CC BY
14
© Кайдашев 1.П., Куценко Л.О., Беркало Л.В., Боброва Н.О., Куценко Н.Л., Кайдашева Е.1. УДК 616.379-008.64.001.4:615.252.349.7
ВПЛИВ АТОРВАСТАТИНУ ТА Р03ИГЛ1ТА30НУ НА Л1П1ДНИЙ ТА ВУГЛЕВОДНИЙ 0БМ1НИ ЗА УМОВ СП0ЛУЧЕН01 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН01 ПАТ0Л0Г11 - АЛ0КСАН0ВИЙ Д1АБЕТ ТА АТЕР0СКЛЕР0З
Кайдашев 1.П., Куценко Л.О., Беркало Л.В., Боброва Н.О., Куценко Н.Л., Кайдашева Е.1.
Центральна науково-дослщналаборатор1я Вищогодержавного навчального закладуУкраши "УкраТнська медична стоматолопчна академт", м.Полтава
Изучено влияние препаратов аторвастатина и розиглитазона на углеводный, липидный обмены экспериментальных животных. Показано, что развитие экспериментальной модели сахарного диабета и атеросклероза, путем инъекции алоксана и содержания животных на безантиокси-дантном рационе, сопровождалось гипергликемией, увелечением уровня гликозилированного гемоглобина, холестерина, триглицеридов, @-липопротеидов, свободных жирных кислот. Введение животным с сочетанной патологией аторвастатина и розиглитазона нормализовало процессы как углеводного так и липидного обменов. Терапевтическая эффективность препаратов аторвастатина (блокатор ГМ-КоА-редуктазы с косвенным эффектом активации РРЛЯ-у) и розиглитазона (агонист РРЛЯ-у) при экспериментальном сахарном диабете и атеросклерозе доводит участие РРЛЯ-у в патогенезе нарушений углеводоного и липидного обменов, обосновывает использование этих препаратов не только за прямыми показаниями.
Кпючевые слова: экспериментальный алоксановый диабет, экспериментальный атеросклероз, аторвастатин, розиглитазон, липидный обмен, углеводный обмен, РРДК-у.
Все часлше в практик л1кар1в зустр1чаються кпшн чы випадки захворювання цукрового д1абету (ЦД) в поеднаны з атеросклерозом. [1, 4]. Так, поширеннють ¡шем1чноТ хвороби серця у хворих ЦД у вщ до 45 роюв в 2-4 рази перевищуе таку в загальнм популяци, бтя 50% пац1енлв вмирають протягом 5 роюв пюля пер-шого серцевого нападу. Тому, стае зрозумтою актуальнють профтактики та л1кування цих патологм серед населения.
На думку багатьох дослщниюв змши у вуглевод-ному, лодному спектрах додають ¡стотний внесок у розвиток д1абетичних ангюпатш. Серед ендокринноТ патологи ЦЦ та його ускпаднення посщають перше мюце за поширенютю, \ кожы 10-15 роюв ктьюсть хворих подвоюсться. Характерними для ЦЦ с часта ¡нвалщнють та висока смертнють серед населения [12].
Вченими висунул припущення, що в основ! розви-тку ЦЦ та атеросклерозу лежать загальы патогенети-чн1 мехашзми. Вважаеться, що основною причиною, с ¡нсулЫорезистентнють, яка в свою чергу с також про-вщним патогенетичним мехашзмом розвитку ЦЦ 2 типу. Кр1м того, ¡нсулЫорезистентнють виступас одним ¡з важпивих патогенетичних фактор1в атероскпе-ротичного ураження судин як у хворих з ЦЦ, так \ у ос1б з ожирЫням, без д1абету. Слщ вщм1тити, що ¡нсу-лЫорезистентнють с не етюлопчним, а лише пром1ж-ним ланцюгом формування вищевказаних патолопй, та в основ! Тх розвитку лежать бтьш глибою фунда-ментальш порушення [8,13].
3 огляду на це, актуальним с досл1дження експе-риментальних моделей ¡нсулшовоТ недостатносл, атероскперотичних патолопй, як1 б на патогенетично-му р1вн1 вщповщали розвитков1 цих захворювань у людини \ могли б бути основою для пошуку нових комплексних перспективних антискперотичних та про-тид1абетичних засоб1в лкування.
