забезпечення держави. Разом з тим роз-виток iнформацiйних, комп'ютерних та телекомуш-кацiйних технологiй, впровадження досягнень нау-ково-технiчного прогресу, що отримало назву «ш-формацiйного буму» двояко впливае на процес навчання. З одного боку створення доступно! ш-фраструктури та iнтегрування Н в iнформацiйне се-редовище дае вiльний доступ до будь яко! шформа-ци та вiдкривае широк! можливосп навчання; а з ш-шого - перенасиченiсть iнформацiйного простору не завжди дае можливiсть систематизувати, конкре-тизувати, вибрати основну шформацш, на як1й не-обх1дно зосередитися, що сприяе розсiюванню уваги, виокремлення деталей, оминаючи основний змiст. Одним iз надзвичайно широких та максимально насичених е iнформацiйне середовище, що стосуеться медицини, а зокрема лжарських препа-ратiв, якому фармацевтична спiльнота докладае максимум зусиль, про що сввдчить щорiчнi обсяги пу-блiкацiй про синтез нових, або ж постмаркетингове вивчення юнуючих на фармацевтичному ринку препаратiв. Власне тому для аналiзу ми обрали шд-х1д до вивчення фармакологи, як одше! iз базових дисциплш медично! галузi, та впливу шформацш-но! iнфраструктури на процес навчання.
Беззаперечно вивчення фармакологи е одним iз найважливших аспектiв навчання в медичному унiверситетi, оскiльки знання фармаколопчних груп та розумiння фармаколопчно! ди необхiднi для ефективно! фармакотерапи, забезпечення фар-макобезпеки та уникнення полшрагмази [3, c. 393]. Розумiння того, як на молекулярному, клггинному i тканинному рiвнях лiкарськi засоби викликають !х-нiй вплив на оргашзм (фармакодинамiка) та як вщ-буваеться процес всмоктування, розподiлу, метабо-лiзму (бютрансформаци) та виведення (фармакош-нетика) активних чи неактивних метаболтв, описуе фармаколопю як гiбридну науку, яка поед-нуе iншi фундаментальнi дисциплши, такi як генетика, бюлопя, нормальна та патологiчна фiзiологiя, бiохiмiя, анатомiя тощо). Цiннiсть вивчення фармакологи полягае в тому, щоб забезпечити для студе-нтiв наукову основу для прийняття терапевтичних ршень, а також встановити оцiнку корисп i ризику, засновану на розумшш комплексного впливу лiкiв на оргашзм, включаючи те, як лiки впливають на живу систему та як, в свою чергу, оргашзм може ре-агувати на конкретний лжарський препарат [4]. Це важливо при виборi засобiв лiкування не пльки основно!, а й супутньо! патологи, що часто зустрiча-еться в практичнiй дiяльностi лжаря, уникаючи при цьому явища полiпрагмазi!. Крiм того, не менш ва-жливою характеристикою е фармакологiчна щенти-фiкацiя - як активнi речовини лЫв взаемодшть з конкретними мшенями в органiзмi, що закладае ос-нови розумшня механiзму дИ, та вкрай необхвдно знати лiкарю при ощнщ етюлоги та патогенезу за-хворювання. Використання ще! шформаци часто слугуе основою для формування загально! номенк-латури, класифiкацiй основних класiв фармаколопчних груп лжарських засобiв, а вщтак i терапевтичних клаав, що становить базу для ктшчного використання лiкарських агентiв.
/ PEDAGOGICAL SCIENCES
KpiM того, фармаколопя е надзвичайно мобшь-
ною дисциплшою. Широкий асортимент продуктiв фармацевтично! промисловосп невпинно зростае, а впровадження в медичну практику новiтнiх, висо-коефективних, бiльш безпечних лiкарських засобiв поступово витiсняють iснуючi на фармацевтичному ринку, що звюно пов'язано з вимогами сього-дення через висок показники захворюваностi, по-лiморбiдностi та смертносп внаслiдок розвитку рь зномаштних патологiй. Безперервний потiк синтезу пгантами фармацевтично! промисловостi, доклшь чного випробування та клiнiчних дослiджень до-зволяе лжарям оперувати величезним арсеналом ль карських препаратiв в рiзних галузях медицини i основне завдання лжаря правильно обрати необхвд-ний оптимальний засiб з максимально доведеною терапевтичною ефективнiстю та мiнiмальною шль-шстю побiчних реакцiй.
