CC BY
28
Для скорочення втрат фенольнихречовин плodie яблут в перюд зберкання запропоно-вано використання комплексних антиокси-дантних композиций. Застосування таких композицгй знижуе активтсть пoлiфенo-локсидази i уповтьнюе окиснення фенoлiв. Математично обгрунтовано, що запропоно-ват антиоксидантш композицп твелюють вплив багатьох погодних чиннитв на оста-точний вмют фенольних речовин при зберi-ганн яблук
Ключoвi слова: яблука, зберкання, анти-оксиданти,обробка, феноли, втрати,погода, температура, опади, волог^ть
Для сокращения потерь фенольных веществ плодов яблони в период хранения предложено использование комплексных антиоксидантных композиций. Применение таких композиций снижает активность полифенолосидазы и замедляет окисление фенолов. Математически обосновано, что предложенные антиоксидантные композиции нивелируют влияние многих погодных факторов на конечное содержание феноль-ных веществ при хранении яблок
Ключевые слова: яблоки, хранение, анти-оксиданты, обработка, фенолы, потери,
погода, температура, осадки, влажность
-□ □-
УДК 664.8.03:634.11
pOI: 10.15587/1729-4061.2014.27584|
ВПЛИВ ЕКЗОГЕННОТ ОБРОБКИ АНТИОКСИДАНТАМИ НА ДИНАМ1КУ ФЕНОЛЬНИХ РЕЧОВИН ПРИ ЗБЕР1ГАНН1 ЯБЛУК
М. £. Сердюк
Кандидат стьськогосподарських наук, доцент* E-mail: igorserduk@mail.ru В. В. Калитка Доктор стьськогосподарських наук, професор НД1 Агротехнолопй та екологи** С. С. Байберова Кандидат стьськогосподарських наук, асистент* *Кафедра технологи переробки i зберкання продукцп стьського господарства **Тавртський державний агротехнолопчний уыверситет пр. Б. Хмельницкого 18, м. Мелтеполь, Запорiзька обл., УкраТна, 72312
1. Вступ
Свiжi плоди е найважлившим джерелом бюлопч-но активних речовин, тому 1х споживання повинно бути рiвномiрним протягом року. Для виршення цiеi проблеми необхщно не тiльки збiльшити виробництво плодовоi продукцii, а й забезпечити збереження и бю-логiчноi щнносп, скоротивши до мiнiмуму втрати при збер^ант.
Для скорочення втрат та збереження бiологiчноi цiнностi плодiв використовуються рiзнi методи галь-мування процеав метаболiзму, i в першу чергу - це зберкання iз використанням штучного холоду. Проте, на сьогодшшнш день у виробничих умовах, традицш-т методи зберiгання, заснованi на використанш штучного холоду, дозволяють отримати тiльки 55...65 % стандартних плодiв [1]. Тому питання розробки нових способiв зберiгання плодовоi продукцп е своечасним i потребуе системних дослщжень.
Сучасним напрямом удосконалення способiв зберь гання е обробка плодiв композицiями антиоксидант-ноi дii. Перспектившсть цього напряму визнана бага-тьма вченими всього свиу. В економiчно розвинутих краiнах, незважаючи на наявшсть безперервного холодильного ланцюга, постшно ведуться дослiдження в цiй галузi [2-4].
Розробленi антиоксидантнi композицii (АОК) не знайшли широкого застосування в УкраМ в зв'язку з
С М. С. С]
низкою недолiкiв: вiдсутнiстю необхiдноi iнформацii щодо безпечносп, складнiстю застосування, недостат-ньою ефектившстю. Водночас, необхiднiсть шнова-цiйних розробок в галузi зберiгання свiжоi плодовоi продукцii залишаеться актуальною. З огляду на це, розробка ефективних еколопчно безпечних i несклад-них у виконанш технологiй зберiгання плодiв iз засто-суванням антиоксидантних композицiй, яю у максимальному ступенi сприяють збереженню бiологiчноi цiнностi продукцii, мае велике практичне значення.
2. Аналiз лггературних даних i постановка проблеми
В сучасних умовах на перший план виходить завдання - забезпечення населення не пльки стан-дартними i смачними плодами, але i корисними, з високим вмiстом щнних компонентiв, якi зумовлюють '¿х харчову та проф^актичну цiннiсть, з високою фiзiо-логiчною, зокрема, антистресовою актившстю [5].
