CC BY
27
^^/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 116.71-018:612.015.31]-053.4/.6-055.2(477.62)
КЛИМОВИЦЬКИЙ Ф.В. HAI травматологи та ортопед)! Донецького национального медичного унверситету iменi М. Горького МОЗ Укра/ни ПОВОРОЗНЮК В.В.
АУ«1нститутгеронтологиiменiА.Ф. Чеботарьова НАМН Укра/ни», м. Ки!в
BiKOBi ТА CTATEBi ОСОБЛИВОСП MiHEPAAbHOI Щ^ЬНОСП KiCTKOBOl ТКАНИНИ У ДiTEЙ ДОНЕЦЬКО! OБЛACTi
Резюме. За допомогою двохенергетичного денситометра Discovery QPR (Bedford, США) проведено обсте-ження 168дтей одше'1 ззагальноосвттх шкы Донецька. Вивчалися показникимшерально'1 WiiabmcMiккт-ковоХ тканини на piem поперекового вiддiлу, проксимального вгддиу стегна та всього скелета, що вперше дозволило створитиреферентну базу даних для дтей та тдлт^в. Також доведено, що вж вipогiдно впли-вае на ваpiабельнiсmь показнитв мшерально'1 щiльностi тстковог тканини. Встановлено, що критичним перюдом формування тку кктковог маси у дiвчаmок е вк 10—15 ротв, а у хлопчитв — 12—15 ротв. Ключовi слова: мтеральна щыьтсть тстковог тканини, дти, вк, стать.
Остеопороз — найбшьш поширене системне за-хворювання скелета, яке характеризуемся низькою юстковою масою та порушенням мжроархгтектош-ки юстково! тканини, що призводить до збшьшен-ня крихкосп юсток та пщвищення ризику перело-м1в [1]. У розвитку остеопорозу провщне значення мають два основних чинники: тк юстково! маси, сформований у дитинств1 1 юност1, та швидюсть втрати юстково! маси протягом життя [2].
В1к досягнення п1ку юстково! маси в1др1зняеться в р1зних дшянках скелета (поперековий вщдш хребта, шийка стегново! к1стки, д1лянка вертлюга, трикутник Варда, ультрадистальний вщдш к1сток передпл1ччя та дшянка променево! к1стки (33 %), де домшуе компактна юсткова тканина) [3—6]. П1к юстково! маси в зазначен1й д1лянц1 досягаеться в третьому десятир1ч-ч1 життя [3, 7—9]. На формування тку юстково! маси можуть впливати особливосп статевого розвитку, р1вень ф1зично! активносп, характер харчування, на-явн1сть соматично! патологи та особливост1 рег1ону, у якому проживае дитина [10—14].
Мета досЛдження — досл1дити в1ков1 та статев1 особливост1 мшерально! щ1льност1 юстково! тканини на р1вн1 всього скелета (МЩКТВС), поперекового вщщлу хребта (МЩКТПХ), проксимального вщ-д1лу л1во! стегново! к1стки (МЩКТСК) у практично здорових дгтей та пщлгтюв м. Донецька.
Об'ект досл1дження
Обстежено 168 дгтей в1ком в1д 10 до 17 роюв (середн1й вж — 13,1 ± 1,6 року; середнш зр1ст —
1,62 ± 0,12 м; середня маса тша — 52,60 ± 12,41 кг); з них 89 дiвчат (середнш вж — 13,0 ± 1,6 року; середнш 3picT — 1,59 ± 0,1 м; середня маса тша — 50,52 ± 10,92 кг) i 79 хлопщв (середнiй вж — 13,1 ± 1,6 року; середнiй зрiст — 1,65 ± 0,14 м; середня маса тша — 54,9 ± 13,9 кг), якi навчаються в однш i3 загальноосвiтнiх шкш Донецька. Протокол дослщження був схвалений комитетами етики ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши» та НД1 травматологи та ортопеди Донецького нацiонального медичного ушверсите-ту iменi М. Горького МОЗ Украши. Згоду на про-ведення дослщження отримано вiд учасникiв та ix батькiв, дирекци навчального закладу. Дгти, якi приймали за даними анамнезу кортикостерощи, антиконвульсанти, гепарин, xворiли або хворготь на метаболiчнi захворювання юстково! тканини, хвороби нирок, печiнки, цукровий дiабет, були виключенi з дослщження. Учасники дослiдження мали зрiст та масу тша в межах вщ 10-го до 90-го перцентилiв.
