Научная статья на тему 'Фенотипові та морфологічні зміни культури клітин кісткового мозку щу- рів в процесі їх культивування'

Фенотипові та морфологічні зміни культури клітин кісткового мозку щу- рів в процесі їх культивування Текст научной статьи по специальности «Биотехнологии в медицине»

CC BY
157
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
культура клітин / кістковий мозок / імунофенотипування / морфологія / поверхневі СD–маркери / cell culture / bone marrow cells / immunophenotyping / morphology

Аннотация научной статьи по биотехнологиям в медицине, автор научной работы — А.Й. Мазуркевич, В.В. Ковпак, О.С. Ковпак

Дослідження первинної культури клітин кісткового мозку щура показали, що вона морфологічно гетерогенна, відмічали невелику кількість клітин полігональної форми, оточених фібробластоподібними клітинами. У процесі культивування культура клітин стає більш гомогенною за рахунок фібробластоподібних клітин. Як наслідок – відбувався процес переходу від гетерогенної культури на нульовому пасажі до найбільш гомогенної культури на 4 пасажі. Імунофенотипування популяції культури клітин, отриманих з кісткового мозку щура, дозволило виявити високий рівень експресії пан–кератину; помірний рівень – CD34, CD48, CD66е, CD95; низький рівень – CD38, CD45, CD56, CD227, CD326; відсутність експресії – CD10, CD54. Зміну експресії деяких поверхневих маркерів відмічали на кожному пасажі: достовірно збільшується CD48, CD66е, CD95; достовірно зменшується СD38, СD45, СD326, пан–кератин. Маркери CD34, CD56, CD 227 експресувалися на одному рівні з першого до четвертого пасажу. Експресію маркерів CD10, CD54 впродовж всього терміну дослідження виявлено не було. Дослідження культури клітин показало, що експресія маркерів, характерних для гемопоетичних стовбурових клітин (СD34, CD38, CD45). в процесі культивування знижується. У той час маркери, характерні для епітеліальних клітин (CD66е, CD326), достовірно збільшують інтенсивність своєї експресії з кожним пасажем. Дані, отримані від імунофенотипового аналізу культури клітин кісткового мозку щурів, підтверджуються зміною морфології моношару за рахунок фібробластоподібних клітин

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Phenotypic and morphological changes of bone marrow cells culture of rats during cultivation

Bone marrow is the only adult tissue which normally consists of immature undifferentiated and low differentiated cells which called stem cells and they are similar in structure to embryonic stem cells. But literature data analysis doesn't give an unambiguous answer regarding phenotypic and morphological changes of bone marrow cells culture of rats during their in vitro cultivation which necessitated further research. Investigate phenotypic and morphological changes of bone marrow cells culture of rats during their in vitro cultivation from first to fourth passage. We were used in these research bone marrow cells of rats from the first to the fourth passages. Microscopic analysis and evaluation morphological changes of bone marrow cells culture of rats during cultivation were carried out using inverted microscope Axiovert 40. Control of changes phenotype was performed by detecting CD markers (CD10, CD38, CD34, CD45, CD48, CD54, CD56, CD66e, CD96, CD227, CD326, pan–keratin). The evaluation was performed by the semi– quantitative method (H–Score). The research of primary culture of rat bone marrow cells showed that it morphologically heterogeneous, noted the small number of cells polygonal shape, surrounded by the fibroblast cells. During the cultivation cell culture becomes more homogenous at the expense of fibroblast–like cells. As a result of occurred the transition process from heterogeneous culture in zero passage to the most homogeneous culture in 4 passage. Immunophenotyping population of cell culture derived from rat bone marrow, revealed a high level of expression of pan–keratin; moderate level – CD34, CD48, CD66e, CD95; low level – CD38, CD45, CD56, CD227, CD326; lack of expression – CD10, CD54. Change of the expression of surface markers varies in each passage CD48, CD66e, CD95 increased significantly; CD38, SD45, SD326, pan–keratin reduced significantly. The markers CD34, CD 56, CD 227 were expressed on the one level from the first to the fourth passage. The expression of the CD10, CD54 markers during the study period was not identified.

