CC BY
19
Изучены таксономическая и флористическая структуры автохтонной и культивируемой дендрофлоры парка "Берегометский" НПП "Вижницкий". Проведено распределение дендрофлоры по жизненным формам, группам роста и категориям санитарного состояния. Обобщен более 120-летний опыт виращивания интродуцентов в регионе исследований. Перспективным является внедрение отобранных интродуцированных видов в лесное хозяйство при создании лесных культур с их участием. Целесообразно включение этого парка к туристической экосети, проведение культурно-просветительской работы, учебных и познавательных экскурсий.
Ключевые слова: парк "Берегометский", автохтонная и культивируемая дендроф-лора, таксономическая и флористическая структуры, жизненные формы, санитарное состояние.
Zayachuk V.Ya., Dzuryk V.P. Dendrological Flora Structure and Sanitary Condition of Berehomet Arboretum in National Nature Park "Vyzhnytskij"
The taxonomic structure of the autochthonous and cultivated dendroflora has been studied in arboretum. A dendroflora distribution for life-form categories, floristic analysis of arboretum dendroflora has been done. The dendroflora distribution for life-form categories, growth groups, and origin has been done. Overview of over than 120 years of experience in growing exotic species in the area of research was done. The perspective is supposed to be the introduction of exotic species in the creation of forest plantations. It is appropriate to include this park into tourism ecological network of cultural landscapes, training and educational tourism.
Keywords: Berehomet arboretum, autochthonous and cultivated dendroflora, inventory, taxonomic structure, life-form categories, collections.
УДК581.165:582.039.1 Доц. А.В. Балабак, канд. с.-г. наук -
Уманський НУ садыництва
ЕКОЛОГО-БЮЛОПЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ ЛИМОННИКА КИТАЙСЬКОГО (SCHIZANDRA CHINENSIS (TURCZ.)
BAILL.) В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено фенолопчш особливосй росту i розвитку лимонника китайського (Schizandra chinensis (Turcz.) Baill.), розглянуто строки проходження фенолопчних фаз сезонного циклу росту i розвитку маточних рослин. Визначено оптимальний перюд для розмноження дослщжуваних сорпв i форм лимонника китайського зеленими стеблови-ми живцями, який збк'аеться з перюдом найбшъш штенсивного росту пагошв (червень-середина липня). Встановлено, що штенсившсть процеив росту пагошв залежить пере-важно вщ температури пов^ря i юлькост опадiв. Показано, що кл]матичш умови Ль состепово! зони Украши забезпечують проходження повного циклу сезонного розвитку дослщжуваним сортам i формам лимонника китайського. Плоди повшстю дозршають, дають схоже насiння, що свщчить про можливу iнтродукдiю !х у регюн дослiджень.
Ключовi слова: лимонник китайський, сорти, фенологiчнi фази розвитку рослин, маточш рослини, стебловi живщ.
Постановка проблеми. Лимонник китайський Schizandra chinensis (Turcz.) Baill. - один з нечисельних представникш т. зв. релштових рослин, по-ширених у часи третинного перюду в пом1рних широтах швшчно!' п1вкул1 й ви-мерлих унаслщок р1зкого похолодания [5]. Важливим показником усшшно!' ш-тродукцп сорив i форм лимонника китайського е !х здатшсть до адаптацп в но-вих умовах зростання, яка проявляеться у ироходженш сезонного циклу розвитку i визначаеться ступенем вiдповiдностi ритму розвитку рослин ктматичним умовам району штродукцл.
Обмежувальними факторами поширення сорив i форм лимонника ки-тайського е тpивалicть вегетацшного перюду, сума ефективних температур у перюд вегетацй, а також низью темпеpатуpнi умови у весняний, осшшй i зимовий перюди, що призводить до пiдмеpзання коренево! системи i надземно! час-тини [2]. Тому дослвдження фенoлoгiчних фаз росту i розвитку е одним з голов-них умов вивчення ступеня пристосування iнтpoдуцентiв, а вивчення строив ix проходження у пеpioд вегетацй' дае змогу встановити витривалкть сорив до ос-новних фактopiв зовшшнього середовища на piзниx етапах розвитку.