Методи дослщження
Усiм школярам проводили загальноприйняте клiнiчне обстеження, антропометричне дослщжен-ня (вимiрювали зрiст та масу тша). 1ндекс маси тiла визначали за формулою: маса (кг) / зрют (м2).
© Климовицький Ф.В., Поворознюк В.В., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Також дiти заповняли анкету, у якш вказували на-явшсть та локалiзацiю перелому, вiк виникнен-ня, причину та характер, тривалють iммобiлiзащi. МЩКТВС, МЩКТПХ та МЩКТСК визначали за до-помогою двохенергетичного денситометра Hologic QDR 4500A, Bedford, MA. Пд час визначення МЩКТ поперекового вщщлу хребта пацieнт зна-ходився в положеннi на спинi, фiзiологiчний лордоз згладжували за рахунок згинання нижшх кшщ-вок у колшних суглобах. Для визначення МЩКТСК використовували стандартний пристрш виробника приладу.
Всi вимiри були зробленi й проаналiзованi одним дослщником.
Статистичний аналiз проводили за допомогою статистичних програм Excel та Statistka (версiя 6.1). Використовували загальну статистику та диспер-сiйний однофакторний аналiз Anova, вiрогiднiсть результатiв ощнювали за критерieм Фiшера, кое-фвдентом Стьюдента та методом Шеффе. Даш в таблицях та текстi вщображають середне значення (M) та стандартне вщхилення (SD).
Демографiчнi характеристики обстежених дь тей залежно вiд вжу та статi наведенi в табл. 1 та на рис. 1.
Обстежеш групи дiтей вiрогiдно вiдрiзнялись за демографiчними характеристиками, а саме за ма-сою тiла та зростом.
Проведений дисперсшний аналiз виявив вiрогiд-ний вплив в^ на варiабельнiсть показниюв МЩКТ (табл. 1). Встановлено вiрогiдне збiльшення показ-никiв МЩКТ на рiвнi всього скелета, поперекового
вщщлу хребта та проксимального вщщлу лiвоi стег-ново! кiстки з вжом як у дiвчаток, так i у хлопчикiв.
Гiстограми розподшу пащенпв за показниками мшерально! щiльностi юстково! тканини на рiвнi поперекового вщщлу хребта та проксимального вщ-
2,00
1,00-1-,-,-,-,-,-,-,
10 11 12 13 14 15 16
роки
-♦^iBHaTa -И-Хлопц
А
20,0--
10,0--
0,0-1-,-,-,-,-,-,-,
10 11 12 13 14 15 16
роки
—*-Дтчата -И-Хлопц
Б
Рисунок 1. Статев'1 вщм1нност1 зросту (А) та маси тла (Б) обстежених дтей
Таблиця 1. Показники м1нерально/ щльност юстковоУ тканини обстежених дтей залежно
вд Biку та стат
BiKOBa група, роки 10 11 12 13 14 15 16 F Р
Показники \ n СтатЪ\ 7 12 12 16 28 11 3
МЩКТВС, г/см2 Жшо-ча 0,80 ± 0,02 0,80 ± 0,03 0,89 ± 0,02 0,86 ± 0,02 0,92 ± 0,01 0,97 ± 0,03 0,92 ± 0,01 8,26 < 0,00001
Чоло-в1ча 0,80 ± 0,02 0,82 ± 0,02 0,84 ± 0,02 0,86 ± 0,01 0,93 ± 0,01 1,00 ± 0,02 0,96 ± 0,02 18,5 < 0,00001
Вся група 0,80 ± 0,02 0,82 ± 0,02 0,84 ± 0,02 0,86 ± 0,01 0,93 ± 0,01 1,00 ± 0,02 0,96 ± 0,02 18,5 < 0,00001
МЩКтпх, г/см2 Жшо-ча 0,71 ± 0,04 0,75 ± 0,05 0,85 ± 0,03 0,79 ± 0,03 0,90 ± 0,02 1,00 ± 0,04 0,97 ± 0,05 6,11 < 0,00001
Чоло-в1ча 0,63 ± 0,00 0,67 ± 0,02 0,67 ± 0,03 0,76 ± 0,03 0,84 ± 0,03 0,90 ± 0,04 0,93 ± 0,03 11,81 < 0,00001
Вся група 0,69 ± 0,03 0,70 ± 0,03 0,76 ± 0,03 0,78 ± 0,02 0,88 ± 0,02 0,95 ± 0,03 0,95 ± 0,02 13,5 < 0,00001
мЩКТск, г/см2 Жшо-ча 0,72 ± 0,03 0,77 ± 0,04 0,83 ± 0,03 0,80 ± 0,03 0,83 ± 0,02 0,94 ± 0,04 0,86 ± 0,03 3,21 0,007
Чоло-в1ча 0,68 ± 0,02 0,78 ± 0,02 0,76 ± 0,02 0,84 ± 0,03 0,89 ± 0,03 0,94 ± 0,04 0,92 ± 0,04 5,95 < 0,00001
Вся група 0,71 ± 0,02 0,77 ± 0,02 0,80 ± 0,02 0,82 ± 0,02 0,85 ± 0,02 0,94 ± 0,03 0,90 ± 0,03 7,67 < 0,00001
Прим1тки: МЩКТВС — мнеральна щшьшсть юстковоУ тканини на piB^i всього скелета, МЩКТПХ — мшеральна щшьшсть на piвнi поперекового вiддiлу хребта, МЩКТСК — мiнеpальна щшьшсть кстковоУ тканини на piвнi проксимального вiддшу стегновоi кстки.
