ВПЛИВ ГЕЛЬМІНТА BOTHRIOCEPHALUSACHEILOGNATHI НА АКТИВНІСТЬ АМІНОТРАНСФЕРАЗ У ТКАНИНАХ ЦЬОГОЛіТОК КОРОПА Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 639.215.2:616.995.1

Юсььлв 1.Д., д. вет. н., професор (igor_yukiv@ukr.net)© Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З. Тжицъкого

ВПЛИВ ГЕЛЬМШТА BOTHRIOCEPHALUSACHEILOGNATHI НА AKTHBHICTb АМ1НОТРАНСФЕРАЗ У ТКАНИНАХ ЦЬОГОЛ1ТОК КОРОПА

Вивчали динамгку aKmuenocmi алатн- та аспартатамтотрансферази у тканинах цъоголтки коропа при pi3mU inmencueHOcmi iнвазИ Bothriocephalus acheilognathi. Показано зростання aKmuenocmi алатн- та аспартатамтотрансферази у сттщ кишечника, гenamonampeaci, скелетних м'язах цъоголток коропа, заражених гелъмттами, пор1вняно до aKmuenocmi цих фepмeнmiвy тканинах незаражених риб. Встановлено тдвищення aKmuenocmi алатн- та аспартатамтотрансферази в зразках м 'я3ie переднъог аткалъног частини спини при ботрюцефалъозти твазп.

Ключов1 слова: короп, ботрюцефалъоз, Bothriocephalus acheilognathi, cmiHKa кишечника, гепатопанкреас, скелетний м'яз, ферменти.

Вступ. У ставкових господарствах Украши, призначених для промислового розведення риби, часто виявляють небезпечне швазшне захворювання KoponiB, збудником якого е представник стьожкових черв1в з роду Bothriocephalus [1, 2]. Гельмшт Bothriocephalus acheilognathi виявився патогенним для цьогол1ток i двол1ток коропа при невисокш штенсивност1 швази, що, можливо, пов'язано з процесами метабол1зму [3]. Ферменти беруть участь у Bcix 6ioxiMi4HHx процесах оргашзму, i порушення метабол1зму, що викликаш швазшними захворюваннями, призводять до змш концентраци вщповщних фермент1в у бюлопчних рщинах. Аланшамшотрансфераза (АЛТ) та аспартатамшотрансфераза (ACT) е найбшьш важливими представниками групп фермент1в (внутр1шньокл1тинними ферментами) та беруть участь у процесах синтезу i розпаду амшокислот; взаемозв'язку шлях1в обмшу вуглевод1в, лшвдв i амшокислот; синтезу деяких специф1чних сполук, у тому числ1 сечовини i у-амшомасляно! кислоти [4, 5].

Метою роботи було дослщження впливу ботрюцефальозно! швазп на актившсть аспартат- (АсАТ-К.Ф.2.6.1.1) i аланшамшотрансфераз (АлАТ-К.Ф.2.6.1.2) в орган1зм1 цьогол1ток коропа залежно вщ кшькост1 гельмшт1в. Актуальшсть таких дослщжень зумовлена, зокрема, значним зменшенням маси тша та коефщента вгодованост1 цьогол1ток коропа при зараженш ботрюцефалюсами.

Матер1ал i методи. В дослщах використовували цьогол1ток коропа з ¿хтюмасою вщ 14,5 до 20,5 г при р1знш штенсивност1 швазп Bothriocephalus acheilognathi. Для цього було сформовано три групи цьогол1ток коропа i3

