CC BY
15
УДК 632.3/4:482.998.16 (477.4/8)
Марченко А.Б.
Ф1ТОСАН1ТАРНИЙ МОН1ТОРИНГ АГРОБ1ОЦЕНОЗ1В CALLISTEPHUS CHINENSIS L. NEES. В УМОВАХ Л1СОСТЕПУ УКРАÏНИ
Быоцершвський нащональний аграрний ушверситет вул. Соборна 8/1, м. Ыла Церква, Кшвська область, Украгна, 09100 e-mail: [email protected]
У результат фиопатолопчного мониторингу агробiоценозiв C. chinensis (L.) Nees. в умовах Лкостепу Украши за рiзного антропогенного навантаження протягом 2008-2015 рр. встановили, що збудники мiкологiчного походження зумовлювали патологiчнi змiни рослин у виглядi кореневих гнилей, в'янення та рiзного типу плямистостей. Середньорiчнi показники поширення та розвитку: в'янення - 39,75 % (в межах вЦ 7,5 до 75 %) та 26,8 % (1,5-25,1 %); кореневi гнилi - 30,7 % (2,7-72,7%) та 13,5 % (1,6-29,2 %); плямистостi - 7,7 % (0-24,5 %) та 1,2 % (0-5,8 %). Комплекс патогенно! мшофлори надземной шдземно! частин рослин та насiння представлений 24 видами збудниюв.
Ключов1 слова: Callistephus chinensis (L.) Nees., в'янення, коренев1 гнил1, плямистост1, поширення, розвиток.
Марченко А.Б.
ФИТОСАНИТАРНЫЙ МОНИТОРИНГ АГРОБИОЦЕНОЗОВ CALLISTEPHUS CHINENSIS L. NEES. В УСЛОВИЯХ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
Белоцерковский национальный аграрный университет ул. Соборная 8/1, г. Белая Церковь, Киевская область, Украина, 09100 e-mail: [email protected]
В результате фитопатологического мониторинга агробиоценозов C. chinensis (L.) Neеs. в условиях Лесостепи Украины с разной антропогенной нагрузкой в течение 20082015 гг. установили, что возбудители микологического происхождения обусловили патологические изменения растений в виде корневых гнилей, увядания и разного типа пятнистости. Среднегодовые показатели распространения и развития: увядание - 39,75 % (в пределах от 7,5 до 75 %) и 26,8 % (1,5-25,1 %); корневые гнили - 30,7 % (2,7-72,7 %) и 13,5 % (1,6-29,2 %); пятнистости - 7,7 % (0-24,5 %) и 1,2 % (0-5,8 %). Комплекс патогенной микофлоры надземной, подземной частей растений и семян представлен возбудителями 24 видов.
Ключевые слова: Callistephus chinensis (L.) Nees., увядание, корневые гнили, пятнистости, распространение, развитие.
ш
Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 305
te-
Marchenko A.B.
PHYTOSANITARY MONITORING OF CALLISTEPHUS CHINENSIS L. NEES IN THE AGROBIOCENOSIS OF UKRAINIAN FOREST STEPPES
Bila Tserkva national agrarian university 8/1 Soborna pl, Bila Tserkva, Kyiv region, Ukraine, 09100 e-mail: allafialko76@ukr. net
Phytopathological monitoring of C. chinensis (L.) Nees in the agrobiocenosis with various anthropogenic impact during 2008-2015 in the Forest Steppes of Ukraine revealed that pathogenic species of mycological origin caused the pathological changes in plants, i.e. root rot, wilting, and various blotches. The annual average rates of their spread and development are: wilting - 39.75 % (lim 7.5-75%) and 26.8% (lim 1,5-25,1%); root rot - 30.7% (lim 2.7-72.7%) and 13.5% (lim 1.6-29.2%); blotch - 7.7% (lim 0-24.5%) and 1.2% (lim 0-5.8%) correspondingly. The whole set of pathogenic mycoflora was presented with 24 pathogenic species in herbs, earth balls, and seeds.
Keywords: Callistephus chinensis (L.) Nees., wilt, root rot, spots, distribution, development
ВСТУП
Серед представниюв родини Складноцвггих за чисельшстю форм та сорив р1д Callistephus займае провЦне мкце. На початку XX ст. у свт було зареестровано близько 1000 сорт1в. На сьогодш свггова колекщя нал1чуе приблизно 4000 сорив айстри однор1чно'1 (Алексеева, 1999). За останш 10 роив в Укра'1ш було зареестровано 13 сорив C. chinensis (L.) Nees., з них 11 - селекцп 1С НААН, 2 - селекцп Нащонального боташчного саду iM. М. М. Гришка (Шевель, 2013). Цей сортимент постшно покращуеться i оновлюеться.
