CC BY
9ВПЛИВ ДИКЛОФЕНАКУ НАТР1Ю НА КЛ1ТИНИ ГРАНУЛОЦИТАРНОГО РЯДУ К1СТКОВОГО МОЗКУ ЛАБОРАТОРНИХ МИШЕЙ
1ванов О.С.
Харювсъка медична академiя пклядипломно'1 oceimu,
XapKie, Украта, acnipaHm Василенко О.В.
ЦМЛiM. Титова, Лисичансък, Лугансъка обл., Украна,
лкар ортопед-травматолог
EFFECT OF DICLOFENAC SODIUM ON GRANULOCYTIC CELLS OF THE BONE MARROW OF
LABORATORY MICE
Ivanov O.
Kharkiv medical academy of postgraduate education, Kharkiv, Ukraine, graduate student Vasylenko O.
СТН named Titov, Lysychansk, Luhansk region, Ukraine,
orthopedist-traumatologist
АНОТАЦ1Я
Сталють внутршнього середовища забезпечуеться багатьма органами i системами, першить серед яких по праву належить шстковому мозку. На нього постшно впливають негативш фактори зовнiшнього i внутршнього середовища, значне мiсце серед яких належить лжарським препаратам. Найбiльш часто вжи-ваеться група препаратiв нестеровдш протизапальнi засоби, першiсть серед яких належить дшчо1 речовини багатьох лжарських засобiв диклофенак натрш. Дослвдженпя були проведет на 44 особинах бiлих лабо-раторних мишей, вiком 6 мгсящв i масою 60 грам. Тварини були роздiленi на три групи, перша отримувала дшчу речовину в кiлькостi 0,08 мг в чотириглавий м'яз стегна, друга 0,18 мг, третя фiзiологiчний розчин. Введения проводилося два рази на день, протягом 96 годин, пiсля чого за умови суворого дотримання вах морально-етичних норм тварини були забип пiд загальною анестезieю, проведено! розчином Тюпенталу натрiю. Вилучено стегновi шстки, якi були обережно зруйнованi, вилучений кiстковий мозок, який був вивчений пстолопчно i шдраховано загальну кшьшсть клiтин, проведена методика iммуномагнiтноl сепа-рацп, пiсля чого видiленi чисп групи клiтин гранулоцитарного ряду i пвдрахована 1х к1льк1сть. За результата дослщженпя стало ведомо, що у тварин першо! групи знизилась загальна к1льк1сть клiтин на 63,7%, тодi як у другiй на 90,09%. Кшьшсть недиференцшованих бластiв зросла в другш групi на 145,5% за раху-нок стимуляцп Диклофенаком натрш iнтерлейкiну-6, у другiй показник знизився на 63,6% за рахунок бло-кування цього фактора. Шсля проведення iммуномагнiтнl сепарацп встановили збшьшення в другiй групi показника мieлобластiв на 70% i зниження цього показника на 60% у другш груш за рахунок стимуляцп в першому випадку гранулоцитарно-макрофагального колонieстимулюючого фактора i блокування його в другому випадку. Показник мiелокариоцитiв в першш групi знизився на 30%, тодi як у другiй на 64,5%, за рахунок блокування iнтерлейкiну-3 i колонieстимулюючогофактора Диклофенаком натрш. Показник мь тозу мieлоlдних клiтин в першш груш знизився на 42,9%, у другш на 47,7%. 1ндекс дозрiвания нейтрофшв в першiй групi знизився на 27,7%, в основному за рахунок зрших форм, тодi як у другш груш на 71,5%. Зазначеш змши можуть сввдчити про розвиток токсичного ефекту, який спричинений Диклофенаком на-тр1ю в якосп дiючоl речовини на клiтини шсткового мозку при пiдвищеннi дози.
