CC BY
20
Науковий в^ник Львiвського нащонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького. CepiH: Сiльськогосподарськi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences
ISSN 2519-2698 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture_doi: 10.32718/nvlvet-a9001
UDC 636.4.034/57.087
Effect of genetic and non-genetic factors on the reproduction traits in Ukrainian Meat sows
S.S. Kramarenko, S.I. Lugovoy, A.V. Lykhach, A.S. Kramarenko, V.Ya. Lykhach, A.A. Slobodianyk
Mykolayiv National Agrarian University, Mykolayiv, Ukraine
Kramarenko, S.S., Lugovoy, S.I., Lykhach, A.V., Kramarenko, AS., Lykhach, V.Ya., & Slobodianyk, A.A. (2019). Effect of genetic and non-genetic factors on the reproduction traits in Ukrainian Meat sows. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(90), 3-8. doi: 10.32718/nvlvet-a9001
Purebred Ukrainian Meat (UM) breed pigs, which came from Limited Liability Company "Tavriyskie Svin'I" herd located in Skadovsky district (Kherson region, Ukraine), were studied. The reproduction traits investigated were total number of piglets born (TNB), number of piglets born alive (NBA), frequency of stillborn piglets (FSB), number of weaned piglets (NW), total weaning weight of litter (TWWL) and average piglet weaning weight (APWW) for sows farrowing between 2006 and 2012. The analysis covered reproductive characteristics of 49 sows in the first nine parities (n = 457 litters). The sows originated from different the UM dam lines. Two month farrowing periods (January/February, March/April, May/June, July/August, September/October, and November/December) were constructed and used for reproduction traits. Data were analyzed by use of general linear model (GLM) procedure with the statistical package MINITAB v. 15. The estimates of reproduction traits for UM sows were 10.73 ± 0.43 ind. for TNB, 9.36 ± 0.39 ind. for NBA, 10.5 ± 2.2% for FSB, 9.07 ± 0.30 ind. for NW, 128.1 ± 5.7 kg for TWWL and 14.39 ± 0.49 kg for APWW. Litter size had a nonlinear effect on probability of stillbirth; piglets from small and large litters were more susceptible to die at farrowing with a minimum probability (near 5.0%) for intermediate litters of 8-10 piglets. Results here indicate that weak genetic variation exists in different the UM dam lines for the reproduction traits. Based on the obtained results it can be concluded that influence of parity on the observed traits of litter size was highly statistically significant (P < 0.05-0.001). The TNB, NBA and NW decreased in the first-second parities and thereafter increased with the number ofparities, reaching a maximum in parities 5 and 6. FSB was lowest in parities 2, 3 and 5. Farrowing month significantly influenced some reproduction traits also. Sows farrowing in May/June had the highest NW, TWWL and APWW.
Key words: parity, farrowing year and month, dam line, reproduction traits, Ukrainian Meat breed, sows.
Вплив генетичних та негенетичних фактор1в на вщтворювальш ознаки свиноматок украшськоУ м'ясноУ породи
С.С. Крамаренко, С.1. Луговий, А.В. Лихач, О.С. Крамаренко, В.Я. Лихач, А.А. Слободяник
Миколагвський нац1ональний аграрний утверситет, м. Микола1в, Украгна
До^дження проведено на свинях украгнськог м'ясног (УМ) породи, що утримувалися в ТОВ "Тавршсьт свит " Скадовського району (Херсонська область, Украгна). Для кожног свиноматки, як опоросилися протягом 2006-2012 ротв, було оцтено так ознаки вiдтворення: загальна ктьккть поросят при народженн (TNB), багатоплiднiсть (NBA), частка мертвонароджених поросят (FSB), ктьюсть поросят при вiдлученнi (NW), загальна маса гтзда при вiдлученнi (TWWL) та середня маса одного поросяти при вiдлученнi (APWW). В анализ включено дан 49 свиноматок, ят мали вiд 1 до 9 опоросiв (n = 457 опоросiв). Свиноматки належали до рiзних родин УМ породи. Для аналiзу впливу сезону опоросу на вiдтворювальнi ознаки було видтено двомкячж ттервали (Ычень/лютий, березень/квтень, травень/червень, липень/серпень, вересень/жовтень та листопад/грудень). ВЫ дан було проана-лiзовано за допомогою алгоритму Загальног Лтшног Моделi (GUM) з використанням статистичного пакету MINITAB v. 15. Зага-
