CC BY
19
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta öioTexHonoriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7904
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 639.3.597:591.133.2
Визначення активносл амшотрансфераз у тканинах однорiчок коропа за
швази ектопаразитами
Львiвський нацюнальнийунiверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, Львiв, 79010, Украгна
У статт1 наведено даш щодо змти активностг амшотрансфераз (аспартатамтотрансферази - АсАТ, алашнамшот-рансферази - АлАТ) у ргзних органах г тканинах коропа за ргзног ттенсивностг твазп ектопаразитами.
Матергалом для дослгдження активностг амшотрансфераз були одноргчки коропа, спонтанно гнвазованг ектопаразитами. Для цього було сформовано дванадцять груп риб по 6 особин у кожнгй, масою тма 38,0 ± 4,8 г. По чотири групи риб (контрольна та три дослгднг) за ураження ектопаразитами Ь. сурппасеа, Б. vastator та за змгшаног гнвазп.
Проведет нами дослгдження показали, що активтсть амтотрасфераз у гепатопанкреасг г скелетних м 'зах коропа значно змтюеться за ураження риб лернеями. Зокрема, активтсть АлАТ в гепатопанкреасг була значно вищою, поргвняно з контрольною групою. Тенденщя до зростання спостерггалася у тканинах скелетних м 'язгв. При дослгдженнг активностг АсАТ встановлено гг зростання в гепатопанкреасг та скелетних м 'язах.
За ураження риб дактилоггрусами активтсть амшотрансфераз у зябрах коропа значно змтюеться. Зокрема, активтсть АлАТ у зябрах риб 3-1 та 4-1 груп була значно вищою поргвняно до контрольног групи. Водночас вгроггдно зростала активтсть АлАТ у тканинах гепатопанкреаса 4-1 дослгдног групи. Тенденщя до зростання встановлена у тканинах гепа-топанкреасу та зябер при дослгдженнг активностг АсАТ. За ¡нвази риби дактилоггрусами активтсть АсАТ у гепатопанкреасг вгроггдно зростала у 1,2 рази. Водночас встановлено зростання показника АсАТ у зябрах одноргчок коропа у 3-й та 4-й групах.
При дослгдженнг активностг амшотрансфераз за змгшаног твазп було встановлено, що активтсть АлАТ та АсАТ в тканинах гепатопанкреасу, скелетних м 'язгв та зябер 2-г, 3-г та 4-г груп була вгроггдно вищою, поргвняно з контрольною групою.
Ключовi слова: короп, ектопаразити, Ь. сурппасеа, Б. уазШог, ферменти, амтотрансферази, АсАТ, АлАТ, гепатопан-креас, скелетнг м 'зи, зябра.
Определение активности аминотрансфераз в тканях годовиков карпа при
инвазии эктопаразитами
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
В статье приведены данные относительно изменений активности аминотрансфераз (аспартатаминотрансферазы -АсАТ, аланинаминотрансферазы - АлАТ) в различных органах и тканях карпа при разной интенсивности инвазии эктопаразитами.
Материалом для исследования активности аминотрансфераз были годовики карпа, спонтанно инвазированные эктопаразитами. Для этого было сформировано двенадцать групп рыб по 6 особей в каждой, массой тела 38,0 ± 4,8 г. По четыре группы рыб (контрольная и три опытных) при поражении эктопаразитами Ь. сурппасеа, Б. уазШог и при смешан-
Citation:
Loboiko, Yu., Barylo, B., Krushelnytska, O. (2017). Determination of the aminotransferase activity in tissues of infected with ectoparasites yearling carp. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 17-21.
Ю.В. Лобойко, Б.С. Барило, О.В. Крушельницька [email protected]
Ю.В. Лобойко, Б.С. Барило, Е.В. Крушельницкая [email protected]
ной инвазии.
Проведенные нами исследования показали, что активность аминотрасфераз в гепатопанкреасе и скелетных мышцах карпа значительно изменяется при поражении рыб лернеямы. В частности, активность АлАТ в гепатопанкреасе была значительно выше по сравнению с контрольной группой. Тенденция к росту наблюдалась в тканях скелетных мышц. При исследовании активности АсАТустановлено ее рост в гепатопанкреасе и скелетных мышцах.
