CC BY
22
ферментних препарата в умовах шдвищення продукпв переробки яблук (вщход1в харчово! промисловосп) у рацюнах племшних гусей.
Лггература
1. Дейнеко Р. П'ятий елемент /Р. Дейнеко, I. Баланчук // Наше птах1вництво.
- 2012.- № 5. - С. 70-72.
2. Шатуллш I. Вимоглив1 качки /I. Шатуллш, Р. Дейнеко // Наше птах1вництво. - 2012. - № 3. - С. 60-61.
3. Шатуллш I. I., Панасенко Ю. О., Кононенко В. К. та шш. Практикум з год1вл1 сшьськогосподарських тварин. - К.: Осв1та, 2000. - 371 с.
4. Колос Н. Оптим1зуйте оптимально / Н. Колос // Наше птах1вництво. - 2010. -№ 6. - С. 40.
5. Кравченко Н. Эффективные ферменты для птицеводства // Сучасне птах1вництво. - ISSN 1185-1186. - 2007. - № 3/4 . - С. 34-36.
6. Лабораторш методи дослщжень у бюлогп, твариннищш та ветеринарнш медицин! [текст] : довщник / В. В. Вл1зло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич та ¿н.; за ред. В. В. Вл1зла. - Льв1в: СПОЛОМ, 2012. - 764 с.
7. Мельник В. В. Вплив препарату «Сел-Плекс» на м'ясну продуктивн1сть перепел1в / В. В. Мельник, С. В. Володкевич // Сучасне птах1вництво. - 2009. -№ 11 - 12(84 - 85). - С. 29-31.
8. Мшдел €. Довщник по впамшам та м1неральним речовинам - Москва.: Видавництво «Медицина та харчування», 2000., 19 с.
9. Основи технологй' виробництва продукц1! тваринництва: Практ. noci6. / М. Ф. Кулик, Т. В. Засуха, В. К. Юрченко та ¿н. - К.: Вид-во «с1льгоспосв1та», 1994.
- 432 с.
10. Оцшка якосп комб1корм1в для птиц1 i продукцп птах1вництва / Я. I. Кирил1в, I. Б. Ратич. Навчальний пос1бник, Льв1в, 2000. - 241 с.
11. Пономаренко Н. П ., Краснощок В. Г . Хвороби перепел1в та i'x проф1лактика / Н. П. Пономаренко, В. Г. Краснощок// Сучасне птах1вництво. -№ 10 - 11 (59-60). - С. 34-40.
12. Сичов М. Ам1нокислоти i несуч1сть / М. Сичов // Наше птах1вництво. -2014. - № 6(36). - С. 62 - 64.
13. Технологи поводження з технолог1чними вщходами харчово! промисловост1: навчальний пос1бник / С. М. Бондар. - Одеса: Астропринт, 2010. -120 с.
Стаття надшшла до редакци 22.05.2015
УДК 636.4.082.43
Халак В. I., завщувач лаборатор1ею тваринництва, к.с.-г.н.
Державна установа 1нститут сшъсъкого господарстеа степоеог зони НААН Украгни Луник Ю. М., доцент, к.с.-г.н.,
Львгвський нацгоналънийушеерситет ветеринарног медицины та 6iomexHonoziü iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ВИКОРИСТАННЯ КОЕФ1Ц1СНТУ1НТЕНСИВНОСТ1 СПАДУ РОСТУ ПРИ ОЦ1НЦ1 СВИНОМАТОК ЗА PIBHEM АДАПТАЦ11 ТА ОЗНАКАМИ В1ДТВ0РЮВАЛЬН01 ЗДАТНОСТ1
Досл1джено особливост1 росту ремонтних свинок велико! быог породи французъко! селекцп, показники в1дтворювальног здатност1 свиноматок pi3uozo
232
ргвня адаптацИ, розраховано коефщгенти парно! кореляцИмгж ознаками, а також визначено критерп eid6opy высокопродуктивных тварын.