Article info
Received 21.01.2019 Received in revised form
20.02.2019 Accepted 21.02.2019
Mykolayiv National Agrarian University, Georgiya Gongadze Str., 9, Mykolayiv, 54020, Ukraine. Tel.: +38-050-991-53-14 E-mail: kssnail0108@gmail. com
лом для до^джених тварин було отримано так середн популяцшт оцтки для ознак eidmeopenня: загальна юльюсть поросят при народжент - 10,73 ± 0,43 гол., багаmoплiднiсmь - 9,36 ± 0,39 гол., частка мертвонароджених поросят - 10,5 ± 2,2%, ктьккть поросят при eiдлучeннi - 9,07 ± 0,30 гол., загальна маса гтзда при eiдлучeннi - 128,1 ± 5,7 кг та середня маса одного поросяти при eiдлучeннi - 14,39 ± 0,49 кг. Встановлено: наявтсть криволтшноi залeжнoсmi частки мертвонароджених поросят eiд загальноЧ кмькостг поросят при народжент; поросята i3 найменш та найбшьш чисельних гнiзд мали еищу iмoeipнiсmь загинути при опоро-Ы; найменшу частку мертвонароджених поросят (близько 5,0%) було зафжсовано для гтзд, що складалися з 8-10 поросят. Встановлено слабку генетичну мнивкть eiдmвopюeальних ознак у свиноматок УМ породи is piзних родин. Отримаж результати сeiдчаmь, що номер опоросу суттево впливае на poзмip гтзда (P < 0,05-0,001). Оцтки TNB, NBA та NWу свиноматок 1-2-го oпopoсie були нижчими, але суттево збтьшувалися зi зростанням номера опоросу, досягаючи максимуму тд час 5-6-го oпopoсie. Частка мертвонароджених поросят була найнижчою тд час 2-го, 3-го та 5-го опороЫв. Мкяць опоросу також вшивав на eiдm-ворювальн ознаки. Свиноматки, ят опоросилися протягом травня/червня, характеризувалися найвищими показниками кiлькoсmi поросят, загальнoi маси гтзда та середньоiмаси одного поросяти при eiдлучeннi.
Ключовi слова: номер опоросу, рт та мкяць опоросу, родина, eiдmeopюeальнi ознаки, укратська м 'ясна порода, свиноматки.
Вступ
Продуктившсть свиноматок е ключовим фактором, що впливае на економiчну ефектившсть raiy3i свинарства i е основною проблемою комерцшних виробнишв та селекцiонерiв, що може бути виршена через збшьшення шлькосп поросят, отриманих ввд одше! свиноматки протягом року. При розробц су-часних програм селекцп суттева увага насамперед повинна придшятися полшшенню вщтворювальних ознак свиноматок спещатзованих лшш та родин (Hanenberg et al., 2001).
При аналiзi факторiв, що значною мiрою зумов-люють масу гшзда поросят йоркширсько! породи при народженш та ввдлученш, було встановлено, що бь льшють економiчно важливих ознак ввдтворення свиноматок тюно пов'язаш мiж собою (Fahmy & Bernard, 1972). Таким чином, будь-яка схема селекцшно! ро-боти, спрямовано! на полшшення одше! чи дешлькох ознак, також буде ефективною для полшшення шших, корельованих з ними. Наприклад, цими ж дослвдни-ками було показано, що селек^ на масу гшзда при ввдлученш, що часто використовуеться як найкращий штегральний показник вiдтворення свиней, пов'язана зi збiльшенням розмiрy гнiзда, збереженосп та при-ростiв поросят до вщлучення. Наявнiсть високих та позитивних не лише фенотипових, а й генетичних кореляцш м1ж к1льк1стю поросят та масою гшзда як при народженш, так i при вщлученш було також доведено в робот L. Young зi спiвавторами (Young et al., 1978).
Встановлено, що у свиней до 8% новонароджених поросят у гнiздi - мертвонароджеш, найчастше вна-слвдок перинатально! асфжси тд час !хнього перебу-вання у матш чи родових шляхах свиноматки (Randall, 1978; Zaleski & Hacker, 1993). При цьому ця частка мае тенденцш до збiльшення, осшльки тiсно пов'язана з наслвдками селекцшно! роботи, спрямовано! на шдвищення багатоплвдносп свиноматок.
