CC BY
16
Копанский Н.М., Шепелюк О.О., Салдан Р.Й. Исследование физических свойств древесно-композиционных материалов, изготовленных с использованием рапсового сырья
Приведены результаты исследований влияния основных параметров процесса изготовления древесных композиционных материалов с использованием отходов рапса на их физические свойства. Показаны зависимости физических показателей материала от содержания рапсовых частиц и от содержания клея. Определены рациональные величины удельного содержания сырья из рапса в исходной композиции. Доказана возможность использования рапсового сырья, как альтернативной, в производстве древесных композиционных материалов, что является чрезвычайно важным для малолесных регионов Украины.
Ключевые слова: древесные композиционные материалы, стружечные плиты, растительное сырье, физические свойства, стебли рапса.
Kopansky M.M., Shepelyuk O.O., Saldan R.Y. The Investigation of the Physical Properties of Wood Composite Materials Fabricated Using Rape Raw Material
The effects of the main parameters of the process of manufacturing of wood composites using waste canola on their physical properties are studied. Dependence on the physical parameters of the material content of rape particles and the content of the adhesive is shown. The influence of these factors on the development of the material is analyzed. The rational value of the specific content of raw rapeseed in the original composition is defined. The possibility of using rapeseed raw materials as an alternative in the production of wood composite materials, which is extremely important for small wooded regions of Ukraine, is proved.
Key words: wood composite materials, particle board plant material, physical properties of wheat-rye straw, stalks of rape.
УДК630.31:658.011.51 Ст. наук. ствроб. ВЛ. Коржов1, канд. техн. наук
ст. наук. ствроб. В.С. Кудра1; С.Ю. Кокоць2
Л1С1ВНИЧО-ЕКОЛОПЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МОБ1ЛЬНО'1 КАНАТНО1 УСТАНОВКИ LARIX-3T
Представлено результати дослщжень з оцшки впливу люоичних роби iз викорис-танням мобшьно! канатно! установки Larix-3T на природне поновлення i грунтову по-верхню. Дослщження проведено на дослщних дшянках, розташованих у Сколiвських Бескидах. Встановлено, що завдяки використанню Larix-3T у середньому збертаеться 86,5 % наявного шдросту, а порушена площа становить 21,2 %. При цьому порушення грунту глибиною бшьше 6 см спостертаеться лише на 3,7 % площ^ Об'ем експлуата-цшно! ерозп становить 61 м3/га, що у 5,5 раза менше, нiж у разi застосування гусенич-них тракторш.
Ключовi слова: мобшьна канатна установка, природне поновлення, грунтова по-верхня зрубiв, лiсiвничо-екологiчна ефективнiсть.
Вступ. До технолопчних процес1в первинного транспортування дереви-ни пред'являються вимоги не тiльки з позицш ефективностi та безпеки, але й екологiчностi. Застосування гусеничних або колкних лiсопромислових тракторш та лкових машин на !х б^ не може забезпечити ефективне освоения важко-доступних лiсосiк, наявних у прських лiсах, що пов'язано зi складними
1 УкрНДIгiрлiс iM. П.С. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ;
2 директор ДП "Славське лiсове господарство"
рельефними i грунтово-гiдрологiчними умовами, а також слаборозвиненою до-рожньою мережею в лкових масивах [1-3]. Тому використання канатних лкот-ранспортних установок е одним iз перспективних шлянв пiдвищення еколопч-но1' безпеки гiрських лiсозаготiвель. Остантм часом у розвинених лкопромис-лових кра'нах свiту значного поширення набули мобшьт канатнi установки, якi мають iстотнi переваги перед стацiонарними канатними системами. Нинi створено типорозмiрний ряд мобiльних канатних установок, що дае змогу 1х вико-ристовувати в рiзноманiтних природно-виробничих умовах як у прських, так i в рiвнинних лiсах [4-8]. Класифжащя таких установок, основш конструктивнi па-раметри та особливостi технологiчних процесiв iз 1х застосуванням представле-нi в рекомендащях, розроблених УкрНДIгiрлiс на основi проведених досль джень [9, 10]. Головною 1х перевагою е низью затрати часу на монтаж i демонтаж завдяки самохвдному чи мобшьному приводу, оснащеному технологiчним устаткуванням. До того ж, застосовуваш ранiше стацiонарнi канатнi установки в умовах ктотного зменшення площ лiсосiк та обсягу деревини, що заготов-люеться на однiй тсосшд, втратили свое домiнуюче значения.