Анамз останнгх дослщжень i публжацш. Дocлiдженo xiмiчний склад i фармаколопчну дiю лимонника. В уcix частинах рослини мктиться ддача речо-вина - сх1зандрин, яка накопичуеться в найбшьшш кiлькocтi пiд час бутошзацп i цвiтiння в кopi, кореневищах i листках. Вiн мае пoмipну збуджувальну даю на нервову систему. Препарати на ocнoвi лимонника неoбxiднi людинi в тих ви-падках, коли пoтpiбнo сконцентрувати вci сили opганiзму на виконання невщ-кладно! роботи з найбiльшим ефектом [4, 6].
Лимонник китайський усшшно використовують i в xаpчoвiй промисло-вocтi. Ягоди використовують для отримання соку, виготовлення сирошв, мор-ав. Лимонний аромат, смак i гарний кoлip - xаpактеpнi для вах пpoдуктiв пере-роблення лимонника [1]. Основними причинами, що стримують впровадження в cадoвi фiтoценoзи сорив та форм ще! культури, е недocтатнicть вивченocтi ii' екoлoгo-бioлoгiчниx особливостей, зимостшкоси, а також недостатня кiлькicть садивного матеpiалу.
Виpiшення цих завдань можливе лише при цiлеcпpямoванiй штродукцц нових i перспективних copтiв лимонника китайського, що дасть змогу визна-чення ix еколопчно!' плаcтичнocтi, ареалу поширення, ступеня еколопчно! спе-щатзацп. Сорти-штродуценти, перебуваючи за межами свого еколопчного оптимуму, можуть гостро реагувати на коливання фактopiв зoвнiшньoгo середовища. Тому саме у цьому напрямку необидно вести роботу щодо вивчення характеру i амплпуди вардавання ознак i властивостей маточних рослин copтiв i форм лимонника китайського в нових умовах зростання [7].
Незважаючи на значну кiлькicть спостережень з вивчення бюлопчних особливостей рослин лимонника китайського, до^дження щодо визначення фенoлoгiчниx фаз росту i розвитку сорив та форм маточних рослин ще1' культури вивчено недостатньо. Зазначенi вище питання i визначили напрям наших дослщжень.
Мета дослiдження - вивчити фенолопчш фази росту i розвитку маточних рослин лимонника китайського та пристосування i'x до ктматичних умов вирощування з метою загoтiвлi з них стеблових живцiв для визначення регене-рацшно! здатнocтi.
Матерiал i та методика дослiдження. Вивчено сорти та форми лимонника китайського - Садовий 1, Дачний 7, форма 1 та форма 3 [3]. Дослвдження здшснено у розсадниках Уманського национального ушверситету cадiвництва, Нащонального дендропарку "Софивка" НАН Укра'ни. Фенолопчш спостере-ження за дocлiджуваними сортами та формами лимонника китайського прове-
дено за методикою Всеросшського науково-дослвдного iнституту селекцл пло-дових культур [3].
Результати дослвдження та 1х обговорення. Встановлено, що трива-лiсть вегетацiйного перюду вiд початку весняного сокоруху до повного опадания листюв у лимонника в агроктматичних умовах Умаш становить 180-185 даб. Тривалiсть фенолопчних фаз росту i розвитку дослщжуваних сортiв i форм лимонника представлено в табл. 1.
Проведеш фенологiчнi спостереження за дослiджуваними сортами i формами лимонника показали наявнкть залежностi строкiв проходження окремих фенофаз розвитку рослин вiд суми ефективних температур (температур, вищих +5°С). Початок вегетацií в бiльшостi дослщжуваних сортiв i форм лимонника в умовах Умаш припадае на другу декаду квиня, коли сума активних температур становить 145°С, спостерiгаеться початок сокоруху i розпускання бруньок.
Характерною особливктю дослiджуваних сортш i форм лимонника е розпускання лише частини бруньок пагона, решта залишаеться у сташ спокою. Це одне iз захисних пристосувань рослин до несприятливих погодних умов. Зокрема, пошкодженi школи пiзньовесияними заморозками пагони призупиня-ють свiй рiст або зовс1м гинуть, а вже через 7-14 даб розпускаються бруньки, якi залишались у сташ спокою, або пробуджуються спляч^ з яких розвиваються новi пагони. Встановлено, що кшьккть бруньок, яю розкриваються, залежить вiд положення пагона - чим ближче його розташування до горизонтального, тим менше бруньок залишаеться у сташ спокою.
