CC BY
54
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 1(196): 27-33
УДК 336.143.21
JEL classification: E63, H62
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/196-1/4
Р. Калiновський, асп. ORCID iD 0000-0002-6119-6807 КиТвський нацiональний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв
ВПЛИВ БЮДЖЕТНОГО ДЕФ1ЦИТУ НА РЕАЛ1ЗАЦ1Ю СТАБ1Л1ЗАЦ1ЙНО1 ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ
Розкрито сутн/'сть процесу збалансування державного бюджету. Досл/'джено ключовi проблеми, пов'язан i3 дефi-цитом державного бюджету. Розглянуто стан та динамiку державного бюджету Укра/ни. Проаналiзовано шляхи по-долання на^дюв розбалансування бюджету держави.
Ключовi слова: стабшзацшна полтика; державний бюджет; дефiцит бюджету; збалансовансть бюджету.
Постановка проблеми. Структура й динамка державного бюджету е основним показником фшансового стану будь-якоТ держави. Перманентний дефщит державного бюджету породжуе проблеми, пов'язан iз не-спроможнютю держави забезпечити ефективне вико-нання покладених на неТ функцй а також iз втратою довiри свiтових кредитних Ыституцш i подальшого здо-рожчання позикових кош^в.
На сьогоднi переважна бтьшють краТн свiту мають дефщитний стан державного бюджету, а в УкраТн вiн набув хронiчного характеру, що визначае актуальнсть проведеного доЫдження.
Аналiз останнiх дослiджень i публкацш. Питання формування та пiдтримки стабiлiзацiйного курсу дер-жави, розробки ефективних програм збалансування державного бюджету, застосування вщповщного н струментарiю сьогоднi е дуже актуальними та широко висвтюються у втизняних та зарубiжних наукових працях. Останнiм часом проблема подолання бюджетного дефщиту набула неабиякого поширення та пере-бувае у сферi наукових iнтересiв значноТ ктькост вче-них. Серед представникiв захщноТ та вiтчизняноТ еко-номiчноТ думки, як дослiджували зазначену проблему, варто зазначити Ю. Баженову [1], Ю. Петленко та е. Милованову [2], Дж. Стiглiца [3], А. Машко [4], А. Даниленко [5], Л. Баластрик [7], В. Дем'янишина [8], О. Колiсника [9] та шших.
При цьому не iснуе единого погляду щодо ступеня i нагальност подолання дефiциту державного бюджету, натомють дослiдниками пропонуються рiзнi способи й методи боротьби iз даним явищем. Також спостерка-еться тенденцiя до бтьш фунтовного аналiзу зазначе-ноТ проблематики в аспектi поглиблення боргових про-цесiв свiтовоТ економiки в цтому та УкраТни зокрема.
Методолопя дослiдження. У ходi дослiдження ви-користовувалися такi загальнонауковi пiдходи та методи: метод аналiзу та синтезу, методи порiвняння й ана-логiй, метод математичного моделювання, а також ю-торично-логiчний, статистичний та структурно-системний методи.
Мета статт - дослiдити вплив розбалансування державного бюджету на економiчно-соцiальну ситуацiю у краТн та шляхи вирiшення утворених проблем за до-помогою реалiзацiТ стабiлiзацiйноТ полiтики держави.
Основними завданнями дослщження е:
• розкриття сутност такого економiчного явища, як дефщит державного бюджету;
• висвплення ключових проблем, пов'язаних iз дефiцитом державного бюджету;
• огляд стану та динамки державного бюджету УкраТни;
• пошук шляхiв подолання розбалансування державного бюджету та усунення наслщюв цього явища.
Об'ектом до^дження е забезпечення державою проведення ефективноТ стабозацмноТ полiтики як за-собу подолання негативних процеав i явищ в економщк Предметом доЫдження е аналiз бюджетного де-фiциту в контекст його впливу на здiйснення державою стабозацмноТ макроекономiчноТ полiтики.
Результати. Поняття державного бюджету як еко-номiчна категорiя вiдображае реальнi економiчнi вщно-сини мiж державою та шшими економiчними суб'ектами стосовно акумулювання й використання централiзова-ного фонду грошових ресурсiв держави, спрямованих на виконання державних функцм шляхом розподiлу i перерозподiлу ВВП.
Державний бюджет як головний фшансовий план держави - це грошовий вираз кошторису доходiв та витрат держави за певний перюд часу. Результат формування грошових ресурав вiдображаеться в доходах державного бюджету, а Тхне використання - в його ви-тратах. Бюджеты доходи формуються за рахунок уах податкових, неподаткових та шших надходжень, що здмснюються на безповоротнш основi, включаючи гра-нти, дарунки, трансферти тощо. Витрати бюджету вщо-бражають кошти, за допомогою яких здмснюеться фь нансування запланованих державних заходiв i програм, за винятком кош^в, спрямованих на погашення основ-ноТ суми державного боргу й повернення надмiрно сплачених до бюджету сум.
Залежно вiд стввщношення мiж доходами i витра-тами бюджет може бути збалансованим чи незбалан-сованим, шшими словами, дефщитним чи профiцитним. Дефiцит державного бюджету виникае тод^ коли його доходи е меншими за його витрати, а профщит - коли його доходи е вищими за його витрати. Урядове бюджетне обмеження Осктьки уряд мае безлiч статей витрат, йому необ-хiдно оплачувати своТ рахунки, тобто узгоджувати своТ видатки iз бюджетним обмеженням. 1снують два шляхи, за допомогою яких можна забезпечувати оплату своТх витрат: збтьшення доходiв чи займ коштiв. Уряди мо-жуть використовувати данi методи таким чином: збть-шувати бюджеты надходження шляхом пщвищення рiвня податюв чи посилювати борговий тягар, продаючи обл^ацп державноТ позики. На вщмшу вiд iнших суб'ек-тiв господарювання, уряд мае i третiй шлях - здмснен-ня грошовоТ емiсiТ з метою використання грошових кош-тiв для оплати запланованих товарiв i послуг.