Одшею з головних причин зниження декоративних якостей та економ1чно'1 ефективноси експлуатацп квггкових композицш Callstephus chinensis (L.) Neеs. за озеленення населених м1сць, е фггопатогенш мшрооргашзми. 1нформащя щодо фггопатогенного мониторингу агробюценоз1в C. chinensis та видового складу збудниюв патолог1й у вггчизнянш i закордонн1й л1тератур1 мае етзодичний характер. Проанал1зувавши л1тературн1 джерела встановили, що в патолог1чному комплекс! C. chinensis вказуеться р1зна кыьюсть патоген1в, як1 зумовлюють патологй, а саме в умовах Боташчного саду ДВО РАН - 12 вид1в збудниюв (Петренко, 2005), в умовах Кременецького боташчного саду - 10 вид1в гриб1в (Левандовска, 2010). Тому на сьогодш е досить актуальним питання фггосашгарного мон1торингу кв1тково-декоративних насаджень, вивчення видового складу м1кроорган1зм1в як1 присутн1 в р1зних умовах зростання.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Ф1топатолог1чний мониторинг агроб1оценоз1в C. chinensis проводили в садово-паркових об'ектах обмеженого та загального користування великих, середшх та малих м1ст Л1состепу Укра'ши. Стац1онарн1 дослЦження проводили на б1остац1онар1 Б1лоцерк1вського нащонального аграрного ушверситету ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний eicHUKМДПУ. 2016. №1
протягом 2010-2015 рр. Фггопатолопчний монiторинг агробiоценозiв C. chinensis проводили маршрутним методом за загальноприйнятими методами у фiтопатологiï (Билай, 1982). Зiбраний гербарний матерiал уражених оргашв рослин опрацьовано i зберiгаeться в науково-дослЦнш лаборатори БНАУ.
Облiки ураження патологтми проводили i3 розрахунком фггопатолопчних показникiв: поширенiсть хвороби (Р, %), середньозважений бал ураження (Вх), стутнь розвитку хвороби (С, %). Поширення (Р) патологи в агробiоценозi C. chinensis визначали за показником юлькосл хворих рослин для кожного зразка у вЦсотковому стввЦношент до загально'1 кiлькостi за формулою:
Р = п х 100 / N, (1)
де: N - загальна кыьюсть облшових рослин; п - кыьюсть уражених рослин. 1нтенсившсть розвитку або стутнь ураження (С) хвороби - яюсний показник захворювання, що характеризуе ступiнь ураження рослини.
Для ïï визначення використовують баловi шкали iз зазначенням (у %) ураженого органа рослини та обчислюють за формулою:
С = I (п х в) 100 / N d, (2)
Де: I (п х в) - сума добутку кыькоси рослин (п) уражених з однаковим ступенем у одному балi (в) на вЦповЦний бал ураження; d - найвищий бал шкали облiку.
Для порiвняльноï оцiнки зразкiв обчислювали також середньозважений бал ураження (Вх) за формулою:
Вх = 1(п х в)/ N, (3)
де, 1(п х в) - сума добутку юлькосп уражених рослин (п) на вЦповЦний бал ураження (в); N - загальна кыьюсть облiкових рослин. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ У результатi фiтопатологiчного монiторингу протягом 2008-2015 рр. агробiоценозiв C. chinensis в умовах Лкостепу Украши за рiзного антропогенного навантаження встановили, що збудники мшолопчного походження зумовлювали патолопчш змiни у рослин у виглядi кореневих гнилей, в'янення та рiзного типу плямистостей. За роки дослЦжень середньорiчнi показники свiдчать про те, що патологи рослин мали рiзнi типи прояву, а саме: в'янення - поширення 39,75 % (в межах в1д 7,5 до 75 %), розвиток 26,8 % (1,5-25,1 %); кореневi гнилi - 30,7 % (2,7-72,7 %), 13,5 % (1,629,2%); плямистостi - 7,7 % (0-24,5 %), 1,2 % (0-5,8 %), вiдповiдно (рис. 1). Таким чином, домшуючими типами патологи в агробюценозах C. chinensis е в'янення та кореневi гнилi, поширення яких було в 5,1 та 4 рази быьше тж плямистостей, вЦповЦно.
К h
Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 307
KopeHeBi rarai
Плямистостi
В'янення
T
0
20
40
60
80
■ Поширення, % ■ Розвиток , %
Рис. 1. Cepe4HbopÍ4HÍ показники розвитку та поширення основних титв патологiй в агробiоценозах C. chinensis.
