CC BY
24
14. Послепожарное формирование живого напочвенного покрова в сосняках Среднего Приангарья / Г.А. Иванова, В.Д. Перевозникова // Сибирский экологический журнал. - 1996. -№ 3. - С. 109-116.
15. Санников С.Н. Экология популяций / С.Н. Санников. - М. : Изд-во "Наука", 1991. -128-142 с.
16. Шишикин А.С. Стратегия по снижению пожарной опасности на ООПТ Алтае-Саянско-го Экорегиона / А.С. Шишикин, В.А. Иванов, Г.А. Иванова и др. / под ред. А.А. Онучин. - Новосибирск : Изд-во Сибирского отделения РАН, 2013. - 264 с.
17. Трансформация нижних ярусов лесной растительности после низовых пожаров / Г.А. Иванова, В.Д. Перевозникова, В.А. Иванов // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 2002. - № 2. - С. 30-35.
18. Якубенко Б.С. Польовий практикум з боташки / Б.С. Якубенко. - К. : Вид-во "Фггосощ-оцентр", 2012. - 400 с.
Гуменюк В.В. Послепожарное восстановление живого напочвенного покрова в лесных насаждениях Полесского природного заповедника
Исследовано постпирогенное восстановление живого напочвенного покрова в сосновых насаждениях после крупного лесного пожара в Полесском природном заповеднике. Рассчитаны индексы биоразнообразия и сходства видов и оценено их обилие на участках, пройденных огнем и на контроле. Через 3 года после низового пожара высокой интенсивности и верхового пожара установлено снижение проективного покрытия мхов и лишайников и заселение горельника рудеральными видами растений.
Ключевые слова: лесные пожары, постпирогенное восстановление, живой напочвенный покров, биологическое разнообразие, сходство, обилие.
Gumeniuk V. V. After fire recovery of vegetation in forest stands of Po-lessky Natural Reserve
A study of natural processes after fire recovery of vegetation after a particularly large forest fires in the protected area Polisky Nature Reserve. Calculated indices: difficulty planting, biological diversity, survival, similarity of species, abundance species
Keywords: wild fire, after fire recovery of vegetation, the index of difficulty planting, biodiversity index, the index of similarity of species, abundance species.
УДК 582.091/. 093:581.54 1нж. Н.З. Кендзьора; доц. Ю.А. Мельник,
канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук; доц. О.М. Гриник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ЦВ1Т1ННЯ ПРЕДСТАВНИК1В 1НТРОДУКОВАНО1 ДЕНДРОФЛОРИ М1СТА ЛЬВОВА
Проведено феноспостереження за рослинами адаптовано! в озеленены ]шста Львова штродуковано! дендрофлори. За даними 5^чних дослщжень встановлено особливост !х генеративного перюду. Коефшдент варiацií тривалост генеративного перюду штродуцен-■пв низький або середнш (5-19 %), проте значна мшливють лагу цштшня багатьох вид]в (15-69 %) показуе залежшсть вщ метеофактс^в ранньовесняного перюду. Раннш початок цвтння рослин i збшьшення його тривалост пов'язаш зi збшьшенням варiабельностi фенолагу. Для бшьшост дослщжуваних штродуценпв (понад 60 %) характерне корот-котривале цвтння.
Ключовi слова: дендрофлора, штродуценти, феноспостереження, цвгтшня.
Одна з умов покращення урбогенного довюлля - створення зелених де-ревно-чагарникових насаджень шляхом тдбору асортименту 1з декоративних аборигенних та адаптованих штродукованих видш рослин [4, 5]. Важливим фак-
тоpом aдaптaцiï, поpяд з бiологiчною стiйкiстю особин, e ïx pепpодyктивнa здaт-нкть. Визнaчaльний етaп тут - фоpмyвaння i pозвиток генеpaтивниx оpгaнiв, та-сaмпеpед цвiтiння [3, 7, 8]. Бюлопчш пpоцеси цього пеpiодy зумовлюють по-дaльше фyнкцiонyвaння pослин i чеpез нaстyпне плодоношения зaбезпечyють ïx вщновлення тa зaкpiплення в pегiонi iитpодyкцiï.