Останшм часом в розвинених краТнах св1ту при лн куванш хворих на ¡шем1чну хворобу серця знайшли широке розповсюдження препарати групи статишв (блокатори ГМГ-КоА-редуктази). Найбтьш розповсю-джений представник ц1еТ групи - аторвастатин, який мае високу ппохолестеринем1чну активнють [2].
Пор1вняно недавно для лкування цукрового д1абе-ту 2 типу почали призначати препарати групи лазолн д1нд1он1в (гл1тазони) - стимулятори пероксисом про-л1фератор-активуючих рецептор1в - гамма (РРДК-у), основний ефект яких закпючаеться в пщвищенш чут-ливосл периферичних тканин до ¡нсулЫу. Цо препа-ралв ц1еТ групи належить розигл1тазон [5].
Зусилля численних дослщниюв спрямоваы на по-шуки найоптимальшшого фармаколопчного агента, здатного корегувати метабол1чш розлади, як1 е пато-генетичними та патоетюлопчними мехаызмами розвитку ЦЦ та атеросклерозу.
Тому, метою нашоТ роботи було вивчення впливу аторвастатину та розигл1тазону за експерименталь-них патолопй з порушенням вуглеводного та ладного обмш1в та обгрунтування використання цих препара-т1в в кпУчнм практик за розширеними показами.
Матер1али та методи досл1дження
В нашм робол, для вщтворення на бтих щурах популяци Вютар (самц1 180-200г) експериментальноТ модел1 розвитку атеросклерозу, використовували безантиоксидантний рацюн [6]. Брикети згодовували дослщним щурам впродовж 2,5 мюяцк На 3 добу пю-ля ¡ндукци атеросклерозу у тварин вщтворювали екс-периментальний алоксановий д1абет шляхом одноразового пщшюрного введения тваринам алоксану ("Оетаро!", Чешська Республика) у доз1 150мг/кг маси тварин [17]. Через 10 дыв пюля введения алоксану визначали р1вень глюкози в сироватц1 кровк Вщбира-ли тварин з гл1кем1ею не менш шж 10 ммоль/л. Через 20 дыв ¡ндукци атеросклерозу та апоксанового д1абе-
ту дослщним тваринам вводили аторвастатин в доз1 8 мг/кг маси Tina тварини ("Сторвас", Ранбакси) [18], розигл1тазон в доз1 5 мг/кг маси тта тварин ("Pornif, Гедеон PixTep) [14] протягом 4 тижыв. Bei тварини були роздтеш на наступш групи:
I група - ¡HTaKTHi тварини (п = 6); II група - контрольна - сполучена експериментальна патолог1я - атеросклероз та алоксановий д1абет (п = 6); III група -дослщна - на тл1 сполученоТ патологи пероральне введения аторвастатину в доз1 8 мг/кг 1 раз на добу протягом 4 тижн1в (п = 6); IV група - дослщна - на тл1 сполученоТ патологи пероральне введения розигл1та-зону в доз1 5 мг/кг 1 раз на добу протягом 4 тижшв (п = 6);
Для виявлення найб1льш пошкоджених орган1в, систем i функц1й орган1зму використовувапи широкий спектр метод1в досл1дження. Оц1нка функц1онального стану здшснювалась за динам1кою маси тта та зага-льним станом дослщних тварин.
Заб1й тварин проводили методом цервкальноТ дислокаци п1сля н1чного голодування [6].
Досл1дження вуглеводного обм1ну базувалось на визначенн1 вм1сту глюкози (Lachema, Чешська Респу-бл1ка) та гл1козильованого гемоглоб1ну (Lachema, Чешська Республ1ка) в кров1 досл1дних щур1в.
Досл1дження л1п1дного обм1ну у досл1дних тварин проводили за допомогою визначення в сироватц1 кро-Bi вм1сту холестерину (Lachema, Чешська Республ1ка), холестерину л1попротеТд1в високоТ щ1льност1 (а-холестерину) [3], триглщерид1в (Lachema, Чешська Республ1ка), атерогенних л1попротеТд1в (ß- та npeß-лтопротещи) [6].
Визначення активност1 супероксиддисмутази (СОД) проводили методом, принцип якого полягав в окисненн1 адренал1ну в лужному середовищ1 з гене-рац1сю супероксиданюнрадикалу [6], активн1сть цього ферменту характеризувала антиоксидантний стан орган1зму експериментальних тварин.
