CC BY
14
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА
© Смтовський Д. В.
УДК 616.379-008.64.001.4:615.252.349.7
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ПРЕПАРАТ1В Р031ГЛ1ТА30Н ТА АТОРВАСТАТИН ПРИ 1НДУКЦ11 АЛ0КСАН0В0Г0 Д1АБЕТУ В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Кайдашев 1.П., Беркало Л.В., Куценко Л.О., Боброва Н.О., Кайдашева Е.1., Микитюк М.В., Новоселецька 1.В., Солохта 1.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши "УкраТнська медична стоматолопчна академт", м. Полтава
Сахарний диабет 2 типа - заболевание, характеризующееся нарушением секреции инсулина и снижением чувствительности тканей организма к инсулину (инсулинорезистентность). Заболеванию способствует чрезмерное питание и ожирение, особенно висцеральное. Активизация липолиза висцерального жира и поступление большого количества Е, С3 свободных жирних кислот в портальную циркуляцию может нарушать функцию печени и, таким образом, вызывать развитие гипергликемии, гиперинсулемии и дислипидемии. Введение животным с аллоксановим диабетом препаратов розиглитазон и аторвастатин приводило к существенному снижению уровня глюкозы и нормализации показателей липидного обмена. Терапевтическая эффективность препаратов розиглитазон (агонист РРЛЯ-у) и аторвастатин (блокатор ГМ-КоА-редуктазы с побочным эффектом активации РРЛЯ-у) показывает участие РРЛЯ-у в патогенезе нарушений углеводного и липидного обменов и обосновывает использование этих препаратов не только по прямим показаниям. Методы исследований: экспериментальное исследование воздействия препаратов розиглитазон и аторвастатин проводились с использованием биохимических, морфологических, гистологических методов.
Кпючевые слова: метаболический синдром, аплоксановый диабет, розиглитазон, аторвастатин
Серед ендокринноТ патологи цукровий д1абет та його ускпаднення посщають перше мюце за пошире-нютю \ кожы 10-15 роюв ктькють хворих подвоюеться. Характерними для даного захворювання с ¡нвалщ-нють та висока смертнють населения.
Цукровий д1абет 2 типу - захворювання, що характеризуемся порушенням секрецп ¡нсулшу \ зниженню чутливосл тканин оргаызму до ¡нсулшу (¡нсулЫорези-стентнють, 1Р). Кр1м того, ¡нсулЫорезистентнють ви-ступас одним ¡з важливих патогенетичних фактор1в атероскперотичного ураження судин як ухворихз ЦД, так \ у оаб з ожиршням, без д1абету.
Розвитку захворювання сприяс надлишкове хар-чування й ожирЫня. ОжирЫня, особливо вюцеральне, вщ1грас важпиву роль у розвитку 1Р \ пов'язаних з нею метабол1чних розлад1в, а також в патогенез! ЦД 2 типу. Актив1зац1я л1пол1зу вюцерального жиру \ надхо-дженню великоТ ктькосл втьних жирних кислот (ВЖК) у портальну циркуляцю може порушувати фун-кц1ю печшки ¡, таким чином, викпикати розвиток г1пер-глкеми, пперЫсулемп \ д1сл1п1дем1Т [1]. Тривала циркуляр ВЖК призводить до розвитку 1Р у скелетних м'язах \ ендотелп судин, обумовлюс виникнення ен-дотел1альноТ дисфункцп [2].
На сьогодншнм день в лкуванш цукрового д1абету 2 типа використовуються дектька основних груп цук-рознижуючих npenapaTiB. Група лазолщш1в, до якоТ належить роз1гл1тазон - це новий клас антид1абетич-них npenapaTiB, мехашзм Тх дм реал1зусться через ядерш гормональш рецептори PPAR (рецептор, акти-вуючий прол1ферац1ю пероксисом) [3]. Зв'язування препарату з PPAR виб1рково активус транскрипцю reHiB в кл1тинах-мшенях i як наслщок цього, впливас на експреаю reHiB PEPCK, GLUT, л1попротешл1пази i TNFb, як1 вщ1грають важпиву роль в патогенез! цукрового д1абету [4].
3 огляду на це, актуальним с досл1дження експе-риментальних моделей ¡нсулшовоТ недостатносл, атеросклерозу, як1 б на патогенетичному piBHi Biflnoei-дали розвитков1 цих захворювань у людини i могли б бути основою для пошуку нових комплексних перспе-ктивних протид1абетичних та антисклеротичних засо-6iB лкування.