Табл. 1. Тривалкть фенологiчних фаз росту iрозвитку лимонника китайського
(середне за 2012-2014 рр.)
№ з/п Фенолопчна фаза Дата Кшь-кiсть Дiб Сума активних температур, оС Середньодобо-ва температура повпря, оС Вщносна волопсть повиря, %
1 Початок сокоруху - початок розпускання бруньок 15.IV-25.IV 10 145 5,8 74
2 Початок розпускання бруньок -початок цвтння 25.IV-25/У 30 433 12,9 67
3 Початок цвтння -утворення плодiв 25^-¡¡.VI 17 187 16,2 72
4 Початок утворення пло-дiв - повне дозрiвання 11 .VI-28^Ш 75 1343 16,8 79
5 Повне дозрiвання плодiв - повне обпадання листкiв 28^Ш-15.Х 48 363 9,9 85
6 Початок сокоруху -повне обпадання листюв 15.IV-15.Х 180 2471 12,3 75,4
Розглянемо особливосп цвтння i плодоношення дослiджуваних сорив i форм лимонника (табл. 2). За нашими спостереженнями, на однш i тiй же рос-лиш утворюються чоловiчi та жiночi квики, тобто на одному й тому ж пагош. Розпускання бруньок ввдбуваеться поступово, по 12-15 % квггок за добу. За 1517 дiб усi квiтки вiдцвiтають, зав^ збiльшуються на 0,4-0,7 см. У подальшому плiд витягуеться за довжиною по ос i досягае бшьше 5 см.
Табл. 2. Особливостi цвттня до^джуваних сортiв i форм лимонника китайського (спостереження на пагош з 30 квШками)
Дата спостережень
Фаза цвтння 2012 р. 2013 р. 2014 р.
> > > > > > > > > > > >
.3 .4 .5 т .3 .4 .5 т .3 .4 .5 т
Кiлькiсть закритих 85 68 44 0 87 70 46 0 83 66 40 0
бутонiв, % напiвроз-критих 15 20 29 0 13 19 28 0 17 21 31 0
Кiлькiсть повнiстю вщкритих 0 12 27 0 0 11 26 0 0 13 29 0
квiток, % що вiдцвiли 0 0 0 100 0 0 0 100 0 0 0 100
В т.ч. квi- чоловiчих 0 0 0 30 0 0 0 32 0 0 0 28
ток, % жiночих 0 0 0 70 0 0 0 68 0 0 0 72
Як показали нашi спостереження, у всДх дослДджуваних сорив i форм лимонника на початковДй фазi цвтння бiльшiсть квiток вДдкриваеться в нiчнi го-дини. До закДнчення цвiтiння збiльшуеться кiлькiсть квггок, якi розкриваються вдень. У холодну i дощову погоду пiд час цвтння залишаеться значна кiлькiсть квДток не перезапилених, зав'язi яких вiдмирають. Дослiджуванi сорти i форми лимонника мають розтягнутий перiод формування i дозрДвання плоддв. Одним iз важливих перiодiв рДчного циклу морфоперiодичних змДн рослин лимонника у помДрному клДматД е рДст пагонiв. Початок росту пагонДв спостерiгаеться вДд-разу шсля вiдособлення перших листкДв Д припадае на другу декаду квита.
ДослДдження динамДки росту паготв лимонника у 2012-2014 рр. показало, що тривалДсть та штенсивнкть ростових процесДв залежить вДд типу паготв. Вегетативним пагонам властивий рДст упродовж усього вегетацшного перД-оду, довжина пагонДв пДд кДнець вегетацп становить 1,5±0,5 м. Вегетативно-гене-ративнД пагони також розвиваються на приростД минулого року Д призупиняють рДст Дз вступом рослин у фазу цвтння. Абсолютний !х прирДст становить до 50 см. У лимонника китайського Дснуе третДй тип пагонДв - генеративнД (плодо-вД) завдовжки 1 -5 см, якД виконують функцДю плодоношення.