Способи фiнансування видатгав уряду описуе вираз, що називаеться урядовим бюджетним обмеженням. Змют цього виразу такий: дефщит державного бюджету (DEF), що е надлишком державних видатгав (G) над податковими надходженнями (Т), мае дорiвнювати сумi змш в обсязi державних облiгацiй (Д BONDS) та змiн у грошовм масi краТни (Д MB). Цей вираз можна записати таким чином: DEF = G - T = Д BONDS + Д MB.
© Калшовський Р., 2018
"У розгорненому виглядi бюджетне обмеження уряду задаеться рiвнянням:
bf-1/я, + gt + tr, = bfqt+1 + taxt + mt - mt-1/я( , де bf - реальна пропози^я державного боргу в перюд t; pt - рiвень цiн у перiод t; gt - поточнi та каттальш видатки держави (за винятком поточних трансферов населенню) у реальному вираженш у перiод t; trt -поточш трансферти населенню у реальному вираженш у перюд t; qt = 1(1 + ¡t) ; taxt - сукупш податки у реальному вираженш у перюд t; mt - mt-1/я( - сеньйораж.
Податк^ надходження складаються iз податкiв на споживання ctTf , податюв на фонд оплати прац wtzt
та податку на каттал ktTf :
tax t = ctTt + wtzt + ktzt " [1, с. 34].
Якщо ж за певний фiнансовий рк бюджетнi доходи перевищують бюджетнi видатки, то на суму рiзницi ви-никае бюджетний профiцит, або надлишок.
Державний борг - це загальна сума вах заборгова-ностей держави.
Зазвичай пщ визначенням державного боргу мають на увазi борг центрального уряду та не враховують за-боргованостi обласних, мiсцевих бюджетiв та бюдже^в iнших адмiнiстративно-територiальних одиниць. Проте, у деяких визначеннях, крiм боргу центрального уряду до обсягу державного боргу, включають заборгованють нацiоналiзованих та початково державних пщприемств, а також сумарн борги мiсцевих бюджетiв. У такому разi доречнiшим може стати термш "нацюнальний", а не "державний" борг.
Також визначають таке поняття, як чистий нацю-нальний борг, який е перевищенням обсягу загально-го нацюнального боргу над обсягом внутршнього державного боргу.
Стаб^зацшш заходи уряду
Збалансування державного бюджету здiйснюеться шляхом проведення урядом стабозацмноТ фiскальноí полiтики. Так, украТнський учений-економют Ю. Петленко видiляе такi ознаки фюкально'Т полiтики держави:
"1) найважлившим iнструментом бюджетно-податковоТ полiтики е дефщит бюджету як результат фЫансово'Т дiяльностi держави вiдповiдно до можливо-стей ТТ економiчного та со^ального розвитку;
2) фiнансова дiяльнiсть держави щодо регулювання дефiциту державного бюджету проявляеться у втручанн в економку, з одного боку, завдяки реалiзацiТ полiтики фор-мування доходiв бюджету, а iз iншого - як механзм сти-мулювання дiяльностi суб'еклв господарювання;
3) втручання держави в економку позначаеться на макроекономiчнiй рiвновазi - сукупному попитi та суку-пнiй пропозици, а також спрямоване на зниження негативного впливу економiчних цикглв на стабiльнiсть дь ловоТ активностi" [2, с. 29].
У той же час, Дж. Спглщ дослiджував фiскальну по-Ti™^ через податковий тиск та оптимальну структуру системи оподаткування, яка мае на мет пщвищити до-бробут населення [3, с. 27-28].
Зазначимо, що на стан державного бюджету впли-вають не лише дискрецмш заходи (ДЗ) фюкальноТ поль тики, а й цишчш коливання. Наприклад, протягом ста-дп спаду у виробниф^ стан державного бюджету поп-ршуеться, тобто збiльшуеться або виникае дефщит державного бюджету, натомiсть пщ час економiчного зростання виникають протилежш наслiдки.
Для розмежування ступеня впливу на стан державного бюджету дискрецмних заходiв фiскальноí полiтики та цик-лiчних коливань економiки треба розрiзняти потенцiйне i фактичне бюджетне сальдо. Загалом формулу бюджетного сальдо (БС) можна зобразити таким чином: БС = ЧП - ДЗ,
де ЧП - чист податки; ДЗ - дискрецшш фюкальш заходи (у грошовому вираженш).
Йзниця мiж потенцмним i фактичним бюджетним сальдо полягае у тому, що вони обумовлюються рiзним обсягом ВВП як доходу, вщ якого залежить обсяг чис-тих податкiв.
Потенцйне бюджетне сальдо (БСп) - це величина, що забезпечуеться за умови повно''' зайнятост у краíнi. Цей коефiцiент вiдображае, яка могла б бути рiзниця мiж доходами i витратами державного бюджету за умови, що економка досягла б потенцмного рiвня ВВП (вВПп):
БСп = (ВВПп*СКЧП) - ДЗ, де СКЧП - середнiй коефiцiент чистих податгав, який вiдображае 'х вiдношення до ВВП, (ВВПф*СКЧП) - обсяг чистих податюв.
Фактичне бюджетне сальдо (БСф) - це величина, що забезпечуеться в умовах фактичного рiвня зайня-тост в краíнi, тобто за наявност фактичного рiвня ВВП (ВВПф):
БСф = (ВВПф*СКЧП) - ДЗ.
Порiвнюючи мiж собою потенцмне i фактичне бюджетне сальдо, можна зробити два таких висновки:
1. Цишчне падшня виробництва спричиняе для державного бюджету певш втрати доходiв. Такi втрати вiдображаються за допомогою цишчного бюджетного сальдо (БСц), яке обчислюеться як рiзниця мiж потен-цiйним i фактичним бюджетним сальдо:
БСц = БСп - БСф.
2. Потенцшне бюджетне сальдо не враховуе вплив цишчного падшня економки кражи на стан державного бюджету, тому даний показник здатний вщображати рiвень ефективностi бюджетно-податково' дiяльностi держави. Наприклад, в умовах неповно' зайнятостi до-цiльно проводити стимулюючу фюкальну полiтику, вна-слщок чого потенцiйне бюджетне сальдо мае зменшу-ватись, що свiдчитиме про ефективну бюджетну полiти-ку держави. Якщо ж БСп збтьшуеться, це вказуе на неефективнють бюджетно' дiяльностi держави, оскiльки дискрецiйна фiскальна полiтика не виконуе свою стабь лiзацiйну функцiю: державнi видатки е заниженими та/або чист податки е завищеними.
