CC BY
11
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
удк 616.12-008.1-06:616.127-002.4]-092.9 Хара М.Р., Усинський Р.С.
П0Р1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ13 РЕАКЦ11 Х0Л1Н0РЕЦЕПТ0Р1В М10КАРДА ЩУР1В PI3H0I CTATI ПРИ НЕКРОТИЧНОМУ П0ШК0ДЖЕНН1 НА ТЛ1 БЛ0КАДИ АТФ-ЧУТЛИВИХ КАЛ1ЕВИХ КАНАЛ1В.
Державний вищий навчальний заклад «Тернопiльський державний медичний ужверситет iMeHi 1.Я. Горбачевсько-го»
В дослгдах на 72-ох статевозрыих щурах вивчено вплив блокатора АТФ-чутливих К-канал1в глгбенкламгду на чутливгсть холторецепторгв синусового вузла при моделюванш некротичного процесу в мюкардг тварин р1зно1 статг. Для цього проанал1зовано нтенсившсть брадикардИ, яка виникала при електричнш стимуляцИ блукаючого нерва, ттенсившсть та тривалгсть брадикардИ, що рееструвалася при внутршньовенному введены ацетилхолну. Пошкодження мюкарда викликали внутршньом'язовим уведенням адреналну (1 мг/кг). Глгбенкламгд вводили в черевну порожнину (1 мг/кг), ефект препарату спостерггали не ранше, шж через 2 год. Встанов-лено, що на тл1 блокади АТФ-чутливих калгевих каналгв зростае iнтенсившсть брадикардИ при подразненнi n. vagus у самок. У сам^в цей ефект проявляеться лише за умов адреналнового пошкодження мiокарда. Зниження iнтенсивностi брадикардИ, яка виникала у вiдповiдь на введення ацетилхолжу на тлi глiбенкламiду, вiдбувалося лише у сам^в за вiдсутностi некротичних змн у серГлiбенкламiд не впливав на тривалють брадикардИ, яка виникала при внутршньовенному введенн ацетилхолну.
l^rcwoBi слова: АТФ-чутливi К-канали, ^бенкламщ, серце, холЫорецептори, стать.
Вступ
Зпдно даних ВООЗ, захворювання серцево-судинноТ системи займають провщне мюце серед причин смертности у бтьшосл розвинутих краТн. В УкраТш на долю серцево-судинноТ патологи припадае понад 60 % серед уах причин смертк Зростае частота розвитку патолопй, пов'язаних 3i стресами, психо-емоцмною напругою. 1Щ^чно в УкраТш рееструеться понад 50 тис. Ыфаркпв мюкарда. Звертае на себе увагу також рiзниця в показниках смертност вщ сер-цево-судинноТ патологи мiж жЫками та чоловками працездатного вку [1]. Важливе значення у розвитку пошкодження мюкарда в^фграе стан автономно!' нервовоТ системи. Експериментально доведено, що бтьша резистентнють серця самок тварин до пошкоджуючоТ ди адреналЫу зумовлена домЫуванням холЫерпчних механiзмiв у комплексi адаптацiйних змЫ [8]. Провiдна роль у реалiзацiТ холiнергiчних ефектiв у серцi належить юннообмЫим каналам, зокрема кальцiевим та калiевим. В умовах гiпоксiТ мюкарда зростае значення АТФ-залежних калiевих каналiв, тонкi механiзми дiяльностi яких у серц на сьогоднi ще до кшця не зрозумiлi [3]. Тому залишаеться актуальним вивчення ролi цих каналiв у холiнергiчнiй регуляцiТ серця, зокрема у тварин рiзноТ стаД зважаючи на iснуючi Тендеры вщмЫност функцiонування серця в умовах патологи.
Метою дослщження було встановлення статевих вщмЫностей реакци холiнорецепторiв серця в умовах блокади АТФ-чутливих К-каналiв.