Останн1м часом в розвинених краТнах CBiTy при лн куванж хворих на ¡шем1чну хворобу серця знайшли широке розповсюдження препарати групи статишв (блокатори ГМГ-КоА-редуктази). Опублковаш дат дектькох обширних досл1джень, як1 свщчать про зни-
ження смертности на фон1 терапй' цими л1ками. KpiM того, в л1тератур1 описано додатков1 ефекти статишв, як1 можуть використовуватись самослйно. До найбн льше вивчених в клш1чних умовах статишв вщноситъ-ся аторвастатин. Використовуеться для зниження пщвищеного р1вня загального холестерину, ЛПНЩ-холестерину, аполтротешу В i тригл1церид1в [5].
Метою дослщження стало вивчення ефективносл роз1гл1тазону та аторвастатину за умов алоксанового д1абету у щур1в для поглиблення знань про патогенез захворювання та мехашзми дм npenapaTiB.
Матер1али та методи досл1дженя
Досл1дження виконаш на 40 щурах-самцях л1нй' Wistar однаковоТ ваги (180-200 г) bíkom 14-15 тижшв. Лабораторш тварини утримувались в умовах в1вар1ю на типовому рацюш годування. Bei машпуляци з тва-ринами проводились за дозволом бюетичноТ komící'í УМСА.
Для визначення дози npenapaTiB p03Ím¡Ta30H та аторвастатин були вивчеш л1тературш джерела.
Встановлена ефективнють роз1гл1тазону при цук-ровому fliaöeTi 2 типу у генетично схильних тучних щур1в в доз1 5 мг/кг маси протягом 4-тижшв [6]. В екс-периментах in vitro було виявлено, що д1я роз1гл1тазо-ну адекватно проявлясться в широкому fliana30Hi доз [7]. Враховуючи вище наведен! факти модулюючоТ дй' препарату на цитоюновий профль в максимальних дозах, ми вибрали для використання в експерименл in vivo роз1гл1тазон в доз1 5 мг/кг маси тта тварин. Використовували роз1гл1тазон виробництва Гедеон PixTep "PorniT".
До найбтьше вивчених в клш1чних умовах стати-híb вщноситься аторвастатин ("Сторвас" виробництво "Ранбакси"). Використовуеться для нормал1заци пщ-вищеного р1вня загального холестерину, ЛПНЩ-холестерину, аполтротешу В i тригл1церид1в. За л1те-ратурними даними розрахункова доза аторвастатину екпадае 8 мг/кг маси тта тварини [8].
Дослщш тварини були роздтеш на групп:
I група - ÍHT3KTHÍ тварини (п = 5);
II група - контрольна - ¡ндукц1я алоксанового д1а-бету (АД) (п=5);
III група - дослщна - п1сля ¡ндукцй АД пероральне введения тваринам роз1гл1тазону в доз1 5 мг/кг 1 раз на добу протягом 4 тижшв (п=10);
IV група - дослщна - пюля ¡ндукц1Т АД пероральне введения аторвастатину в доз1 8 мг/кг 1 раз на добу протягом 4 тижшв (п=10);
V група - дослщна - пюля ¡ндукцй АД внутрн шньом'язово введения пептидного екстракту пщшлун-ковоТ залози (ПЕПЗ) в доз1 10 мг/кг 1 раз на добу протягом 4 тижшв (п=10);
VI група - контрольна - ¡ндукц1я алоксанового д1а-бету (АД) та пероральне введения етилового спирту в доз1 50 мкп (п=5);
Апоксановий д1абет ¡ндукували на щурах лжи Wistar в наш1й модиф1кацй. Адаптац1йний пер1од тварин тривав 10 дн1в. 1ндукц1ю АД проводили шляхом введения одноразово пщшфно алоксану в доз1 150 мг/кг . Смертнють тварин п1д час ¡ндукцй' екпала 40% [9]. На 10 добу у тварин визначали р1вень глюкози в кров1 при допомоз1 фотометра "Глюкофот", використовуючи ¡ндикаторн1 стр1чки "Гемоглан".
Заб1й тварин проводили методом цервкальноТ дислокацИ' п1сля шчного голодування [10].
