CC BY
15
УДК 632.24:582.998.16 А. Б. Марченко
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри технологи в рослинницв та захисту рослин Бтоцерювського нацюнального аграрного уыверситету [email protected]
ВПЛИВ АБ1ОТИЧНИХ ЧИННИК1В НА ПОШИРЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЗБУДНИК1В РОДУ FUSARIUM В АГРОБ1ОЦЕНОЗАХ CALLISTEPHUS CHINENSIS (L.) NEES.
Анотащя. Встановлено вплив аботичних чинниюв на поширення та розвиток F. oxysporum f. sp. callistephi в агробоценозах C. chinensis (L.) Nees. в урбоекосистемах Лсостепу УкраУни, а саме оптимально умови поширення та розвиток, поява перших ознак та масовий розвиток фузарозу. Встановлено, що надм/рне (ГТК >1,5) або оптимальне зволоження (ГТК - 1,0-1,5) весною та достатне зволоження (ГТК - 1,0-1,5) або слабка посуха (ГТК - 0,7-0,9) впродовж вегетацйного пер/оду спричиняють слабку та середню, а дуже сильна (ГТК < 1,5) або середня (ГТК - 0,5-0,6) посуха весною та слабка посуха (ГТК - 0,7-0,9) - до сильноï iнтенсивностi поширення фузарозного в'янення на C. chinensis (L.) Nees. Встановлено т'сн' прям'1 коeфiцiенти кореляцп у перод проходження фенофази рослин: сходи-формування пагоновоУсистеми м'ж поширенням фузарозу та юльюстю бездощового пер'юду (r = 0,73), тривалстю середньодобових температур > 25°С (r = 0,55) i т'сн' обeрнeнi - з юльюстю опадв (r = -0,80), ГТК (r = -0,71); у перод проходження фенофази рослин - бутон':зац':я та цвтння м'ж поширенням фузарозу та тривалстю середньодобових температур > 20°С (r = 0,55), юльюстю бездощових дб (r = 0,60) та тсна обернена з юльюстю опадв (r = -0,66), ГТК (r = -0,64). Ключовi слова: Callistephus chinensis (L.) Nees., Fusarium oxysporum f. sp. callistephi, аботичнi чинники.
А. Б. Марченко
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент Белоцерковский национальный аграрный университет
ВЛИЯНИЕ АБИОТИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ НА РАСПРОСТРАНЕНИЕ И РАЗВИТИЕ ВОЗБУДИТЕЛЕЙ РОДА FUSARIUM В АГРОБИОЦЕНОЗАХ CALLISTEPHUS CHINENSIS (L.) NEES.
Аннотация. Установлено влияние абиотических факторов на распространение и развитие F. oxysporum f. sp. callistephi в агробиоценозах C. chinensis (L.) Nees. в условиях урбоэкосистем Лесостепи Украины, а именно оптимальные условия распространения и развитие, появления первых признаков и массового развития фузариоза. Установлено, что чрезмерное (ГТК > 1,5) или оптимальное увлажнение (ГТК - 1,0-1,5) весной и достаточное увлажнение (ГТК - 1,0-1,5) или слабая засуха (ГТК - 0,7-0,9) в течение вегетационного периода приводят к слабой и средней, а очень сильная (ГТК < 1,5) или средняя (ГТК - 0,5-0,6) засуха весной и слабая засуха (ГТК - 0,7-0,9) - к сильной интенсивности распространения фузариозного увядания на C. chinensis (L.) Nees. Установлены высокие положительные коэффициенты корреляции в период прохождения фенофазы растений: всходы-формирование побеговой системы между распространение фузариоза и количеством бездождевого периода (r = 0,73), продолжительностью среднесуточных температур > 25°С (r = 0,55) и высокие отрицательные - с количеством осадков (r = -0,8), ГТК (r = -0,71) в период прохождения фенофазы растений: бутонизации и цветения между распространением фузариоза и продолжительностью среднесуточных температур > 20°С (r = 0,55), количеством бездождевых дней (r = 0,60) и высокая отрицательная - между количеством осадков (r = -0,66), ГТК (r = -0,64).
Ключевые слова: Callistephus chinensis (L.) Nees., Fusarium oxysporum f. sp. callistephi, абиотические факторы. А. B. Marchenko
PhD of Agricultural Sciences, Assistant Professor of the Chair of Crops Technology and Protection Bila Tserkva National Agrarian University
INFLUENCE OF ABIOTIC FACTORS ON SPREADING AND DEVELOPMENT OF FUSARIUM PATHOGENS IN AGROBIOCENOSES OF CALLISTEPHUS CHINENSIS (L.) NEES.
Abstract. The influence of abiotic factors on the spreading and development of F. oxysporum f. sp. callistephi in agrobiocenosis of C. chinensis (L.) Nees. under conditions of urban ecosystems of the Forest-steppe of Ukraine has been determined, namely the optimal conditions of spreading and development are: average daily air temperature 16,4 °C, ATS - 2838 °C, ETS (> 5 0C) - 2108,8 °C, precipitation amount - 239.8 mm, ARH - 65 %, HTC - 1,3. The spread of Fusarium root rot in phenophase: germination - sprouts-forming system under the following conditions: daily average temperature of 13,9 °C, ATS - 142,0 °C, ETS (> 5 °C) - 92,2 °C, precipitation - 12,8 mm, HTC - 1,39, from t> 5 °C - 6,7, t> 10 °C - 11,7, t> 15 °C - 22,7, t> 20 °C - 27,1, t> 25 °C - 22,8 days, dry period - 59,8 days; Fusarium wilt in phenophase: budding, flowering - the average daily temperature of 21,7 °C, ATS - 1369,7 °C, ETS (> 5 °C) - 1063,3 °C, precipitation amount - 107,1 mm and the HTC -1,3, within t> 15 °C - 3,3, t> 20 °C - 19,5, t> 25 °C - 38,6 days, dry period - 43,6 days.
The first signs of the pathologies display caused by Fusarium species infestation were found during the second decade of April - the third decade of May, with the following average hydrothermal figures: daily average temperature of 13,8 °C, ATS - 142,05 °C, ETS (> 5 °C) - 91,98 °C, precipitation amount - 12,7 mm, ARH - 63,4 %, HTC - 1,4. The massive growth was observed from the first decade of July to early August under the following conditions: daily average temperature of 23,7 °C, ATS - 249,4 °C, ETS (> 5 °C) - 198,9 °C, precipitation amount - 5,9 mm, ARH - 62,87 %, HTS - 0,31. The spread of Fusarium within 20 % occurred under the conditions of climate top: daily average temperature - 17,2 °C; SAT - 2947,9 °C; ETS (> 5 °C) - 2193,25 °C; precipitation amount - 298,2 mm; ARH - 66,8 %; HTC - 1,7, period with t> 5 °C - 11,5, t> 10 °C - 30,5, t> 15 °C - 48,5, with t> 20 °C - 56, with t> 25 °C - 57,3 days, dry period - 122,8 days; distribution in the range of 20 - 50 % - daily average temperature of 20 °C; ATS - 2666 °C; ETS (> 5 °C) - 2016 °C; precipitation amount - 278,3 mm; ARH - 65 %; HTC - 2,3, within t> 5 °C - 29, t> 10 °C - 22, t> 15 °C - 34, within t>
PHYTOPATHOLOGY
20 °C - 56, t> 25 °C - 77 days, dry period - 134 days; spreading over 50 % - the daily average temperature of 19,32 °C; ATS - 2749,06 °C; ETS (> 5 °C) - 2027,3 °C; precipitation amount - 149,3 mm; ARH - 65,7 %; HTC - 0,69, period of t> 5 °C - 17, t> 10 °C - 24,4, t> 15 °C - 45, t> 20 °C - 62, 4, t> 25 °C - 65,4 days, dry period 160,7 days. It is found out that excessive (HTC > 1,5) or optimal humidification (HTC - 1,0-1,5) in spring and sufficient moisture (HTC - 1,0-1,5) or low drought (HTC - 0,7-0,9) during the growing season result in weak and average intensity of Fusarium wilt spreading in C. chinensis (L.) Nees., very high (HTC <1,5) or average (HTC - 0,5-0,6) spring drought and low drought (SCC - 0,7-0,9) - to strong intensity of Fusarium wilt spreading in C. chinensis (L.) Nees.