Для оцшки запального процесу проводили визначення концентраци церулоплазм1ну в сироватц1 кров1 основане на окиснеш парафен1ленд1ам1ну церулопла-зм1ном з утворенням кольоровоТ сполуки, ¡нтенсив-н1сть забарвлення якоТ пропорц1йна активност1 ферменту [6].
Функцюнапьний стан печ1нки експериментальних тварин оцшювали за активн1стю у-глутам1лтрансферази, яку визначали за допомогою набору (Lachema, Чешська Республ1ка).
Статистичну обробку математичних результат1в експеременту проводили використовуючи стандартну програму STATISTICA з обчисленням середньоТ ари-фметичноТ (М), середньоквадратичного в1дхилення (m), в1рог1дност1 отриманих результат1в Т- тестом для незалежних величин (t) [10].
Результати та ix обговорення
Сполучена ¡ндукц1я у дослщних тварин атеросклерозу та ЦД викпикала зменшення маси тта на 1622%. Тварини мали неохайний зовн1шн1й вигляд, були малорухливими. Досл1дження вуглеводного обм1ну в тварин контрольно!' групи вказало на пщвищення вм1сту глюкози в сироватц1 кров1 щур1в в пор1внянн1 з ¡нтактною групою тварин (табл. 1). При цьому, р1вень вм1сту гл1козильованого гемоглобшу залишався на piBHi показник1в ¡нтактноТ групи.
Вивчення показник1в л1п1дного обмшу виявило ви-ражену г1перл1п1дем1ю, яка характеризувалась пщви-щеним вм1стом у сироватц1 кров1 вс1х досл1джуваних показниюв. Найбтьш значним с п1двищення вмюту холестерину, тригл1церид1в та в1льних жирних кислот (р <0,05) в пор1внянн1 з показниками ¡нтактноТ групи.
Визначення показниюв активност1 СОД, церулоп-лазмшу, у-глутамттрансферази, вказало, що актив-нють фермент1в залишалась майже без змш.
Анал1зуючи отриман1 дан1, можна стверджувати, що у експериметальних тварин розвинулися характе-рн1 для ЦЦ I атеросклерозу зм1ни функц1онального стану, вуглеводного I лтщного обм1н1в як1 пщтвер-джують патогенетичну сдн1сть цих сташв. Причиною метабол1чних зм1н, на нашу думку, може бути ц1лий комплекс патогенетичних порушень п1сля введения алоксану на фон1 ¡ндукци атеросклерозу [12]. Виб1р модел1 алоксанового д1абету пояснюетъся тим, що за даними л1тератури ця модель с найб1льш наближе-ною до д1абету 2 типу у хворих I с зручною для доелн дження протид1абетичних засоб1в [7]. 1з л1тературних даних загальновщомо, що ведучим ет1олог1чним фактором атерогенезу с порушення холестеринового обмшу. Наш1 досл1дження вказали на пщвищений вм1ст холестерину, р- та прер-л1попротеТд1в, а-холестерину, тригл1церид1в у сироватц1 кров1 тварин за умов ¡ндукци сполученоТ патолог1Т (в пор1внянн1 з тваринами ¡нтактноТ групи). В цш груп1 тварин спостер1гався також пщвищений вмют втьних жирних кислот.
Кр1м того, у тварин контрольно!' групи пом1чено ак-тивац1ю запального процесу [табл.2], про що евщчило пщвищення р1вня церулоплазмшу в сироватц1 кров1 дослщних тварин. Запальний процес в оргаызм1 с одним ¡з фактор1в переб1гу атеросклерозу. Останн1м часом вченими перетянута базисна концепц1я атеросклерозу \ п1дтверджена участь запальних реакц1й в патогенез! атеросклеротичних уражень. Запальн1 реа-кц1Т можуть активувати процеси розриву атеросклеротичних бляшок [2]. Нещодавно з'явились дан1, як1 вия-сняють роль запалення в патогенез! атеросклерозу, при якому ендогенними патогенами с лтопротещи низькоТ щ1льност1. Тх накопичення в кров1 обумовлено тим, що в силу порушення взаемоди апоВ-10о л1ганд-рецептор, кл1тини не поглинають вищевказан1 л1поп-ротеТди. Видалити ендогенш л1попротеТди ¡з кров1 можуть ттьки функц1ональн1 фагоцити, макрофаги, що ости на ¡нтим1 артер1й. Тому, в запалення залучеш, по-перше, циркулююч1 в кров1 лейкоцити, по-друге, моношар ендотел1ю, втретс, макрофаги, що ости на ¡нтим1 артер1й. Тому, с припущення, що при атеросклероз! вщбуваетъея накопичення ендогенних пато-гешв [11].