Оц1нка функц1онального стану вщбувалась за ди-нам1кою маси лла та загальним станом дослщних тварин.
Досл1дження вуглеводного обм1ну базувалось на визначенн1 вм1сту глюкози та гл1козильованого гемо-глоб1ну. Використовували набори „Оксохром глюкоза «С» та „Гликозилированный гемоглобин" («Био-ЛА-Тест», Чешська Республ1ка). При визначенн1 вм1сту холестерину та триглщерид1в використовували набори "Холестерин" та „Триглщериди" («Био-ЛА-Тест», Чешська Республ1ка).
Визначали вм1ст а-холестерину оснований на вла-стивост1 л1попротеТн1в низькоТ густини та дуже низькоТ, в противагу л1попротеТнам високоТ густини, утворюва-ти нерозчинн1 комплекси з гепарином в присутносл ¡он1в марганцю. Атерогенн1 лтопротеши (Р- та пре-р-л1попротеТни) при взаемодй з гепарином та хлоридом кальц1ю у розчин1 утворюють нерозчины комплекси, що розс1юють св1тло пропорцмно к1лькост1 утворених комплекс1в; вим1рюючи стутнь розс1ювання св1тла можна судити про концентрац1ю л1попротеТн1в. Для оц1нки активносл фермент1в антиоксидантного захис-ту вивчали активн1сть церулоплазм1ну та супероксид-дисмутази [10].
В1льн1 жирн1 кислоти визначали за допомогою екс-тракц1Т колориметричним методом. [11].
Статистичну обробку математичних результате експеременту проводили використовуючи стандартну програму БТАИБИОА з обчисленням середньоТ ари-фметичноТ (М), середньоквадратного в1дхилення (т), в1рог1дност1 отриманих результат1в Т- тестом для попарно зв'язаних та для незалежних величин (t) [12].
Результати та Кх обговорення
Л1тературн1 джерела вказують, що алоксановий д1-абет у тварин викликас тяжку форму цукрового д1абе-ту з характерно вираженою г1пергл1кем1сю [13].
1ндукц1я алоксанового д1абету достов1рно в1дбула-ся, що п1дтвердило зростання показника глюкози в сироватц1 кров1 в 3,2 рази, триглщерид1в - в 1,8 рази, втьних жирних кислот - в 2,0 рази проти ¡нтактноТ групи (табл.1).
Характерну д1ю виявив розчинник препарату роз1-гл1тазон, етиловий спирт, який п1двищував р1вн1 пока-зник1в глюкози, гл1козильованого гемоглоб1ну, а-холестерину, тригл1церид1в, в1льних жирних кислот, СОД та угутамттрансферази в дослщнм груп1 введения етилового спирту.
Д1я ПЕПЗ спрямована на зниження та нормал1за-ц1ю показник1в глюкози, а-холестерину, триглщерид1в, в1льних жирних кислот, СОД в сироватц1 кров1 тварин з алоксановим д1абетом. Без зм1н залишились показ-ники гл1козильованого гемоглобшу, холестерину, р-л1попротеТд1в та у-гутам1лтрансферази.
Роз1гл1тазон д1яв в б1к зниження як на показники вуглеводного, так I лтщного обм1н1в.
В грут введения аторвастатину в1дм1чалось зниження р1вня показник1в вуглеводного та лтщного об -м!н1в.
Стаб1льн1сть до впливу етилового спирту, ПЕПЗ, роз1гл1тазону та аторвастатину виявили р-лтопротещи.
