Научная статья на тему 'Содержание продуктов перекисного окисления липидов и активность антиоксидантных ферментов в тканях одногодок карпа при лернеозной инвазии'

Содержание продуктов перекисного окисления липидов и активность антиоксидантных ферментов в тканях одногодок карпа при лернеозной инвазии Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

CC BY
165
28
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КОРОП / LERNAEA CYPRINACEA / ДІЄНОВІ КОН'ЮГАТИ / ГіДРОПЕРЕКИСИ / МАЛОНОВИЙ ДіАЛЬДЕГіД / СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА / ГЛУТАТіОНПЕРОКСИДАЗА / КАТАЛАЗА / КАРП / ДИЕНОВЫЕ КОНЪЮГАТЫ / ГИДРОПЕРЕКИСИ / МАЛОНОВЫЙ ДИАЛЬДЕГИД / ГЛУТАТИОНПЕРОКСИДАЗА / CARP / DIENE CONJUGATES / HYDROPEROXIDES / MALONIC DIALDEHYDE / SUPEROXIDE DISMUTASE / GLUTATHIONE PEROXIDASE / CATALASE

Аннотация научной статьи по животноводству и молочному делу, автор научной работы — Лобойко Ю.В., Крушельницкая Е.В.

В статье приведены данные о содержании продуктов перекисного окисления липидов (диеновых конъюгатов, гидроперекисей, малонового диальдегида) и активности антиоксидантных ферментов (супероксиддисмутазы, глутатионпероксидазы, каталазы) в тканях органов карпа при инвазии ектопаразитами Lernaea cyprinacea. Материалом для исследования содержания продуктов перекисного окисления липидов и активности антиоксидантных ферментов были одногодки любинского чешуйчатого карпа, спонтанно инвазированные эктопаразитами Lernaea cyprinacea. Для этого были сформированы четыре группы рыб (контрольная и три опытных) по 6 особей в каждой, массой тела 38,0 ± 4,8 г, при поражении Lernaea cyprinacea. Первая группа рыб контроль, вторая с интенсивностью инвазии до 0,08 лерней на г м. т., третья с интенсивностью 0,11-0,26 лерней на г м. т. и четвертая более 0,26 лерней на г м. т. Полученные результаты свидетельствуют о значительных изменениях содержания продуктов перекисного окисления липидов и активности антиоксидантных ферментов в тканях карпа за поражения лернеозом. Установлено, что в исследуемых тканях гепатопанкреса, скелетных мышц и жабр инвазированных эктопаразитами одногодок карпа достоверно возрастало содержание диеновых конъюгатов, гидроперекисей липидов, малонового диальдегида и снижалась активность антиоксидантных ферментов супероксиддисмутазы, глутатионпероксидазы и каталазы.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

CONTENT OF LIPID PEROXIDATION PRODUCTS AND OF ANTIOXIDANT ENZYMES ACTIVITY IN CARP TISSUES UNDER THE LERNEOS INVASION

The article contain data concerning the content of lipid peroxidation products (diene conjugates, hydroperoxides, malondialdehyde) and of antioxidant enzymes activity (superoxide dismutase, glutathione peroxidase, catalase) in the carp tissues under their infestation by ectoparasites Lernaea cyprinacea. As material for the research of content of lipid peroxidation products and antioxidant enzymes were taken a one-year old Lyubin’ scaly carps spontaneously infested by ectoparasites Lernaea cyprinacea. To achieve this aim there were formed four groups of fishes (control and three research) with 6 individuals each, weighing 38,0 ± 4,8 g under the conditions of Lernaea cyprinacea infestation. Fishes of the first group served as control, of the second one with the infestation intensity up to 0.08 lerneys to g of body weight, the third one with the intensity of 0,11-0,26 lerneys to g of body weight, аnd fourth group more than 0,26 lerneys to g of body weight. The results show significant changes in the content of lipid peroxidation products and antioxidant enzymes activity in carp tissues under lerneoz affection. It was found the significant increasing of the content of diene conjugates, lipid hydroperoxides, malondialdehyde and the decreasing of antioxidant enzymes activity of superoxide dismutase, glutathione peroxidase and catalase in the researched hepatopankreas, skeletal muscle and gills tissues of one-year old infected carp.

