CC BY
13
Клштна пед1атр1я
УДК 116.71-018:612.015.31]-053.4/.6-055.2(477.62) КЛИМОВИЦЬКИЙ Ф.В.
HAI травматологи та ортопедИ Донецького национального медичного унверситету ¡м. М. Горького ПОВОРОЗНЮК В.В., БАЛАЦЬКА H.I.
АУ«1нститутгеронтологи¡м. А.Ф. Чеботарьова НАМН Укра'/ни», м. Ки'в
BiKOBi OCOBAMBOCTi 3MiH MiHEPAAbHOi Щ|ДЬНОСТ1 KiCTKOBOi ТКАНИНИ Y AiBHATOK AOHEUbKOfO PEfiOHY
Резюме. За допомогою двохенергетичного денситометра Discovery QPR (Bedford, США) проведено об-стеження 89д1вчаток одтеИззагальноосвтшх шкл м. Донецька. Вивчалися показники тлобудови (зне-жирена маса, жирова маса та вiдсоток жирово'1' маси), тдекс маси тыа, а також МЩКТВС, МЩКТПХ та МЩКТСК. При до^дженш МЩКТ на рiвнi всього скелета, поперекового вiддiлу хребта та проксимального вiддiлу лiвоi стегново'1 кстки було вiдмiчене зростання цього показника 3i збыьшенням вшу дiвчаток. Встановлено, що з вжом прогресивно зростають показники тыобудови дтей, зокрема показники знежирено'1' та жирово'1'маси. Причому ц змти мають вiрогiдну залежнсть вiд вшу дiвчаток. Вш вiрогiдно впливае на варiабельнiсть показнитв мтерально1' щiльностi шстково1' тканини та тлобудови в дiвчаток рiзного вку. Особливостi змт у тiлобудовi обстежених дтей характеризувалися тим, що в дiвчаток 14—15ротв спостергаються вiрогiдно вищi показники жирово'iмаси (p < 0,001) i в дiвчаток 13—16 ротв — вiдсотка жирово'1'маси (p < 0,01—0,001). Ключовi слова: мтеральна щыьтсть кктково1' тканини, вк, стать.
Остеопороз — системне захворювання, що зустрД-чаеться приблизно в 3,5 млн жителДв Украши [2, 3]. Ви-значенД три основы стратеги попередження остеопоро-тичних переломДв: 1) зниження втрати кютково! маси; 2) попередження падань у людей лггнього вжу; 3) зб1ль-шення величини пДку кютково! маси в пщлптав. Рiвень вживання кальцДю та помДрна фiзична активнють привернули увагу спещалюпв як стратеги попередження розвитку остеопорозу, збдльшення пДково! маси кютково! тканини в пщлггкш та молода [2, 8, 15, 20, 22—24, 35]. ПовДдомлено, що збдльшення зазначеного показника на 10 % вДддаляе початок розвитку остеопорозу на 13 рокДв [21].
ВДдомо ряд методав для вимiрювання мДнерально! щшьносп кютково! тканини (МЩКТ): кдлькюна уль-трасонометрДя та двохенергетична рентгетвська аб-сорбцiометрiя (ДРА) та iншi [6—7, 16, 26, 31]. ДРА дае змогу швидко дДагностувати остеопороз у людей рДзно-го вжу. ВДк досягнення пiку кютково! маси вДдрДзняеть-ся в рiзних далянках скелета (поперековий вщд1л хребта, шийка стегново! кiстки, ддлянка вертлюга, трикутник Варда, ультрадистальний вщд1л кiсток передплччя та ддлянка променево! кiстки (1/3), де домДнуе компактна кiсткова тканина) [24]. ПДк кютково! маси в зазначенДй далянщ досягаеться в третьому десятирiччi життя [2, 33].
МЩКТ змДнюеться залежно в1д вДку, стаи, раси, еттчно! належностi, способу життя [1, 18, 23, 27—28].
Тому вщповщш нормативы референтнi данi повинш розроблятись та використовуватись з урахуванням за-значених факторiв, особливо в датей та пщлптав [11]. Нормативнi референты дан1 важливi для оцДнки фор-мування тку кютково! маси в дитинствД та юност1, що е важливим предиктором ризику остеопорозу в доросло-му вДцД. Вони також необхщш для оцДнки здоров'я скелета в зазначених вДкових групах [1, 5—6]. У здорових дДтей Дз низькою МЩКТ е високий ризик перелому, под16ний до такого у хворих лггнього та старечого вжу з остеопорозом. ДеякД з датей Дз хронДчними захворюван-нями, якД приймали специфДчну терапДю (кортикосте-рогди, антиконвульсанти, хшютерапевтичт засоби), не досягали тку кютково! маси й, таким чином, мали збдльшений ризик остепоротичних переломДв у майбут-ньому [32, 34].