Крiм генетичних факторiв, таких як порода або внутршньопородш одиницi (лiнi! кнура чи свиноматки), доведено суттевий вплив на ввдтворювальш ознаки свиней негенетичних (в т. ч., середовищних) фак-торiв, насамперед номера опоросу (Tantasuparuk et al., 2000; Canario et al., 2006; Schwarz et al., 2009), а також року та/або сезону опоросу (Leigh, 1977; Love et al., 1993; Tantasuparuk et al., 2000; Imboonta et al., 2007; Schwarz et al., 2009).
Також було виявлено сумюний вплив "порода х
сезон опоросу" на розмiр гшзда при народженш у свиноматок порвд велика бша та дюрок (але лише для свиноматок 1-5-го опороав) та на частку мертвонароджених поросят. Так, зi зростанням шлькосл новонароджених поросят у гнiздi збшьшувалася частка мертвонароджених. При цьому великоплвдшсть мала тенденцш до зменшення на 0,01 кг для кожного до-даткового поросяти в гнiздi (Leigh, 1977).
З шшого боку, вiдмiчено збiльшення рiвня багато-плiдностi свиноматок у середньому на 0,07-0,10 гол. в розрахунку на кожне додаткове порося у гшздах, в яких вони були народжеш (Tummaruk et al., 2001).
Таким чином, головною метою нашо! роботи був аналiз впливу генетичних та негенетичних факторiв на ввдтворювальш ознаки свиноматок укра!нсько! м'ясно! породи з особливим розглядом характеру мшливосп частки мертвонароджених поросят.
Матерiал i методи досл1джень
В аналiзi було використано данi щодо 457 опороав свиноматок укра!нсько! м'ясно! породи (УМП), що утримувалися в умовах ТОВ "Тавршсьш свиш" Ска-довського району Херсонсько! областi. Тварини були спароваш з кнурами тiе! ж породи.
Для кожно! свиноматки було оцшено так1 ознаки вiдтворення: загальна юльюсть поросят при наро-дженнi (TNB - total no. piglets born), багатоплщшсть (NBA - no. piglets born alive), частка мертвонароджених поросят (FSB - freq. of stillborn piglets), шльшсть поросят при вщлученш (NW - no. weaned piglets), загальна маса гшзда при вщлученш (TWWL - total weaning weight of litter) та середня маса одного поро-сяти при вщлученш (APWW - average piglet weaning weight).
Для аналiзy впливу генетичних та негенетичних факторiв на ознаки вщтворення свиноматок УМП нами було використано алгоритм Загально! Лшшно! Моделi (GLM). Використана модель у загальному виглядi мала такий вигляд:
Y,m = ц + DLi + Pj + Yk + S, + em (1)
де Yijki - ознаки ввдтворення; f - середне популя-цiйне; DLi - родина свиноматки (вгам градацш: Царапинка, Цензура, Ценная, Цикада, Цинга, Цитадель, Цитата, Цифра); Pj - номер опоросу (дев'ять градацш: ввд 1-го до 9-го); Yk - рк опоросу (ам градацш: 20062012 рр.); Si - сезон опоросу (шють градацiй: счень-
лютий, березень-квггень, травень-червень, липень-серпень, вересень-жовтень, листопад-грудень); eijU -помилки.
Для окремих градацш фактор1в, що були включеш в модель (1), розраховано оцшки коефщентш за до-помогою LSM-процедури (Least squares means ± SE), а також визначено р1вень в1ропдност1 !х вщхиления в1д нуля (Р-оцшки). Ва розрахунки проведено за допо-могою модуля "GLM" пакету прикладних програм MINITAB v. 15 (Ryan et al., 2012).
Результати та ix обговорення
Загалом для дослвджених тварин отримано таш се-редш популяцшш оцшки для ознак ввдтворення свиноматок УМП: загальна кшьюсть поросят при наро-дженш - 10,73 ± 0,43 гол., багатоплвдшсть - 9,36 ± 0,39 гол., частка мертвонароджених поросят - 10,5 ± 2,2%, к1льк1сть поросят при ввдлученш - 9,07 ± 0,30 гол., загальна маса гшзда при вщлученш -128,1 ± 5,7 кг та середня маса одного поросяти при вщлученш - 14,39 ± 0,49 кг.