За оцiнками фахiвцiв, харчування украшщв роз-балансоване за вмштом ретинолу (72 %), аскорбiновоi кислоти (34 %), кальциферолу (62 %), фолiевоi кисло-ти (14 %), тощо [6].
Цi речовини ввдносяться до тканинних антиокси-дантiв i мiстяться у свiжiй плодовiй продукцii. Тому, для запобiгання хронiчним захворюванням, пов'яза-ним з окисним стресом в органiзмi людини, рекомен-
дуеться зб^ьшення споживання плодiв з високим вмштом бiологiчно-активних речовин антиоксидант-ного типу [7, 8].
Плоди е основним джерелом Р-активних речовин, до яких вщносяться фенольш речовини. Бшьшшть цих речовин мають сильний вплив на активш форми кис-ню (вшьт радикали кисню), неконтрольоване утво-рення яких може призвести до окиснювально! змiни нуклешових кислот, проте!шв i лiпiдiв. Як показали клтчш дослiдження, порушення антиоксидантних реакцiй в органiзмi призводить до розвитку таких за-хворювань, як рак, атеросклероз, шсульт, дiабет i катаракта. Мiж пероксидацiею бiополiмерiв i виникненням захворювань, а також загальними процесами старшня iснують сильнi зв'язки [9].
У б^ьшост наукових дослiджень було показано, що флавонощи i гщроксикоричш кислоти володiють антимутагенними i антиканцерогенними властивос-тями. Вони iнгiбують раковi захворювання на всiх стадiях розвитку (змша нуклешових кислот, рiст пух-лини, метастази). На думку вчених, флавонощи вь дiграють захисну роль, знижуючи канцерогенну дiю рiзних факторiв [10, 11].
Серед плодово! продукцп яблука користуються найбiльшим попитом у споживачiв та вживаються протягом щлого року. В них знайдено бшьше 20 фе-нольних сполук, серед яких вид^яють кверцетин, флоретин, хлорогенову кислоту i епiкатехiн. У робот Каг1а Неггтаппа [10] було вщзначено, що яблука во-лодiють б^ьш сильною антиокиснювальною дiею в порiвняннi з iншими фруктами i овочами, такими як апельсини, грейпфрути, морква, шпинат, цибуля i зе-лений перець.
Однак, загальноввдомо, що при збер^анш плодiв яблунi значна частина бiологiчно активних речовин, у тому чи^ i фенольних, руйнуеться [12].
Тому проблема стабiлiзацii вмiсту фенольних сполук при збертнш яблук е актуальною.
3. Мета i завдання дослщжень
Метою дослiджень була оцiнка впливу екзоген-hoï обробки антиоксидантними композищями (АОК) плодiв яблунi на динамжу фенольних речовин в про-цеа ïx зберiгання.
Для реалiзацiï поставленоï мети було необxiдним вирiшити наступш завдання:
• визначити змiни вмшту фенольних речовин в плодах яблуш пiд час дозрiвання на материнськш рослинi та тривалого зберiгання у холодильнш камерi;
• дати оцшку впливу антиоксидантних композицiй на динамжу фенольних речовин при зберiганнi.
4. MaTepia™ та методи дослщжень впливу екзогенно!' обробки антиоксидантами на динамжу фенольних речовин при збepiгaннi яблук
Дослщження проводилися в 2003-2012 рр. на базi лабораторiï «Технолопя первинноï переробки i зберiгання продуктiв рослинництва» НД1 Агро-теxнологiй та екологп Таврiйського державного
агротеxнологiчного унiверситету (м. Мелиополь) та ДП ДГ «Мелиопольське» (с. Фруктове). Для дослщ-жень були обраш районованi та перспективш для Пiвденного Степу Украïни сорти яблук шзнього термiну достигання Айдаред, Голден Делшес, Ренет Симиренка, Флорша.
