CC BY
10
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
надектомии на показатели вариационной кардиоинтервалометрии с целью установления информативности данного метода для прогнозирования развития метаболических нарушений в условиях длительного дефицита половых гормонов. Животных наблюдали через 2, 4, 6 и 8 недель после билатеральной гонадектомии. На основе математического анализа вариабельности величин 1000 кардиоинтервалов (RR) на электрокардиограмме и обчис-лений основных показателей (Мо, АМо, ДХ) оценивали активность адренергических и холинергических звеньев автономной нервной системы в поддержании вегетативного гомеостаза и регуляции функций. Установили, что реакция автономной нервной системы самцов и самок на дефицит гормонопродуцирующей функции гонад отличается по времени и характеру приспособительных изменений. Гонадектомия вызывает более ранние изменения и существенную активацию адренергических механизмов в адаптации организма к патологическим условиям у самок по сравнению с самцами.
Summary
INFLUENCE OF GONADECTOMY ON SYSTEM STAGE REGULATION IN ANIMALS OF BOTH SEXES Khara M.R, Rosolovskaya S.O.
Key words: cardiointervalometry, vegetative balance, sex, gonadectomy.
Sexually mature white laboratory rats (30 males and 30 females) were used to study the effect of gonadectomy on the indices of variation cardiointervalometry to determine information value of this method for predicting the development of metabolic disorders under prolonged deficiency of sex hormones. Animals were observed in 2, 4, 6, and 8 weeks after bilateral gonadectomy. Based on the mathematical analysis of value variability of 1000 cardiointervals (RR) on the electrocardiogram and on the calculation the basic parameters (Mo, AMо, ДХ), we evaluated the activity of adrenergic and cholinergic links of autonomous nervous system in supporting vegetative homeostasis and function regulations. It was found out the reaction of the vegetative nervous system in males and females on the deficit of gonad hormone-producing function differed by time and nature of adaptive changes. Gonadectomy caused earlier changes and stronger activation of adrenergic mechanisms in adaptation of the organism to pathological conditions in females compared to males.
УДК: 612.172+612.176+612.4 Чеботар Л. Д.
ФУНКЩОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЯ ЩУР1В В УМ0ВАХ Г1П0ФУНКЦ11 ЕП1Ф13У НА ТЛ1 Р03ВИТКУ АДРЕНАЛ1Н0В01 М10КАРД10ДИСТР0ФМ
МиколаТвський нацюнальний уыверситет iменi В.О.Сухомлинського
Функцюнальний стан серця щургв в умовах ггпофункцгг епгфгзу на тлг розвитку адреналгновог мгокардго-дистрофгг характеризувався зростанням амплгтуди зубця R та Т, що проявилося в збгльшеннг ступеня вгд-хилення гнтегрального показника функцгонального стану серця, г вплинуло на хгд електричних процесгв у мго-кардг, але при цьому вгдмгчаються змгни вегетативног регуляцгг в бгк парасимпатичног нервовог системи. Ключовi слова: мелатонш, мюкард, епiфiз, ЕКГ, адреналЫова мiокардiодистрофiя, вегетативна регуля^я
Вступ
Важливим напрямом сучасноТ бюлогп та меди-цини е дослщження ролi мелатошну у процесах регу-ляцп функцм та адаптацп органiзмiв [5;6]. Це обумов-лено його рiзноманiтними властивостями, як реаль зуються через рецептори мембран штин практично вах оргашв та тканин i можуть широко використову-ватися для корекци патолопчних сташв. Вщомо, що мелатошн е ушверсальним ендогенним адаптогеном, мае антиоксидантш, iмуномоделюючi властивосл, а зниження його продукцп при порушены свтового режиму супроводжуеться ознаками прискореного ста-рЫня та збтьшенням ризику розвитку новоутворень [1; 3; 7; 9] .
Осктьки захворювання серцево-судинноТ системи залишаються важливою медичною i со^ально-економiчною проблемою УкраТни i всього св^у [2], ви-вчення дм мелатошну на серцево-судинну систему вщкривае новi можливосл у корекци функцюнального стану серця.
Загальновщома також роль стресу в розвитку серцево-судинних порушень. Фундаментальним ви-явом негативно!' дм стресу на кгмтинному рiвнi е пщси-лення процесiв втьнорадикального перекисного оки-снення лiпiдiв (ВРПО). Отже, iнтенсивнiсть синтезу мелатонiну, який мае сильний антиоксидантний
ефект, може значно змшюватись в умовах рiзноТ освi-тленостi, що впливае на функцюнальний стан серця. З огляду на це, доцтьним е вивчення функцюнування серця в умовах ппомелатошнемп, а також в умовах яга ускладнюються стрес-реак^ею.