ABSTRACT
The constancy of the internal environment is ensured by many organs and systems, the superiority of which rightfully belongs to the bone marrow. It is constantly influenced by negative factors of the external and internal environment, a significant place among which belongs to drugs. The most commonly used group of drugs is nonsteroidal anti-inflammatory drugs, among which the active substance of many drugs Diclofenac sodium is the first. Studies were conducted on 44 individuals of white laboratory mice, 6 months old and weighing 60 grams. The animals were divided into three groups, the first received the active substance in the amount of 0.08 mg in the quadriceps muscle of the thigh, the second 0.18 mg, the third physiological saline. The introduction was carried out twice a day, for 96 hours, after which, with strict observance of all moral and ethical standards, the animals were slaughtered under general anesthesia with a solution of sodium thiopental. The femurs that were neatly destroyed were removed, the bone marrow was extracted, which was studied histologically and the total number of cells was calculated and the immunomagnetic separation technique was performed, after which pure groups of granulocyte cells were selected and their number was calculated. The results of the study showed that in animals of the first group there was a decrease in the total cell count by 63.7%, while in the second by 90.09%. The number of undifferentiated blasts increased in the second group by 145.5% due to Diclofenac sodium stimulation of inter-leukin-6, in the second group it decreased by 63.6% due to blocking of this factor. After immunomagnetic separation, an increase of 70% in the myeloblasts index was established in the second group and a 60% decrease in the second group due to stimulation of the granulocyte-macrophage colony-stimulating factor in the first case and its
blocking in the second case. Myelocaryocyte count in the first group decreased by 30%, while in the second by 64.5%, due to blocking of interleukin-3 and colony-stimulating factor Diclofenac sodium. The mitosis rate of myeloid cells in the first group decreased by 42.9%, in the second by 47.7%. The neutrophil maturation index in the first group decreased by 27.7%, mainly due to mature forms, while in the second group by 71.5%. These changes may indicate the development of the toxic effect that Diclofenac sodium has on bone marrow cells with increasing doses.
Ключовi слова: Диклофенак натрш, шстковий мозок, токсична дiя, гранулоцити.
Keywords: Diclofenac sodium, bone marrow, toxic effect, granulocytes.
За постшшсть внутршнього середовища в ор-ганiзмi вщповвдае чимала шльшсть оргашв та систем, але одшею з основних лишаеться шстковий мозок [1,2]. Свш початок гемопоез в шстковому мо-зку бере ще на етат розвитку плода, а попм цей процес продовжуеться в шсля народження та три-вае протягом всього перюду життя людини [3]. В процеа життя кiстковий мозок зазнае дуже бага-того впливу екзогенних та ендогенних факторiв, якi вщбиваються тiею чи iншою мiрою на процеа кро-вотворення та архггектошки кiсткового мозку [4].
Останнiм часом набирае попиту використання препаратiв з групи не стерощних протизапальних засобiв (НПЗЗ), тому перед фармацевтичною про-мисловiстю повстае питания пошуку найб№ш без-печного препарату з мшмальним впливом на кро-вотворну систему [5]. Адже використання препаралв даш1 групи може тривати досить довго, а подекуди протягом рошв в залежносл вiд тяжкостi та виду захворювання [6]. Саме тому проводиться постшний пошук засобiв з мшмальним впливом на систему кровотворення [7].
Класичною дiючою речовиною, яка не втра-тила свое1 актуальносл i понинi лишаеться Диклофенак натрш [8,9]. Встановлена здатнiсть дшчо1 речовини впливати на роботу iмунiтету, за рахунок запуску перiоду рефрактерносл протягом 2-3 днiв пiсля початку прийому [10]. Доведена висока анал-гетична активнiсть Диклофенаку натрiю, як дшчо1 речовини багатьох медикаментозних препаралв [11].
Дiюча речовина Диклофенак натрiю взноситься до неселективних iнгiбiторiв циклооксиге-нази (ЦОГ). Однак остаинiм часом встановлено, що Диклофенак натрiю, як дшча речовина виявляе зде-бшьшого селективнiсть до ЦОГ-2 [12]. За рахунок пригшчення активностi ЦОГ-2 Диклофенак натрш здатен призводити до тдвищення в тромбоцитах рiвия ЦОГ-1 та в подальшому призводити до ри-зику утворення тромбiв та подальших ускладнень з боку серцево-судинно1 системи [13]. За рахунок впливу на шстковий мозок НПЗЗ пригшчуеться не тшьки запальний процес в оргашзм^ але призводити до появи в системi кровообiгу клiтин зi змше-ною структурою. Результатом чого виникають та посилюються розлади нейрогуморально1 системи та пiдвищуеться бiологiчна актившсть, яка прояв-ляеться в пащенлв, якi страждають iмунодефiци-том [14].