Обробку плодiв проводили безпосередньо на деревах в саду шляхом обприскування '¿х заздалегщь приготовленими робочими розчинами. Обприску-вання виконували водою (контроль) та водними розчинами АКМ (0,036 % д.р.) i ДЕПАА (0,036 % д.р.), вранщ в суху ясну погоду при швидкост руху по-вiтря не б^ьше 3 м/с. Кожному варiанту обробки вщповщало 5 типових дерев, як вступили в перiод товарного плодоношення. Через 24 години плоди збирали, помщували в ящики № 75 по 35 кг в кож-ний та закладали на збертння. Температура збе-рiгання 0±1 оС, вiдносна вологiсть повiтря 90-95 %. Повторшсть дослiду п'ятикратна. Вмiст фенольних речовин та актившсть полiфенолоксидази визна-чали за стандартними методиками [13]. Статистич-ну обробку результатiв виконували за допомогою комп'ютерноï програми Microsoft Office Ехсе1 2003.
5. Результати дослщжень та ïx обговорення
5. 1. Динамжа фенольних речовин при достиганш плодiв яблунi на материнськш рослиш
У процесi росту, дозрiвання i зберiгання плодiв фенольш сполуки зазнають суттевих змiн. Максимальну юльюсть фенолiв мiстять незрiлi та не повшстю сфор-мованi плоди (табл. 1). Для плодiв яблуш сорту Голден Делшес це спостертеться за 30 дiб, а для плодiв ш-ших дослiджениx сорив за 60 дiб до збирання. По мiрi досягання яблуками знiмальноï стиглостi кiлькiсть фенольних речовин в них знижуеться.
Результати десятирiчниx дослщжень дають мож-ливiсть стверджувати, що середнш вмiст фенольних речовин у яблуках знiмальноï стиглостi, вирощених в умовах пiвденно-степовоï пiдзони Украïни знаходився на рiвнi 192,41 мг/100 г (табл. 2). Серед дослщжених сорив, найвищш рiвень полiфенолiв зафiксований у плодах сорту Айдаред, а мжмальний - сорту Флорша.
Вагомий вплив на величину аналiзованого показ-ника мали погодш умови вегетацiйного перюду, про що свiдчать коефiцiенти варiацiï. Найбiльший вплив абiотичниx чинникiв на вмкт фенольних речовин було виявлено для плодiв сорту Флорiна (табл. 2). Коефщь ент мiнливостi (V) майже 39 %.
Найб^ьш стшким до впливу погодних умов року, виявився сорт Айдаред, коефвдент варiацiï у якого найнижчий (16,9 %). Слщ зазначити, що при коефщь ентах варiацiï 12...18 % мшлившть варiацiйного ряду прийнято вважати середньою, в той час, як для галузей зберiгання i переробки плодовоï продукцiï особливо цiнними вважаються сорти з низькою мiнливiстю ана-лiзованого показника за роками (V<12 %).
Дисперсiйним аналiзом пiдтверджено, що на на-копичення фенольних речовин у яблуках майже од-наковий вплив мають погодш чинники (фактор А) i взаемодiя факторiв А i В (сорт). Частка впливу погодних чинниюв (А) становить 37,3 %, фактора сорту (В) - 22,7 %, а взаемодп факторiв А i В - 39,9 %.
Таблиця 1
Динамка фенольних речовин при достиганж плодiв яблуш (середнi 2011-2012 рр.)
Сорт Вмют фенол1в за етапами дослщження, мг/100 г
60 д1б до збирання 30 д!б до збирання 10 д1б до збирання Збирання
Айдаред 272,36±27,65 247,49±22,13 238,94±20,09 236,12±21,55
Голден Делшес 222,54±2,67 244,72±24,36 205,07±48,72 200,07±47,56
Ренет Симиренка 257,77±32,77 244,01±3,16 233,18±12,34 220,06±13,80
Флорша 282,22±6,48 251,38±2,32 228,43±17,43 224,97±17,98
Н1Р 05 17,7
Таблиця 2
Вмют фенольних речовин в плодах яблуж зжмальноТ стиглостi (2003-2012 рр.)
Встановленi коеф^енти кореля-цii свiдчать про те, що зростання тем-пературних показниюв супроводжуеться пiдвищенням вмiсту фенольних сполук в плодах яблуш зшмально! стиглосп, а при зростаннi показникiв зволоженост (суми опадiв, ГТК, ВВП), вмкт фенолiв зменшуеться.
Отже, температурний стрес викликае компенсаторне зростання вмiсту фенолiв у плодах внаслiдок формування адаптивно! ввдповда рослини.