Для виявлення серед датей та пщлптав груп ризику щодо низько! МЩКТ та остеопоротичних переломДв потрДбнД нормативы дат, якД базуються на дослщжент великих вибДрок [34]. ВДдомД результати ряду одномо-ментних дослДджень, що запропонували нормативш дат показникДв МЩКТ для датей та пщлггюв, проте Тх небагато, при цьому вони обмеженД малою юлькютю обстежених, географДчними областями, у яких проводилось дослДдження, використанням рДзних ден-ситометричних приладДв та програм [4, 12—14, 17—18, 28—30]. Перша праця в УкрашД щодо нормативних да-
(^ъюробье ^ЛГ/рвбёши
них стосовно показник1в ультразвуково1 денситометри для дтей та пщлгтюв була надрукована в 1998 роц1 [1]. Проте до цього часу не було дослщжень щодо МЩКТ, особливостей тлобудови укра1нських детей та пщлгт-Кв 1з використанням двохенергетично'1 рентгешвсько'1 денситометра.
Мета дослщження — вивчення впливу вжу та стат1 давчаток на показники мшерально'1 щ1льност1 всього скелета (МЩКТВС), поперекового вщщлу хребта — Ь1-Ь4 (МЩКТПХ), проксимального вщдшу л1во'1 стегно-во1 юстки (МЩКТСК), знежирено'1 (ЗМТ) та жирово1 (ЖМТ) маси.
Методи дослщження
Проведено обстеження 89 щвчаток одте'1 1з загаль-ноосвгтнгх шил Донецька. Середн1й вж щтей стано-вив 13,0 ± 1,6 року, середн1й зр1ст — 1,59 ± 0,10 м, а середня маса т1ла — 50,52 ± 10,92 кг. Протокол досль дження був схвалений ком1тетами етики ДУ «1нститут геронтологи 1мен1 Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра1ни» та НД1 травматологП та ортопеда Донецького нащо-нального медичного ун1верситету 1мен1 М. Горького МОЗ Укра1ни. Згода на проведення дослщження отримана вщ учасник1в та 1х батьк1в, дирекци навчаль-ного закладу. Д1ти, яю приймали за даними анамнезу кортикостерощи, антиконвульсанти, гепарин, хво-р1ли або хворготь на метабол1чн1 захворювання юст-ково1 тканини, хвороби нирок, печшки, цукровий д1абет, були виключен1 з дослщження. Учасники дослщження мали зр1ст та масу тша в межах вщ 10-го до 90-го перцентиля.
Уйм школяркам проводили загальноприйняте кль шчне обстеження, антропометричне дослщження (ви-м1рювали зр1ст та масу т1ла). 1ндекс маси тла (1МТ) визначали за формулою: маса (кг)/зрют (м2). Також
дпи заповнювали анкету, у як1и вказували наявн1сть та локал1зацда перелому, вж виникнення, причину та характер, тривалють 1ммоб1л1зацй. Вивчення стану фактичного харчування проводили за допомогою анкетно-вагового методу за методикою триденного обстеження.
Показники тшобудови (знежирена маса, жирова маса та вщсоток жирово! маси) визначали за допомогою двохенергетичного денситометра Discovery QPR, Bedford, США, сершний номер 83678.
МЩКТВС, МЩКТПХ та МЩКТСК також визначали за допомогою двохенергетичного денситометра Discovery QPR, Bedford, США, сершний номер 83678. Пщ час ви-значення МЩКТ поперекового вщщлу хребта пац1ент знаходився в положены на спин1, ф1з1олот1чний лордоз згладжували за рахунок згинання нижнгх ынщвок у ко-лшних суглобах. Для визначення МЩКТСК використову-вали стандартний пристрш виробника приладу.
Ус1 вим1ри були зроблен1 й проанал1зован1 одним дослщником.