I навпаки, в умовах повно''' зайнятосл доцiльно проводити стримуючу фюкальну политику, унаслiдок чого потен-цiйне бюджетне сальдо мае зб^ьшуватись, що е ознакою ефективно''' бюджетно' полiтики. Якщо ж БСп зменшуеть-ся, це вказуе на неефективнють бюджетно' дiяльностi держави, тому що дискрецмна фiскальна полiтика не виконуе свою стаб^зацмну функцiю: державы видатки е завищеними та/або числ податки е заниженими.
Таким чином, динамка фактичного бюджетного сальдо не завжди вщображае правильну вщповщь щодо рiвня бюджетно' ефективностi фюкально''' полiтики, на-томiсть чiтко на дане питання може вщповюти ттьки показник динамiки потенцiйного бюджетного сальдо.
Дискрецшна фiскальна полiтика, яка за основну фу-нкцiю мае ефективне використання ресурсiв державного бюджету, завжди виршуе складну дилему: збалансування державного бюджету чи стабоза^я економки. Особливо гостро ця альтернатива постае в умовах падшня виробництва, спричиненого дефщитом сукупного
попиту. З одного боку, для зупинення спаду виробництва необхщно застосовувати стимулюк^ заходи фюкальноТ полiтики, а з шшого - така полiтика викличе зрос-тання бюджетного сальдо, тобто спрямуе бюджет до дефiцитного стану.
Збалансування державного бюджету може проводи-тись за допомогою таких методiв:
1. Щорiчно збалансований бюджет.
Полiтика щорiчного збалансування бюджету приз-водить до посилення дiï економiчних цик^в, тобто е проциклiчною. Наприклад, якщо безробптя зростае (пiд час спаду виробництва) то доходи знижуються, а отже ^ зменшуеться база оподаткування, ^ тому до-хщна частина бюджету зменшуеться. Бiльше того, зро-стають бюджетнi видатки (допомога з безробггтя тощо) ^ маемо дефщитний бюджет. Якщо ж в цих умовах для запоб^ання утворенню дефiциту державного бюджету почати збалансовувати бюджет, ^ необхiдно буде збь льшувати податки та/або зменшувати видатки ^ попр-шуватиметься i без того депресивний стан економки.
Якщо ж навпаки - спостер^аеться повна зайнятють та iнфляцiя, то база оподаткування збтьшувати-меться, а бюджеты видатки зменшуватимуться, ^ що призводить до бюджетного надлишку. У цих умовах для збалансування бюджету буде необхщним зменшення податкiв та/або збтьшення видаткiв, ^ а вщ цього посилюватиметься iнфляцiя.
2. Ци^чно збалансований бюджет.
Циклiчне збалансування бюджету забезпечуе одно-часне проведення антициктноТ урядовоТ полiтики та збалансування бюджету, проте останне - не на щорiч-нш основi.
Так, пщ час спаду уряд знижуе податкове наванта-ження i збiльшуе обсяг видатгав, свiдомо допускаючи посилення бюджетного дефщиту, а пiд час економiчно-го зростання дiе навпаки: збтьшуе податкове наванта-ження i зменшуе обсяг видаткiв, свiдомо допускаючи збтьшення бюджетного надлишку.
Проте загалом протягом усього перюду економiчно-го циклу спостер^аеться збалансування бюджету. Основною проблемою е те, що економiчнi цикли не е од-норщними за тривалiстю та глибиною. Бтьше того, стадiя зростання та ст^я спаду не завжди проходять протягом однакових за тривалютю перiодiв часу.
3. Функцюнальш фiнанси.
Прихильники системи функцiональних фiнансiв ста-влять за першочергове завдання макроекономiчноï по-Ti™^ збалансування економiки, натомiсть метi збалан-сованого бюджету вiдводиться другорядна роль. На Тхню думку, державний бюджет не е предметом стабть зацп як самоцiллю, головне - це збалансування еконо-мiки, i не принципово, досягаеться це шляхом утво-рення бюджетного дефщиту чи профщиту. Уряд мае величезш, майже безмежн можливостi фiнансування бюджетного дефiциту.
Виходячи iз концепцiï функцiональних фiнансiв, су-часна бюджетно-податкова полiтика допускае можли-вiсть застосування незбалансованого бюджету, що в першу чергу стосуеться дефщитного бюджету. Якщо необхщною умовою для стабозацп економiки е бюдже-тний дефщит, то, з одного боку, держава свщомо йде на його утворення, а з Ышого - передбачае конкретн джерела його фшансування.
Вибiр оптимального спiввiдношення мiж певними джерелами фшансування е серйозною проблемою фюкальноТ полiтики. Загальновизнаним е той факт, що найбтьшою загрозою для економки в цiй ситуацп е
грошово-кредитна емiсiя, застосування якоТ як джерела фiнансування бюджетного дефщиту призводить до не-контрольованоТ Ыфляци, знецiнюе заощадження домо-господарств, пщривае стимули до довгострокових Ыве-стицй посилюе дефiцит державного бюджету.
З метою обмеження грошово-кредитноТ емiсiï у багатьох краТнах на рiвнi конституци закрiплюеться незалежнiсть нацiональних емiсiйних бан^в вiд уряду, а обсяги грошово-кредитноТ емiсiï регламенту-ються парламентом.
Безболюних джерел фiнансування дефiциту державного бюджету не бувае, тому ефективною може бути ттьки зважена бюджетно-податкова полiтика, згiдно з якою держава мае постмно коригувати обсяги своТх витрат, ураховуючи змiни в обсягах отриманих доходiв, а до державних позик вдаватися ттьки за умови, що останн будуть здатн в перспективi створювати джерела для власного повернення.
Державний борг
До основних причин виникнення державного боргу вщносять:
1. Вмни.
Статистика показуе, що особливо зростае державний борг пщ час вмн. У дилемi "гармати-масло" знач-ною мiрою ресурси переключаються iз виробництва товарiв цивiльного призначення на виробництво товарiв военного сектору. Витрати на оборонну вмну е необхщ-ними, проте, з точки зору економки, непродуктивними. Виникае сильний дефщит державного бюджету.