Текст научной работы на тему «Фенотипові та морфологічні зміни культури клітин кісткового мозку щу- рів в процесі їх культивування»

HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj

doi: 10.15421/nvlvet6626

ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online

http://nvlvet.com.ua/

УДК 612.419:576.31576

Фенотиповi та морфолопчш змши культури клiтин кiсткового мозку щу-

рiв в процесi 1х культивування

А.Й. Мазуркевич, В.В. Ковпак, О.С. Ковпак kovpak8887@gmail.com

Нацгональний утверситет бюресурсгв I природокористування Украти, вул. Геро'1'в Оборони, 11, м. Кшв, 03041, Украша

Дослгдження первинноI культури клтин юсткового мозку щура показали, що вона морфологгчно гетерогенна, вгдмгчали невелику юльюсть клтин полггональног форми, оточених фгбробластоподгбними клтинами. У процесг культивування культура клтин стае быьш гомогенною за рахунок фгбробластоподгбних клтин. Як наслгдок - вгдбувався процес переходу вгд гетерогенной культури на нульовому пасажг до найбыьш гомогенног культури на 4 пасажг. 1мунофенотипування попу-ляцп культури клтин, отриманих з юсткового мозку щура, дозволило виявити високий ргвень експресп пан-кератину; помгрний ргвень - СВ34, СВ48, СВ66е, СВ95; низький ргвень - СВ38, СВ45, СВ56, СВ227, СВ326; вгдсутшсть експресп -СВ10, СВ54. Змгну експресп деяких поверхневих маркергв вгдмгчали на кожному пасажг: достовгрно збыьшуеться СВ48, СВббе, СВ95; достовгрно зменшуеться СВ38, СВ45, СВ326, пан-кератин. Маркери СВ34, СВ56, СВ 227 експресувалися на одному ргвнг з першого до четвертого пасажу. Експресгю маркергв СВ10, СВ54 впродовж всього термту дослгдження виявлено не було.

Дослгдження культури клтин показало, що експресгя маркергв, характерних для гемопоетичних стовбурових клтин (СВ34, СВ38, СВ45). в процесг культивування знижуеться. У той час маркери, характеры для ештелгальних клтин (СВ66е, СВ326), достовгрно збыьшують ттенсившсть своеI експресп з кожним пасажем. Даш, отримат вгд ¡мунофено-типового аналгзу культури клтин юсткового мозку щургв, тдтверджуються змгною морфологп моношару за рахунок фгбробластоподгбних клтин.

Ключовi слова: культура клтин, юстковий мозок, ¡мунофенотипування, морфологгя, поверхневг СВ-маркери.

Фенотипические и морфологические изменения культуры клеток костного мозга крыс в процессе их культивирования

А.И. Мазуркевич, В.В. Ковпак, О.С. Ковпак kovpak8887@gmail.com

Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 11, Киев, 03041, Украина

Исследование первичной культуры клеток костного мозга крысы показали, что она морфологически гетерогенная, отмечали небольшое количество клеток полигональной формы, окруженных фибробластоподобными клетками. В процессе культивирования культура клеток становится более гомогенной за счет фибробластоподобных клеток. В результате происходил процесс перехода от гетерогенной культуры на нулевом пассаже к наиболее гомогенной культуре на 4 пассаже. Иммунофенотипирование популяции культуры клеток, полученных из костного мозга крысы, позволило выявить высокий уровень экспрессии пан-кератина; умеренный уровень - СВ34, СВ48, СВ66е, СВ95; низкий уровень - СВ38, СВ45, СВ56, СВ227, СВ326; отсутствие экспрессии - СВ10, СВ54. Изменение экспрессии некоторых поверхностных маркеров отмечали на каждом пассаже: достоверно увеличивается СВ48, СВ66е, СВ95; достоверно уменьшается СВ38, СВ45, СВ326, пан-кератин. Маркеры СВ34, СВ56, СВ 227 экспрессирувались на одном уровне с первого до четвертого пассажа. Экспрессию маркеров СВ10, СВ54 в течение всего срока исследования выявлено не было.

Citation:

Mazurkiewicz, A.I., Kovpak, V.V., Kovpak, O.S. (2016). Phenotypic and morphological changes of bone marrow cells culture of rats during cultivation. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(66), 126-131.