The high positive correlation coefficients during the period of plants phenophase: germination - sprouts system forming between the spreading and the duration of dry period (r = 0,73), duration of daily average temperatures > 25 °C (r = 0,55) and high negative - with precipitation (r = - 0,8), HTC (r = - 0,71); during the period of plants phenophase, budding and flowering within Fusarium spreading and duration of daily average temperatures > 20 °C (r = 0,55), dry days number (r = 0,60) and high negative - within precipitation amount (r = - 0,66), HTC (r = - 0,64). Keywords: Callistephus chinensis (L.) Nees., Fusarium oxysporum f. sp. callistephi, abiotoc factors.
Постановка проблеми. На поширення грибш i зу-мовлеш ними захворювання значно впливають абютичш (опади, температура, волопсть пов^ря, тумани i роси тощо) i технолопчш (0возмши, вмют азоту в фунт i його стввщношення з фосфором, строки авби, забур'янешсть) чинники [5]. Абютичш чинники в^грають значну роль як у самому виникненш хвороби, так i ТТ розвитку. Водночас вони можуть впливати безпосередньо як на збудника, стимулюючи або пригшчуючи його розвиток, так i на рослину-господаря, змшюючи ТТ сприйнятливють або стшюсть до патогену. Метеоролопчш чинники, особливо температурний режим, умови вологозабезпечення мають виршальний вплив на поширення та розвиток фузарюзу в декоративних культур.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. За втизняними i зарубiжними лтературними даними в агробюценозах Callistephus chinensis (L.) Neеs. виявлено 47 видiв фтопатогенних грибiв [18, 34, 38-40], в умовах Боташчного саду ДВО РАН - 12 видiв збудниюв [17], 23 види [16], в умовах Кременецького боташчного саду -10 видiв грибiв [45]. Одним iз най небезпечшших захво-рювань C. chinensis (L.) Neеs. е фузарюз, зумовлений Fusarium oxysporum f. sp. callistephi (Beach) W.C. Snyder & H.N. Hansen [46]. Вперше захворювання C. chinensis (L.) Neеs. фузарюзом було вiдмiчено в США (1896 р.) [36]. B. T. Galloway [36] пов'язавали розвиток патологи зi старшням рослин C. chinensis (L.) Neеs., що в подальшому пщтвердили й шип автори [31, 54]. ^зшше W. Beach [29] установив, що причиною фузарюзу на C. chinensis (L.) Neеs. е Fusarium conglutinans v. callisteph. 1ншм автори [28, 43, 48, 49] збудниками патологи C. chinensis (L.) Neеs. вважали - Fusarium conglutinans v. majus, Fusarium laterium v. frutigenum, and Fusarium oxysporum. У 1940 роц було встановлено, що збудником фузарюзного в'янення е гриб F. oxysporum f. sp. callistephi [52]. В патолопчному процес C. chinensis (L.) Neеs. описано види Fusarium oxysporum f. sp. callistephi (Beach) W.C. Snyder & H.N. Hansen [14, 27, 35, 41, 45, 50, 51], Fusarium aquaeductuum (Radlk. & Rabenh.) Lagerh. на сухих стеблах [22], Fusarium avenaceum (Fr.) Sacc., (1886) [47, 51,53], Fusarium culmorum (Wm.G. Sm.) Sacc., (1895) [27], Fusarium gibbosum Appel & Wollenw. (1910 р.) - на знебарвлених частинах в'ялоТ рослини, Fusarium graminearum Schwabe на коренях, Fusarium incarnatum (Desm.) Sacc. (1886 р.) на стеблах Fusarium oxysporum var. orthoceras (Appel & Wollenw.) Bilai, Fusarii (1955 р.) [22], Fusarium lateritium Nees, (1817 р.), Fusarium solani (Mart.) Sacc., (1881 р.) [55].
Бшьшють видiв роду Fusarium, е широкоспецiалiзо-ваними i можуть уражувати рослини, як належать до рiзних боташчних родин. Fusarium oxysporum (Schlecht.) Snyd. et Hans. - широко розповсюджений фтопатоген, який активно завойовуе життевий проспр i зус^чаеться як збудник переважно трахеомiкозiв на 150 видах рослин, як вщносять до рiзних боташчних родин [3, 19, 30, 46, 56]. У цього виду зареестровано бшьше 80 спецiалiзованих форм [3].
Сильному прояву фузарiозiв сприяють пщвищена температура пов^ря i нестшкий водний режим фунту [20]. Гриби роду Fusarium розвиваються в широких темпе-ратурних межах, при цьому рют мщелю проростання кошдш i спороношення проходять за рiзних температур
[3]. Для розвитку F. oxysporum, F. graminearum оптимальною температурою е 25°С, F. culmorum та F. solani, F. avenaceum - 20°С [32, 53]. У лабораторних умовах встановлено актившсть росту та посилення патогенносп виду F. oxysporum за температури 15-25°С. Оптимальною для росту мщел^ Fusarium е температура 20-25°С [26]. У процес вщхилення температури вщ оптимального рiвня в сторону и зниження до 10°С i пщвищення до 30°С проростання хламщоспор вщповщно знижуеться. Пщ впливом пщвищеноТ температури у F. oxysporum рiзко зростае актившсть до токсиноутворення [6]. Тому в природних умовах ураження цим грибом судинноТ системи проявляеться не вщразу тсля зараження, а досить довго залишаеться не поманим, i лише в л^нш перюд за пщвищеноТ температури вiдмiчаеться в'янення рослин.
Наявшсть вологи в Грунт та видшення проростаючого насшня iстотно впливають на розвиток кошдш. Волопсть фунту мае опосередкований вплив на розвиток патогену в Грунт, сприяючи набуханню насшня й активному видшенню ексудатiв у спермосферу насшня. Ексудати, що мютять вуглеводи, сприяють проростанню iнфекцiйних пропагул (хламщоспор i конiдiй) збудника та шф^уванню ними зародкових коренiв. Кшьюсть видiлених ексудатiв i активнiсть патогену зростають за оптимальноТ вологостi фунту 46-50% вiд повноТ вологоемностi i температури 20-22°С [4].
1стотним фактором, що стимулюе проростання конiдiй грибiв роду Fusarium, е наявнiсть ГрунтовоТ вологи, в результатi чого останш набрякають, розриваеться Тх обо-лонка, з'являеться ростова трубка, що розвиваеться в пфу. За вологосп грунту 70-80% вщ повноТ вологоем-носп проростаючи хламiдоспори зазанають активного лiзису в результатi чого знижуються Тх агресивш власти-востi [12]. Оптимальною для росту мщел^ Fusarium е волопсть 60% [26].