Перш за все, щеться про т. зв. "чистий борг", тобто такий борг, що не е пщкртленим жодними активами.
У таш ситуаци подолання бюджетного дефщиту шляхом збтьшення податгав е неможливим, осктьки це знизить стимули до пращ що необхiдна в перюд зага-льнонацiональноï трагедiï у величезних обсягах.
2. Спади.
Пщ час економiчного спаду через дiю ринкових ме-ханiзмiв бюджетний дефiцит зростае, а пщ час фази пщйому виникае профiцит.
3. Скорочення податкового навантаження.
Якщо податки скорочуються, а видатки зростають чи залишаються на тому самому рiвнi, то бюджетний дефщит зростае. Приклад - полiтика республканського уряду США у 1980-х рр.
4. Вщсутнють полiтичноï волг
Полiтика типу '^жки зi свининою", що проявляеться найчастiше у передвиборчш стади полiтичного циклу i ставить за мету завоювання якнайбтьшоТ ктькосп го-лосiв виборцiв, також сприяе значному зростанню дефщиту бюджету. Суть даноТ полiтики проявляеться у тенденцп до збiльшення обсягв видаткiв на соцiальнi цiлi та/або зниження рiвня податкiв.
5. Затрати державного бюджету пщ час процесу нацiоналiзацiï як окремих пiдприемств, так i цтих галу-зей. Наприклад, у 1951 р. у Великш Британп була наць оналiзована сталеливарна промисловють.
6. Зовнiшнi запозичення для стаб^заци нацюналь-ноТ валюти та збалансування торговельного балансу.
Незалежно вщ абсолютно!' величини державного боргу, чим меншим е його вщношення до обсягу ВВП, тим бтьшими е можливост з його погашення i тим бь льшою е довiра позикодавцiв, якi купують державнi об-лiгацiï (що використовуються для фшансування бюджетного дефiциту).
Украй важливим е те, щоб була помiрною частка нацiонального боргу, яку держава винна Ыоземним резидентам, пщприемствам i органiзацiям. Якщо ця част-
ка е дуже великою, для кражи значно зростае ризик дефолту, а також з нацюнально'1' економки починають вимиватися фiнансовi ресурси.
На^дки бюджетного деф/'циту
Свппва економiчна наука неоднозначно ставиться до оцЫки впливу дефiциту державного бюджету на економь чно-соцiальнi процеси i явища в суспiльствi та його нас-лiдкiв. Тому, дослiджуючи економiчно-соцiальнi наслщки дефiциту бюджету, треба враховувати рiзнi фактори та методи його впливу на рiвень соцiального захисту насе-лення, а також на розвиток економки й соцiальноï сфери з урахуванням конкретних умов. З огляду на даний пщ-хщ, наслщки бюджетного дефщиту можуть бути як пози-тивними, так i негативними, або взагалi вiдсутнiми.
Саме про позитивний вплив на економку дефщиту державного бюджету писав Джон Мейнард Кейнс. Роз-виваючи його погляди, представники неокейнаанства наполягали на необхщносл збалансування державного бюджету в чаа, тобто на доцiльностi використання дефь цитного бюджету пiд час криз i вмн та профiцитного - пщ час економiчного зростання. 1ншими словами, дефiцит бюджету розглядаеться як антикризовий чинник. "Пюля ДругоТ свплвоТ вiйни кейнсiанськi теорп застосовувалися практично вама промислово розвиненими кражами, у результат чого бюджетний дефiцит перетворився у ва-гомий iнструмент фЫансовоТ полiтики, використовувався пiд час виршення рiзнопланових завдань i зайняв важ-ливе мiсце в теорп економiчного зростання та в теорп цишчного регулювання економiки" [4, с. 156].
Сьогодш бiльша частина вчених-теоретикiв та еко-номiстiв-практикiв у свiтi вважають, що дефщит державного бюджету негативно впливае на економiчно-со^альш процеси в сусптьствк Бюджетний дефщит сприяе зниженню ефективност податковоТ системи кражи, послабленню стимулiв до прац та пiдвищенню ступеня невизначеностi громадян щодо майбутнього.
Осктьки макроекономiчна пол^ика стабiлiзацiï еко-номiки кражи в основному зводиться до змжи пропози-цiï грошей й манiпулювання державним бюджетом, ïï проведення безпосередньо впливае на обсяги дефщиту бюджету та державного боргу.
Бюджетний дефщит можна фжансувати або шляхом його монетизацп, або шляхом внутршшх i зовшшшх державних позик.
Осктьки монетизацiя бюджетного дефщиту спричиняе збтьшення обсягiв грошовоТ пропозицп, що сприяе зрос-танню обсяпв нацiонального доходу, то за певних умов таким способом дефцит бюджету можна л^щувати.
Пiсля вичерпання можливостей зменшення бюджетного дефщиту шляхом його монетизацп державний борг буде щорiчно збтьшуватись на розмiр дефiциту бюджету поточного року.
В умовах великого обсягу державного боргу витрати на його обслуговування, як е одшею iз першочер-гових статей витрат державного бюджету, значно об-межують можливостi уряду стосовно виконання своТх прямих функцш i проведення стаб^зацшно!' макрое-кономiчноï полiтики.
Виплати за обслуговування державного боргу можуть стати основною або навпъ единою причиною юнування бюджетного дефщиту, утворюючи порочне коло: дефцит державного бюджету -> зростання обсяпв державного
боргу -> зростання обсяпв витрат з обслуговування державного боргу -> дефцит державного бюджету.
Загальний дефщит бюджету за вирахуванням суми виплат вщсотгав за державним боргом називаеться пе-рвинним дефщитом державного бюджету. У кражах, якi мають великий обсяг державного боргу, за вщсутност первинного дефщиту державного бюджету нерщко е наявним загальний дефщит. Така ситуа^я спостерка-лася в Росмськш Федерацп у 1999-2000 рр.