Исследования культуры клеток показало, что экспрессия маркеров, характерных для гемопоэтических стволовых клеток (СБ34, CD38, CD45), в процессе культивирования снижается. В это время маркеры, характерные для эпителиальных клеток (CD66е, CD326), достоверно увеличивают интенсивность своей экспрессии с каждым пассажем. Данные, полученные от иммунофенотипических анализа культуры клеток костного мозга крыс, подтверждаются изменением морфологии монослоя за счет фибробластоподобные клеток.

Ключевые слова: культура клеток, костный мозг, иммунофенотипирование, морфология, поверхностные CD-маркеры.

Phenotypic and morphological changes of bone marrow cells culture

of rats during cultivation

A.I. Mazurkiewicz, V.V. Kovpak, O.S. Kovpak kovpak8887@gmail.com

National University of life and environmental sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 11, Kyiv, 03041, Ukraine

Bone marrow is the only adult tissue which normally consists of immature undifferentiated and low differentiated cells which called stem cells and they are similar in structure to embryonic stem cells. But literature data analysis doesn't give an unambiguous answer regarding phenotypic and morphological changes of bone marrow cells culture of rats during their in vitro cultivation which necessitated further research.

Investigate phenotypic and morphological changes of bone marrow cells culture of rats during their in vitro cultivation from first to fourth passage.

We were used in these research bone marrow cells of rats from the first to the fourth passages. Microscopic analysis and evaluation morphological changes of bone marrow cells culture of rats during cultivation were carried out using inverted microscope Axiovert 40. Control of changes phenotype was performed by detecting CD markers (CD10, CD38, CD34, CD45, CD48, CD54, CD56, CD66e, CD96, CD227, CD326, pan-keratin). The evaluation was performed by the semi- quantitative method (H-Score).

The research ofprimary culture of rat bone marrow cells showed that it morphologically heterogeneous, noted the small number of cells polygonal shape, surrounded by the fibroblast cells. During the cultivation cell culture becomes more homogenous at the expense offibroblast-like cells. As a result of occurred the transition process from heterogeneous culture in zero passage to the most homogeneous culture in 4 passage. Immunophenotyping population of cell culture derived from rat bone marrow, revealed a high level of expression ofpan-keratin; moderate level - CD34, CD48, CD66e, CD95; low level - CD38, CD45, CD56, CD227, CD326; lack of expression - CD10, CD54. Change of the expression of surface markers varies in each passage CD48, CD66e, CD95 increased significantly; CD38, SD45, SD326, pan-keratin reduced significantly. The markers CD34, CD 56, CD 227 were expressed on the one level from the first to the fourth passage. The expression of the CD10, CD54 markers during the study period was not identified.

Key words: cell culture, bone marrow cells, immunophenotyping, morphology.

Вступ

Головним органом кровотворення у ссавщв е шстковий мозок губчато! речовини шстково! тканини. Вш являе собою м'яку тканину, в якш проходять процеси кровотворення та диференщацп клгган кровi з гемопоетичних стовбурових клгган (ГСК) (Abdulkadyrov, 2004). На вщмшу ввд бшьшосп шших тканин, шстковий мозок можна легко отримати ввд живо! тварини тому вш е незамшним об'ектом для вивчення процеав пролiферaцil i диференщацп кль тин.

Кютковий мозок - едина тканина дорослого орга-шзму, яка в нормi складаеться з незрших, недиферен-цшованих i низькодиференцшованих клгган, так зва-них стовбурових клгган, близьких за будовою до емб-рюнальних клгган et а1., 2014). Доведено,

що мезенхiмaльнi та ендотелiaльнi клггани, що шс-тяться у шстковому мозку, здатш розвиватися в рiз-номаштш негемопоетичш тканини - остеокласти, хондроцити, адипоцити, ештелш ^икЫкИ et а1., 2002; Dorshkind, 2002).