Метою роботи стало вивчення в умовах експе-рименту дп дшчо1 речовини «Диклофенаку натрш» на клгтини гранулоцитарного ряду кiсткового мозку лабораторних мишей за умови використання продовж 96 годин.
Матерiали та методи. Експериментальна час-тина роботи була проведена на 6a3i ТОВ «Л^ва-льно-дiагностичний центр «АскХелс», лiцензiя МОЗ Украни № 376, ввд 21.04.2016р., м. Харкiв з суворим дотриманням Bcix правил гуманного ввд-ношення до експериментальних тварин та асептики згвдно «Свропейсько! конвенцп про захист хребет-них тварин, що використовуються для дослвдних та шших наукових цiлей» (Страсбург, 1986), «Загаль-них етичних принципiв експерименлв на твари-нах» (Кшв, 2001) та Закону Украши №3447-IV «Про захист тварин ввд жорсткого поводження» -вiд 21.02.2006 [15].
Експеримент був проведений на 44 особинах бмх лабораторних щурiв. Загальною вагою 60 гра-мiв, вiком 6 мюящв. Всiх тварин роздiлили на три групи: перша складала 16 особин. Яш отримували Диклофенак натрiю в якосл дiючоi речовини внут-ршньом'язово в кiлькостi 0,08 мг, друга склала 16 особин яким дшча речовина вводилась в шлькосл 0,18 мг, третя складала 12 особин, яка отримувала фiзiологiчний розчин натрiю хлориду. Введения да-ючоi речовини проводилось два рази на день впро-довж 96 годин тсля чого тварини були забил пiд загальною анестезieю, яка була виконана розчином Топенталу натрш. Вилучено стегновi кiстки, якi в подальшому були обережно зруйнованi та отри-мано кiстковий мозок, який вивчено гiстологiчно [16]. Пiдраховаио загальну кiлькiсть клiтин, за до-помогою методики iммуномагнiтноi' сепарацй' отримано числ ряди клiтин, кiлькiсть яких була т-драхована.
Для перевiрки одномiрностi розподшу даних було використано дiаграми розмаху по типу «ящика з вусами» [17]. Статистична обробка отри-маних в ходi експерименту результатiв, побудова графiчних зображень та дiаграм проводилась з ви-користанням програми Statistica10.
Результата досл1дження та ix обговорення.
Результата проведеного дослiджения показали чггку закономiрнiсть мiж використанням дiючоi речовини «Диклофенак натрш» та пригшченням за-гальноi кiлькостi клiтин шсткового мозку в порiв-ияннi з контрольною групою пiсля 96 годин використання. Подiбне явище можна спостерiгати при використаинi препарату Метотрексат. Який широко застосовуеться в пащенлв з онкологiчними за-хворюваннями та вiдноситься до хiмiотерапевтич-них препаралв [18]. Мiнiмальнi змiни спостерта-лись у тварин першоi групи тд дiею дiючоi речовини «Диклофенак натрш» на оргашзм (табл. 1).
Таблиця1
Порiвняльнi показники загально! кiлькостi клiтин та недиференцшованих бластiв к1сткового мозку лабо-
Показник I група (n=16) III група (n=12)
Х 5х Ах Х 5х Ах
Загальна кшьшсть клгган (кл/мл)х106 0,4 0,1 0,05 1,1 0,1 0,05
Недиференцшоваш бласти (%) 5,4 0,2 0,09 2,2 0,1 0,07
Примтка: min - мтшальне значення показника у eu6ipщ, max - максимальне значення показника у вибiрцi; Х - середне значення показника, 5х - стандартне вiдхилення, Ах - середня квадратична похибка прирiвнi значимостi 0,05.
Встановлено, що показник загально! шлькосп клгган знизився на 63,7% (p<0,05) в першш rpyni в порiвняннi з контрольною. Причиною збшьшення кiлькостi недиференцшованих бласпв може бути в стимуляци iнтерлейкiну-6 (1Л-6), який е фактором диференцшвання дано! групи клiтин. За рахунок цього вiдбулось зростання показника недиференць йованих бластiв на 145,5% (p<0,05).
Таблиця 2
Порiвняльнi показники загально! шлькосп клiтин та недиференцшованих бласпв шсткового мозку лабо-
Щдвищення дози дшчо! речовини Диклофе-наку натрiю призвело до поглиблення змш зi сто-рони загально! шлькосп клгган та показника недиференцшованих бластiв. Дшча речовина Диклофе-нак натрш призвела до пригнiчення 1Л-6, в результатi чого знизилась кшьшсть клiтин в порГв-няннi з контрольною групою (табл. 2).