Встановлено, що максымалънымы показныкамы тривалостг життя (37,9±1,33 Mic.), тривалост1 племтного выкорыстання (29,5±1,30 Mic) та м1ммальним значениям тдексу адаптацИ (8,52±1,30 Mic) характерызувалыся свыноматкы з коеф1ц1ентом ттенсивностi спаду росту 58,54-76,64. Bid тварын зазначеног групы одержано максымалъну кыъюстъ onopocie (6,0±0,26), поросят усъого (86,2±4,37 гол), живых поросят за nepiod племтного выкорыстання (75,8±3,84 гол), а кыъюстъ свыноматок eid якых одержано 100 i быъше поросят становытъ 23,1 %.
flocmoeipni коеф1ц1енты кореляцИ' встановлено м1ж наступнымы парамы ознак: жива маса у eity 6 м1сяц1в х одержано onopocie (r=+0,281), абсолютный npnpicm жывог масы х трывал1сть жыття (r=+0,267), тдекс адаптацИ х одержано onopocie (r=-0,695), тдекс адаптацИ х одержано живых поросят (r=—0,635), тдекс адаптацИ х трывал1сть жыття (r=—0,437), тдекс адаптацИ х трывал1сть племтного выкорыстання (r=—0,569)
Ключовг слова: ремонтш свынкы, порода, селекция, коеф1ц1ент спаду росту, свыноматка, в1дтворювальна здатмстъ, м1нлыв1сть, кореляц1ыныы зв'язок
УДК 636.4.082.43
Халак В. И., Луник Ю. М.
Львовскыы нацыональныыуныверсытет ветерынарноы медыцыны и биотехнологий
ымены С. 3. Гжицкого
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КОЭФФИЦИЕНТА ИНТЕНСИВНОСТИ СПАЛА РОСТА ПРИ ОПЕНКЕ СВИНОМАТОК ПО УРОВНЮ АДАПТАЦИИ И ПРИЗНАКАМИ ВОСПРОИЗВОДИТЕЛЬНОЙ СПОСОБНОСТИ
Исследованы особенности роста ремонтных свинок крупной белой породы франиузской селекиии, показатели воспроизводительной способности свиноматок разного уровня адаптаиии, рассчитаны коэААиииенты парной корреляиии между признаками, а также определены критерии отбора высокопродуктивных животных.
Установлено, что максимальными показателями продолжительности жизни (37,9±1,33 мес.), продолжительности племенного использования (29,5±1,30мес.) и минимальным значением индекса адаптаиии (8,52±1,30 мес.) характеризовались свиноматки с коэААиииентом интенсивности спада роста 58,54-76,64 от животных указанной группы получено максимальное количество опоросов (6,0±0,26), поросят всего (86,2±4,37 гол.), живых поросят за период племенного использования (75,8±3,84 гол.), а количество свиноматок, от которых получено 100 и более поросят составляет 23,1 %.
Достоверные коэААиииенты корреляиии установлены между следуюшими парами признаков: живая масса в возрасте 6 месяиев х получено опоросов (r=+0,281), абсолютный прирост живой массы х продолжительность жизни (r=+0,267), индексадаптаиии х полученоопоросов (r=-0,695), индексадаптаиии х получено живых поросят (r=-0,635), индекс адаптаиии х продолжительность жизни (r=-0,437), индекс адаптации х продолжительность племенного использования (r=-0,569).
Ключевые слова: ремонтные свинки, порода, селекиия, коэААиииент спада роста, свиноматка, воспроизводительная способность, изменчивость, корреляционная связь
233
УДК 636.4.082.43
Khalak V. S., Lunyk Y. М.
USE OF THE INTENSITY OF THE SLOWDOWN OF GROWTH IN THE EVALUATION OF SOWS ON THE LEVEL OF ADAPTATION AND SIGNS OF
REPRODUCTIVE ABILITY
The features of the growth and repair of pigs of large white breed French selection, indicators of reproductive ability of sows of different levels of adaptation, the coefficients of pair correlation between the features and also criteria of selection of highly productive animals.
It is established that the maximum life expectancy (37,9±1,33 month), the duration of breeding (29,5±1,30 month) and minimum an index value of adaptation (8,52±1,30 month) was characterized by the sow with the intensity ratio of the decrease in the growth rate 58,54-76,64 from animals of this group received the maximum number of farrows (6,0±0,26), piglets (of 86,2±4,37 Gol.), live pigs for breeding period (75,8±3,84 Gol.), and the number of sows which received 100 or more pigs is 23,1 %.