Прогрес в розум!нн! патогенезу основних серцево-судинних захворювань пов'язаний з вивченням рол! жировоТ тканини в енергетичному гомеостаз! та РРДК-у в л!п!дному та вуглеводному обмЫк РРДК-у в повн!й м1р1 контролюють кп!тинний цикл адипогенезу та контролюють секрец!ю циток!н!в.
П1д час вивчення впливу препарату аторвастатину на вуглеводний обм!н за умов сполученоТ патологи, спостер!гали зниження р!вня глюкози в сироватц! кров! та глкозильованого гемоглоб!ну в пор!внянн! з показниками тварин контрольно!' групи. Тх вмют знизився до показник!в тварин ¡нтактноТ групи (табл. 1).
Таблиця 1
Вплив препарат1в аторвастатину та розигл/тазону на вуглеводний та л/п/дний обм/н досл/дних тварин за умов сполученоТпатологп (М±т)
Показники, яга вивчались 1нтактна група п = 6 Тварини з сполученою патолопсю
Контрольна група п = 6 Дослщна група - введения препарату аторвастатину в доз1 8 мг/кг, п = 6 Дослщна група - введения препарату роз-игттазону в доз1 5 мг/кг, п = 6
Глюкоза, ммоль/л 4,82 ± 0,91 8,34 ± 0,92* 7,05 ± 0,99 7,63 ± 1,48
Гтлкозильований гемоглобш, мкмоль фруктози/гИЬ 5,0 ± 0,66 5,03 ± 1,18 4,04 ± 0,62 3,96 ± 0,69
Холестерин ммоль/л 1,5 ± 0,12 1,68 ± 0,06* 1,40 ± 0,19# 1,44 ± 0,25
а-холестерин ммоль/л 1,00 ± 0,24 1,31 ± 0,21 0,96 ± 0,27 0,93 ± 0,14#
Триглщериди, ммоль/л 0,86 ± 0,12 1,24 ± 0,26* 0,96 ± 0,11 0,93 ± 0,14
Р-л1попротеТди, г/л 0,77 ± 0,21 1,24 ± 0,84 1,00 ± 0,37 1,04 ± 0,24
Вты-л жирш кислоти, мкм оль/л 110,13 ± 13,18 141,63 ± 14,78* 79,98 ± 21,08# 85,64 ± 23,18#
Прим1тка: * - пор/вняння показник1в з /'нтактною групою (р <0,05);
# - пор1вняння показник\вз контрольною групою (р <0,05).
Досл1дження стану лодного обмшу при прийом1 аторвастатину вказало на зниження вмюту його пока-зниюв, особливо вмюту холестерину та втьних жир-них кислот (р <0,05) в пор1внянш з контрольною групою.
Активнють ферменлв у тварин при введены аторвастатину на тл1 сполученоТ патологи була р1зноманн тною (табл. 2). Так, при пщвищенш р1вня у-глутамттрансферази, що характеризувало порушен-ня внутршньопечшкового холестазу, спостер1гали зниження концентраци субстрату СОД в пор1внянш з
показниками тварин контрольно! групи. Активнють церулоплазмшу була дещо зниженою, що свщчило про зменшення запального процесу, в пор1внянш з показниками тварин контрольно!' групи та сягала вмю-ту показника тварин ¡нтактноТ групи, що вказувало про протизапальну д1ю препарату . 3 даних л1тератури вщомо про ¡снування зв'язку ди статишв, як на лоди, так \ на маркери запалення [18, 14]. Сучасш дослн дження повщомляють, що мехашзм ефеклв статишв пов'язаний з активуючою д1сю по вщношенню до яде-рних транскрипцшних фактор1в, а саме - РРДК-у [3].