У цiй pоботi дослщимо пpоцеси сезонного pитмy pозвиткy видш iитpодy-ковaноï колекцiйноï дендpофлоpи Ботaнiчного сaдy НЛТУ Укpaïни, якi пpотягом тpивaлого чaсy введенi нa теpитоpiю pегiоиy. Пpиpодний apеaл дослiджyвaниx iнтpодyцентiв - це зони помipного ^зного стyпеня континентaльностi) чи cy6-тpопiчного клiмaтичниx поясш. Ми встaиовили кaлендapнi теpмiни фaз pозвиткy генеpaтивниx оpгaнiв pослин, a тaкож пpовели стaтистичний aнaлiз ïx змiн ^отя-гом ropw^ дослiдження.
Фенологiчнi спостеpеження тa ïx стaтистичне опpaцювaння пpоводили зa зaгaльнопpийнятими методикши [1, 2]. Втаслдок aнaлiзy 5-piчниx феноспосте-pежень встaновлено сеpеднi кaлендapнi дaти пpоxодження тaкиx фенофaз pос-лин: Ц1 - нaбyбнявiння генеpaтивниx бpyньок, Ц3 - бyтонiзaцiя, Ц4 - почaток цвь тiния, 3Ц4 - мaсове цвтння, 5Ц5 - шнець цвiтiння, 3Пл3 - мaсове дозpiвaння плодш ^бл. 1).
Табл. 1. Середш фенодати розвитку генеративних оргамв Ытродуценпйв
№ з/п Назва таксону Фенолопчш фази
Ц1 Ц3 Ц4 3Ц4 5Ц5 3ПЛ3
1 Acer saccharinum L. 07.02±б 12.03±8 17.03±7 24.03±7 08.04±2 19.05±1
2 Aesculus carnea Hayne 13.04±4 01.05±3 11.05±3 17.05±3 30.05±2 10.09±2
3 Aralia mandshurica Rupr. et Maxim. 25.0б±4 25.07±2 03.08±4 15.08±4 25.08±4 27.09±5
4 Berberis thunbergii DC. 31.03±4 11.04*2 20.04±3 27.04±4 17.05±2 23.09±3
5 Castanea sativa Mill. 12.05±8 31.05±° 11.0б±3 21.0б±4 29.0б±3 27.09±б
б Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc. 21.03±' 05.04±2 11.04*2 1б.04±2 22.04±1 02.10±5
7 Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. 0б.03±9 13.04±3 20.04±2 28.04±1 14.05±3 14.09±3
S Corylus colurna L. 2б.02±8 12.03±5 19.03±5 22.03±5 28.03±4 1б.09±5
9 Cydonia oblonga Mill. 21.04±2 03.05±2 07.05±2 12.05±1 18.05±1 13.10±5
10 Deutzia scabra Thunb. 28.04±3 28.05±3 02.0б±3 11.0б±3 23.0б±2 14.10±7
11 Forsythia intermedia Zab. 01.03±11 21.03±° 04.04±б 14.04±2 0б.05±3 29.08±10
12 Fraxinus pennsylvanica Marsh. 28.03±4 10.04±3 15.04±2 20.04±2 2б.04±2 1б.09±4
13 Hibiscus syriacus L. 14.0б±4 17.07±2 24.07±2 13.08±3 05.09±5 07.11±0
14 Laburnum anagyroides Medic. 25.04±4 05.05±3 10.05±1 17.05±2 29.05±1 1б.08±б
15 Liriodendron tulipifera L. 18.05±3 29.05±2 04.0б±2 12.0б±2 19.0б±2 22.10±б
1б Magnolia kobus DC. 28.03±2 07.04±1 14.04±1 19.04±2 27.04±1 19.09±7
17 Magnolia soulangeana Soul. 09.04±4 23.04±1 29.04±1 03.05±1 13.05±2 25.09±б
18 Platanus acerifolia Willd. 07.05±8 14.05±5 20.05±4 03.0б±5 11.0б±4 07.10±7
19 Populus simonii Carr. 22.03±2 02.04±3 08.04±3 15.04±2 20.04±1 31.05±5
20 Quercus rubra L. 20.04±2 30.04±1 05.05±1 09.05±1 14.05±2 22.09±5
21 Robinia pseudoacacia L. 07.05±2 19.05±2 2б.05±1 30.05±1 0б.0б±1 13.10±10
22 Rosa rugosa Thunb. 2б.04±2 1б.05±2 23.05±3 29.05±4 22.0б±4 15.08±4
23 Schizandra chinensis (Turc.) Baill. 24.03±8 21.04±2 27.04±3 04.05±3 12.05±5 30.08±9
24 Spiraea vanhouttei (Briot) Zab. 1б.04±14 02.05м 11.05±3 17.05±2 27.05±2 05.08±9
25 Weigela hybrida Jaeg. 02.05" 19.05±2 24.05±3 31.05±3 15.0б±2 01.1Г"
2б Wisteria sinensis (Sims.) Sweet 30.04±14 13.05±14 19.05±14 28.05±12 0б.0б±12 17.11±б
Як видно з табл. 1, середня квадратична похибка фенодат знаходиться в межах 1-16 дшв, але переважно (для 84 % показниюв) - 1-6 дшв. Встановлення фенолагу Интервалу м1ж датами початку 1 шнця фенофази) дають змогу визначи-ти тривалкть перюдш розвитку генеративних оргашв, зокрема, цвтння 1нтроду-кованих видш в умовах мкта (табл. 2).