Таблиця 1
Вплив ПЕПЗ, препарат1в роз'/гл'/тазон та аторвастатин на вуглеводний та л'/п'/дний обм'/н досл/дних тварин при /ндукцТТ цукрового диабету (М±т)
Показники, яю вивчались 1нтактна група п = 6 Тварини з ¡ндукованим цук ровим д1абетом
контрольна група алоксано-вий д1абет п = 5 Дослщна група введения спирту по 0,05 мл п = 6 Дослщна група введения ПЕПЗ в доз1 10 мг/кг, п = 6 Досл1дна група введения розн гл1тазону в доз1 5 мг/кг, п = 5 Досл1дна група введения аторвастатину в доз1 8 мг/кг, п = 10
Глюкоза, ммоль/л 4,82 ± 0,91 15,5 ± 1,62 А 13,78 ± 0,59 А 8,2 ± 0,66 С1 В2 6,77 ± 0,73 С 2 В 3,Д 1 6,22 ± 0,83 С 3, в 4, Д 2
Пглкозильований гемогло-бш, мк/мольфруктози/гИЬ 5,0 ± 0,66 4,43 ± 0,32 7,16 ± 0,22 В1 3,97 ± 0,51 С-1, 6,29 ± 0,1 С 2, В 3,Д 1 5,84 ± 0,8 С 3, В 4,Д 2
Холестерин ммоль/л 1,5 ± 0,12 1,60 ± 0,15 1,63 ± 0,17 1,5 ± 0,09 1,03 ± 0,12 С 2, В 3,Д 1 1,32 ± 0,2 Е, С 3, В 4
а-холестерин ммоль/л 1,0 ± 0,24 1,24 ± 0,11 1,7 ± 0,09 В1 0,95± 0,15 В2 0,96 ± 0,06 В3 1,09 ± 0,07 Е, Д 2, В 4
Триглщериди, ммоль/л 0,86 ± 0,12 1,53 ± 0,35 А 0,88± 0,15 В1 0,82± 0,2 В2 0,83 ± 0,14 В3 0,83 ± 0,18 В4
Р-л1попротеТди, г/л 0,77 ± 0,21 0,87 ± 0,1 0,94 ± 0,05 0,82 ± 0,12 0,93 ± 0,24 0,87 ± 0,11
Втьы жирш кислоти, мкм оль/л 110,13 ± 13,18 223,94 ± 30,32 А 115,53 ± 11,32 В1 117,31 ± 12,86 В2 79,98±17,47 С2, В3,Д1 71,45 ± 12,91 С3,В 4 Д2
СОД, од 1,73 ± 0,28 1,45 ± 0,26 1,95 ± 0,16 В1 1,89 ± 0,25 В2 1,96 ± 0,14 В3 1,79 ± 0,22 В4
у-гутам ¡лтрансфераза, мккат/л 0,19 ± 0,11 0,15 ± 0,04 0,29 ± 0,06 В1 0,19 ± 0,04 С1 0,11 ± 0,01 С2, В3,Д1 0,21 ± 0,05 Е, С 3
Прим/тка: А - пор/вняння /нтактно'Тгрупиз контрольною (р <0,05);
В1 - пор1вняння контрольноТгрупи з групою введения спирту (р < 0,05);
В2 - пор1вняння контрольноТгрупи з групою введения ПЕПЗ (р <0,05);
В3 - пор1вняння контрольно/ групи з групою введения роз/гл/тазону (р <0,05);
В4 - пор1вняння контрольноТгрупи з групою введения аторвастатину (р <0,05);
С1 - пор1вняння групи введения спирту з групою введения ПЕПЗ (р <0,05);
С2 - пор1вняння групи введения спирту з групою введения роз/гл/тазону (р <0,05);
С3 - пор1вняння групи введения спирту з групою введения аторвастатину (р <0,05);
й1 - пор1вняння групи введения ПЕПЗ з групою введения роз/гл/тазону (р <0,05);
й2 - пор1вняння групи введения ПЕПЗ з групою введения аторвастатину (р <0,05);
Е - пор1вняння м'/ж групами введения роз/гл/тазону та аторвастатину (р <0,05);
Таким чином, анал1з одержаних результатов показав, що ПЕПЗ як \ препарати роз1гл1тазон та аторвастатин однонаправлено впливають на показники вуг-леводного та лтщного обмш1в при експериментальнш патологи. Докази наших даних про схожють патогенезу захворювань ЦД та атеросклерозу дозволяс при-пустити здатнють препаралв роз1гл1тазон, аторвастатин та ПЕПЗ активувати РРАК.
Анал1з показниюв вмюту церулоплазмЫу виявив збтьшення в контрольна груп1 при ¡ндукцп алоксано-вого д1абету та зменшення його в дослщних трупах, де використовували ПЕПЗ, препарати роз1гл1тазон та аторвастатин. Вмют ф1бршогену в трупах пюля введения ПЕПЗ та препаралв роз1гл1тазон \ аторвастатин, коливався у межах нормальних значень, що вь дображено в таблиц! 2.
Таблиця 2.