Встановлено наявшсть криволшшно! залежносп частки мертвонароджених поросят ввд загально! кшь-косп поросят при народженш у дослвджених свиноматок УМП (рис. 1).
2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 22 TNB, гол.
Рис. 1. Залежшсть частки мертвонароджених поросят (FSB) ввд загально! шлькосп поросят при народженш (TNB) свиноматок УМП. (Наведено апрокси-муючу криву за моделлю полшому 3-го ступеня та коефщент !! детермшацп, R2)
При цьому поросята Í3 найменш та найбiльш чисе-льних гшзд мали вищу ймовiрнiсть загинути при опорой. Найменшу частку мертвонароджених поросят (близько 5,0%) зафксовано для гшзд, що мали 8-10 поросят. Аналопчну закономiрнiсть ранiше було встановлено для свиноматок порщ велика бша та помiсей велика бiла х дюрок. Проте у свиноматок породи мейшан частка мертвонароджених поросят не залежала ввд розмiру гнiзда (Canario et al., 2006). Bi-ропдний позитивний зв'язок мгж розмiром гнiзда та шльшстю мертвонароджених поросят було вщзначено також у роботi J. Leenhouwers зi спiв. (Leenhouwers et al., 1999) для свиноматок рiзних порвд (п'етрен, велика бiла та ш). Водночас тривалiсть поросностi та великоплщшсть, навпаки, були негативно пов'язаш з кiлькiстю мертвонароджених поросят. Оптимальний розмiр гшзда (такий, при якому частка мертвонароджених поросят найнижча), за даними L. Canario зi спiв. (Canario et al., 2006), становив 12 гол. Проте в робот H. Zaleski та R. Hacker (Zaleski & Hacker, 1993) ця оцiнка ближча до отримано! в нашому дослiдженнi - 9 гол.
Biрогiдний вплив родинно! належносп на ознаки вiдтворення вiдмiчено лише для свиноматок трьох родин - Царапинки, Цикади та Цитаделi (табл. 1).
Так, у свиноматок родини Царапинки встановлено вiрогiдно вищi значения загально! маси гшзда при вщлученш (на 10,3 кг; P < 0,05) та середньо! маси одного поросяти при вщлученш (на 1,28 кг; P < 0,05).
Свиноматки родини Цикади характеризувалися нижчою часткою мертвонароджених поросят (на 2,9%; P < 0,05), але при цьому середня маса одного поросяти при ввдлученш у цих свиноматок була вiро-пдно нижчою (на 0,91 кг; P < 0,01). У свиноматок родини Цитаделi встановлено вiрогiдно низьке зна-чення багатоплвдносп (на 0,48 гол.; P < 0,05), що пов'язано iз вищо! часткою мертвонароджених поросят (на 2,7%; P < 0,05).
Загалом LSM-оцшки, отримаш для трьох ознак ба-гатоплвдносп (TNB, NBA та NW), не мають збiгiв у свиноматок рiзних родин УМП (критерiй Фрвдмана: X2 = 0,86; df = 2; P = 0,70), що сввдчить про значний вплив негенетичних факторiв на цi ознаки.
Таблиця 1
LSM-оцшки (±SE) впливу родини свиноматок УМП на !х ознаки вщтворення
Родина1 TNB2 NBA FSB NW TWWL (кг) APWW
(Dam line) (гол.) (гол.) (%) (гол.) (кг)
Црп -0,12 ± 0,51 0,17 ± 0,46 -2,5 ± 2,6 -0,03 ± 0,33 10,3 ± 5,2* 1,28 ± 0,53*
Цнз 0,04 ± 0,30 0,20 ± 0,27 -1,4 ± 1,5 0,30 ± 0,20 -0,4 ± 3,8 -0,51 ± 0,33
Цен -0,11 ± 0,53 0,01 ± 0,47 -1,1 ± 2,7 -0,25 ± 0,36 -1,5 ± 6,8 0,12 ± 0,58
Цкд -0,18 ± 0,30 0,19 ± 0,27 -2,9 ± 1,4* 0,38 ± 0,22 -3,4 ± 4,1 -0,91 ± 0,35**
Цнг -0,09 ± 0,34 -0,06 ± 0,30 -0,2 ± 1,7 -0,21 ± 0,23 -1,3 ± 4,4 0,19 ± 0,38
Цтд -0,18 ± 0,31 -0,48 ± 0,23* 2,7 ± 1,4* -0,04 ± 0,23 -3,9 ± 4,3 -0,42 ± 0,37
Цтт -0,04 ± 0,34 -0,22 ± 0,30 2,2 ± 1,7 -0,11 ± 0,24 1,6 ± 4,5 0,49 ± 0,39
Цфр 0 0 0 0 0 0
Примаки. 1 Црп - Царапинка; Цнз - Цензура; Цен - Ценная; Цкд - Цикада; Цнг - Цинга; Цтд - Цитадель; Цтт - Цитата; Цфр - Цифра.