Матерiали та методи
Дослiдження були проведет на 72 бтих нелiнiйних щурах обох статей (170-210 г). Тварини були подтен на чотири групи: 1-а група - iнтактнi самц (б) , 2-а група - штактш самки (5), 3-я група -б, яким вводили ггибенкламщ, 4-а - 5, яким вводили блокатор АТФ-чутливих калiевих каналiв гшбенкламщ (ГЛ). Препарат вводили в черевну порожнину одно моментно в дозi 1 мг/кг (ТОВ «Фармацевтична
компашя «Здоров'я»), ефекти вивчали через 2 год пюля його введення [5,6]. Адреналшове пошкодження мiокарда (АПМ) вщтворювали одноразовим введен-ням внутрiшньом'язово 0,18 % розчину адреналЫу гiдротартрату ("Дарниця", УкраТна) з розрахунку 1 мг/кг), тварин дослщжували на 1-шу та 24-ту годину пiсля ш'екцп [4]. Чутливють холiнорецепторiв вивчали шляхом одномоментного введення в яремну вену розчину ацетилхолжу хлориду (АХ) („Мосмедпрепа-раты", Роая), приготовпеного на основi 0,9 % розчину хлориду натрю з розрахунку 50 мкг/кг в об'емi не бшьше 0,5 мл. Реакцiю серця оцЫювали за iнтенсивнiстю та тривалютю брадикардiТ, що виникала при цьому. 1нтенсивнють брадикардiТ (1БАХ) розрахо-вували за формулою: 1БАХ = Ц/1_0 (Ц - максимальна тривапiсть кардюЫтервалу пiспя введення препарату, 1_0 - середне значенню кардiоiнтервапiв на ЕКГ до введення АХ). Тривалють брадикарди (ТБах) вiдповiдапа часовому вiдрiзку (в секундах) мiж появою та зникненням негативного хронотропного ефекту. Чутливють серця до ендогенного ацетилхолжу вивчали шляхом електричнот стимупяцiТ периферичного вiдрiзка правого блукаючого нерва (БН) протягом 60 с електричними iмпульсами тривалютю 1 мс, частотою 50 Гц, амплпудою 5 В при затримц iмпульсiв 1 мс. Ефект оцжювали за iнтенсивнiстю брадикардiТ (1БбН), яку визначали за формулою: 81/80 (81 - максимальне значення кардюштервалу при стимуляци БН, 80 - се-редня величина кардiоiнтервапiв на ЕКГ до електрич-ного подразнення нерва).
Втручання на тваринах проводили з дотриман-ням принцитв "СвропейськоТ конвенцiТ про захист хребетних тварин, як використовуються для експери-ментальних та iнших наукових цтей" (Страсбург, 1985), ухвалених Першим нацюнальним конгресом з бiоетики (Китв, 2001) [2]. Як наркозний зааб, викори-стовували 0,4 % розчин тюпенталу-натрю (внутрiшньоочеревинно, 40 мг/кг), Результати дослщження обробляли з використанням парамет-ричних методiв статистичного анапiзу з визначенням критер^ Стьюдента.
Результати та \х обговорення
Блокування глiбенкламiдом калieвих каналiв мало наслiдком змшу чутливостi пресинаптичних холiнорецепторiв. Даний ефект рееструвався через 2 год пюля введення препарату i виникав лише у самок. Величина штенсивност брадикардп у них достовiрно збiльшилася, що становило 2,2 раза (табл.1). При розвитку некротичного процесу в мiокардi цих тварин аналiзований показник на 1-шу годину спостереження зменшувався на 36 %, а на 24-ту год, незважаючи на збiльшення, яке становило 24 %, залишався достг^рно меншим на 10 %. На вщмшу вiд самок, яким ^бенкламщ не вводили, змiни показника в динамiцi розвитку некротичного процесу мали проти-лежний характер, в результат чого на 1-шу годину ек-сперименту у самок, яким ввели ^бенкламщ, величина 1Б6Н була на 47 % бтьшою, шж у тих, яким даний препарат не вводили, а на 24-ту годину - 2,6 раза.
Уведення ^бенкламщу самцям не вплинуло на штенсивнють негативного хронотропного ефекту, який супроводжував стимуля^ю БН. Проте, на 1-шу годину розвитку некротичного процесу в мiокардi цих тварин величина 1Б6Н зросла на 66 %. Рiзниця збер^алася i на 24-ту годину спостереження i стано-вила 65 %. Величина даного показника у сам^в, яким ^бенкламщ не вводили, на 1-шу та 24-ту годину розвитку некротичного процесу в мiокардi була достг^рно меншою вiдповiдно на 68 та 64 %.
