CC BY
4БИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Voronova N. V.
Candidate of Science, assistant professor of Zaporozhzhya national university, Zaporozhzhya
Horban V.V.
Candidate of Science, assistant professor of Zaporozhzhya national university, Zaporozhzhya
Bohatkina V.A. PhD student
of Zaporozhzhya National university, Zaporozhzhya Zaporizhzhia National University, Ukraine, 66 Zhukovsky St, UA-69600 Zaporizhzhia, Ukraine
THE EFFECT OF ACARICIDAL DRUGS BASED ON HERBAL RAW MATERIAL ON THE FERTILITY OF IXODES RICINUS
Воронова Н.В.
к.б.н., доцент Горбань В.В. к.б.н., доцент Богаткина В.А.
acnipaHm
.Запоргзький нацюнальний утверситет, Украша, 69600, Украша, м. Запорiжжя, вул. Жуковського 66
ВПЛИВ АКАРИЦИДНИХ ПРЕПАРАТ1В, СТВОРЕНИХ НА ОСНОВ1 РОСЛИННО1 СИРОВИНИ
НА ПЛОДЮЧ1СТЬ IXODES RICINUS
DOI: 10.31618/ESSA.2782-1994.2021.4.75.174 Abstract. Therefore, a problem of successful control of ixodes ticks occupies the important place in veterinary medicine and requires searching of new highly effective ascaricidic drugs. Modern synthetic acaricides has led to the environmental pollution problems and further development of resistance within the target tick populations. It really appeared to be the environmental problem. Taking into consideration this fact, the ixodes tick's population decreasing is one of the most important tasks of veterinary science and it requires searching for new environmentally friendly and highly effective acaricides. The aim of our study was to compare the effect of an acaricidal drug developed by us (based on thymol and citral with the addition of sage essential oil) with a synthetic chemical (based on cypermethrin 0.125%) on the fertility of females Ixodes ricinus. Our research showed that the components of the drug can affect the reproductive function of females of ixodes ticks by prolonging the time of egg formation by 3-4 days and reducing their productivity by 80.8% and lead to the death of females before they have completed the process of egg production. The development of environmentally friendly acaricides to limit the number of ectoparasitic arthropods is of practical importance and can give a new understanding of the possible use of essential oils as a part of acaricidal and repellent drugs with low impact on the environment, as well as on human and animal health.
Анотащя. Серед тимчасових ектопаразипв диких та свшських тварин, найб№ш поширеними е iксодовi Ki^i родини Ixodidae, оскшьки вони мають вагоме медико-ветеринарне значения як переносники та резервуари збуднишв природно-вогнищевих захворювань рiзноi етюлогп. Враховуючи ту шкоду, яку завдають iксодовi кшщ, обмеження 1'х чисельносп е важливим завданням людства. Сучасш синтетичш засоби боротьби на дають бажаного ефекту, викликаючи резистентшсть в окремих популящях та забруднюючi навколишне природне середовище, тому розробка еколопчних методiв обмеження чисельностi iксодид залишаеться актуальною та дискусiйною. Метою нашо! роботи було порiвняти вплив акарицидного препарату, розробленого нами на основi тимолу та цитралю з додаванням ефiрноi олii шавлii лiкарськоi з синтетичним хiмiчним препаратом на основi циперметрину 0,125% на плодючють самиць Ixodes ricinus. В результатi наших дослвджень було з'ясовано, що складовi препарату здатнi впливати на репродуктивну функцiю самиць iксодових клiщi подовжуючи час формування яець на 3-4 доби та зменшуючи 1'х продуктившсть на 80,8 % та призводять до загибелi самиць до того, як вони закончили процес продукування яець. Розробка екологiчних засобiв для обмеження чисельносп ектопаразитичних членистоногих мае практичне значення та дае нове розумiння можливого застосування екологiчно безпечних пестицидiв в складi препаратiв акарицидно1' та репелентно1' дii. Keywords: Ixodes ticks, acaricides, thymole, citral, cypermethrin. Ключовi слова: iKcodoei mi^i, акарициди, тимол, цитраль, циперметрин.