За результатами множинного кореля-цiйного i регресшного аналiзiв отримано наступне рiвняння залежносп рiвня накопичення фенольних речовин в плодах яблуш ввд погодних чин-никiв (з ймовiрнiстю 95 %):
Сорт Середне значен-ня, мг/100г min max V, %
Айдаред 225,42±38,02 166,50 270,79 16,9
Голден Делшес 207,03±38,99 156,66 264,50 18,8
Ренет Симиренка 173,44±49,01 111,30 238,60 28,3
Флорша 163,75±63,44 63,09 241,28 38,74
Середне за сортами 192,41±52,96 63,09 270,79 27,5
Н1Р 05 2,04
Для встановлення погодних чинниюв, якi мають найбiльший вплив на BMicT фенольних речовин в плодах яблуш, був проведений кореляцшний аналiз. По-годнi чинники, з якими встановлений сильний кореляцшний зв'язок, наведеш в табл. 3.
Таблиця 3
Результати кореляцшного аналiзу впливу чиннимв довкiлля на вмкт фенольних речовин в плодах яблуш зжмальноТ стиглостi (2003-2012 рр.)
Позна-чення Погодний чинник Коефщент кореляци
Х1 Сума ефективних температур (СЕТ) вище 10 °С 0,89±0,16
Х2 Пдротерм1чний коефщент (ГТК) за вегетацшний перюд -0,77±0,23
Х3 Середньор1чна вщносна вологють повь тря (ВВП) -0,81±0,21
Х4 Сумарна галькють опад1в за вегетацш-ний перюд -0,72±0,24
Х5 Середня температура останнього мюяця формування плод1в 0,75±0,24
Х 6 Сума активних температур (САТ) останнього мюяця формування плод1в 0,77±0,23
Х7 Абсолютна максимальна температура останнього мюяця формування плод1в 0,75±0,24
Х8 Абсолютна мМмальна вщносна вологють пов1тря (ВВП) останнього мюяця формування плод1в - 0,67±0,27
У=1161,252+0,213Х1+474,973Х2-18,450Х3-1,057Х4-
-16,162Х5++0,662Х6-6,317Х7+1,034 Х8,
де У - вмiст фенольних речовин у плодах яблунi, мг/100г; Х1, Х2...Х8 - погоднi чинники, наведеш в табл. 3.
При цьому, коефвдент множинно! кореляци (R) дорiвнював 0,99, коефiцieнт детермiнацii (R2) - 0,99, скорегований коефiцieнт детермшацп - 0,91, критерiй F(8,1) - 12,277, рiвень значимостi - 0,217, при стандарт-нiй помилцi оцшки - 10,146.
Оцiнка наведеного вище рiвняння довела, що в щлому воно е статистично значущим, але окремi ко-ефiцieнти рiвняння е незначущими ^розр<^абл.). При проведеннi обгрунтованого вiдбору чинникiв для включення в рiвняння, нами були виявленi та виклю-ченi з рiвняння т чинники, якi у незначнiй мiрi впли-вають на результат, а також колшеарш. Пiдсумкове рiвняння прийняло вигляд:
У= 0,099Xi+0,241X6 - 136,236,
де У - вмкт фенольних речовин у плодах яблуш, мг/100г; Х1, Х6 - погоднi чинники, наведенi в табл. 3.
При цьому, коефвдент множинно! кореляци (R) дорiвнював 0,95, коефвдент детермiнацii (R2 ) - 0,90, скорегований коефвдент детермiнацii - 0,87, критерш F(2,7) - 32,329 рiвень значимостi - 0,00029, при стан-дартнiй помилцi оцiнки - 11,938.
Приватний коефвдент еластичностi чинника Х1 (середньорiчна СЕТ вище 10 °С) дорiвнюе 0,93, а Х6 (САТ останнього мiсяця формування плодiв) - 0,77, що свiдчить про найб^ьш вагомий вплив середньорiчноi суми ефективних температур вище 10 °С на процес накопичення фенольних речовин в плодах яблуш в умовах твденно-степово! тдзони Украши.