Текст научной работы на тему «Содержание продуктов перекисного окисления липидов и активность антиоксидантных ферментов в тканях одногодок карпа при лернеозной инвазии»

Bagadi, H. O. (1977). Production and counting of spores of Clostridium chauvoei / H. O. Bagadi

// App. Environ. Microbiol. 33, 1287-1288. Ipatenko, N. G., Guschin, V. N., Schenev, A. I., Revazov, A. A., Gutiev, A. V., Salenko, L. S., Abdurashitov, T. A., Shmorgun, B. I. (1991). Pochva - osnovnoy rezervuar vozbuditelya sibirskoy yazvyi / Veterinariya. 12, 23-26. (in Russian). Hang'ombe, B. M., Isogai, E., Lungu, J., Mubita, C., Nambota, A., Kirisava, R., Kimura, K., Isogai, H. (2000). Detection and characterization of Clostridium species in soil of Zambia. // Comp. Immunology, Microbiology and Infection diseases. 23, 277-284. Terskih, V. I. (1958). Sapronozyi (o boleznyah lyudey i zhivotnyih, vyizyivaemyih mikrobami, sposobnyimi razmnozhatsya vne organizma vo vneshney srede, yavlyayuscheysya dlya nih mestom obitaniya) / ZhMEI. 8, 118-119. (in Russian). Somov, G. P. (1985). Yosche raz o sapronozah / ZhMEI. 5, 98-104. (in Russian). Alehin, R. M. (1979). Rukovodstvo po obschey epizootologii / R. M. Alehin, I. A. Bakulov, V. A. Vedernikov i dr.; Pod red. I. A. Bakulova i A. D. Tretyakova. - M.: Kolos, 424. (in Russian).

Dzhupina, S. I. (1974). K teorii epizooticheskogo protsessa / Aktualnyie voprosyi obschey epizootologii / Trudyi Vsesoyuz. konfer. po obschey epizootologii. - M., 74-85. (in Russian).

Davyidovskiy, I. V. (1962). Problema prichinnosti v meditsine (etiologiya) / M.: meditsina, 175. (in Russian).

Petlenko, V. P., Strukov, A. I. , Hmelnitskiy, O. K. (1978). Determinizm i teoriya prichinnosti v

patologii / M.: Meditsina, 260. (in Russian). Pyitskiy, V. I. (2001). Prichinyi i usloviya vozniknoveniya zabolevaniy (etiologiya) / M.: Triada-H, 64 s. (in Russian).

Litvin, V. Yu. Gintsburg, A. L. , Pushkareva, V. N., Romanova, Yu. M., Boev, B. V. (2002). Epidemiologicheskie aspektyi ekologii bakteriy / M.: Farmarus- Print, 256 s. (in Russian).

Стаття надшшла до редакцй 30.04.2016

УДК 619:639.3:577.115

Лобойко Ю. В., к. с.-г. н., доцент, Крушельницька О. В., к. вет. н., асистент ©

Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бготехнологш iмет С. З. Гжицького

ВМ1СТ ПРОДУКТ1В ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ Л1П1Д1В ТА АКТИВН1СТЬ АНТИОКСИДАНТНИХ ФЕРМЕНТ1В У ТКАНИНАХ ОДНОР1ЧОК КОРОПА ЗА ЛЕРНЕОЗНО1 1НВАЗ11

У статтi наведено дан про eMiст продуктiв перекисного окиснення лiпiдiв (öiенових кон 'югатiв, гiдроперекисiв, малонового дiальдегiду) та активностi антиоксидантних ферментiв (супероксиддисмутази, глутатiонпероксидази, каталази) в тканинах оргатв коропа за твазй ектопаразитами Lernaea cyprinacea.

Матерiалом для до^дження вмюту продуктiв перекисного окиснення лiпiдiв та активностi антиоксидантних ферментiв були однорiчки любтського лускатого коропа, спонтанно твазован ектопаразитами Lernaea cyprinacea. Для цього було сформовано чотири групи риб (контрольна та три до^дт) по 6 особин у кожнт, масою тыа 38,0 ± 4,8 г, за ураження Lernaea cyprinacea. Перша група риб - контроль, друга - з ттенсивтстю твазй до 0,08 лерней на г м. т., третя - з ттенсивтстю 0,11-0,26 лерней на г м. т. i четверта - бтьше 0,26 лерней на г м. т.

Отриман результати свiдчать про значн змти вмюту продуктiв перекисного окиснення лiпiдiв та активностi антиоксидантних ферментiв у тканинах коропа за ураження лернеозом.