Осктьки державний борг за своею суттю е накопи-ченою сумою бюджетних дефщитв, створенню та зро-станню боргу можна запобiгти, заборонивши уряду перевищувати бюджеты витрати над бюджетними доходами. У деяких кражах така заборона юнуе на зако-нодавчому рiвнi. "Поправка про збалансований бюджет" дебатувалася у США протягом 1980-х рр. та у вересш 1995 р., але в Сенат не вистачило одного голосу для ïï затвердження. У прийнятому в 1997 р. в Амстердамi пакт про стаб^за^ю i зростання економк краж Свросоюзу межа дефщиту державних бюджетв установлювалась на рiвнi 3 % ВВП, обсяг державного боргу - на рiвнi 60 % ВВП.
Проводячи свою дiяльнiсть, уряд прагне збалансо-ваного розподiлу державних доходiв i державних вида-ткiв. Для досягнення даноТ мети необхiдна наявнiсть чпжо налагодженоТ системи управлiння бюджетом, яка була б у змозi забезпечити ефективне використання фiнансових ресурсiв.
Дефщит державного бюджету е фжансовим яви-щем, яке далеко не завжди належить до надзвичайних подй У сучасному свiтi неможливо знайти державу, яка в т чи iншi перiоди своеТ юторп не стикалася з дефiци-том бюджету.
Щодо УкраТни, то у вiтчизнянiй економiчнiй теорп ще донедавна превалював украй негативний погляд на дефщит державного бюджету, який розглядався як суто негативна властивють, яка е характерною ттьки бюджетам розвинених краж. У лiтературi зазначалося, що для нашо'1' економiки через ïï планомiрний розвиток бюджетний дефiцит не мае бути характерним. Негативнi економiчнi, фiнансовi та соцiальнi наслiдки величезного дефщиту державного бюджету потребують упрова-дження системи заходiв, покликаних на його подолання, а також проведення активно!' фжансово!' полiтики й застосування перевiрених свiтовою практикою методiв боротьби з ним. На сьогодш одшею з основних цтей уряду е урiвноваження бюджетних доходiв i витрат шляхом збалансування державного бюджету.
Стан та шляхи подолання бюджетного деф/'-циту в Укран
На сьогодш бтьшють краж свпу, серед них i Укра'жа, мае бюджетш дефцити хронiчного характеру, що приз-водить до поглиблення фЫансово!' нестабiльностi, адже вони сприяють розгортанню жфляцмних процесiв в еко-номiцi та вiдволiкають значну частину грошових ресурав iз приватного сектору. "Неконтрольованють i зняття пи-тання про бюджетне обмеження дефщиту е причиною попршення фжансово!' дисциплiни у кра'1'ш та поглиблення фiнансовоï безвщповщальносл урядiв" [5, с. 95].
Нижче ми можемо бачити динамку бюджетного дефщиту Укра'жи протягом 2008-2016 рр. (табл. 1):
Таблиця 1. Динам1ка державного бюджету Укра'Гни у 2008-2016 рр.
Р1к Доходи Видатки Кредитування Сальдо
млн грн % ВВП млн грн % ВВП млн грн % ВВП млн грн % ВВП
2008 231686,3 24.44% 241454,5 25.47% 2732,5 0.29% -12500,7 -1.32%
2009 209700,3 22.96% 242437,2 26.54% 2780,3 0.30% -35517,2 -3.89%
2010 240615,2 22.23% 303588,7 28.04% 1292,0 0.12% -64265,5 -5.94%
2011 314616,9 23.90% 333459,5 25.33% 4715,0 0.36% -23557,6 -1.79%
2012 346054,0 24.56% 395681,5 28.08% 3817,7 0.27% -53445,2 -3.79%
2013 339180,3 23.31% 403403,2 27.73% 484,7 0.03% -64707,6 -4.45%
2014 357084,2 22.79% 430217,8 27.46% 4919,3 0.31% -78052,8 -4.98%
2015 534694,8 27.01% 576911,4 29.14% 2950,9 0.15% -45167,5 -2.28%
2016 616274,8 25.86% 684743,4 28.73% 1661,6 0.07% -70130,2 -2.94%
Джерело: [6].
Поспшна лiквiдацiя дефiциту державного бюджету за вщсутност реальних крокiв щодо стабозацп само! економiки може ттьки ускладнити й без того тяжку фь нансову ситуацiю у краТы та створити додатковi переш-коди на шляху до якнайшвидшого виходу iз кризи.
"Неефективнють фшансово! полiтики в Украïнi протягом усього перюду незалежностi пояснюеться вщсут-нютю чiтко визначених та сформульованих орiентирiв суспiльного розвитку, цiлей i стратепчних завдань на довгостроковий перiод, що призвело до невизначеност ролi держави, особливо щодо змюту та Ыструментв цiеï полiтики" [7, с. 22]. Суттевим кроком у спробах зме-ншити обсяг дефiциту державного бюджету УкраТни може стати створення оптимально!' моделi фiскальних правил, яка вщповщала би критерiям прозоростi, ч^ко-CTi визначення, гнучкостi, сумiсностi, адекватностi, обо-в'язковостi виконання, простоти, пiдтримки з боку Ыших напрямкiв макроекономiчноï полiтики. В умовах вщсут-ностi таких правил спроби подолати бюджетний дефь цит мають нецтеспрямований, безсистемний i хаотич-ний характер. Спираючись на надбання свппвоТ еконо-мiчноï науки та практики, побудова моделi фюкальних правил (ФП) для УкраТни мае мютити такi етапи:
• вибiр нормативно-правового iнструментарiю, що визначить правила та буде регламентувати Ух використання (напр., Конститу^я, закони, локальн пщзаконш акти);
• визначення виду ФП;
• постановка загально! мети введення ФП;
• установлення термов досягнення поставлених цтей, що необхiдно для контролю ефективност дм ФП;
• деталiзацiя суб'ектiв (органiв державного управляя й мiсцевого самоврядування) та операцм (певних статей доходiв, витрат чи запозичень), щодо яких за-стосовуватимуться ФП;
• визначення межових значень для конкретних ко-нтрольних показнигав;
• установлення умов вщхилення вiд дотримання вимог, установлених ФП;
• призначення контролюючих застосування ФП суб'ектiв;
• чпже визначення стадiй контролю дотримання ФП (напр., пщ час складання бюджету, його затвер-дження, за фактом його виконання);
• розроблення санкцм за порушення ФП.