Види роду Fusarium збер^ають життездатшсть у Грунт за вологостi 15-25% i гинуть у випадку перевищення цього показника [21]. Одш автори [7, 8] стверджують, що етфтотп кореневих гнилей спричинеш видами роду Fusarium виникають у районах з недостатшм або нестшким зволоженням, або в межах одноТ зони в посушливi роки, шшм [1, 2, 9, 24, 25] переконаш, що сильний розвиток кореневих гнилей вщбуваеться за надлишковоТ вологи. В разi недостатнього або нестшкого зволоження Грунту знижуеться стшюсть рослин до патогенiв унаслiдок ш-гiбування ростових процесiв, а також порушуеться обмiн речовин зумовлений посухою [11]. ^м цього за посухи складаються сприятливi температурнi умови для парази-тування видiв роду Fusarium [10, 33, 44], що суттево впливае на шфекцшний процес патогену.
Мета статл. Встановити вплив абiотичних чинникiв на поширення та розвиток F. oxysporum f. sp. callistephi в агробюценозах C. chinensis (L.) IN^s. в умовах урбо-екосистем Люостепу УкраТни, щодо до ниш не вивчено.
Методика дослщження. Фтопатолопчний мошто-ринг агробiоценозiв C. chinensis (L.) Ness. проводили в садово-паркових об'ектах обмеженого та загального користування великих, середнiх та малих мют Лiсостепу УкраТни. Стацiонарнi дослiдження проводили на бюста-цiонарi Бiлоцеркiвського нацюнального аграрного ушвер-ситету впродовж 2010-2015 рр.
За перюд вегетацií C. chinensis (L.) Ness. метеоро-логiчною шформашею щодо погодних умов використо-вували дан стацiонарного метеопосту Бiлоцеркiвського нацюнального аграрного унiверситету та сайту украш-ського Гiдрометцентру [23]. Метеорологiчнi умови за перюд проведення дослщжень вщзначалися пiдвищеним температурним режимом та недостатшм забезпеченням вологою за окремими декадами i мiсяцями. До негативних лiмiтуючих абiотичних чинникiв, що перiодично спосте-рiгалися пiд час проведення дослщжень, вiдносили: не-рiвномiрний розподiл опадiв та температури впродовж вегетацiйних перiодiв.
Узагальнюючим показником вологозабезпечення те-риторп був гiдротермiчний коефiцieнт Селянiнова (ГТК), який характеризували наступним чином: < 0,4 - дуже сильна посуха; вщ 0,4 до 0,5 - сильна; вщ 0,5 до 0,6 -середня посуха; вщ 0,7 до 0,9 - слабка посуха; вщ 1,0 до 1,5 - достатньо, а за > 1,5 - надмiрно волого [9].
Основж результати дослщження. В агробюце-нозах C. chinensis (L.) Neеs. загальне середньорiчне по-ширення патологiй зумовлених збудниками роду Fusarium у роки дослщжень 2008-2015 рр. становило 30,2±26,6%. При цьому, за шкалою оцшки поширення та розвитку фузарiозiв у 2008, 2010 i 2014 рр. спостер^али слабке поширення патологií 17,2±5,2 % (в межах вiд 5 до 22%), у 2011 i 2012 рр. - середне 27,5±8,75%, (16,8-40%), а в 2009, 2013 i 2015 рр. - сильне 66±17,3% (35-89%). Узагальненi агроклiматичнi умови перюду розвитку фуза-рiозу на C. chinensis (L.) Neеs. за роки дослщжень (2008-
2015 рр.) мали таю середньорiчнi показники: середньо-добова температура повiтря становила 16,38°С, САТ -2838°С, СЕТ (> 5°С) - 2109°С, сума опадiв - 239,8 мм, ВВП - 65%, ГТК - 1,3 (табл. 1).
У роки зi слабким розвитком патологш, зумовлених збудниками роду Fusarium, середньорiчний показник поширення становив 17,2±5,2% (у межах 5,2-20%), ступшь зрщження посiвiв (насаджень) склав 10,0% i варiював у межах вщ 5,3 до 15,4%.
За роки дослщжень слабке поширення фузарiозу вщ-бувалося за умов клiматопу: середньодобова температура - 17,2°С; САТ - 2947,9°С; СЕТ (> 5°С) - 2193,25°С; сума опадiв - 298,2 мм; ВВП - 66,8%; ГТК - 1,7 (табл. 1, рис. 1). При цьому, спостер^али нерiвномiрний розподш опадiв та накопичення позитивних температур пов^ря. Середньорiчний показник вщсутносп опадiв за перiод розвитку фузарюзу зi слабким поширенням становив 123 дiб. Нагромадження позитивних температур з t > 5°С вщбувалося впродовж 11,5 дiб, t > 10°С - 30,5, t > 15°С -48,5, t > 20°С - 56, а з t > 25°С - 57,3 дiб (табл. 1).
У роки за середнього розвитку патологш зумовлених збудниками роду Fusarium в агробюценозах C. chinensis (L.) Neеs. середньорiчний показник поширення становив 27,5±8,75%, ступшь зрщження посiвiв (насаджень) -15,4%, яке вщбувалося за таким умов ^матопу: середньодобова температура 20°С; САТ - 2666°С; СЕТ (> 5°с) -2016°С; опади - 278,3 мм; ВВП - 65%; ГТК - 2,3 (рис. 2). При цьому, розподш кшькост опадiв та накопичення позитивних температур пов^ря вщбувалося нерiвномiрно,
Квггень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень М2008ГТК И2010ГТК И2012ГТК И2014ГТК -в-2008Р(%)-*-2010Р(%) 2012 Р (%) 2014 Р (%) Рис. 1. Динамша розвитку фузарюзу в агробюценозах С. chinensis (L.) Nees. на фош пдротерм ¡много коефiцieнта Селяшнова за роки 3i слабким piBHeM поширення впродовж poKiB дослiджень
ГТК
Р,%
■ ■ I II III I II III I II III I II III 1 " 1 I II III
Травень Червень Липень Серпень Вересень
I I II |П1
Жовтень н 2011 ГТК -Ш-2011 Р (%)
Рис. 2. Динамiка поширення фузарюзу в агробюценозах C. chinensis (L.) Nees. на фон гiдpотepмiчного
коeфiцieнта Сeлянiнова за середнього piвня поширення
со 2 -F^ n
X
s
т: <
z >
X
Cl (Г
т: О —i О
X
>
С
I—I
О X
0" X
О
Агрокл1матичш умови розвитку патологш зумовленихх збудниками роду Fusarium на С. chinensis (L.) Nees. в агробюценозах урбоекосистем Л¡состепу Украши
Таблиця 1
■D
X
-<
Показник Pi к досл1дження
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 Середне за роки
Р, % 11,5 ± 4,7 66,5± 20,0 14,6 ± 5,7 27,5 ± 8,8 23,4 ± 3,1 65,4 ± 13,4 19,3 ± 2,9 66,1 ± 17,7 30,15±26,6
t, °С 17,9±5,07 18,8±4,6 17,1±4,9 20±6,5 19,6±4,7 20,16±5,9 21,04±7,8 19±6,3 16±6
Тривалють перюду з середньодобовою t (°С), д16 t>5°C 7 7 15 29 15 19 9 25 14±7
t>10°C 44 29 31 22 20 22 27 22 28±7
t>15°C 63 52 42 34 42 47 47 36 47±9
t>20°C 67 84 58 56 53 53 46 50 59±13
t>25°C 34 42 68 77 84 73 43 81 61±22
CAT °С 2538 2318 2880 2666 2550 3068 3823 2861 2838±463
СЕТ (> 5°С) 1775 1697 2175 2016 1900 2274 2923 2111 2108,8±383,2
Сума onafliB, мм 177,0±12,2 141,0±0,6 321,9±1,5 278,3±2,9 263±3,8 135,3±1,0 430,8±1,8 171,6±0,8 239,8±103,2
К1льк1сть бездощовий fl¡6 151 159 68 134 143 162 129 161 139±31
ВВП, % 68±10,2 65±10,6 65±8,9 65±12,0 64,2±24,7 70±11,2 70±7,2 62,1±8,5 65±13
ГТК 0,76±1,20 0,60±0,63 1,70±1,5 2,30±2,9 2,40±3,8 0,85±0,98 1,87±1,80 0,62±0,76 1,30±2
О <
X
ни
Л m ■D
Cl
< п
л
X
л >
M
о
а саме - середньорннии показник перюду в1дсутност1 опад1в становив 134 дш, нагромадження позитивних температур з t > 5°С - 29 джв, t > 10°С - 22, t > 15°С -34, з t > 20°С - 56, з t > 25°С - 77 д1б (див. табл. 1).
