CC BY
14
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 630*658.011.54 Article info Received 17.02.2017
ВПЛИВ ГУСЕНИЧНИХ ТРЕЛЮВАЛЬНИХ ТРАКТОР1В НА СТАН П1ДРОСТУ В Г1РСЬКИХ Л1САХ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Р. М. Втер
Прикарпатський НУ ¡м. Василя Стефаника, м. 1еано-Франк1вськ, Украша
За даними облжу природного поновлення на зрубах рубок головного користування в прських л^ сах Карпатського регiону дослщжено вплив технологiй лiсозаготiвель iз застосуванням гусеничних трелювальних тракторiв на стан шдросту. Проведено розподiл пiдросту на дослщних дiлянках за ка-тегорiями стану та проаналiзовано ступiнь його пошкодження у розрiзi висотних груп. Встановлено зростання кiлькiсних показникiв пошкоджених та знищених деревних рослин iз збiльшенням висоти пiдросту. Наведено дан розподiлу природного поновлення за видами пошкоджень (стовбура, крони, коренiв).
Ключоег слова: гусеничнi трелювальнi трактори, зруби, пiдрiст, вплив, стан, пошкодження, ви-сотнi групи.
Вступ. В Украшських Карпат зосереджено понад 20 % лкового фонду нашо! держави, а лкиспсть peri-ону (40,2 %) у 2,5 раза вища, нiж у середньому в Ук-раМ. Гipськi лiси вiдiгpають низку важливих кшмато-peгуляцiйних, водоохоронних, грунтозахисних, саш-таpно-гiгieнiчних, peкpeацiйних, культурно-шзнаваль-них, природоохоронних та iнших корисних функцш, слугують лiсосиpовинною базою для нащонально! eкономiки (Gensiruk, 2002). На цей час в Украш домь нуе нова лiсова полiтика, яка передбачае пepeхiд на eвpопeйськi принципи еколопчно збалансованого уп-pавлiння лiсами та оптишзащю лiсокоpистування на засадах сталого ведения лiсового господарства (Zakon Ukrainy, 2004). Сталий розвиток лгёово! галун грун-туеться на застосуваннi низки науково обгрунтованих заходiв, спрямованих на зменшення негативного антропогенного впливу на стан лкових екосистем, зок-рема, впровадження у практику лкогосподарського виробництва природоощадних тeхнологiй лкозаготь вель (Parpan et al., 2002; Parpan, & Korzhov, 2003; Furdychko, 2002).
За минулi дeсятиpiччя в УкраЫ понад 85 % дере-вини заготовляли iз застосуванням для первинного транспортування трелювальних тpактоpiв (Zakon Uk-rai'ny, 2004). На цей час також переважно використо-вують гусеничш трактори застаpiлих констpукцiй, якi непридатш для ефективного проведення головних ру-бань в умовах гipського рельефу. Застосування техно-логiй на базi трелювальних тpактоpiв iстотно порушуе еколопчш функци лiсiв, призводить до виникнення значних змiн у компонентах лкових бiогeоцeнозiв: пошкодження i знищення шдросту, трансформаци грунтового покриву, погipшeния його фiзико-мeханiч-них властивостей та шших негативних наслiдкiв (Gor-dienko, 1993; Pobedinskij, 1995).
З огляду на це, одним iз актуальних питань е дос-лiджeния впливу технологш лiсозаготiвeль головних рубань на базi гусеничних трелювальних трактор1в на шдркт господарсько цiнних деревних поpiд.
Об'екти i методика дослiдження. Дослiджeння проведено на 17 дослвдно-виробничих дiлянках (зрубах сущльнолкосчних та piвномipно-поступових рубок) на територп п'яти державних пiдпpиемств лково-го господарства (Осмолодському, Славському, Бере-
гометському, Рахiвському i Хустському) у регiонi Украшських Карпат. Дослiднi об'екти приуроченi до ялинових, букових та ялицевих тишв лiсу.
