Научная статья на тему 'Вплив фітопрепарату „глюкофіт” на динаміку показників цитокінового статусу при експериментальному цукровому діабеті'

Вплив фітопрепарату „глюкофіт” на динаміку показників цитокінового статусу при експериментальному цукровому діабеті Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
81
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
цукровий діабет / дексаметазон / ФНП-α / ІЛ-4 / фітопрепарат «Глюкофіт» / diabetes mellitus / dexamethason / TNF-α / IL-4 / agent "Glucofit"

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — В М. Мерецький

Изучены уровни цитокинов ФНО-α и ИЛ-4 в условиях экспериментального сахарного диабета, вызванного дексаметазоном. Установлено, что концентрация ФНО-α увеличивалась в 2,9 раза, ИЛ-4 – уменьшалась в 4,7 раза. Исследовано влияние нового фитопрепарата «Глюкофит» и сбора «Арфазетин» на концентрацию ФНО-α и ИЛ-4 у крыс при экспериментальном диабете. Показано, что назначение фитопрепарата «Глюкофит» с профилактической целью приводит к достоверному снижению концентрации ФНО-α и повышению уровня ИЛ-4, более выраженному по сравнению со сбором «Арфазетин»

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Impact of phytopreparation "glucophyt" on dynamics of cytokine status findings in experimental diabetes mellitus

The levels of cytokines TNF-α and IL-4 in experimental dexamethason diabetes mellitus were researched. The increase of TNF-α level by 2,9 times and the decrease of IL-4 by 4,7 times were determined. Influence of a new agent "Glucofit" and "Arfazetin" collection on the levels of cytokines TNF-α and IL-4 in rats with diabetes mellitus was researched. It was shown that use of "Glucofit" as a prophylactic agent promotes to reliable decrease of TNF-α concentration and increase of IL-4 level; "Glucofit" is more effective in comparison with the "Arfazetin" collection

Текст научной работы на тему «Вплив фітопрепарату „глюкофіт” на динаміку показників цитокінового статусу при експериментальному цукровому діабеті»

УДК: 616.379-008.64:615.322:612.398-092.9

В.М. Мерецький ВПЛИВ Ф1ТОПРЕПАРАТУ „ГЛЮКОФ1Т" НА

ДИНАМ1КУ ПОКАЗНИК1В ЦИТОК1НОВОГО СТАТУСУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ Д1АБЕТ1

Тернотльський державний медичний утверситет ¡м. 1.Я. Горбачевського

Ключовi слова: цукровий дгабет, дексаметазон, ФНП-а, 1Л-4, фтопрепарат «Глюкофгт» Key words: diabetes mellitus, dexamethason, TNF-a, IL-4, agent "Glucofit"

Резюме. Изучены уровни цитокинов ФНО-а и ИЛ-4 в условиях экспериментального сахарного диабета, вызванного дексаметазоном. Установлено, что концентрация ФНО-а увеличивалась в 2,9 раза, ИЛ-4 -уменьшалась в 4,7 раза. Исследовано влияние нового фитопрепарата «Глюкофит» и сбора «Арфазетин» на концентрацию ФНО-а и ИЛ-4 у крыс при экспериментальном диабете. Показано, что назначение фитопрепарата «Глюкофит» с профилактической целью приводит к достоверному снижению концентрации ФНО-а и повышению уровня ИЛ-4, более выраженному по сравнению со сбором «Арфазетин». Summary. The levels of cytokines TNF-а and IL-4 in experimental dexamethason diabetes mellitus were researched. The increase of TNF-а level by 2,9 times and the decrease of IL-4 by 4,7 times were determined. Influence of a new agent "Glucofit" and "Arfazetin" collection on the levels of cytokines TNF-а and IL-4 in rats with diabetes mellitus was researched. It was shown that use of "Glucofit" as a prophylactic agent promotes to reliable decrease of TNF-а concentration and increase of IL-4 level; "Glucofit" is more effective in comparison with the "Arfazetin " collection.