2 Тут i далг TNB - загальна кшьюсть поросят при народженш; NBA - багатоптдшсть; FSB - частка мертвонароджених поросят; NW - кшьюсть поросят при вщлученнц TWWL - загальна маса гшзда при вiдлученнi; APWW -середня маса одного поросяти при вщлученш. * - P < 0,05; ** - P < 0,01; *** - P < 0,001.
Серед таких фактор1в одним i3 важливших е номер опоросу свиноматок. Нами також встановлено вiрогiдний вплив на ознаки ввдтворення свиноматок номера 1хнього опоросу (табл. 2).
За показником загально! кiлькостi поросят при народженш свиноматки 1-2-го опороав вiрогiдно пос-тупалися на 0,84-1,10 гол. (в обох випадках: P < 0,05). Водночас свиноматки 5-6-го опороав, навпаки, вiро-гiдно переважали тварин шших вкових груп на 0,670,78 гол. (в обох випадках: P < 0,05). Свиноматки
протягом 5-го опоросу характеризувалися найвищим рiвнем багатоплiдностi (на 1,07 гол.; P < 0,001). Вiро-пдне переважання за рiвнем багатоплiдностi ввдшче-но також серед свиноматок за трепм (на 0,81 гол.; P < 0,01) та шостим (на 0,73 гол.; P < 0,05) опоросами.
Також, як i для свиноматок УМП, рашше було ввд-значено суттеве зростання загально! кiлькостi поросят при народженш та багатоплвдносп до 5-го опоросу та 1х зниження у тварин старшого вiку польсько! велико! бiлоï породи (Schwarz et al., 2009).
Таблиця 2
LSM-оцшки (±SE) впливу номера опоросу на ознаки ввдтворення свиноматок УМП
Опорос (Parity)
TNB (гол.)
NBA (гол.)
FSB (%)
NW (гол.)
TWWL (кг)
APWW (кг)
-1,10 ± 0,45* -0,84 ± 0,37* 0,33 ± 0,34 0,18 ± 0,35 0,67 ± 0,33* 0,78 ± 0,38* 0,49 ± 0,61 0,06 ± 0,84 0
-0,49 ± 0,40 0,02 ± 0,33 0,81 ± 0,31** 0,43 ± 0,32 1,07 ± 0,32*** 0,73 ± 0,34* -0,15 ± 0,55 -1,02 ± 0,76 0
-3,8 ± 2,2 -6,2 ± 1,9** -4,6 ± 1,7** -2,5 ± 1,8 -3,9 ± 1,8* -1,1 ± 1,9 4,7 ± 3,1 6,5 ± 4,2 0
-0,89 ± 0,33** -0,77 ± 0,28** 0,10 ± 0,27 -0,10 ± 0,26 0,40 ± 0,27 -0,17 ± 0,28 -0,30 ± 0,43 0,24 ± 0,72 0
-8,8 ± 6,2 -5,7 ± 5,3
1.0 ± 5,0 5,9 ± 4,9 5,4 ± 5,1 4,2 ± 5,3
-10,9 ± 8,1
6.1 ± 13,5
0
0,15 ± 0,53 0,60 ± 0,45 -0,10 ± 0,42 0,80 ± 0,40* -0,06 ± 0,44 0,62 ± 0,45 -0,65 ± 0,69 0,03 ± 1,16 0
Вщзначено чiтко виражену тенденцiю до шдвищення частки мертвонароджених поросят iз вком свиноматок. Найнижчi значення meï ознаки було нами вщзначено у свиноматок УМП протягом 2-го (на 6,2%; P < 0,001), 3-го (на 4,6%; P < 0,01) та 5-го (на 3,9%; P < 0,05) опороав. Тенденцш до шдвищення частки мертвонароджених поросят iз зростанням номера опоросу рашше вже було вщзначено для свиноматок порщ велика бша та помюей велика бша х дю-рок (Canario et al., 2006). Дана закономiрнiсть найчас-тше пояснюеться або суттевим осалюванням свиноматок, або зниженням м'язового тонусу матки iз вi-
ком, що робить менш ефективними процеси опоросу (Leenhouwers et al., 1999; Borges et al., 2005).