Облiк природного поновлення виконано за методикою П.1. Молоткова (Мо1о1коу, 1966). За висотою шдркт усiх деревних порiд подiлено на таю групи: дрiбний - до 0,5 м; середнш - 0,51-1,5 м, великий -биьше 1,5 м. За станом видшено таю категорп шдрос-ту: непошкоджений, слабо- та сильно пошкоджений i знищений. У травмованих особин шдросту встанов-лювали вид пошкодження: крони, стовбура, корене-вих систем. До знищеного пiдросту вiднесено особи-ни iз зламаним стовбуром, повним ввдривом коренево! системи, а також деревш рослини, знищенi пiд час влаштування волокiв на лiсосiцi.
Результати та обговорення. У складi природного поновлення на зрубах поширеш господарсько щнш (ялина, бук, ялиця, явiр, ясен, поодиноко в'яз, дуб скельний, черешня, каштан 1'ст1вний) та другорядш (осика, береза, верба козяча, горобина) породи. За просторовою структурою пiдрiст вiдзначаеться ргвно-мiрним та вiдносно-рiвномiрним розташуванням по площ! Трапляння пiдросту становить вiд 65 до 100 %, за середнього значення 87 %.
Результати проведених дослiджень засвiдчують, що загальна юльюсть природного поновлення на зрубах змшюеться у широкому дiапазонi - ввд 5,1 до 34,4 тис. шт.га-1, а в середньому вона становить 15,8 тис. шт.га-1 (табл.). Загалом, на обстежених да-лянках е достатня кiлькiсть природного поновлення головно! та господарсько цiнних порщ, яке здатне за-безпечити формування деревостану iз господарсько доц1льним складом.
Середня частка пiдросту без ознак травмування внаслiдок застосування технологи на базi гусеничних трактор1в досить висока i досягае 78,5 %. Показник збереженосп пiдросту залежить вiд багатьох чинниюв (сезону виконання лiсосiчних робщ стрiмкостi схилу, розташування волокiв та ш.) i на деяких дшянках змь нюеться вiд 53,3 до 97,3 %.
Варто зазначити, що на площ^ зайнятiй волоками (в середньому 4,7 %), пiдрiст ввдсутнш i на нiй пiсля заюнчення лiсозаготiвельних робiт потрiбно вжити т-сокультурних заходiв.
Citation APA: Viter, R. (2017). The Impact of Caterpillar Logging Tractors on the Undergrowth in the Mountain Forests of the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 22-24. Retrieved from http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/155 22 Scientific Bulletin of UNFU, 2017, vol. 27, no 1
Науковий вкник НЛТУ Пiдрiст, що зазнав слабких пошкоджень, класифь кували як травмований не до ступеня припинення росту. Надалi вiн здатний ввдновити функцiональнiсть i сформувати повноцiнний деревостан. Частка шдрос-ту iз слабкими пошкодженнями (незначнi травмуван-ня гшок та обдир кори стовбур1в) змшюеться вiд 0,3 до 12,3 % i в середньому становить 4,4 %. На трьо-х дшянках пiдросту iз слабкими пошкодженнями не виявлено взагаш.