При поражении рыб дактилогирусамы активность аминотрансфераз в жабрах карпа значительно меняется. В частности, активность АлАТ в жабрах рыб 3-й и 4-й групп была значительно выше по сравнению с контрольной группой. В то же время достоверно возрастала активность АлАТ в тканях гепатопанкреаса 4-й опытной группы. Тенденция к росту установлена в тканях гепатопанкреаса и жабр при исследовании активности АсАТ. При инвазии рыбы дактилогирусамы активность АсАТ в гепатопанкреасе достоверно возрастала в 1,2 раза. В то же время установлено рост показателя АсАТ в жабрах годовиков карпа в 3-й и 4-й группах.
При исследовании активности аминотрансфераз при смешанной инвазии было установлено, что активность АлАТ и АсАТ в тканях гепатопанкреаса, скелетных мышц и жабр 2-й, 3-й и 4-й групп была достоверно выше по сравнению с контрольной группой.
Ключевые слова: карп, эктопаразиты, ферменты, аминотрансферазы, АсАТ, АлАТ, гепатопанкреас, скелетные мышцы, жабры.
Determination of the aminotransferase activity in tissues of infected with
ectoparasites yearling carp
Yu. Loboiko, B. Barylo, O. Krushelnytska [email protected]
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The paper presents data on changes in the activity of aminotransferase (aspartate aminotransferase - AST, alanine aminotransferase - ALT) in various organs and tissues of carp at different intensity of infestation with ectoparasites.
The material for studying the activity of aminotransferases was one-year-old carp, spontaneously invasive with ectoparasites. For this purpose, twelve groups offish were formed for 6 individuals in each, with a body weight of 38.0 ± 4.8 g. In four groups of fish (control and three experimental) for the defeat by ectoparasites L. cyprinacea, D. vastator and for mixed infestation.
Our studies have shown that the activity of aminotransferases in hepatopancreas and skeletal muscles of carp significantly changes in the lesion offish by lereneae. In particular, the activity of ALT in hepatopancreas was significantly higher compared to the control group. The tendency to increase was observed in tissues of skeletal muscles. In the study of AST activity, its growth in hepatopancreas and skeletal muscle was determined.
For the defeat of fish by dactylosurus, the activity of aminotransferases in carp gills varies considerably. In particular, ALT activity in gills offish of groups 3 and 4 was significantly higher compared to the control group. At the same time, the activity of ALT in the tissues of the hepatopancreas of the 4th experimental group was likely to increase. The tendency to increase is established in tissues of hepatopancreas and gills in the study of activity ofAST. As a result offish invasion by dactylosurus, the activity ofAST in hepatopancreas increased by 1.2 times. At the same time, the growth of the AST index in the gills of the first year of carp in the 3rd and 4th groups was established.
In the study of the activity of aminotransferases for mixed infestation, it was found that the activity ofALT and AST in tissues of hepatopancreas, skeletal muscles and gills of groups 2, 3 and 4 was significantly higher compared to the control group.
Key words: carp, ectoparasites, L. cyprinacea, D. vastator, enzymes, aminotransferase, AST, ALT, hepatopancreas, skeletal muscles, gills.
Вступ
У метаболiзмi речовин пдробюнпв важлива pi3-Ho6i4Ha роль належить реакцшм за участю амшотран-сфераз (АсАТ - 2.6.1.1, АлАТ - 2.6.1.2) (Doson et al., 1991; Petriv and Yanovych, 2008; Martyshuk et al., 2016; Gutyj et al., 2017). Аналiз вщомостей сучасно! ттера-тури про амшотрансферази тварин, показав, що на даному еташ придметься значна увага вивченню цих ферменпв у риб. Амшотрансферази займаючи важли-ве мюце серед бiокаталiзаторiв, вщграють ключову роль в обмш речовин, об'еднуючи в едине цше бш-ковий, вуглеводний, жировий обмши i цикл трикар-бонових кислот (Nazaruk et al., 2015; Khariv et al., 2016). Актившсть аспартатамшотрансферази (АсАТ) i аланшамшотрансферази (АлАТ), враховуючи !х виня-ткову роль в обмш основних метаболтв клггини, використовують як бiохiмiчного шдикатора фiзiолоri-
чного статусу i клшчного шдикатора стресового стану який спричинений захворюванням або штокси-кащею ряду органiзмiв, у тому чи^ i риб. Ввдомосл про роль амшотрансфераз в онтогенезi риб е нечис-ленними (Luskova and Lusk, 1995; Seoka et al., 1997; Srivastava et al., 1999), хоча дослвдження у цьому на-прямi мають важливе значения для поглиблення знань фiзiологil i бiохiмil цшних промислових видiв риб. Обговорюеться можливють застосування даних про актившсть АсАТ i АлАТ для дiагностики захворю-вань риб (Engelhardt et al., 1991).