Показник II група (n=16) III група (n=12)
Х ^х Ах Х 5х Ах
Загальна кшьшсть клгган (кл/мл)х105 0,1 0,1 0,07 1,1 0,1 0,05
Недиференцшоваш бласти (%) 0,8 0,1 0,04 2,2 0,1 0,07
Примтка: min - мiнiмальне значення показника у вибiрцi, max - максимальне значення показника у вибiрцi; Х - середне значення показника, 5х - стандартне вiдхилення, Дх - середня квадратична похибка при рiвнi значимостi 0,05.
Встановлено, що в II груш загальна шльшсть клгган знизилась на 90,5% (p<0,05) в порiвняннi з контрольною групою. Показник недиференцшованих бласпв знизився на 63,6% (p<0,05). Що свщ-чить про токсичшсть використовувано! дози Диклофенаку натрш.
ПГсля проведения iмуномагнiтно! сепарацй' встановлено чистi групи клгган та подальший !х ш-драхунок показав збiльшення молодих груп клгган та зниження бшьш зрГлих форм. За рахунок поси-лення Гмунно! системи шд дiею Диклофенаку на-
трш реалiзуеться протизапальна дгя дгючо! речовини. Зменшення шлькосп зрших форм клгган гра-нулоцитарного ряду вщбуваеться за рахунок приг-шчення колонiестимулюючого фактора та 1Л-3 зме-ншуеться кшьшсть бГльш зрГлих форм клгган.
Спостерталось зниження мггозу мiело!дниx клгган, як1 е безпосереднiми попередниками моно-цитш та нейтрофiлiв. На фош використання дшчо! речовини знизився показник шдексу дозрiваиня нейтрофiлiв за рахунок блокування специфiчниx факторiв диференцшвання клгшн, за рахунок зрь лих форм (табл. 3).
Таблиця 3
ПорГвняльш показники загально! шлькосп клгган гранулоцитарного ряду клгган шсткового мозку лабо-
Встановлено, що в II груш загальна шльшсть клгган знизилась на 90,5% (p<0,05) в порГвнянш з контрольною групою. Показник недиференцшованих бласпв знизився на 63,6% (p<0,05). Що свщ-чить про токсичшсть використовувано! дози Диклофенаку натрш.
ЩПлсля проведення Гмуномагнггао! сепарацй' встановлено чист групи клгган та подальший !x ш-драхунок показав збшьшення молодих груп клгган та зниження бшьш зрГлих форм. За рахунок поси-лення Гмунно! системи шд дГею Диклофенаку на-
тргю реалгзуеться протизапальна дгя дгючо! речовини. Зменшення шлькосп зрших форм клгган гранулоцитарного ряду вщбуваеться за рахунок приг-шчення колошестимулюючого фактора та Ш-3 зме-ншуеться кшьшсть бГльш зрГлих форм клгган.
СпостерГгалось зниження мггозу мГело!дних клгган, як1 е безпосередшми попередниками моно-цитш та нейтрофшв. На фош використання дшчо! речовини знизився показник шдексу дозрГвання нейтрофшв за рахунок блокування специфГчних факторГв диференцшвання клгган, за рахунок зрь лих форм (табл. 3).
Таблиця 3
ПорГвняльш показники загально! шлькосп клгган гранулоцитарного ряду клгган шсткового мозку лабо-
Показник I група (n=16) III г рупа (n=12)
Х ^х Ах Х 5х Ах
МГелобласти (%) 3,4 0,1 0,06 2 0,1 0,07
МГелокарюцити (%) 16 0,4 0,2 20,5 0,6 0,4
Мггоз мГело!дних клгган (%) 0,12 0 0,01 0,21 0 0,01
Гндекс дозрГвання нейтрофшв (%) 0,81 0 0,01 1,12 0 0,02
Примтка: min - мiнiмальне значення показника у вибiрцi, max - максимальне значення показника у вибiрцi; Х - середне значення показника, 5х - стандартне вiдхилення, Дх - середня квадратична похибка при рiвнi значимостi 0,05.