У роки сильного поширення патологш зумовлених збудниками роду Fusarium в агробюценозах C. chinensis (L.) Neеs. середньор1чний показник становив 66±17,3% (у межах 35-89%), ступшь зр1дження пос1в1в (наса-джень) - 40,0%, i вар1ював у межах в1д 34,7 до 48,2%, за таким умов к^матопу: середньодобова температура 19,32°С; САТ - 2749,06°С; СЕТ (> 5°С) - 2027,3°С; сума опадiв - 149,3 мм; ВВП - 65,7%; ГТК - 0,69 (рис. 3).
У роки з сильним поширенням фузарюзу зафiксовано нерiвномiрний розподiл опадiв та повна Тхня вiдсутнiсть бiльше 5 дiб, а саме в 2009 р. - 11 посушливих перiодiв (I - III. 04; I, 111.08; I - III. 09; I - III. 10); у 2013 р. - 12 пер^в (I - III. 04; I. 05; I. 06; I - III. 08; I - III. 09; I. 10); у 2015 р. - 4 перюди (II.04, III. 08, II. 09, I. 10). Середньорiчний показник вщсутносп опадiв за перюд iз сильним поширенням фузарюзу становив 161. Сума позитивних температур з t > 5ОС вщбувалося протягом 17 дiб, t > 10°С - 24,4, t > 15°С - 45, з t > 20°С - 62,4, з t > 25°С - 65,4 дiб (див. табл. 1).
З метою встановлення оптимальних гiдротермiчних умов та критичних показниюв, за яких вщбуваеться поширення та розвиток патологiТ ми проаналiзували метеорологiчнi умови прояву перших ознак та масового розвитку за роки дослщжень. Першн ознаки фузарюзу за слабкого поширення (Р < 20%) виявляли в перюд з другоТ декади кв^ня до третьоТ декади травня за таких показ-ниюв клiматопу: середньодобова температура - 15,3°С; САТ - 155,7°С; СЕТ (> 5°с) - 105,5°С; опади - 21,7 мм; ВВП - 69,7%; ГТК - 1,5 в 2011 р. Масовий розвиток патологи виявляли в перюд з першоТ декади липня до першоТ декади серпня за таких показниюв ^матопу: середньодобова температура - 23,8°С; САТ - 257,5°С; СЕТ (> 5°С) - 207,6°С; опади - 6,8 мм; ВВП - 60,3%; ГТК - 0,4. Перши ознаки фузарюзу за середнього та сильного поширення (Р > 20%) виявляли в перший декадi травня за таких середньорiчних показниюв ^матопу: середньодобова температура 16,3°С; САТ - 162,4°С; СЕТ (> 5°С) - 112,3°С; опади - 11,1 мм; ВВП - 54,6%; ГТК -1,0. Масовий розвиток патологи виявляли в перюд з першоТ декади липня до першоТ декади серпня за таких по-казниюв ^матопу: середньодобова температура 22,7°С; САТ - 233,7°С; СЕТ (> 5°С) - 182,4°С; опади - 44,3 мм; ВВП - 67%; ГТК - 0,4.
У результат проведених спостережень впродовж 2008-2015 рр. встановили, що фузарюз на C. chinensis (L.) Neеs. в умовах урбоекосистем Люостепу УкраТни мав поширення за умов оптимального зволоження ГТК -
1,3±2,03, при цьому першi ознаки прояву виявляли за ГТК - 1,2±1,3, а масовий розвиток за дуже сильноТ по-сухи ГТК - 0,3±0,3. За роки дослiджень слабке поширення фузарюзу спостер^али за умов оптимального зволоження ГТК - 1,7±0,7, перши ознаки прояву за ГТК -1,5±1,8, а масовий розвиток за дуже сильноТ посухи ГТК -0,4±0,4. Середне поширення патологи вщбувалося за надмiрного зволоження ГТК - 2,3±2,9, при цьому першн ознаки виявляли на рослинах за слабкоТ посухи ГТК -0,7, а масовий розвиток - за надмiрного зволоження ГТК - 4,3. Сильне поширення фузарюзу спостер^али за умов середньоТ посухи ГТК - 0,69±0,14, перши ознаки за оптимального зволоження ГТК - 1,0±0,4, а масовий розвиток за дуже сильноТ посухи ГТК - 0,4±0,4.
На C. chinensis (L.) Neеs. в умовах урбоекосистеми патогени роду Fusarium спричинювали патологи двох титв: кореневi гнилi та в'янення. У результат м^олопч-ного аналiзу встановили, що у патолопчному комплексi C. chinensis (L.) Neеs. кореневi гнилi представленi декiлькома видами патологiй, серед яких домшуюче мiсце займае фузарюзна коренева гниль зумовлена збудниками F. graminearum, F. solani, F. oxysporum, F. avenaceum, F. culmorum. При цьому, F. avenaceum видшяли з ура-женого проростаючого насшня та насiнневих пророст-кiв, F. graminearum, F. solani - iз проростаючого насшня та зумовлювали гниль кореневоТ системи i нижньоТ час-тини рослини, F. oxysporum спричиняв не тльки до кореневоТ гнил^ але й ураження судинноТ системи всiеТ рослини [15]. Поширення фузарюзноТ кореневоТ гнилi виявляли у фенофазу сходи-формування пагоновоТ системи, при цьому середньорiчний показник ступеня зрщження посiвiв (насаджень) за роки дослщжень становив 22,8% i варiював у межах вiд 5,3 до 48,2%. Цей етап онтогенезу за роки дослщжень проходив вщ встановлення позитивних середньодобових температур +5 °С i тривав до першоТ декади червня. Показники ^матопу у цю фенофазу за роки дослщжень становили: середньодобова температура - 16,0°С; САТ - 1475°С; СЕТ (> 5°С) - 1000°С; сума опадiв - 152,3 мм; ГТК - 1,7. Поширення фузарюзноТ кореневоТ гнилi (Р < 20%) за перюд онтогенезу сходи-формування пагоновоТ системи вщбувалося за показ-ниюв к^матопу: середньодобова температура 15,4°С; САТ -1477°С; СЕТ (> 5°с) - 972°С; сума опадiв - 194,5 мм; ГТК - 2,0; поширення (Р > 20%) - середньодобова температура 16,5°С; САТ - 1497°С; СЕТ (> 5°С) - 1034°С; опади - 151,4 мм; ГТК - 2,3; поширення (Р > 50%) -середньодобова температура 16,4°С; САТ - 1458,4°С; СЕТ (> 5°С) - 1024,4°С; опади - 82,5 мм; ГТК - 0,8.