На вах етапах онтогенезу рослин C. chinensis, вiд сходiв до восково!" стиглостi насiння, виявляли патоморфолопчш змiни у виглядi плямистостей, в'янення, загнивання. При цьому уражувалися ва органи рослин: коренева система, сходи, листя, стебло, суцвптя, квпка, пелюстки. Патоморфологiчнi змiни тдземно"! частини рослин були спричинеш збудниками Pythium debaryanum R. Hesse, (1874), Rhizoctonia аderholdii, Rhizoctonia solani J.G. Kühn 1858, Botrytis cinerea Pers., (1801), Alternaria alternata (Fr.:Fr.) Keissl. 1912, Fusarium graminearum Schwabe, Fusarium solani (Mart.) Sacc., (1881), Fusarium oxysporum Schltdl., (1824), Fusarium avenaceum (Fr.) Sacc., (1886), Fusarium culmorum (Wm.G. Sm.) Sacc., (1895), Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary, Phytophthora cactorum (Lebert & E. Cohn) J. Schröt (1886), Phytophthora cryptogea Pethybr. & Laff., Phytophthora parasitica Dastur, (1913), Verticillium albo-atrum Reinke & Berthold, (1879), Verticillium dahliae Kleb., (1913).
При цьому F. avenaceum видыяли з ураженого проростаючого насшня та насшневих проростюв, F. graminearum, F. solani - iз проростаючого насшня та зумовлювали гниль коренево"! системи i нижньо"! частини рослини, F. oxysporum призводив не тыьки до коренево!" гнил^ але й ураження судинно"! системи вае"! рослини (Марченко, 2013). Патоморфолопчш змши надземно!" частини рослин C.chinensis (L.) Necs. зумовлювали збудники Alternaria alternata (Fr. :Fr.) Keissl. 1912, Alternaria petalicolor (Sorokin) E.G. Simmons, Alternaria zinniae M.B. Ellis, (1972), Phyllosticta asteris Bres., Hedwigia (1897), Ramularia callistephi Vimba, Septoria callistephi Gloyer, Botrytis cinerea Pers., (1801), Erysiphe cichoracearum DC., Erysiphe communis Link, (1824), Fusarium oxysporum f. sp. callistephi (Beach), Coleosporium asterum (Dietel) Syd. & P. Syd., (1914), Phytophthora cactorum (Lebert & E. Cohn) J. Schröt (1886), Verticillium albo-atrum Reinke & Berthold, (1879), F. oxysporum (Марченко, 2011; 2014).
За результатами фпоекспертизи насшня C. chinensis було виявлено, що мшрооргашзми мали рiзне походження, серед яких домшувало мшолопчне -
95 % вЦ загально!" кiлькостi. Мiкофлора насiння була представлена такими мiкроорганiзмами як B. cinerea, Rh. solani, A. zinniae, V. albo-atrum, F. oxysporum, Mucor spp., Penicillium Link. (рис. 2).
Як бачимо з дiаграми, у складi патогенного комплексу хвороб домшували збудники F. oxysporum - 38 %, A. zinniae - 20 %. ВЦсоток зараження iншими хворобами був незначним i коливався в межах 5-15 %. Весь комплекс мшофлори насiння, що розвиваеться всередиш й на поверхнi насiння, умовно подыяли на двi групи - "польова шфекщя" та "шфекц1я зберкання". Польова iнфекцiя насiння становила 65 %, була представлена патогенними мшрооргашзмами: F. oxysporum - 38 %, A. zinniae - 20 % та B. cinerea - 7 %. 1нфекц1я зберiгання на насшш була на рiвнi 35 % (Rh. solani - 5 %, V. albo-atrum -10 %, Mucor spp. - 15 %, Penicillium Link. - 5 %). Тобто, комплекс патогенних органiзмiв на насшш представлений первинними агентами шфекцп, а саме F. oxysporum, A. zinniae, як заражають насiння до збирання врожаю.
oxysporum io%
38%
Рис. 2. Структура патогенного комплексу насшнево! шфекцп C. chinensis (%
в1д iнфiкованого насiння).