Significant correlation coefficients found between the following pairs of traits: weight at 6 months of age x obtained farrowing (r=+0,281), the absolute increase in live weight x lifetime (r=+0,267), the adaptation index x the received farrowing (r=-0,695), the adaptation index x obtained alive piglets (r=-0,635), the adaptation index x life expectancy (r=-0,437), the adaptation index x the duration of breeding (r=-0,569).
Key words: repair pigs, breed, breeding, the ratio of decrease in the growth rate, sow, reproductive potential, variability, correlation
Мета роботи - дослщити особливосп росту ремонтных свинок велико! бшо! породи французько! селекцп, показники вщтворювально! здатносп свиноматок pi3Horo р1вня адаптацп, розрахувати коефщ1енти парно! кореляцп м!ж ознаками, а також визначено критерп вщбору високопродуктивних тварин за коефщентом штенсивносп спаду росту.
Матер1ал i методи дослщження. Експериментальну частину дослщжень проведено в умовах племшного заводу з розведення свиней велико! бшо! породи ТОВ «Агропрайм Холдинг» Одесько! та промислового комплексу з виробництва товарно! свинини ТОВ «Агро Елп-а» Дншропетровсько! областей. Об'ектом дослщжень були ремонтш свинки, кнури-плщники та свиноматки велико! бшо! породи французько! селекцп.
Оцшку ремонтних свинок за показниками росту в ранньому онтогенез! та свиноматок за ознаками вщтворювально! здатносп проводили з урахуванням живо! маси у 2-, 4 - та 6 - мюячному в!ц!, кг, багатоплщносп, гол; маси гн!зда на дату вщлучення, кг та збереженосп поросят до в!длучення, %.
Коефщент !нтенсивност! спаду росту (AK) ремонтних свинок за перюд !х контрольного вирощування розраховували за методикою Ю.К.Свечша (цит. за [1]), !ндекс адаптацп (iA) - B.C. См!рнова [2]:
7 л
AK =
Wt - Wo
f
Wt1 - Wi 1
л
v Wt1 + Wi 1J
x 100,
(1)
Wt + Wi . 2
де AK - коеф!ц!ент !нтенсивност! спаду росту, Wt - жива маса у в!ц! 4 мюящ, кг, W0 - жива маса у вщ! 2 мюящ, кг, Wt1 - жива маса у вщ 4 м!сяц!, кг, Wo1 - жива маса у вщ 6 м!сяц!, кг;
234
I А = ■
ТЖ2
(2)
кглъкгстъ onopocie х ТПВ де IA - шдекс адаптацп, бали; ТЖ - тривалють життя матки (вщ дати народження до дати останнього вщлучення поросят), Mic; ТПВ - тривалють племтного використання (вщ початку nepmoï поросносп до дати останнього вщлучення поросят ), MÎC.
Розподш на класи за коефщ1ентом штенсивносп спаду росту проводили за наступною методикою. До класу M та М+ належали тварини, у яких зазначеш показники вщхилялися вщ середнього арифметичного групи вщповщно на —0,67 та +0,67 середнього квадратичного вщхилення (о).
Бюметрична обробка одержаних результапв дослщжень проведена за методикою €.К.Меркур'ево1 та îh. [3] з використанням програмованого модуля «Анал1з даних» в Microsoft Excel.
Результаты дослщжень. Дослщження кшьюсних ознак, яю характеризують особливосл росту ремонтних свинок у ранньому онтогенез! показали, що у тварин пщдослщно1 групи жива маса у 2-, 4- та 6-мюячному мюящ дор1внювала 18,0±0,21, 47,3±0,38 та 77,4±0,29 кг. За даних умов абсолютний прирют живо! маси ремонтних свинок за перюд контрольного вирощування, склав 59,3±0,29 кг, середньодобовий - 0,486±0,0024 кг, вщносний - 124,27±0,652 %. (табл.1).
Коефщ1ент штенсивносп спаду росту (АК) у ремонтних свинок пщдослщно1 групи коливався у межах вщ 39,82 до 87,77.