Зм'/ни показник'/в запального процесу п'/д впливом ПЕПЗ, препарат1в роз/гл/тазон та аторвастатин у досл/дних тварин при ¡ндукцпцукрового д'/абету (М±т)
Показники, яю вивчались 1нтактна група п = 6 Тварини з ¡ндукованим цукровим д1абетом
контрольна група алоксановий д1абет п = 6 Дослщна група введения спирту по 0,05 мл п = 6 Досл1дна група введения ПЕПЗ в доз1 10 мг/кг, п=6 Досл1дна група введения роз1п"п-тазону в доз1 5 мг/кг, п = 6 Досл1дна група введения аторвастатину в доз1 8 мг/кг, п = 6
Церулоплазм1н, мг/л 599,82 ± 75,34 716,64 ± 71,55 А 442,48 ± 32,81 В1 593,45 ± 52,34 С1, В2 485,00 ± 60,98й1, В3 555,77± 96,18 С3,В4
Ф1брЫоген, г/л 1,89± 0,23 1,33± 0,43 1,9± 0,20 2,46±0,44 В2 2,18 ±0,26 В3 2,18± 0,18 С3,В4
Прим/тка: А - пор/вняння /нтактно'Тгрупиз контрольною (р <0,05);
В1 - пор1вняння контрольноТгрупи з групою введения спирту (р < 0,05);
В2 - пор1вняння контрольноТгрупи з групою введения ПЕПЗ (р <0,05);
В3 - пор1вняння контрольно/' групи з групою введения роз/гл/тазону (р <0,05);
В4 - пор1вняння контрольноТгрупи з групою введения аторвастатину (р <0,05);
С1 - пор1вняння групи введения спирту з групою введения ПЕПЗ (р <0,05);
С3 - пор1вняння групи введения спирту з групою введения аторвастатину (р <0,05);
й1 - пор1вняння групи введения ПЕПЗ з групою введения роз/гл/тазону (р <0,05);
Для оцшки загального впливу розвитку экспериментально!' модел1 д1абету та препаралв, що дослн джувались, на стан тварин дослщили змЫи мае внут-ршыхоргашв, визначаючи коефщент маси оргашв.
Вплив ПЕПЗ, npenapamie роз/гл/тазон та
Введения груп1 тварин з АД етилового спирту при-звело до збтьшення коефщенту маси пщшлунковоТ залози. В той же час пщ д1сю ПЕПЗ, препарати розн гл1тазон та аторвастатин нормал1зували цей показник (табл. 3).
Таблиця 3
на показники коеф/ц/ент/в мае орган/в у досл/дних тварин при
Iндукцп цукрового диабету (М±т)
Показники, яю вивчались 1нтактна група n = 6 Тварини з ¡ндукованим цукровим д1абетом
Контрольна група алоксановий flia6eT n = 6 Дослщна група введения спирту по 0,05 мл n = 6 Дослщна група введения ПЕПЗ В fl03i 10 мг/кг, n = 6 Дослщна група введения po3i-глтазону в fl03i 5 мг/кг, n = 6 ДДослщна трупа введения аторвастатину в fl03i 8 мг/кг, n = 6
Maca тварин 234,6 ± 19,59 204,4± 51,04 235,3 ± 16,01 В1 232,6 ± 68,47 316,9 ± 21,97 В3 236,9 ± 22,47 Е
Пщшлункова запоза 0,0036 ±0,0005 0,0034 ± 0,0005 0,005 ± 0,01 B1 0,0035 ± 0,010 0,0029 ± 0,0007 C2 0,0032 ± 0,0006 C3
Аорта 0,001 ± 0,00 0,001 ± 0,00 0,001 ± 0,00 0,001 ± 0,00 0,001 ± 0,00 0,001 ± 0,00
Селезшка 0,0038 ± 0,013 0,0056 ± 0,0009 A 0,87 ±0,00 B1 0,0042 ± 0,018 0,78 ± 0,00 0.71 ± 0,00
Нирки 0,062 ± 0,0008 0,0083 ± 0,014 A 0,0067 ± 0,012 0,0064 ± 0,017 0,006 ± 0,00 B3 0,0055 ± 0,014
Мюкард 0,0034 ± 0,0005 0,0042 ± 0,0011 0,0040 ± 0,00 0,0032 ± 0,0007 0,0030 ± 0,00 0,0038 ± 0,0004 D2, E
Прим/тка: А - пор/вняння ¡нтактно! групи зконтрольною (р <0,05);
В1 - пор1вняння контрольно!' групиз групою введения спирту (р < 0,05); В3 - пор1вняння контрольно)'групиз групою введения роз/гл/тазону (р <0,05); С2 - пор1вняння групи введения спирту з групою введения роз/гл/тазону (р <0,05); С3 - пор1вняння групи введения спирту з групою введения аторвастатину (р <0,05); й2 - пор1вняння групи введения ПЕПЗ з групою введения аторвастатину (р <0,05); Е - пор1вняння м'/ж групами введения роз/гл/тазону та аторвастатину (р <0,05);
Як показано на табл.3 у тварин контрольно!' групи коефщент маси пщшлунковоТ залози не змЫювався вщносно ¡нтактноТ групи. Спостер1галось пщвищення коефщенту маси пщ впливом етилового спирту на 68% в пор1вняны з контрольною групою. Введения ПЕПЗ приводило до пщвищення коефщенту маси пщшлунковоТ залози на 2,86%, препарати роз1гл1тазон та аторвастатин - знизили на 17,6 та 5,88% вщповщ-но, в пор1внянш з контрольною групою.