Порiвняння величин 1БбН у тварин рiзноí стаД вiдтворення некротичного процесу в мiокардi яких вiдбувалося на тлi гшбенкламщу, показало наступне. У контролi значення 1БбН самок було бiльшим, шж у самцiв, в 2,4 раза. На 1-шу годину розвитку некротичного процесу в мiокардi така рiзниця була вщсутньою, на вщмшу вiд групи тварин, яким ^бенкламщ не вводили, а на 24-ту годину величина 1БбН у самок пере-важала значення сам^в на 33 %.
Аналiз реакци серця на внутрiшньовенне введення АХ показав, що в результат блокування АТФ-чутливих калiевих каналiв у самок iнтенсивнiсть брадикардií за даного впливу не змшилася. На 1-шу год розвитку некротичного процесу змш аналiзованого показника не було, а на 24-ту год вш зрю на 17 %, та був на 14 % бтьшим, шж у контрольних тварин дано''' групи. На обох етапах розвитку некротичного процесу достг^рно' вiдмiнностi вщ абсолютних значень показника самок, яким ^бенкламщ не вводили, не бу-ло.
Уведення ^бенкламщу самцям викликало зменшення 1Бдх на 23 %. На 1-шу годину АПМ цей показник зрю на 17 %. На 24 год спостереження встановлена закономiрнiсть збереглася i рiзниця ста-новила 20 %. Порiвнянння з тваринами, у яких розви-ток АПМ вщтворювали без попереднього введення ГЛ, не виявило достовiрноí рiзницi за даним показни-ком ш на 1-шу, а нi на 24 год спостереження.
Величина 1Бах в самок, яким ввели ГЛ, була на 16 % бтьшою, шж у сам^в, тодi як до введення препарату достг^рно''' рiзницi мiж самцями i самками за даним показником не було. На 1-шу годину розвитку АПМ рiзницi за даним показником мiж самцями i самками, яким вводили ГЛ, не встановили, а на 24-ту год аналiзована величина у самок була на 11 % бтьшою, шж у сам^в. До порiвняння, при розвитку АПМ буз
попереднього введення ГЛ статево' рiзницi за даним показником на обох етапах розвитку патологи не бу-ло.
Уведення ГЛ самкам не вплинуло на величину тривалост брадикардп, яка рееструвалася при внутршньовенному введенш АХ. На 1-шу год розвитку АПМ вщбулося достг^рне зменшенням цього показника, що становило 83 %, а на 24-ту год експери-менту спостер^али його зростання на 14 %. Незважаючи на це, абсолютне значення показника залиша-лося на 7 % меншим, шж в контролi дано' групи спостереження. У самок, яким гшбенкламщ не вводили, динамка була аналопчною. Рiзниця вщносно контролю дано' групи тварин на 1-шу год АПМ становила 20 %, а достг^рне (на 11 %) збтьшення показника на 24-ту год АПМ зменшило вщмшнють вщ контролю до 12 %.
При введеннi ГЛ самцям ТБах достовiрно не змiнювалась як в контроле так i при розвитку АПМ. На вщмшу вiд цього у тварин, яким Гл не вводили, величина ТБах зменшувалася на 12 % на 1-шу год некро-зоутворення та зростала на 12 % на 24-ту год.
Величина Тбах у самок, яким ввели ГЛ (контроль), була на 30 % бтьшою порiвняно з самцями за аналопчного впливу. Аналопчна закономiрнiсть спостер^алася i у тварин, яким ГЛ не вводили, рiзниця становила 33 %. На 1-шу i на 24-ту год розвитку АПМ на тл ГЛ достг^рно''' рiзницi мiж тваринами рiзноí статi за даним показником не було. Натомють, на 1-шу год розвитку АПМ без попереднього введення ГЛ величина ТБах у самок була на 12 % меншою, шж у сам^в, а на 24-ту год - на 11 % бтьшою.
Встановлеш даш свщчать, що ГЛ сприяе збтьшенню реакци серця на стимуляцю блукаючого нерва лише у самок щурiв. Закономiрнiсть реакци холшерпчних рецетгрв синусового вузла на функцiональнi впливи в умовах розвитку аПм на ™ блокади АТФ-чутливих калiевих каналiв глiбенкламiдом була вiдмiнною вiд ^е1', що реестрували у тварин, яким даний препарат не вводили. Важливим е той факт, що штенсивнють брадикардп, яка виникала при електричнш стимуляци БН за таких умов, була достг^рно бтьшою. Поси-лення реакцií синусового вузла могло бути наслщком пресинаптичного гальмування адренорецепторiв [9]. За даним показником простежуеться ч^ка статева рiзниця, яка демонструе iнтенсивнiшi змiни у самок щурiв.
