CC BY
11
Актуальш проблеми сучасно!' медицини
НЕКРОТИЧЕСКОМ ПОВРЕЖДЕНИИ НА ФОНЕ БЛОКАДЫ АТФ-ЧУВСТВИТЕЛЬНЫХ КАЛИЕВЫХ КАНАЛОВ. Хара М. Р., Усинский Р. С.
Ключевые слова: АТФ-чувствительные К-каналы, глибенкламид, сердце, холинорецепторы, пол. В опытах на 72-ох половозрелых крысах изучено влияние блокатора АТФ-чувствительных К-каналов глибенкла-мида на чувствительность холинорецепторов синусового узла при моделировании некротического процесса в миокарде животных разного пола. Для этого проанализирована интенсивность брадикардии, которая возникала при электрической стимуляции блуждающего нерва, интенсивность и длительность брадикардии, которая регистрировалась при внутривенном введении ацетилхолина. Повреждение миокарда вызывали внутримышечным введением адреналина (1 мг/кг). Глибенкламид вводили в брюшную полость (1 мг/кг), эффект препарата наблюдали не раньше, чем через 2 часа. Установлено, что на фоне блокады АТФ-чувствительных калиевых каналов растет интенсивность брадикардии при раздражении n. vagus у самок. У самцов этот эффект проявляется лишь при условиях адреналинового повреждения миокарда. Снижение интенсивности брадикардии, которая возникала в ответ на введение ацетилхолина на фоне глибенкламида, происходило лишь у самцов при отсутствии некротических изменений в сердце. Глибенкламид не влиял на длительность брадикардии, которая возникала при внутривенном введении ацетилхолина.
Summary
COMPARATIVE ANALYSIS OF MYOCARDIAL CHOLINORECEPTOR REACTION IN RATES OF BOTH SEXES IN MYOCARDIAL NECROSIS AGAINST THE BACKGROUND OF ATP-SENSITIVE POTASSIUM CHANNEL BLOCKAGE. Khara M.R., Usynskiy R.S.
Key words: ATP-sensitive P-channels, glibenclamid, heart, cholinergic receptors, sex differences.
72 sexually maturated rats of both sex were used to study the effect produced by Glibenclamide known as ATP-sensitive P-channel blocker on the sensitivity of cholinoreceptor sinus node in modeled necrotic myocardial process. For that we analyzed the intensity of bradicardia, which developed due to electric stimulation n.vagus and intensity and duration of bradicardia which was induced by acetylcholine intramuscular injection. Myocardial damage was provoked by epinephrine intramuscular injection (1mg/kg). Glibenclamide was administered intraperitonealy (1mg/kg), and the effect produced by the drug was registered no earlier than in 2 hours. It was established that intensity of bradycardia induced by n.vagus stimulation under the blockage of ATP-sensitive P-channels became higher in rat females. The same effect was observed in rat males only in adrenalin-induced myocardial necrosis. The decreasing of intensity of acetylcholin-induced bradycardia after Glibenclamide administration was revealed in rat-males only, but not in those with myocardial necrosis. Glibenclamide did not change the duration of bradycardia after intravenous administration of acetylcholine.
УДК: 577.84+612.616.1:591.4 Хара М.Р., Росоловська С. О.
ВПЛИВ ГОНАДЕКТОМИ НА СТАН СИСТЕМ РЕГУЛЯЦ11 У ТВАРИН Р13Н01 СТАТ1
Державний вищий навчальний заклад «Терноптьський державний медичний ушверситет iменi 1.Я. Горбачевского»
У дослгдах на статевозрлих самцях (30) та самках (30) блих лабораторних щургв проведено вив-чення впливу гонадектоми на показники вар1ацшно1 кардготтервалометрИ з метою встановлення тформативностI даного методу для прогнозування розвитку метаболгчних порушень в умовах тривалого дефщиту статевих гормошв. Тварин спостерггали через 2, 4, 6 та 8 тижшв тсля бшатеральног гонадектоми. На основI математичного аналгзу варгабельностг величин 1000 кардюттервалгв (R-R) на електрокардюграмг та обрахунку основних показниюв (Мо, АМо, АХ), оцтювали актившсть адренерггчног та холтерггчног ланок автономног нервовог системи у тдтриманш вегетативного гомеостазу та регуляцИ функцй. Встановили, що реакцгя автономноI нервовоI системи самцгв I самок на дефцит гормонопродукуючог функцИ гонад вгдргзняеться за часом та характером пристосувальних змт. Гонадектомгя викликае бшьш ранш змти та суттевшу активацю адренерггчних мехашзмгв у адаптацИ оргашзму до патологгчних умов у самок поргвняно 1з самцями.