Встановлено, що у до^джуваних тканинах гепатопанкресу, скелетних м 'язiв та зябер твазованих ектопаразитами однорiчок коропа вiрогiдно зростав вмют дiенових кон'югатiв, гiдроперекисiв лiпiдiв, малонового дiальдегiду та знижувалася активтсть антиоксидантних ферментiв супероксиддисмутази, глутатюнпероксидази i каталази.

© Лобойко Ю. В., Крушельницька О. В., 2016

90

Ключовi слова: короп, Lernaea cyprinacea, дгеновг кон'югати, ггдроперекиси, малоновий д1альдег1д, супероксиддисмутаза, глутатюнпероксидаза, каталаза.

УДК 619:639.3:577.115

Лобойко Ю. В., к. с.-х. н., доцент, Крушельницкая Е. В., к. вет. н., ассистент

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого

СОДЕРЖАНИЕ ПРОДУКТОВ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕНИЯ ЛИПИДОВ И АКТИВНОСТЬ АНТИОКСИДАНТНЫХ ФЕРМЕНТОВ В ТКАНЯХ ОДНОГОДОК КАРПА ПРИ ЛЕРНЕОЗНОЙ ИНВАЗИИ

В статье приведены данные о содержании продуктов перекисного окисления липидов (диеновых конъюгатов, гидроперекисей, малонового диальдегида) и активности антиоксидантных ферментов (супероксиддисмутазы,

глутатионпероксидазы, каталазы) в тканях органов карпа при инвазии ектопаразитами Lernaea cyprinacea.

Материалом для исследования содержания продуктов перекисного окисления липидов и активности антиоксидантных ферментов были одногодки любинского чешуйчатого карпа, спонтанно инвазированные эктопаразитами Lernaea cyprinacea. Для этого были сформированы четыре группы рыб (контрольная и три опытных) по 6 особей в каждой, массой тела 38,0 ± 4,8 г, при поражении Lernaea cyprinacea. Первая группа рыб - контроль, вторая - с интенсивностью инвазии до 0,08 лерней на г м. т., третья - с интенсивностью 0,11-0,26 лерней на г м. т. и четвертая - более 0,26 лерней на г м. т.

Полученные результаты свидетельствуют о значительных изменениях содержания продуктов перекисного окисления липидов и активности антиоксидантных ферментов в тканях карпа за поражения лернеозом.

Установлено, что в исследуемых тканях гепатопанкреса, скелетных мышц и жабр инвазированных эктопаразитами одногодок карпа достоверно возрастало содержание диеновых конъюгатов, гидроперекисей липидов, малонового диальдегида и снижалась активность антиоксидантных ферментов супероксиддисмутазы, глутатионпероксидазы и каталазы.

Ключевые слова: карп, Lernaea cyprinacea, диеновые конъюгаты, гидроперекиси, малоновый диальдегид, супероксиддисмутаза, глутатионпероксидаза, каталаза.

UDC 619:639.3:577.115

Loboiko Y. V., Krushelnytska O. V.

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj

CONTENT OF LIPID PEROXIDATION PRODUCTS AND OF ANTIOXIDANT ENZYMES ACTIVITY IN CARP TISSUES UNDER THE LERNEOS INVASION

The article contain data concerning the content of lipid peroxidation products (diene conjugates, hydroperoxides, malondialdehyde) and of antioxidant enzymes activity (superoxide dismutase, glutathione peroxidase, catalase) in the carp tissues under their infestation by ectoparasites Lernaea cyprinacea.

As material for the research of content of lipid peroxidation products and antioxidant enzymes were taken a one-year old Lyubin' scaly carps spontaneously infested by ectoparasites Lernaea cyprinacea. To achieve this aim there were formed four groups of fishes (control and three research) with 6 individuals each, weighing 38,0 ± 4,8 g under the conditions of Lernaea cyprinacea infestation. Fishes of the first group served as control, of the second one - with the infestation intensity up to 0.08 lerneys to g of body weight, the third

91

one - with the intensity of 0,11-0,26 lerneys to g of body weight, аnd fourth group - more than 0,26 lerneys to g of body weight.

The results show significant changes in the content of lipid peroxidation products and antioxidant enzymes activity in carp tissues under lerneoz affection.