Проблема цукрового дiабету (ЦД) останшм часом стае все бшьш актуальною, що зумовлено постшним збшьшенням кшькосп людей, яю страждають на цю хворобу, хрошчним переб^ом захворювання, частим розвитком мшро- та мак-росудинних ускладнень, яю, в свою чергу, суттево скорочують тривалють при попршенш якост життя пащенпв [7]. За оцшками експерпв ВООЗ, кшьюсть хворих до 2010 р. буде ста-новити 239,4 млн ошб, причому кожш 12-15 роюв вщбуваеться подвоення кшькосп пащенпв [10]. Розповсюджешсть захворювання в Укра1ш становить близько 1700 чол. на 100 тис. на-селення, i на сьогодшшнш день нараховуеться близько одного мшьйона хворих на цукровий дiабет [7]. Грунтуючись на даних ешдемю-лопчних дослщжень, що проводяться у свт, можна стверджувати, що наведет цифри щодо розповсюдженосп цукрового дiабету II типу занижен^ мiнiмум третина хворих не шдозрюе про наявнiсть у них захворювання i не отримуе адекватно! терапи [9].

Незважаючи на активш дослiдження в галузi лiкування ЦД, появу нових цукрознижувальних лiкарських засобiв, задача досягнення стшко! компенсацп вуглеводневого та шших порушених видiв обмшу i запобiгання розвитку ускладнень е актуальною та потребуе виршення.

На сьогодшшнш день е вс шдстави вважати, що саме цитокiни вдаграють одну iз ключових

ролей у naToreHe3i цукрового дiабету [4, 5].

Слщ зазначити, що iнформацiя, викладена у роботах, присвячених цитокiновому статусу за умов ЦД 2 типу, часто е суперечливою i знаходиться на стадп накопичення. Тому таю дослщження е актуальними. Оскiльки пору-шення балансу в системi цитокшв вiдiграе важ-ливу роль у хрошзацп та прогресуваннi захворювання, не менш важливим е вивчення характеру та спрямованост змш у цитокiновому профiлi пiд впливом рiзних антидiабетичних ль карських препарапв.

У дослiдженнi вивчався новий комплексний фтопрепарат мГлюкофiтм, створений за орип-нальною технологiею з включенням структурно-впорядковано! води. До складу ф™препарату входить 12 лiкарських рослин (чорниця, мате-ринка, шавлiя та ш), яи використовуються у нетрадицiйнiй медициш самостiйно або у виглядi рiзноманiтних зборiв для зниження рiвня цукру в кровi, та ряд макро- та мшроелеменпв (цинк, хром, ванадш, мiдь, марганець, селен та ш), що беруть участь у бшьшосп життево необхiдних функцiй органiзму. За результатами попередшх дослiджень встановлено виражену гiпоглiкемiч-ну та гiполiпiдемiчну дда фiтопрепарату "Глю-кофiтм при цукровому дiабетi в експериментi [8].

Метою даного дослщження було вивчення рiвнiв цитокiнiв за умов експериментального ЦД та порiвняльний аналiз характеру змш кон-

центраци цитокшв в умовах введення деяких гiпоглiкемiчних фiтозасобiв у профiлактичному та лшувальному режимах.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Дослiдження проведено на статевозрших щурах вагою 200-250 г. Тварин утримували в стандартних умовах вiварiю на повноцiнному харчовому рацiонi з вшьним доступом до води. Дослщження виконано вiдповiдно до нащ-ональних "Загальних етичних принципiв екс-перименпв на тваринах" (Укра1на, 2001). Твари-ни були подiленi на наступш групи: I - iнтактний контроль; II - контрольна патолопя - тварини, у яких викликали експериментальний ЦД шдшюр-ним введенням розчину дексаметазону у дозi 0,125 мг/кг протягом 13 дiб [2]. Дексаметазонова модель використовувалась для вiдтворення в експерименп iнсулiннезалежного цукрового дiа-бету. Розвиток ЦД тд впливом дексаметазону ощнювали шляхом визначення концентраци глюкози в кровi щурiв, отриманiй з хвостово! вени. Дiабетиками вважали тварин, у яких рiвень глшемп становив понад 12 ммоль/л. III група -тварини, яким на фош введення дексаметазону у вказанiй дозi вводили 1 раз на день препарат "Глюкофгг" внутрiшньошлунково за допомогою металевого зонду в дозi 10 мл/кг маси тша протягом 13 дiб. Як препарат порiвняння було обрано антидiабетичний збiр "Арфазетин". Тварини IV групи на фош введення дексаметазону у зазначенш дозi отримували збiр "Арфазетин" внутрiшньошлунково в дозi 10 мл/кг маси тша протягом 13 дiб. V i VI групи - тварини, яю отримували пiсля дiагностованого ЦД препарат "Глюкофгг" та збiр "Арфазетин" вщповщно у вищевказаних дозах за наведеними методиками протягом 15 дiб. VII груш тварин вводили фiзiологiчний розчин у вищенаведений спосiб протягом 15 дiб пiсля дiагностованого ЦД, вони служили контролем до V i VI дослщних груп.