Матерiали i методи дослщження
Дослщження виконаш на 21 статевозртих бiлих щурах самцях лЫп W¡star масою 220-260 г. Тварин утримували у вiварiТ на стандартному рацюш. Усi втручання та забш тварин проводили з дотриманням принцитв „СвропейськоТ конвенцiТ про захист хребет-них тварин, якi використовуються для експеримента-льних та наукових цтей" (Страсбург, 1985) та ухвали Першого нацiонального конгресу з бiоетики (КиТв, 2001). Гiпофункцiю епiфiзу (гiпопiнеалiзм, ппомелато-нiнемiя) викликали цiлодобовим освiтленням щурiв-самцiв iнтенсивнiстю 1000-1500 Лк двома лампами з обох богав кштки термiном 10 дiб [6]. Окислювальний стрес моделювали внутрiшньо-м'язовим одноразовим введенням адреналшу гiдрохлориду з розрахунку 0,5 мг/кг, що викликае адреналiнову мюкардюдистро-фiю (АМД) [7]. Дослiдження проводили через 2 та 24 години пюля введення адреналЫу, що вщповщае початку та пiку некрозоутворення на 9 добу десяти-добового цтодобового освiтлення. Функцiональний
Том 11, Выпуск 2
103
стан серця оцiнювали за змiною бiоелектричноí активное^ серця методом електрокардiографií (ЕКГ), яку реестрували у тварин у другому стандартному выведены. СтупЫь напруги регуляторних механiзмiв нер-вово''' регуляцií серця оцiнювали за математичним аналiзом варiабельностi серцевого ритму (ВСР) [4]. Для Ытегрально''' оцiнки вираженост змiн електрофiзi-ологiчного стану серця при адреналЫовм мюкардю-дистрофи на основi амплiтудного аналiзу ЕКГ пщра-ховували сумарний бал згiдно iз критерiями Мшесот-ського коду.
Результати та Тхне обговорення
Амплiтудний аналiз ЕКГ по вiдношенню до нор-ми показав, що до введення адреналшу зубець Р у цш
Змiни амплiтуди зубце ЕКГ шурiе пюля введення адреналiну
та при
груш тварин був на 18% вище. Амплпуда зубця Р бу-ла також вищою на 27% по вщношенню до початково-го стану. Що стосуеться зубця Э, як основного показ-ника шеми серцевого м'яза, то його величина була на 50% нижче за iзоелектричну лЫю у порiвняннi з нормою. Через 2 години пюля введення адреналЫу ютот-них змш зубцiв ЕКГ у цм групi щурiв у порiвняннi з нормою не вщбулося. Нав^ь зубець Э зменшив свою електронегативнють. Те ж саме вiдбулося iз зубцями ЕКГ через 24 години пюля введення адреналЫу: трохи зменшилася амплiтуда зубця Р, яка складала 86% нормально' величини та зменшилася негативнють зубця Э (табл. 1).
Таблиця 1
через рзн iнmереали часу термiном першоТ доби (I тестуеання) повторному mесmуеаннi (II) через 10 дiб на mлi гiпомелаmонiемn
Етапи дослщу До введення адреналЫу Через 2 години п1сля введення адренал1ну Через 24 години пюля введення адре-нал1ну
Р Р Т Э Р Р Т Э Р Р Т Э
До ди св1тла 118± 8 127± 9 118± 22 -50± 19 127± 12 109± 7 124± 21 -11± 13 126± 13 86±19 р1<0,1 107± 26 -9± 25
Етапи дослщу До введення адреналЫу Через 2 години п1сля введення адреналЫу Через 24 години п1сля введення адре-нал1ну
Р Р Т Э Р Р Т Э Р Р Т Э
10-добова д1я св1тла 106± 16 93± 21 94± 24 -83± 15 126± 17 76± 18 107± 20 -71±16 р2<0,05 145± 9 102± 10 133± 28 -43± 26
Примimка: амплтуда зубце надана в % вдносно норматиених значень для шурв .
р1 - порiеняння амплimуди зубце до дп сеimла з результатами через 24 години до введення адреналну, р2 - порiеняння амплimуди зубце до дп сеimла та з 10-добоеими через 2 години псля введення адреналну
шився на 160%, а через 24 години пюля введення ад-
Але якщо порiвняти величини ампл^уди зуб^в ЕКГ пюля введення адреналЫу з початковими величинами зуб^в ЕКГ тих же тварин, то зубець Э збть-
реналшу ампл^уда зубця Э складала 712% початко-во' величини (табл. 2).