ив
ЦЩВ
Вступ
Iксодовi клiщi за к1льк1стю хвороб, збуднишв яких вони переносять, займають одне з перших мiсць серед кровосисних членистоногих [1]. Вони не тшьки впливають на тварин як ектопаразити шд час кровоссання, але й здатнi сприймати, зберiгати та передавати збудник1в багатьох хвороб людини i тваринам. Отже, iксодовим клщам належить особлива роль в ещдемюлоги та ешзоотологп трансмiсивних захворювань [2]. Сучасний перюд у всьому свiтi ввдзначений появою нових або мутованих iнфекцiйних захворювань, у тому числ трансмiсивних - вiдкритих вперше [3], або ранiше iдентифiкованих, та тих, що зараз розповсюджуються в багатьох регюнах, зокрема в кранах £вропи, наприклад, в 1талй' [3], Польщi [4], Украíнi [5-7] та шших [8-10]. Бiльш того, сшльш дослвдження працiвникiв Запорiзькоl обл СЕС, Запорiзького нацiонального унiверситету та Львiвського iнституту ешдемюлогп та гiгieни довели циркулящю в Запорiзькому регiонi вiрусiв Захiдного Нiлу та клiщового енцефалпу [11].
Таким чином, обмеження чисельносп цих ектопаразитiв е важливим завданням сучасностi та здiйснюeться з використанням синтетичних хiмiчних речовин (акарицидiв) [12]. Надмiрне використання цих речовин призвело не тiльки до забруднення навколишнього середовища [13], а й до виникнення резистентних популяцiй цiльових видiв [14-16].
Отже сьогодщ е актуальними дослщження, що присвяченi вивченню продуктiв рослинного походження в якостi природних акарицидiв, насамперед тих, ефективнiсть яких вже було попередньо доведено [17-19]. Зокрема, дослвдження щодо токсичностi таких компоненпв вже проведено в лабораторних та польових умовах, на личинках та нiмфах [17, 20, 21]. Ми вважаемо, що для забезпечення керування епiдемiологiчною ситуащею, необх1дним елементом е вивчення токсичносп рослинних сполук на етапi дозрiвання та продукування самицями яець. При цьому необхiдно враховувати таку бюлопчну особливiсть самиць iмаго iксодових клiщiв: живляться вони один раз i лише насиченi самицi, що мають певну мiнiмальну вагу мають здатшсть до продукування яець [22], а це, в свою чергу, значно зменшуе шанси на виживання виду i в природi компенсуеться значною плодючiстю. Тому, метою нашо1 роботи було з'ясувати вплив розробленого нами препарату на плодючють самиць I. ricinus та порiвняти його ефектившсть з синтетичними препаратом, як1 широку застосовують сьогоднi для обмеження чисельносп цих клiщiв.
Матерiали та методи
Об'екгом наших дослiджень були самищ iксодових клiщiв I. ricinus, як пiсля акту кровоссання мали визначену вагу i були, на нашу думку, бшьш епiдемiологiчно небезпечними [11]. 36ip клiщiв проводили за загальноприйнятими методиками з безпритульних тварин у природних умовах у червш 2020 та 2021 р.р. на територи Запорiзькоl областi (Укра!на). Самиць зважували на аналiтичних вагах Shimadzu 220 D, та подали на 3 групи таким чином, щоб у кожнш дослiджуванiй групi знаходилися клщ^ що належали до рiзних вагових категорiй [22]:
I - самищ вагою до 100 мг;
II - самищ вагою ввд 100 мг до 150 мг;
III - самищ вагою ввд 150 мг до 200 мг;
IV - самищ вагою понад 200 мг.
Еталонну групу помщали в окремi пробiрки зi змоченим водою тампоном марлi та витримували калька дiб при кiмнатнiй темперагурi до зак1нчення процесу продукування яець. Тестову групу, перед тим як помютити у пробiрки, обробили розробленим препаратом: ефiрну олш шавлй' лшарсько! розводили до 0,10% у вод^ що мiстила 2,0 % емульгуючого агента (СПЕН 80) та пропшентколь, пiсля чого додавали тимол та цитраль у концентрацй' 5 мг/мл. За допомогою розпилювача, одним натисканням, що дорiвнював 0,5 грамiв препарат наносили на самиць рiзних вагових категорш.