It was found the significant increasing of the content of diene conjugates, lipid hydroperoxides, malondialdehyde and the decreasing of antioxidant enzymes activity of superoxide dismutase, glutathione peroxidase and catalase in the researched hepatopankreas, skeletal muscle and gills tissues of one-year old infected carp.

Key words: carp, Lernaea cyprinacea, diene conjugates, hydroperoxides, malonic dialdehyde, superoxide dismutase, glutathione peroxidase, catalase.

Вступ. В останн роки штенсивно вивчаються видовi особливосп пероксидного окиснення i антиоксидантно! системи в органiзмi ставових риб. Це зумовлено рядом чиннишв: деструктивним впливом продуктов ПОЛ на оргашзм риб при збшьшенш !х утворення за ди рiзних шшдливих чиннишв, зокрема захворювань, важких мет^в, оргашчних токсиканпв, при незбалансованш годiвлi i недостатньому вмiстi в рацюш мiкроелементiв [1, 2].

Внаслвдок еволюци в органiзмi риб сформувалися спецiальнi механiзми захисту вiд деструктивно! ди продуктов ПОЛ, як отримали назву антиоксидантно! системи. I! роль полягае в регуляцi! iнтенсивностi утворення АФК та знешкодженн продуктiв ПОЛ [3, 4].

Метою нашо! роботи було до^дження вмiсту продуктов перекисного окиснення лiпiдiв i активностi антиоксидантних ферментов у гепатопанкреасi, скелетних м'язах i зябрах коропа за ураження ектопаразитами Lernaea cyprinacea.

Матерiали i методи. З метою визначення продукпв ПОЛ у тканинах коропа за ураження ектопаразитами Lernaea cyprinacea в акварiальних умовах було проведено дослвд, в якому використовували спонтанно iнвазованих збудниками лернеозу риб.

Перiод актматизаци риб становив 14 дiб за температури води 16-18 оС. Перед виконанням дослiду було проведено паразитолопчне до^дження риб та визначено показники рiвня !х iнвазованостi. Для цього було сформовано чотири групи риб (контрольна та три дослвдш) по 6 особин у кожнш, масою тiла 38,0 ± 4,8 г, за ураження Lernaea cyprinacea. Перша група риб - контроль, друга - з ^енсивнютю швази до 0,08 лерней на г м. т., третя - з штенсившстю 0,11-0,26 лерней на г м. т. i четверта - бшьше 0,26 лерней на г м. т.

1хтюпаразитолопчний аналiз проводили за методом неповного паразитолопчного розтину за I. С. Биховською-Павловською [5]. Видову належшсть паразитов визначали за «Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР» [6]. 1нтенсивнють швази (II) визначали шляхом тдрахунку кшькосп паразитiв на тш та зябрах до^джувано! риби.

Рибу утримували у 40 дм3 акварiумах iз штучною аерацiею за температури 1820 °С. Догляд за рибою та !! годiвлю проводили згiдно вiдповiдних норм та рацюшв. Протягом усього перiоду дослвджень спостерiгали за поведiнкою та клшчним станом риб.

У дослiдженнях використовували зразки гепатопанкреаса, скелетних м'язiв i зябер, отриман вiд клiнiчно здорових та уражених лернеями однорiчок любiнського лускатого коропа. Вiдiбранi зразки тканин заморожували в рiдкому азот i визначали в них вмют дiенових кон'югатгв [7], гiдроперекисiв [8], малонового дiальдегiду [9], активнiсть актиоксидантних ферментов - супероксиддисмутази [10], глутат^онпероксидази [11] та каталази [12].

Результати дослiдження. Патогенну дiю рiзних чинник1в, у тому чи^ ектопаразит^в, в органiзмi риб певною мiрою характеризуе вмiст продукпв перекисного окиснення лiпiдiв у кровi i тканинах. Наведенi данi (табл. 1) сввдчать про значно вищу iнтенсивнiсть перекисного окиснення лiпiдiв у до^джуваних тканинах однорiчок

92

коропа, уражених лернеями, порiвняно з його iнтенсивнiстю в тканинах неуражених риб, та про вплив кшькосп паразитов на цей показник.

Таблиця 1

Вмкт продуктiв ПОЛ у тканинах коропа швазованих Ьетаеа сурппасеа, __(М±т, п=6)_

Показники Групи риб

Контроль до 0,08 екз./г м.т. 0,11-0,26 екз./г м.т. > 0,26 екз./г м.т.