Табл. 2. Тривалкть nepiodie розвитку генеративних оргамв ттродуцентш
Фенолопчт перюди
№ Назва таксону Ц1- ЗПЛ 3 Ц1- Ц4 Ц4-5Ц5 5Ц5-ЗПЛ3
п. п. N, V, P, N, V, N, V, N, V,
дн. % % дн. % дн. % дн. %
1 Acer saccharinum L. 101±/ 15 / З8±8 48 22±6 58 42±4 19
2 Aesculus carnea Hayne 150±4 б 3 28±3 25 19±2 23 10З±4 8
3 Aralia mandshurica Rupr. et Maxim. 94±> 15 / З9±5 2/ 22±5 50 33±6 42
4 Berberis thunbergii DC. Пб±4 5 2 19±2 2/ 2/±5 3/ 129±4 /
5 Castanea sativa Mill. 1З8±10 16 / 30±6 43 18±2 25 90±3 9
б Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc. 194±8 9 4 21й/ И 11±2 38 163±/ 8
/ Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. 191±9 10 5 44й/ 34 24±2 П 12З±5 9
8 Corylus colurna L. 202й9 10 4 21±6 64 10й1 30 П1±6 8
9 Cydonia oblonga Mill. П5±/ 9 4 15±2 34 12±2 30 148±6 9
10 Deutzia scabra Thunb. 169й5 / 3 З5±3 22 21±3 32 112±9 12
11 Forsythia intermedia Zab. 182й8 10 4 34±6 42 32й/ 50 115±16 31
12 Fraxinus pennsylvanica Marsh. ИЗ±6 8 4 18±4 4/ 11й1 25 144±5 6
13 Hibiscus syriacus L. 146й6 9 4 40±5 25 4З±3 П 63±4 12
14 Laburnum anagyroides Medic. 113й9 18 8 15±4 58 19±2 19 /9±6 15
15 Liriodendron tulipifera L. 158й6 9 4 1/±3 39 15±2 31 12б±6 10
1б Magnolia kobus DC. 1/5±8 10 4 И±1 И 13й1 20 145±/ 11
П Magnolia soulangeana Soul. 169±/ 9 4 20±5 53 14±2 29 135±6 11
18 Platanus acerifolia Willd. 154±13 19 8 14±5 /8 22й/ 69 119±3 6
19 Populus simonii Carr. /0й5 16 / 1/±3 38 12±3 55 41±5 26
20 Quercus rubra L. 155й/ 10 5 15±3 41 9й1 36 1З1±5 8
21 Robinia pseudoacacia L. 159й11 15 / 18±2 24 12±2 40 128й11 П
22 Rosa rugosa Thunb. 111й5 10 5 2/±4 30 З0±2 15 54±5 19
23 Schizandra chinensis (Turc.) Baill. 159й/ 10 4 34й/ 42 15й1 21 110±/ 12
24 Spiraea vanhouttei (Briot) Zab. 111й9 19 8 2б±3 23 16й1 П Ю±/ 22
25 Weigela hybrida Jaeg. 18З±° / 3 22±5 54 2З±3 33 1З8±10 12
2б Wisteria sinensis (Sims.) Sweet 202±12 13 б 19й1 9 18±3 40 165й11 13
Примака: N - трив^стъ фенолагу; V - коефщент Bapiaujï; Р - точшстъ.