Зважаючи на все вищезазначене, шстковий мозок е незамшним об'ектом отримання мaтерiaлу для потреб клгганний терапп. Проте сучасна практика запрова-дження клгганно! терапп вимагае кротткого експерт-

ного анал1зу вихвдного матер1алу, ретельно1 детал1за-цп кожного з етатв застосування клггин, ввдстеження подальшо1 дол1 останшх in vitro або in vivo (Brodskiy et al., 2011). Виникають питання, зокрема щодо кла-сифжацп клгган залежно ввд способу ïx отримання та ступеня зршосп. З огляду на останне, фенотипування культури клгган шсткового мозку видаеться актуаль-ним та своечасним.

Мета дослвдження: дослвдити морфолопчш та фенотипов! змши клгган шсткового мозку в процеа ïx культивування in vitro з першого до четвертого пасажу.

MaTepia™ i методи дослщжень

Експерименти на тваринах були проведет з до-триманням вимог Закону Украши «Про захист тварин в1д жорстокого поводження» (ст. 230 в1д 2006 року), «Загальних етичних принцитв експеримент1в над тваринами», схвалених Нацюнальним конгресом з б1оетики i узгоджених з положеннями «Gвропейськоï конвенцiï щодо захисту хребетних тварин, яких вико-ристовують в експериментах та шших наукових ць лях» (Страсбург, 1986).

У дослщ використали 9 нелшшних щуренят 12-денного вiку. Евтаназш досл!дних тварин здiйснюва-ли шляхом декаштацп п!д ефiрним наркозом. Культу-

ру клггин к1сткового мозку (КККМ) отримували з шсткового мозку стегнових, великогомшкових та плечових исток щур1в. Одержану клгтинну масу ку-льтивували у стандартному середовищг 80% - сере-

Рис. 1. Мiкрофотографiя адгезованих клiтин ккт-кового мозку in vitro, 3 доба культивування.

Нативний препарат ок.*10,об.х10

Культивування проводили у СО2 шкубатор1 за 37 °С та 5% концентрацп СО2, 8 дшв, до конфлюент-носп 90-100% . Клггани зшмали за стандартною методикою (розчином 0,25% трипсин/ЕДТА) (Masurkewitsch et al., 2014). Подальше пасажування здшснювалось у розведенш 1:3. Мжроскошчний ана-л1з i ощнку культури здшснювали за допомогою ш-вертованого мiкроскопа Axiovert 40 (Карл Цейс).

Контроль змши фенотипу проводили шляхом ви-явлення CD-мар^в (CD10, CD38, CD34, CD45, CD48, CD54, CD56, CD66e, CD96, CD227, CD326, пан-кератин). Для цього клггани вирощували на пок-ривних скельцях. Скельця з клiтинами промивали тричi у PBS, пiсля чого фжсували розчином мета-нол/оцтова кислота (1:1) («Sigma», США), t -4 °С протягом 2 годин. Далi промивали тричi у PBS. Ске-льця переносили на 20 хвилин у 1% розчин бичачого сироваткового альбумiну на PBS. Потiм скельця струшували вiд рiдини та наносили первинш антитiла (розведення 1:100), експозищя 1 година. Пiсля чого скельця промивали двiчi у PBS та наносили вторинш антитiла Alexa Fluor 488 donkey anti-mouse IgG (H+L) (розведення 1:500) («Invitrogen», США), експозищя 1 год. Далi скельця промивали тричi у PBS, на скельця наносили глщерин та закрiплювали на них покривш скельця (Masurkewitsch et al., 2014). Дослщження зразк1в здшснювали за допомогою флуоресцентного мiкроскопа Leica DMR (Шмеччина).

Оцiнку проводили нашвкшьшсно (метод H-Score), були обранi 20 полiв у випадковому порядку при збь льшеннi х400. Середнiй бал вираховували за формулою: S=1xA+ 2xB + 3xC, де S - показник «H-Score», значення якого знаходяться у межах в!д 0 (бшок не експресуеться) до 300 (сильна експреая у 100% кль тин); А - клiтини з слабкою експреаею; В - вщсоток клiтин з помiрною експресieю бшка; С - вiдсоток

довище 1гла модифiковане Дульбекко (DMEM); 20% -фетальна сироватка телят (FBS); 10 мкл/см3 - антибь отика-антимiкотика («Sigma», США) (рис.1).