1 2 3 4

II, екз. 0 2,3 6,7 13,7

Гепатопанкреас

Дiеновi кон'югати, мкмоль/г ткан. 98,63±2,01 100,13±2,26 112,20±4,32* 126,28±3,29 ***

Пдроперекиси од. опт. густ./г ткан. 2,28±0,20 2,43±0,16 3,82±0,20*** 4,33±0,14***

Малоновий дiаль-депд нмоль/г ткан. 6,69±0,56 7,17±0,66 9,95±0,39*** 11,02±0,23***

Скелетний м'яз

Дiеновi кон'югати, мкмоль/г ткан. 104,07±3,0 109,73±3,26 122,13±2,56** 142,53±2,49***

Пдроперекиси од. опт. густ./г ткан. 2,75±0,16 3,42±0,51 4,43±0,22*** 5,43±0,32***

Малоновий дiаль-депд нмоль/г ткан. 3,27±0,22 4,37±0,61 4,70±0,25** 5,18±0,33***

Зябра

Дiеновi кон'югати, мкмоль/г ткан. 67,92±1,37 69,23±1,28 67,23±2,56 69,23±2,46

Пдроперекиси од. опт. густ./г ткан. 3,62±0,27 3,87±0,25 3,98±0,30 4,48±0,26*

Малоновий дiаль-депд нмоль/г ткан. 23,02±1,42 25,35±1,05 24,27±0,94 24,73±1,44

П р и м 1 т к а. В1ропдт р1зниц1 тж контрольною 1 дослщною групами:

* - Р < 0,05, ** - Р < 0,01, *** - Р < 0,001

Зокрема, вмют дieнових кон'югатгв у дослiджуваних тканинах гепатопанкресу однорiчок коропа 3-1 та 4-1 дослiдних груп був вiрогiдно вищим, тж у тканинах здорових риб у 1,1 (Р<0,05) та 1,3 рази (Р<0,001), вiдповiдно, тодi як аналогiчнi рiзницi у вмют! дieнових кон'югатгв у тканинах скелетних м'язiв однорiчок коропа 3-1 та 4-1 груп, порiвняно з рибами контрольно! групи, вiрогiдно зростали, ввдповвдно, у 1,2 (Р<0,01) та 1,4 рази (Р<0,001). З цих даних випливае, що пiдвищення кiлькостi лерней у однорiчок коропа призводить до активацл перекисного окиснення лiпiдiв у тканинах риб на початкових стадiях окиснення, а саме - на стадп утворення дiенових кон'югатгв. Особливо виражений стимулюючий вплив продуктов життедiяльностi лерней на утворення дiенових кон'югатгв полiненасичених жирних кислот у гепатопанкреас та скелетних м'язах риб, що зумовлено високою iнтенсивнiстю енергетичних процеив у цих органах, якi супроводжуються утворенням активних форм кисню.

Рiзницi у вмiстi гiдроперекисiв лiпiдiв, ям утворюються на промiжних стадiях перекисного окиснення полшенасичених жирних кислот, у до^джуваних тканинах незаражених i заражених крустацеозами однорiчок коропа вираженi значно бшылою мiрою, тж рiзницi у вмют! дiенових кон'югатiв. З наведених даних випливае, що вмiст пдроперекиав лiпiдiв у гепатопанкреасi однорiчок коропа 3-1 i 4-1 груп був вищим, ввдповвдно, в 1,7 i 1,9 рази (Р<0,001), у скелетних м'язах - у 1,6 i 2,0 рази (Р<0,001), нiж у цих тканинах риб контрольно! групи. Дещо зростав рiвень гiдроперекисiв лiпiдiв i у тканинах зябер риб. Зокрема, за штенсивност iнвазi! (> 0,26 екз./г м.т.) цей показник зростав у 1,2 рази (Р<0,05). Ц дат також свiдчать про посилення iнтенсивностi

93

перекисного окиснення л!пвдв у до^джуваних тканинах, особливо в гепатопанкреаа та скелетних м'язах однорiчок коропа за iнвазi! лернеями, а також про залежтсть цього процесу вiд кiлькостi паразитов у м'язовш тканинi риб.