СпостерГгалось збшшення шльшсного показника мГелобласпв на 70% (p<0,05). СпостерГгалось зниження бшьш зрших форм клгган, зокрема мГело-карюципв на 30% (p<0,05) та показника мггозу мь ело!дних клгган 42,9% (p<0,05), що в подальшому призвело до зниження шльшсних показнишв нейтрофшв. Показник шдексу дозрГвання нейтрофшв
на 27,7% (p<0,05), за рахунок зрших форм та свщ-чить про розвиток штоксикаци.
При аналГзГ клгган II групи встановлено зменшення вах показнишв дослщжуваних клгган шд дГею Диклофенаку натрш в якосп дшчо! речовини. Вгдбулось блокування гранулоцитарно-макрофага-
Примтка: min - мтшальне значения показника у вибiрцi, max - максимальне значення показника у вибiрцi; Х - середне значення показника, Sx - стандартне вiдхилення, Ах - середня квадратична похибка прирiвнi значимостi 0,05.
льного колошестимулюючого фактора, який приз-водить до утворення мieлобласта з його поперед-ника мieломонобласта, а також 1Л-3 та колошестимулюючого фактора (табл. 4).
Таблиця 4
Порiвняльнi показники загально! кiлькостi клiтин гранулоцитарного ряду клiтин к1сткового мозку лабо-_раторних мишей II та III груп пiд дiею Диклофенаку натрiю впродовж 96 годин._
Показник II група (n=16) III г рупа (n=12)
Х 5х Ах Х 5х Ах
Мiелобласти (%) 0,8 0,1 0,04 2 0,1 0,07
Мiелокарiоцити (%) 7,1 0,6 0,3 20,5 0,6 0,4
Мггоз мiело^дних клггин (%) 0,11 0 0,01 0,21 0 0,01
Гндекс дозрiвання нейтрофiлiв (%) 0,32 0 0,01 1,12 0 0,02
Встановлено, що дiя Диклофенаку натрш спричинила негативний вплив на дослщжуваш групи клiтин, що свiдчить про штоксикащю лжар-ськими препаратами. Зниження показника мiелоб-ластiв на 60% (р<0,05),показник кiлькостi мiелока-рiоцитiв знизився на 65,4% (p<0,05). Кiлькiсний по-
(p<0,05), в результатi чого знизився показник iнде-ксу дозрiвання нейтрофшв на 71,5% (p<0,05).
Бiльш наглядно тенденцп вказаних змiн в I, II та III групах тварин представлеш на графiчних зо-браженнях (графк 1,2).
Графж 1. Показники загально'1 ^b^omi клтин юсткового мозку та недиференцтованих бластiв юст-кового мозку мишей пся 96 годин використання Диклофенаку наmрiю протягом 96 годин.
25
20
15
10
20,5 20,5
16
7,1 4,5
3,4 2 0,8 — 0,120,110,21 Но,321,12 1 1 ^-1
I трупа
II трупа
III трупа
Мieлобласти Мieлокарюцити М^оз 1^елоТдних Iндекс дозрiвання
клiтин нейтрофiлiв
Графж 2. Показники клтин гранулоцитарного ряду юсткового мозку мишей тсля 96 годин викорис-
тання Диклофенаку натрт протягом 96 годин.
З використанням дiаграм розмаху можна роз- здшснюе дшча речовина «Диклофенак натрш» ввд
мiсити на осi абсцис три значения дози, що розмi- величини використано! дози в дiапазонi 0 (III щена на рiвному вщдаленш, завдяки чому можна група), 50 (I група), 100 (II група) % (дiаграми 1-8).
отримати уявлення про тренди змш ефекту, який Позначення:
Доза. Ш.
Дiаграма 1. Загальна кшьюсть ^тин (СОХ 5).
1 со
Доза. Ш.
Дiаграма 2. Недиференцiйованi бласти (Му3).
5
0
Дiаграма 5. Мтоз Mienoïdnux клтин (Му5)
В бшьшосп представлених дiаграм вщсутне переакання прямо! в вертикальнш площинi, яка проведена через «ящики». Це свщчить про залеж-шсть показник1в дослвджуваних клiтин в залежно-сп вiд використовувано! дози дшчо! речовини. За типом трендiв можливо видiлити калька варiантiв дiаграм в результат збiльшення дози. Нелiнiйна змшна досягае свого максимуму в I груш тварин ^аграма 2,3). Майже лiнiйне зменшення зi зрос-танням дози дiючоï речовини «Диклофенаку натрш» в I та II груш тварин ^аграма 5).