©Юсьюв 1.Д., 2013

386

вирощувальних став1в. Риби 1-i' групи, вшьш вщ кишкових цестод (Bothriocephalus acheilognathi), слугували контролем. Риби 2-i' групи були слабошвазоваш стр1чковими гельмштами (штенсившсть швази - 1-3 гельмшти), а риби 3-i' групи - сильношвазоваш (штенсившсть швази - 4 гельмшти i бшьше). Для дослщжень брали стшку кишечника, гепатопанкреас i зразки м 'яз1в передньо! аткально! частини спини, яю одержували одразу теля декаттаци риб теля ix вилову 3i став1в. Зразки тканин заморожували в рщкому азотг Визначення активное^ аспартат- (АсАТ-К.Ф.2.6.1.1) i аланш-амшотрансфераз (АлАТ-К.Ф.2.6.1.2) в тканинах здшенювали за методом Райтмана-Френкеля [6], використовуючи стандартний Ha6ip реактив1в НВФ "Simko Ltd". Визначали bmIct показниюв у середн1х зразках тканин, у кожний i3 яких входила наважка тканин в1д 6-ти риб. У дослщженнях використано чотири середн1х зразки тканин риб кожно! групи. Статистичну обробку одержаних цифрових даних проводили i3 використанням комп'ютерно! програми. Результата середшх значень вважали статистично в1рогщними при р < 0,05 - *, р < 0,01 - ** та р< 0,001 - ***.

Результата досл1дження. Активн1сть аспартатамшотрансферази (таблиця 1) у досл1джуваних тканинах цьогол1ток коропа 2-i' i 3-i' груп була BiporiflHO бiльшoю, nopiBMHO з aKTHBHicTro цього фермента в тканинах риб 1-i' групи (р<0,05). Зокрема, nifl fliero гeльмiнтiв Bothriocephalus acheilognathi BiporiflHO зростае aKTHBHicTb AcAT у CTiHui кишечника риб 2-i' групи на 11,05 % i 3-i' - на 15,75 %, ay renaTonaHKpeaci зростае, вщповщно, на 15,30 % i на 17,79 % тау скелетних м'язах - на 13,69 % i на 16,16 %.

Таблиця 1

Актившсть аспартатамшотрансферази в тканинах цьогол1ток коропа,

незаражених i заражених ботр1оцефалюсами _(M±m, мкмоль п1рувату/г тканини за год, n=4)_

Групи риб

Досл1джуван1 1 2 3

тканини контроль 1-3 гельм1нти 4-> гельм1нт1в

на рибу на рибу

Стшка кишечника 269,04±9,40 302,45±9,39* 319,32±12,66*

Гепатопанкреас 163,01±8,37 192,46±8,52* 198,28±11,43*

Ске летний м'яз 285,50±12,50 330,80±13,41* 340,54±14,56*

3 наведених у таблищ 2 даних видно, що aктивнicть aлaнiнaмiнoтpaнcфepaзи в уах дocлiджyвaниx тканинах цьoгoлiтoк коропа 2-1 i 3-1 груп була вipoгiднo бiльшoю, нiж у тканинах риб 1-1 групи (р<0,05).

Встановлено, що актившсть АлАТ вipoгiднo зростае пщ дieю Во1Иг10серИа1и8 acheilognathi в стшщ кишечника риб 2-1 групи на 14,36 % i 3-1 групи - на 20,04 % пopiвнянo з контрольною групою; у гепатопанкреаа вона зростае, вiдпoвiднo, на 17,03 % i на 22,34 % тав скелетних м'язах - на 19,02% i на 24,02 %. При цьому, за величиною наростання aктивнicть АсАТ перевищуе АлАТ у стшщ кишечника, гепатопанкреас^ скелетних м'язах у дослщних групах риб i залежить вiд iнтeнcивнocтi iнвaзiя Bothriocepha1us achei1ognathi.