Iнвазiя ектопаразитами впливае на фiзiологiчний стан коропа (Loboiko, 2011; Loboiko and Stibel,' 2012), однак мехашзми регуляцп метаболiзму в рiзних тканинах i органах однорiчок коропа за рiзноl штенсив-носл швазп лернеями та дактилопрусами з'ясоваш недостатньо. Тому, метою наших до^жень було
П p и м i т к а У цш та нacтyпниx таблицяк biporiAKi piзницi м1ж кoнтpoльнoю i дocлiднoю рудами: * - P < 0,05, ** - P < 0,01, *** - P < 0,001
вивчeння впливу швазп eктoпapaзитaми на актившсть aмiнoтpaнcфepaз (AcAT i AлAT).
Матерiал i методи дослiджень
З мeтoю визнaчeння aктивнocтi aмiнoтpaнcфepaз y тканина кopoпa за ypaжeння eRTOmpasma^ з piзним cтyпeнeм iнвaзiï в aквapiaльниx yмoвax бyлo пpoвeдe-та дocлiд, в якoмy викopиcтoвyвaли cпoнтaннo шва-зoвaниx збyдникaми дaктилoгipoзy та лepнeoзy pиб.
Пepioд aклiмaтизaцiï p^ cтaнoвив 14 дiб за тeмпe-paтypи вoди 16-18 °С. Пepeд викoнaнням дocлiдy бyлo пpoвeдeнo пapaзитoлoгiчнe дocлiджeння pиб та визнaчeнo шказники piвня ïx iнвaзoвaнocтi. Для ^oro бyлo cфopмoвaнo дванадцять гpyп p^ пo 6 ocoбин y тожнт, мacoю тiлa 38,0 ± 4,8 г. Ш чoтиpи гpyпи pró (кoнтpoльнa та тpи дocлiднi) за ypaжeння eктoпapaзи-тами L. cyprinacea, D. vastator та за змшаш! швазп. ^и ypaжeннi L. cyprinacea pиби пepшoï гpyпи 6ули тон^льними, дpyгoï - з iнтeнcивнicтю швазп дo 0,08 лepнeй на г маст тiлa (г/м.т.), тpeтьoï - з im^CT-внicтю ввд 0,11 дo 0,26 лepнeй на г/м.т. i чeтвepтoï -бiльшe 0,26 лepнeй на г/м.т. pиби. За ypaжeння D. vastator pиби пepшoï гpyпи 6ули кoнтpoльними, дpyгoï - ypaжeнi з iнтeнcивнicтю дo 0,26 дaктилoгipy-ciв на г/м.т., тpeтьoï вiд 0,29 дo 0,53 дaктилoгipyciв на г/м.т. та чeтвepтoï - бiльшe 0,53 дaктилoгipyciв на г/м.т. За змшаш! iнвaзiï pиби пepшoï гpyпи були кoнтpoльними, дpyгoï - з im^cramc™ iнвaзiï дo 0,08 лepнeй на г/м.т. та дo 0,26 дaктилoгipyciв на г/м.т., тpeтьoï - з iнтeнcивнicтю 0,11-0,26 лepнeй на г/м.т. та 0,29-0,53 дaктилoгipyciв на г/м.т. i чeтвepтoï - бiльшe 0,26 лepнeй г/м.т. та 0,53 дaктилoгipyciв на г/м.т. Ixтioпapaзитoлoгiчний aнaлiз пpoвoдили за
мeтoдoм теговтого пapaзитoлoгiчнoгo poзтинy за I.G. Биxoвcькoю-Пaвлoвcькoю (Bykhovskaya-
Pavlovskaya, 1985). Видoвy нaлeжнicть пapaзитiв ви-значали за «Опpeдeлитeль пapaзитoв пpecнoвoдныx pbtö фауны CCCP» (Bauera, 1987).