Водночас спостер^алося пiдвищення вмiсту малонового дiальдегiду у до^джуваних тканинах однорiчок коропа, уражених лернеями. Вмiст малонового дiальдегiду в гепатопанкреаа однорiчок коропа 3—1 i 4—1 груп був вищим, ввдповвдно, в 1,5 i 1,6 рази (Р<0,001), у скелетних м'язах - у 1,4 (Р<0,01) i 1,6 рази (Р<0,001), нiж у аналогiчних тканинах риб контрольно! групи. З цього випливае, що токсичний вплив лерней призводить також до активащ! шнцевих стадiй перекисного окиснення лiпiдiв у тканинах коропа.

Таблиця 2

Активнiсть антиоксидантних фермен^в у тканинах однорiчок коропа,

швазованих Ьетаеа сургтасеа, (М±т, п=6)

Показники Групи риб

Контроль до 0,08 екз./г м.т. 0,11-0,26 екз./г м.т. > 0,26 екз./г м.т.

1 2 3 4

II, екз. 2,3 6,7 13,7

Гепатопанкреас

Супероксиддисмутаза, у.о./ мг бiлка 5,57±0,25 5,91±0,33 3,80±0,38*** 2,53±0,32***

Глутатiонпероксидаза, мкмоль GSH /мг бiлка за хв. 3,77±0,39 3,77±0,28 3,12±0,35 2,45±0,37*

Каталаза ммоль Н202/ мг бшка за хв*10-5 3,67±0,27 4,43±0,29 3,70±0,22 2,72±0,28*

Скелетнi м'язи

Супероксиддисмутаза, у.о./ мг 6!ло 5,12±0,35 4,33±0,43 3,05±0,26*** 2,67±0,25***

Глутатiонпероксидаза, мкмоль GSH /мг бiлка за хв. 4,07±0,25 4,68±0,19 3,88±0,32 2,50±0,20***

Каталаза ммоль Н202/ мг бшка за хв*10-5 1,08±0,20 1,15±0,16 0,85±0,08 0,60±0,09

Зябра

Супероксиддисмутаза, у.о./ мг бшка 5,05±0,33 5,42±0,41 5,63±0,27 5,65±0,28

Глутатюнпероксидаза, мкмоль GSH /мг бiлка за хв. 3,68±0,36 4,23±0,52 4,35±0,48 4,87±0,33*

Каталаза ммоль Н202/ мг бiлка за хв*10-5 4,77±0,36 3,95±0,31 4,25±0,24 3,47±0,55

П р и м i т к а. Вiрогiднi рiзницi мiж контрольною i дослiдною групами:

* - Р < 0,05, ** - Р < 0,01, *** - Р < 0,001 Проведет нами дослвдження, результат яких наведет у таблиц! 2, показали, що активтсть антиоксидантних ферменпв у гепатопанкреасi i скелетних м'зах коропа значно змiнюеться за ураження риб лернеями. Зокрема, активтсть супероксиддисмутази в гепатопанкреаа 3-! та 4-! груп була значно нижча, пор!вняно до контрольно! групи, у 1,5 та 2,2 рази, ввдповвдно (Р<0,001). Тенденщя до зниження спостерiгалася у тканинах скелетних м'яз1в. За iнвазi! лернеями (ввд 0,11 до 0,26 лерней на г/м.т.) та (> 0,26 лерней на г/м.т.) активтсть супероксиддисмутази в1ропдно знижувалася у 1,7 та 1,9 рази ввдповвдно (Р<0,001).

При до^джент активности глутатюнпероксидази встановлено зниження !! активности в гепатопанкреасi 4-! групи у 1,5 рази (Р<0,05). Зниження активност антиоксидантно! системи ввдбувалося також у скелетних м'язах. За ураження риб лернеозом у 4-! групи коротв активтсть глутатюнпероксидази знижувалася у 1,6 рази (Р<0,001).

94

Незначне зростання цього показника спостер^алося у зябрах коропа 4-! дослвдно! групи (P<0,05). Цi данi, разом i3 даними, одержаними нами попередньо, свiдчать про обернену залежнiсть мiж змiнами продуктов ПОЛ i активнiстю супероксиддисмутази i глутатiонпероксидази, ключових ферментiв антиоксидантно! системи, у гепатопанкреаа та скелетних м'язах коропа за ураження лернеями (табл. 2).