Таблиця 2
Зм/ни показник/в активност/ фермент/в п':д впливом препарат1в аторвастатину та розигл/тазону у досл/дних тварин за
умов сполученоТ патологи (М±т)
Показники, яга вивчались 1нтактна група п = 6 Тварини з сполученою патолопсю
Контрольна група п = 6 Дослщна група - введения препарату аторвастатину в доз1 8 мг/кг, п=6 Дослщна група - введения препарату роз-игттазону в доз1 5 мг/кг, п = 6
ЦерулоплазмЫ, мг/л 599,82 ± 75,37 629,42 ± 89,10 589,68 ± 27,52 597,95 ± 43,63
СОД, од 1,73 ± 0,23 1,66 ± 0,12 1,41 ± 0,30 Е 1,82 ± 0,05# §
у-глутамттранс-фераза мккат/л 0,19 ± 0,11 0,110 ± 0,03 0,125 ± 0,06 0,102 ± 0,04
Прим/тка: # - пор/вняння показник/в з контрольною групою (р <0,05);
§ - пор1вняння показник/в з групою введения препарату аторвастатину (р <0,05).
Таким чином, введения препарату аторвастатину дослщним тваринам за умов сполученоТ патологи спричиняло зниженню р1вня вуглеводного та лодного обмшу, нормал1заци антиоксидантноТ, запальноТ та функцюнальноТ системи оргашзму тварин.
В наступим сери'дослщ1в, п1д час вивчення впливу розигл1тазону на вуглеводний обмш дослщних тварин при сполучешй патологи встановили, що введения препарату сприяло зниженню вмюту глюкози в сиро-ватц1 кров1 тварин, при подальшому пониженш р1вня глкозильованого гемоглобшу кров1 в пор1внянш з показниками тварин контрольно! групи (табл. 1).
Анал1з отриманих даних по вивченню лодного обмшу дослщних тварин вказав на зниження вмюту вс1х дослщжуваних показниюв, особливо, вмюту а-холестерину та втьнихжирних кислот (р<0,05) в порн внянш з показниками тварин контрольно! групи.
Визначення активносл ферменлв при введенш тваринам розигл1тазону на тл1 сполученоТ патологи вказало на змши в пор1внянш з показниками тварин контрольно!' групи (табл.2). Зокрема, вщбулося пщ-вищення концентраци субстрату СОД (р<0,05), що ймов1рно с наслщком ¡нтенсивноТ ¡ндукци субстрату супероксиданюнрадикапу на знешкодження токсичних продуклв втьнорадикального окиснення. Одночасно вщбулося зниження активносл у-
глутамттрансферази, що свщчило про нормал1зац1ю процеав утворення та виведення жовчк Р1вень церулоплазмшу сягав р1вня показниюв ¡нтактних тварин, що вказувало на пригшчення запального процесу в оргашзм1 тварин та характеризувало протизапальну д1ю препарату.
Отже, введения препарату розигл1тазон на тл1 сполученоТ патологи у тварин сприяло зниженню вуглево-
дного та лтщного обмшу, нормал!заци антиоксидантноТ \ функцюнальноТ систем оргаызму дослщних тварин.
3 л1тературних джерел вщомо, що прийом розигл!-тазону у хворих на цукровий д1абет II типу позитивно впливав не т1льки на р1вень глюкози та чутлив1сть тканин до ¡нсулшу, але й призводив до зниження р1вня тригл1церид1в, л1попротеТд1в дуже низькоТ щ1льност1 та п1двищення лтопротещв високоТ щ1льност1. При цьо-му, в1дм1чалось зниження артер1ального тиску, р1вня ¡нг1б1тора активатора плазм1ногену-1, м1кроальбум1ну-ри, маркер1в запалення, перерозпод1л жировоТ ткани-ни. Ц1 дан1 вказують на важливу роль РРАК-у в розви-тку метабол1чного синдрому [15].