Iнтeнcивнicть iнвaзiï (II) визначали шляxoм п^а-xyнкy R^^cri пapaзитiв на тiлi та зябpax дocлiджy-вaнoï pиби.
Pибy ут^имували у aквapiyмax eмнicтю 40 дм3 iз штyчнoю aepaцieю за тeмпepaтypи 18-20 °С. Дoгляд за p^oio та ïï гoдiвлю пpoвoдили зилта вiдпoвiдниx нopм та paцioнiв.
Визнaчeння aктивнocтi acпapтaт- (AcAT -К.Ф.2.6.1.1) i aлaнiн- (AлAT - К.Ф.2.6.1.2) aмiнoтpaн-cфepaз в ткaнинax здiйcнювaли за мeтoдoм Pa^mara-Фpeнкeля (Osadchaja, 1982), викopиcтoвyючи станда-pтний ^6íp peaктивiв НВФ «Simko Ltd». ^инцип мeтoдy бaзyeтьcя на тoмy, щo пpи дoдaвaннi 2,4-динiтpoфeнiлгiдpaзинy вiдбyвaeтьcя пepeaмiнyвaння i yтвopeння глютaмiнoвoï та пipoвинoгpaднoï киcлoт (AcAT) aбo глютaмiнoвoï та щaвeлeвooцтoвoï киcлoт (AлAT), i cyбcтpaт зaбapвлюeтьcя у вiдпoвiдний кoлip, iнтeнcивнicть якoгo e пpямoпpoпopцiйнoю araraMc^ фepмeнтy.
Результата та ïx обговорення
Пpoвeдeнi нами дocлiджeння, peзyльтaти якт на-вeдeнi у тaблицi 1, шказали, щo aктивнicть aмiнoтpa-cфepaз у гeпaтoпaнкpeaci i cкeлeтниx м'язax кopoпa знaчнo змiнюeтьcя за ypaжeння pиб лepнeями. Зoкpe-ма, актившсть AлAT в гeпaтoпaнкpeaci 3-ï та 4-ï гpyп була знaчнo вищoю, пopiвнянo з кoнтpoльнoю ^у-гою, у 1,2 (P < 0,05) та 2,3 (P < 0,01) paзи вадшвадш.
Таблиця 1
Актившсть амшотрансфераз у тканинах однорiчок коропа, швазованих Lernaea cyprinacea,
TpynH ph6
Пoкaзники 1 2 3 4
Гeпaтoпaнкpeac
AnAT, кмoль/r ткaн./roд 113,77 ± 6,38 123,98 ± 3,04 138,80 ± 5,03* 152,57 ± 8,28**
AcAT, кмoль/r ткан./год 147,72 ± 5,61 163,62 ± 7,93 173,22 ± 6,64* 177,97 ± 8,95*
Cкeлeтнi м'язи
AnAT, кмoль/r ткан./год 209,80 ± 5,62 229,42 ± 7,59 241,52 ± 6,10** 275,52 ± 8,80***
AcAT, кмoль/г ткaн./roд 258,15 ± 8,74 268,38 ± 5,84 290,77 ± 5,81* 302,77 ± 4,44**
Зябpa
AnAT, кмoль/r ткaн./roд 141,47 ± 8,19 144,83 ± 7,34 157,78 ± 8,98 168,03 ± 9,18
AcAT, кмoль/r ткан./год 202,33 ± 7,63 197,37 ± 8,14 196,17 ± 5,99 213,17 ± 5,80
Teндeнцiя дo зpocтaння cпocтepiгaлacя у ткaнинax cкeлeтниx м'язiв. За iнвaзiï pиб лepнeями (вiд 0,11 дo 0,26 лepнeй на г/м.т. та > 0,26 лepнeй на г/м.т. ) актившсть AлAT вipoгiднo зpocтaлa у 1,2 (P < 0,01) та 1,3 (P < 0,001) paзи вадшвадю. ^и дocлiджeннi актив-Mcri AcAT вcтaнoвлeнo ïï зpocтaння в гeпaтoпaнкpea-ci 3-ï та 4-ï г>уп y 1,2 paзи (P < 0,05). Пiдвищeння aктивнocтi AcAT вiдбyвaлocя тaкoж y cкeлeтниx м'язax. За ypaжeння pиб лepнeями y 3-ï та 4-ï ^уп кopoпiв aктивнicть AcAT зpocтaлa y 1,1 (P < 0,05) та 1,2 paзи (P < 0,01).