На вiдмiну вiд супероксиддисмутази актившсть каталази у гепатопанкреасi коропа вiрогiдно знижувалася тальки у четверто! групи риб, у 1,3 рази (P<0,05). У тканинах скелетних м'язiв актившсть каталази також знижувалася, проте вiрогiдних значень не вiдмiчали.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Загалом, отримаш результати свiдчать про значш змiни активностi антиоксидантних ферментiв у гепатопанкреас i скелетних м'язах коропа за ураження лернеозом, про зв'язок мiж цими змiнами i змшами ПОЛ у цих тканинах за лернеозу риб.

Висновки. Iнвазiя однорiчок коропа ектопаразитами Lernaea cyprinacea призводить до зростання вмюту продуктов перекисного окиснення лiпiдiв та зниження активностi антиоксидантних ферменпв у тканинах гепатопанкреасу, скелетних м'язiв та зябер.

Перспективи подальших дослiджень. У зв'язку з отриманими результатами iснуe потреба подальшого вивчення впливу ектопаразипв на процеси перекисного окиснення та актившсть антиоксидантних ферменпв в органах риб.

Л1тература

1. Грициняк I. I., Смолянiнов К. Б., Янович В. Г. Обмш лшвдв у риб: монографiя -Львiв: «Трiада плюс», 2010. - 336 с.

2. Олексюк Н. П., Янович В. Г. Вплив сезону на перекисне окиснення лшщв у тканинах ставкових риб / Н. П. Олексюк, В. Г. Янович // Бюлопя тварин. - 2003. - Т.5, №1 -2. - С. 180-183.

3. Martines-Alvarez R. M. Antioxidant defenses in fish: biotic and abiotic factors / R. M. Martines-Alvarez, A. E. Morales, A. Sanz // Rev. Fish Biol. Fish. - 2005. - V. 15. - № 1. -P. 75 - 88.

4. Storey K. B. Oxidative stress: animal adaptations in nature / K. B. Storey // Bras. J. Med. Biol. Res. - 1996. - № 29. - Р. 1715-1733.

5. Быховская-Павловская Е. И. Паразиты рыб. Руководство по изучению. - Л.: Наука, 1985. - 121 с.

6. Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР: В 3 т. / Под ред. О. Н. Бауера. - Лениград: Наука, 1987. - Т. 3: Паразитические многоклеточные. - Ч. 2. -584 с.

7. Стальная И. Д. Определение диеновых конъюгатов / И. Д. Стальная // Современные методы в биохимии; под ред. В. Н. Ореховича. - М: Медицина, 1977. - С. 6364.

8. А.с. № 1084681 СССР, МКИ G № 33/48. Способ определения гидроперекисей липидов в биологических тканях / Мирончик В. В. (СССР). - № 3468369/28 - 13; заявл. 08.07.82; опубл. 07.04.84, Бюл. № 13.

9. Коробейникова Е. Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой / Е. Н. Коробейникова // Лаб. дело. - 1989. - № 7. - С. 8-9.

10. Дубинина Е. Е. Активность и коферментный спектр СОД эритроцитов / Е. Е. Дубинина, Л. Я. Сальникова, Л. Ф. Ефимова // Лаб. дело. - 1983. - № 10. - С. 30-33.

11. Моин В. М. Простой и специфический метод определения активности глутатионпероксидазы в эритроцитах / В. М. Моин // Лаб. дело. - 1986. - № 12. - С. 724727.

12. Метод определения активности каталазы / М. А. Королюк, Л. И. Иванова, И. Г. Майорова, В. Е. Токарев // Лаб. дело. - 1988. - № 1. - С. 16-18.

References

Hrytsynyak, I. I., Smolyaninov, K. B., Yanovych, V. H. (2010). Obmin lipidiv u ryb: monografiya

- Lviv: «Triada plyus», 336. (in Ukrainian). Oleksyuk, N. P., Yanovych, V. H. (2003). Vplyv sezonu na perekysne okysnennya lipidiv u

tkanynakh stavkovykh ryb / Biologiya tvaryn. - T.5, №1 - 2, 180-183. (in Ukrainian).

95

Martines-Alvarez, R. M., Morales, A. E., Sanz, A. (2005). Antioxidant defenses in fish: biotic and

abiotic factors / Rev. Fish Biol. Fish. 15, 1, 75 - 88. (in Ukrainian). Storey, K. B. (1996). Oxidative stress: animal adaptations in nature / Bras. J. Med. Biol. Res. 29, 1715-1733.