5. 2. Динамiка фенольних речовин при 36epiraHHi плодiв яблунi за обробки антиоксидантними компо-зицiями
В процеа зберiгання плодiв фенольнi сполуки також зазнають суттевих змш. Динамiка вмiсту, для вах сортiв i варiантiв обробки, мала схожий характер (рис. 1-4). Але шнували i деякi вiдмiнностi.
У першi 4-5 мiсяцiв зберiгання в яблуках вщбу-ваеться зростання рiвня фенольних сполук, що по-яснюеться процесами пiслязбирального дозрiвання
плодiв. Максимальна юлькють фенолiв була ввдзна-чена на 120 добу збертння в плодах контрольного варiанту для сорив Айдаред та Голден Делшес, а на 150 добу - сорив Ренет Симиренка та Флорша. Зазна-чеш перiоди спiвпадають з досягненням яблуками повно1 споживчо! стиглост та найвишо Р-вiтамiнноi цiнностi. Вочевидь, у цей перюд бiосинтез фенольних сполук превалюе над процесами iх окиснення в поль фенол - полiфенолоксидазнiй системi.
Рис. 1. Вплив АОК на вмют фенолiв i активнiсть полiфенолоксидази при зберiганнi яблук сорту Айдаред (середж 2008—2012 рр.): А — вмiст фенолiв, мг/100г; В — активнiсть полiфенолоксидази, мкмоль/хв
Рис. 2. Вплив АОК на вмют фенолiв i активнiсть полiфенолокисдази при зберiганнi яблук сорту Голден Делшес (середнi 2008—2012 рр.): А — вмют фенолiв, мг/100г; В — активжсть полiфенолоксидази, мкмоль/хв
Рис. 3. Вплив АОК на вмют фенолiв i активнiсть полiфенолоксидази при збер^анш яблук сорту Ренет Симиренка (середж 2008 — 2012 рр.): А — вмют фенолiв, мг/100г; В — активнiсть полiфенолоксидази, мкмоль/хв
зоо
250 200 150 100 50
Г**?» И '
■че..^
К-.-ч ¡Г..—1 -------"
12 10
30
60
-Ф контроль -ПФО контроль
90 120 150 180 Терыш зберпання. д1б
—• -ФАКМ -^К-ПФОАКМ
210 240
4- ф ДЕПАА •— ПФО ДЕПАА
Рис. 4. Вплив АОК на вмiст фенолiв i активнiсть полiфенолоксидази при зберiганнi яблук сорту Флорша (середж 2008 — 2012 рр) .): А — вмют фенолiв, мг/100г; В — активжсть полiфенолоксидази, мкмоль/хв
6 правомочним стверджувати про наявшсть дея-ко'1 сортовоi специфiки в нагромадженнi фенольних сполук. Так у плодiв сорту Ренет Симиренка вмют фенолiв збшьшуеться при дозрiваннi на 85 %, а сорту Флорiна на 65 % порiвняно з перюдом знiмальноi стиглостi. Для iнших сорив таке зб^ьшення складало 36-49 %. Тому плоди сорту Ренет Симиренка мають найб^ьшу Р - вггамшну цiннiсть пiсля зберiгання протягом 5 мюящв.
В подальшому починаються процеси перезрiвання плодiв, якi супроводжуються зниженням рiвня фенольних сполук. Це пояснюеться тим, що на даному етат в плодах бiльш штенсивно вiдбуваються процеси окиснення фенольних сполук.
Обробка антиоксидантними композищями знижуе швидкiсть окисно-вiдновних процесiв при збер^анш плодiв яблунi i, вщповщно, уповiльнюе витрати фенольних речовин (рис. 1-4). При збер^анш дослщ-них варiантiв плодiв яблунi уах сортiв, за винятком сорту Флорша, перюд повноi споживчоi стиглостi, ^ вiдповiдно, максимальний вмiст фенольних речовин спостер^ався на 30 дiб тзшше, нiж у плодiв контрольного варiантy У плодiв сорту Флорша перюд споживчоi стиглостi наступав одночасно i в дослiдних i в контрольному варiантах. Але в подальшому, окис-лення фенольних сполук у плодiв, оброблених АОК вiдбуваеться значно пов^ьшше, нiж у контрольних.
На кшець зберiгання вмiст фенолiв у плодах з обробкою композицiею АКМ перевищував контроль-ний варiант на 28-57 %, а композищею ДЕПАА - на 38-74 % залежно вщ помолопчного сорту.