Генеpативний пеpiод визначаеться як фенолаг мiж фазами Ц1 i ЗПЛ3. Цвь тiння pослин (фенолаг Ц4-5Ц5) знаxодиться в межаx 5-29 % вщ загально!' тpива-лостi генеpативного пеpiодy. Пеpiод активyвання фiзiологiчниx ^оцеав квггко-виx бpyньок (фенолаг Ц1-Ц4), що пеpедyе цвiтiнню, за тривалктю близький до лагy цвiтiння - пеpеважно в межаx 9-28 %. Пеpiод фоpмyвання i достигання плодов (фенолаг 5Ц5-ЗПЛ3) значно довший - 35-85 % вiд загально! тpивалостi гене-pативного пеpiодy.
Загалом, тpивалiсть генеpативного пеpiодy y ujeï вибipки pослин стано-вить 10-202 дш, сеpедня квадpатична поxибка обчислень - 4-13 дшв (2-8 % тpи-
вaлостi фенолaгy). Коефiцieнт вapiaцiï цього фенопеpiодy 5-19 %, що свiдчить про незнaчнy aбо середню його мiнливiсть. Точшсть дослiдy знaxодиться в ме-жax 2-8 %. Тpивaлiсть цвiтiння iнтpодyцентiв - 9-43 дш i3 середньою ma^aran-ною поxибкою 1-7 дшв (6-32 %) Ta коефiцieнтом вapiaцiï 15-69 % (для бiльшостi рослин - до 40 %).
Вaжливiсть дослiдження феноперюду цвiтiння полягae в тому, що сше тодi вiдбyвaeться процес зaпилення, який e шйбшьш вpaзливим до piзкиx змiн метеоролопчнж фaктоpiв. Вiд цього зaлежить плодоношення тa здaтнiсть рослин до генеpaтивного розмноження. У тaбл. 3 нaведено дaнi щодо розподалу ш-тродуценпв нa феногрупи 3a термами i тpивaлiстю цвiтiння.
Табл. 3. Фенологiчнi групи цв 'итнни iнтродуцентiв
№ з/п Назва таксону Цвтння
термши тривалють
дати група дт група
1 Acer saccharinum L. 17.03-08.04 дац 22±6 СТЦ
2 Aesculus carnea Hayne 11.05-30.05 СЦ 19±2 КТЦ
3 Aralia mandshurica Rupr. et Maxim. 03.08-25.08 ДПЦ 22±5 СТЦ
4 Berberis thunbergii DC. 20.04-17.05 PЦ 27±5 СТЦ
5 Castanea sativa Mill. 11.06-29.06 ПЦ 18±2 КТЦ
6 Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc. 11.04-22.04 PЦ 11±2 КТЦ
7 Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. 20.04-14.05 PЦ 24±2 СТЦ
8 Corylus colurna L. 19.03-28.03 ^Ц 10±1 КТЦ
9 Cydonia oblonga Mill. 07.05-18.05 СЦ 12±2 КТЦ
10 Deutzia scabra Thunb. 02.06-23.06 ПЦ 21±3 СТЦ
11 Forsythia intermedia Zab. 04.04-06.05 PЦ 32±' СТЦ
12 Fraxinus pennsylvanica Marsh. 15.04-26.04 PЦ 11±1 КТЦ
13 Hibiscus syriacus L. 24.07-05.09 ДПЦ 43±3 ДТЦ
14 Laburnum anagyroides Medic. 10.05-29.05 СЦ 19±2 КТЦ
15 Liriodendron tulipifera L. 04.06-19.06 ПЦ 15±2 КТЦ
16 Magnolia kobus DC. 14.04-27.04 PЦ 13±1 КТЦ
17 Magnolia soulangeana Soul. 29.04-13.05 СЦ 14±2 КТЦ
18 Platanus acerifolia Willd. 20.05-11.06 СЦ 22±' СТЦ
19 Populus simonii Carr. 08.04-20.04 PЦ 12±3 КТЦ
20 Quercus rubra L. 05.05-14.05 СЦ 9±1 КТЦ
21 Robinia pseudoacacia L. 26.05-06.06 ПЦ 12±2 КТЦ
22 Rosa rugosa Thunb. 23.05-22.06 ПЦ 30±2 СТЦ
23 Schizandra chinensis (Turc.) Baill. 27.04-12.05 СЦ 15±1 КТЦ
24 Spiraea vanhouttei (Briot) Zab. 11.05-27.05 СЦ 16±1 КТЦ
25 Weigela hybrida Jaeg. 24.05-15.06 ПЦ 23±3 СТЦ
26 Wisteria sinensis (Sims.) Sweet 19.05-06.06 СЦ 18±3 КТЦ
3a термами почaткy i тpивaлiстю цвтння ми визнaчили тaкий розподал штродуценпв нa фенологiчнi групи:
• за термшами початку цвiтiння: ДPЦ - види дуже раннього цвiтiння (до 20.03); PЦ - види раннього цвтння (21.03-20.04); СЦ - види середнього цвтння (21.04-20.05); ПЦ - види тзнього цвтння (21.05-20.06); ДпЦ - види дуже тзнього цвтння (тсля 21.06).