Таблиця 2
Функцональний стан серця шуре в умоеах гiпомелаmонiнемíí по вдношенню до початкоеого стану (у %)
Через 2 години п1сля введення адренал1ну Через 24 години п1сля введення адреналЫу
Р Р Т Э Р Р Т Э
До ди св1тла 107±14 88±17 108±10 260±36 106±13 67±14 73±18 712±143 р2<0,02
10-добова д1я св1тла 146±42 90±13 156±49 109±29 р1<0,01 151±22 р1<0,1 110±14 р1<0,1 145±21 р1<0,05 82±45 р1<0,01
Примimка: р1 - порiеняння амплimуди зубце до ди сеimла з значеннями цих показнике через 10 д'б осеimлення,
р2 - порiеняння амплimуди зубце до дп сеimла мiж значеннями через 2 i 24 години пюля введення адреналну.
Отже, ця обставина пояснюе пщвищення показника функцюнального стану серця у балах (табл. 3).
Таблиця 3
1нтегральний показник функцонального стану серця шуре в умоеах гпомелатоннемП'
та тестоеаних адреналном (в балах)
Етапи досл1ду До введення адреналЫу Через 2 години п1сля введення адренал1ну Через 24 години п1сля введення адренал1ну
До ди св1тла 0,80±0,44 1,60±0,22 1,80±0,52
10 добова д1я св1тлового стресу 1,40±0,46 1,80±0,32 1,60±0,22
Результати дослщження функцюнального стану серця щурiв пюля введення адреналЫу на ™ ппомелатошнеми виявили певн вщмшносл в ступеш вщхи-лення ЕКГ показнигав, показнигав варiабельностi серцевого ритму у порiвняннi з умовами АМД (табл. 3.). Ц змЫи виражалися у збтьшенш вихщного ступеня вщхилення до десято' доби ппомелатошнеми. Введення адреналЫу через 2 та 24 години також призво-дило до збтьшення ступеня вщхилення Ытегрального показника функцюнального стану серця. Однак ц змь
ни були менш вираженими пюля введення адреналЫу так як сама по собi гiпомелатонiнемiя викликала сут-тевi змЫи цього параметра.
Таким чином, у певному ступеш сполучення п-помелатоншеми та АМД збтьшувала виразнють змЫ (у крайшй мiрi через 2 години), однак можна припус-тити, що вплив само' ппомелатошнеми було бтьш суттевим шж и комбiнацiя з введенням адреналЫу (рис. 1).
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматолог1чна академя»
О -I-1-1-
До введения Через 2 години Через 24 години адреналшу
Рис. 1. Порiвняльна характеристика ттегрального показника функщонального стану серця щурiв на тлi гтомелатоншеми при введент адреналшу
Пщвищення бального показника функцюнально-го стану серця в умовах АМД на тл1 гтомелатоншеми за результатами ампл1тудного анал1зу в1зуально п1д-тверджуе ЕКГ (рис. 2).
Рис. 2. Електрокардшграма щурiв в умовах адреналшовог мюка-рдюдистрофи на тлi гтомелатоншеми.
Швидшсть запису 100 мм-с1.
За результатами математичного анал1зу серце-вого ритму у тварин дослщно! групи, як1 знаходилися в умовах ппомелатошнемп, практично не змтилися середн величини характеристик серцевоТ д1яльност1 (табл. 4).
Таблиця4
Показники математичного анал'зу серцевого ритму щурв в умовах г'1помелатонмемП в динам/'ц' розвитку адренал'1ново1 м-
окардюдистрофи
Показники ЕКГ До введення адренал1ну Через 2 години Через 1 добу
п 5 5 5
ЧСС 420±19 378±16 397±13
1Н 4781±822 4393±488 3873±690
ПВБ 1334±180 1409±149 1143±167
Пор1вняльний анал1з показниюв ВСР в умовах АМД \ АМД на тл1 ппомелатоншемГГ показав вщсут-
нють суттевих зм1н за виключенням деякого зниження 1Н в груп1 з ппомелатон1нем1ею (рис. 3).
2
6000
5000
4000
3000
2000
1000
До введения адреналшу
ОоП — показники ВСР в умовах АМД
440
Через 2 години Через 1 добу
1Н
ПВБ
1Н
ПВБ
ЧСС
чсс
^ • А — показники ВСР в умовах АМД на тл! ппомелатонпнемп
Рис. 3. Порiвняльнa характеристика варiабельностi серцевого ритму в умовах гтомелатоншемй' в динамц розвитку адреналтовог
мюкардюдистрофп.