За результатами мшолопчного аналiзу уражених рослин C. chinensis (L.) Nees. з ознаками в'янення встановили, що домшуючими видами у фггопатогенному комплексi е V. albo-atrum, V. dahliae, F. oxysporum, як за роки дослЦжень мали поширення у фазах онтогенезу: формування пагоново! системи-бутонiзацiя-цвiтiння. Поширення фузарiозного в'янення за роки дослЦжень (2008-2015 рр.) було у 1,06 рази быьше тж вертицильозне в'янення. Середньорiчнi показники поширення та розвитку в'янення на рослинах C. chinensis становили 39,75 та 26,8 %, як вардавали в межах 7,5-75,2 % та 1,5-25,1 %, вiдповiдно.
Середньорiчне поширення фузаршзного в'янення в агробiоценозах айстри однорiчноl в роки дослiджень 2008-2015 рр. становило 40,9 % (5-89 %). При цьому за шкалою оцшки поширення та розвитку фузаршзного в'янення в 2008,
(Я^ Biological Bulletin of Bogdan Clunelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 309
2010, 2012, 2014 рр. спостеркали слабке поширення патологи - 17,2 % (5-22 %), 2011 р. - середне 27,5 %, (16,8-40 %), 2009, 2013, 2015 рр. - сильне 65,98 % (35 - 89 %). Вертицильозне в'янення мало поширення на рiвнi 38,6 % (7,5-66 %), розвиток хвороби - 13 % (2,5-15,1 %), при цьому в 2008 р. поширення було в межах 20 %; 2009, 2010, 2014 рр. - 30 %; 2011, 2012 рр. - 40 %; 2013, 2015 рр. -быьше 50 % (рис. 3).
Fusarium oxysporum, ■ Verticillium albo-atrum
70 60 50 40 30 20 10 0
АшЫ
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 Рис. 3. Динамша поширення фузарюзного та вертицильозного в'янення на рослинах C. chinensis за роки дослЦжень.
За роки дослЦжень, середньорiчнi показники поширення та розвитку кореневих гнилей на рослинах C. chinensis становили 30,7 та 13,5 %, як варiювали в межах 2,7-72,7 % i 1,6-29,2%, вЦповЦно. При цьому в 2010-2012 рр. поширення було в межах 20 %; у 2008, 2014 рр. - 30 %; 2009, 2013, 2015 рр. -быьше 35 % (рис. 4).
Рис. 4. Середньорiчнi показники поширення та розвитку кореневих гнилей на рослинах Callistephus chinensis
Поширення i розвиток кореневих гнилей на рослинах було виявлено у вiдкритому та закритому груш! протягом всього перiоду вегетацп' рослин, але масового розвитку набували на перших етапах вегетацп сходи-формування пагоново'' системи. 1з уражених оргашв: зародкових корiнцiв, проростюв насiння, коренево'' системи та нижньо'' частини стебла, було видыено мiкромiцети P. debaryanum, Rh. aderholdii, Rh. solani, B. cinerea, A. alternata, F. graminearum, F. solani, F. oxysporum, F. avenaceum, F.culmorum. У вЦсотковому вЦношенш перевагу мали збудники з роду Fusarium Link, частота виявлення становить 79 %, види P. debaryanum, Rh. Aderholdii, Rh. solani, B. cinerea - 5-10 %. Мшромщети A. alternata, Ph. cactorum, Ph. cryptogea, Ph. parasitica, S. sclerotiorum мали поодинок випадки видыення (виявлення) в окремi роки. Збудниюв A. alternata, Ph. cactorum, Ph. cryptogea, Ph.parasitica на C. chinensis (L.) Nees. видыяли iз уражених частин рослин, переважно коренево'1 шийки та нижньо'1 частини стебла, за сильного 1'х ослаблення. Наявшсть A. alternata, Ph. cactorum, Ph.cryptogea, Ph. parasitica у фггопатогенному комплека коренево'' гнилi спостерпали особливо часто у випадках ураження рослин шшим грибом iз родiв Rhizoctonia, Pythium та Fusarium.
У результат мiкологiчного аналiзу встановили, що у патологiчному комплексi C. chinensis кореневi гнилi представленi декыькома видами патологiй, а саме, фузаршзна гниль зумовлена збудниками F. graminearum, F. solani, F. oxysporum, F. avenaceum, F. culmorum, птева коренева гниль (чорна шжка) - P. debaryanum, ризоктотева коренева гниль (чорна шжка) - Rh. aderholdii, Rh.solani, м'яка коренева гниль (йра гниль) - B. cinerea. Середньорiчнi дат поширення кореневих гнилей показують, що домшуюче мiсце мае фузарiозна гниль, поширення яко'1 в 3,7 рази бъльше нiж м'яко'1 (сiро'i) гнил^ в 2,5 рази бiльше шж птево'' коренево'' гнилi, в 1,7 быьше нiж ризоктошево'' коренево'' гнилi (рис. 5).
fr &
Рис. 5. Поширення та розвиток кореневих гнилей в агробюценозах
Callistephus chinensis.