^и ypaжeннi pиб дaктилoгipycaми aктивнicть AлAT y ткaнинax гeпaтoпaнкpeaca вipoгiднo зpocтaлa y 4-й дocлiднiй гpyпi дo 139,90 ± 6,46 (P < 0,05) (табл. 2).
Пpoвeдeнi нами дocлiджeння пoкaзaли, щo за ypa-жeння pиб дaктилoгipycaми aктивнicть aмiнoтpaнcфe-paз y зябpax кopoпa значш змiнюeтьcя. Зoкpeмa, ак-тивнicть AлAT y зябpax pиб 3-ï та 4-ï ^уп була знач-ш вищoю пopiвнянo дo кoнтpoльнoï ^упи у 1,2 та 1,3 paзи (P < 0,01).
Таблиця 2
Активтсть амшотрансфераз у тканинах однорiчок коропа, швазованих Dactylogyrus vastator, (M ± m, n = 6)
Показники
Групи риб
1
2
3
4
Гепатопанкреас
АдАТ, мкмоль/г ткан./год
112,73 ± 6,49
117,17 ± 7,86
125,68 ± 4,51
139,90 ± 6,46*
АсАТ, мкмодь/г ткан./год
149,50 ± 4,78
165,08 ± 7,55
173,48 ± 4,87**
178,77 ± 7,72**
Скелетний м'яз
АдАТ, мкмодь/г ткан./год
215,70 ± 6,85
216,05 ± 6,88
221,17 ± 6,75
231,95 ± 8,46
АсАТ, мкмодь/г ткан./год
250,90 ± 8,06
259,82 ± 5,46
272,90 ± 6,57
273,68 ± 8,90
Зябра
АдАТ, мкмодь/г ткан./год
154,58 ± 7,59
178,20 ± 7,88
189,83 ± 6,64**
195,93 ± 5,41**
АсАТ, мкмодь/г ткан./год
205,42 ± 7,86
224,15 ± 7,06
248,50 ± 9,30**
265,27 ± 6,47***
Тенденщя до зростання спостер1гадася у тканинах гепатопанкреасу та зябер при дослвдженш активносп АсАТ. За швази риби дактилопрусами (ввд 0,29 до 0,53 дактилопруав на г/м.т. та > 0,53 дактилопруав на г/м.т.) активтсть АсАТ у гепатопанкреас! в1ропд-но зростала у 1,2 рази ввдповщно (Р < 0,01). Водночас спостер1гадося зростання показника АсАТ у зябрах однор1чок коропа у 3-й та 4-й групах у 1,2 (Р < 0,01) та 1,3 (Р < 0,001) рази вщповвдно.
При достдженш активносп амшотрансфераз за змшано1' швази було встановлено, що активтсть АдАТ в гепатопанкреаа 2-ï, 3-ï та 4-ï груп була значно вищою, пор1вняно з контрольною групою, у 1,2 (Р < 0,05), 1,3 (Р < 0,01) та 1,4 рази (Р < 0,01) вадповь дно. Тенденция до зростання спостерталася у тканинах скелетних м'яз1в. Зокрема, у риб 3-ï та 4-ï дослщ-них груп активтсть АлАТ зростала ввдповщно у 1,2
(Р < 0,01) та 1,3 рази (р<0,001). Активтсть АлАТ у зябрах риб 3-ï та 4-ï груп була значно вищою, пор1в-няно з контрольною групою, ввдповщно у 1,3 (Р < 0,01) рази (табл. 3).