При аналiзi постсинаптичних холшерпчних ефектiв необхiдно враховувати, що реак^я серця на внутрiшньовенне введення Ах визначаеться двома компонентами: ктькютю функцiонально активних холiнорецепторiв та активнютю
ацетилхолiненстерази. Отриманi результати показали, що лише у сам^в пюля введення ГЛ вщбулося зменшення реакци на згаданий функцюнальний вплив. В умовах розвитку АПМ штенсивнють реакци серця на введення Ах зростала як у сам^в, так i в самок. У тварин обох груп закономiрнiсть змш була вщмшною вщ тако' в групi порiвняння (тварини, яким ГЛ не вводили). Зокрема, вщбувалося зростання iнтенсивностi негативного хронотропного ефекту, яке у сам^в було достовiрним вже на 1 год АПМ, а в самок - лише на 24 год. Порiвнюючи ц результати з
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академхя»
дослщження реакци серця на стимуляцю блукаючого нерва, можна говорити про те, що встановлеш змши могли бути результатом взаемоди бтьшо''' ктькосп постсинаптичних холiнорецепторiв з медiаторним Ах, а не збiльшенням 'хньо' чутливостп Це частково пiдтверджуеться динамiкою величин ТБах, яка неза-
Реаки/я холiнорецепторiв синусового вузла на електри
лежно вщ CTaTi була аналогiчною тш, що реестрували у тварин, де вщтворення АПМ не передбачало введення ГЛ. До того ж даний показник не змпнився i в груш контролю за ефектом препарату, що свщчило про вщсутнють прямого впливу ГЛ на активнють ацетилхолiнестерази в синаптичнiй щiлинi.
Таблиця 1.
подразнення блукаючого нерва та внут^шньовенне введення
ацетилхолiну, (n=6, M±m)
Перюд спостереження Групи спостереження
Ç без ГЛ Ç з ГЛ S без ГЛ S з ГЛ
!нтенсивнють брадикардп при подразнены блукаючого нерва (абс. число)
Контроль 8,08±0,24 1 18,00±0,45 2 7,38±0,17 3 7,43±0,11 4
АПМ 1 год 9,02±0,20 5 13,21±0,38 6 7,31±0,21 7 12,32±0,30 8
АПМ 24 год 6,30±0,33 9 16,32±0,34 10 7,45±0,19 11 12,24±0,24 12
Примiтка:pi-2<0,001, p5-6<0,001, p9.w<0,001, рт.8<0,001, pii-i2<0,001,
р1-5<0,02, р5-9<0,001, р1-9<0,002, р2-6<0,001, р6-10<0,001, р2-10<0,02, р4-8<0,001, Р4-12<0,001, р2-4<0,001, р10-12<0,001, Р1-3<0,05, р5-7<0,001, р9-11<0,02.
Iнтенсивнiсть брадикардп' при введеннi ацетилхолiну (абс. число)
Контроль 4,03±0,13 3,68±0,15 3,90±0,15 3,16±0,06
13 14 15 16
АПМ 1 год 3,61±0,11 17 3,59±0,10 18 3,81±0,10 19 3,70±0,10 20
АПМ 24 год 4,15±0,10 21 4,19±0,12 22 3,98±0,09 23 3,78±0,08 24
Примimка: р15.16<0,02, р13-17<0,05, р17.21<0,01, р18-22<0,01, р14.22<0,05, р16.2п<0,001, р16.24<0,001, р14-16<0,01, р22.24<0,02.
Тривалiсть брадикардiï при введеннi ацетилхолiну (сек)
Контроль 21,1±1,1 20,5±0,5 15,9±0,8 15,8±1,4
25 26 27 28
АПМ 1 год 10,6±0,8 29 11,2±1,0 30 13,1±0,5 31 12,9±0,9 32
АПМ 24 год 17,2± 1,2 33 16,1±0,9 34 15,2±0,7 35 16,0±1,1 36
ПриМ1тКа: Р25-29<0,001, Р25-33<0,05, Р29-33<0,002, Р26-30<0,001, Р26-34<0,002, Р30-34<0,01, Р27-31<0,02, Р31-35<0,05, Р28-32<0,002Р26-34<0,002.