Фузарiозне в'янення проявлялося у фенофазу буто-шзашя-цвтння (поширення < 20%), вiдбувалося за на-ступних показникiв клiматопу: середньодобова температура 19,8°С; САТ - 1372,9°С; СЕТ (> 5°С) - 1077,8°С;
Р,%
1 а ■ и ш 111 I II III ■ ■ I II III I II III
Травень Червень . Jlrniet 1ь Серпень Вересень Жовтень
12009 ГТК
12013 ГТК
>2015 ГТК
-■-2009 Р (%) -«-2013 Р (%) 2015 Р (%) Рис. 3. Динамша поширення фузарюзу в агробюценозах С. chinensis (L.) Nees. на фонi гiдротермiчного коефiцieнта Селянiнова за роки i3 сильним piBHeM поширення в роки дослщжень (впродовж poKiB дослiджeнь)
PHYTOPATHOLOGY
опади - 111 мм; ГТК - 1,2; поширення > 20% - середньо-добова температура 23,8°С; САТ - 1450,7°С; СЕТ (> 5°С) - 1150,7°С; суми опадiв - 148,6 мм; ГТК - 2,2; поширення > 50% - середньодобова температура 21°С; САТ - 1286,6°С; СЕТ (> 5°С) - 966 °С; опади - 62,9 мм; ГТК - 0,4.
У результат статистичного аналiзу абютичних чин-никiв у перiод проходження фенофази рослин: сходи-формування пагоново' системи, встановили тiсну коре-ля^ю мiж поширенням фузарiозу в агробюценозах C. chinensis (L.) Neеs. та кшьюстю бездощового перiоду (r = 0,73±0,2), тiсний прямий коефiцieнт кореляцп з тривалiстю середньодобових температур > 25°С (r = 0,55±0,3), середньо''' сили пряму залежнiсть з тривалютю середньодобових температур > 5°С (r = 0,32±0,17), i тiсну обернену кореляшю з кiлькiстю опадiв (r = -0,8±0,2) i ГТК (r = - 0,71±0,12).
Аналiз кореляцшних зв'язкiв у перiод проходження фенофази бутотза^я та цвiтiння дозволив встановити тют прямi коефiцieнти кореляцiï мiж поширенням фуза-рiозу в агробюценозах C. chinensis (L.) Neеs. та трива-лiстю середньодобових температур > 20°С (r = 0,55±0,3), ктьюстю бездощових днiв (r = 0,6±0,4) та тiснi оберненi з кшьюстю опадiв (r = -0,6±0,3) i ГТК (r = -0,64±0,18).
Висновки. 1. Оптимальт умови поширення та розвитку патологш, зумовлених збудниками роду Fusarium в агробюценозах C. chinensis (L.) Neеs. наступнк середньодобова температура пов^ря 16,4°С, САТ - 2838°С, СЕТ (> 5°С) - 2109°С, сума опадiв - 239,8 мм, ВВП -65% i ГТК - 1,3. Надмiрне (ГТК >1,5) або оптимальне зволоження (ГТК - 1,0-1,5) весною та достатне зволо-ження (ГТК - 1,0-1,5) або слабка посуха (ГТК - 0,7-0,9) впродовж вегетацшного перюду призводять до слаб-ко' та середньо' iнтенсивностi поширення фузарiозу на C. chinensis (L.) Neеs. Дуже сильна (ГТК < 1,5) або середня (ГТК - 0,5-0,6) посуха весною та слабка посуха (ГТК -0,7-0,9) впродовж вегетацшного перюду призводять до штенсивного поширення фузарюзного в'янення на на-садженнях C. chinensis (L.) Neеs.
2. Поширення фузарюзу в межах 20% вщбуваеться за таких умов ^матопу: середньодобово' температури -17,2°С; САТ - 2948°С; СЕТ (> 5 °С) - 2193°С; суми опадiв - 298 мм; ВВП - 66,8 %; ГТК - 1,7, перюд з t > 5°С - 11,5, t > 10°С - 30,5, t > 15 °С - 48,5, з t > 20°С -56, з t > 25°С - 57,3 дiб, перюд вщсутносп опадiв -123 дiб; поширення на рiвнi 20-50% - середньодобово' температури 20°С; САТ - 2666°С; СЕТ (> 5°с) - 2016°С; суми опадiв - 278,3 мм; ВВП - 65%; ГТК - 2,3, перюд з t > 5°С - 29, t > 10°С - 22, t > 15°С - 34, з t > 20°С - 56, t > 25°С - 77 дiб, перiод вiдсутностi опадiв - 134 дiб; поширення понад 50% - середньодобово' температура 19,3°С; САТ - 2749°С; СЕТ (> 5°С) - 2027°С; суми опа-дiв - 149,3 мм; ВВП - 65,7%; ГТК - 0,69, перюд з t > 5°С - 17, t > 10°С - 24,4, t > 15°С - 45, t > 20°С - 62,4, t > 25°С - 65,4 дiб, перiод вщсутносп опадiв 160,7 дiб.
3. Пером ознаки прояву патологiй зумовлених збудниками роду Fusarium проявляються в перюд з друго' де-кади кв^ня до третьо' декади травня, при цьому серед-ньорiчнi гiдротермiчнi показники становлять: середньодобова температура пов^ря 13,8°С, САТ - 142°С, СЕТ (> 5°С) - 92°С,суми опадiв - 12,7 мм, ВВП - 63,4%, ГТК -
I,4. Масовий розвиток спостерiгаеться з першо' декади липня до першо' декади серпня за умов: середньодобова температури пов^ря 23,7°С, САТ - 249°С, СЕТ (> 5°С) - 199°С, кiлькостi опадiв - 5,9 мм, ВВП - 62,87%, ГТК - 0,31. Поширення фузарюзно''' коренево' гнилi у фенофазу сходи-формування пагоново' системи вщ-буваеться за таких умов: середньодобово' температури 13,9°С, САТ - 142,0°С, СЕТ (> 5°С) - 92,2°С, сума опа-дiв - 12,8 мм, ГТК - 1,4, перiод з t > 5°С - 6,7, t > 10°С -
II,7, t > 15°С - 22,7, t > 20°С - 27,1, t > 25°С - 22,8 дiб, бездощовий перiод - 59,8 днiв; фузарюзного в'янення у фенофазу бутотзашя-цвтння - середньодобово' температури 21,7°С, САТ - 1369,7°С, СЕТ (> 5°С) - 1063,3°С, суми опадiв - 107,1 мм, ГТК - 1,3, перюд з t > 15°С - 3,3, t > 20°С - 19,5, t > 25°С - 38,6 дтв, бездощовий перюд -
43,6 дiб.
4. Встановлено тют прямi коефiцiенти кореляцií у перюд проходження фенофази рослин: сходи-формування па-гоново!' системи мiж поширенням фузарюзу та кшьюстю бездощового перюду (r = 0,73±0,2), тривалiстю середньодобових температур > 25°С (r = 0,55±0,3) i тiснi обернет - з ктьюстю опадiв (r = -0,80±0,2), ГТК (r = -0,71±0,12); бутонiзацiя та цвiтiння мiж поширенням фузарiозу та тривалiстю середньодобових температур > 20°С (r = 0,55±0,3), кiлькiстю бездощових дiб (r =
0.60.0,4) та тiснi обернет - х ктьюстю опадiв (r = -0,66±0,3) i ГТК (r = - 0,64±0,18).
Лiтepатуpа
1. Бенкен А.А. Возбудители корневых гнилей яровой пшеницы в эколого-географических зонах Башкирской АССР / А.А. Бенкен, Р.В. Жукова // Микология и фитопатология. - 1974. - Т.8. - Вып. 1. - С. 31-37.
2. Бенкен А.А. Формирование инфекционных зачатков возбудителей корневой гнили зерновых культур / А.А. Бенкен, Л.К. Хацкевич // Микология и фитопатология. - 1976. - Т.10. -Вып. 2. - С. 111-117.