387

Таблиця 2

Актившсть аланшамшотрансферази в тканинах цьоголтгок коропа,

незаражених i заражених ботршцефалюсами _(M±m, мкмоль шрувату/г тканини за год , n=4)_

Групи риб

Дослщжуваш 1 2 3

тканини контроль 1-3 гельмшти 4-> гельм1нт1в

на рибу на рибу

Стшка кишечника 176,24±9,63 205,80±7,15* 220,41±13,08*

Гепатопанкреас 121,92±6,59 146,94±7,33* 157,00±10,14*

Ске летний м'яз 214,36±12,86 264,72±11,54* 282,14±14,15*

За паразитування гельмшта Bothriocephalus acheilognathi у процеЫ деструкци тканини риби активно пщдаються протеол1зу за участю р1зних протешаз, звшьняються амшокислоти, з яких при розщепленш вившьняеться ам1ак, який волод1е цитотоксичною д1ею [3, 7]. у4мшотрансферази Ас AT ma АлАТ беруть участь у процесах дезамшування шляхом реакци м1жмолекулярного перенесения амшогрупи на а-кетокислоту без пром1жного утворення ам1аку. Разом з тим, одержан! нами результата про зростання активност1 АсАТ та АлАТ за ботрюцефальозно! швазп свщчить про посилення процес1в переам1нування амшокислот i утворення нових з кетокислот в opraHÎ3Mi цьогол1ток коропа.

Висновки. При MOHOÎHBa3iï цьогол1тки коропа стьожковими червами Bothriocephalus acheilognathi активн1сть аспартат- i алан1нам1нотрансфераз у ст1нц1 кишечника, гепатопанкреаЫ, скелетному м'яз1 спини зростае i залежить в1д ¿нтенсивност1 швази гельм1нт1в.

Л1тература

1. Сапожников Г.И. Эколого-биологические основы профилактики инвазионных болезней пресноводных рыб (миксоболез, ихтиофтириоз, дактилогироз, сангвиникулез и кавиоз) / Диссер. в виде науч. докл. на соиск. док. биол. наук. 03.00.19 / — Паразитология. — М., 2002. — 60 с.

2. Паразиты и паразитозы рыб в водоемах Украины / Давыдов О.Н., Темниханов Ю.Д., Базеев P.E., Воловик Г.П. // Теоретические и практические аспекты ихтиопатологии. — Ривне, 2003. — С. 7—47.

3. Давыдов О.Н., Куровская Л.Я. Паразито - хозяйственные отношения при цестодозах рыб. — К.: Наук. думка, 1991. — 172 с.

4. Lehninge Principles of Biochemistty / David L. Nelson, Michael M. Cox, fifth edition. — New York: W.H. Freedman and company, 2008. — 1302 p.

5. Коновалов Ю.Д. Свойства, локализация, роль и возможные пути регуляции активности протеиназ и аминотрансфераз в раннем онтогенезе рыб // Успехи соврем. биологии. — 1986. — Т. 101, В. 3. — С. 359—373.

6. Осадчая Л.М. Определение активности аминотрансфераз в тканях : Методы биохимических исследований (липидный и энергетический обмен) / Под ред. М.И. Прохоровой. — Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1982. — С. 246— 250.

388

7. Biochemistry and Molecular Biology of Parasites / J Joseph Marr, Miklos MuDller. — London; San Diego: Academic Press, 1995. — 349p.

Summary I.D. Yuskiv

Lviv State National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named

after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine THE INFLUENCE OF BOTHRIOCEPHALUS ACHEILOGNATHI HELMINTHS ON THE ACTIVITY OF AMINOTRANSFERASE IN TISSUES OF CARP FINGERLINGS We have studied the dynamic of alanine and aspartateaminotransferase activity in the tissues of carp fingerlings during various intensities of Bothriocephalus acheilognathi infestation. The increase of alanine and aspartateaminotransferase activity in the intestinal wall, hepatopancreas, skeletal muscle of carp fingerlings during invermination was compared with the activity of these enzymes in the tissues of uninfected fish. Was established high activity of alanineaminotransferase and aspartateaminotransferase in samples of anterior apical back during invasion of Bothriotcephalosis.

Рецензент - д.вет.н., професор Стояновський В.Г.

389