Стан жировоТ тканини в1д1грас важливу роль у роз-витку ¡нсул1норезистентност1 та метабол1чного синдрому. Видалення гену РРАК-у з жировоТ тканини при-зводить до розвитку метабол1чного синдрому [16]. Вщомо, що у бтьшосл тучних людей в1дм1часться п1двищений р1вень лептину в кров11 резистентнють до нього рецептор1в г1поталамуса. Розигл1тазон р1зко зменшус продукц1ю лептину культурою адипозоцилв, п1двищус р1вень адипонектина в експерименл. Сучас-н1 дан1 свщчать, що г1пол1п1дем1чн1 засоби - ф1брати -являються л1гандами РРДК-а, а статини в пполтще-м1чн1й I протизапальнш дм активують РРАК-у. Активно ведеться пошук л1ганд подв1йноТ дм. Досл1дження сполучень л1ганд РРДК-а I РРАК-у показали пародок-сальне зниження р1вня л1попротеТд1в високоТ щтьнос-т1, що вказус на необх1дн1сть подальших досл1джень [9].
Пор1вняльний анал1з результалв ефективност1 препарат1в аторвастатину (блокатор ГМ-КоА-редуктази з поб1чним ефектом активаци РРДК-у) та розигл1тазону (агон1ст РрДК-у) на тл1 сполученоТ патологи показав, що обидва препарати д1яли в одному напрямку I сприяли зниженню р1вня вуглеводного та лтщного обм1ну. Препарати були однаково ефективш щодо в1дновлення антиоксидантноТ та фукцюнальноТ системи орган1зму тварин. Отриман1 дат доводять участь РРДк-у в патогенез! порушень вуглеводного та л!п!дного обм^в та обгрунтовують використання аторвастатину та розигл!тазону не ттьки за прямими показами, що розширюс спектр застосування цих препарат!в.
Висновки
1. Сполучена експериментальна патолог!я - алок-сановий д!абет та атеросклероз призводила до тяжких порушень вуглеводного та лтщного обм^в.
2. Введения аторвастатину та розигл!тазону за умов сполучноТ патолог!Т призвело до нормал!заци вуглеводного та л!п!дного обм!н!в.
3. Розвиток експериментального д!абету та експе-риментального атеросклерозу, як! с складовими ланками метабол!чного синдрому призводитъ до одноти-пних порушень вуглеводного та лтщного обм^в, що пщтверджуе патогенетичну сднють цих стан!в, як! та-кож супроводжуються розвитком хроычного запалення (п!двищення р!вня церулоплазмшу).
4. Терапевтична ефективн!сть препарат!в аторвастатину (блокатор ГМ-КоА - редуктази з поб!чним ефектом активаци РРДК - у) та розигл!тазону (агон!ст
PPAR - у) за експериментальних патолопй доводить
участь PPAR - у в патогенез! порушень вуглеводного
та лтщного o6míhíb та обгрунтовуе використання цих
npenapaTiB не ттьки за прямими показами.
Л1тература
1. Григорьева И.А., Григорьев Б.И., Погорелов В.Н., Зовс-кий В.Н., Жуков В.И., Кулиш В.В. Этиология и патогенетические механизмы модельного атерогенеза. Монография. Харьков. - 1997. - 254 с.
2. Затейщиков Д.А. Аторвастатин против правастатина // Фарматека.- 2004.-№ 8.- С.8-12.
3. Камышников B.C. Справочник по кпинико-биохимической лабораторной диагностике:Т.2.-Мн.Беларусь, 2000.-463с.
4. Карпов О.И. Современная концепция медикаментозного лечения атеросклероза // Новые Санкт-Петербургские врачебные ведомости.-№1.-2002.-60-64.
5. Клебанова Е.М., Креминская В.М., Балаболкин М.И. Розиглитазон и другие тиазолидиндионы в лечении сахарного диабета типа 2 // Фарматека.-2005.-№3.-С.14-18.
6. Методи кл!н!чних та експериментальних досл!джень в медицин! / Л.В. Беркапо, О.В. Бобович, Н.О. Боброва та ¡н. Пщ ред. 1.П. Кайдашева.-Полтава:Пол!мед., 2003.-320с.
7. Пор!вняльна характеристика фшолопчноТ активност! пептидного екстракту пщшлунковоТ залози та глюкаго-HonofliHoro пептиду GLP-1 при експериментальному алоксановому flia6eT¡ / 1.П. Кайдашев, Л.В. Беркало, Л.О. Куценко та ¡н. // Лки.-2004.-№3-4.- С.113-116.