Вмiст фактора некрозу пухлини-а та рiвень штерлейюну-4 у сироватцi кровi визначали методом iмуноферментного аналiзу за допомогою iмуноферментного аналiзатора Stat FAX-303 PLUS з використанням тест-систем ТОВ „Укр-медсервю" (Укра!на). Отриманi результати тд-давали статистичнiй обробцi з використанням критерда Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Аналiз отриманих результатiв вказуе на змiни рiвнiв цитокiнiв в умовах експериментального дiабету, викликаного дексаметазоном. У груш контрольно! патологи спостерпаеться вiрогiдне пiдвищення концентраци ФНП-а в 2,9 раза, в той

же час мае мюце зниження кшькосп 1Л-4 в 4,7 раза, Bipor^He по вiдношенню до iнтактних тварин (табл.).

Змши концентраци цитокчшв п1д впливом рослинних цукрознижувальних середникiв за умов експериментального дiабету (М+m, n=8)

Група тварин Показник

ФНП-а 1Л-4

1нтактний контроль 4,70±0,29 24,12±1,21

Контрольна патолопя 13,52±1,16* 5,18±0,32*

III група 6,56±0,35# 20,40±1,18#

IV група 7,05±0,42# 18,97±1,16#

V група 10,13±0,84# 7,03±0,88

VI група 10,25±0,81# 7,18±0,96

VII група 12,96±1,18* 5,75±0,36*

npMMiTKM: * - BiporiqHo по вiднoшeнню до iнтактнoгo контролю (р<0,05) ; 3. # - Bipori^o по вiднoшeнню до контрольно! патологи (р<0,05)

Цитокiни являють собою розчинш низькомо-лекулярнi бiлковi або полшептидш гормоно-подiбнi iмуномодулятори, що синтезуються i секретуються клiтинами iмунноl системи: лiм-фоцитами (лiмфокiни), макрофагами/моноцитами (монокши), а також ендотелiальними клгги-нами кiсткового мозку, фiбробластами, ади-поцитами та iншими видами клггин. Цитокiни е головними мiжклiтинними медiаторами iмунноl системи, а також беруть участь у багатьох ф> зюлопчних та патологiчних реакцiях оргашзму

[3].

У залежностi вiд функци видiляють цитокiни 1-го типу (штерлейкш (1Л)-2, 1Л-12, iнтерферон (1ФН)-у, фактор некрозу пухлини (ФНП)-а), що беруть участь у регуляци клiтинного iмунiтету, i цитокiни 2-го типу (1Л-4, 1Л-5, 1Л-6, 1Л-10 i 1Л-13), якi стимулюють переважно гуморальний iмунiтет та послаблюють клiтинний. За бюло-гiчною дiею цитокiни умовно под^ють на прозапальнi (1Л-1, 1Л-2, 1Л-6, 1Л-1р, 1Л-12, 1ФН-у, ФНП-а, гранулоцитарно-макрофагальний ко-лонiестимулюючий фактор) та антизапальш (1Л-4, 1Л-10, 1Л-13), а також фактори, як регулюють утворення, пролiферацiю та диференщащю кро-вотворних та iмунних клггин [1].

Фактор некрозу пухлини е типовим за-пальним цитокiном, вважаеться одним iз марке-рiв неспецифiчного генералiзованого запалення i характеризуеться широким спектром бюлопчно!

07/ Том XII/ 4

9

ди. Багато дослiдникiв розглядають ФНП-а як медiaтор iнсулiнорезистентностi: вш знижуе aктивнiсть тирозинкiнaзи iнсулiнового рецептора i фосфорилювання тирозину - субстрату шсу-лiнового рецептора, iндукуе апоптоз шсулш-продукуючих клiтин, особливо при одночасному застосуванш з 1Л-1, а також гальмуе експресiю внутрiшньоклiтинних переносниюв глюкози [9]. У сучaснiй лiтерaтурi е дaнi про зв'язок ФНП-а з резистентшстю до iнсулiну та aртерiaльним тис-ком у хворих на ЦД 2 типу [6].