Однак, повертаючись до теми вивчення курсу Фармакологи в медичному ушверситеп, викладачi та студенти стикаються з рядом труднощiв. Ввдомо, що однiею iз причин зниження у студентiв цiкавостi до навчання е перенавантаження навчально! про-грами. Чи призводять iнтегрованi медичнi про-грами до вiдповiдного рiвня знань i розумiння фар-макологiчних факта i концепцiй, що випускники можуть в повнiй мiрi використовувати та штегру-вати це в сво! навички фармакотерапи? Звичайно, була i залишаеться причина для занепокоення. Не секрет, що через помилки у л^ванш, побiчнi реа-кци на лiки, викликанi помилками прописування та прийому лiкарських засобiв, трапляються безлiч смертельних випадк1в [4]. I хоча помилки зазвичай е багатофакторними, вивчення та знання основних фармаколопчних ефекпв, фармакошнетики, по6!ч-но! ди, показань, протипоказань, сумюно! взаемоди з шшими препаратами е вкрай важливим [5, c. 394].
Студенти-медики визначають фармакологiю, як дисциплiну, що вимагае бшьшо! уваги в навча-льнш програмi. Скорочення кiлькостi академiчних годин для проведення як практичних так i лекцш-них занять призводить до того, що велика шльшсть навчального матерiалу виноситься на самостшне опрацювання. Звiсно вивчення даних тем зазвичай дае прогалину у знаннях, осшльки питання не дис-кутуються на практичних заняттях, а лише включа-ються у перелж питань модульного контролю. Вщ-поввдно до сучасних рекомендацш, представлених в настановi «Clinical pharmacology in health care, teaching and research», у медичних школах Свропи та США використовують списки лжарських засобiв у кiлькостi 100-150 найменувань, що найчастiше за-стосовують у первиннш та вториннiй ланках охо-рони здоров'я. Вiдповiдно робочi начальш про-грами в укра!нських медичних вишах мiстять таку ж шльшсть препарата для вивчення, як! включеш до Сдиного державного комплексного юпиту «Крок 1».
Яке ж завдання сто!ть перед педагогами вищо! медично! школи? На даному етапi вивчення фармакологи викладач повинен володгти шформацшно-практичними навичками, тд якими розумiеться
вмшня використовувати шформацшно-комп'юте-рш технологi! у сво!й професiйнiй дГяльносп, що включае шформацш компонент (пов'язаний з аналь зом та вгдбором iнформацi!) та прикладний (пов'язаний з практичним використанням iнформацi!) [6]. Технологiя навчання - це конструювання навчаль-ного та виховного процесу з гарантованим досяг-ненням мети. Iнтеграцiя як засiб навчання - це по-шук спшьно! платформи для зближення знань з рГз-них предметiв. Вона заповнюе прогалини у знаннях студентiв, отримаш у ходГ диференцiйованого навчання, спрямована на розвиток системного ктшч-ного мислення. Завдання сучасних освгттх технологш - посилення фундаментально! тдготовки, що дае студенту вмшня видшити в конкретному предмет базисну частину його змюту, яку вш зможе т-сля осмислення використовувати на новому рГвш, при вивченш шших дисциплш, у процес самоос-вгга [7, с. 170]. Самостшно студентовГ упорядку-вати, обгрунтувати якюно-необхгдну шформацш, запозичену з рГзних офщшних джерел медично! ль тератури достатньо важко, враховуючи об'ем шформацп, яку вш повинен опрацювати. Допомогою у засвоенш матерГалу е високоосвгдчений спещалют у вГдповщнш галузг Робота викладача полягае в тому, що вш повинен подати великий об'ем шформацп стисло, лопчно, систематизовано, послщо-вно, з демонстращею внутршньо-предметних та мГжпредметних зв'язк1в, акцентувати увагу студенев на основних лшарських засобах окремо! фарма-колопчно! групи, !х властивостях та практичному застосувапш. Що спонукае викладачГв закладГв вищо! освгга до перетворення наукових знань в шно-ваци, тобто вгд Где! до практичного використання, у якому, будучи суб'ектом шновацшного процесу, викладач стае суб'ектом процесу загально! творчо-сп [8, с. 64]. Для цього в ушверситеп створена платформа дистанцшного навчання «МООБЬЕ», де в повному обсязГ висвилена шформащя навчального курсу. Оформлення теми вгдповщае методищ про-ведення заняття, методичним вказГвкам практично! Г самоспйно! роботи та включае: актуальнють, ос-новний змют, питання для самоконтролю (теорети-чш, тестовГ завдання, ситуацшш задачГ), перелш ль тератури для використування. Важливим е спеща-лГзоване, квалГфшоване наповнення електронного ресурсу. 1нформацшне оформлення дистанцшних матерГалГв повинно мютити не тшьки основний змют, запозичений з начальних поабнишв, корисне застосування також шших форм висвплення шфо-рмаци. Позитивними вгдгуками студенпв користу-ються поширення ашмацшного вщео про основш фармаколопчш ефекти препаралв, чи формування комплексу таблиць, графшв, малюнк1в, навпъ ко-мшав, посилання на електронш ресурси тощо. Ви-ключно текстова шформащя часто стае неефектив-ною через монотоннють, величезш обсяги, втомлю-ванють при опрацюванш, однак поеднання, «розведення» и яскравими графшами, систематизо-ваними таблицями, мультимедшними презентащ-ями, тим паче, вщео-роликами, дозволяе посилити сприйняття навчального матерГалу, систематизу-вати шформацш. Це сприяе розвитку тзнавально!
