АКТИВНіСТЬ ФЕРМЕНТіВ ПЕРЕАМіНУВАННЯ В КРОВі ГУСЕЙ ЗА ТРИВАЛОГО ЗГОДОВУВАННЯ СУЛЬФАТУ НАТРіЮ Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

УДК 636.598:577.125

Петр1в Б.М., асшрант © 1нститут землеробства I тваринництва захгдного регюну УААН

АКТИВН1СТЬ ФЕРМЕНТ1В ПЕРЕАМ1НУВАННЯ В КРОВ1 ГУСЕЙ ЗА ТРИВАЛОГО ЗГОДОВУВАННЯ СУЛЬФАТУ НАТР1Ю

Активтсть алатнамтотрансферази (АлАТ) I аспартатамтотрансферази (АсАТ) в кровI самок I самц1в гусей з вжом (30- I 270-дент) зростае. Максимум вона досягае в 150-денному вЩ. В ус дослгджуват вжовг перюди (30-, 60-, 150- I 270-дент) в кровг самок I самц1в гусей, яким згодовують сульфат натрт, спостер1гаеться вища активтсть фермент1в переамтування (АлАТ I АсАТ). Шдвищення активност1 фермент1в переамтування в гх оргатзм1 пов'язуеться з синтезом замтних амтокислот I ттенсивним включенням б\лка в скелетт м 'язи I яйце.

Ключо^^ слова: сульфат натрт, ферменти, алатнамтотрансферази (АлАТ), аспартатамтотрансферази (АсАТ), амтокислоти.

Вступ. Ращони птищ в бшьшосп випадюв е дефщитними за неоргашчними сполуками арки [3, 5, 6, 10]. Останш необхвдш в органiзмi птищ для синтезу сульфгщрильних груп, яю виконують важливi функци в молекулах бшка [4, 7, 11]. Крiм того, неоргашчш сполуки сiрки використовуються для синтезу ряду замшних сiрковмiсних амiнокислот [7, 8]. Це вщбуваеться як у травному канал^ так i в тканинах оргашзму [1, 7, 9]. У товстому вщдш кишечника птищ, зокрема в слшш кишцi, синтез замшних арковмшних амiнокислот вiдбуваеться за рахунок мiкроорганiзмiв, якi його населяють, насамперед бактерiй [8].

Треба вщзначити, що в органiзмi птицi неоргашчш форми азоту за допомогою ферменив переамiнування включаються в органiчнi кислоти [15]. У результат синтезуються замшш амiнокислоти. Разом з тим у лiтературi немае даних щодо впливу тривалого згодовуваних неорганiчних сполук арки на актившсть ферментiв переамiнування в органiзмi птицi.

Виходячи з наведеного вище, метою нашо! роботи було вивчення вжово! динамiки активностi ферменив переамiнування (аланiнамiнотрансферази - АлАТ i аспартатамiнотрансферази - АсАТ) у кровi гусей за згодовування неорганiчних форм арки (сульфату натрш).

Матер1ал 1 методи. Експериментальнi дослiдження проведено на базi ПАФ "Дшстер". 1з гусенят 10-денного вiку сформували контрольнi та дослщш групи. У кожну iз груп вiдiбрали по 60 самщв i 60 самок. Гусенят утримували на лiтньому та зимовому ращонах. Лiтнiй рацiон складався iз стандартного комбжорму та

© Науковий кер1вник - Седшо Г.М., доктор с.-г. наук Петр1в Б.М., 2011

пасовищно1 трави, а зимовий - тшьки i3 стандартного комбжорму. Однак у склад комбшорму гусенят дослщно1 групи входив сульфат натрш в юлькост 1%.

У 30-, 60-, 150- i 270-денному вiцi провели забiй 3 самок i 3 самцiв i3 кожно1 групи. Для лабораторних дослщжень вiдiбрали зразки кровi, у яких за методиками В.Н.Титова та Н.А.Бочкова [ ] визначали активнiсть ферменив переамiнування - АлАТ i АсАТ.