Виявлене нами зростання концентраци ФНП-а у сировaтцi кровi при ЦД пiдтверджуеться результатами шших дослiдникiв [6, 9]. Вони при цьому також зазначають, що бшьш виражене пiдвищення секреци ФНП-а спостерпаеться на початковому етaпi ЦД, шж при тривалому пере-бiгу цього захворювання.

1Л-4 належить до плейотропних антизапаль-них цитокiнiв 2-го типу. У лiтерaтурi е лише поодиною повiдомлення про дослiдження 1Л-4 при ЦД, в яких показано, що даний штерлейкш здiйснюе захисну дда при aутоiмуннiй деструкци Р-клгтин у гризушв за умов ЦД. Iншi вказують на те, що за певних умов така дiя може i не спостерiгaтись [4, 11].

Отримаш нами результати щодо вмюту 1Л-4 у периферичнiй кровi за умов експериментального ЦД узгоджуються iз даними деяких aвторiв, якi стверджують про зниження рiвня 1Л-4 у хворих на початкових стaдiях ЦД i предiaбету [4].

Призначення рослинних препaрaтiв на фонi введення дексаметазону (III i IV групи тварин) супроводжувалось вiдновленням цитокiнового балансу. У груш тварин, яи отримували фгто-препарат "Глюкофгт" з профшактичною метою, концентрaцiя ФНП-а зменшилась в 2,1 раза (р<0,05), у тварин, яким вводили зааб „Арфа-зетин" за такою методикою, кiлькiсть цього цитокшу зменшилася в 1,9 раза (р<0,05). Дослщ-жуваний зaсiб „Глюкофгт" вiрогiдно збiльшувaв

вмiст IЛ-4 в 3,9 раза, в той час як фiтозбiр „Ар-фазетин" - в 3,7 раза (р<0,05).

Змiни дослщжуваних цитокiнiв були менш вираженими у групах тварин, яким рослинш середники вводились з лшувальною метою (V i VI групи). Так, концентращя ФНП-а знизилась у V i VI групах однаково - в 1,3 раза (р<0,05). У вказаних групах спостерiгaлaсь тенденцiя до шд-вищення рiвня IЛ-4: вмiст його зростав в 1,4 раза у V i VI груш тварин (р>0,05).

Тварини VII експериментально! групи не зазнали вiрогiдних змш, значення дослiджувaних покaзникiв залишились практично на рiвнi тварин контрольно! патологи i були вiрогiдними по вщношенню до iнтaктних.

З огляду на провщну роль ФНП-а у розвитку шсулшорезистентносп при ЦД 2 типу [11] i aнтидiaбетичну дiю Ы-4 [4, 10] та виходячи з отриманих результaтiв, фiтопрепaрaт „Глюкофiт" можна вважати бiльш ефективним у порiвняннi зi збором „Арфазетин" щодо впливу на щ мiж-клiтиннi медiaтори.

ВИСНОВКИ

1. Експериментальний дiaбет, викликаний дексаметазоном, супроводжуеться шдвищенням рiвня ФНП-а, що тдтверджуе провiдну роль цього цитоюну у розвитку шсулшорезистентносп, та зниженням концентрaцi! IЛ-4.

2. Призначення ф™препарату „Глюкофiт" iз профшактичною метою призводить до вiрогiд-ного зниження концентраци ФНП-а та шд-вищення рiвня IЛ-4 за умов експериментального цукрового дiaбету, бiльш вираженого у порiвнян-нi зi збором „Арфазетин".

3. Застосування рослинних фiтозaсобiв у лшу-вальному режимi при дексаметазоновому дiaбетi призводить до вiрогiдного зниження концен-трaцi! ФНП-а та викликае незначне шдвищення рiвня !Л-4.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Возианов А.Ф., Бутенко А.К., Зак К.П. Ци-токины. Биологические и противоопухолевые свойства. - К.: Наук. думка, 1998. - 315с.

2. Доклшчш дослщження лшарських засобiв: (метод. рекомендацп)/ За ред. член-кор. АМН Украши О.В. Стефанова. - К.: Авщена, 2001. - 528с.

3. Ершов Ф.И. Цитокины - новое поколение биотерапевтических препаратов // Вестн. РАМН. - 2006. - № 9-10. - С. 45-50.

4. Зак К.П., Попова В.В. Цитокины и сахарный диабет 1-го типа у человека // Укр. мед. часопис. -2006. - № 1(51). - С. 78-88.