(Я^ Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 311 ГУ_
Cepe4HbopÏ4HÎ показники фузарiозноï гнилi, спричинено'1 збудниками з роду Fusarium, у агробюценозах C. chinensis за роки дослЦжень варiювали в межах поширення вЦ 5 до 89 % та розвиток - вЦ 3 до 25 % (рис. 6). При цьому в 2010, 2011 рр. поширення було в межах 30 %, 2012 та 2014 рр. - 40 %, а 2008, 2009, 2013 та 2015 рр. - быьше 50 %. Першi прояви фузарюзного в'янення вiдмiчали у фазу проростання насшня-сходи, як за розсадного так i безрозсадного способiв вирощування. У наступш фази онтогенезу рослин, в перюд формування пагоново'1 системи-бутонiзацiя, ураження збудниками фузарюзно'1 коренево'1 гнилi проявлялося у виглядi трахеомiкозного в'янення (фузарюзного в'янення) i набувало епiфiтотного поширення в окремi роки.
Рис. 6. Поширення фузарюзно'1 гнилi у агробюценозах Callistephus chinensis
за 2009-2015 рр.
За роки дослЦжень, поширення та розвиток птево'1 коренево'1 гнилi на рослинах C. chinensis вiдмiчали у фазу розвитку сходи-формування пагоново'1 системи, показники вардавали в межах 9,2-38,3 % та 2,8-20,2 %, вЦповЦно. При цьому в 2008, 2010-2012, 2014 рр. поширення було в межах 20 %, а в 2009, 2013, 2015 рр. - 40 %, тобто роив з етфгготним розвитком не виявлено (рис. 7). СлЦ вЦмггити, що птева коренева гниль в умовах закритого грунту, за вирощування розсади, проявлялась в 1,5 рази быьше, порiвняно з прямим висiвом у грунт.
За роки дослЦжень, поширення та розвиток ризоктошево'1 коренево'1 гнилi на рослинах C. chinensis вiдмiчали у фазу розвитку сходи-формування пагоново'1 системи, показники вардавали в межах 12-45 % та 5,7-18,2 %, вЦповЦно. При цьому в 2010, 2011, 2013, 2014 рр. поширення становило 30 %, 2008, 2009, 2012, 2015 рр. - в межах 50 % (рис. 8).
Слiд вiдмiтити, що ризоктонieва коренева гниль в умовах закритого грунту, за вирощування розсади, проявлялась в 1,3 рази быьше, шж за прямого висiву в грунт.
Рис. 7. Поширення птево'' коренево'' гнилi у агробюценозах
chinensis (2008-2015 рр.).
50 40 30 20 10 0
Р,% С,% 2008
Р,о% С,% 2009
Р,0% С,0% 2010
Р,0% С,0% 2011
Р,0% С,0% 2012
Р,0% С,0% 2013
Р,0% С,0% 2014
Р,0% С,0% 2015
Рис. 8. Поширення ризоктошево'' коренево'1 гнилi у агробюценозах Callistephus chinensis (2008-2015 рр.).
За роки дослЦжень, поширення та розвиток м'яко'1 коренево'1 гнилi (аро'1 гнилi) на рослинах С. chinensis вiдмiчали протягом всього вегетацiйного перюду. При цьому встановили, що тд дiею збудника В. стетеа розвивалося два типи хвороби, а саме у виглядi коренево'' гнилi - у фазу сходiв на перших етапах формування пагоново'' системи, а у фазу бутошзац1я-цвтння-плодоношення спостеркали прояв м'яко'' (аро'') гнилi на суцвтях, листi. За
(Я^ Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 313
вегетацшний перiод м'яка коренева гниль мала поширення в межах вЦ 2,7 до 47 % та розвиток 1,6-15,6 %. При цьому наймен1Ш показники вiдмiчали в 2015 р. (2,7 та 1,6 %), а найбiльшi - в 2014 р. (32,7 та 15,6 %), в iншi роки спостерiгали незначне поширення (рис. 9). 35
30
25
20
15
10
5
0
Р,% С,% 2008
Р,о% С,% 2009
Р,0% С,0% 2010
Р,0% С,0% 2011
Р,0% С,0% Р,0% С,0% Р,0% С,0% Р,0% С,0%
2012 2013 2014 2015
Рис. 9. Поширення м'яко'1 коренево'1 гнилi (сiро'ï гнилi) у агробюценозах Callistephus chinensis (2008-2015 рр.).