В якостi контролю використовували самиць, що були обробленi синтетичним препаратом, який в якостi активного iнгредiенту мав у своему склащ 0,125 % циперметрин. Для ощнки впливу розробленого препарату на плодючють самиць пiдраховували кiлькiсть ввдкладених яець у еталоннш, контрольнiй та експериментальнш групах. Результати вимiрювань обробляли з використанням програми PAST 3.25. Для порiвняння середнiх значень використовували ANOVA та двостороннш рiвень значимостi. Критичний рiвень статистично! значимостi приймався рiвним 0,05. Результати спостережень описували як середне значення ± стандартна похибка (х± SE).
Розрахунок залежностi мiж ступенем насиченостi самицi, та шльшстю продукуемих яець проводили методом найменших квадратiв iз використанням регресiйного аналiзу.
РЕЗУЛЬТАТИ
Матерiали для лабораторних дослщжень збирали з безпритульних тварин (рис 1). загалом було зiбрано 322 насиченi самищ I. ricinus (160 самиць у 2020 рощ та 162 самищ у 2021).
Рис. 1 iKcodoei клщi у вухах безпритульноi собаки.
Для вивчення взаемозв'язку мiж ступенем насиченосп самиць та продукуванням ними яець було вiдiбрано 102 самищ у 2020 роцi (2 з яких мали вагу 10,04 мг та 24, 77 мг, що недостатньо для початку продукування яець тому вони були вилучеш з експерименту) та 100 самиць у 2021, кожну самицю розмщували в окремий бюкс та шкубували при кiмнатнiй температурi.
Пол1гон розподшу за насиченiстю (вагою) самиць демонструе асиметрш середнього ступеня, що сввдчить про перевагу особин iз меншою вагою, з чого можна зробити висновки про неповну насиченiсть самиць, отже середня вага насичених самиць, при яких можливо продукування яець складала 156,93±4,11 мг (рис.2-3).
Рис. 2 Розподш самиць I. ricinus за ступенем Hacu4eHocmi кров'ю безпритульних собак
В нашому експерименп на 14 добу, самищ розпочинали продукувати яйця, цей процес тривав 3-6 дiб. Пiк припадав на 2-4 дт пiсля початку продукування, тсля чого к1льк1сть ввдкладених
яець рiзко зменшувалася. За нашими даними щодо кiлькостi ввдкладених, яець полiгон розподшу свiдчить, що в популяцИ переважають самицi, як1 ввдклали 1354±41 яець (рис. 4-5).
ив
НЩШ
Рис. 4 Розподш самиць I. ricinus за кшьшстю _eidKnadeHux яець_
Рис. 5 Самиця I. ricinus nid час продукування _яець_
На 1-му еташ дослщження щодо впливу вивчаемого препарату на плодючють самиць I. ricinus, нами проводилось порiвняння ступеню насиченосп самиць та ix здатнiстю продукувати яйця. Застосування методу найменших квадрапв показало, що мiж ступенем насиченосп кров'ю самиць I. ricinus та кшьшстю вiдкладениx яець iснуе кореляцшний зв'язок. При оцiнцi значущостi,
Таким чином, нами доведено зв'язок мiж ступенем насиченосп самиць кров'ю та кшьшстю вщкладених яець (r=0.913 та r=0.880 для дослiдiв 2020 та 2021 року ввдповвдно). Для подальших дослвджень щодо вивчення впливу розробленого препарату на основi тимолу та цитралю, з додаванням ефiрноl олл шавлй' лжарсько! на плодючiсть самиць I. ricinus отримаш данi використовувались в якостi еталону.
На II-му етапi дослвдження насичених самиць клiщiв обробляли розчином циперметрину (контрольна група), та емульсiею на основi тимолу та цитралю (експериментальна група).
нами з'ясована значимiсть коефiцiенту «а», яка сввдчить про те, що статистична модель починае свiй вiдлiк ввд нуля, та значимiсть коефiцiенту «b», що свщчить про динамiку, тобто зi збiльшенням ваги самицi тсля харчування збiльшуеться к1льк1сть ввдкладених яець. Нашу гшотезу було пiдтверджено дослщженнями 2021 року (рис. 6-7).