5. Иммунные и неиммунные нарушения при са-

харном диабете типа 1 у детей / Делягин В.М., Волков И.Э., Румянцев А.Г. и др. // Вопр. гематологии, онкологии и иммунопатологии в педиатрии. - 2004. - Т. 3, № 2. - С. 76-80.

6. Кравчун Н.О. Фактор некрозу пухлин-а та цу-кровий дiабет 2 типу // Пробл. ендокринно! патологи. - 2005. - № 3. - С. 3-8.

7. Маньковский Б.Н. Профилактика сахарного диабета - мечта или реальность? // Мистецтво л^-вання.- 2005. - № 4. - С. 54-55.

8. Шманько В.В., Мерецький В.М. Ефектившсть застосування структурно-впорядкованого фитопрепарату як гiпоглiкемiчного засобу // Сб. ст. науч.-практ.

конф. с междунар. участием "Актуальные вопросы нутрициологии. Роль биологически активных пищевых добавок в обеспечении здоровья населения". - К., 2004. - С. 148-150.

9. Inhibitory effects of suppressor of cytokine signa-ling-3 on tumor necrosis factor-alpha induced signaling in pancreatic beta cells / Bruun C., Heding P.E., Ronn S.G. et al. // Diabetologia. - 2005. - N 48. - P. 181-206.

УДК 616.441-006.6-078.33-091.8

1.С. Шпонька, О. О. Бондаренко, М.М. Федченко

Дтпропетровсъка державна медична академiя кафедра патологiчноi анатома та судовоХ медицини (зав. - д. мед. н., проф. 1.С. Шпонъка)

Ключовi слова: щитовидна залоза, папшярний рак, тiреоглобулiн, р53, Ki-67 Key words: thyroid gland, papillary carcinoma, thyroglobulin, p53, Ki-67

recurrence.

Проблема раку щитовидно! залози (РЩЗ) зай-мае в сучаснш онкологи особливе мюце у зв'язку з тенденщею до збшьшення кшькосп зах-ворювань [1, 2, 6, 10]. За даними Е. Vаrkondi та сшвавт. [6], при високоточному ультразвуковому

10. Mandrup-Poulsen T. Beta cell death and protection // Ann. N. Y. Acad. Sci. - 2003. - Vol. 1005. - P. 32-42.

11. Santangelo C., Scipioni A., Marselli L. Suppressor of cytokine signaling gene expression in human pancreatic islets: modulation by cytokines // Eur. J. Endocrinology. - 2005. - Vol. 152. - P. 485-489.

скануванш вузли у щитовиднш залозi (ЩЗ) виявляються у кожного другого дослщжуваного. Найбшьш поширена форма злояюсного ново-утворення в цьому оргаш - папшярний РЩЗ (ПРЩЗ).

ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЕКСПРЕСП Т1РЕОГЛОБУЛ1НУ ТА ОНКОМАРКЕР1В (Р53 ТА К1-67) В Р1ЗНИХ ВАР1АНТАХ ПАП1ЛЯРНОГО РАКУ ЩИТОВИДНОÏ ЗАЛОЗИ

Резюме. Проведено иммуногистохимическое исследование материала, полученного от 27 больных папиллярным раком щитовидной железы. Иммуногистохимический метод в сочетании с количественным и полуколичественным анализом материала был использован для определения прогностической ценности таких маркеров, как тиреоглобулин, р53 и Ki-67. Было выявлено снижение экспрессии тиреоглобулина и, наоборот, увеличение экспрессии онкобелков р53 и Ki-67 в более инвазивных вариантах папиллярного рака. Таким образом, увеличение экспрессии Ki-67 и р53, со снижением окрашивания на тиреоглобулин, в папиллярных раках щитовидной железы отражает более злокачественный потенциал опухоли.

Summary. The surgical material obtained from 27 patients with papillary thyroid carcinoma (PTC) was immunohistochemically studied. Immu-nohistochemistry with quantitative and semiquantitative analyses of the results of test was used to define the prognostic expression of such oncoproteins as thyreoglobulin p53, and Ki-67. It was defined decrease of the thyroglobulin expression and, on the contrary, overexpression of p53 and Ki-67 in more invasive variants of PTC. So, increase of Ki-67 expression reflects a malignant potential of papillary carcinoma of the thyroid and may be recommended as a predictive marker. Low expression of thyreoglobulin and high expression of p53 are markers of a poor prognosis and tumor

07/ Том XII/ 4

11

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.