^ШI

w

Рис. 2. Мiкрофотографiя культури клiтин кктко-вого мозку, 7 доба культивування (0 пасаж).

Нативний препарат. ok*10, обх5

клiтин з сильною експреаею. Ступiнь експресй' ви-значали як негативний, якщо число балiв було в д!а-пазош вiд 0 до 50; низький — вiд 51 до 100; помiрний — вiд 101 до 200; високий — 201 та вище (Uporov et al., 2000).

Результати та Тх обговорення

Морфологiчна характеристика культури клтин юсткового мозку. Первинна культура адгезивних клгган юсткового мозку щурiв характеризувалася морфологiчною гетерогеннютю. Протягом дек1лькох днiв пiсля виавання можна було спостерiгати значну кшьшсть прикрiплених округлих клiтин, що не дь ляться, у поeднаннi з фiбробластоподiбними клтгана-ми (рис. 1), яш у подальшому покривали основну масу культурального пластику. Первинна КККМ досягала конфлюентносп 90 - 100% у середньому за 8 дтв.

На першому пасаж! вiдмiчали гетерогеннiсть культури, КККМ щур!в складалася з невелико! кшькосп клгган полiгональноi форми, оточених ф!бробласто-под!бними клiтинами (рис. 3). З кожним пасажем к1льк1сть клгган полiгональноi форми зменшувалась. На четвертому пасаж1 вiдмiчали найбiльший гомоген-ний склад культури. Морфолот КККМ на 4 пасаж1 характеризувалася фiбробластоподiбною структурою з окремими клгганами полiгональноi форми (рис. 4.)

Описаш змши можна пояснити тим, що кровотво-рт клггани, як! мютяться у к1стковому мозку, здатш тривалий час переживати i самотдтримуватися без суттевого збшьшення !х шлькосп (Ningning et al., 2014). Тому на фон! пасажувань та при швидкому збшьшенш ф!бробластопод!бник клгган ввдсоток кль тин полпонально! форми суттево знижуеться.

Ж

i шш ш

- ■ •:. ш!. ?■■ ^ШШши\Ш-

Рис. 3. Мифофотографш моношару КККМ, 1 пасаж. Нативний препарат. ок.^10, обх5

Рис. 4. Мифофотографш моношару КККМ, 4 пасаж. Нативний препарат. ок.*10, обх5

Характеристика культури клтин юсткового мозку за поверхневими маркерами. 1мунофенотипування популяцй культури клггин, отриманих з шсткового мозку щура, дозволило виявити високий р1вень експресп пан-кератину; пом1рний р1вень - CD34, CD48, CD66е, CD95 ; низький р1вень - CD38, CD45, CD56, CD227, CD326; ввдсутшсть експресп - CD10, CD54.

CD34 - трансмембранний мономерний глжопроте-!н I типу, що опосередковуе процеси мшклиинно! адгезй. Вш е маркером гемопоетичних стовбурових клгтин, ендотел1альних клиин судин, ембрюнальних ф1бробласт1в (Krause et al., 1996). П1д час дослщжен-ня в1дм1чали тдтримання р1вня його експресп на одному р1вш з незначними коливаннями.

Таблиця 1

Змша експресп поверхневих маркер1в у популяцй клiтин, видiлених з кiсткового мозку щура з

Пасаж

Щоверхневi маркери I II III IV

Оцшка в балах за методом H-Score (вщ 0 до 300)

10 0 ± 0 0 ± 0 0 ± 0 0 ± 0

34 108 ± 8 97 ± 8 92 ± 2 97 ± 4

38 116 ± 9 94 ± 8 57 ± 7** 38±11**

45 95 ± 12 83 ± 12 76 ± 13 45 ± 7*

48 68 ± 11 75 ± 15 84 ± 15 115±13*

54 0 ± 0,0 0 ± 0,0 0 ± 0,0 0 ± 0,0

56 73 ± 12 85 ± 8 96 ± 7 84 ± 7

66е 57 ± 12 78 ± 11 108±14* 115±15*

95 66 ± 13 79 ± 15 110 ± 7* 119 ± 9*

227 52 ± 12 68 ± 13 89 ± 11 83 ± 9

326 97 ± 21 87 ± 19 76 ± 11 37 ± 6*

Пан-кератин 279 ± 15 259 ± 20 253 ± 19 193±16*

Примака. * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001 поршняно з контролем (контролем для кожного CD маркера ви-ступав перший пасаж)