8. Превентивний ефект фенсукциналу щодо розвитку абсолютно! ¡нсулЫовоТ недостатност! ауто!мунного генезу / H.I. Горбенко, В.В. Полторак, 0.1. Гладюх, О.В. 1ванова // Л!ки.-2000.-№3-4.-С.106-110.
9. Расин A.M., Кайдашев И.П., Расин М.С. Пероксисом пролифератор - активирующие рецепторы: их роль в патологии кровообращения// KpoBoo6ir та гемостаз.-2006.-№1.- С.11-18.
10. Румшинский Л.З. Математическая обработка результатов эксперимента.-М.:Наука, 1971.-192с.
11. Титов В.Н., Ощепкова Е.В., Дмитриев В.А. Эндогенное воспаление и биохимические аспекты патогенеза артериальной гипертонии // Клиническая лабораторная диа-гностика.-2005.-№5.-С.3-10.
12. Тржецинський С.Д., Красько М.П., Стан гормонального, вуглеводного, лтщного обмЫу та в!льнорадикального окисления у тварин з експериментапьним д!абетом// Експериментальна та кл!н!чна ендокринолог!я. - 2001. -№2. - С. 83-88.
13. Шестакова М., Чугунова Л., Шамхалова М. Лечение сахарного диабета 2 типа: новые препараты - новые надежды на победу над эпидемией // Врач.-2002.-№7.-С.4-6.
14. Brunmair B., Staniek K., Gras F. Et al. Thiazolidinediones, like metformin, inhibit respiratory complex I // Diabetes.-2004.-Vol.53.-P.1052-1059.
15. Fonseca V.A. Management of diabetes mellitus and insulin resistance in patients with cardiovascular disease // Am. J. Cardiol.-2003.-Vol.18, №92(4A).-P.50-60.
16. He W., Barak Y., Hevener A. Adipose-spesific peroxisome proliferator-activated receptor у knockout causes insulin resistance in fat and liver but not in muscle // Proc. Natl. Acad. Sci. USA.-2000.-№100.-P. 15712-15717.
17. Kold H., Kroencke K.D. Lesions from the low-dose strepto-zocin model in mice // Diabetes Rev.-1993.-Vol.1 .-P.116-126.
18. Kumi Satoh, Natsue Keimatsu, Macoto Kanda, Toshinori Kasai, Akira Takaguri, Fan Sun and Kasuo Ichihara. HMG-CoA Reductase Inhibitors Do Not Improve Glucose Intolerance inSpontaneously Diabetic Goto-KakizakiRats // Japan. -2005. Dep. of Pharmacology. - Vol. 28, No.11. - P. 20922095.
Summary
THE INFLUENCE OF ATORVASTATIN AND ROSIGLITAZONE ON LIPID AND CARBOHYDRATE METABOLISMS IN
ANIMAL MODEL OF ALOXAN DIABETES AND ATHEROSCLEROSIS
I.P. Kaidashev, L.O. Kutsenko, L.V. Berkalo, N.O. Bobrova, N.L. Kutsenko, E.I. Kaidasheva
Key words: animal model of aloxan diabetes, animal model of atherosclerosis, atorvastatin, rosiglitazone, lipid
metabolism, carbohydrate metabolism, PPAR-y.
The influence of Atorvastatin and Rosiglitazone on the carbohydrate and lipid metabolism of the experimental animals have been studied.
We can see that development of the experimental model of diabetes by aloxan and atherosclerosis by the way of keeping animals on the unoksidant diet, has been followed by the hiperglicemia, incriasing of the level of glycosylated hemoglobin, holisterin, trigliserid, p-lipoproteids and free fat acids.
Intake of Atorvastatin and Rosiglitazone to the animals with the experimental diabetes and atherosclerosis has normalized the processis of carbohydrate and lipid metabolism. The theraputical effectiveness of Atorvastatin (blockator GM-KoA-reductase with incomplete effect of activation PPAR-y) and Rosiglitazone (agonist PPAR-y) on the experimental diabetes and atherosclerosis take part PPAR-y in the violate pathogenesis of the carbohydrate and lipid metabolism. Give the base for using of these medicines not only for the direct indication. Central research laboratory, Ukrainian Medical Stomatological Academi of Ministry public Health of Ukraine, Poltava
Mamepian nadiumoe do pedaKu,i'i 29.01.07.