Промiжок часу ввд зняття насичених самиць iз тварин до початку продукування ними яець збшьшився на 3-4 доби для експериментального дослiду, у той час як контрольна група не мала суттевих ввдмшностей (p>0,05) у порiвняннi з еталонною групою, але час продукування яець тривав менше на 1-2 доби як для контрольно!, так i для експериментально! групи, у порiвняннi з еталоном (р<0,05). Щодо кiлькостi ввдкладених яець, то за нашими результатами не було виявлено iстотних вiдмiнностей (р>0,05) м1ж контрольною та експериментальною групою. Здатнють до продукування яець дещо зменшувалася в порiвняннi з еталоном як у контрольнш групi, так й
В 2000
;-=8,77Ш-47,Э88 д Д / к
д / ' / ''* У
д 7Y' /ж/ /р
д д /У. V д /у Л
А А й Д Ж Дд
д A'j & //. -Ж Д д д д
/
[1 50 100 150 а» 250 300 35[> 400
Вага насиченш самиць. мг
Рис. 6Взаемозв'язокмiж вагою насичених самиць Ixodes ricinus та юльюстю продукуемих _яець 2020 р_
!f Iii*
у = 9,3856s-91,813 / / / А / / / 'А
V- & /7/
л А /У/ Д 0 А о:- д _ у-'А___
Д ¿¿Фь д 'Ж
д
у У/ А д
О 50 100 150 200 250 500 550 400
Вага насцчент самиць. мг
Рис. 7Взаемозв'язокмiж вагою насичених самиць Ixodes ricinus та кшьшстю продукуемих яець 2021 _Р_
в експериментальнш (р<0,05). Найсильшшу дш розроблена емульсiя чинила на Ki^iB, що вiдносилися до II групи насиченостi, 20% смертносп самиць як для контролю, так i для
дослiду. (таблиця 1). Слад зазначити, що к1льк1сть загиблих особин в еталоннiй групi була менше шж 5% для самиць, що вщносяться до II групи, та не перевищувала 10% для самиць I групи.
Таблиця 1.
Вщсоток самиць, як1 здатм продукувати яйця в кожн1й досл1дн1й rpyni (у %)
I II III IV
еталон 93,8 95,9 100 100
контроль 0 80 87,5 100
дослвд 100 80 88,5 100
Також ми ввдшчаемо, що обробка препаратами насичених кров'ю самиць призвела до зниження ix продуктивностi як у контрольнiй, так i експериментальнiй групi (р<0,05), у порiвняннi з
еталонною групою. Але, слад зазначити, що шлькють яець, як1 продукували самицi, статистично достовiрно пiдвищувалася iз ступенем насиченостi тсля застосування обох препаратiв (рис. 8).
2500
2000
1500
1000
500
lL
iL
контроль
ДО (МИД
I
п
ш
IV
Ступень насиченостч самиць Ixodes ricinus, мг
Рис. 8 Юльюсть яець вгдкладених самицями тсля застосування розроблено1 емульсИ, циперметрину
0,125% та без ix застосування.
Отже, розроблена нами емульая показала здатнють зменшувати плодючють самиць I. ricinus, але не перевищуе ефективносп синтетичних, комерцiйно доступних препаратiв
Обговорення
Протягом останнiх десятилиъ обмеження чисельностi iксодових клiщiв е однieю з актуалъних проблем саштарно! паразитологи. Особливий iнтерес дослiдникiв викликають дослiдження ефiрних олiй та сполук, виявлених в них в якосп природних iнсектицидiв [19]. Однак дослщження, що демонструють ефективнiстъ препаратiв де в якосп активних iнгредiентiв мютяться домiнуючi сполуки ефiрних олiй для обмеження чисельносп iксодових клiщiв, все ще е недостатнiми. В наших попередшх публiкацiях, ми показали, що найперспектившшими активними iнгредiентами можуть стати сполуки, що входять до складу таких ефiрних олш як Salviae officinalis L. та Thymus serpyllum L. [23].
Нами була доведена ефектившсть емульси проти самиць iксодових клiщiв (I. ricinus), в якш активними компонентами виступили олiя шавлл,
тимол та цитраль. Як1сний i к1льк1сний склад даного акарицидного засобу розроблений в результат! вивчення лггературних даних [24-26] та власно! експериментально! роботи (в попереднш публжацй). У якосп емульгуючого агенту ми обрали СПЕН 80, який використовуеться в емульаях вода-ол1я та пропшентколь, який утримуе летюч1 компоненти в препарап та подовжуе !х акарицидну дш. Наш1 результати токсичносп тимолу та цитралю щодо жсодових клщ1в.пщтверджеш в науковш публжацп [21, 26, 27].