На державному пiдприемствi "Славське лiсове господарство", розташо-ваному в гiрськiй частит Львiвськоí обл., вже бiльше десяти ротв успiшно пра-цюе на трелювант деревини мобiльна канатна установка Larix-3T, сконструйована i виготовлена дослщним лiсовим пiдприемством Мендельсько-го университету в Брно (Чех1я) [11, 12]. Це канатна установка навкного типу, конструкщя яко!' передбачае монтаж технолопчного устаткування на сшьсько-господарський трактор, що забезпечуе значш переваги в план пересування по пересiченiй мкцевосп й iстотно знижуе вимоги до мкця 11 установки на лкось цi. Зазвичай використовуеться трактор ZETOR вiдповiдноí потужностi, який мае високу прохщнкть i маневренiсть, що дае змогу забезпечувати швидке пе-ребазування i монтаж канатно!' системи. Крiм трактора, така установка включае в себе: щоглу; канатно-блокове оснащення, яке призначене для трелювання стовбурiв або сортиментш вiд мiсця звалювання до навантажувального пункту; привiд лебiдки, необхiдний для руху канатiв; каретку зi стропами для чокеру-вання колод; системи дистанцшного управлiния i контролю для шдвищення продуктивностi та зниження травматизму. Конструкщя установки передбачае можливкть транспортування лiсоматерiалiв у пiдвiшеному або швшдвшеному станi як вгору, так i вниз схилу, а також по рiвниннiй мiсцевостi. Установка мо-же працювати на суцiльних або вибiркових рубках. На рис. 1 зображено техно-логiчну схему И монтажу на тсосшд. Основнi техшчш показники Larix-3T, яка працюе в ДП "Славське лкове господарство", подано в табл. 1.
Канатна установка оснащена кареткою KOS-3 чеського виробництва, вантажошдйомнкть яко!' 3 т, а вага 245 кг. Управлiння подачею гака iз чокера-ми здшснюеться за допомогою допомiжного каната. На ДП "Славське лкове господарство" установка Larix-3T працюе у складi комплексно!' лкозагопвель-но1' бригади, яка оснащена ще й трелювальним трактором. Це пов'язано з тим, що шсля спуску деревини канатною установкою необхщне подальше й трелю-вання до наваитажувальних пунктiв, розташованих уздовж лкових автодорк.