активностi, самоосвгга та самореалiзацii студентiв, дае можливють защкавити ix та мотивувати. KpiM того, формування банку тестових завдань надае мо-жливiсть студентам самостшно визначити свш pi-вень знань, а проведения тестування в контролюю-чому pежимi дозволяе викладачу зоpiенгуватися в пpоцесi оцiнювання.
Тож основними вимогами сьогодення е моди-фшацп начального процесу, педагогiчноi роботи для тдготовки висококвалiфiковаиого, конкурен-тоспроможного медичного фаxiвця, де комп'юте-pизацiя дозволяе автоматизувати процеси навчання та контролю знань, збертати й ввдтворювати шформацш у важливий момент та надае можливють викладачу оргашзувати навчальний процес у потрГ6-ному напрямку, сприяе самоpеалiзацii та самоос-вiти студентiв [8, с. 62], забезпечуе спpиятливi умови для професшного становлення.
Висновок. Найважливiшою умовою тдви-щення якостi освiти е використання в навчальному пpоцесi ефективних шформацшних теxнологiй, головною метою яких е пiдготовка фаxiвцiв новоi фо-рмацп, адаптованих до життя в постшно мiнливому свiтi, i створення для них умов самостшного по-шуку, де викладач, в системi нацiональноi' шнова-цiйноi полiтики, займае стратепчне положення, робота якого сприяе в перетворенш наукового знання у вiдмiнну практичну pеалiзацiю.
Список лггератури.
1. Akareem H.S., Hossain S.Sh. Determinants of education quality: what makes students' perception different? Open Review of Educational Research. 2016. Vol. 3(1). P.52-67.
2. Слабкий Г.О., Погормк Р.Ю. Сучасна система пiдготовки кеpiвникiв в сфеpi охорони здо-ров'я Украши. Методичнi рекомендаций Кшв, 2019 - 46 с.
3. Engels F. Pharmacology education: Reflections and challenges. European Journal of Pharmacology. Vol. 833, 2018, P. 392-395.
4. Jefferies W. B., McMahon K. K., Rosenfeld G. C. et al. Pharmacology - In the Face of Revisiting Flexner's View of Medical Education. Medical Science Educator.Vol.20. N. 3.
5. Krahenbuhl-Melcher A., Lampert M. L., Schlienger R. et al. Drug-related problems in hospitals: A review of the recent literature. Drug Safety. 2007. Vol. 30(5). P. 379-407.
6. Мендрш О. Перспективи використання ощнки медичних технологш в Укра!ш. Досвщ проввдних кра!н свiту.Укpаiнський медичний часо-пис (Онлайн) №6 (80) XI - XII 2010.
7. Moreno R., Mayer R.E. Personalized messages that promote science learning in virtual environments. Journal of Educational Psychology. 2004. Vol. 96. P. 165-173.
8. Олещук О.М., Черняшова В.В., Герасимець I.I. Сучасш аспекти викладання фаpмакологi! для студенпв за спецiальнiстю «Медико-профшакти-чна справа». Медична освiта. 2015. № 3. С.63-65.
9. Посохова К.А. Олещук О.М., Шевчук О.О. Викладання фармакологи - деяш шдсумки та перспективи. Медична освгга. 2012. № 1. С. 146-150.