Вщповщно до ФП у процес складання, розгляду, за-
твердження й виконання державного бюджету доцтьно щорiчно проводити комплекс тактичних заходiв, спря-мованих на збалансування бюджету та зменшення об-сяпв його дефiциту.
Фiнансування дефщиту державного бюджету може бути виправданим ттьки за умови, що темп приросту ВВП кра'ши випереджатиме темп приросту обсяпв державного й мюцевих бюджетв, а також витрат на обслу-
говування державного боргу. У св^овш економiчнiй те-ори та практицi одним iз найважливших способiв боро-тьби з бюджетним дефщитом стали фiскальнi правила, яга почали широко застосовуватись у зв'язку iз тенден-цiею до децентралiзацiï бюджетних систем з метою уникнення макроекономiчноï дестабiлiзацiï. Фiскальнi правила залежать вщ потреб бюджетно! системи у ресурсах та шституцюнальних особливостей кра'ш, а також жорстко обмежен на всiх стадiях бюджетного про-цесу й набувають форм законодавчих норм, процедур бюджетного процесу i межових показнигав:
" - Правила збалансованого бюджету. Серед правил збалансованого бюджету центральне мюце займа-ють "золоте правило" державних фшанав, що передба-чае збалансованють бюджетних доходiв i видаткiв, тобто бюджетний дефщит не може перевищувати сукупний обсяг державних швестицш (Япошя, Ымеччина, США), циклiчна бюджетна збалансованють (Дашя, Нщерлан-ди, Швейцарiя) i встановлення межового розмiру вщ-ношення бюджетного дефiциту до ВВП краТни (краТни Свропейського Союзу).
- Правила державних запозичень. Серед правил щодо обмеження i заборони державних запозичень можна видтити тага: заборона внутршых державних запозичень (використовуеться у краТнах iз недостатньо розвиненими фiнансовими ринками, напр., в 1ндонезп), заборона державних запозичень у центрального банку кра'ши (Свропейський Союз, Японiя, США) i обмеження розмiру державних запозичень до торшшх обсягiв де-фiциту бюджету краТни (Бразилiя, Сгипет, Марокко).
- Борговi та резервнi правила. Боргс^ правила припускають установлення лiмiтiв на розмiр вiдношення обсягу державного боргу до ВВП кра'ши, а резервы -пов'язаш iз формуванням спецiальних фондiв для за-побiгання фiнансових криз, коли виникае необхщнють пiдтримувати соцiальнi виплати на фош зменшення доходно! частини державного бюджету" [8, с. 122].
В умовах, коли фюкальна пол^ика спрямована на розширення державного сектора економки, обсяг пода-ткiв, якi створюють стимулюючий економiчний ефект, та бюджетних видатгав мае збiльшуватись, i навпаки: якщо фюкальна полiтика орiентуеться на пщтримку приватного сектора, обсяг податгав та бюджетних видаткiв повинен зменшуватися, що спричинить значне зниження рiвня Ыфляцп. Проте, проведення "жорсткого" курсу фiскальноï полiтики не завжди е ефективним, оскiльки ïï спрямованiсть на збалансування державного бюджету та зменшення обсягв чи подолання бюджетного дефь циту знижуе ступшь "автоматично!" стабiльностi еконо-мiки кра'ши i спричиняе частi коливання податкових ставок, що знижуе Ывестицмну активнють усерединi кра!ни, а також перерозподтяе поточнi доходи суб'ектiв господарювання на користь майбутшх поколiнь.
Окрiм фюкальних правил, пщ час складання i виконання державного бюджету слщ проводити комплекс
тактичних заходiв, направлених на скорочення дефщи-ту бюджету:
" - удосконалення нормативно-правового забезпе-чення бюджетного процесу, внесення необхщних змiн у закони i нормативно-правовi акти, якi б забезпечили збалансування державного бюджету на вах ст^ях бюджетного процесу;
- використання прогресивних технолопй бюджетного планування й регулювання, спрямованих на ви-значення реальних обсяпв бюджетних доходiв та ви-даткiв, i складання бюджетiв на багатоварiантнiй основу унаслiдок чого можна оптимально збалансувати бюджети вах рiвнiв;
- удосконалення трансфертно!' полiтики та пщви-щення ефективностi трансфертних платежiв, зокрема, зменшення виплат непродуктивним галузям нацюналь-ного господарства;
- пошук реальних резервiв збiльшення доходно!' час-тини державного бюджету, зокрема, збтьшення ктькосл об'ектiв оподаткування за рахунок створення сприятли-вих умов для розвитку пщприемницько! дiяльностi;
- вiдмова вщ концепцiï дефiцитного фiнансування (ситуацiя, за яко! видатки, що перевищують запланова-нi доходи, фiнансуються за рахунок додатково отрима-них доходiв i залучених бюджетних джерел);
- протидiя вщмиванню "брудних" грошей, дiева пщ-тримка державнiй програмi детiнiзацiï нацюнально! економiки та посилення вiдповiдальностi керiвникiв усiх ланок державного управлiння за нецтьове використання бюджетних коштв;
- запровадження жорсткого режиму економп бюджетних коштiв, зокрема, скорочення витрат на державне управлЫня, лквща^я необ^рунтованих та малоефектив-них економiчних i соцiальних пiльг тощо" [9, с. 108].
Зазначимо, що проблема подолання дефщиту державного бюджету УкраТни е одыею iз найважливих i су-перечливих фiнансових проблем. Так, за даними Прогнозу Державного бюджету УкраТни на 2013 та 2014 рр. передбачалося скорочення обсяпв дефщиту державного бюджету iз 1,6 % ВВП у 2012 р. до 1 % у 2013 р. та 1,5 % у 2014 р., що повинно було забезпечити помiрковане зростання обсяпв державного боргу, що не перевищува-ло б темпу зростання ВВП. Утримання зазначеного рiвня дефщиту бюджету планувалося досягти за допомогою зростання бюджетних доходiв та оптимiзацiï бюджетних витрат. Ус ц плани, на превеликий жаль, перервали вмськово-окупацмы дм Росмсько! Федерацп'.