Таблиця 1
Показники росту ремонтних свинок пщдослщно!" групи, n=75
Показники Бюметричш показники
X ± Sx Cv,%
Жива маса у вщ1 2 мюящ, кг 18,0±0,21 10,09
Жива маса у вщ1 4 мюящ, кг 47,3±0,38 7,12
Жива маса у в1щ 6 мюящв, кг 77,4±0,29 3,31
Абсолютний прирют живо! маси, кг 59,3±0,29 4,36
Середньодобовий прирют живо! маси, кг 0,486±0,0024 4,36
Ввдносний прирют живо! маси, % 124,27±0,652 4,54
Коефщент штенсивносп спаду росту (АК) 65,13±1,176 15,63
На основ1 анал1зу первинно! зоотехшчно! документацп та результата власних досл1джень встановлено, що тривалють життя тварин становить 36,5±0,95 мю, тривалють племтного використання - 27,8±0,96 мю, шдекс адаптацп - 9,67±0,475 (табл. 2).
За перюд племшного використання вщ свиноматок велико! бшо! породи французько! селекцп одержано 5,5 опороси, середш показники багатоплщносп, маси гшзда на дату вщлучення та збереженосп поросят до вщлучення слали 12,2±0,20 гол, 91,8±1,53 кгта 91,3 %. Коефщ1ент мшливосп ознак росту ремонтних свинок у ранньому онтогенез^ р1вня адаптацИ та вщтворювально! здатносп коливався у межах вщ 3,31 (жива маса у 6 - мюячному вщ1) до 42,57 (шдекс адаптацИ).
Результата дослщжень показниюв р1вня адаптацИ та вщтворювально! здатносп свиноматок р1зних клас1в розподшу за коефщ1ентом штенсивносп спаду росту наведено у таблищ 3.
235
Таблиця 2
Показники ].мвня адаптацп та вщтворювальноТ здатносп свиноматок _пщдослщноТ групи, п=75 _
Показники Бюметричш показники
X ± Cv,%
Триватсть житгя, м1с. 36,5±0,95 22,60
Тривалють племшного використання м1с. 27,8±0,96 30,01
1ндекс адаптацп 9,67±0,475 42,57
Одержано опороав за перюд племшного використання 5,5±0,20 31,90
Багатоплщшсть, гол. 12,2±0,20 14,72
Маса гшзда на дату вщлучення, кг 91,8±1,53 14,43
Збережешсть поросят до вщлучення, % 91,3
Таблиця 3
Показники р1вня адаптацп та вщтворювальноТ здатносп свиноматок р1зних _клаив розиодшу за коефщ1ентом спаду росту_
Показник Бюметричш показники Клас розпод1лу
M+ M° M"
Коеф1ц1ент штенсивносп спаду росту n 15 39 21
Х+ 79,47±1,242 65,80±0,741 53,65±1,254
V min 73,05 58,54 39,82
V max 87,77 76,64 71,57
с 4,81 4,63 5,76
Cv,% 6,05 7,04 10,74
Тривалють житгя, м1с X ± Sx 35,4±2,29 37,9±1,33 34,7±1,63
Cv,% 25,9 22,06 21,5
Тривал1сть плем1нного використання, м1с х+ sx 26,4±2,29 29,5±1,30 25,7±1,76
Cv,% 33,6 27,5 31,5
1ндекс адаптац11 x+ sx 9,96±0,746 8,52±0,313 11,62±1,431
Cv,% 29,02 23,00 56,43
Одержано опорос1в X ± Sx 5,2±0,44 6,0±0,26 4,8±0,36
Cv,% 33,46 27,84 35,17
Одержано поросят усього, гол X ± Sx 72,3±6,34 86,2±4,37 66,1±5,62
Cv,% 33,97 31,65 38,99
Одержано живих поросят, гол X ± Sx 63,4±6,17 75,8±3,84 59,3±5,27
Cv,% 37,74 31,65 40,70
Кшьшсть свиноматок в!д яких одержано живих поросят за перюд плем1нного використання, гол E (100 i б1льше поросят) 1 9 2
E (80-99) 3 6 2
E (59-79) 4 14 8
E (58 i менше поросят) 7 10 9
Багатопл1дн1сть, гол X ± Sx 11,9±0,37 12,5±0,28 12,2±0,45
Cv,% 12,14 14,32 17,16
Маса гтзда на дату в1длучення, кг X ± Sx 91,6±4,17 91,3±1,39 92,9±3,91
Cv,% 17,65 9,52 19,29
Збережен1сть поросят до вщлучення, % X 93,4 89,9 92,4
236
Встановлено, що вш на дату першого плщного ос1меншня ремонтних свинок становить 8,4-9,0 мю, максимальними показниками «тривалють життя» (37,9±1,33 мю.), «тривалють племшного використання» (29,5±1,30 мю.) та мшмальним значениям «шдексу адаптацп» (8,52±0,313) характеризувалися свиноматки, у яких коефщент штенсивносп спаду росту знаходився у межах 58,54-76,64 (група тварин класу М0).