Табл. Розподiл пщросту за категорiями стану, тис. шт. га-1/%
№ дь лянки Непошко-джении Пошкоджений Знищений Всього шдросту
слабо сильно
1 5,7/54,3 - 2,0/19,0 2,8/26,7 10,5/100
2 17,4/83,2 0,2/1,0 2,2/10,5 1,1/5,3 20,9/100
3 4,4/84,6 - 0,6/11,6 0,2/3,8 5,2/100
4 6,7/68,4 0,2/2,0 0,6/6,1 2,3/23,5 9,8/100
5 5,6/76,7 0,9/12,3 0,2/2,8 0,6/8,2 7,3/100
6 11,2/85,5 0,7/5,3 0,3/2,3 0,9/6,9 13,1/100
7 19,5/83,3 0,6/2,6 0,6/2,6 2,7/11,5 23,4/100
8 9,4/77,0 0,4/3,3 0,8/6,6 1,6/13,1 12,2/100
9 8,4/70,6 0,7/5,9 0,4/3,3 2,4/20,2 11,9/100
10 4,2/82,3 0,1/2,0 0,2/3,9 0,6/11,8 5,1/100
11 30,5/88,7 0,1/0,3 0,7/2,0 3,1/9,0 34,4/100
12 16,8/85,3 0,6/3,0 0,5/2,5 1,8/9,2 19,7/100
13 9,8/53,3 2,2/11,9 3,4/18,5 3,0/16,3 18,4/100
14 16,1/68,8 1,9/8,1 3,3/14,1 2,1/9,0 23,4/100
15 11,4/87,7 0,1/0,8 0,8/6,1 0,7/5,4 13,0/100
16 7,0/71,4 0,2/2,1 1,5/15,3 1,1/11,2 9,8/100
17 18,2/97,3 - - 0,5/2,7 18,7/100
Се-редне 12,4/78,5 0,7/4,4 1,1/7,0 1,6/10,1 15,8/100
Украши, 2017, т. 27, № 1 бо пошкодженого - до 4,3 %. Водночас, частка сильно пошкодженого та знищеного шдросту зростае ввдпо-вiдно до 8,7 %. Найменшу частку пiдросту без ознак пошкодження виявлено у великш висотнiй групi -75 %. Натомiсть частка знищеного пiдросту зростае до 25 % i е найб1льшою пор1вняно з iншими висотни-ми групами. Варто зазначити, що серед великого шд-росту не виявлено слабо- та сильно пошкоджених особин.
ЮОгяща-К666&Ы-КДЛЛДД1-г-я
хХХХХХ ххххх> ууууу< Г/1 Не пошкоджений
90 ——В&йййя—
^ Слабо пошкоджений ^ Сильно пошкоджений юа Знищений
до 0,5 м 0,51-1,5 м бшыне 1,5 м Висотш групи тдросту
Рис. 1. Стан шдросту за висотними групами
Шдркт iз б1льш iстотними пошкодженнями (злам верхiвки, сильний обдир кори, травмування i частко-вий ввдрив корен1в) класифiкували як пошкоджений до ступеня припинення росту. Виявлено, що частка сильно пошкодженого шдросту в 1,6 раза вища i дося-гае 7,0 %. На деяких дшянках цей показник змь нюеться вiд 2,0 до 19,0 %.
Середня частка пiдросту, знищеного у процес т-созаготiвельних робiт (злам стовбура, повний ввдрив коренiв), становить 1,6 тис. шт. га-1 або 10,1 % ввд за-гально! кшькосп. Загалом, кiлькiсть пiдросту ще! ка-тегорп перевищуе кiлькiсть слабо- та сильно пошкодженого шдросту вщповщно в 2,3 та 1,4 раза.
Анашз висотно! структури пiдросту на зрубах свщчить про домiнування дрiбно! групи - 82,8 % ввд загально! кiлькостi. Частка середнього шдросту у 5,7 раза нижча i становить 14,7 %, а найменше на зрубах зафiксовано великого шдросту - 2,5 %. Наведений тип висотно! структури шдросту, який вщзначаеться переважанням дрiбно! фракцп, характерний для свь жих зрубiв, на яких проводили дослiдження. На нас-тупних вiкових етапах зрубiв вщбуваеться закономiр-на змiна вертикально! структури шдросту iз поступо-вим зростанням частки середнього та великого шд-росту.
Проаналiзовано стан пiдросту за висотними групами (рис. 1). Встановлено, що найвища частка непош-кодженого шдросту у дрiбнiй висотнiй груш - 84,6 %. Частка слабо пошкодженого шдросту становить 5,4 %, сильно пошкодженого - 6,9, а знищеного шдросту - 3,1 %. У середнш висотнш груш частка не-пошкодженого пiдросту зменшуеться до 78,3 %, а сла-
У категорi! пошкодженого шдросту домiнуе травмування стовбурно! частини - 62 %. 1стотними е пошкодження коренево! системи (повний або частковий ввдрив корен1в) - 27 %. Найменшi обсяги становлять пошкодження крони рiзного ступеня (злам гшок, вер-х!вки тощо) - 11 % (рис. 2).