длу стегново! кiстки у дiвчаток та хлопчиюв наведе-нi на рис. 2.
У дiвчаток 14 (р = 0,02) та 15 роюв (р = 0,02) ви-явлеш вiрогiднi вiдмiнностi МЩКТВС порiвняно з 10^чними. Крiм того, 15-рiчнi дiвчата мали бшь-шу МЩКТВС порiвняно з вiковою групою 13 роюв (р = 0,02). Показники МЩКТПХ вiрогiдно вищi у дь вчаток 11 роюв (р = 0,06), 13 роюв (р = 0,027) та 15 роюв (р = 0,05) порiвняно з 10-рiчними. МЩКТСК визначена вiрогiдно вищою у дiвчаток 16 рокiв (р = 0,038) порiвняно з 10-рiчними. За мшеральною насиченiстю скелета встановлено вiрогiдне збшь-шення показника у 14-рiчних (р = 0,03), 15^чних (р = 0,001) i 16-рiчних (р = 0,022) дiвчаток порiвняно з 10^чними.
У хлопчикiв вiрогiдне збiльшення МЩКТВС по-рiвняно з 10-рiчними виявлено у вжовш групi 15 роюв (р = 0,03); порiвняно з 11^чними — у вжо-
вих групах 14 роюв (р = 0,03), 15 роюв (р = 0,0002) та 16 роюв (р = 0,04); порiвняно з 12^чними — у вiкових групах 14 роюв (р = 0,04), 15 роюв (р = 0,00002) та 16 роюв (р = 0,008). МЩКТПХ у хлопчикiв е вiрогiдно вищою порiвняно з 11^ч-ними у вод 14 роюв (р = 0,03), 15 роюв (р = 0,001) та 16 роюв (р= 0,004); порiвняно з 12^чними — у вiцi 14 роюв (р = 0,007), 15 роюв (0,0007) та 16 рокiв (р = 0,0007). Щодо МЩКТСК вiрогiдне зростання показникiв встановлено у 15^чних хлопчикiв порiвняно з 11-рiчними (р = 0,024) та 12^чними (р = 0,008). Мшеральна насиченiсть юстково! тканини вiрогiдно збiльшувалась iз вь ком порiвняно з 10-рiчними — у вжових групах хлопчикiв 15 роюв (р = 0,06) та 16 роюв (р = 0,02); порiвняно з 11-рiчними — у вжових групах 14 роюв (р = 0,0001), 15 роюв (р = 0,000001) та 16 роюв (р = 0,002).
В Г
Рисунок 2. Пстограми розподлу пац1ент1в за показниками мнеральноI щльност юстковоI тканини: А — за мшеральною щтьшстю юстковоI тканини на р'1вн'1 поперекового в'/дд '/лу хребта (у д1вчаток); Б — за мнеральною щтьшстю юстковоI тканини на р'1вн'1 проксимального вiддiлу л1во/ стегновоI юстки (у д1вчаток); В — за мiнеральною щшьшстю юстковоI тканини на р'1вн'1 поперекового вiддiлу хребта (у хлопчиюв); Г — за мiнеральною щльнстю юстковоI тканини на р'1вн'1 проксимального в'1дд'шу л ¡во/ стегновоI юстки (ухлопчиюв).
Таким чином, МЩКТВС, МЩКТПХ та МЩКТСК зб1льшуеться з в1ком, досягаючи в1ропдних вщмш-ностей пор1вняно з 10-р1чними д1тьми у в1кових гру-пах 14—15 роюв.