Висновки
За результатами проведеного дослвдження встановлено, що в I груш спостерталось зниження загальноï кiлькостi клiтин на 63,7%, тодi як в II груш на 90,9%. За рахунок стимуляци Ш-6 в II груш збшьшився показник недиференцшованих бласпв на 145,5%, в другш групi за рахунок блокування да-ного фактора кшьшсть клгган зменшилась на 63,6%. Шсля проведення iмуномагнiтноï сепарацiï встановлено збшьшення молодих груп клгган в I груш за рахунок зменшення концентраций Ш-3 та колошестимулюючого фактора та пригшчення вах дослiджуваних показнишв в II груш, за рахунок зменшення концентраци гранулоцитарно-макрофа-ального колошестимулюючого фактора, за рахунок якого утворюеться мiелобласти з мiеломонобластiв. Показник мiелобластiв збiльшився I групi на 70%,
2~
4 -'-'-'-
С =0 100
Доза. DL
Д\аграма 4. КИелокарюцити (Myl)
1 4 -,-,-,-
1 3
С 3 CS С 4
С 2 -'-'-'-
С 50 100
Доза. DL
Дiаграма 6.1ндекс do3pieanuR нейтрофшв (Му9)
тодi як в II груш знизився на 60%. Знизився показник мiелокарiоцитiв в обох групах, в I на 30%, в II на 65,4%. Показник мгтозу мiелоïдних клгган знизився на 42,9% в першш груш, тодi як в II на 47,7%, за рахунок чого вщбулось зменшення iндексу до-зрiвання нейтрофшв в I груп на 27,7%, в II груш на 71,5%. Вказаш змши свщчать про токсичшсть Диклофенаку натрш в якосп дшчо1' речовини з пвдви-щенням дози.
Лггература
1. Данилова И.Г., Юшшков Б.Г., Улитко М.В. и др. Влияние системы фагоцитирующихмоно-нуклеаров на эритропоэз в эритробластических островках костного мозга. Мед. иммунология. 2006. Т. 8, № 2/3. С. 135.
2. Леонтюк А. С., Слука Б.А. Основы возрастной гистологии. Минск: Вышейшая школа, -2000, 418 с.
3. Романюк А.М., Линдша Ю.М., Скора В.В., Гусак £.В., Сумцова Н.Г. визначення важких мета-лiв у шстковому мозку щурiв в умовах модельова-ного мiкроелементозу. Вюник проблем бiологiï i медицини. 2018. Вип. 1., том 1(142). С. 171-177. DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-171-177.
4. Romaniuk A., Lyndina Yu., Sikora V., Lyndin M., Karpenko L., Gladchenko O., et al. Structural features of bone marrow. Interv Med Appl Sci.
2016. Vol. 8 (3). P. 121-126. DOI: https://doi.Org/10.1556/1646.8.2016.3.3
5. Дериведмщь Л.В., Верепжнова В.П. Комбь новаш хондропротектори при ткувант остеоарт-ригу. Бiль, суглоби, хребет. 2018. Том 8, №1. С.31-36.
http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/17361
6. Грищенко В.А. Гематолопчний профшь у щурiв при експериментальному диклофенак^нду-кованому гепатитi. UkrainianJournalofEcology.
2017. 7(3). С.78-83. doi: 10.15421/2017_52
7. Иванова Е.А., Воронина Т.А. Влияние Дик-лофенака натрия на уровень гистамина и серото-нина при остром экссудативном воспалении. Фар-макокинетика и фармакодинамика. 2018. №»2. С. 1215. DOI: 10. 24411/2587-7836-2018-10009.
8. Селюк М.Н., Козачок Н.Н., Селюк О.В. Новые грани классического нестероидного противовоспалительного средства диклофенак. Ми-стецтво лшування. Журнал сучасного лшаря. 2013. МЛ№8 (104). С. 35-40.
9. Каратеев А.Е., Е.Л. Насонов, Яхно Н.Н. и др. Рациональное применение нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП) в клинической практике. Современная ревматология. 2015. №1.15. С. 7-23.
10. Каратеев А.Е. НПВП-Гастропатия: Динамика за 12 лет. Научно-практическая ревматология. 2011. №3. С. 20-24.