• за тривалютю цвтння: КТЦ - види короткотривалого цвтння (до 20 дтв); СТЦ - види середньотривалого цвтння (21-40 дтв); ДТЦ - види довготрива-лого цвтння (41 день i бшьше).
До феногрупи ДРЦ в!днесено два види - Acer saccharinum L. i Corylus co-lurna L., яК в умовах Львова цвиуть у другiй половит березня - на початку квт ня. Середнi квадратичнi похибки початкових (17.03-19.03) i кiнцевих (28.0308.04) дат цвтння не перевищують 7 дшв. Це рослини коротко!' та середньо! тривалост! цвiтiння.
Цвтння рослин феногрупи РЦ припадае на перюд з початку квита до друго! декади травня. Похибки початкових (04.04-20.04) i кшцевих (20.04-17.05) фенодат цвтння е меншими, шж у попередньо! групи, i становлять вщповщно 1 -6 i 1-3 дш. Тривалкть фенолагу коротка i середня.
Феногрупа СЦ об'еднуе види, як! починають цвтння в шнщ квита - у травнi (27.04-20.05). Зашнчення феноперюду вщбуваеться в травн - червш (12.05-11.06). Похибки визначення середшх фенодат цвтння становлять: початку - 1-14 дшв (переважно до 4 дшв); закшчення - 1-12 дшв (переважно до 5 днв). Серед дослщжуваних вид1в бшьшкть рослин належать саме до ще! групи. Bd види феногрупи СЦ мають короткотривале (9-19 дшв) цвтння, за винят-ком Platanus acerifolia Willd. (22 дш - середньотривале).
Рослини, як! починали цвтння з останньо! декади травня чи на початку червня (23.05-11.06) i цвши впродовж цього мкяця (до 06.06-29.06), належать до феногрупи ПЦ. Похибки дат початку i шнця цвтння становлять вщпов!дно 1-3 i 1 -4 дш. До ujeï групи ввднесено 6 таксонв. Це рослини коротко!' i середньо! три-валосп цвтння. Найшзшше цвтння у вид1в групи ДПЦ Aralia mandshurica Rupr. et Maxim. та Hibiscus syriacus L. Початков! (24.07-3.08) i кшцев! (25.085.09) дати феноперюду мають середш квадратичн похибки до 5 днв. Тривалкть цвтння середня i довга.
Загалом бшьше 60 % досл!джуваних !нтродуценпв мають короткотривале цвтння - 9-19 днв (феногрупа КТЦ). Середня квадратична похибка лагу - до 3 днв, що становить 6-25 % фенолагу. Коефщент вар!ацц - 17-55 %. Види групи СТЦ в умовах Львова цвпуть протягом 21-32 дшв з похибкою 2-7 днв (7-32 % фенолагу), коефщент вар!ацц 15-69 %. Отже, з! збшьшенням довжини фенолагу зростае i його мшливкть. Довготривале цвтння (43 дш) вщзначено лише в одного штродуцента - Hibiscus syriacus L.
Також простежено залежшсть м!ж фенодатами початку цвтння i варь абельнктю його тривалост! - раннш початок цвтння рослин супроводжуеться збшьшенням коефщента вар!ацц фенолагу. Це, очевидно, пов'язано з нестабшь-шстю погодних умов ранньовесняного перюду.
Висновки. Результати анал!зу даних феноспостережень за згаданими im тродукованими в умовах Львова рослинами дають змогу стверджувати:
1. Середня квадратична похибка календарних дат настання бiльшостi фенофаз становить 3-6 дшв, що свщчить про вщносну стабiльнiсть проходження фе-норитмiв рослин.