пеню вщхилення ттегрального показника функцюна-льного стану серця, в1дм1чаються змти вегетативноТ
Таким чином, адреналтова мюкардюдистроф1я на тл1 гiпомелатонiнемi! призвела до зб1льшення сту-
Том 11, Випуск 2
105
регуляцií в бiк парасимпатично' нервово' системи (зниження 1Н), зростання амплiтуди зубця Р на 46%, зубця Т на 56%, яга вплинули на хщ електричних про-цеав у мiокардi та призвели до функцiональних по-рушень у роботi серця.
Подальшi дослiдження
Доцiльнiсть проведення робiт на вказану тему мотивуеться актуальнютю подальшо' конкретизацií знань щодо механiзмiв впливу мелатоншу в умовах АМД та обфунтування способiв корекцií з урахуван-ням гiстологiчних та бiохiмiчних показнигав. Робота виконана в рамках теми: «Вплив мелатонiну на функ-цп систем органiзму» (№ держреестрацií 0106и002994).
Лiтература
1. Анисимов В. Н. Физиологические функции эпифиза / Аниси-мов В. Н. // Российский физиологический журнал им. И.М.Сеченова. - 1997. - Т. 83, № 8. - С. 1-13.
2. Амосова Е. Н. Вторичная профилактика ишемической болезни сердца: роль ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента / Амосова Е. Н. // Укр. кардюл. журн. - 2005. - № 2. -С. 8-12.
3. Барабой В. А. Антиокислительная и биологическая активность мелатонина / Барабой В. А. // Укр. 6bxiM. журн. - 2000. - Т. 72, № 3. - С. 5-11.
4. Баевский Р. М. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе / Баевский Р. М., Кириллов О. И., Клец-кин С. М. - М.: Наука, 1984. - С. 220.
5. Мелатонин в норме и патологии / [Комаров Ф. И., Рапопорт С. И., Малиновская Н. К., Анисимов В. Н.]. - М. : ИД Мед-практика, 2004. - 308 с.
6. Пшак В. П. Шишкопофбне тто i бiохiмiчнi основи адаптацп / Пшак В. П. - Черывц : Медакадемiя, 2003. - 152 с.
7. Сливка Ю. I. Патогенетичне обфунтування використання пов-ного голодування та шляхи пщвищення його ефективност при ураженнях серця : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.03.04 "Патолопчна фiзiологiя" / Сливка Юрм 1ванович ; Одеський держ. мед. ун-т. - Одеса, 2004. -32 с. - Бiблiогр.: с. 24-29
8. Сравнительная оценка эффективности монотерапии козааром и сочетанной терапии козааром и мелатонином больных пожилого возраста с гипертонической болезнью / Заславская Р. М., Комаров Ф. И, Гончаров Л. Ф. [и др.] // Клин. мед. -1998. - № 12. - С. 49-51.
9. Reiter R. J. Melatonin: clinical relevance / Reiter R. J. // Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab. - 2003. - V. 17. - № 2. - P. 273285.
Реферат
ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ СЕРДЦА КРЫС В УСЛОВИЯХ ГИПОФУНКЦИИ ЭПИФИЗА НА ФОНЕ РАЗВИТИЯ АДРЕНАЛИНОВОЙ миокардиострофии. Чеботарь Л.Д.
Ключевые слова: мелатонин, мюкард, эпифиз, ЭКГ, адреналиновая миокардиодистрофия, вегетативная регуля-^я.
Функциональное состояние сердца крыс в условиях гипофункции эпифиза на фоне развития адреналиновой миокардиодистрофии характеризовалось увеличением амплитуды зубца R и T, что проявилось в увеличении степени отклонения интегрального показателя функционального состояния сердца и повлияло на ход электрических процессов в сердце, при этом отмечаются изменения вегетативной регуляции деятельности сердца сторону парасимпатической нервной системы.
Summary
THE FUNCTIONAL STATE OF RAT HEART IN THE CONDITIONS OF HYPOFUNCTION OF EPIPHYSIS ON A BACKGROUND DEVELOPMENT OF MYOCARDIAL ADRENALINE DYSTROPHY. Chebotar' L.D.
Keywords: melatonine, myocardium, epiphysis, ECG, myocardial adrenaline dystrophy, autonomic regulation The functional state of heart of rats in the conditions of hypofunction of epiphysis on a background development of adrenalin myocardial dystrophy was characterized the increase of amplitude of indent of R and T, that showed up in the increase of degree of rejection of integral index of the functional state of heart and influenced on motion of electric processes in a heart, changes the vegetative adjusting of operation of heart are here marked side of the nervous system.