Пошкодження корешв
Пошкодження кори 27 %
Пошкодження стовбур1в ^ . и Рис. 2. Розподш пiдросту на дослiдних дiлянках за видами пошкоджень
На наступних етапах росту i розвитку молодих особин отримаш пошкодження зумовлюють зниження приросту, формування сортовизначальних вад, погiр-шення стану i вiдмирання дерев, оскшьки наявнiсть ран сприяе проникненню рiзноманiтних фiтопатогенiв i розвитку захворювань.
До негативних наслiдкiв тракторного трелювання потрiбно також вiднести й тривалу вщсутшсть природного поновлення на мапстральних i пасiчних волоках шсля завершення рубання. Через незадов1льне зашснення волок1в природним шляхом на них потрiб-но створювати лiсовi культури. Зазвичай, приживлю-ванiсть висадженого на волоках садивного матерiалу набагато менша, шж на дiлянках iз непошкодженим грунтом. Це пiдтверджують дослiдження О.Ф. Полякова, який наводить приклад iз садшням на волоку культур ялини, збереженiсть яко! становить всього 42 %, тодi як на дшянках iз непорушеною повер-хнею - 88 %. Знижуеться також на 28 % i приркт рос-лин порiвняно iз збереженою вщ антропогенного впливу дiлянкою. Залишковий негативний ефект трак-
23
Scientific Bulletin of UNFU, 2017, vol. 27, по 1
торних волоюв, особливо пiсля суцiльних рубань, спостергають дуже довго (до 7-10 роюв), внаслiдок чого змiнюeться просторова структура молодняка (Poljakov, 1965).
Висновки. Унаслiдок проведених дослiджень встановлено, що частка непошкодженого пiдросту на зрубах досить висока i становить в середньому 78,5 %. Кiлькiсть пошкоджених екземпляргв зростае i3 збiльшенням висоти шдросту. Найвищу збереженiсть природного поновлення виявлено у висотнш групi дрiбного шдросту (84,6 %), а найнижчу - у груш великого шдросту (75 %). Тому за природного лковщ-новлення зрубiв доцiльно орieнтуватись, в основному, на дрiбну фракцда пiдросту. Найбiльшу частку ста-новлять пошкодження стовбурiв деревних рослин -62 %, пошкодження корен1в - 27 %, а пошкодження крони - 11 %.
Перелж використаних джерел
Furdychko, O. I. (2002). Karpatski lisy: problemy ekologichnoi bez-peky i stalogo rozvytku girskogo regionu. Lviv: Biblos. [In Ukrainian].
Gensiruk, S. A. (2002). Lisy Ukrainy. Lviv: Naukove tovarystvo im. Shevchenka, UkrDLTU. [In Ukrainian].
Gordienko, V. A. (1993). Narushenie sredy pri rubkah lesa v gorah. Lesnojzhurnal, 1, pp. 8-11. [In Russian].
Molotkov, P. I. (1966). Bukovye lesa i hozjajstvo v nih. Moscow: Lesn. prom-st. [In Russian].
Parpan, V. I., & Korzhov, V. L. (2003). Problems of Forest Use Improvement in The Carpathians. Scientific Bulletin of UNFU, 13(3), pp. 272-278. Retrived from: http://nltu.edu.ua/nv/Archi-ve/2003/13_3/273_Parpan_13_3 .pdf
Parpan, V. I., Shparyk, Yu. S., Bjurgi, A., Kommarmot, B., Cing, A., Gamor, F. D., Suharjuk, D. D. (2002). Naukovi osnovy stalogo lisokorystuvannja Ukrainskyh Karpat. Proceedings of the conference Gory i ljudy (v konteksti stalogo rozvytku). Rakhiv: Kar-patskyj biosfernyj zapovidnyk, 1, pp. 433-437. Rakhiv, Ukraine. [In Ukrainian].
Pobedinskij, A. V. (1995). Lesovodstvenno-jekologicheskaja ocen-ka vlijanija lesozagotovitelnoj tehniki na pochvenno-rastitelnyj pokrov. Lesnoe hozjajstvo, 3, pp. 30-33. [In Russian].