Пор1вняно з тваринами класу М+ та М р1зниця за показником «тривалють життя» склала 2,5 (td=0,94; Р<0,95) { 3,2 мю (td=1,52; Р<0,95), «тривалють племшного використання» - 3,1 (М=1,17; Р<0,95) { 3,8 мю. (td=1,74; Р<0,95), «шдекс адаптацп» - 1,44 (М=1,80; Р<0,95) { 3,1 (td=2,12; Р>0,95).
Вщ свиноматок модального класу (М°), за перюд племтного використання одержано 6 опороав, в розрахунку на одну свиноматку поросят усього -86,2±4,37 гол., живих поросят - 75,8±3,84 гол. Середш показники багатоплщносп свиноматок, маси гшзда на дату вщлучення та збереженосп поросят до вщлучення склали 12,5±0,28 гол., 91,3±1,39 кг. та 89,9 %.
Зазначеш показники (одержано опорос1в, одержано поросят усього, одержано живих поросят, багатоплщнють, маса гшзда на дату вщлучення, збереженють поросят до вщлучення) у свиноматок протилежних клас!в розподщу за коефщентом спаду росту (М+, М") коливалися у межах 5,2-4,8 опороав, 72,366,1 гол, 63,4-59,3 гол, 11,9-12,2 гол, 91,6-92,9 кг, 93,4-92,4 %.
Кшькють свиноматок, вщ яких одержано 100 \ бшьше поросят в груш М+ становить 6,7, М0 - 23,1, М- - 9,5 %.
Достов!рш коефщенти кореляцп встановлено за наступними парами ознак (п=75): жива маса у вщ! 4 мюящ х одержано опорос1в (г±8г=0,235±0,1089, tr=2,16, Р>0,95), жива маса у вщ! 6 мюящв х тривалють життя (г±8г=0,282±0,1061, tr=2,66, Р>0,99), жива маса у вщ! 6 мюящв х тривалють племтного використання (г±8г=0,300±0,1049, tr=2,86, Р>0,99), жива маса у вщ! 6 мюящв х одержано опорос1в (г±8г=0,281±0,1062, 1г=2,65, Р>0,95), жива маса у вщ! 6 мюящв х одержано поросят усього (г±8г=0,296±0,1052, tr=2,81, Р>0,99), жива маса у вщ! 6 мюящв х одержано живих поросят (г±8г=0,276±0,1065, 1г=2,59, Р>0,95), абсолютний прирют живо! маси х тривалють життя (г±8г=0,267±0,1071, И"=2,49, Р>0,95), абсолютний прирют живо! маси х тривалють племшного використання (г±8г=0,283±0,1061, 1г=2,67, Р>0,99), абсолютний прирют живо! маси х одержано опорос1в (г±8г=0,255±0,1078, tr=2,36, Р>0,95), абсолютний прирют живо! маси х одержано поросят усього (г±8г=0,257±0,1077, 1г=2,39, Р>0,95), шдекс адаптацп х одержано опороав (г±8г=-0,695±0,0596, 1т=11,66, Р>0,999), шдекс адаптацп х одержано живих поросят (г±8г=-0,635±0,0688, 1г=9,23, Р>0,999), шдекс адаптацп х тривалють життя (г±8г=-0,437±0,0933, 1г=4,68, Р>0,999), шдекс адаптаци х тривалють племтного використання (г±8г=-0,569±0,0779, 1г=7,29, Р>0,999).