Отриманi цифровi данi опрацьовували за допомогою стандартного пакету статистичних програм Microsoft EXCEL.

Результати дослщжень та ïx обговорення. З таблицi видно, що активнiсть дослiджуваних ферментiв переамiнування, як аланiнамiнотрансферази (АлАТ), так i аспартатамшотрансферази (АсАТ) в кровi гусей, як самок, так i самщв, з вжом (30- i 270-денш) зростае. Однак, ïx активнiсть досягае максимуму в 150-денному вiцi. Причому активнiсть аспартатамiнотрансферази в кровi гусей самок i самщв гусей е набагато вищою, шж активнiсть аланшамшотрансферази.

Згодовування неорганiчниx форм сiрки (сульфату натрш) приводить до тдвищення активност дослiджуваниx ферментiв переамiнування -аланшамшотрансферази та аспартатамшотрансфе-рази - в кровi самок i самцiв гусей. Пщвищення активностi дослiджуваниx ферментiв переамiнування в кровi спостерiгаеться як у ранньому (30-денному), так i в бшьш зрiлому вiцi (270-денному) самок i самщв гусей дослщних груп, порiвняно з гусьми контрольних груп (табл.).

Таблиця.

Вжова динамика активного фермент1в переамшування (АлАТ i АсАТ)

у кров1 гусей, мкмоль п.к./год/мл (M±m, n=3)

Ферменти переамшу-вання Самки Самщ

Контроль Дослвд Контроль Дослвд

30-денш гуси

АлАТ 208,1±2,75 211,6±4,91 209,5±3,00 223,2±3,21*

АсАТ 322,5±4,46 342,2±3,72* 322,2±4,19 334,9±2,11*

60-денш гуси

АлАТ 222,8±3,38 241,9±3,99* 225,7±4,27 237,6±2,86*

АсАТ 330,6±2,66 348,0±3,30** 326,3±2,84 343,4±4,85*

150-денш гуси

АлАТ 231,5±3,37 243,5±2,63* 228,8±3,03 240,5±2,72*

АсАТ 335,6±3,66 342,2±2,19 329,8±3,50 342,2±2,09*

270-денш гуси

АлАТ 222,0±3,26 232,7±1,65* 218,9±3,27 230,3±2,11*

АсАТ 331,7±3,85 345,9±2,58* 328,8±3,12 341,3±2,19*

Пiдвищення активностi дослiджуваних ферментiв перамiнування (АлАТ i АсАТ) в кровi самок i самцiв гусей, яким згодовують неорганiчнi форми сiрки (сульфат натрш), може вказувати на зростання включення амшогруп в органiчнi кислоти та збшьшення синтезу замiнних амшокислот в !х органiзмi.

Зростання синтезу замшних амiнокислот в органiзмi самок i самцiв гусей, яким згодовують неоргашчш форми сiрки (сульфат натрш), можливо, приводить

до збшьшення включення бшка в !х скелетш м'язи. В юнцевому випадку це, можливо, приводить до суттевого тдвищення iнтенсивностi росту самок i самщв гусей. Зростання синтезу замiнних амшокислот в органiзмi самок гусей, ^м того, можливо приводить до збшьшення включення бшка в яйце.

Висновки: 1. Актившсть аланiнамiнотрансферази (АлАТ) i аспартатамiнотрансферази (АсАТ) в кровi самок i самцiв гусей з вшом (30- i 270-деннi) зростае. Максимум вона досягае в 150-денному вщ.

2. У всi дослщжуваш вiковi перiоди (30-, 60-, 150- i 270-деннi) в кровi самок i самцiв гусей, яким згодовують сульфат натрш, спостерiгаеться вища актившсть ферменив переамiнування (АлАТ i АсАТ).

Л1тература

1. Васильева Е. А. Клиническая биохимия сельскохозяйственных животных / Е.А. Васильева. - М. : Россельхозиздат, 1974. - С.