За роки дослЦжень, середньорiчнi показники плямистостей на рослинах C. chinensis були незначними: поширення - 7,7 % та розвиток - 1,2 %, як вардавали в межах 0-24,5 % та 0-5,8 %, вЦповЦно. У результат мiкологiчного аналiзу оргашв рослин, уражених плямистостями встановили, що фiтопатологiчний комплекс представлений збудниками A. alternata, A. petalicolor, A. zinniae, P. asteris, R. callistephi, S. callistephi, B. cinerea, E. cichoracearum, E. communis, C. asterum, Ph. cactorum. Поширення A. alternata, A. petalicolor, A. zinniae, P. asteris, R. callistephi, S. callistephi, B. cinerea спостериали (виявляли) у фазу онтогенезу рослин бутошзащя-цвтння-плодоношення, E. cichoracearum, E. communis, C. asterum - бутошзащя-початок цвтння, Ph. cactorum - кшець бутошзаци-цвтння-плодоношення.
Рамулярюз R. callistephi мав поширення 10,1 % (0-15,1 %), розвиток хвороби
- 1,1 % (0-2,0 %), при цьому ознак патологи у 2009, 2015 рр. не виявляли. Фыослктоз P. asteris мав поширення 9,8 % (0-16,2 %), розвиток хвороби - 0,7 % (0-1,2 %), при цьому ознак патологи в 2009, 2013, 2015 рр. не виявляли. Септорюз S. callistephi мав поширення 9,0 % (0-18 %), розвиток хвороби - 1,2 % (0-2,5 %), при цьому ознак патологи в 2009, 2013, 2015 рр. не виявляли.
Фггофтороз Ph. cactorum мав поширення 7,8 % (0-24,5 %), розвиток хвороби
- 1,3 % (0-5,8 %), при цьому ознак патологи в 2009, 2013, 2015 рр. не виявляли. Альтернарюз A. alternata, A. petalicolor, A. zinniae мав поширення 6,3 % (5,1-17,8
%), розвиток хвороби - 1,9 % (1,2-3,1 %). Cipa гниль B. cinerea мала поширення 5,5 % (0-9,5 %), розвиток хвороби - 0,7 % (0-1,5 %), при цьому ознак патологи в 2009, 2013, та 2015 рр. не виявляли (рис. 10).
Erysiphe communis, Coleosporium asterum, Botrytis cinerea Alt. alternata, Phytophthora cactorum Septoria callistephi, Phyllosticta asteris, Ramularia callistephi,
10
Рис. 10. Поширення плямистостей у агробюценозах C. chinensis (2008-2015 рр.).
За роки дослЦжень було вiдмiчено поодинок випадки поширення та прояву патологш, зумовлених збудниками E. cichoracearum, E. communis, C. asterum. Прояви борошнисто'' роси E. cichoracearum, E.communis було вiдмiчено лише в 2015 р., що мала поширення 7,2 % та розвиток хвороби - 1,0 %. Пухирчасту iржу C. asterum виявлено лише в 2014 р., яка мала поширення 11,2 % та розвиток хвороби - 1,0 %.
ВИСНОВКИ
У результата фггопатолопчного мошторингу агробiоценозiв C. chinensis в умовах Лкостепу Укра'ни за рiзного антропогенного навантаження протягом 2008-2015 рр. встановили, що збудники мшолопчного походження зумовлювали патолопчш змши рослин у виглядi кореневих гнилей, в'янення та рiзного типу плямистостей.
Домшуючими типами патологи в агробiоценозах C. chinensis е в'янення та кореневi гнилi, поширення яких було в 5,1 та 4 рази быьше тж плямистостей, вiдповiдно.
Комплекс патогенно'' мшофлори надземно', пiдземноí частин рослин та насшня представлений збудниками 24 видiв: A. alternata, A. petalicolor, A. zinniae, B. cinerea, C. asterum, E. cichoracearum, E. communis, F. avenaceum, F. culmorum, F. graminearum, F. oxysporum, F. solani, P. debaryanum, P. asteris, Ph. cactorum, S. sclerotiorum, Ph. cryptogea, Ph. parasitica, R.callistephi, Rh. solani, Rh. aderholdii, S. callistephi, V. albo-atrum, V. dahliae. 1з них B. cinerea, F. oxysporum, V. albo-atrum
fr &
(Я^ Biological Bulletin of Bogdan Clunelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 315 ГУ_
виявлено на всiх вегетативних та репродуктивних частинах C. chinensis, Ph.cactorum - тдземних та надземних частинах рослин, Rh. solani - тдземних частинах та насшш, A. zinniae - надземних частинах та насшш.