Кшьшсть поросят при ввдлученш, як i у випадку загальноï кiлькостi поросят при народженнi, була вiрогiдно нижчою у свиноматок 1-2-го опороав (на 0,77-0,89 гол.; в обох випадках: P < 0,01). А ось на масу при вщлученш (як гшзда, так i одного поросяти) номер опоросу практично не впливав. Ввдзначено лише вiрогiдне шдвищення середньоï маси одного поросяти при ввдлученш (на 0,80 кг; P < 0,05) у свиноматок УМП протягом 4-го опоросу.
Рк опоросу незначно впливав на прояв ознак ввдт-ворення свиноматок УМП (табл. 3).
Таблиця 3
LSM-ошнки (±SE) впливу року опоросу на ознаки ввдтворення свиноматок УМП
Pk TNB NBA FSB NW TWWL (кг) APWW
(Year of farrowing) (гол.) (гол.) (%) (гол.) (кг)
2006 -1,72 ± 1,52 -0,72 ± 1,36 -11,8 ± 7,6 -1,02 ± 0,97 -4,7 ± 18,3 1,50 ± 1,57
2007 0,06 ± 0,98 0,37 ± 0,89 -4,8 ± 5,0 -1,07 ± 0,64 -14,9 ± 11,9 0,39 ± 1,02
2008 0,72 ± 0,51 0,55 ± 0,46 1,9 ± 2,6 0,76 ± 0,34* -5,7 ± 6,3 -1,72 ± 0,54**
2009 0,15 ± 0,52 0,06 ± 0,47 1,8 ± 2,6 0,21 ± 0,35 3,4 ± 6,6 -0,14 ± 0,57
2010 0,25 ± 0,56 -0,25 ± 0,51 4,4 ± 2,8 0,18 ± 0,37 -5,8 ± 7,0 -1,05 ± 0,60
2011 0,38 ± 0,62 0,04 ± 0,56 3,6 ± 3,1 -0,11 ± 0,41 -2,7 ± 7,8 -0,33 ± 0,67
2012 0 0 0 0 0 0
Зафжсовано, що свиноматки, яш мали опороси у 2008 рош, характеризувалися вiрогiдно вищою шльш-стю поросят при ввдлученш (на 0,76 гол.; P < 0,05), але ш поросята в середньому мали бшьш низьку живу масу (на 1,72 кг; P < 0,05).
Бшьш суттевий вплив на ознаки вщтворення свиноматок УМП вщзначено для сезону опоросу (табл. 4). Але цей вплив проявлявся лише на ознаки,
що характеризують поросят при ввдлученш Так, свиноматки, яш мали зимовi опороси (протягом ачня-лютого) вiрогiдно поступалися за шльшстю поросят при вiдлученнi (на 0,40 гол.; P < 0,05), загальною ма-сою гнiзда при ввдлученш (на 14,6 кг; P < 0,001) та середньою масою одного поросяти при вщлученш (на 0,83 кг; P < 0,05).