2. Спiввiдношення тривалосп перiодiв розвитку генеративних органiв рослин визначене як 1:1:5 - активування ^тково!' бруньки - 928 % ( зрщка бшьше 30 %), цвтння -5-29 %, формування i достигання плодiв - 35-85 %.
3. Незначна або середня мiнливiсть тривалостi генеративного перюду штро-дуцентiв (5-19 %) вказуе на добре пристосування ïx до нових умов, проте високий коефiцiент варiацiï (15-69 %) лагу цвтння багатьох видiв показуе залежшсть процесу вiд метеофакторiв вiдповiдного календарного перюду. У бшьшоста рослин раннш початок перiоду цвiтiння i збшьшення його дов-жини пов'язанi 3i збiльшенням варiабельностi фенолагу.
Лiтература
1. Булыгин Н.Е. Фенологические наблюдения над древесными растениями : пособ. по про-вед. учебно-научн. исслед. / Н.Е. Булыгин. - Л. : Изд-во ЛТА, 1979. - 96 с.
2. Зайцев Г.Н. Фенология древесных растений / Г.Н. Зайцев. - М. : Изд-во "Наука", 1981. -
120 с.
3. 1вченко А.1. Послщовшсть i тривалiсть цштшня деревних рослин дендрарвд ботатчного саду / А.1. 1вченко, Н.Л. Блюсюк, Л.Б. Коляда // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. працъ. - Сер.: Символ дерева у свгтовш культур та художнш творчостi. - Лъвш : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.4. - С. 204-212.
4. Калашнжова Л.В. Результати iнтродукцiï рщюсних видгв деревних рослин у дендропар-ку "Олександрiя" / Л.В. Калашнжова // Biwi Бiосферного заповiдника "Асканш-Нова", 2012. - Т. 14. - С. 435-439.
5. Козик Е.В. Сезонное развитие древесных интродуцентов в урбоэкосистемах / Е.В. Ко-зик, Л.Н. Сунцова, Е.М. Иншаков // Хвойные бореальной зоны. - 2009. - Вип. XXVI, № 2. - С. 217-220.
6. Колюшченко О.М. Сезонн бюритми та зимостшюсть деревних рослин / О.М. Колюш-ченко. - К. : Вид-во "Фiтосоцiоцентр", 2004. - 176 с.
7. Amano T. A 250-year index of first flowering dates and its response to temperature changes / T. Amano, R.J. Smithers, T.H. Sparks, W.J. Sutherland // Proceedings of The Royal Society B 277, 2010. - Pp. 2451-2457.
8. Fitter A.H. Rapid changes in flowering time in British plants / A.H. Fitter, R. S.R. Fitter // Science 296, 2002. - Pp. 1689-1691.
Кендзера Н.З., Мельник Ю.А., Ивченко А.И., Гриник Е.Н. Особенности цветения представителей интродуцированной дендрофлоры города Львова
Проведены фенонаблюдения за растениями адаптированной в озеленении города Львова интродуцированной дендрофлоры. По данным 5-летних исследований установлены особенности их генеративного периода. Коэффициент вариации длительности генеративного периода интродуцентов низкий или средний (5-19 %), однако значительная изменчивость лага цветения многих видов (15-69 %) показывает зависимость от метеофакторов ранневесеннего периода. Раннее начало цветения растений и увеличение его продолжительности связаны с увеличением вариабельности фенолага. Для большинства исследуемых интродуцентов (свыше 60 %) характерен короткий период цветения. Ключевые слова: дендрофлора, интродуценты, фенонаблюдения, цветение.
Kendzyora N.Z., Melnyk YuA., Ivchenko A.I., Hrynyk O.M. The flowering features of introducents trees-breeds in Lviv-town
We conducted the fenological supervisions after the plants of introducent dendroflora which are adapted in the Lviv planting of greenery. From data of 5-years-old researches are set features them genesic period. The coefficient of variation the duration by genesic period of introducents is low or middle (5-19 %), however much considerable changeability to lag of flowering by many species (15-69 %) shows dependence from meteofactors of early-spring period. Early beginning of plants flowering end the increases of its duration are related to the increase of fenolag variations. For majority of investigated introducents (over 60 %) a short period of flowering is characteristic.
Keywords: dendroflora, introducents, fenological supervisions, flowering.