Ключовi слова: кардiоiнтервалометрiя, вегетативний баланс, стать, гонадеюгшя.
Вступ
Вщомо, що розвиток любоТ патологи визнача-еться Ыдивщуальною реактивнютю оргаызму, механь зми якоТ е генетично обумовленими та еволюцмно за-кртленими. Серед Тхнього розмаТття велику роль у формуванн пристосувально-компенсаторних реакцш в^фграе автономна нервова система, активнють якоТ в процес онтогенезу контролюеться статевими гормонами [1]. Попри повноцЫне формування обох ТТ ланок - адренерпчноТ та холЫерпчноТ - особини жЫочоТ
стат вирiзняються бтьшою резистентнютю до ппокси та стресу [2, 3]. Так звана "жЫоча перевага" стала предметом багатьох дослщжень з огляду на результата, яга пщтверджують причетнють статевих гормошв до регуляцп функцш оргашв, що не належать до репродуктивноТ сфери [4, 5]. Проблема статевих вщмшностей у медицин набувае актуальност через тенденцю до збтьшення рiзницi мiж чоловками i жЫками за тривалютю життя та ТТ ягастю в старосту характером захворювань, викликаних дефщитом ста-
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
тевих гормошв (вковим чи постоперацмним) [6]. Серед методiв, яга дозволяють об'ективно оцiнити стан регуляторних систем в нормi та патологи, достойне мюце займае варiацiйна кардiоiнтервалометрiя, яка, завдяки математичному аналiзу варiабельностi кардiоiнтервалiв, дозволяе оцiнити баланс активносп основних регуляторних ланок автономно! нервовоТ системи (АНС), прогнозувати змiни функцюнального стану органiв i тканин [7]. Метою нашого дослiдження було встановити шформативнють даного методу для прогнозування розвитку метаболiчних порушень в умовах тривалого дефщиту статевих гормонiв.
Матерiал i методи дослiдження
Дослiди провели на статевозрших самцях (30 тварин) та самках (30 тварин) бтих лабораторних щурiв, яких утримували на звичайному рацюш вiварiю. Усi експерименти проводили з дотриманням „Загальних етичних принцитв експериментiв на тва-ринах", ухвалених Першим нацiональним конгресом з бюетики (КиТв, 2001) та узгоджених з положеннями "СвропейськоТ конвенцiТ щодо захисту хребетних тварин, яга використовуються для експериментальних та шших наукових цтей" (Страсбург, 1986).
Двобiчну гонадектомiю (ГЕ) здiйснювали з вико-ристанням кетамiнового наркозу (80 мг/кг внутршньо-м'язово). Тварин спостерiгали через 2-а, 4-и, 6-ть та 8-м тижшв пiсля оперативного втручання. Вегетатив-ний баланс оцiнювали методом варiацiйноТ кардiоiнтервалометрiТ [7]. Електрокардiограму реестрували з допомогою комп'ютерного комплексу «Кардiолаб-СЕ». При цьому проводили аналiз трива-лостей 1000 послщовно розташованих кардiоiнтервалiв Р-Р з точнiстю до 0,001 секунди. Оцшювали такi показники: АХ - варiацiйний розмах кардiоiнтервалiв (рiзниця мiж найбiльшим i наймен-шим значеннями Р-Р) (мс); Мо - моду (тривалють iнтервалу Р-Р, який на дослщжуваному вiдрiзку електрокардiограми зустрiчався найчастше) (мс); АМо - амплiтуду моди (вщносна кiлькiсть iнтервалiв Р-Р, яга характеризуюсь моду (%). На пщст^ цих значень пiдраховували iндекс напруження (1Н=АМо/(2АХМо), iндекс вегетативноТ рiвноваги (1ВР=АМо/ДХ), вегетативний показник ритму (ВПР=1/(МоДХ), показник адекватности процесiв регуляцiТ (ПАПР=АМо/Мо), результати виражали в умовних одиницях (ум. од.).