В цьому дослщженш ми проанал1зували вплив розроблено! емульси на процес продукування яець самицями. Розроблений нами препарат, в якому активними дшчими речовинами виступае тимол, цитраль та еф1рна ол1я шавлл лжарсько!, продемонстрував ефективний вплив на насичених кров'ю самиць I. ricinus. Шсля обробки препаратом час на формування яець у тш самиць уповшьнюеться, збшьшуеться на 3-4 доби, тобто його д1я викликае порушення ходу оогенезу на вщмшу препарата з 0,125% розчином
ив
ЦЩВ
циперметрина, який не мав статистично значимих вщмшностей вщ еталонного дослщу. Це дещо вiдрiзняeться вщ результатiв, яш отримала Alicija Buczek i3 ствавторами. За ïx даними, препарати де дшчою речовиною виступав циперметрин зб№шував час формування яець у тш самиць пропорцiйно до концентрацiï [28]. Рiзницю в отриманих даних, на нашу думку, можна пояснити умовами, при яких зберiгалися самицi, вони могли не ствпадати з природними. Тому як час для дозрiвання, так i к1льк1сть продукуемих яець може, на нашу думку, варшвати. Крiм того, необхвдно враховувати можливу резистентнiсть iксодовиx клiщiв до синтетичних пестицидiв [16, 21, 29].
В xодi нашоï роботи ми з'ясували, що к1льк1сть яець, яку здатна продукувати самиця, прямо пропорцiйно залежить вщ кiлькостi насмоктано! кровi на годувальнику. Для самиць I. ricinus коефщент кореляцiï склав 0,896 (для об'еднано! вибiрки 2020 та 2021 року n=200). Цi данi тотожнi до даних щодо iншиx видiв шсодових клiщiв, зокрема, для клiщiв Ixodes persulcatus r=0.96 [30]. L. Jingze i3 спiвавторами також встановили високий ступiнь кореляцiï мiж шльшстю продукуемих яець та к1льк1стю насмоктано1' кровi самицями клiщiв Dermacentor silvarum тд час живлення [31]. Так ж данi наводить i Балашов Ю.С., який вiдмiчае взаемозв'язок мiж вагою насичено1' самицi iксодовix клiщiв та к1льк1стю продукуемих яець. За результатами його дослщжень, мiнiмальна вага насичено1' самицi при як1й вона може розпочати цей процес, зокрема, для клiщiв I. ricinus, складае 35 мг [22], що повшстю пщгверджуеться нашими даними. Клiщi з вагою до 35 мг не були здатш продукувати яйця та були виключеш нами з експерименту.
Отримаш данi показали здатнiсть дослщжуваного препарату зменшувати продукування яець самицями I. ricinus на 80,8 %. Середня кшьшсть яець на 1 мг насичено1' самищ для еталонного зразку складае 8,62 ±0,12, у той час як в експерименп цей показник дорiвнював 1,65±0,15, що вщповщае контрольнiй групi 1,43±0,13. Це пщгверджуе нашу гiпотезу, а саме, складовi препарату здатнi впливати на репродуктивну функцiю самиць iксодовиx клiщiв. Вони зменшують к1льк1сть продукуемих яець та призводять до передчасно1' смерп самиць ще до зак1нчення процесу продукування. Подiбний вплив було зафшсовано для тимолу, який впливае на репродуктивну функщю самиць R. sanguineus, попршуючи ïx здатнiсть до розмноження [32].
Пiд час проведення нашого дослщу та опрацювання лiтературниx джерел, було виявлено, що аналогiчний препарат паралельно було створено Caio Monteiroa iз спiвавторами. Допом1жними речовинами у них теж виступають СПЕН 80 та пропшентколь [33], а в якосп активних iнгредiентiв, вченi застосували тимол, як монотерпен з доведеною акарицидною дiею [34], та евангенол, що в сумiшi з тимолом також довiв
репелентну активнiсть проти клiща Rhiphicephalus sanguineus [35].