CD38 - одноланцюговий трансмембранний глю-копроте!д II типу (Alessio et al., 1990). Вш е маркером лшшно-комггованих гемопоетичних клиин-попереднишв, експреая якого характерна для клиин-попереднишв м1еловдного та еритро!дного ряду шст-кового мозку (Terstappen et al., 1991; Malavasi et al, 1994). Щд час дослвдження в1дм1чали достов1рне зни-ження експресй' в1д 116 (I пасаж) до 38 бал1в (IV пасаж). Отримаш даш можуть вказувати про зниження кшькосп гемопоетичних клгган у КККМ з пасажами, що шдтверджуеться змшою морфологй культури.

CD45 - трансмембранний глшопротеш I типу, що належить до родини протеш тирозин фосфатаз i екс-

пресуеться на всiх гемопоетичних клиинах, за винят-ком еритроцитiв та тромбоципв (Trowbridge and Thomas, 1994). Даний факт може пояснювати достовь рне зменшення експресй даного маркера в отриманш КККМ з 95 ( I пасаж) до 45 (IV пасаж) балiв.

CD48 - трансмембранний глжопротеш I типу, зв'язаний з клгтинною мембраною за допомогою rai-козит фосфатидилшозита (Shin and Abraham, 2001). CD48 експресований на деяких гемопоетичних та ендотелiальних клiтинах. Бере участь у активацй i шляхах диференщацй вказаних клiтин. Щiд час досль дження вiдмiчали достовiрне зб№шення експресй CD48 вiд 68 (I пасаж) до 115 балiв (IV пасаж).

CD66e - глжозольований глюкопроте!д поверхне-во!' мембрани епiтелiальних клгган (Hammarstrom, 1999). Маркер клiтинноï адгези (Zhang et al., 2009), клгганно!' мiграцiï, збудник зв'язування та активацп сигнальних шляхiв (Blumenthal et al., 2005), експресуеться епiтелiальними клгганами, чим пояснюеться виявлення CD66е у бшъшосп органiв (Hammarstrom, 1999). Нормальш клiтини зазвичай шддаються апоп-тозу при вщсутносп адгезивних взаемодiй з CD66е, явище, вiдоме як «аношс» («anoikis»). Стшшсть до аноiкiсу характерна для пухлинних клiтин (Blumenthal et al., 2005). У дослвджуванш культурi клiтин достовь рно збiлыпуеться з першого (57 балiв) до четвертого (115 балiв) пасажу. Отриманнi даш можуть вказувати на вiдсутнiсть активноï неопластичноï трансформацiï КККМ.

CD95 - трансмембранний глюкопроте!'д I типу, опосередковуе сигнал, що шщше апоптоз (Yonehara et al., 1989). Починаючи з першого пасажу штенсив-нiсть експресп даного маркера достовiрно збшьшу-еться з 66 до 119 балiв ввдповщно.

Данi росту експресiï CD95 корелюють з рiвнем апоптозу у культурi клiтин, що було дослщжено нами ранiше (Mazurkevich et al., 2006). Отже, з отриманих даних можна зробити висновок, що тдвищення рiвня CD95 пояснюеться збiльшенням клгган у станi апоп-тозу.

CD227 - трансмембранний глшопротеш, що експресуеться епiтелiальними та деякими гемопоетични-ми клгганами (Inagaki et al., 2009). Пперекспреая даного маркера призводить до трансформаци клгган та нiвелюе стрес-шдукований апоптоз через Akt або р53 каскади (Raina et al., 2004). Шд час дослiдження нами вiдмiчалося збiльшення експресiï CD227 з першого (52 бали) до третього (89 балiв) пасажу з пода-льшим зниженням до 83 балiв на четвертому пасаж1.