2.Герасименко В. Г. Биохимия продуктивности и резистентности животных / В. Г. Герасименко. - К. : Вища шк., 1987. - С.

3. Гноевий I. В. Годiвля i вщтворення поголiв'я сшьськогосподарських тварин в Укра1ш / I. В. Гноевий - Х. : 2006. - С.

4. Калашников А. П., Клейменов Н. И., Баканов В. И. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных. - М. : 1985. - С.

5. / Я. И. Кирилив, П. З. Лагодюк, И. Б. Ратыч / Кирилив Я. И. Эффективность применения различных источников серы в кормлении птицы // Докл. Первого сов.-чехосл. симпоз. по использ. нетрадиц. кормов в питании с.-х. животных. - Ужгород, 1984. - С. 88 - 89.

6. / Я.1. Кирилiв, 1.Б. Ратич / Кирилiв Я.1. Методи контролю повнощнност комбiкормiв для птищ та ощнка кшькост i якост И продукци. - Львiв, 2004.

7. Малахов А.Г., Вишняков С.И. Биохимия сельскохозяйственных животных. - Москва; "Колос". 1984.

8. Попов О.В., Ковиндиков М.С., Сеник С.Я. Основи бюлопчно! х1мп i зоотехшчний аналiз. - Кшв. "Вища школа", 1974.

9. Ратич 1.Б. Бюлопчна роль арки i метaболiзм сульфату у птищ. - Львiв,

1992.

10. Рекомендацп з норм годiвлi сшьськогосподарсько! птищ. - 1П УААН Борки, 1988. - 111 с.

11. Савицький 1.В. Бюлопчна хiмiя. - Кшв, 1973.

12. Ривис И.Ф., Скороход И.В. Количественный метод определения некоторых высокомолекулярных жирных кислот в растениях, тканях и биологических жидкостях организма сельскохозяйственных животных // Доклады ВАСХНИЛ. - 1981. - № 8. - С. 32-35.

13. Рiвiс Й.Ф., Скорохщ 1.В., Данилик Б.Б., Процик Я.М. Одначасне гaзохромaтогрaфiчне визначення окремих етерифшованих i неетерифiковaних високомолекулярних кислоти у бюлопчному мaтерiaлi // Украшський бiохiмiчний журнал. - 1997. - Т. 69, № 2. - С. 110-115.

14. Рiвiс Й.Ф. Гaзохромaтогрaфiчне визначення рiвня та хiмiчного стану високомолекулярно! жирно! кислоти в бюлопчному мaтерiaлi // Науково-

техшчний бюлетень 1нституту фiзюлоril i 6ioxiMii' тварин. - 1997. - Вип. 19 (1). -С. 112-114.

15.Титов В.Н., Бочкова Н.А. Методические и диагностические аспекты исследования активности аминотрансфераз //Биохимия. - 1990. - С.4-

Summary Petriv B., Sedilo G.

Institute agricalture and breeding of animels western region ACTIVITY OF REAMMONITION FERMENTS IN GEESE BLOOD FOR PROTRACTED FEEDING OF SODIUM SULPHATE (ALAT).

Activity of alaninaaminotransferase (AlAT) andaspartataminotransferase(AsAT) in blood of geese females and males with age (30- and 270-day's) grows/ It reaches a maximum at 150-day's age. In all researched age periods (30-, 60-, 150-and 270-day's) in blood of geese females and males whom feed a sodium sulphate the higher activity of reammonition ferments (AlAT and AsAT) is observed. Increase of activity of ferment reammonition in their organism is connected with synthesis of substitute amino acids and intensive inclusion of protein in skeletal muscles and egg.

Key words: sodium sulphate, ferments, alaninaaminotransferase (AlAT), aspartataminotransferase(AsAT), amino acids.

Рецензент - д.с.-г.н., проф. Швторак Я.1.