Найменування параметрiв Величина
Базовий трактор гБТОЯ 9641
Максимальна вiддаль трелювання, м 650
Максимальна вантажошдйомнють, т 3,0
Висота щогли, м:
- в робочому положенш 7,5
- в транспортному положенш 3,8
Довжина несучого каната, м 650
фаметр несучого каната, мм 18
Довжина тягово-вантажошдйомного канату, м 1625
Дiаметр тягово-вантажошдйомного канату, мм 12,5
Довжина допомiжного каната, м 1600
Дiаметр допомiжного каната, мм 5
Максимальна вщдаль шдтрелювання, м до 90
Швидкють намотування каната, м/с:
- з вантажем 2,2
- без вантажу 4,5
4) компенсаторна система; 5) розтяжки Табл. 1. Техмчна характеристика ЬагЫ-ЗТ
Найменування параметр1в
Величина
Базовий трактор
ZETOR 9641
Максимальна вщдаль трелювання, м
650
Максимальна вантажошдйомнють, т
3,0
Висота щогли, м:
- в робочому положенш
- в транспортному положенш
7,5 3,8
Довжина несучого каната, м
650
Д1аметр несучого каната, мм
18
Довжина тягово-вантажошдйомного канату, м
1625
Д1аметр тягово-вантажошдйомного канату, мм
12,5
Довжина допом1жного каната, м
1600
Д1аметр допом1жного каната, мм
Максимальна вщдаль п1дтрелювання, м
до 90
Швидкiсть намотування каната, м/с:
- з вантажем
- без вантажу
2,2 4,5
5
Об'екти i методика дослщжень. Експериментальнi nonbOBi дослщження i3 вивчення лiсiвничo-екoлoгiчнoí oцiнки впливу мoбiльнoí канатно'' установки Larix-3T на люове середовище проводилися на люосках суцiльнoгo рубання у Тухлянскому люнищш зазначеного вище пiдприeмства, де загопвля деревини здiйснювалася i3 застосуванням ще'' технiки. Загальний вигляд канатно'' установки, змонтовано'' на гiрськoму схии, представлено на рис. 2. Об'екти дослщжень представлен чистими ялинниками першого бoнiтету. Всi вони знаходяться в ти-пi лiсу волого'' буково-ялицево'' сураменi. Лiсiвничo-таксацiйну характеристику дтянок, на яких проводились дослщження, представлено в табл. 2.
Дослщження прoведенi вщповщно до прийнятих в Укра'М методик i по-лягали у встановленш ушкоджень пiдрoсту i грунтово'' поверхш на лiсoвих дь лянках тсля завершения циклу лiсoсiчних рoбiт.
Рис. 2. Загальний вигляд змонтовано'1 канатно'1 установки Ьагис-ЗТ _Табл. 2. Лiciвничо-mаксацiйна характеристика лисоак_
№ з/п Квартал, видш Площа, га Вк, роюв Клас бо-ттету Вщносна повнота Запас, м /га Експозищя, стрiмкiсть, 0 Перюд обстеження
1 18/11 2,4 90 I 0,7 530 ПдСх, 20 рк рубки
2 31/19 3,0 70 I 0,7 460 Пн, 30 рк шсля рубки
3 12/24 3,9 65 I0 0,7 610 ПдСх, 30 рк рубки
4 18/11 2,4 90 I 0,7 530 ПдСх, 20 два роки шсля рубки
5 15/34 1,1 75 I 0,8 540 ПдЗх, 19 рк рубки
6 14/39 3,3 55 Г 0,5 360 ПдЗх, 25 рк рубки
Замiри iз встановлення ступени пошкодження природного поновлення та 1рунтово'1 поверхнi у проце^ рубання проводилися на трьох лш1ях, розташова-них упоперек схилу в нижнш, середнiй та верхнiй частинах зрубу. На кожнш лiнií закладено 15-25 облiкових площадок розмiром 2x2 м, розташованих рiвно-мiрно одна вщ одно''. Чисельнiсть пiдросту на зрубах встановлено шляхом його перелжу на облжовпх дiляночках та переведення на 1 га площ1 Шд час ощню-вання природного поновлення встановлено його висотну структуру, густоту, розподш по площi (трапляння), стан та стутнь збереження. За висотою пiдрiст всiх порiд подтявся на таю групи: дрiбний - до 0,5 м; середнш - 0,6-1,5 м та великий - 1,5-2,5 м. Молодняк висотою 2,6-5,0 м i дiаметром до 6 см, який тдля-гав збереженню, враховували разом iз великим тдростом [13, 14].
За розподтом по площi природне поновлення залежно вщ трапляння по-дтялося на 4 категорп: рiвномiрний розподш - трапляння понад 81 %, вщнос-но-рiвномiрний - 61-80 %, нерiвномiрний - трапляння 40-60 %, груповий (не менше 10 особин дрiбних i 5 особин середнiх та великих екземплярiв життездатного i зiмкнутого пiдросту). Пiд траплянням сходiв i пiдросту прийня-то вiдношення ктькосп площадок з особинами господарсько-цiнних порщ до загально'' кiлькостi облкових площадок на зруб^ виражене у вщсотках [15].