Перетворення фенольних сполук ввдбуваеться пiд дiею ряду окислювальних ферментiв. Особливе мiсце в цьому ряду займае полiфенолоксидаза. За и участi здш-снюеться окиснювання i розпад фенольних речовин.
Динамжа полiфенолоксидази при зберiганнi яблук за обробки антиоксидантами наведена на рис. 1-4. Наведен даннi, дають змогу констатувати, що протягом п'яти роюв дослщження при закладаннi плодiв на збер^ання (знiмальна стиглiсть) максимальною активнiстю полiфенолоксидази характеризувалися яблука сорту Айдаред, а мжмальною - сорту Флорiна.
Протягом першого мiсяця зберiгання в плодах яблут сорту Флорiна вiдзначаеться невелике зростан-ня активностi дослiджуваного ферменту, надалi його активнiсть зменшувалась. У яблуках в«х iнших сортiв
актившсть полiфенолоксидази поступово знижува-лась до настання споживчоТ стиглостi плодiв. Початок процеав перезрiвання (120-180 доба) характеризував-ся зростанням активностi ПФО, що негативно позна-чалося на збереженост фенольних речовин.
Застосування антиоксидантних композицш спри-яе зниженню активностi ПФО порiвняно з контроль-ним варiантом. В кiнцi зберiгання активнiсть ПФО у варiантаx з обробкою АКМ та ДЕПАА була нижче за контрольний варiант в 1,5-2,5 рази залежно вщ помо-логiчного сорту.
Кореляцшним аналiзом встановлений сильний вщ'емний зв'язок мiж рiвнем активностi ПФО та вмятом фенольних сполук, з коефвдентом кореляци в межах вщ r=-0,68±0,03 до r=-0,99±0,01 залежно вщ сорту та варiанту обробки.
Результати дисперсшного аналiзу (рис. 5) сввдчать, що на остаточний вмкт фенольних речовин в кiнцi збе-рiгання яблук домiнуючий вплив мали погодш умо-ви формування плодiв (фактор А) з часткою впливу
40.5 %. Достатньо вагомий вплив мав i фактор оброб-ки антиоксидантними композищями (С), з часткою
32.6 %, тодi як фактор сорту (В) мав найменш вагомий вплив - всього 9,7 %.
Рис. 5. Частка впливу факторiв на збережешсть фенольних речовин при 36epiraHHi яблук: А — погодш умови формування плодiв; В — сорту; С — обробка антиоксидантними композищями; АВ, АС, ВС, АВС — взаeмодiя факторiв, залишкове — iншi фактори
Кореляцiйним аналiзом були встановленi основнi погоднi чинники, яю мають найбiльш вагомий вплив на збережешсть фенольних речовин в плодах яблуш при збертнш без використання АОК. До цих чин-ниюв вiдносяться: середньорiчна сума ефективних температур вище 10 °С (Xi) з коефiцiентом кореляцiï r=0,92±0,23, а також наступш температурнi показни-ки останнього мшяця формування плодiв: абсолютш максимальнi температури (X2) з коефвдентом коре-ляцiï r=0,88±0,27, середнi м^мальш температури (Х3) при r=0,93±0,21 i середш температури (Х4) з r=0,92±0,23.
Отже, отримаш коефiцiенти кореляцiï свiдчать про те, що зростання температурних показниюв супро-воджуеться не тiльки тдвищенням вмiсту фенольних сполук в плодах яблуш зшмальноТ стиглостi, а i сприяе ïx кращiй збереженостi.
Для прогнозування остаточного вмшту фенольних речовин в плодах яблуш тсля тривалого зберiган-ня була розроблена наступна математична модель (з ймовiрнiстю 95 %):
У=17,94 Х2 - 0,25 Xi + 253,12 Х3 - 11,13 Х4 - 3191,33,
де У - вмшт фенольних речовин в яблуках тсля зберь гання, Xi, Х2, Х3, Х4 - погоднi чинники зазначеш вище.
При цьому, коефвдент множинноТ кореляцiï (R) дорiвнював 1, коефвдент детермiнацiï (R2) - 1, скорегований коефвдент детермiнацiï - 1, критерш F(2,4) - 22,1 29 рiвень значимостi - 0,0024, при стандартнш помилцi оцiнки - 0,1.