Вплив на аорту не спостер1гався в дослщних трупах.
Збтьшення коефщенту маси селезЫки достов1рно визначено при ¡ндукцп АД та впливу етилового спирту. Препарати роз1гл1тазон та аторвастатин впливали на коефщент маси селезшки в бк пщвищення, а ПЕПЗ знижував цей показник.
1ндукц1я АД викпикала пщвищення коефщенту маси нирок. Зниження його вщбулося п1д впливом ПЕПЗ, препаралв роз1гл1тазон та аторвастатин.
Коефщснт маси мюкарду тварин з АД збтьшився вщносно ¡нтактноТ групи та майже нормал1зувався пщ д1сю ПЕПЗ, препаралв роз1гл1тазон та аторвастатин.
Таким чином, пщ час розвитку АД спостер1галось зростання маси селезшки, нирок, мюкарду, введения таким тваринам етилового спирту попршувало ц1 показники. Це вщдзеркалювало участь в розвитку екс-периментальноТ модел1 як метабол1чних, так \ ¡мунних ланок патогенезу.
Введения роз1гл1тазону та аторвастатину тваринам ¡з АД вцтому вщновлювало показники. Звертало увагу пщвищення маси селезЫки при введены цих препаралв, що можно пов'язати з Тх впливом на ¡мун-ну систему тварин.
Висновки
1. Розвиток алоксанового д1абету у щур1в призво-див до зростання р1вня глюкози в сироватц1 KpoBi та порушення лтщного обмЫу (зростання р1вня триглн церид1в та втьних жирних кислот в сироватц1 KpoBi). Введения етилового спирту в якосл розчинника для npenapaTiB, що досл1джували, викликало поглиблення порушень вуглеводного та лтщного o6MiHiB, зростання р1вня ГГТ.
2. Введения тваринам ¡з алоксановим д1абетом агон1ста PPAR-y - роз1гл1тазона 5 мг/кг призводило до суттевого зниження р1вня глюкози, зниження вмюту загального холестерину, триглщерид1в, втьних жирних кислот, зменшився р1вень ГГТ.
3. Под1бна д1я спостер1галась для аторвастатина 8 мг/кг, який OKpiM прямо!'дм здатен активувати PPAR-y. Ефективнють аторвастатину практично не вщр1зня-лась Bifl ефективносл роз1гл1тазона.
4. Терапевтична ефективнють npenapaTiB po3irni-тазон (aroHicT PPAR-y) та аторвастатин (блокатор ГМ-КоА-редуктази з поб1чним ефектом активацп PPAR-y) за експериментальних патолопй доводить участь PPAR-y в патогенез! порушень вуглеводного i лтщно-го o6MiHiB та обгрунтовус використання цих npenapaTiB за розширеними показами.
Л1тература
1. Fisher R., Eriksson P., et al. Fatty asid binding protein expression in different adipose tissue depots from lean and obese individuals // Diabetologia. -2001. - V. 44. -C.1268-1273.
2. Steinberg H., Baron A., Vascular function, insulin resistance and fatty acid // Diabetologia. - 2002. - V. 45. - C. 623-6343.