Згщно з даними DXA, у д1вчаток МЩКТ нижче референтних значень (значення Z-критерiю менше м1нус 2 SD) рееструвалася у 5,6 % випадюв на р1вш проксимального вщщлу л1во! стегново! юстки та в 2,2 % — на р1вш поперекового вщдшу хребта. У хлоп-чик1в показники денситометр!! були дещо кращими.
Так, МЩКТ нижче референтних значень рееструвалася лише у 2,5 % на р!вт проксимального вщщлу л!во! стегново! юстки та в 1,3 % — на р!вт поперекового вщщлу хребта. Показники МЩКТ на р!вт всього т!ла були в!рог!дно пршими як у д!вча-ток, так ! у хлопчик!в (табл. 2, рис. 4—5).
Низька МЩКТ на р!вт поперекового вщщлу хребта д!агностувалася т!льки у д!тей 12—15 роюв. У д!вчаток 12—15 рок!в низью показники МЩКТ зустр!чалися в 3,0 %, а у хлопчиюв аналог!чного в!ку — в 1,7 % обстежених (рис. 6).
Показники МЩКТ на рiвнi проксимального вщ-дшу лiво! стегново! юстки були гiршими порiвняно з результатами обстеження поперекового вщщлу хребта. МЩКТ нижче референтних значень дiа-гностувалася у дiвчаток вiковиx груп 10—11 роюв i 12—15 рокiв (5,3 та 6,0 % вщповщно), а у хлопчиюв лише у вжовш групi 12—15 рокiв (9,7 % випадюв) (рис. 7).
Отже, найбiльш критичним перюдом формування тку юстково! маси у дiвчаток е вiк 10—15 роюв, а у xлопчикiв — 12—15 роюв.
Висновки
1. Проведет дослщження дозволили впер-ше створити референтну базу даних мшерально! щшьносл юстково! тканини (за даними рент-гетвсько! денситометра) для дiтей 10—16 роюв м. Донецька.
2. Встановлено, що критичним перюдом формування тку юстково! маси у дiвчаток е вж 10—15 рокiв, а у хлопчиюв — 12—15 рокiв. Виявленi осо-
Таблиця 2. Розподл пац1ент1в залежно вд стат та стану МЩКТ (вщповщно до рекомендацй ISCD, 2005р.)
" ———Зона сканування Група ———^^^^ Все тшо L1-L4 Лiве стегно
n % n % n %
Д1вчатка
1 34 38,2 67 75,3 60 67,4
II 28 31,5 20 22,5 24 27,0
III 27 30,3 2 2,2 5 5,6
Хлопчики
I 37 46,8 63 79,7 56 70,9
II 18 22,8 15 19,0 21 26,6
III 24 30,4 1 1,3 2 2,5
Примтка: до I групи ввйшли пац1енти, у яких Z-критерй знаходився вище мШус 1 SD, до II групи — т'1, у яких Z-критерй знаходився м'ж м'шус 1 та м'шус 2 SD, а до III групи включено дтей 3i значенням 1-критер1ю нижче м'шус 2 SD.
■ Z вище -1 SD □ Z вщ -1 до -2 SD Ml нижче -2 SD
Рисунок 4. Розподл дШчаток за показниками Рисунок 5. Розподл хлопчиюв за показниками
МЩКТ вщповщно до рекомендацй ISCD, 2005 р. МЩКТ вщповщно до рекомендацй ISCD, 2005 р.
бливосп повиннi враховуватися педiатрами та шкшьними лiкарями при складаннi плану оздоров-лення дiтей зазначених вiкових груп.
Список л1тератури
1. Поворознюк В.В. Захворювання кктково-м 'язовог систе-ми в людей рiзного вгку (вибрат лекци, огляди, статтг): У3 т. — К, 2009.
2. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и костно-мышечная система. — К., 2004. — 512 с.
3. Iki M, Kagamimori S., Kagawa Y, Matsuzaki T. et al. Bone mineral density of the spine, hip and distal forearm in representative samples of the Japanese female population: Japanese population-based osteoporosis (JPOS) study// Osteoporos Int. — 2001. —12. — P. 529-37.
4. Takahashi Y, Minamitani K., Kobayashi Y. et al. Spinal and femoral bone mass accumulation during normal adolescence: comparision with female patients with sexual precocity and with hypogonodism // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1996. — 81. — P. 1248-1253.