Боротьба iз розбалансуванням бюджету УкраТни по-чалась iз прийняття Програми економiчних реформ Президента УкраТни "Заможне сусптьство, конкуренто-спроможна економка, ефективна держава", новоТ реда-кцп Бюджетного кодексу, прийняття Податкового кодексу та Закону УкраТни "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенайно! системи".
Висновки. Пщсумовуючи все вищезазначене, можна дмти висновку, що вплив бюджетних процеав на еконо-мiчну ситуацiю в краТы е основоположною вiхою визна-чення та проведення макроекономiчноï стабiлiзацiйноï полiтики. Класичними напрямами скорочення дефiциту
бюджету е збтьшення доходiв бюджету, зменшення його видатковоТ частини, зовнiшнi та внутршн запозичення. Проте необхiдно враховувати позитивы й негативы ас-пекти застосування кожного з них та виробляти всереди-нi кожного iз цих iнструментiв ефективнi заходи зi стиму-лювання зменшення дефiциту державного бюджету.
До основоположних заходiв, покликаних покращити процес збалансування державного бюджету УкраТни, можна вщнести такi: удосконалення нормативно-правового забезпечення бюджетного процесу, використання прогресивних технолопй бюджетного планування та регулювання, удосконалення трансфертно!' полiтики й пщвищення ефективност трансфертних платежiв, пошук реальних резервiв збтьшення доходно!' частини державного бюджету, вщмова вщ концепцi!' дефщитно-го фЫансування, протидiя вiдмиванню "брудних" грошей, запровадження жорсткого режиму економп бюджетних коштв тощо.
Дискуая. Хроычний дефiцит державного бюджету е значною загрозою для економки краТни, осктьки вщтягуе фiнансовi ресурси держави на обслуговування та пога-шення державного боргу. З Ышого боку, для пщтримання прiоритетних галузей економiки й цтьового рiвня зайня-тостi уряду необхщне фiксоване фiнансування певного обсягу державних видатгав, навiть якщо це призводитиме до поглиблення дефщиту бюджету. Пошук оптимальних стратепй збалансування бюджету в цих умовах е пщфу-нтям для подальших наукових дослщжень.
Список використаних джерел:
1. Баженова Ю. В. Моделювання вплив1в монетарном та фюкаль-ноТ пол1тики на економку УкраТни за допомогою вщкритоТ динам1чноТ стохастичноТ модел1 загальноТ р1вноваги / Ю. В. Баженова // Економка i держава. - 2009. - № 7 (79). - С. 33-36.
2. Петленко Ю. Теоретичш та методолопчш аспекти фюкальноТ полiтики держави / Ю. Петленко, 6. Милованова // Вюн. КиТв. ун-ту. Економiка. - 2017. - № 1 (190). - С. 28-35. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/190-1/4.
3. Stiglitz J. Economics of the public sector. Third edition / J. Stiglitz // W. W. Norton & Company. - 1999. - Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/1892961.
4. Машко А. I. Управлшня дефщитом державного бюджету / А. I. Машко // Вюн. Хмельницьк. нацюнального ун-ту. Економiчнi науки. - 2010. - № 5, Т. 1. - С. 152-158.
5. Даниленко А. I. Фюкально-бюджетна та грошово-кредитна по-лiтика в УкраТш: проблеми та шляхи посилення взаемозв'язку: моногр. / А. I. Даниленко, А. А. Гриценко, В. В. Зимовець. - К.: Нацюнальна академiя наук УкраТни. - 2010. - 456 с.
6. Выполнение государственного бюджета Украины. - Режим доступу: http://index.minfin.com.ua/budget.
7. Баластрик Л. О. Удосконалення методiв реалiзацiï стратепчних прюрите™ у бюджетшй полгги^ держави / Л. О. Баластрик // Економка та пщприемництво: зб. наук. пр. молодих учених та асшранпв / М-во освгги i науки УкраТни, ДВНЗ "КиТв. нац. екон. ун-т iм. Вадима Гетьма-на"; вщп. ред. I. В. Луняк. - КиТв: КНЕУ, 2010. - Вип. 24. - С. 20-29.
8. Дем'янишин В. Бюджетний дефщит та його вплив на кризову ситуа^ю в УкраТш / В. Дем'янишин // Вюн. Терноп. держ. екон. Ун-ту. -2009. - № 5. - С. 120-123.
9. Колюник О. УправлЫня бюджетним дефщитом / О. Колюник // Свп" фннанЫв. - 2011. - № 3-4. - С. 102-110.
Received: 19/9/2017 1st Revision: 25/9/2017 Accepted: 14/11/2017
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
Р. Калиновский, асп.
Киевский национальний университет имени Тараса Шевченка, Киев, Украина
ВЛИЯНИЕ БЮДЖЕТНОГО ДЕФИЦИТА НА РЕАЛИЗАЦИЮ СТАБИЛИЗАЦИОННОЙ ПОЛИТИКИ ГОСУДАРСТВА
Раскрыта сущность процесса сбалансирования государственного бюджета. Исследованы ключевые проблемы, связанные с дефицитом государственного бюджета. Рассмотрены состояние и динамика государственного бюджета Украины. Проанализированы пути преодоления последствий разбалансировки бюджета государства.
Ключевые слова: стабилизационная политика; государственный бюджет; дефицит бюджета; сбалансированность бюджета.
R. Kalinovskyi, PhD Student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
INFLUENCE OF THE BUDGET DEFICIT ON THE IMPLEMENTATION OF THE STATE STABILIZATION POLICY
The article reveals the essence of the process of state budget balancing. The key problems connected with the state budget deficit are investigated. The state and dynamics of the Ukraine state budget are considered. The ways of overcoming the consequences of state budget imbalances are analyzed.
Keywords: stabilization policy; state budget; budget deficit; budget balance.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Bazhenova, Yu.V., 2009. Simulation of monetary and fiscal policies influences on the economy of Ukraine with the help of an open dynamic stochastic model of general equilibrium. Economy and the state, 7 (79), pp. 33-36.