За ступенем пошкодження пiдрiст подiлявся на непошкоджений, слабо та сильно пошкоджений i знищений. До непошкодженого пiдросту ввдносився пiдрiст без ознак травмування. До слабких пошкоджень вiдносилися такi, що не призведуть до iстотного зниження життeдiяльностi особин, а в майбутньому -до зниження техтчно!' якосп дерев: обшморгування крони менше 1/3 ц довжи-ни й обдирання кори стовбурця шириною менше 20 % його дiаметра. До сильно пошкоджених вiдносилися особини, у яких пошкодження можуть спричинити порушення 1х життeдiяльностi iз iстотною ймовiрнiстю загибелi або з вадами, що в майбутньому можуть призвести до формування дров'яних стовбурш: обшморгування крони понад 1/3 ц довжини, обдирання кори стовбурця шириною бшьше 20 % по його периметру, злам верхшки i частковий вiдрив коренево!' системи. Знищений пiдрiст включав особини iз зламаним стовбурцем або пов-ним вiдривом коренево!' системи.
Для встановлення пошкодження грунтово!' поверхнi на облшових площадках фiксувався стан грунту з розподшом за певними категориями. При цьому використано методичш пiдходи, викладенi в [16, 17].
Результати дослщження. У процесi проведения польових дослiджень основна увага зосереджувалася на встановленнi кiлькiсного i яккного стану природного поновлення пiсля рубання. У середньому на зрубах встановлено на-явнiсть 5,5 тис. шт./га шдросту, з якого 87,3 % належить господарським цiнним породам. При цьому ялина европейська, як головна типотвiрна порода, стано-вить лише четверту частину - 1,5 тис. шт./га. Бук i ялиця представлен майже на всiх дiлянках незначною кiлькiстю (0,4-0,7 тис. шт./га), шдтверджуючи таким чином наявний тип лку. Серед спектра деревних видiв спостеркаеться значна (40 %) присутнiсть явора, який з'являеться у складi переважно в наступш роки пiсля рубання. У цей же перюд починають вiдновлюватися iншi другоряднi породи, зокрема верба козяча i горобина. На окремих зрубах спостерiгалася невелика кшьккть природного поновлення. Тому для аналiзу його стану пкля про-ведення лiсосiчних робiт задiянi тiльки три далянки, на яких природного понов-лення було вiдносно достатньо для отримання достовiрноí лkiвничоí оцiнки. 1н-формацiю про стан шдросту на зрубах представлено в табл. 3.
Табл. 3. КЫьюсний та ятсний стан тдросту на зрубах
№ дiлянки Всього тдросту, тис. шт./га З них пошкоджено В тому чи^ пошкоджено
слабо сильно знищено
1 7,05 09 12,8 0,25 27,8 04 44,4 0,25 27,8
2 13,0 17 13,1 02 11,8 08 47,1 0,7 41,1
5 5,6 12 21,4 06 50,0 0,25 20,8 0,35 29,2
Середне зважене значения 9,6 13 13,5 03 23,1 05 38,4 0,5 38,5
Примггка: в чисельнику - кшъюстъ тдросту (тис. шт./га), у знаменнику - % тдросту.
За наявно!' середньо!' кшькосп 9,6 тис. шт./га природного поновлення до рубання, шд час проведення лiсосiчних роби було пошкоджено 1,3 тис. шт./га
або 13,5 %. Фактично, з числа пошкодженого пiдросту 76,9 % травмовано до сту-пеня припинення росту. Сюди вщносяться особини зi сильними пошкодженнями i 11, яш знищенi у процес рубання. Знищений пiдрiст переважно представлений перерослими екземплярами, якi перебували пiд трасою канатно'' установки. Пгд час пiвпiдвiсного трелювання канатною установкою деревина, торкаючись по-верхнi зрубу, спричиняла сильнi пошкодження стовбурця, а в багатьох випад-ках - його злами i вивертання коренево'' системи. Крiм цього, значна частина шд-росту опинилася пiд лкоачними залишками, де невдовзi вiн гине. Тому, тд час застосування мобшьно'' канатно'' установки з наявним на лкосщ життездатним пiдростом, важливим аспектом е використання рацiонального способу укладання лiсосiчних залишюв. З позицiй збереження пiдросту лiсосiчнi залишки краще ук-ладати у вали впоперек схилу через певну вiдстань мiж ними.