Таблиця 4
LSM-оцшки (±SE) впливу сезону опоросу на ознаки вадтворення свиноматок УМП
Сезон1 (Season of farrowing) TNB (гол.) NBA (гол.) FSB (%) NW (гол.) TWWL (кг) APWW (кг)
J-F -0,29 ± 0,32 -0,38 ± 0,28 0,1 ± 1,6 -0,40 ± 0,20* -14,6 ± 4,0*** -0,83 ± 0,34*
M-A 0,16 ± 0,28 0,22 ± 0,26 -0,2 ± 1,4 -0,25 ± 0,20 -2,1 ± 3,7 -0,04 ± 0,32
M-J 0,21 ± 0,28 0,44 ± 0,25 -2,0 ± 1,4 0,45 ± 0,19* 15,0 ± 3,6*** 0,93 ± 0,31**
J-A -0,08 ± 0,28 -0,12 ± 0,25 -0,2 ± 1,4 0,18 ± 0,21 6,6 ± 3,9 0,39 ± 0,33
S-O -0,15 ± 0,31 -0,30 ± 0,28 1,6 ± 1,5 0,08 ± 0,22 -0,4 ± 4,2 -0,14 ± 0,36
N-D 0 0 0 0 0 0
Примтки: J-F жовтень; N-D - - счень-лютий; M-A - березень-листопад-грудень. -кытень; M-J - травень-червень; J-A - липень-серпень; S-O - вересень-
З шшого боку, свиноматки, як мали опороси про-тягом травня-червня, навпаки, в1рог1дно переважали за шльшстю поросят при вадлученш (на 0,45 гол.; P < 0,05), загальною масою гшзда при вадлученш (на 15,0 кг; P < 0,001) та середньою масою одного поро-сяти при вадлученш (на 0,93 кг; P < 0,05).
Сезонш змши в репродуктивнш д1яльност1 свиноматок вадзначено для р1зних ктматичних умов. Осно-вними факторами навколишнього середовища, що впливають на i'xm репродуктивш ознаки, е фотоперь од, температура та волопсть. Але температура i волопсть вважаються бшын суттевими в тротчних умо-вах, тимчасом як фотоперiод е найважлившим фактором у помiрному клшат! (Love et al., 1993; Prunier et al., 1997; Tantasuparuk et al., 2000).
Бшьшу кiлькiсть поросят при вадлученш вадзначе-но у свиноматок польсько! велико! бiлоï породи, яш були заплiдненi у зимовi мiсяцi (Schwarz et al., 2009). При цьому рiзнi породи можуть по-рiзному реагувати на фактори зовшшнього середовища. Так, для породи йоркшир свиноматки, яш опоросилися з жовтня по березень мали вiрогiдно бiльшi оцiнки TNB, NBA та NW. Водночас ïxm ровесницi породи ландрас, навпаки, мали нижчi оцшки, особливо кiлькостi поросят при вадлученш (Southwood & Kennedy, 1991). Аналопчш результати було вiдзначено нами i для свиноматок УМП.
З шшого боку, для свиней породи ландрас, що ро-зводилися в Талланда, кiлькiсть мертвонароджених поросят була найменшою серед свиноматок, яш опоросилися протягом вересня-жовтня (не залежно вiд номеру ïx опоросу) та найвищою серед свиноматок-першоопоросок, як1 опоросилися у травш-червш (Imboonta et al., 2007).
Висновки
1. Встановлено наявнiсть криволiнiйноï залежносп частки мертвонароджених поросят вад загальноï кшь-костi поросят при народженш; поросята iз найменш та найбшьш чисельних гнiзд мали вищу ймовiрнiсть загинути при опоросi; найменшу частку мертвонароджених поросят (близько 5,0%) було зафшсовано для гнiзд, що мали 8-10 поросят.
2. Встановлено слабку генетичну мiнливiсть вадт-ворювальних ознак у свиноматок УМ породи iз рiзниx родин.
3. Номер опоросу суттево впливае на po3Mip гшзда (P < 0,05-0,001). Оцшки загально! кшькосп поросят при народженнi, багатопладносп та кiлькостi поросят при вадлученш знижувалися у свиноматок 1-2-го опороав, але суттево збiльшувалися 3i зростанням номера опоросу, досягаючи максимуму пад час 5-6-го опоросу. Частка мертвонароджених поросят була найнижчою пад час 2-го, 3-го та 5-го опороав.
4. Мюяць опоросу також впливав на вадтворюва-льнi ознаки. Свиноматки, яш опоросилися протягом травня/червня характеризувалися найвищими показ-никами кiлькостi поросят при вадлученш, загально! маси гшзда та середньо! маси одного поросяти при вадлученш
Подяки. Робота виконана в рамках фшансування за держбюджетною тематикою Мiнiстерства освiти i науки Украши (номер державно! реестрацiï 0117U000485).