Висновки
1. Блокування К-АТФ-каналiв ^бенкламщом ви-кликае збтьшення Ытенсивност брадикардп, яка ви-никае при електричшй стимуляцп блукаючого нерва, лише у самок щурiв. У сам^в така реак^я проявляеться при розвитку некротичного процесу в мiокардi i е дост^рно меншою, шж у самок.
2. Чутливють постсинаптичних холшорецепт^в пюля введення ^бенкламщу зменшуеться лише у сам^в, закономiрнiсть динамiки при розвитку некротичного процесу не залежить вщ стати
Лггература
1. Гайдаев Ю.О. Державнi цiльовi программ покращення здо-ров'я народу / Ю.О. Гайдаев, В.М. Корнацький. - Тернопть : Укрмедкнига, 2007. - 208 с.
2. Загальн етичнi принципи експерименгпв на тваринах // Ендо-кринологiя. - 2003. - Т. 8, № 1. - С. 142-145.
3. Корпачев В. В. Калиевые каналы и механизм действия производных сульфонилмочевины / В. В. Корпачев // УкраТнський медичний часопис - 2002. - № 3. - С. 16-22.
Маркова О. О. Мiокардiодистрофiя i реактивнють оргаызму / О. О. Маркова. - Тернопть : Укрмедкнига, 1998. - 152 с. Ткаченко Г. Роль трансамЫазних реакцм у процесах енерго-забезпечення печЫки щур1в за введення модуляторiв К,'-АТФ-каналiв i стресу / Г. Ткаченко, Н. Кургалюк // Вюник Льв1вського уыверситету - 2004. - Вип. 38. - С. 178-185. Усинський Р. Вибiр дози та шляху введення препарату-модулятора активност калiевих каналiв глiбенкламiду для дослщження холЫерпчно!' регуляцп' серця в патологи / Р. Усинський, О. евчук // XI ювiлейний мiжкафедральний медичний конгрес студентiв i молодих вчених, присвячений 50-рiччю заснуваня ТДМУ : Матерiали конгресу. - Тернопть : Укрмедкнига, 2007. - С.220.
Хара М. Р. Вплив атропЫу на метаболiзм ацетилхолЫу в мю-кардi рiзностатевих щурiв при дГ|' кардiотоксичноï дози адре-налiну / М. Р. Хара // Мед. хГмГя. - 2005. - Т. 7, № 2. - С. 2427.
Хара М. Р. Вплив кастрацп' на хол^ерпчи реакци' серця щурГв рГзноТ статi в умовах розвитку адреналЫово!' мюкардюдист-рофп / М. Р. Хара // Вюн. наук. досл. - 2004. - № 1. - С. 9193.
Ondicova K. Multilevel interactions between the sympathetic and parasympathetic nervous systems: a mini review / K. Ondicova, B. Mravec // Endocr Regul. - 2010. - V. 44, № 2. - P. 69-75.
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ РЕАКЦИИ ХОЛИНОРЕЦЕПТОРОВ МИОКАРДА КРЫС РАЗНОГО ПОЛА ПРИ
НЕКРОТИЧЕСКОМ ПОВРЕЖДЕНИИ НА ФОНЕ БЛОКАДЫ АТФ-ЧУВСТВИТЕЛЬНЫХ КАЛИЕВЫХ КАНАЛОВ. Хара М. Р., Усинский Р. С.
Ключевые слова: АТФ-чувствительные К-каналы, глибенкламид, сердце, холинорецепторы, пол. В опытах на 72-ох половозрелых крысах изучено влияние блокатора АТФ-чувствительных К-каналов глибенкла-мида на чувствительность холинорецепторов синусового узла при моделировании некротического процесса в миокарде животных разного пола. Для этого проанализирована интенсивность брадикардии, которая возникала при электрической стимуляции блуждающего нерва, интенсивность и длительность брадикардии, которая регистрировалась при внутривенном введении ацетилхолина. Повреждение миокарда вызывали внутримышечным введением адреналина (1 мг/кг). Глибенкламид вводили в брюшную полость (1 мг/кг), эффект препарата наблюдали не раньше, чем через 2 часа. Установлено, что на фоне блокады АТФ-чувствительных калиевых каналов растет интенсивность брадикардии при раздражении n. vagus у самок. У самцов этот эффект проявляется лишь при условиях адреналинового повреждения миокарда. Снижение интенсивности брадикардии, которая возникала в ответ на введение ацетилхолина на фоне глибенкламида, происходило лишь у самцов при отсутствии некротических изменений в сердце. Глибенкламид не влиял на длительность брадикардии, которая возникала при внутривенном введении ацетилхолина.