Стушнь пошкодження природного поновлення поза трасою канатно'' установки значно залежить вiд складностi рельефу, женсивносп контакту шдтя-гувано'' деревини з шдростом та дотримання чинних лiсiвничих i технологiчних вимог до проведения лкосчних робiт. Внаслiдок дослiджень встановлено, що пiдрiст переважно пошкоджуеться шд трасою канатно'' установки i поблизу не'', а також у мкцях перепаду рельефу по трас! Як i за iнших способiв наземного трелювання, так i пiд час твтдвкного трелювання менше пошкоджуеться ка-тегор1я дрiбного пiдросту. Вiн бшьш пластичний до механiчного впливу i трав-муеться пiд час рубання в незначних обсягах. Найбшьше пошкоджуеться вели-корозмiрний пiдрiст (50-100 %), який внаслiдок проведення робiт з очищення лiсосiки переважно вирубуеться. Враховуючи те, що на розглянутих об'ектах попередне ввдновлення здебiльшого представлено ^бним пiдростом (72 %), можна зробити висновок, що саме ця категор1я буде природною основою для зарощування площ, пройдених суцшьними рубаннями.
Узагальнеш результати стану грунту на далянках, освоених iз застосу-ванням мобшьно'' канатно'' установки Ьапх-3Т, наведено в табл. 4.
Табл. 4. Стан поверхт Грунту на зрубах
№ д1лянки Не порушена Катего рш стану поверхт Грунту, % Обсяг ерозп Фун^ м /га
мшератзо-вана до 5 см пошкоджена на глибину, см наноси
6-10 бшьше 10
1 81,1 11,3 1,3 1,0 5,3 32
2 86,5 7,0 0,5 0,8 5,2 25
3 81,4 7,8 0,5 5,4 4,9 116
4 98,4 1,2 0,4 - - 3
5 74,4 17,1 1,6 1,3 5,6 44
6 59,6 16,7 3,5 2,9 17,3 96
Середне зваже-не значения 79,8 9,6 1,3 2,4 6,9 61
На обстежених дшянках у середньому зберкаеться не порушеною 79,8 % плошд. На обстежених 1-2-рiчних зрубах (дшянки 2 i 4) частка не порушено'' плошд дещо бшьша - 86,5-98,4 %, нiж на свiжих ддлянках. Це зумовлено тим, що за перiод пiсля рубання мiнералiзованi д1лянки заростають трав'яною рослиннктю i на час обстеження вони вже ввшшли в категорiю непорушеного грунту. Частка мiнералiзованоí поверхнi в середньому становила 9,6 %; разом з
тим на свiжих розроблених лiсосiках вона значна вища - 16,7-17,1 % (дшянки 5 i 6). Глибиннi пошкодження грунту займають незначну площу (3,7 %) i пере-важно зосереджеш пiд трасою канатно! установки. Середнш обсяг ерозií на зру-бах становив 61 м3/га. Позитивним моментом застосування мобiльноí канатно! установки е те, що на зрубах вщсутш великi обсяги ерозiйних утворень, ят ха-рактернi для тракторних волоюв. Тому обсяг ерозií набагато менший, нiж за умови використання трелювальних тракторш [18].
Дослiдженнями встановлено, що на стрiмких дшянках зрубiв спостерь гаеться наявнiсть великого обсягу наноав з листя, плок i дабних камешв. Так, зокрема на свiжому зрубi (дшянка 6) площа шд наносами, переважно з гiлок, становила 17,3 %.