5. Arabi A., Nabulsi M., Maalouf J. et al. Bone mineral density by age, gender, pubertal stages, and socioeconomic status in healthy
■ Z вище -1 SD PZ вщ -1 до -2 S^Z нижче -2 SD
Рисунок 6. Стан МЩКТ у д1вчаток (А) та хлопчиюв (В) на piBHi поперекового в 'щд 'шу хребта
■ Z вище -1 SD PZ вщ -1 до -2 SD И Z нижче -2 SD
Рисунок 7. Стан МЩКТ у дiвчаток (А) та хлопчиюв (В) на рiвнi лiвоi стегновоi юстки
Lebanese children and adolescents // Bone. — 2004. — 35(5). — P. 1169-1179.
6. Bachrach L. Acquisition of optimal bone mass in childhood and adolescence// Trends Endocrinol. and Metab. — 2001. — 12(1). — P. 22-28.
7. Boroncelli G.I., Saggase G. Critical age and stages of puberty in the accumulation of spinal and femoral bone mass: The validity of bone mass measurements // Horm. Res. — 2000. — 54(Suppl. 1). — P. 2-8.
8. Bachrach L.K. Osteoporosis and measurement of bone mass in children and adolescents // Endocrinol. Metab. Clin. North Am. — 2005. — 34. — P. 521-535.
9. Boot A.M., Ridder M.A., Pols H.A. et al. Bone mineral density in children and adolescence: relation to puberty, calcium intake and physical activity // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1997. — 82. — P. 57-62.
10. Bachrach L. Acquisition of optimal bone mass in childhood and adolescence // Trends Endocrinol. and Metab. — 2001. — 12(1). — P. 22-28.
11. Del Rio L., Carrascosa A., Pons F. et al. Bone mineral density of the lumbar spine in white Mediterranean Spanish children and adolescents: changes related to age, sex, and puberty // Pediatr. Res. — 1994. — 35(3). — P. 362-366.
12. Eastell R., Lambert H. Diet and healthy bones // Calcif Tissue Int. — 2002. — 70(5). — P. 400-404.
13. Haeney R.P., Abrams S., Hughes D.B. et al. Peak bone mass//Osteoporos Int. — 2000. — 11. — P. 985-1009.
14. Ho A.Y., Kung A.W. Determinants of peak bone mineral density and bone area in young women // J. Bone Miner. Metab. — 2005. — 23. — P. 470-5.
OTpuMaHO 04.02.13 □
Климовицкий Ф.В.
НИИ травматологии и ортопедии Аонецкого национального медицинского университета имени М. Горького МЗ Украины Поворознюк В.В.
ГУ «Институт геронтологии имени А.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев
ВОЗРАСТНЫЕ И ПОЛОВЫЕ ОСОБЕННОСТИ МИНЕРАЛЬНОЙ ПЛОГООСТИ КОСТНОЙ ЖАНИ У ДETEЙ ДОНЕЦКОЙ ОБЛАСТИ
Резюме. При помощи двухэнергетического денситометра Discovery QPR (Bedford, США) проведено обследование 168 детей одной из общеобразовательных школ Донецка. Изучались показатели минеральной плотности костной ткани на уровне поясничного отдела позвоночника, проксимального отдела бедра и всего скелета, что впервые позволило создать референтную базу данных для детей и подростков. Также доказано, что возраст достоверно влияет на вариабельность показателей минеральной плотности костной ткани. Установлено, что критическим периодом формирования пика костной массы у девочек является возраст 10—15 лет, а у мальчиков — 12—15 лет.
Ключевые слова: минеральная плотность костной ткани, дети, возраст, пол.
Klymovytsky F.V.
Research Institute of Traumatology and Orthopedics of Donetsk National Medical University named after M. Gorky of Ministry of Public Health, Donetsk, Ukraine Povoroznyuk V.V.
State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotarev of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv
AGE AND GENDER PECULIARITIES OF BONE MINERAL DENSITY IN CHILDREN FROM DONETSK REGION
Summary. Using dual-energy densitometer Discovery QPR (Bedford, USA) there had been examined 168 children from of one of comprehensive schools of Donetsk. Parameters of bone mineral density at the lumbar spine, proximal femur and the entire skeleton had been studied, that for the first time made it possible to create reference database of children and adolescents. It has been proved also that age has significant impact on variability of bone mineral density indices. It is found that the critical period for the formation of peak bone mass in girls is the age of 10—15 years, in boys — 12—15 years.
Key words: bone mineral density, children, age, sex.