При дослщженш активносп АсАТ за змiшаноï ш-вазп було встановлено, що ïï вмют у дослщжуваних тканинах гепатопанкресу однорiчок коропа у 3-ï та 4-ï дослщних груп був вiрогiдно вищим, нiж у тканинах здорових риб, у 1,2 (Р < 0,05) та 1,3 рази (Р < 0,001) вщповщно, тодi як аналопчш рiзницi у вмiстi АсАТ у тканинах скелетних м'язiв однорiчок коропа 2-ï, 3-ï та 4-ï груп, порiвняно з рибами контрольноï' групи, вiро-пдно зростали вщповвдно у 1,2 (Р < 0,05), 1,2 (Р < 0,01) та 1,3 рази (Р < 0,001). Вмют АсАТ у тканинах зябер однорiчок коропа 3-ï та 4-ï груп, порiвняно з рибами контрольноï групи, вiрогiдно зростав вщповь дно у 1,3 (Р < 0,01) та 1,4 рази (Р < 0,001).
Таблиця 3
Актившсть амшотрансфераз у тканинах однорiчок коропа за змшаноТ швазп, L. cyprinacea та D. vastator,
Показники Групи риб
1 2 3 4
Гепатопанкреас
АдАТ, мкмоль /г ткан./год 116,17 ± 4,57 136,62 ± 4,72* 150,80 ± 8,39** 161,47 ± 9,87**
АсАТ, мкмоль/г ткан./год 146,63 ± 7,94 169,82 ± 7,74 179,35 ± 7,06* 193,55 ± 5,62***
Скелетт м'язи
АдАТ, мкмоль /г ткан./год 209,62 ± 8,58 230,63 ± 6,89 259,65 ± 7,99** 281,58 ± 7,16***
АсАТ, мкмоль /г ткан./год 241,10 ± 8,17 278,78 ± 9,77* 300,26 ± 10,98** 306,67 ± 9,57***
Зябра
АдАТ, мкмоль/г ткан./год 152,20 ± 7,14 175,65 ± 8,64 191,93 ± 5,69** 198,54 ± 7,52**
АсАТ, мкмоль/г ткан./год 194,40 ± 10,12 225,82 ± 10,87 251,73 ± 9,79** 270,50 ± 11,29***
Узагальнюючи результати проведених дослвджень, можна ввдзначити, що амшотрансферази зарекомен-дували себе як найбшьш чутливi iндикатори ушко-дження гепатоцитiв, а пiдвищення 1'х активносл в тканинах однорiчок коропiв 3-ï та 4-ï дослщних груп вказуе на дифузне ураження печiнки. Шдтвердженням розвитку патологiï печiнки, на нашу думку, було вiро-гiдне пвдвищення активностi АлАТ та АсАТ за зростання ступеня iнвазiï ектопаразитами.
Висновки
За ураження однорiчок коропа лернеями актившсть амшотрасфераз у гепатопанкреаа i скелетних м'зах коропа вiрогiдно зростае у 3-й та 4-й дослвдних групах. За ураження однорiчок коропа дактилопруса-ми актившсть амшотрасфераз вiрогiдно зростае у
тканинах гепатопанкреасу та зябер 3-i' та 4-i' дослiдних груп. За змшано! швази активнiсть амiнотрансфераз вiрогiдно зростае у вах дослвджуваних органах 3-1 та 4-1 дослiдних груп риб.
Перспективи подальших дослгджень. У зв'язку з одержаними результатами, виникае потреба дослвдити актившсть антиоксидантно! системи в оргашз]ш риб.
Бiблiографiчнi посилання
Bykhovskaya-Pavlovskaya, E.I. (1985). Parazity ryb.
Rukovodstvo po izucheniyu. L.: Nauka (in Russian). Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., Vishchur, O.I. (2016). Level of lipid peroxidation products in the blood of rats under the influence of oxidative stress and under the action of liposomal preparation of «Butaselmevit», Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. I^H^Koro, 2017, t 19, № 79
State Pedagogical University, 6(2), 22-27. doi: 10.15421/201631.
Musaev, B.S., Kurbanova, I.K., Magomedzhieva, D.N. (2010). Dinamika aktivnosti aminotransferaz i shchelochnoy fosfatazy v krovi segoletok karpa pri khronicheskom vozdeystvii ionov kadmiya i margantsa. Biologicheskie resursy: fauna izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentra RAN. 12, 1(5), 13211324 (in Russian).