Summary
COMPARATIVE ANALYSIS OF MYOCARDIAL CHOLINORECEPTOR REACTION IN RATES OF BOTH SEXES IN MYOCARDIAL NECROSIS AGAINST THE BACKGROUND OF ATP-SENSITIVE POTASSIUM CHANNEL BLOCKAGE. Khara M.R., Usynskiy R.S.
Key words: ATP-sensitive P-channels, glibenclamid, heart, cholinergic receptors, sex differences.
72 sexually maturated rats of both sex were used to study the effect produced by Glibenclamide known as ATP-sensitive P-channel blocker on the sensitivity of cholinoreceptor sinus node in modeled necrotic myocardial process. For that we analyzed the intensity of bradicardia, which developed due to electric stimulation n.vagus and intensity and duration of bradicardia which was induced by acetylcholine intramuscular injection. Myocardial damage was provoked by epinephrine intramuscular injection (1mg/kg). Glibenclamide was administered intraperitonealy (1mg/kg), and the effect produced by the drug was registered no earlier than in 2 hours. It was established that intensity of bradycardia induced by n.vagus stimulation under the blockage of ATP-sensitive P-channels became higher in rat females. The same effect was observed in rat males only in adrenalin-induced myocardial necrosis. The decreasing of intensity of acetylcholin-induced bradycardia after Glibenclamide administration was revealed in rat-males only, but not in those with myocardial necrosis. Glibenclamide did not change the duration of bradycardia after intravenous administration of acetylcholine.
удк: 577.84+612.616.1:591.4 Хара М.Р., Росоловська С. О.
ВПЛИВ ГОНАДЕКТОМИ НА СТАН СИСТЕМ РЕГУЛЯЦ11 У ТВАРИН Р13Н01 СТАТ1
Державний вищий навчальний заклад «Терноптьський державний медичний ужверситет iменi 1.Я. Горбачевского»
У дослгдах на статевозрлих самцях (30) та самках (30) блих лабораторних щургв проведено вив-чення впливу гонадектомИ на показники вар1ацшно1 кардготтервалометрИ з метою встановлення тформативностI даного методу для прогнозування розвитку метаболгчних порушень в умовах тривалого дефщиту статевих гормошв. Тварин спостерггали через 2, 4, 6 та 8 тижшв тсля бшатеральног гонадектомИ. На основI математичного аналгзу варгабельностг величин 1000 кардюттервалгв (R-R) на електрокардюграмг та обрахунку основних показниюв (Мо, АМо, АХ), оцтювали актившсть адренерггчног та холтерггчног ланок автономног нервовог системи у тдтриманш вегетативного гомеостазу та регуляцИ функцш. Встановили, що реакцгя автономноI нервовоI системи самцгв I самок на дефцит гормонопродукуючог функцИ гонад вгдргзняеться за часом та характером пристосувальних змт. Гонадектомгя викликае бшьш ранш змти та суттевшу активацю адренерггчних мехашзмгв у адаптацИ оргашзму до патологгчних умов у самок поргвняно 1з самцями.
Ключовi слова: кардiоiнтервапометрiя, вегетативний баланс, стать, гонадеюгшя.
Вступ
Вщомо, що розвиток любот патологи визнача-еться Ыдивщуальною реактивнютю оргаызму, механь зми якот е генетично обумовленими та еволюцмно за-кртленими. Серед тхнього розматття велику роль у формуванн пристосувально-компенсаторних реакцш в^фграе автономна нервова система, активнють якот в процес онтогенезу контролюеться статевими гормонами [1]. Попри повноцЫне формування обох тт ланок - адренерпчнот та холЫерпчнот - особини жЫочот
стат вирiзняються бшьшою резистентнютю до ппокси та стресу [2, 3]. Так звана "жЫоча перевага" стала предметом багатьох дослщжень з огляду на результата, яга пщтверджують причетнють статевих гормошв до регуляци функцш оргашв, що не належать до репродуктивнот сфери [4, 5]. Проблема статевих вщмшностей у медицин набувае актуальност через тенденцю до збшьшення рiзницi мiж чоловками i жЫками за тривалютю життя та тт ягастю в старосп, характером захворювань, викликаних дефщитом ста-