11. Shalauddin M., Akhter S., Basirun W.J., Bagheri S., Anuar N.S., Johan, M.R. Hybrid nanocellu-lose/f-MWCNTs nanocomposite for the electrochemical sensing of diclofenac sodium in pharmaceutical drugs and biological fluids. Electrochimica acta. 2019.
Vol. 304, P. 323-333.
https://doi.org/10.1016/j.electacta.2019.03.003.
12. Mousa T.H., Rashid A.M., Mahdi M.F. Design, Molecular docking, and Synthesis of New Derivatives of Diclofenac with expected anti-inflammatory and selectivity to COX-2 enzyme. Journal of Pharmaceutical Sciences and Research. 2019. Vol. 11(2). P. 531-539.
13. Яковлева О.А., Жамба А.О., Дорошкевич И.А., Витрук Т.К. Кардиотоксичность Коксибов: механизмы развития и их профилактика. PaineMedicineJournal. 2018. Том3, №3. С. 27-32. DOI: https://doi.org/10.31636/pmjua.v3i3.3
14. 1ванов О.С., Кондратов С.О., Скляр С.1., Срофеева В.В., Одшов Р.1. Вплив DL100 та DL50 Ди-клофенаку натрш на механiзми диференцiювання клiтин гранулоцитарного ряду клiтин кiсткового мозку щурiв. Хiрургiя Донбасу. 2019. Т. 8, №4. С. 24-34.
15. Гельсинська Декларащя Всесвггаьо! меди-чно! асощацп. Морфологiя. 2010. 4(2). С. 65-85.
16. Волкова О.В. Основыгистологии с гисто-логическойтехникой: уч. [для студ. высш. уч. зав.] / О.В. Волкова, Ю.К. Елецкий. - М.: Медицина, 1971. - 415 с.
17. Potter K., Hagen H., Kerren A., Dannenmann, P. Methods for presenting statistical information: The box plot. Visualization of large and unstructured data sets. 2006. Vol. 4. Р. 97-106.
18. Miyamoto G., Zahid N., Uetrecht J.P. Oxidation of diclofenac to reactive intermediates by neutrophils, myeloperoxidase, and hypochlorous acid. Chem. Res. Toxicol. 1997. Vol.10(4). P. 414-419.
ТАКТИКА Л1КУВАННЯ ХВОРИХ З ПУХЛИНАМИ ОБОДОВО1 КИШКИ, УСКЛАДНЕНИХ ПЕРФОРАЦИЮ, З УРАХУВАННЯМ РИЗИКУ НЕСПРОМОЖНОСТ1 АНАСТОМОЗУ
Кондратюк О.1.
Полтавський обласний клтчний онкологiчний диспансер
TACTICS OF TREATMENT FOR PATIENTS WITH TUMORS OF THE COLON TUMORS COMPLICATED BY PERFORATION, CONSIDERING THE RISK OF ANASTOMOSIS FAILURE
Kondratyuk A.
Poltava Regional Clinical Oncology Center
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена полшшенню безпосередшх i ввддалених результата лшування хворих з перфо-ращею ободово! кишки рiзноi етюлогп шляхом рацiоналiзацii обсягу хiрургiчних втручань, заснованому на оцiнцi ступеня тяжкосп стану хворого та якостi передоперацшно! пiдготовки.
ABSTRACT
This рaper is dedicated to the improvement of the immediate and distant results of treatment of the patients with colon perforations caused by various complications.
Ключовi слова: рак ободово! кишки, перфоращя, перитошт, хiрургiчне лiкування, фототерапiя.
Keywords: colon cancer, perforation, peritonitis, surgical treatment, phototherapy.
Постановка проблеми. Серед невщкладних сташв органiв черевно! порожнини останнiм часом збiльшилася кiлькiсть випадшв перфорацiй ободо-во! кишки. Спричинюють перфорацii товсто! кишки дивертикули, чужорвдш тiла та пухлини, що спричинюють обтурацш и просвiту. Серед пухлин
перше мiсце займае рак ободово! кишки, захво-рюванiсть на який за останш десятирiччя помiтно зросла. У зв'язку з цим збшьшилася i кiлькiсть хворих з його ускладненими формами у виглядi гостро! товстокишково! непрохiдностi та параколярного