Doson, R., Elliot, D., Elliot, U., Dzhon, K. (1991). Spravochnik biokhimika. M.: Mir (in Russian).
Loboiko, Yu.V., Stibel,' V.V. (2012). Aktivnost' aminotransferaz v tkanjah godovikov karpa pri invazii jektoparazitami. Trudy VIII Respublikanskoj nauchno-prakticheskoj konferencii s
mezhdunarodnym uchastiem. Sovremennye aspekty patogeneza, kliniki, diagnostiki, lechenija i profilaktiki parazitarnyh zabolevanij. Vitebsk. 103-106 (in Russian).
Loboiko, Yu.V. (2011). Vplyv ektoparazytiv na fizioloho-biokhimichni pokaznyky odnorichok koropiv. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Hzhytskoho, Lviv. 13, 2(48), 176-180 (in Ukrainian).
Bauera, O.N. (1987). Opredelitel' parazitov presnovodnyh ryb fauny SSSR. Paraziticheskie mnogokletochnye. 1-3(3). Lenigrad: Nauka (in Russian).
Gutyj, B., Nazaruk, N., Levkivska, A., Shcherbatyj, A., Sobolev, A., Vavrysevych, J., Hachak, Y., Bilyk, O., Vishchur, V., Guta, Z. (2017). The influence of nitrate and cadmium load on protein and nitric metabolism in young cattle. Ukrainian Journal of Ecology, 7(2), 913. doi: 10.15421/201714
Osadchaja, L.M. (1982). Opredelenie aktivnosti aminotransferaz v tkanjah: Metody biohimicheskih issledovanij (lipidnyj i jenergeticheskij obmen). (Pro-horovoj, M.I. (Ed.). L.: Izd-vo Leningrad. un-ta, 246250 (in Russian).
Petriv, V.B., Yanovych, V.H. (2008). Aktyvnist antyoksydantnoi systemy v orhanizmi koropa pry pidvyshchenni rivnia yodu v ratsioni i vodi. Biolohiia tvaryn. 10, 1(2), 163-166 (in Ukrainian).
Khariv, M., Gutyj, B., Butsyak, V., Khariv, I. (2016). Hematological indices of rat organisms under conditions of oxidative stress and liposomal preparation action. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6(1), 276-289.
Khariv, M.I., Gutyj, V.B., Vishchur, O.I., Solovodzinska, I.Ye. (2016). Funktsionalnyi stan pechinky u shchuriv za umov oksydatsiinoho stresu ta dii liposomalnoho preparatu. Nauk. zap. Ternop. nats. ped. un-tu. Ser. Biol. 2(66), 76-84 (in Ukrainian).
Nazaruk, N.V., Gutyj, B.V., Gufrij, D.F. (2015). Vplyv metifenu ta vitamiksu se na aktyvnist' aminotransferaz syrovatky krovi bychkiv za nitratno-kadmijevogo navantazhennja. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij im. G'zhyc'kogo. 17, 1(1), 121-126 (in Ukrainian).
Engelhardt, A., Mirle, C., Thiemann, K.G. (1991). Biochemical investigations of Rainbow trout Oncorhyn-chus mykiss infested with Proteocephalus neglectus (Cestoda, Proteocephalidea). Monatshefte fur Veterinärmedizin. 46(l), 23-27.
Luskova, V., Lusk, S. (1995). Enzyme activities in the blood plasma of brown trout, Salmo trutta m. Fario during spawning. Folia Zool. 44(l), 81-89.
Seoka, M., Takii, K., Takaoka, O., Nakamura, M., Kumai, H. (1997). Biochemical Phases in Embryonic Red Sea Bream Development. Fish. Sc. 63(l), 122-127.
Srivastava, A.S., Oohara, I., Suzuki, T., Singh, S.N. (1999). Activity and expression of aspartate ami-notransferase during the reproductive cycle of a fresh water Fish, Clarias batrachus. Fish Physiol. Biochem. 20(3), 243-250.
Received 1.09.2017 Received in revised form 28.09.2017 Accepted 2.10.2017