2. Petlenko, Yu., Mylovanova, Ye., 2017. Theoretical and methodological aspects of fiscal policy of the state. Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economy, 1 (190), pp. 28-35. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/190-1M.
3. Stiglitz, J., 1999. Economics of the public sector. Third edition. Available at: http://www.twirpx.com/file/1892961.
4. Mashko, A. I., 2010. Management of the state budget deficit. Bulletin of the Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 5, pp. 152-158.
5. Danylenko, A. I., Grytsenko, A. A., Zymovets, V. V., 2010. Fiscal and Monetary Policy in Ukraine: Problems and Ways to Strengthen the Interconnection. National Academy of Sciences of Ukraine, 456 pp.
6. Implementation of the state budget of Ukraine. Available at: http://index.minfin.com.ua/budget.
7. Balastryk, L. O., 2010. Improvement of Methods of Strategic Priorities Implementation in the Budget Policy of the State. Economy and Entrepreneurship, 24, pp. 20-29.
8. Demianyshyn, V., 2009. Budget deficit and its impact on the crisis situation in Ukraine. Bulletin of the Ternopil State Economic University, 5, pp. 120-123.
9. Kolisnyk, O., 2011. Management of budget deficit. World Finance, 3-4, pp. 102-110.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 1(196): 33-39
УДК 330.342.146:005.22(477)
JEL classification: B40, D20, H41, L16
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/196-1/5
М. Ючурчак, канд. екон. наук, доц. ORCID iD 0000-0002-1927-5704 Льв1вський нацюнальний ушверситет iMeHi 1вана Франка, Льв1в
КОНЦЕПТ В1ДТВОРЕННЯ СУСПШЬНИХ БЛАГ В ЕКОНОМ1ЧН1Й ТЕОРП
Систематизовано HayKoei погляди на сутнсть вiдтворення та його види. З'ясовано найголовнiшi пдходи до тра-ктування змсту економ/'чно/ категори "вiдтворення суспльних благ", запропоновано авторське розумння цього концепту. Детермiновано основн теоретико-гносеолог/'чн/' вектори до^дження феномена вiдтворення суспльних благ. Ключовi слова: суспшьш блага; вiдтворення; теоретико-гносеолог/'чн/' вектори; критери класифiкацil.
Постановка проблеми. Зростання зацкавленосл до теоретичного переосмислення системи наукових поглядiв на природу вщтворення сусптьних благ (СБ) зумовлене як наявними сусптьними трансформа^ями, так i становленням ринково' економiчноí системи в Ук-рашк ^м того, вщтворення таких благ, функцюнально залежачи вщ стану справ у нацюнальшй економщ^ за-вдяки наявност позитивних екстерналм впливае на пщвищення результативности та досягнення конкурент-них переваг в Ыших видах господарсько' дiяльностi. З огляду на явище синергетизму сфера вщтворення СБ посщае особливе мюце в економiчнiй системi кожно' кражи. Додатково' актуальности надае й те, що цей процес тюно пов'язаний iз змЫою моделi споживчо' поведЫки, характером iнституцiоналiзацií найважливь ших принцитв сусптьно' взаемодп у сферi акумулю-вання, розподту i використання економiчних та грошо-вих ресурав, еколопза^ею дiяльностi та чинниками реалiзацií стратеги сталого розвитку нацюнально''' еко-номки. У цьому зв'язку необхщно охарактеризувати особливост концепту "вщтворення СБ" в економiчнiй теори та визначити його найважливш риси для систе-матизацп методологи дослщження цього феномена.
Аналiз останшх дослщжень i публ^ацш. Теорети-ко-методологiчними засадами пiзнання природи вщтворення СБ стали дослщження вщомих укра'нських i зару-бiжних учених-економiстiв. Науковi дискусп у сферi вщт-ворення було започатковано Р. Канттьоном, який на пiдставi подту суспiльства на класи подав моделi взаемодп мiж ними i висловив мiркування щодо розподiлу трьох видiв рентних доходiв [1, с. 51-53]; Ф. Кене, який одним iз перших використав сам термЫ "вщтворення" i проаналiзував циклiчнiсть економiчних вiдносин вироб-
ничого класу (фермерiв), власникiв (король, землевлас-ники, духовенство) i безплщного класу (усi зайнят поза землеробством) [2, с. 140; 3, с. 168-181]; К. Марксом, який детермЫував теоретико-методолопчн засади вщтворення сусптьного продукту, його найголовнш стадп та види [4]. Наугад погляди на економiчну категорiю "вщтворення" та визначення найважливших характеристик цього процесу представлено у дослщженнях когорти дослщнигав пiд керiвництвом В. Базилевича [5, с. 411412, 414-428], Б. Гаврилишина i С. Мочерного [6, с. 224228], А. ЛпъЫова [7]; закономiрностi вщтворення сусптьного продукту з'ясовано М. Павлишенко [8]; вщтворюва-льну структуру нацюнально!' економки проаналiзовано Б. Кваснюком [9]; системний вектор пщвищення ефекти-вност вiдтворювальноï динамiки розглянуто Л. Ампаром [10] та Ышими. З огляду на СБ система наукових погля-дiв на змiст 1'хнього вiдтворення мiститься в наукових розвщках О. Длугопольського [11, с. 120-123], в яких звернено увагу на особливост надання СБ пщ час гло-бальних змiн; В. Морткова [12], який визначив чинники фЫансування СБ; Ю. Вiнокуровоï [13], яка порушила пи-тання реформування вщтворення таких благ унаслщок ринковоТ трансформацп економiчноï системи; О. ГрабовоТ [14], яка проаналiзувала економiчнi вщноси-ни у виробниф^ таких благ; 0. РубЫштейна [15], який розглянув надання цих благ у контексл еволюцп со^а-льного iнтересу та формування економки суспiльних преференцiй; Ю. Федорово'1' [16], яка вказала на глоба-льнi тенденцп 1'хнього вiдтворення, А. ЗалевськоТ-Шишак [17], яка виокремила особливост Тхнього вiдтворення у трансформацiйнiй економщк 0кремi питання, дотичнi до проблематики вщтворення СБ, порушували: Т. Бе^ й М. Гатак [18], яга розглянули особливост надання таких
© Ючурчгк М., 2018