Висновки
В результатi наших дослщжень з'ясовано, що к1льк1сть продукуемих самицею яець I. ricinus залежить вщ ступеня ïx насиченостi кров'ю годувальника (r=0.896), а к1льк1сть продукуемих яець можна зменшити застосуванням екологiчниx акарицидiв. Отже, дослщжувана емульсiя змiнюе xiд онтогенезу самиць шсодових клiщiв подовжуючи час формування яець на 3-4 доби, зменшуючи продуктивтсть яець на 80,8 % та врешп решт призводить до передчасноï' смертi без завершения процесу розмноження. Отримаш нами результати можуть дати нове розумшня можливого застосування ефiрниx олiй в склащ препаратiв акарицидноï та репелентноï до без впливу на оточуюче природне середовище, здоров'е людини та тварин.
Список використано'1 лiтератури
1. Githeko A.K., Lindsay S.W., Confalonieri U.E. et al. Climate change and vector-borne diseases: a regional analysis. Bull World Health Organ. 2000;78(9):1136-47.
2. Jongejan F, Uilenberg G. The global importance of ticks. Parasitology. 2004;129(S): 3-14.
3. Zanet S., Battisti E., Pepe P. et al. Tick-borne pathogens in Ixodidae ticks collected from privately-owned dogs in Italy: a country-wide molecular survey. BMC Vet Res. 2020;16(1).
4. Liberska J., Michalik J., Pers-Kamczyc E. et al. Prevalence of Babesia canis DNA in Ixodes ricinus ticks collected in forest and urban ecosystems in west-central Poland. Ticks Tick Borne Dis. 2021;12(5).
5. Biletska H., Podavalenko L., Semenyshyn O. et al. Study of Lyme borreliosis in Ukraine. Int J Med Microbiol. 2008;298(44):154-60.
6. Weiner M., Zukiewicz-Sobczak W., Tokarska-Rodak M. et al. Prevalence of Borrelia burgdorferi sensu lato in ticks from the Ternopil region in Ukraine. J Vet Res. 2018;62(3):275-80.
7. Levytska V.A., Mushinsky A.B., Zubrikova D. et al. Detection of pathogens in ixodid ticks collected from animals and vegetation in five regions of Ukraine. Ticks Tick Borne Dis. 2021;12(1).
8. Ouarti B., Hamzaoui B., El Stanko M. et al. Detection of Rickettsia raoultii in Dermacentor reticulatus and Haemaphysalis inermis ticks in Slovakia. Biologia (Bratisl).
9. Moore T.C., Pulscher L.A., Caddell L. et al. Evidence for transovarial transmission of tick-borne rickettsiae circulating in Northern Mongolia. PLoS Negl Trop Dis. 2018;12(8).
10. Capligina V., Seleznova M., Akopjana S. et al. Large-scale countrywide screening for tick-borne pathogens in field-collected ticks in Latvia during 2017-2019. Parasit Vectors. 2020;13(1).
11. Воронова Н.В., Горбань В.В. Епщемюлопчне значення кровосисних членистоногих реакцшних зон пiвнiчно-заxiдного приазов'я. Вюник Запорiзького державного
ymBepcmeTy Eio^orinm HayKH. 2009; 2: 126-31.
12. Malik A., Afshan K., Razzaq A. et all. Comparative Efficacy of Synthetic Acaricides Against Tick Infestations in Goats. KAFKAS Univ Vet Fak Derg. 2021;27(2):159-64.
13. Sharma A., Kumar V., Shahzad B. et al. Worldwide pesticide usage and its impacts on ecosystem. SN Appl Sci. 2019;1(11):1446.
14. Castro-Janer E., Martins J.R., Mendes M.C. et al. Diagnoses of fipronil resistance in Brazilian cattle ticks (Rhipicephalus (Boophilus) microplus) using in vitro larval bioassays. Vet Parasitol. 2010;173(3-4):300-6.
15. Naqqash M. N., Gokce, A., Bakhsh, A. et al. Insecticide resistance and its molecular basis in urban insect pests. Parasitol Res. 2016;115(4):1363-73.
16. Becker S., Webster A., Doyle R. L. et all. Resistance to deltamethrin, fipronil and ivermectin in the brown dog tick, Rhipicephalus sanguineus sensu stricto, Latreille (Atari: Ixodidae). Ticks Tick Borne Dis. 2019;10(5):1046-50.
17. El-Seedi H. R., Azeem M., Khalil N. S. et all. Essential oils of aromatic Egyptian plants repel nymphs of the tick Ixodes ricinus (Acari: Ixodidae). Exp Appl Acarol. 2017;73(1):139-57.