Результати та обговорення
Результати проведених дослщжень показали, що зi збтьшенням термшу пiсля видалення статевих залоз змши активностi обох регуляторних ланок АНС залежали вщ стат тварин (табл.). У самцiв через 2 тижш експерименту величина Мо достг^рно зросла на 12 %. Через 4 тижнi пiсля видалення залоз цей показник став на 22 % меншим за попередшй i був на 10 % меншим за контроль даноТ групи тварин. Зi збiльшенням тривалост спостереження встановлена закономiрнiсть зберiгалася. Значення Мо у гонадек-томованих сам^в залишалося достовiрно меншим за контроль, що через 6 тижшв спостереження станови-ло 10 %, а через 8 тижшв - 8 %. Динамiчною виявила-ся i величина АМо, яка через 2 тижш пюля видалення гонад достг^рно зменшилася на 18 %, через 4 тижш - рiзко зросла, внаслщок чого абсолютне значення
переважало контроль на 23 %. У подальшому ця тенденцiя збереглася i через 6 тижнiв показник був бшьшим за контроль на 24 %, а через 8 тижшв - на 3з %. Величина АХ поступово зменшувалася, достовiрними змши були лише через 4 тижш i стано-вили 52 %. Ця тенденцiя збереглася i на подальших етапах спостереження (6 та 8 тижшв) з рiзницею вщносно контролю, яка становила 43 % на кожному з них.
Динамка аналiзованих показнигав свiдчила про те, що гостра нестача гормонопродукуючо'Т функцií яечок викликала суттeвi змiни функцiонування регуляторних систем лише через 4 тижш пюля видалення гонад. Разом з тим, вже через 2 тижш експерименту спостер^али зменшення активносп адренерпчних механiзмiв, про що свщчило зростання Мо, зменшення АМо та ПАПР. Вщсутнють достовiрних змш 1Н, 1ВР та ВПР свщчило про збереження балансу активности обох ланок регуляцп АНС на даному етапк Через 4 тижнi пюля гонадектомп вiдбулася суттева активацiя адренерпчних регуляторних механiзмiв через нервовi та гуморальш канали, про що свщчили змiни АМо i Мо, та обмеження впливу блукаючого нерва, що пщтвердилося зменшенням АХ. Все це загалом при-звело до значного напруження систем регуляцп i пщтверджувалося наростанням 1Н у 2 рази, що реестрували через 4, 6 та 8 тижшв експерименту. Про переважання адренерпчних механiзмiв у регуляцп функцш серця свщчила величина 1ВР. Даний показник через 4, 6 та 8 тижшв пюля гонадектомп зрю майже у 2 рази. Встановлена закономiрнiсть пщтверджувалася також змшами ВПР та ПАПР. Достг^рне зростання ВПР вщбулося лише через 4 тижнi пюля видалення гонад i становило 65 %, ця вiдмiннiсть зберiгалася через 6 та 8 тижшв пюля гонадектомп. ПАПР через 4 тижш був бтьший за контроль на 16 %, а через 6 та 8 тижшв - на 36 та 44 % вщповщно.
Абсолютш значення та динамка цих показнигав у самок показали, що, на вщмшу вщ сам^в, достовiрнi змши за вама показниками виникали вже через 2 тижш пюля видалення статевих залоз. Величина Мо зросла на 10 %, АМо - на 21 %, що свщчило про зменшення адренерпчних регуляторних впливiв з боку АНС на дiяльнiсть серця. Одночасне збшьшення на 91 % АХ вщображало суттеве зростання ролi блукаючого нерва в регуляцп дiяльностi серця на даному етат, чого не спостеркали у сам^в. Зменшення 1Н у 2,5 раза, 1ВР у 2,3 раза, ВПР у 2 рази та ПАПР на 32 % свщчило про змщення вегетативного балансу в бк переважання холшерпчних регуляторних впливiв та зменшення впливу ЦНС на дiяльнiсть серця. Зважаю-чи на розвиток брадикарди, можна думати про вегетативний дисбаланс, наслщком якого е зменшення сер-цевого iндексу та об'емного кровотоку в тканинах.