Коефщ1ент парно! кореляц!! м!ж ознаками росту, показниками р!вня адаптац!! та вщтворювальною здатн!стю свиноматок коливався в межах вщ =—0,018 (tr=0,15, Р<0,95; жива маса у вщ! 4 мюящ х багатопл!дн!сть) до 0,300, (tr=2,86, Р>0,99; жива маса у вщ! 6 м!сяц!в х тривал!сть племшного використання)
Висновки:
1. Встановлено, що ремонтш свинки велико! б!ло! породи французько! селекц!! характеризуються високими показниками живо! маси (+2,27 % до класу «ел!та»), показник «середньодобовий прирют живо! маси» за перюд вирощування вщ 2- до 6-м!сячного вшу коливаеться у межах в!д 0,442 до 0,549 кг (Су=4,36 %), «вщносний прирют живо! маси» - вщ 108,9 до 133,3 % (Су=4,54 %). Коефщент
237
штенсивносп спаду росту дор1внюе 65,13±1,176 (Cv= 15,63 %). у pÍ3HÍ bíkobí перюди
2. За умови використання промислово! технологи ведения галуз1 свинарства тривалють життя свиноматок становить 36,5±0,95 míc (Cv=22,60 %), тривалють племшного використання - 27,8±0,96 míc (Cv=30,01 %), шдекс адаптацп -9,67±0,475 (Cv=42,57 %). Вщ свиноматок одержано 5,5 onopociB, середш показники багатоплщносп та маси гшзда на дату вщлучення дор1внюють 12,2 поросяти на 1 свиноматку та 91,8 кг. Збереженють поросят до вщлучення становить 91,3 %.
3. 3 метою прискорення селекцшного процесу та створення високопродуктивного стада свиней пропонуемо використовувати шновацшш методи вщбору тварин у ранньому онтогенез!, а саме коефщент штенсивносп спаду росту (58,54-76,64).
Подяка. Автори висловлюють офщшну подяку головному технологу ТОВ «Агропрайм Холдинг» Одесько! обласн Лимарю В. О. та генеральному директору ТОВ «Arpo Елгга» Дншропетровсько! обласп Помазанському А. I., яю сприяли оргашзацп та проведению наукових дослщжень.
Лггература
1. Бажов Г. М. Биотехнология интенсивного свиноводства / Г. М. Бажов, В. И. Комлацкий. - М.: Росагропромиздат, 1989. - 269 с.
2. Смирнов В. С. Оценка адаптации свиноматок к интенсивному воспроизводству / В. С. Смирнов // Зоотехния. - 2003. - № 7. - С. 22-25.
3. Генетика / Е. К. Меркурьева, 3. В. Абрамова, А. В. Бакай и др. - М.: Агропромиздат, 1991. - 446 с.
Стаття надшшла до редакци 19.03.2015
УДК 574.5.085.16:636.6.087
Хоменко А. Д., асшрантка ©, Мерзлов С. В., д.с.-г.н., професор
Быоцертесъкий нацюналъний аграрный утверситет, м. БшаЦерква
ВИКОРИСТАННЯ KOPMOBOI ДОБАВКИ SPIRULINA PLATENSIS ЗА ВИРОЩУВАННЯ ИЕРЕИЕЛ1В
Досл1джено вплыв выкорыстання р1зных доз кормово! добавки Spirulina platensis на масу тыа та середньодобовi приросты перепел1в, а також на стимуляцию яечно! продуктывност1. Введения добавки струл^ниу кыъкост1 3,0 % eid маси комб1корму позитивно впливае на збыъшення маси тыа перепел1в. У вщ 22, 36 та 50 di6 маса птиц1 була быъшою на 3,07 %; 5,15 та 4,03 % або на 3,18 г, 12,7 та 11,4 г eidnoeidno, пор1вняно з контролем. За таког кыъкост1 добавки eidMineHO також тдвищення середнъодобових npupocmie маси тыа перепел1в. За nepiod з 9-i до 22-! доби прирости збыъшилисъ на 0,21 г або на 3,8 % пор1вняно з контролем. А з 23-! до 36-! доби середньодобов! прирости птищ збыъшилисъ на 10,7 % або на 1,0 г eidnocno контролю. Встановлено, що введения до складу комб1корму 2,0 % та 3,0 % добавки позитивно впливае на початок яйцекладки перепел1в. За введения 3,0 % бюмаси струлти до складу комб1корму в1дм1чено быъш раннт початок Hecynocmi у перепел1в III-! досл!дно! групи (у вщ 40 di6) пор!вняно з контролем. За згодовування комб1корму з кормовою добавкою у
© Науковий KepiBHHK - доктор с.-г. наук, професор Мерзлов С. В. Хоменко А. Д., Мерзлов С. В., 2015
238