CD326 - трансмембранний гакопротеш першого типу - маркер еттелГальних клгган. Клггани, що екс-пресують даний маркер, мають знижену потребу в факторах росту, спостерГгають збшьшення !'х метабо-лГчно!' активностi та здатносп до формування колонш (Munz et al., 2004). ПГд час культивування нами вщмь чалось сповшьнення утворення моношару та достовь рне зменшення мгготичного шдексу (Mazurkevich et al., 2006) з пасажами, що у свою чергу пояснюе дос-товГрне зменшення експресп CD326 вгд 97 до 37 балГв з першого до четвертого пасажу вщповгдно.

Пан-кератин - входить до складу промГжних фь ламенпв цитоскелета еттелГальних клгган (Chang and Goldman, 2004). Наявшсть позитивно!' реакцп з дани-ми антитшами сввдчить про еттелГальне походження клгган (Moll et al., 1982). ПГд час дослгдження вгдмь чали достовГрне зниження експресп вгд 279 (I пасаж) до 193 балГв (IV пасаж).

Експресш маркерГв CD10, CD54 впродовж всього термГну дослгдження вгдносили до категори «вгдсут-шсть експресп».

Дослщження культури клгган показало, що екс-пресГя маркерГв, характерних для гемопоетичних сто-вбурових клгган (CD34, CD38, CD45), в процеа культивування знижуеться. У той час маркери, характерш для еттелГальних клгган (CD66е, CD326), достовГрно

збшьшують штенсившсть свое! експресп з кожним пасажем. Дан!, отримаш вгд Гмунофенотипового ана-лГзу культури клгган шсткового мозку щурГв, тдтвер-джуються змшою морфолог!! моношару за рахунок фГбробластоподГбних клгган.

Отримаш даш щодо змши фенотипу культури кль тин кгсткового щурГв з першого до четвертого пасажу будуть використаш як основна модель для подальшо-го дослГдження вказано! культури як in vitro так i in vivo у шших видГв тварин.

Висновки

1. Первинна культура кгсткового мозку щура ха-рактеризуеться гетерогеншстю, вгдмГчали невелику кшьшсть клгган полГгонально! форми, оточених ф!б-робластоподГбними клгганами.

2. У процеа культивування культура клгган стае бшьш гомогенною за рахунок фГбробластоподГбних клгган.

3. Протягом культивування вгдмГчали змши експресп деяких поверхневих маркерГв: достовГрно збь льшуеться CD48, CD66е, CD95; достовГрно зменшу-еться СD38, СD45, СD326, пан-кератин.

4. Маркери CD34, CD56, CD 227 експресуються на одному рГвш з першого до четвертого пасажу.

5. Експресш маркерГв CD10, CD54 впродовж всього термГну дослгдження виявлено не було.

Бiблiографiчнi посилання

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Abdulkadyrov, K.M. (2004). Gematologija: Novejshij spravochnik [Hematology: The latest guide] M.: Sova (in Russian).

Ningning, He, Lu, Zhang, Jian, Cui, et al (2014). Bone Marrow Vascular Niche: Home for Hematopoietic Stem Cells. Hindawi Publishing Corporation: Bone Marrow Research. Article ID 128436, 8 pages. Sukhikh, G.T., Malaytsev, V.V., Bogdanova, I.M. (2002). Mezenkhimal'naya stvolovaya kletka [Mesenchymal stem cells]. Byull. eksperim. biol. i med. - Bull. of Exp. Biol. and Med. 2, 124-131 (in Russian). Dorshkind, K. (2002). Stem cells and lineage plasticity: the challenge to existing paradigms. Immunological Reviews. 187, 5-8. Brodskiy, I.B., Bryantseva, I.A., Zhaparova, O.N. et al (2011). Primeneniye mezenkhimal'nykh stvolovykh kletok dlya vosstanovleniya struktury i funktsii pov-rezhdennykh tkaney i organov [Use of mesenchymal stem cells for repair of damaged structure and function of tissues and organs]. Efferent. i fiz.-khim. med. -Efferent and phys.-chem. med. 1, 4-10 (in Russian). Masurkewitsch, A.J., Kowpak, V.V., Danilow, W.B. (2014). Klitinni technologii u weterinarnij medizini. Nawtschal'nij pocibnik. [Cellular technologies in veterinary medicine. Study Guide]. Kyev: KOMPRINT (in Ukrainian).