Через 4 тижш спостереження Мо стала на 10 % меншою, через 6 та 8 тижшв - на 11 та 9 % вщповщно. АМо через 4, 6 та 8 тижшв переважала контрольне значення на 59, 49 та 57 % вщповщно, а значення АХ зменшилося до вихщно'Т величини. Динамка дослщжуваних показнигав у вщдаленому пер^ спостереження свщчила про суттеву активацю адренерпчно'Т ланки вегетативноТ регуляцп, що пщтверджувалося достовiрним зростанням 1ВР, ВПР, ПАПР, що через 8 тижшв спостереження становило вщповщно 82, 28 та 71 %. Збшьшення за таких
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
умов 1Н у 2 рази вiдображало суттеве напруження систем регуляцп.
Звертае на себе увагу той факт, що пристосу-вання оргашзму сам^в i самок до умов гострого дефщиту гормонопродукуючоТ функци гонад суттево вiдрiзнялося як за часом розвитку, так i за алгоритмом. Зокрема, у самок змЫи виникали на 2 тижш швидше (через 2 тижш пюля видалення гонад), що свщчило про бтьшу чутливiсть регуляторних систем цих тварин до гострого дефщиту статевих гормошв.
Характер коливань показнигав варiацiйноТ кардюЫтервалометри демонстрував активну участь як адренерпчних, так i холЫерпчних механiзмiв у при-стосування, на вщмшу вiд самцiв, де домЫуючою у формуваннi пристосувальних реакцiй була адренерпчна ланка АНС. Окрiм того, динамка вели-чини ПАПР, яка через 8 тижшв експерименту у сам^в зросла на 44 %, а в самок - на 71 %, свщчила про те, що гострий дефщит статевих гормошв викликае суттевший стрес у самок, шж у самцiв.
Таблиця
Динамка показниюв кардюнтервалометрП' у щурв рзноТ стат': псля блатеральноУ гонадектоми
Групи тварин ТермЫ спостереження
Контроль 2 тижн 4 тижн 6 тижыв 8 тижыв
Мо, 10-3 c
Сам^ 127,7±2,3# 142,8±2,4*# 116,7±1,9*# 116,5±1,0*# 118,3±0,8*#
Самки 143,7±1,5 157,3±1,0 * 130,7±1,3 * 129,5±1,1 * 132,2±1,5 *
АМо, %
Сам^ 37,2±1,8 31,5±1,8*# 45,7±1,1*# 46,3±5,2 49,5±3,5*
Самки 32,3±1,6 26,8±0,5* 51,2±3,2* 48,0±3,5* 50,7±3,5*
АХ, 10-3 c
Сам^ 5,0±0,3 4,8±0,3# 3,3±0,2* 3,5±0,3* 3,5 ±0,2*
Самки 4,3±0,2 8,2±0,3* 3,7±0,2 3,7±0,3 3,8±0,3
1Н, абс. чис.
Сам^ 29586±2298 23212±1768# 59830±3315* 59990±9963* 61716±7069*
Самки 26258±1963 10541 ±586* 53721±2973* 52839±6450* 51761±5093*
1ВР, абс. чис.
Сам^ 7,51 ±0,50 6,61±0,47# 13,93±0,82* 14,02±2,36* 14,61 ±1,67*
Самки 7,54±0,54 3,31 ±0,18* 14,01 ±0,65* 13,70±1,70* 13,70±1,40*
ВПР, абс. чис.
Сам^ 1,59±0,13 1,48±0,12# 2,62±0,16* 2,54±0,18* 2,46±0,13*
Самки 1,62±0,07 0,78±0,03* 2,12±0,12* 2,18±0,7* 2,07±0,16*
ПАПР, 10-2 абс. чис.
Сам^ 29,1 ±1,7# 22,0±1,1*# 39,1 ±0,9* 39,7±4,3* 41,8±3,0*
Самки 22,5±1,1 17,0±0,4* 39,2±2,6* 37,0±2,8* 38,4±2,8*
npuMimKa. * - достовiрна eidMiHHicmb вдносно контролю, # - достоврна в 'дм!HHiсть м'ж статями (р<0,05)
Висновки
1. Варiацiйна кардiоiнтервалометрiя е шформативним методом оцшки систем регуляци, пщконтрольних автономшй нервовiй систему якi вiдповiдають за пiдтримання гомеостазу в патолопчних умовах.