Bykhovskaya-Pavlovskaya, E. Y. (1985). Parazity ryb. Rukovodstvo po izucheniyu. - L.: Nauka, 121. (in Russian).

Bauera, O. N. (1987). Opredelyitel parazitov presnovodnykh rvb fauny SSSR: V 3 t. / Pod red. O. N. Bauera. - Leningrad: Nauka, T. 3: Paraziticheskie mnogokletochnye. 2, 584. (in Russian).

Stalnaya, I. D. (1977). Opredelenie dienovykh konyugatov / Sovremennye metody v biokhimii;

pod red. V. N. Orekhovicha. - M: Meditsyna, 63-64. (in Russian). A.s. № 1084681 SSSR, MKY G № 33/48. Sposob opredeleniya hidroperekisei lipidov v biologicheskikh tkanyakh / Myronchik V. V. (SSSR). - № 3468369/28 - 13; zayavl. 08.07.82; opubl. 07.04.84, Byul. № 13. (in Russian). Korobeinikova, E. N. (1989). Modifikatsiya opredeleniya produktov perekisnogo okysleniya

lipidov v reaktsii s tiobarbiturovoi kislotoi / Lab. delo. 7, 8-9. (in Russian). Dubinina, E. E., Salnikova, L. YA., Efimova, L. F. (1983). Aktivnost i kofermentnyj spektr SOD

erytrotsytov / Lab. delo. 10, 30-33. (in Russian). Moin, V. M. (1986). Prostoi i spetsyficheskij metod opredeleniya aktyvnosti hlutationperoksidazy

v erytrotsytakh / Lab. delo. 724-727. (in Russian). Korolyuk, M. A., Ivanova, L. I., Mayorova, I. G., Tokarev, V. E. (1988). Metod opredeleniya aktivnosti katalazy / Lab. delo. 1, 16-18. (in Russian).

Стаття надшшла до редакци 19.04.2016

УДК 619:616.993.192.1:636.592(477.8) ^

Мазур I. Я., здобувач *® Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бготехнологш iмет С. З. Гжицького

ПОШИРЕННЯ ЕЙМЕР1ОЗУ 1НДИК1В У ГОСПОДАРСТВАХ ЗАХОДУ

УКРА1НИ

За результатами проведених копроскотчних обстежень у господарствах 1вано-Франювськог, Чертвецьког та Львiвськог областей встановлено твазоватсть тдиюв еймерiями. Еймерюз рееструвався у 88,9 % фермерських та 100 % присадибних господарств. Середня екстенсивтсть твази (Е1) еймерiями у господарствах захiдних областей Украгни склала 17,3 %, за мтмальних та максимальних показниюв iнтенсивностi твази (II) - 100-78300 ооцист у 1 г по^ду (ОГП). 1нвазоватсть тдиюв була вищою в присадибних господарствах, в яких птахи утримуються з недотриманням ветеринарно-сантарних та гiгiенiчних умов (середня Е1=42,9 %; максимальна II=78300 ОГП)). Нижчi показники екстенсивностi та iнтенсивностi твази еймерiями зафiксовано у комерцтних фермерських господарствах: середня EI становила 7,1 %, максимальна II - 14700 ОГП. У обстежених тдиюв iдентифiковано п 'ять видiв еймерт. У бiльшостi випадюв еймерюз був спричинений Eimeria meleagrimitis (47,3 %). Ооцисти E. adenoeides виявлено у послiдi 26,9 % твазованих птахiв, E. dispersa -13,4, E. ga^p^oms - 11,6, E. innocua - 1,8 %. Imrnm переважно реестрували у виглядi асощацт (62,5 %) з двох-трьох видiв еймерт. Встановлено наступш асощаци: E. meleagrimitis, E. adenoeides (63,7 %); E. meleagrimitis, E. gal^^onis (17,3); E. meleagrimitis, E. dispersa (10,2); E. adenoeides, E. dispersa (5, 4); E. meleagrimitis, E. adenoeides, E. gal^^onis (2,2); E. meleagrimitis, E. adenoeides, E. gal^^onis (1,2 %). Еймерюз у виглядi монотвазт виявлено у 37,5 % тдиюв (E. meleagrimitis (56,3 %), E. adenoeides (22,7), E. dispersa (10,5), E. gal^^onis (8,7), E. innocua (1,8 %).

* Науковий кершник: д. вет. н., професор Стибель В. В. ® Мазур I. Я., 2016

96

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.