Uporov, A.V., Semihlazov, V.F., Pozharis, K.M. (2000) Immunohystokhymycheskoe vyvchennya klityn raku molochnoyi zalozy z vykorystannyam riznykh mark-eriv proliferatsiyi [Immunohistochemical study of breast cancer cells using a variety of proliferation

markers]. Arkh patolohiyi - Arch. of pathology. 2, 26-30 (in Russian). Krause, D.S., Fackler, M.J., Civin, C.I. et al (1996). CD34: structure, biology, and clinical utility. Blood, 87(1), 1-13.

Alessio, M., Roggero, S., Funaro, A. et al (1990). CD38 molecule: structural and biochemical analysis on human T lymphocytes, thymocytes, and plasma. Immunol. 3, 878-884. Malavasi, F., Funaro, A., Roggero, S.et al (1994) Human CD38: a glycoprotein in search of a function. Immunol. Today. 3, 95-97. Terstappen, L.W., Huang, S., Safford, M. (1991). Sequential generations of hematopoietic colonies derived from single nonlineage-committed CD34+CD38- progenitor cells. Blood. 77(6), 12181227.

Trowbridge, I.S., Thomas, M.L. (1994). CD45: an emerging role as a protein tyrosine phosphatase required for lymphocyte activation and development. Annu. Rev. Immunol. 12, 85-116. Shin, J.S., Abraham, S.N. (2001) Glycosylphosphatidylinositol-anchored receptor-mediated bacterial endocytosis. FEMS Microbiol Lett. 197 (2), 131-138. Hammarstrom, S. (1999). The carcinoembryonic antigen (CEA) family: structures, suggested functions and expression in normal and malignant tissues. Semin. Cancer. Biol. 9, 67-81. Zhang, G., Liu, T., Chen, Y.H., Chen, Y., et al (2009). Tissue specific cytotoxicity of colon cancer cells mediated by nanoparticle-delivered suicide gene in vitro and in vivo. Clin Cancer Res. 15 (1), 201-207. Blumenthal, R.D., Hansen, H.J., Goldenberg, D.M. (2005) Inhibition of adhesion, invasion, and metastasis by antibodies targeting CEACAM6 (NCA-90) and

CEACAM5 (Carcinoembryonic Antigen). Cancer. Res. 65(19), 8809-8817.

Yonehara, S., Ishii, A., Yonehara, M. (1989). A cell-killing monoclonal antibody (anti-Fas) to a cell surface antigen co-downregulated with the receptor of tumor necrosis factor. Exp. Med. 169(5), 1747-1756.

Mazurkevich, A.Y., Kovpak, V.V., Kovapak, O.S. et al (2016). Tsitogenetichniy analiz mezenkhimal'nikh stovburovikh klitin shchuriv na riznikh pasazhakh [Cytogenetic analysis of mesenchymal stem cells of rats at different passages]. Veterinara biotekhnologiya - Veterinary Biotechnology. 28, 165-172 (in Ukrainian).

Inagaki, Y., Xu, H., Nakata, M., et al. (2009). Clinicopathology of sialomucin: MUC1, particularly KL-6 mucin, in gastrointestinal, hepatic and pancreatic cancers. Biosci. Trends. 6, 220-232.

Raina, D., Kharbanda, S., Kufe, D. (2004). The MUC1 oncoprotein activates the anti-apoptotic phosphoinositide 3-kinase/Akt and Bcl-xL pathways in rat 3Y1 fibroblasts. Biol. Chem. 279(20), 2060720612.

Münz M., Kieu C., Mack B., Schmitt B., et al (2004) The carcinoma-associated antigen EpCAM upregulates c-myc and induces cell proliferation. Oncogene. 23(24), 5748-5758.

Chang, L., Goldman, R.D. (2004). Intermediate filaments mediate cytoskeletal crosstalk. Nat. Rev. Mol. Cell Biol. 5(8), 601-613.

Moll, R., Franke, W.W., Schiller D.L., et al (1982). The catalog of human cytokeratins: patterns of expression in normal epithelia, tumors and cultured cells. Cell. 31(1), 11-24.

Cmammn nadiümna do peda^ii 5.09.2016

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.