2. Реак^я автономно!' нервовоТ системи самцiв i самок на дефiцит гормонопродукуючоТ функци гонад вiдрiзняеться за часом та характером пристосувальних змЫ i свiдчить, що гонадектомiя у статевозртих самок викликае суттевiшу, нiж у сам^в, активацiю адренергiчних механiзмiв i розвиток стресу.
Лiтература
I. Зефиров Т.Л. Возрастные особенности реакции сердечного ритма интактных и десимпатизированных крыс на введение атропина / Т.Л. Зефиров, Н.В. Святова // Бюлл. эксперим. биол. и мед. - 1999. - Т. 128, № 12. - С. 627-629.
'. Матюшин А.И. Защитная роль эстрадиола при экстремальных состояниях / А.И. Матюшин // Бюлл. эксперим. биол. и мед. - 1992. - Т. 114, № 11. - С. 497-500.
Micutkova L. Catecholamine synthesis and expression of enzymes of the catecholamine pathway in the rat heart at rest and during stress / L.Micutkova, R.Kvetnansky, O.Krizanova // Cesk. Fysiol. - 2002. - V. 51, № 3. - P. 108-121. Лермонтова Н.Н. Влияние 17 p-эстрадиола и его изомера 17 а-эстрадиола на обучение крыс с хроническим холинергиче-ским дефицитом в мозге / Н.Н. Лермонтова, В.К. Пъчев, Б.К. Безноско [и др.] // Бюлл. эксперим. биол. и мед. - 2000. - Т. 129, № 5. - С. 525-527.
Сергеев П.В. Влияние половых стероидных гормонов на процессы перекисного окисления липидов и антиперекисную систему глутатиона в тканях кожи крыс / П.В. Сергеев, Т.В. Ухина, Н.Л. Шимановский // Бюлл. эксперим. биол. и мед. -1999. - Т. 128, № 12. - С. 663-666.
Chang W.C. Impact of sex on long-term mortality from acute myocardial infarction as unstable angina [Electronic source] / W.C. Chang, P. Kaul, C.M. Westerhout [et al.] // Arch. Inter№ Med. - 2003. - V. 163, № 20. - P. 2476-2484. Баевский Р. М. Вариабельность сердечного ритма: теоретические аспекты и возможности клинического применения / Р. М. Баевский, Г. Г. Иванов // Ультразвук. и функцион. диагностика. - 2001. - № 3. - С. 108-127.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ГОНАДЭКТОМИИ НА СОСТОЯНИЕ СИСТЕМЫ РЕГУЛЯЦИИ У ЖИВОТНЫХ РАЗЛИЧНОГО ПОЛА Хара М.Р., Росоловская С.А.
Ключевые слова: кардиоинтервалометрия, вегетативный баланс, пол, гонадектомия.
В опытах на половозрелых самцах (30) и самках (30) белых лабораторных крыс проведено изучение влияния го-
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академЯ»
надектомии на показатели вариационной кардиоинтервалометрии с целью установления информативности данного метода для прогнозирования развития метаболических нарушений в условиях длительного дефицита половых гормонов. Животных наблюдали через 2, 4, 6 и 8 недель после билатеральной гонадектомии. На основе математического анализа вариабельности величин 1000 кардиоинтервалов (RR) на электрокардиограмме и обчис-лений основных показателей (Мо, АМо, ДХ) оценивали активность адренергических и холинергических звеньев автономной нервной системы в поддержании вегетативного гомеостаза и регуляции функций. Установили, что реакция автономной нервной системы самцов и самок на дефицит гормонопродуцирующей функции гонад отличается по времени и характеру приспособительных изменений. Гонадектомия вызывает более ранние изменения и существенную активацию адренергических механизмов в адаптации организма к патологическим условиям у самок по сравнению с самцами.
Summary
INFLUENCE OF GONADECTOMY ON SYSTEM STAGE REGULATION IN ANIMALS OF BOTH SEXES Khara M.R, Rosolovskaya S.O.
Key words: cardiointervalometry, vegetative balance, sex, gonadectomy.