3. Билай, В. И. Фузарии /В.И. Билай. - К.: Наук. думка, 1977. - 444 с.
4. Васильевский Н.И. Паразитные несовершенные грибы. Меланкониевые / Н.И. Васильевский, Б.П. Каракулин. - М.-Л.: АН СССР, 1950. - Ч. 2. - 680 с.
5. Гагкаева Т.Ю. та Ы. Фузариоз зерновых культур / Т.Ю. Гагкаева, О.П. Гаврилова, М.М. Левитин, К.В. Новожилов // Защита и карантин растений. - 2011. - № 5. - С.70-112.
6. Гойман Э. Инфекционные болезни растений / Э. Гойман. - М.: Изд-во иностранной литературы, 1954. - 608 с.
7. Григорьев М. Ф. О корневых гнилях пшеницы / М. Ф. Григорьев // Вестник сельскохозяйственной науки. - 1972. - № 9. - С. 60 - 65.
8. Джиембаев Ж.Т. Корневые гнили пшеницы в Северном Казахстане / Ж.Т. Джиембаев, Ж.Ш. Альжанов // Корневые гнили хлебных злаков и меры борьбы с ними. - М., 1970. - С. 9-13.
9. Добрецов А.В. Влияние факторов погоды на динамику гельминтоспори-озно-фузариозной корневой гнили яровой пшеницы в Красноярском крае /
A.В. Добрецов // Микология и фитопатология. 1976. - Т.10. - Вып. 1. -С. 54-56.
10. Захарова Т. И. Роль грибов рода Fusarium в образовании пустоколос-ности яровой пшеницы / Т.И. Захарова // Тр. ВНИИЗР - 1971. - Вып. 29. -Ч. II. - С. 92-99.
11. Иванов П.К. Яровая пшеница / П.К. Иванов. - М.: Колос, 1971. - 328 с.
12. Караджова Л.В. Фузариозы полевых культур / Л.В. Караджова. - Кишинев: Штиинца, 1989. - 256 с.
13. Куперман Ф.М. Морфофизиология растений / Ф. М. Куперман. - Изд. 3-е, доп. - М.: Высшая школа, 1977. - 287 с.
14. Левандовська С. Ф^опатолопчний аналiз сор^в айстри однорiчноí Callistephus chinensis (L.) Ness. / С. Левандовська // Вюник львiвського уыверситету. Серiя бюлопчна. - 2010. - Вип. 52. - С. 59-63.
15. Марченко А.Б. Кореневi n-^i однорiчних кв^ково-декоративних рослин в умовах закритого грунту/ А.Б. Марченко // Стан та перспективи розвитку захисту рослин: Зб. тез Мiжнар. науково-практ. конф. молодих вчених i спешалю^в, присвячено' 100^ччю вщ дня народження видатного вченого Вадима Петровича Васильева. - Ки'в, 2013. - С. 67-68.
16. Павлюк Н.А. Фитопатологический анализ сортов астры китайской Callistephus chinensis (L.) Nees. / Н.А. Павлюк // Мат. Междунар. науч. конф. «Генетические ресурсы растениеводства Дальнего Востока». - Владивосток: ВИР, 2004. - С. 489-493.
17. Петренко H.A. Атлас растений: Однолетние астры / H.A. Петренко. - М.: ACT; Спб: Сова, 2005. - 96 с.
18. Работы по микофлоре и лихенофлоре Прибалтики / Ред. Э. Х. Пармасто; Ботанические исследования. Сб. 2. - Тарту: Изд-во АН ЭССР, 1962. - 280 с.
19. Райлло А.И. Грибы рода фузариум /А.И. Райлло. - Москва : Сельхозгиз, 1950. - 416 с.
20. Степанов К. М. Грибные епифитотии / К. М. Степанов // Введение в общую эпифитотию грибных болезней растений. - М., 1962. - 470 с.
21. Стовер Р.Х. Рост и выживание в почве грибов, вызывающих болезни корней / Р.Х. Стовер // Проблемы и достижения фитопатологии. - М., 1962. -С. 405-426.
22. Указатель возбудителей болезней цветочно-декоративных растений / Под ред. д.-р. биол. наук, проф. Хохрякова М.К. - Вып. 7. - Ленинград, 1980. - 80 с.
23. Укра'нський гщрометеоролопчний центр. ОфМйний сайт http://meteo. gov.ua/ua/33393/services/
24. Чулкина В.А. Защита зерновых культур от обыкновенной гнили. /
B.А. Чулкина. - М.: Россельхозиздат, 1979. - 72 с.
25. Шевченко Ф.П. Корневые гнили яровой пшеницы в Западной Сибири и система мер борьбы с ними / Ф.П. Шевченко // Корневые гнили хлебных злаков и меры борьбы с ними. - М.: Колос, 1970. - С.14-17.
26. Шендрик К.М. Вплив еколопчних фаю^в на розвиток збудниюв ко-реневих гнилей со' / К.М. Шендрик // Захист i карантин рослин. - 2007. -№ 53. - С. 189-194.
27. Шеховцев А.Г. Фузарии в почвах лесных фитоценозов Украины и некоторых регионов России / А.Г. Шеховцев, И.А. Элланская, Д. Диголь // Микология и фитопатология - 1999. - 33 (2). - С. 79-84.
28. Baker K. F. Fusarium wilt of China aster / K. F. Baker // USDA Yearb. -1953. - Р. 572-577.
29. Beach W. S. The Fusarium wilt of China aster / W. S. Beach // Mich. Acad. Sci. Rep. - 1918. - 20 - Р. 282-307.
30. Booth C. The genus Fusarium / C. Booth // Commonwealth Mycological Institute. Kew. - 1971. - 237 p.
31. Britton W. E. The stem rot disease / W. E. Britton // Conn. Agric. Exp. Stn. Annu. Rep. - 1899. - 23. - Р. 236-238.
32. Doohan F.M. Influence of climatic factors on Fusarium species pathogenic to cereals / F.M. Doohan, J. Brennan, B.M. Cooke // European Journal of Plant Pathology. - 2003. - 109. - Р. 755-768.
33. Dosdal L. Factors influencing the pathogenicity of Helmithosporium sativum / L. Dosdal // Technical Bulletin. - № 17. - 1923. - 47 p.
34. Farr D.F. Fungi on plants and plant products in the United States / D.F. Farr, G.F. Bills // The American Phytopathological Sosity St. Paul. Minnesota. USA. -1989. - 1252 р.
35. French A.M. California Plant Disease Host Index / A.M. French // Calif. Dept. Food Agric. - Sacramento. - 1989. - 394 p.
36. Galloway B. T. Disease of China Asters / B. T. Galloway // Am. Gar. -1896. - 17. - Р. 518.
37. Gerlach W. The genus Fusarium-a pictorial atlas. / W. Gerlach, H. Nirenberg // Mitt. Biol. Bundesanst. Land-Forstw. Berlin-Dahlem -1982. - 209. - 406 р.
38. Ginns J.H. Compendium of plant disease and decay fungi in Canada / J.H. Ginns // Research Branch Agriculture Canada Publication 1816-1986. -Ottawa, 1986. - 416 р.
39. Gottscling W. Methoden zur Resistenzprüfung von Sommeraster gegen Fusarium-Welke / W. Gottscling// Nachrichtenbl. Dtsch. Pflanzenschutzdienst (DDR). - 1986. - Jg. 20. - № 5. - Р. 146-150.
40. Henseler K. Bei welchen Zierpflanzen treten Fusarium und Verticillium haufig auf / K. Henseler // TASPO. - 1986. - N 1-2. - Р. 10.