Висновки. Завдяки освоенню гiрських лiсосiк iз застосуванням мобшь-но! канатно! установки Larix-3T знижуеться ступiнь пошкодження пiдросту й ктотно зменшуеться площа пошкодження грунтового покриву, порiвняно з тракторним трелюванням. На зрубах у середньому зберкаеться 86,5 % наявного шдросту, а порушена площа становить 21,2 %. При цьому порушення грунту глибиною бшьше 6 см спостерiгаеться лише на 3,7 % ввд загально! плошд зру-бк. Обсяг експлуатацiйноí ерози становить 60 м3/га, що в 5,5 разiв менше, нiж шд час застосування гусеничних трелювальних тракторк. Особливо варто вщ-значити вщсутнкть необхiдностi влаштування трелювальних волокiв, яш в гiрських умовах е основними осередками експлуатацшно! ерозií i ктотно впли-вають на гiдрологiчний режим лкових територiй.
Лiтература
1. Коржов В.Л. Дослщження лвдвничо-еколопчно'1 ефективност тракторного трелювання в гiрських люах / В.Л. Коржов, В.С. Кудра, Р.М. Вiтер // Лiсове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львш : Вид-во НЛТУ Украши. -2006. - Вип. 30. - С. 49-54.
2. Bybluk N. Timber harvesting in the Carpathians: Ecological problems and methods to solve them / N. Bybluk, O. Styranivsky, V. Korzhov, V. Kudra // Journal of forest science. 56. - 2010 (7). -Pp. 333-340.
3. На горных склонах. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://moshud.info / moshud-ar-ticle/article/na-gornykh-sklonakh/
4. Адамовський М.Г. Щцшсш канатш люотранспортш системи : навч. поабн. / М.Г. Адамовський, М.П. Мартинщв, Й.С. Бадера. - К. : Вид-во 1ЗМН,1997. - 156 с.
5. Сабадырь А.И. Мобильные канатные лесотранспортные системы / А.И. Сабадырь, В.Л. Коржов // Оборудование и инструмент для профессионалов. - 2004. - № 9. - С. 20-24.
6. Сабадир А.1. Мобшьш канатш люотранспортш системи: 1х основнi типи та застосування в Укрщш / А.1. Сабадир, В.Л. Коржов // Люовий i мисливський журнал. - 2005. - № 1. - С. 16-19.
7. Коржов В.Л. До питання класифжацц канатних лiсотранспортних систем / В.Л. Коржов, В.С. Кудра // Науюга основи ведення сталого лiсового господарства : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., присвячено'1 80^ччю з дня народження П.С. Пастернака. - 1вано-Франювськ. -2005. - С. 146-149.
8. Коржов В.Л. Конструктивно-технолопчш особливост мобшьних канатних люотран-спортних установок вмонтованого типу / В.Л. Коржов, В.С. Кудра // Промислова пдравлжа i автоматика. - 2010. - № 3 (29). - С. 18-20.
9. Рекомендаци i3 застосування мобшьних канатних люотранспортних установок / В.Л. Коржов, В.С. Кудра, 1.Д. Гриджук Затв. Наук.-техн. радою Держкомлiсгоспу Укра1ни (протокол № 2 вщ 30.10.2006 р). - 1вано-Франювськ: 2006. - 35 с.
10. Оцшка впливу технологий лiсозаготiвель iз застосуванням рiзних тишв мобшьних канатних установок на лiсовi екосистеми. Звiт про НДР (заключний). Украшський науково-дослiдний ш-т гiрського лiсiвництва. № держреестрацй 0103U007119; - 1вано-Франювськ, 2005. - 192 с.
11. Канатная дорога Larix-3T. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.slpkrtiny. cz/ru/ieel-l-r-al-nleuii-nu/el-i-l-errci/el-i-l-erric/larix-3t/.
12. Новые технологии на склонах Карпат. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.promwood.com/de/lesovodstvo/zaschyta_lesa/2068.html.