Poljakov, A. F. (1965). Vlijanie glavnyh rubok na pochvenno-zashhitnye svojstva bukovyh lesov. Moscow: Lesn. prom-st. [In Russian].
Sabadyr, A. I., & Zibcev, S. V. (2000). Pershochergovi kroky v naprjamku ekologizacii tehnologij lisovogo gospodarstva Ukrainy. Naukovyj visnykNAU Ukrainy, 46, pp. 196-204. [In Ukrainian].
Zakon Ukrainy (2004). Ramkova konvencija pro ohoronu ta stalyj rozvytok Karpat, № 1672-IV vid 07.04.2004. [In Ukrainian].
P. M. Bumep
ВЛИЯНИЕ ГУСЕНИЧНЫХ ТРЕЛЁВОЧНЫХ ТРАКТОРОВ НА СОСТОЯНИЕ ПОДРОСТА В ГОРНЫХ ЛЕСАХ УКРАИНСКИХ КАРПАТ
По данным учёта естественного возобновления на вырубках рубок главного пользования в горных лесах Карпатского региона исследовано влияние технологий лесозаготовок с использованием гусеничных трелёвочных тракторов на состояние подроста. Проведено распределение подроста на опытных участках по категориям состояния и проанализирована степень его повреждения в разрезе высотных групп. Установлен рост количественных показателей повреждённых и уничтоженных древесных растений с увеличением высоты подроста. Приведены данные распределения естественного возобновления по видам повреждений (ствола, кроны, корней).
Ключевые слова: гусеничные трелёвочные трактора, вырубки, подрост, влияние, состояние, повреждения, высотные группы.
R. M. Viter
THE IMPACT OF CATERPILLAR LOGGING TRACTORS ON THE UNDERGROWTH IN THE MOUNTAIN FORESTS OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS
The application of harvesting technologies with caterpillar logging tractors greatly disturbs the environmental functions of forests as well as leads to significant changes in the components of forest ecosystems such as damage and destruction of undergrowth, transformation of soil and other negative consequences. Consequently, the aim of the study is to examine the impact of such harvesting technologies on the state of regrowth of commercially valuable tree species. The authors used the experimental records of undergrowth for 17 research and production sites (main logging areas) at five state forestry enterprises such as Osmolodskomu, Slavske, Beregomet, Rakhiv and Khust in the region of the Ukrainian Carpathians. Recording of the undergrowth was made by the method of P. Molotkov. Results of the study have revealed that natural regrowth at the clearfellings consists of commercially valuable species (spruce, beech, fir, sycamore, ash, elm sporadically, sessile oak, cherry, sweet chestnut) and secondary (aspen, birch, goat willow, mountain ash). As to the space structure of the regrowth, it has uniform and relatively uniform arrangement of the area. The seedlings at the sites of interest have been classified according to state categories, and the degree of damage in terms of altitude groups has been analysed. It has been established that quantitative measures of damaged and destroyed woody plants grow with increasing height of seedlings. The data of distribution of natural regeneration by type of damage (stem, crown and roots) has been given. The conclusions are as follows. The percentage of intact seedlings at the clearfellings is quite high and makes about 78.5 %. A number of damaged plants increases with the height of regrowth. The highest preservation of natural regeneration has been found in the group of small seedlings (84.6 %) and the lowest is in the group of high seedlings (75 %). Therefore, it is advisable to consider the small group of seedlings in the process of natural regeneration of the clearfellings. Damages of stems of woody plants make the largest proportion of 62 %. Damages to roots make 27 %, and the least common crown damages make 11 %.
Keywords: caterpillar logging tractors; cutting areas; undergrowth; influence; state; damages; height groups.
1нформащя про автора:
Р. М. Вггер, канд. с.-г. наук, доцент, Прикарпатський НУ iм. Василя Стефаника, м. 1вано-Франювськ, УкраТна.
E-mail: [email protected]
24
Scientific Bulletin of UNFU, 2017, vol. 27, no 1