41. Holevas C.D. Disease agents of cultivated plants observed in Greece from 1981 to 1990 / C.D. Holevas, A.C Chitzanidis, A.C. Pappas // Benaki Phytopathol. Inst., Kiphissia, Athens. - 2000. - 19. - Р. 1-96.
42. Index of Plant Diseases in the United States. U.S.D.A. Agric. Handb. - 1960. -Р. 1-53.
43. Jackson A. B. The Fusarium wilt of China asters / A. B. Jackson // Sci. Agric. - 1927. - 7. - Р. 233-247.
44. Ledingham R. J. Incidence of Cochliobolus sativus in Queensland wheat crops / R. J. Ledingham // Queensland J. Anim. Sei. - 1966. - V. 23. - № 1. - Р. 101.
45. Mulenko, W. Preliminary Checklist of Micromycetes in Poland. / W. Mulenko, T. Majewski, M. Ruszkiewicz-Michalska // Szafer Institute of Botany, Polish Academy of Sciences. - 2008. - 9. - 752 р.
46. Necas T. Resistance of Chinese asters (Callistephus chinensis Nees.) to Fusarium wilts (Fusarium oxysporum f. sp. callistephi (Beach) Snyder and Hansen) evaluated using artificial inoculations / T. Necas, F. Kobza // Hort. Sci. (Prague). - 2008 - 35 (4). - Р. 151-161.
47. Richardson M.J. An Annotated List of Seed-Borne Diseases / M.J. Richardson // Fourth Edition. International Seed Testing Association. - Zurich. - 1990. -387 p.
48. Riker R. S. Fusarium lateritium v. fructigenum in relation to wilt of China aster. / R. S. Riker // Phytopathology. - 1936. - 26. - Р.1085-1086.
49. Riker, R. S. Fusarium strains in relation to wilt of China aster. / R. S. Riker, L.R. Jones // Phytopathology. - 1935. - 25. - Р. 733-747.
50. Simmonds J.H. Host index of plant diseases in Queensland / J.H. Simmonds // Queensland Department of Primary Industries. - Brisbane. - 1966. - 111 р.
51. Simonyan S.A. Mycoflora of Botanical Gardens and Arboreta in Armenia / S.A. Simonyan. - 1981. - 232 p.
52. Snyder W. C. The species concept in Fusarium / W.C. Snyder, H.N Hansen // Am. J. Bot. - 1940. - 27. - Р. 64-67.
53. Srobar S. The influence of temperature and pH on the growth of mycelium of the causative agents of Fusarioses in the wheat in Slovakia Czechoslovakia / S. Srobar // Sbornik Ustav Vedeckotechnickych-Informaci-Ochrana-Rostlin. -1978. - 14. - Р. 269-274.
54. Stone G. E. Aster stem rot. In: The Report of the Botanist / G. E. Stone, R. E. Smith // MA (Hatch) Annu. Rep. - 1902. - Р. 68-69.
55. Tai F.L. Sylloge Fungorum Sinicorum / F.L. Tai // Sci. Press, Acad. Sin. -Peking, 1979. - 1527 p.
56. Wollenweber H. W. Die Fusarien, ihre Beschreibung, Schadwirkung und Bekiimp. fung. / H. W. Wollenweber, O.A. Reinking // Verlag Paul Parey, Berlin. - 1935. - 355 p.
References
1. Benken A.A. Vozbudytely kornevyx hnylej yarovoj pshenycy v ekoloho-geograficheskih zonax Bashkirskoj ASSR / A.A. Benken, R.V. Zhukova // Mikologiya fitopatologiya. 1974. - T.8. - Vyp. 1. - S. 31 - 37.
2. Benken A.A. Formirovaniye infekcyonnih zachatkov vozbuditelej kornevoj gnili zernovyx kul'tur / A.A. Benken, L.K. Xackevych // Mikologiya i fitopatologiya. 1976. - T.10. -Vyp. 2. - S. 111 - 117.
3. Bylaj, V.Y. Fuzariy /V.Y. Bylaj// K.: Nauk. dumka, 1977. - 444 s.
4. Vasylevskyj N.Y. Parazytny nesovershenny hryby. Melankonyeve / N.Y. Vasylevskyj, B.P. Karakulin// M.-L.: AN SSSR. - 1950. - Ch. 2. - 680 s.
5. Hahkaeva T.Yu. Fuzarioz zernovyx kultur / T.Yu. Hahkaeva, O.P. Havrylova, M.M. Levytyn, K.V. Novozhylov // «Zashhyta i karantyn rastenyj». 2011. -№ 5. - S.70-112.
6. Hojman E. Infekcyonnyye bolezni rastenyj / E. Hojman.// M.: izd-vo inostrannoj literatury. 1954. - 608 s.
7. Hryhorev M. F. O kornevyx hnylyax pshenytsy / M. F. Hryhorev // Vestnyk selskohozyajstvennoj nauki. - 1972. - № 9. - s. 60-65.
8. Dzhyembaev Zh.T. Kornevye hnili pshenycy v Severnom Kazahstane / Zh.T. Dzhyembaev, Zh.Sh. Alzhanov // Kornevbie hnyili hlebnyx zlakov i mery borby s nimi. - M. 1970. - S. 9-13.
9. Dobretsov A.V. Vlyyanye faktorov pogody na dinamiku helmintosporiozno-fuzarioznoy kornevoy hnili yarovoj pshenitsy v Krasnoyarskom krae / A.V. Dobretsov // Mikologiya i fytopatologiya. 1976. - T.10. - Vyp. 1. - S. 54-56.
10. Zaxarova T.Y. Rol hrybov roda Fusarium v obrazovanii pustokolosnosty yarovoj pshenitsy. / T.Y. Zaxarova // Tr. VNYYZR - 1971. - Vyp. 29. - Ch. II. -S. 92-99.
11. Ivanov P.K. Yarovaya pshenitsa / P.K. Ivanov // M.: Kolos. - 1971. - 328 s.
12. Kuperman F.M. Morfofiziolohiya rastenyj / F. M. Kuperman. // Izd.3-e, dop. - M.: Vysshaya shkola, 1977. - 287 s.
13. Karadzhova L.V. Fuzariozy polevyx kul»tur / L.V. Karadzhova // Kishynev: Shtyynca, 1989. - 256 s.
14. Levandovs»ka S. Fitopatolohichnyj analiz sortiv ajstry odnorichnoyi Callistephus chinensis (L.) Ness. / S. Levandovs»ka // Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriya biolohichna. - 2010. - Vyp. 52. - S. 59-63.
15. Marchenko A.B. Korenevi hnyli odnorichnyx kvitkovo-dekoratyvnyx roslyn v umovax zakrytoho hruntu/ A.B. Marchenko // Stan ta perspektyvy rozvytku zahystu roslyn: Zbirnyk tez Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferenciyi molodyx vchenyx i specialistiv, prysvyachenoyi 100-richchyu vid dnya
narodzhennya vydatnoho vchenoho Vadyma Petrovycha Vasyl»yeva. - Kyyiv, 2013. - S. 67-68.
16. Pavlyuk N.A. Fytopatolohycheskyj analiz sortov astry kitajskoj Callistephus chinensis (L.) Nees // Materialy Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencyy «Heneticheskie resursy rastenyevodstva Dal»neho Vostoka». - Vladivostok: VIR, 2004. S. 489 - 493.
17. Petrenko H.A. Atlas rastenyj: Odnoletniye astry. / H.A. Petrenko - M.: ACT; Spb: Sova, 2005. - 96 s.
18. Raboty po mikoflore y lyhenoflore Pribaltiki / Red. E. H. Parmasto; Botanicheskiye issledovaniya. Sb. 2. - Tartu: Izd-vo AN ESSR, 1962. - 280 s.