Результати дослщження оброблено за допомогою статистичних програм Excel та Statists, верся 6.1. Вико-ристовували загальну статистику та дисперсшний одно-факторний анал1з Anova, в1рогщшсть результат оцню-вали за критер1ем Фшера, коефщентом Стьюдента та методом Шеффе. Дан1 в таблицях та текст вщображають середне значення (M) та стандартне вщхилення (SD).
Результати дослщження
Пор1вняльний анал1з отриманих результат1в обстеження дозволив виявити в1рогщш розб1жносп показ-ниюв маси тла та зросту ддтей. На вщмшу вщ антропо-метричних характеристик вар1абельн1сть показникв 1МТ обстежених ддтей не залежала вщ в1ку (табл. 1).
При дослщженш МЩКТ на р1вт всього скелета, поперекового вщщлу хребта та проксимального вщщлу л1во!
Таблиця 1. Змни антропометричних характеристик обстежених д'ией залежно вщ в '!ку
Показники BiKOBa група, роки F p
10 11 12 13 14 15 16
Зрют, м 1,46 ± 0,10 1,52 ± 0,11 1,57 ± 0,10 1,59 ± 0,08 1,64 ± 0,08 1,65 ± 0,02 1,67 ± 0,12 6,52 < 0,000001
Маса, кг 38,53 ± 8,15 48,68 ± 15,16 47,15 ± 8,19 50,16 ± 10,42 51,52 ± 7,71 58,09 ± 8,52 63,12 ± 16,03 3,86 0,02
1МТ, ум.од. 17,76 ± 1,70 20,47 ± 4,07 19,43 ± 2,99 19,57 ± 2,84 19,19 ± 2,53 21,40 ± 3,22 22,48 ± 3,43 1,83 0,104
Таблиця 2. Показники мiнеральноl щльност юстково)' тканини обстежених дтей залежно вщ в1ку
Показники Вшова група, роки F Р
10 11 12 13 14 15 16
МЩКТВС, г/см2 0,80 ± 0,02 0,80 ± 0,03 0,89 ± 0,02 0,86 ± 0,02 0,92 ± 0,01 0,97 ± 0,03 0,92 ± 0,01 8,26 < 0,00001
МЩК^ г/см2 0,71 ± 0,04 0,75 ± 0,05 0,85 ± 0,03 0,79 ± 0,03 0,90 ± 0,02 1,00 ± 0,04 0,97 ± 0,05 6,11 < 0,00001
МЩКТ^ г/см2 0,72 ± 0,03 0,77 ± 0,04 0,83 ± 0,03 0,80 ± 0,03 0,83 ± 0,02 0,94 ± 0,04 0,86 ± 0,03 3,21 0,007
Примтки: МЩКТВС — м1неральна щльнсть кстково) тканини на р'1вн'1 всього скелета; МЩКТПХ — мнеральна щльнсть на р'тт поперекового вiддiлу хребта; МЩКТСК — мнеральна щльнсть юстково) тканини на р'1вн'1 проксимального вiддiлу л'то) стегново) кстки.
Клтт'чна педтатр!я
8(43) • 2012
стегною! к1стки було вщмчено зростання цього показ-ника i3 зб1льшенням вшу давчаток. Застосування методу дисперсшного аналзу при обробцi отриманих результата дозволило виявити ирогщний вплив в1ку обстежених д1-тей на Барiабельнicтъ показниыв МЩКТ (табл. 2).
На рис. 1 подано пстограми розподшу обстежених давчаток за показниками мшерально! щшьносп юстко-во! тканини.
Встановлено, що з Бiком прогресивно зростають показники т1лобудови датей, зокрема показники зне-жирено! та жирово! маси. Причому цi змiни мають Bi-рогщну залежнicть Бiд Бiку дiБчаток (табл. 3).
Вщмшносп показникiБ МЩКТ та тшобудови мiж групами залежно вщ Бiку визначали за допомогою кри-терда Шеффе (Scheffe's test).
У давчаток 14 роюв (р = 0,02) та 15 роюв (р = 0,02) виявлеш в1рогздш вщмшносп МЩКТВС порiвняно з 10-рiчними. Крiм того, 15-рiчнi давчата мали б1ль-шу МЩКТВС порiвняно з вжовою групою 13 рокiБ (р = 0,02). Показники МЩКТПХ були вiрогiдно Бищi в давчаток 11 (р = 0,06), 13 (р = 0,03) та 15 роюв (р = 0,05) пор1вняно з 10-р1чними. МЩКТСК була в1ропдно ви-щою в дiвчаток 16 рокiБ (р = 0,038) пор1вняно з 10-р1ч-ними. За мiнеральною наcиченicтю скелета встановле-не в1ропдне зб1льшення показника у дiвчаток Бiком 14 (р = 0,03), 15 (р = 0,001) i 16 роюв (р = 0,02) пор1вняно з 10-р1чними. Показник жирово! маси та и частка (%) у дiвчаток в1ропдно не Бiдрiзнялиcь залежно в1д в1ку.