Приватний коефвдент еластичностi чинника Xj (середньорiчна СЕТ вище 10°С) дорiвнюе - 3,29, чинника Х2 (абсолютнi максимальнi температури останнього мшяця формування плодiв) 4,16, чинника Х3 (середнi мiнiмальнi температури останнього мшя-ця формування плодiв) 23,42, i чинника Х4 (середнi температури останнього мшяця формування пло-дiв) - 1,47, що свщчить про вагомий вплив у«х факторних показникiв, але найб^ьший мають серед-нi м^мальш температури останнього мiсяця формування плодiв.
Дещо iншi данi були отримаш при дослщженш впливу погодних чинниюв на вмiст фенольних речовин яблук тсля збертння з обробкою АОК.
Кореляцшним аналiзом встановлено, що вагомий вплив на вмкт фенолiв пiсля зберiгання плодiв яблу-нi, як за обробки АКМ, так i ДЕПАА мае пльки один погодний чинник - середш мжмальш температури останнього мкяця формування плодiв. При цьому коефiцiент кореляци з обробкою АКМ дорiвнював r=0,95±0,17, а з обробкою ДЕПАА r=0,66±0,43.
Отже, можна зробити висновок, що екзогенна обробка антиоксидантними композищями швелюе вплив ба-гатьох погодних чинниюв перiоду формування плодiв на збережешсть фенольних речовин. Це дало змогу от-римати бшьш проси моделi для прогнозування вмiсту фенолiв на кiнцевому етапi зберiгання яблук.
Так, для яблук, що збер^алися з обробкою АКМ рiвняння мало вигляд:
У= 136,47 Xi - 1635,59,
де У - вмшт фенольних речовин в яблуках тсля зберь гання, Xj - середш мтмальш температури останнього мкяця формування плодiв.
При цьому, коефвдент множинноТ кореляцiï (R) дорiвнював 0,95, коефвдент детермiнацiï (R2 ) - 0,91, скорегований коефвдент детермiнацiï - 0,88, критерш F(1,3) - 30,63 рiвень значимостi - 0,0025, при стандартнш помилщ оцiнки - 13,74. Приватний коефвдент еластичностi 8,57 сввдчить про вагомий вплив даного чинника на збережешсть феш^в.
Для яблук, що збертлися з обробкою ДЕПАА рiвняння мало вигляд:
У= 125,51 Xi - 1465,85,
де У - вмшт фенольних речовин в яблуках тсля зберь гання, Xj - середш мтмальш температури останнього мкяця формування плодiв.
При цьому, коефвдент множинно! кореляцп (R) дорiвнював 0,92, коефiцieнт детермiнацii (R2 ) - 0,85, скорегований коефвдент детермiнацii - 0,73, критерiй F(1,3) - 27,456 рiвень значимостi - 0,0025, при стан-дартнiй помилщ оцiнки - 19,74. Приватний коефвдент еластичностi 7,3 пiдтверджуe вагомий вплив даного чинника на збережешсть фет^в.
6. Висновки
На процес накопичення фенольних речовин в плодах яблут в умовах швденно-степово! шдзо-ни Украши найбiльш вагомий вплив мала серед-ньорiчна сума ефективних температур вище 10 °С.
Застосування антиоксидантних композицш АКМ та ДЕПАА сприяе збереженню фенольних речовин впродовж тривалого збертння. На кiнець
зберiгання вмшт фенолiв у плодах з обробкою анти-оксидантною композицieю АКМ перевищував кон-трольний варiант на 28-57 %, а композицieю ДЕПАА - на 38-74 % залежно вщ помолопчного сорту.
Результати дисперсшного аналiзу свiдчать, що на остаточний вмшт фенольних речовин пiсля зберПання яблук домiнуючий вплив мали погодт умови формування плодiв з часткою впливу 40,5 %.
Екзогенна обробка антиоксидантними компози-цiями швелюе вплив багатьох погодних чинникiв перюду формування плодiв на збереженiсть фенольних речовин i спрощуе прогнозування.
За результатами множинного кореляцшного i регресiйного аналiзiв розробленi математичш моделi прогнозування вмiсту фенольних речовин в плодах яблуш зшмально! стиглоси, а також пiсля процесу зберПання залежно вiд погодних чинникiв.