19. Rajllo A.Y. Hryby roda fuzarium /A.Y. Rajllo// Moskva: Sel»hozhiz, 1950. -416 s.
20. Stepanov K. M. Hribnye epifitotii / K. M. Stepanov // Vvedeniye v obshhuyu epifitotiyu hribnyh boleznej rastenyj. - M., 1962. - 470 s.
21. Stover R.X. Rost i vyzhyvaniye v pochve hribov, vyzyvayushhih bolezni kornej / R.X. Stover // Problemy i dostizheniya fytopatolohiyi. - M., 1962. -S. 405-426.
22. Ukazatel vozbuditelej boleznej cvetochno-dekorativnyx rastenyj / Pod red. d.-r. biol. nauk, prof. Hohryakova M.K. - Vyp. 7. - Leninhrad, 1980. - 80 s.
23. Chulkina V.A. Zashhita zernovyx kul»tur ot obyknovennoj hnili / V.A. Chulkina - M.: Rossel»hozizdat, 1979. - 72 s.
24. Shevchenko F.P. Kornevye hnili yarovoj pshenitsy v Zapadnoj Sibiri i sistema mer bor»by s nimi / F.P. Shevchenko // Kornevyie hnyili hlebnyh zlakov i meri bor»by s nmi. - M.: Kolos, 1970. - S.14-17.
25. Shendryk K.M. Vplyv ekolohichnyx faktoriv na rozvytok zbudnykiv korenevyx hnylej soyi / Zaxyst i karantyn roslyn. - 2007. - № 53. - S. 189-194.
26. Shexovtsev A.H. Fuzarii v pochvah lesnyh fitocenozov Ukrainy i nekotoryh regionov Rossii / A.H. Shexovtsev, I.A. Ellanskaya, D. Dygol» // Mykologiya i fytopatologiya - 1999. - 33 (2). - S. 79-84.
27. Baker K. F. Fusarium wilt of China aster / K. F. Baker // USDA Yearb. -1953. - P. 572-577.
28. Beach W. S. The Fusarium wilt of China aster / W. S. Beach // Mich. Acad. Sci. Rep. - 1918. - 20 - P. 282-307.
29. Booth C. The genus Fusarium / C. Booth // Commonwealth Mycological Institute. Kew. - 1971. - 237 p.
30. Britton W. E. The stem rot disease / W. E. Britton // Conn. Agric. Exp. Stn. Annu. Rep. - 1899. - 23. - P. 236-238.
31. Doohan F.M. Influence of climatic factors on Fusarium species pathogenic to cereals / F.M. Doohan, J. Brennan, B.M. Cooke // European Journal of Plant Pathology. - 2003. - 109. - P. 755-768.
32. Dosdal L. Factors influencing the pathogenicity of Helmithosporium sativum / L. Dosdal // Technical Bulletin. - № 17. - 1923. - 47 p.
33. Farr D.F. Fungi on plants and plant products in the United States / D.F. Farr, G.F. Bills // The American Phytopathological Sosity St. Paul. Minnesota. USA. -1989. - 1252 p.
34. French A.M. California Plant Disease Host Index / A.M. French // Calif. Dept. Food Agric. - Sacramento. - 1989. - 394 p.
35. Galloway B. T. Disease of China Asters / B. T. Galloway // Am. Gar. -1896. - 17. - P. 518.
36. Gerlach W. The genus Fusarium-a pictorial atlas. / W. Gerlach, H. Nirenberg // Mitt. Biol. Bundesanst. Land-Forstw. Berlin-Dahlem - 1982. - 209. - P. 406.
37. Ginns J.H. Compendium of plant disease and decay fungi in Canada / J.H. Ginns // Research Branch Agriculture Canada Publication 1816-1986. -Ottawa, 1986. - 416 p.
38. Gottscling W. Methoden zur Resistenzprüfung von Sommeraster gegen Fusarium-Welke / W. Gottscling// Nachrichtenbl. Dtsch. Pflanzenschutzdienst (DDR). - 1986. - Jg. 20. - № 5. - P. 146-150.
39. Henseler K. Bei welchen Zierpflanzen treten Fusarium und Verticillium haufig auf / K. Henseler // TASPO. - 1986. - № 1-2. - P. 10.
40. Holevas C.D. Disease agents of cultivated plants observed in Greece from 1981 to 1990 / C.D. Holevas, A.C. Chitzanidis, A.C. Pappas // Benaki Phytopathol. Inst., Kiphissia, Athens. - 2000. - 19. - P. 1-96.
41. http://meteo.gov.ua/ua/33393/services/
42. Index of Plant Diseases in the United States. U.S.D.A. Agric. Handb. -1960. - P. 1-53.
43. Jackson A. B. The Fusarium wilt of China asters / A. B. Jackson // Sci. Agric. - 1927. - 7. - P. 233-247.
44. Ledingham R. J. Incidence of Cochliobolus sativus in Queensland wheat crops / R. J. Ledingham // Queensland J. Anim. Sei. - 1966. - V. 23. - № 1. - P. 101.
45. Mulenko, W. Preliminary Checklist of Micromycetes in Poland. / W. Mulenko, T. Majewski, M. Ruszkiewicz-Michalska // Szafer Institute of Botany, Polish Academy of Sciences. - 2008. - 9. - 752 p.
46. Necas T. Resistance of Chinese asters (Callistephus chinensis Nees.) to Fusarium wilts (Fusarium oxysporum f. sp. callistephi (Beach) Snyder and Hansen) evaluated using artificial inoculations / T. Necas, F. Kobza // Hort. Sci. (Prague). - 2008 - 35 (4). - P. 151-161.
47. Richardson, M.J. An Annotated List of Seed-Borne Diseases / M.J. Richardson // Fourth Edition. International Seed Testing Association. - Zurich. - 1990. -387 p.
48. Riker, R. S. Fusarium lateritium v. fructigenum in relation to wilt of China aster. / R.S. Riker // Phytopathology. - 1936. - 26. - P.1085-1086.
49. Riker R. S. Fusarium strains in relation to wilt of China aster. / R.S. Riker, L.R. Jones // Phytopathology. - 1935. - 25. - P. 733-747.
50. Simmonds J.H. Host index of plant diseases in Queensland / J.H. Simmonds // Queensland Department of Primary Industries. - Brisbane. - 1966. - 111 p.
51. Simonyan S.A. Mycoflora of Botanical Gardens and Arboreta in Armenia / S.A. Simonyan // Nauka. - 1981. - 232 p.
52. Snyder W. C. The species concept in Fusarium / W.C. Snyder, H. N. Hansen // Am. J. Bot. - 1940. - 27. - P. 64-67.
53. Srobar S. The influence of temperature and pH on the growth of mycelium of the causative agents of Fusarioses in the wheat in Slovakia Czechoslovakia / S. Srobar // Sbornik Ustav Vedeckotechnickych-Informaci-Ochrana-Rostlin. -1978. - 14. - P. 269-274.
54. Stone G. E. Aster stem rot. In: The Report of the Botanist / G. E. Stone, R. E. Smith // MA (Hatch) Annu. Rep. - 1902. - P. 68-69.
55. Tai F.L. Sylloge Fungorum Sinicorum / F.L. Tai // Sci. Press, Acad. Sin. -Peking, 1979. - 1527 p.
56. Wollenweber H. W. Die Fusarien, ihre Beschreibung, Schadwirkung und Bekiimp. fung. / H. W. Wollenweber, O.A. Reinking // Verlag Paul Parey, Berlin. - 1935. - 355 p.