Лшшний рДст пагонДв у дослДджуваних сортДв Д форм лимонника розпо-чинаеться у другДй декадД квита, вДдразу пДсля вДдособлення перших листкДв Д спостерДгаеться протягом усього перДоду вегетацп з найвищою активнктю у червш-липш. Встановлено, що штенсивнкть процесДв росту паготв залежить переважно вДд температури повДтря Д кДлькостД опадДв. На початку лДта за дос-татньо!' вологостД грунту енерпя росту пагонДв головним чином визначаеться температурним режимом повДтря - з пДдвищенням температури спостерДгаеться активДзацДя росту паготв.
У другДй половит лДта прирДст пагонДв уповДльнюеться та активДзуеться лише пДсля випадання опадДв. Максимальний прирДст пагонДв вДдзначено в червш-липш, вДн досягае в середньому 20,4±3,7 см за декаду. Оптимальний перДод для розмноження дослДджуваних сорив Д форм лимонника китайського зелени-ми Д нашвздерев'яншими живцями е перДод Днтенсивного росту пагонДв (чер-вень-середина липня).
Висновки. На основД вивчення особливостей росту Д розвитку лимонника в Правобережному ЛДсостепу Украши встановлено еколого-бюлопчш засади
культивування його сорив i форм як плодово!' культури. Показано, що клшатич-н умови Лкостепово!' зони Укра'ни забезпечують проходження повного циклу сезонного розвитку до^джуваним сортам i формам лимонника китайського.
Визначено, що рiст пагошв нерiвномiрний протягом перiоду вегетацií. 1нтенсивнкть та тривалiсть ростових процесiв залежить вiд типу паготв, тем-ператури повiтря i кiлькостi опад1в.
Встановлено оптимальний перiод для розмноження дослщжуваних сор-тiв i форм лимонника зеленими i напiвздерев'янiлими живцями, який збкаеться з перiодом найбiльш штенсивного росту паготв.
Лiтература
1. AHApieHKo М.В. Малопоширенi ягiднi i плодовi культури / М.В. AHApieHKo, 1.С. Роман. -К. : Изд-во "Урожай", 1991. - 168 с.
2. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i япдних культур / А.Ф. Балабан. - Умань : Вид-во "Оперативна полiграфiя", 2003. - 109 с.
3. Дiхтяренко А.В. Розмноження зеленими живцями та вирощування саджанщв лимоннику китайського в Правобережному Люостепу Украши / А.В. Дхтяренко // Вiсник Полтавсько! ДАА : зб. наук. праць. - Полтава, 2008. - № 2. - С. 78-82.
4. Колбасина Э.И. Лимонник китайский в Нечерноземье / Э.И. Колбасина // Наука и жизнь : сб. науч. тр. - 1988. - № 5. - С. 89-91.
5. Комарова Т. А. Жизненный цикл и продуктивность лимонника китайского / Т. А. Комарова // Структура и продуктивность лесных биогеоценозов : сб. науч. тр. - Владивосток, 1984. -С. 14-31.
6. Ермаков Б.С. Лимонник / Б.С. Ермаков // Садоводство и виноградарство : сб. науч. тр. -1992. - № 7. - С. 24-26.
7. Иванов В.Ф. Экология плодовых культур / В.Ф. Иванов, А.С. Иванова, Н.Е. Опанасенко. - К. : Изд-во "Аграрная наука", 1998. - 407 с.
Балабак А.В. Эколого-биологические особенности выращивания лимонника китайского (Schizandra chinensis (Turcz.) Baill.) в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Исследованы фенологические особенности роста и развития сортов и форм лимонника китайского (Schizandra chinensis (Turcz.) Baill.). Рассмотрены сроки прохождения фенологических фаз сезонного цикла роста и развития маточных растений в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Установлен оптимальный период для размножения исследуемых сортов и форм лимонника китайского зелеными стеблевыми черенками, который совпадает с периодом наибольшего интенсивного роста побегов (июнь-средина июля). Установлено, что интенсивность процессов роста побегов зависит в основном от температуры воздуха и количества осадков. Показано, что климатические условия Лесостепной зоны Украины обеспечивают прохождение полного цикла сезонного развития изучаемым сортам и формам лимонника китайского. Плоды полностью созревают, что свидетельствует о возможной интродукции их в регион исследований.