Sexually mature white laboratory rats (30 males and 30 females) were used to study the effect of gonadectomy on the indices of variation cardiointervalometry to determine information value of this method for predicting the development of metabolic disorders under prolonged deficiency of sex hormones. Animals were observed in 2, 4, 6, and 8 weeks after bilateral gonadectomy. Based on the mathematical analysis of value variability of 1000 cardiointervals (RR) on the electrocardiogram and on the calculation the basic parameters (Mo, AMо, ДХ), we evaluated the activity of adrenergic and cholinergic links of autonomous nervous system in supporting vegetative homeostasis and function regulations. It was found out the reaction of the vegetative nervous system in males and females on the deficit of gonad hormone-producing function differed by time and nature of adaptive changes. Gonadectomy caused earlier changes and stronger activation of adrenergic mechanisms in adaptation of the organism to pathological conditions in females compared to males.
УДК: 612.172+612.176+612.4 Чеботар Л. Д.
ФУНКЩОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЯ ЩУР1В В УМ0ВАХ Г1П0ФУНКЦ11 ЕП1Ф13У НА ТЛ1 Р03ВИТКУ АДРЕНАЛ1Н0В01 М10КАРД10ДИСТР0ФМ
МиколаТвський нацюнальний ушверситет iменi В.О.Сухомлинського
Функцюнальний стан серця щургв в умовах ггпофункцгг епгфгзу на тлг розвитку адреналгновог мгокардго-дистрофгг характеризувався зростанням амплгтуди зубця R та Т, що проявилося в збгльшеннг ступеня вгд-хилення гнтегрального показника функцюнального стану серця, г вплинуло на хгд електричних процесгв у мго-кардг, але при цьому вгдмгчаються змгни вегетативног регуляцп в бгк парасимпатичног нервовог системи. Ключовi слова: мелатонш, мюкард, епiфiз, ЕКГ, адреналшова мiокардiодистрофiя, вегетативна регуля^я
Вступ
Важливим напрямом сучасноТ бюлогп та меди-цини е дослщження ролi мелатошну у процесах регуляцп функцш та адаптацп органiзмiв [5;6]. Це обумов-лено його рiзноманiтними властивостями, яга реаль зуються через рецептори мембран штин практично вах оргашв та тканин i можуть широко використову-ватися для корекци патолопчних сташв. Вщомо, що мелатонш е ушверсальним ендогенним адаптогеном, мае антиоксидантш, iмуномоделюючi властивосл, а зниження його продукцп при порушены свтового режиму супроводжуеться ознаками прискореного ста-ршня та збтьшенням ризику розвитку новоутворень [1; 3; 7; 9] .
Осгальки захворювання серцево-судинноТ системи залишаються важливою медичною i со^ально-економiчною проблемою УкраТни i всього свсу [2], ви-вчення дм мелатошну на серцево-судинну систему вщкривае новi можливост у корекцп функцюнального стану серця.
Загальновщома також роль стресу в розвитку серцево-судинних порушень. Фундаментальним ви-явом негативноТ дп стресу на кгптинному рiвнi е пщси-лення процеав втьнорадикального перекисного оки-снення лш^фв (ВРПО). Отже, штенсивнють синтезу мелатошну, який мае сильний антиоксидантний
ефект, може значно змшюватись в умовах pi3H0ï ocBi-тленосп, що впливае на функцюнальний стан серця. З огляду на це, доцтьним е вивчення функцюнування серця в умовах ппомелатошнемп, а також в умовах яга ускладнюються стрес-реак^ею.
Матерiали i методи дослщження
Дослщження виконаш на 21 статевозрших бших щурах самцях лшп Wistar масою 220-260 г. Тварин утримували у вiварiï на стандартному рацюш. Уа втручання та забш тварин проводили з дотриманням принцитв „СвропейськоТ конвенцiï про захист хребет-них тварин, якi використовуються для експеримента-льних та наукових цшей" (Страсбург, 1985) та ухвали Першого нацiонального конгресу з бiоетики (Кив, 200l). Гiпофункцiю епiфiзу (гiпопiнеалiзм, ппомелато-нiнемiя) викликали цiлодобовим освiтленням щурiв-самцiв iнтенсивнiстю 1000-1500 Лк двома лампами з обох богав клски термiном 10 дiб [6]. Окислювальний стрес моделювали внутрiшньо-м'язовим одноразовим введенням адреналшу гiдрохлориду з розрахунку 0,5 мг/кг, що викликае адреналiнову мюкардюдистро-фiю (АМД) [7]. Дослiдження проводили через 2 та 24 години пюля введення адреналшу, що вщповщае початку та пку некрозоутворення на 9 добу десяти-добового цшодобового освiтлення. Функцiональний