У фггопатогенному комплека пiдземних органiв C. chinensis домшуюче мiсце мае фузарiозна гниль, зумовлена збудниками F. graminearum, F. solani, F. oxysporum, F. avenaceum, F. culmorum, середньорiчнi показники поширення вардавали в межах вЦ 5 до 89 %, штенсившсть розвитку патологи - вЦ 3 до 25 %, що в 3,7 рази быьше нiж м'яко'1 (сiро'ï) гнилi B. cinerea, в 2,5 рази быьше нiж пiтiево'ï коренево'1 гнилi P. debaryanum, в 1,7 быьше нiж ризоктонiево'ï коренево'1 гнилi Rh. аderholdii, Rh. solani; надземно!' частини - P. asteris, R. callistephi, S.callistephi, як мали поширення быьше на 2,3; 2,0; 1,2 % шж Ph. cactorum; на 3,8; 3,5; 2,7 % шж A. alternata, A. petalicolor, A. zinniae; на 5,4; 4,3; 3,5 % шж B. cinerea, вЦповЦно.
СПИСОК BMKOPMCTAHOÏ Л1ТЕРАТУРИ
1. Kabuzenko, S. N., Omelchenko, A. V., Mikhalskaya, L. N., & Schwartau, V. V. (2015). Soderzhanie ionov natrija v tkanjah galofitov Krymskoj flory na fone zasolenija razlichnoj stepeni [Content of sodium ions in the tissues of Crimean flora halophytes depending on the varying degree of salinity]. Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, Ecology, 23(1), 44-49 (in Russian). doi: 10.15421/011508.
2. Zaitseva, I. O., & Povorotnaya, M. M. (2014). Fenotypichna minlyvist' lystkiv roslyn rodu Acer, introdukovanyh u stepovu zonu Ukrai'ny [Phenotypic variability of plant leaves of Acer genus, introduced into steppe zone of Ukraine]. Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, Ecology, 22(2), 133-144 (in Ukrainian). doi: 10.15421/011419.
3. Алексеева Н.М. Насшництво айстри / Н.М. Алексеева // Квгги Укра'ни. -1999. - № 3. - С. 7.
4. Билай В.И. Методы экспериментальной микологии / В.И. Билай. - Киев: Наук. думка, 1982. - 551 с.
5. Левандовська С. Фиюпатолопчний аналiз сорив айстри однорiчно'i Callistephus chinensis (L.) Ness. / С. Левандовська // Вкник львiвського ушверситету, сер!я бюлопчна. - 2010. - Вип. 52. - С. 59-63.
6. Марченко А.Б. Видовий склад патогенно'' мшофлори та викликаш нею патоморфолопчш змши на рослинах Callistephus chinensis L. Ness. / А.Б. Марченко // Бюлопчне рiзноманiття екосистем i сучасна стратепя захисту рослин: Матерiали мiжнародноi' науково-практично'' конференци до 90^ччя з дня народження д-ра бюл. наук, професора Литвинова Бориса Митрофановича, 29-30 вересня 2011р. - Х., 2011. - С. 78-80.
7. Марченко А.Б. Кореневi гнилi однорiчних квiтково-декоративних рослин в умовах закритого грунту/ А.Б. Марченко // Стан та перспективи розвитку
захисту рослин: Збiрник тез Мiжнародноí науково-практично!" конференцп молодих вчених i спецiалiстiв, присвячено!" 100^ччю вiд дня народження видатного вченого Вадима Петровича Васильева. - Кшв, 2013. - С.67-68.
8. Марченко А.Б. Таксономiчний аналiз видового складу збудниюв хвороб однорiчних квiтково-декоративних рослин / А.Б. Марченко // Сохранение биоразнообразия и интродукция растений: Материалы международной научной конференции (Харьков, 8-11 сентября 2014 г.). - Харьков: ФЛП Тарасенко В.П., 2014. - С. 268-270.
9. Петренко H.A. Атлас растений: Однолетние астры / H.A. Петренко. - М.: ACT; Спб: Сова, 2005. - 96 с.
10. Шевель Л. О. Новi сорти айстри однорiчноí (Callistephus chinensis (L.) Nees) украшсько! селекцп / Л.О. Шевель // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2013. - №2. - С. 62-65.