Щодо знежирено! маси, то у вжовш груи1 15 рокв спостеркався б1рог1дно вищий показник пор1вняно з 10-р!чними (р = 0,01).
Таким чином, показники МЩКТВС, МЩКТПХ та МЩКТСК зб1льшуються з в1ком, досягаючи в1рог1дних в1дм1нностей пор1вняно з 10-р1чними д1тьми у в1кових групах 14—15 рокв.
Обмеження отриманих результатiв. Незважаючи на те, що досл1дження з метою визначення норматив-них референтних даних щодо показник1в МЩКТ та тшобудови в давчаток р1зного вжу проведено вперше в Укра!ш, е певн1 обмеження стосовно використання отриманих нами результат: мала кшьюсть датей у Б1-кових групах 10 та 16 роюв; використання ареально! (площинно!), а не об'емно! (волюметрично!) МЩКТ.
Висновки
1. Встановлено, що антропометричш характеристики в1рог1дно змшюються з1 зб1льшенням в1ку давчаток. Натомють 1МТ обстежених д1тей не залежав в1д в1ку.
2. В1к в1рог1дно впливае на вар1абельн1сть показни-к1в мшерально! щ1льност1 юстково! тканини та тшобудови в давчаток р1зного вжу.
3. Особливосп зм1н у т1лобудов1 обстежених датей характеризувалися тим, що в давчаток вжом 14—15 роюв спостер1гаються в1рог1дно вищ1 показники жирово! маси (p < 0,001) та в 13—16 роюв — вщсотка жирово! маси (p < 0,01-0,001).
Таблиця 3. В1ков1 змНи показниюв тшобудови дтей
Показники BiKOBa група, роки F Р
10 11 12 13 14 15 16
Жирова маса, г 10611,47 ± 1109,11 15917,61 ± 2290,00 13478,80 ± 1554,49 16247,99 ± 1673,28 15759,65 ± 940,68 18432,85 ± 1640,23 24986,27 ± 6230,64 2,73 0,018
Знежире-на маса, г 26528,70 ± 1976,62 31139,16 ± 2380,67 32942,20 ± 1108,83 32165,63 ± 1361,35 33933,44 ± 842,30 37382,21 ± 1279,77 35849,77 ± 3895,37 3,56 0,004
Жирова маса, % 27,27 ± 1,01 31,08 ± 2,52 27,08 ± 1,8 31,51 ± 1,86 30,09 ± 1,22 31,23 ± 1,74 38,37 ± 5,89 1,53 0,18
Рисунок 1. Пстограми розподлу пац1ент1в за показниками мШерально)' щшьност юстково! тканини: а) за мнеральною щшьнстю юстково) тканини на р 'вт поперекового в '/дд 'шу хребта; б) за мнеральною щшьнстю юстково) тканини на р '1вн '1 проксимального в '1дд 'шу л1во/ стегново) юстки
Список лператури
1. Поворознюк В.В. Структурно-функщошльнш стан кютковог тканини у дтей. — ПАТ. — 1997. — № 6. — С. 49-54.
2. Поворознюк В.В. Захворювання кстково-м 'язовог системы в людей ргзного вжу (вибрат лекци, огляди, статтi): У3 т. — К., 2009.
3. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и костно-мышечная система. — К., 2004. — 512 с.
4. Arabi A., Nabulsi M, Maalouf J. et al. Bone mineral density by age, gender, pubertal stages, and socioeconomic status in healthy Lebanese children and adolescents//Bone. — 2004. — 35(5). — P. 1169-1179.
5. Bachrach L. 2001 Acquisition of optimal bone mass in childhood and adolescence //Trends Endocrinol and Metab. — 2001 — 12(1). — P. 22-28.
6. Bachrach L.K Osteoporosis and measurement of bone mass in children and adolescents// Endocrinol. Metab. Clin. North. Am. — 2005. — 34. — P. 521-535.