18. Lazcano Diaz E., Padilla Camberos E., Castillo Herrera G. A. et al. Development of essential oil-based phyto-formulations to control the cattle tick Rhipicephalus microplus using a mixture design approach. Exp Parasitol. 2019;201:26-33.
19. Nwanade C.F., Wang M., Wang T. et al. Botanical acaricides and repellents in tick control: current status and future directions. Exp Appl Acarol. 2020;81(1):1-35.
20. El-Seedi H.R., Khalil N.S., Azeem M. et al. Chemical Composition and Repellency of Essential Oils From Four Medicinal Plants Against Ixodes ricinus Nymphs (Acari: Ixodidae). J Med Entomol. 2012;49(5):1067-75.
21. Peixoto M.G., Costa L.M., Blank A.F. et al. Acaricidal activity of essential oils from Lippia alba genotypes and its major components carvone, limonene, and citral against Rhipicephalus microplus. Vet Parasitol. 2015;210(1-2):118-22.
22. Balashov Y.S. Ixodid Ticks -Parasites and Vectors of Diseases. In: Ixodid Ticks -Parasites and Vectors of Diseases. Nauka; 1998. p. 287.
23. Voronova N. V., Horban V. V., Bohatkina V.A. The efficacy of natural acaricide application against ixodidae (Ixodes ricinus). Acta Biol Ukr. 2019;(1):31-9.
24. Thorsell W., Mikiver A., Tunon H. Repelling
properties of some plant materials on the tick Ixodes ricinus L. PHYTOMEDICINE. 2006;13(1-2):132-4.
25. Badawy M.E.I., El-Arami S.A.A., Abdelgaleil S.A.M. Acaricidal and quantitative structure activity relationship of monoterpenes against the two-spotted spider mite, Tetranychus urticae. Exp Appl Acarol. 2010;52(3):261-74.
26. Cardoso A.D., Santos E.G.G., Lima A.D. et al. Terpenes on Rhipicephalus (Boophilus) microplus: Acaricidal activity and acetylcholinesterase inhibition. Vet Parasitol. 2020;280.
27. Xie Y.J., Jin H., Yang X. et al. Toxicity of the essential oil from Thymus serpyllum and thymol to larvae and pupae of the housefly Musca domestica L. (Diptera: Muscidae). Environ Sci Pollut Res. 2020;27.
28. Buczek A., Bartosik K., Kuczynski P. The toxic effect of permethrin and cypermethrin on engorged Ixodes ricinus females. Ann Agric Environ Med. 2014;21(2):259-62.
29. Muyobela J., Nkunika P.O.Y., Mwase E.T. Resistance status of ticks (Acari; Ixodidae) to amitraz and cypermethrin acaricides in Isoka District, Zambia. Trop Anim Health Prod. 2015 Dec;47(8):1599-605.
30. Uspensky I., Ioffe-Uspensky I. The relationship between engorged female weight and egg number in ixodid ticks: a biological interpretation of linear regression parameters. Acarologia. 1999;40(1):9-17.
31. Liu J., Liu Z., Zhang Y., et al Biology of Dermacentor silvarum (Acari: Ixodidae) under laboratory conditions. Exp Appl Acarol. 2005;36(1-2):131-8.
32. Matos R.S., de Oliveira P.R., Coelho L. et al. Thymol: Effects on reproductive biology and Gene's organ morphology in Rhipicephalus sanguineus sensu lato engorged females (Acari: Ixodidae). Ticks Tick Borne Dis. 2020;11(1).
33. Monteiro C., Ferreira L.L., de Paula L.G., et al. Thymol and eugenol microemulsion for Rhiphicephalus sanguineus sensu lato control: Formulation development, field efficacy, and safety on dogs. Vet Parasitol. 2021;296.
34. Daemon E., de Oliveira Monteiro C.M., Rosa L. et al. Arcoverde A. Evaluation of the acaricide activity of thymol on engorged and unengorged larvae of Rhipicephalus sanguineus (Latreille, 1808) (Acari: Ixodidae). Parasitol Res. 2009;105(2):495-7.
35. Araujo L.X., Novato T.P.L., Zeringota V. et al. Synergism of thymol, carvacrol and eugenol in larvae of the cattle tick, Rhipicephalus microplus, and brown dog tick, Rhipicephalus sanguineus. Med Vet Entomol. 2016;30(4):377-82.