11. Bessonova, V. P., Ivanchenko, О. E., & Ponomaryova, E. А. (2015). Odnochasnyj vplyv vazhkyh metaliv (Pb2+ i Cd2+) ta zasolennja na stan asymiljacijnogo aparatu i vmist pigmentiv fotosyntezu pazhytnyci bagatorichnoi' [Combined impact of heavy metals (Pb2+ and Cd2+) and salinity on the condition of Lolium perenne long-term assimilation apparatus]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 23(1), 15-20 (in Ukrainian). doi: 10.15421/011503.
12. Iusypiva, T. I., & Korostylova, T. S. (2015). Vplyv tehnogennogo navantazhennja na fiziologichni ta cytogenetychni pokaznyky generatyvnyh organiv predstavnykiv rodu Tilia [Technogenic impact on physiological and cytogenic indices of reproductive organs of Tilia genus representatives]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 23(1), 10-14 (in Ukrainian). doi: 10.15421/011502.
REFERENCES
Alekseeva, N.M. (1999). Aster Seeds. Flowers of Ukraine. 3, 7. (in Ukrainian) Belay, V.I. (1982). Methods of experimental mycology. Kiev, Naukova Dumka. (in Russian)
Bessonova, V. P., Ivanchenko, О. E., & Ponomaryova, E. А. (2015). Odnochasnyj vplyv vazhkyh metaliv (Pb2+ i Cd2+) ta zasolennja na stan asymiljacijnogo aparatu i vmist pigmentiv fotosyntezu pazhytnyci bagatorichnoi' [Combined impact of heavy metals (Pb2+ and Cd2+) and salinity on the condition of Lolium perenne
&
fë^ Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 317 b,_
long-term assimilation apparatus]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 23(1), 15-20 (in Ukrainian). doi: 10.15421/011503.
Iusypiva, T. I., & Korostylova, T. S. (2015). Vplyv tehnogennogo navantazhennja na fiziologichni ta cytogenetychni pokaznyky generatyvnyh organiv predstavnykiv rodu Tilia [Technogenic impact on physiological and cytogenic indices of reproductive organs of Tilia genus representatives]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 23(1), 10-14 (in Ukrainian). doi: 10.15421/011502.
Farr, D.F., Bills, G.F. (1989). Fungi on plants and plant products in the United States. The American Phytopathological Society St. Paul. Minnesota. USA.
Kabuzenko, S. N., Omelchenko, A. V., Mikhalskaya, L. N., & Schwartau, V. V. (2015). Soderzhanie ionov natrija v tkanjah galofitov Krymskoj flory na fone zasolenija razlichnoj stepeni [Content of sodium ions in the tissues of Crimean flora halophytes depending on the varying degree of salinity]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 23(1), 44-49 (in Russian). doi: 10.15421/011508.
Marchenko, A.B. (2013). Root rot annual flowers and ornamental plants under greenhouse. Status and prospects of plant protection products: Abstracts of the International Scientific Conference of young scientists and specialists dedicated to the 100th anniversary of an outstanding scientist Vadim Petrovich Vasiliev. Kyiv. (in Ukrainian)
Marchenko, A.B. (2014). Taxonomic analysis of pathogens composition species in annual flowers and ornamental plants. Biodiversity protection and plants
318 Бюлопчний в1сник
introduction: Proceed. Intern. Sc. Conf. Kharkiv, FLP Tarasenko V.P. (in Ukrainian)
Marchenko, A.B. (2011). The species composition of pathogenic microphlora and postmortem changes it cause on plants of Callistephus chinensis L. Ness. Modern ecosystems biodiversity and plants protecting strategy. Proceed. Intern. Sc. Conf. Kharkiv. (in Ukrainian) Petrenko N.A. Atlas of plants: Annual Asters. / H.A. Petrenko - M .: ACT; St.
Petersburg: Sova, 2005. - 96 p. (in Russian) Shevel, L.O. (2013). New varieties of asters annual (Callistephus chinensis (L.) Nees) of Ukrainian selection. Studying and protection of rights for plants varieties. 2, 62-65. (in Ukrainian)
Zaitseva, I. O., & Povorotnaya, M. M. (2014). Fenotypichna minlyvist' lystkiv roslyn rodu Acer, introdukovanyh u stepovu zonu Ukrai'ny [Phenotypic variability of plant leaves of Acer genus, introduced into steppe zone of Ukraine]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 22(2), 133-144 (in Ukrainian). doi: 10.15421/011419.
Поступила в редакцию 10.02.2016 Как цитировать:
Marchenko A.B. (2016). Phytosanitary monitoring of Callistephus chinensis L. Nees in the agrobiocenosis of Ukrainian forest steppes. Biological Blletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6 (1), 304-318. cross«* http://dx.doi.org/10.15421/201617 © Марченко, 2016
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License
&