7. Baim S, Leonard M.B., Bianchi M.L. et al. Official Positions of the International Society for Clinical Densitometry and executive summary of the 2007ISCD Pediatric Position Development Conference// J. Clin. Densitom. — 2008. —11. — P. 6-21.
8. Boot AM, Ridder MA., Pols H..A.. et al. Bone mineral density in children and adolescence: relation to puberty, calcium intake and physical activity // J. Clin. Endocrinol. Metab. —1997. — 82. — P. 57-62.
9. Boroncelli G.I., Saggase G. Critical age and stages of puberty in the accumulation of spinal and femoral bone mass: The validity of bone mass measurements//Horm. Res. — 2000. — 54(Suppl. 1). — P. 2-8.
10. Clark E.M., Ness A.R., Bishop N.J. et al. Association between bone mass and fractures in children: a prospective cohort study // J. Bone Miner. Res. — 2006. — 21. — P. 1489-1495.
11. Cooper J.E., Westlake S, Harvey N. et al. Review: developmental ogigins of osteoporotic fracture// Osteoporos. Int. — 2006. — 17. — P. 337-347.
12. Del Rio L, Carrascosa A., Pons F. et al. Bone mineral density of the lumbar spine in white Mediterranean Spanish children and adolescents: changes related to age, sex, and puberty//Pediatr. Res. —1994. — 35(3). — P. 362-366.
13. Eastell R., Lambert H. Diet and healthy bones // Calcif. Tissue Int. — 2002. — 70(5). — P. 400-404.
14. FaulknerR.A., Bailey D.A., DrinkwaterD. T. Bone Densitometry in Canadian children 8—17 years ofage//Calcif. Tissue Int. —1996. — 59. — P. 344-351.
15. Fujita Y, Katsumata K., Unno A. Factors affecting peak bone density in Japanese women // Calcif.Tissue Int. — 1999. — 4. — 107-11.
16. Gilsanz V. Bone density in children: review of the available techniques and indications//European J. of Radiology. — 1998. — 26. — P. 177-182.
17. Glastre C., Braillon P., David L. et al. Measurement of bone mineral content of lumbar spine by dual energy x-ray absorptiometry in normal children: correlations with growth parameters// J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1990. — 70. — P. 1330-1333.
18. Goksen D., Darcan S., Cocer M. et al. Bone mineral density of healthy Turkish children and adolescents// J. Clinical Densitimetry — 2006. — 9(1). — P. 84-90.
19. Gordon C.M., Bachrach L.K., Carpenter Т.О. et al. Dual energy X-ray absorptiometry interpretation and reporting in children and adolescents: the 2007 ISCD Pediatric Official Positions//J. Clin. Densitom.. — 2008. —11. — P. 43-58.
Климовицкий Ф.В.
НИИ травматологии и ортопедии Аонецкого национального медицинского университета им. М. Горького Поворознюк В. В., Балацкая Н.И.
ГУ «Институт геронтологии им. А.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев
BO3PACTHblE OCOBEHHOC™ И3MEHEHИЙ MИHEPAAЬHOЙ nAOTHOCW KOCTHOЙ TKAHИ Y AEBOHEK AOHEUKOrO PEITHOHA
Резюме. С помощью двухэнергетического денситометра Discovery QPR (Bedford, США) проведено обследование 89 девочек одной из общеобразовательных школ г. Донецка. Изучались показатели телосложения (обезжиренная масса, жировая масса и процент жировой массы), индекс массы тела, а также МПКТВС, МПКТПП и МПКТБК. При исследовании МПКТ на уровне всего скелета, поясничного отдела позвоночника и проксимального отдела левой бедренной кости был отмечен рост этого показателя с увеличением возраста девочек. Установлено, что с возрастом прогрессивно растут показатели телосложения детей, в частности показатели обезжиренной и жировой массы. Причем эти изменения имеют достоверную зависимость от возраста девочек. Возраст достоверно влияет на вариабельность показателей минеральной плотности костной ткани и телосложения у девочек разного возраста. Особенности изменений в телосложении обследованных детей характеризовались тем, что у девочек 14—15 лет наблюдаются достоверно высокие показатели жировой массы (p < 0,001) и у девочек 13—16 лет — процента жировой массы (p < 0,01—0,001).
Ключевые слова: минеральная плотность костной ткани, возраст, пол.