Лиература
1. Юрченко, В. Г. Питания збертання плодiв та шляхи вирiшення [Текст] / В. Г. Юрченко, Л. М. Левчук // Садiвництво. -2007. - Вип. 60. - С. 92-100.
2. Pat. US 5389389 A United States. Int. CI.6 А 23 B 7/02. Composition and methods for inhibiting browning of processed produce [Electronic resource] / Beck Roderick; Basic American Foods. - № 733951; filed: Mar. 14, 1991; date: Feb. 14, 1995. - Available at: \www/URL: https://search.rpxcorp.com/pat/US5389389A1.
3. Pat. 2790193 France Int. CI 7 А 23 В 4/20. Procede de traitement de fruits et legumes utilisant Passociation dvun terpene et dvun antioxidant [Electronic resource] / Xeda Internat Sa, Bompeix Gilbert, Sardo Alberto (Cabinet lavoix). - № 9902465; filed: Feb 26, 1999; date: Seb. 01, 2000. - Available at: \www/URL: http://www.lens.org/lens/patent/FR_2790193_B1.
4. Pat. US 5858436 A United States. Int. CI.6 А 23 B 7/14. Process for the treatment of fruits and vegetables [Electronic resource] / Gilbert Bompeix, Alberto Sardo; Xeda International, France. - № 816053; filed: Mar. 11, 1997; date: Jan. 12, 1999. - Available at: \www/ URL: https://search.rpxcorp.com/pat/US5858436A1.
5. Причко, Т. Г. Характеристика стресс-факторов и их влияние на товарное качество плодов [Электронный ресурс] / Т. Г. Причко // Плодоводство и виноградарство Юга России. Тематический сетевой электронный научный журнал СКЗ-НИИС и В. - 2011. - №12(6). - 12 С.- Режим доступа: \www/URL: http://journal.kubansad.ru/pdf/11/06/06.pdf.
6. Концепщя державно! науково-техшчно! програми «Бюфортифжащя та функщональш продукти на оновi рослинно! сирови-ни на 2012 - 2016 роки» [Текст]. - К., 2011. - 10 c.
7. Chu, Y.-F. Antioxidant and Antiproliferative Activities of Common Vegetables [Text] / Y.-F. Chu, J. Sun, X. Wu, R. H. Liu // Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 2002. - Vol. 50, № 23. - P. 6910-6916. doi:10.1021/jf020665f.
8. Tomas-Barberan, F. A. Antioxidant phenolic metabolites from fruit and vegetables and changes during postharvest storage and processing [Text] / F. A. Tom as-Barberan, F. Ferreres, M. I. Gil // Studies in Natural Products Chemistry. - 2000. - P. 739-795. doi:10.1016/s1572-5995(00)80141-6.
9. Böhm, H. Falvonole, Flavone und Anthocyane als natürliche Antioxidantien der Nahrung und ihre mögliche Rolle bei der Prävention chronischer Erkrankungen [Text] / H. Böhm, H. Boeing, J. Hempel, B. Raab, A. Kroke // Zeitschrift für Ernährungswissenschaft. - 1998. - Vol. 37, № 2. - P. 147-163. doi:10.1007/pl00007376.
10. Herrmann, K. Gesundheitliche Bedeutung von antioxidativen Flavonoiden und Hydroxyzimtsäuren im Obst und in Fruchtsätten [Text] / K. Herrmann // Flüssiges Obst. - 1999. - № 10. - P. 566-570.
11. Meyer, A. S. Antioxidant interactions of catechin, cyanidin, caffeic acid, quercetin, and ellagic acid on human LDL oxidation [Text] / A. S. Meyer, M. Heinonen, E. N. Frankel // Food Chemistry. - 1998. - Vol. 61, № 1-2. - P. 71-75. doi:10.1016/s0308-8146(97)00100-3.
12. Bononi, M. Stabilization of cranberry anthocyanins in nutraceutical capsules [Text] / M. Bononi, F. Tateo // Int J Food Sci Nutr. -2007. - Vol. 58, № 2. - P. 142-149. doi:10.1080/09637480601154061.
13. Починок, Х. Н. Методы биохомического анализа растений [Текст] / Х. Н. Починок. - К.: Наукова думка, 1976. - 334 с.