References
Borges, V.F., Bernardi, M.L., Bortolozzo, F.P., & Wentz, I. (2005). Risk factors for stillbirth and foetal mummification in four Brazilian swine herds. Preventive Veterinary Medicine, 70(3-4), 165-176. doi: 10.1016/j.prevetmed.2005.03.003. Canario, L., Cantoni, E., Le Bihan, E., Caritez, J.C., Billon, Y., Bidanel, J.P., & Foulley, J.L. (2006). Be-tween-breed variability of stillbirth and its relationship with sow and piglet characteristics. Journal of Animal Science, 84(12), 3185-3196. doi: 10.2527/jas.2005-775.
Fahmy, M.H., & Bernard, C.S. (1972). Interrelations between some reproductive traits in swine. Canadian Journal of Animal Science, 52(1), 39-45. doi: 10.4141/cjas72-004. Hanenberg, E.H.A.T., Knol, E.F., & Merks, J.W.M. (2001). Estimates of genetic parameters for reproduction traits at different parities in Dutch Landrace pigs. Livestock Production Science, 69(2), 179-186. doi: 10.1016/S0301-6226(00)00258-X. Imboonta, N., Rydhmer, L., & Tumwasorn, S. (2007). Genetic parameters for reproduction and production traits of Landrace sows in Thailand. Journal of animal science, 85(1), 53-59. doi:_10.2527/jas.2005-708. Leenhouwers, J.I., van der Lende, T., & Knol, E.F. (1999). Analysis of stillbirth in different lines of pig.
Livestock Production Science, 57(3), 243-253. doi: 10.1016/S0301-6226(98)00171-7.
Leigh, A.O. (1977). Litter performance characteristics of pigs in tropical south-western Nigeria 1. Breed differences and effects of some non-genetic sources of variation. Animal Science, 24(3), 323-331. doi: 10.1017/S0003356100011831.
Love, R.J., Evans, G., & Klupiec, C. (1993). Seasonal effects on fertility in gilts and sows. Journal of Reproduction and Fertility. Supplement, 48, 191-206. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8145204.
Prunier, A., de Braganca, M.M., & Le Dividich, J. (1997). Influence of high ambient temperature on performance of reproductive sows. Livestock Production Science, 52(2), 123-133. doi: 10.1016/S0301-6226(97)00137-1.
Randall, G.C.B. (1978). Perinatal mortality: Some problems of adaptation at birth. Advances in Veterinary Science and Comparative Medicine, 22, 53-81.
Ryan, B.F., Joiner, B.L., & Oyer, J.D. (2012). MINITAB Handbook: Update for release 16. Pacific Grove, OA, USA: Brooks/Cole Publishing Co., 560 p.
Schwarz, T., Nowicki, J., & Tuz, R. (2009). Reproductive performance of Polish Large White sows in intensive production: effect of parity and season. Annals of Animal Science, 9(3), 268-277.
Southwood, O.I., & Kennedy, B.W. (1991). Genetic and environmental trends for litter size in swine. Journal of Animal Science, 69(8), 3177-3182. doi: 10.2527/1991.6983177x.
Tantasuparuk, W., Lundeheim, N., Dalin, A.M., Kunavongkrit, A., & Einarsson, S. (2000). Reproductive performance of purebred Landrace and Yorkshire sows in Thailand with special reference to seasonal influence and parity number. Theriogenology, 54(3), 481-496. doi: 10.1016/S0093-691X(00)00364-2.
Tummaruk, P., Lundeheim, N., Einarsson, S., & Dalin, A.M. (2001). Effect of birth litter size, birth parity number, growth rate, backfat thickness and age at first mating of gilts on their reproductive performance as sows. Animal Reproduction Science, 66(3-4), 225237. doi: 10.1016/S0378-4320(01)00095-1.
Zaleski, H.M., & Hacker, R.R. (1993). Effect of oxygen and neostigmine on stillbirth and pig viability. Journal of Animal Science. 71(2), 298-305. doi: 10.2527/1993.712298x.
Young, L.D., Pumfrey, R.A., Cunningham, P.J., & Zimmerman, D.R. (1978). Heritabilities and genetic and phenotypic correlations for prebreeding traits, reproductive traits and principal components. Journal of Animal Science, 46(4), 937-949.
doi: 10.2527/jas1978.464937x.