Ключевые слова: лимонник китайский, сорта, фенологические фазы развития маточных растений, стеблевые черенки.
Balabak A.V. Ecological and Biological Peculiarities of Culturing of the Chinese Magnolia Vine (Schizandra chinensis (Turcz.) Baill.) in the Conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine
Phenological features of culturing and development of Chinese Magnolia Vine (Schizandra chinensis (Turcz.) Baill.) varieties and forms introduced into the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine were researched for the first time. The terms of phenological stages and propagation of the seasonal cycle of stools growth and development in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine were examined. The optimal term of propagation for the observable varieti-
es and forms of Chinese Magnolia Vine by green stem cuttings was determined. This term coincides with the period of the most intensive shoot growth (June-middle of July). It is established that the intensity of the processes of shoot growth depends mainly on air temperature and precipitation. It was revealed that climatic conditions of the steppe zone of Ukraine provide the full cycle of the seasonal development of the studied varieties and forms of Chinese Magnolia Vine. The possibility of introduction the plants of Chinese Magnolia Vine into the research region was indicated with the fully ripen fruits which serve like seeds.
Keywords: Chinese Magnolia Vine, varieties, phenological stages of plant development, stools, stem cuttings.
УДК 630 *53 Acnip. О. О. Аврамчук1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
МЕТОДИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ НАДЗЕМНО1 МОРТМАСИ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ
Проаналiзовано юнукга методик для дослщження компоненпв мортмаси люових насаджень. Представлено методичш особливост дослщження мортмаси соснових наса-джень у польових та камеральних умовах. Висв^лено теоретичш аспекти класифшаци мортмаси у соснових насадженнях за компонентами та класами деструкцн. Наведено морфолопчну характеристику компонентов мортмаси насаджень сосни звичайно! I-V клаив деструкцн. Здшснено поди сухостшних дерев на I-II класи деструкцн, а мортма-су деревно! ламаш та опаду грубих гшок на I-V класи деструкцн. Наведено особливост визначення якiсних показникiв компонентiв мортмаси.
Ключовi слова: сосна звичайна, мортмаса, сухостiй, деревна ламань, груб гики, шдстилка, класи деструкцн.
Вступ. Проблема дослщження бiопродуктивностi лiсiв створюе переду-мови для застосування комплексного тдходу до дослiдження фiтомаси i мортмаси лкових насаджень як основних об'eктiв органiчноí речовини рослинно!' 6i-омаси. Дослiдження бiопродуктивностi насаджень основних лiсотвiрних порiд розширюе можливосп для встановлення бюджету вуглецю екосистем [7], кис-непродуктивностi лiсiв [5], !'х енергоeмностi [14], бiогенних потоюв радюнукль д1в у лiсових бiогеоценозах [11] та iнших екологiчних i ресурсних функций лiсiв.
У наукових працях, в яких дослiджено бюпродуктивнкть лiсiв, термiн "мортмаса" застосовують рщше, поршняно i3 термiном "деревний детрит". У бшьшосп проведених дослiджень мортмаси вивчено крупний деревний детрит (анг. coarse woody debris або рос. крупный древесный дебрис), рщше - дрiбний деревний детрит (анг. fine woody debris або рос. тонкий древесный детрит) та ^бний опад (анг. fine litter або рос. тонкий опад) [14], яю, на нашу думку, е компонентами загально!' рослинно!' мортмаси лкових насаджень. Остання мк-тить основнi компоненти оргашчно'' речовини вiдмерлих рослин лiсового наса-дження або вiдокремлених вiдмерлих частини живих дерев.
Мортмаса лiсу - це оргашчна речовина мертвих деревних рослин, 'х фрагментiв i окремих мертвих компонент живих рослин, стан i походження яких вiзуально можна вдентифжувати. Усi дрiбнi органiчнi рештки, яю утво-рються у процес розкладання рослинно!' речовини i втрачають ознаки, чому
1 Наук. кергвник: ст. наук. сп1вроб. А.М. Бшоус, канд. с.-г. наук