13. Инструкция по сохранению подроста и молодняка хозяйственно ценных пород при разработке лесосек и приемке от лесозаготовителей вырубок с проведенными мероприятиями по восстановлению леса: Утв. Гослесхозом СССР. - М. : Изд-во "НАУКА", 1984. - 24 с.
14. Парпан В.И. Рекомендации по совершенствованию лесовосстановления в дубовых и буковых лесах Карпат при современных способах рубок и технологии лесозаготовок / В.И. Пар-пан, Г.М. Маковский. - Ивано-Франковск, 1988. - 16 с.
15. Кудра В.С. Зустрiчнiсть шдросту як показник усшшност вщновлення люу / В.С. Кудра / Матерiали мiжнародноl ювшейно! науково! конференций присвячено! 75-ти рiччю iз дня засну-вання УкрНД1ЛГА (30-31 березня 2005 р.). - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2005. - С. 142-145.
16. Поляков А.Ф. Влияние главных рубок на почвенно-защитные свойства буковых лесов : монография / А.Ф. Поляков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - 174 с.
17. Кудра В.С. Пошкодження грунту на прських люозагойвлях як фактор впливу на люове середовище / В.С. Кудра // Ливниптво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2008. - Вип. 114. - С. 115-119.
18. Библюк Н.И. Лесозаготовки в Карпатах: экологические проблемы и пути их решения / Н.И. Библюк, О.А. Стыранивский, В.Л. Коржов, В.С. Кудра // Оборудование и инструмент для профессионалов. - 2008. - № 2. - С. 76-81.
Коржов В.Л., Кудра В. С., Кокоць Ю. С. Лесоводственно-экологичес-кая эффективность применения мобильной канатной установки Larix-3T
Представлены результаты исследований по оценке влияния лесосечных работ с применением мобильной канатной установки Larix-3T на естественное возобновление и грунтовую поверхность. Исследования проведены на опытных участках, расположенных в Сколевских Бескидах. Установлено, что при использовании Larix-3T в среднем сохраняется 86,5 % подроста, а поврежденная почва составляет 21,2 %. При этом повреждения почвы глубиной более 6 см наблюдаются только на 3,7 % площади. Объем эксплуатационной эрозии становит 61 м3/га, что в 5,5 раза меньше, чем при применении гусеничных трелевочных тракторов.
Ключевые слова: мобильная канатная установка, естественное возобновление, грунтовая поверхность вырубок, лесоводственно-экологическая эффективность.
Korzhov V.L., Kudra V.S., Kokots Yu.S. Silvicultural and Ecological Efficiency of the Utilization of the Mobile Cableway Larix-3T
The results of studies evaluating the effect of logging using mobile cableway Larix-3T on natural regeneration and ground surface are presented. The study was conducted in the experimental plots, located in the Skole Beskydy Mountains. When using Larix-3T, on average, 86,5 % undergrowth are available, and unbroken ground consist of 21,2 %. A soil disturbance more of 6 cm depth is available only on 3,7 % of the area. The volume of erosion operational is 61 m3/hectare, that is 5,5 times less than in the case of the trail caterpillar tractors.
Key words: mobile cableway, natural regeneration, ground surface, silvicultural and ecological efficiency.
УДК 627.8 Доц. О.С. Мачуга, канд. фЬз.-мат. наук - НЛТУ Украти, м. Львгв
НАТУРН1 ВИМ1РЮВАННЯ ТА ПОРШНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З ПАРАМЕТР1В ГЩРОСПОРУД НА МАЛИХ РЖАХ В УКРАШ1
Процеси використання та перетворення енергп рiчкових потоюв у господарських цщях пов'язуються iз спорудженнями гребель, дамб, влаштуванням водосховищ - при-родних акумуляторiв енерги. Для виявлення особливостей будови усшшно експлуато-ваних пдроспоруд виконано натурш вишрювання геометричних параметрiв значно! юлькост гребель, визначено параметри навантаженост пдроспоруд. Запропоновано