3. Rosiglitazone, a ligand of the peroxisome proliferator-activated receptor-gamma, reduces the development of nonseptic shock induced by zymosan in mice/ S. Cuz-zocrea, B. Pisano, L. Dugo et al. // Medline.- 2004.-Vol.32.- P. 4574. 9.
4. Kumi Satoh, Natsue Keimatsu, Macoto Kanda, Toshinori Kasai, Akira Takaguri, Fan Sun and Kasuo Ichihara. HMG-CoA Reductase Inhibitors Do Not Improve Glucose 10. Intolerance inSpontaneously Diabetic Goto-KakizakiRats//Japan. -2005. Dep. of Pharmacology. -Vol. 28, No.11. - P. 2092-2095.
5. Затейщиков Д.А. Розувастатин: новые возможности 11. борьбы с атеросклерозом // Фарматека.-2004.-№4.-С.12-18.
6. Brunmair B., Staniek K., Gras F. Et al. Thiazolidinediones, like metformin, inhibit respiratory complex I // Diabetes. - 12 2004. -Vol. 53. -P.1052-1059.
7. Brunmair B., Staniek K., Gras F. Et al./ Thiazolidin- 13. ediones, like metformin, inhibit respiratory complex I // Diabetes.-2004.-Vol.53.-P. 1052-1059.
8. Kumi Satoh, Natsue Keimatsu, Macoto Kanda, Toshinori Kasai, Akira Takaguri, Fan Sun and Kasuo Ichihara.
Summary
STUDY OF INFLUENCING OF PREPARATIONS OF ROSIGLITAZON AND ATORVASTATIN AT INDUCTION OF ALLOXANIC DIABETES IN EXPERIMENT
I.P. Kaidashev, L.V. Berkalo, L.O. Kutsenko, N.O. Bobrova, M.V. Mikityk, Novoseleckay I.V., Solochina I.L., E.I. Kaidasheva
Metabolic syndrome, alloxanic diabetes, rosiglitazon, atorvastatin
Diabetes of 2 type characterized by the parasecretion insulin and decline of sensitiveness of organism to insulin. The feed and obesity especially visceral promotes the disease. Activation of lipolys of visceral fat and receipt of plenty of A, N3 of free fat acids in portal circulation can violate the function of liver and, thus, cause development of hyperglycaemia, huperinsulinaemia and dislipidemia.
Research methods: experimental research of action of preparations of rosiglitazon and atorvastatin was conducted with the use of morphological, histological biochemical methods.
Introduction to the animals with alloxanic diabetes of preparations of rosiglitazon and atorvastatin resulted in the substantial decline of level of glucose and normalization of indexes of lipides exchange.
Therapeutic efficiency of preparations of rosiglitazon (PPAR-y agonist) and atorvastatin (GM-Koa-reductase blocator with the side effect PPAR-y activation) leads to participation of PPAR-y in pathogeny of violations carbohydrate and lipide exchanges and grounds the use of these preparations not only after the direct shows. Ukrainian Ministry of the Health Public Service, Ukrainian Medical Stomatological Academia, Shevchenko Str., 23, Poltava, 36024
Mamepian надшшов до редакцй 24.10.06.
HMG-CoA Reductase Inhibitors Do Not Improve Glucose Intolerance inSpontaneously Diabetic Goto-KakizakiRats // Japan. -2005. Dep. of Pharmacology. - Vol. 28, No.11. - P. 2092-2095.
Ефимов A.C., Гордиенко B.M., Ткачук Ю.В. Экспериментальное моделирование диабетических ангиопа-тий // Физиологический журнал.- 1981.- № 1. - С.88-94. Методи кпЫмних та експериментальних дослщжень в медицин! / Беркало Л.В., Бобович О.В., Боброва Н.О. та ¡н.; Пщ ред.Кайдашева 1.П. - Полтава: Пол1мет, 2003.-320 с.
М.Ю. Прохоров, М.П. Тиунов, Д.А. Шакалис. Простой колориметрический микрометод определения свободных жирных кислот // Лабор. Дело. - №.9. - 1977. - С. 535-536.
Методы системного анализа в медицинских исследо-ваниях.-М.: Медицина, 1989.304 с. Древаль А.В., Садикова Р.Е., Мазо В.К. Влияние нес-балансированости пищевого рациона на индуцирование и течение алоксанового сахарного диабета у крыс // Проблемы эндокринологии. - 1991. - T.37, № 6. - С. 56.