20. Haeney R.P., Abrams S, Hughes D.B. et al. Peak bone mass // Osteoporos Int. — 2000. —11. — P. 985-1009.
21. Hernandez C.J., Beaupre GS, Carter D.R. A theoretical analysis of the relative influences of peak BMD, age-related bone loss and menopause on the development of osteoporosis //Osteoporos Int. — 2003. — 14. — P. 843-7.
22. Hirota T, Hirota K. Exercise and other lifestyle factors for prevention of osteoporosis during growth and young adulthood // Clin. Calcium. — 2002. — 12. - P. 489-94.
23. Ho A. Y, Kung A. W. Determinants of peak bone mineral density and bone area in young women // J. Bone Miner. Metab. — 2005. — 23. — P. 470-5.
24. Iki M, Kagamimori S, Kagawa Y, Matsuzaki T. et al. Bone mineral density of the spine, hip and distal forearm in representative samples of the Japanese female population: Japanese population-based osteoporosis (JPOS) study // Osteoporos. Int. — 2001. — 12. — P. 529-37.
25. Ishikawa K., Ohta T. Radial and metacarpal bone mineral density and calcaneal quantitative ultrasound bone mass in normal Japanese women // Calcif. Tissue Int. —1999. — 65. — P. 112-6.
26. Kroger H, Kotaniemi A., Vainio P. et al. Bone densitometry of the spine and femur in children by dual energy x ray absorptiometry // Bone and Mineral. —1992. —17. — P. 155-82.
27. Lim J.S., Hwang J.S., Lee J.A.. et al. Bone mineral density according to age, bone age, and pubertal stages in Korein children and adolescents // J. Clinical Densitimetry — 2010. — 13(1). — P. 68-76.
28. Lu P.W, Briody J.N., Ogle G.D. Bone Mineral Density of total body spine and femoral neck in children and young adults: a cross sectional and longitudinal study//J. Bone Mier. Res. — 1994. — 9. — P. 1451-1458.
29. Rio L, Carrascosa A., Pons F. et al. Bone mineral density of the lumbar spine in white mediterranean Spanish children and adolescence: changes related to age, sex and puberty // Pediatr Res —1994. — 35. — P. 362-366.
30. Sabatier J.P., Souquieres G, Benmalk A et al. Evoluation of lumbar bone mineral content during adolescence and adulthood: a longitudinal study in 395 healthy females 10-24 years of age and 206 premenopausal women // Osteoporosis Int. —1999. — 9. — P. 476-482.
31. Schonau E. Problems of bone analyses in childhood and adolescence // Pediatr. Nehprol. — 1998. — 12. — P. 420-429.
32. Semeao E.J., Jawad A.F., Stouffer N.O. et al. Risk factors for low bone mineral density in children and youngadults with Crohn's disease// J. Pediatr. — 1999. —135. — P. 593-600.
33. Takahashi Y, Minamitani K., Kobayashi Y. et al. Spinal and femoral bone mass accumulation during normal adolescence: comparision with female patients with sexual precocity and with hypogonodism // J. Clin. Endocrinol. Metab. —1996. — 81. — P. 1248-1253.
34. Van der Sluis I.M., van den Heuvel-Eibrink M.M., Hahlen K et al. Altered bone mineral density and body composition, and increased fracture risk in childhood acute lymphoblastic leukemia //J. Pediatr. — 2002. — 141. — P. 204210.
35. Wosje K.S., Specker B.L. Role of calcium in bone health during childhood//Nutr. Rev. — 2000— 58. — P. 253-68.
OTpuMaHO 29.10.12 □
Klymovytsky F.V.
Research Institute of Traumatology and Orthopedics of Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Donetsk Povoroznyuk V.V., Balatska N.N.
State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotarev of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
AGE-RELATED FEATURES OF BONE MINERAL DENSITY CHANGES IN GIRLS OF DONETSK REGION
Summary. By using of dual-energy densitometer Discovery QPR (Bedford, USA) there was carried out an examination of 89 girls from one of secondary schools in Donetsk. Body build indices (fat mass, fat free mass and percentage of fat mass), body mass index were examined, as well as BMDWH, BMDLS, BMDpg. While studying BMD of the whole skeleton, lumbar spine and proximal left femur there was noted the growth of this index with increase of girls' age. It is found that with age the indices of children's body build grow progressively, particularly indices offat free and fat mass. Thus these changes have reliable dependence on the age ofgirls. The age significantly influences the variability of bone mineral density indices and body build for the girls of different age. The features of body build changes in examined children were characterized by the fact that 14-15-year-old girls have significantly high indices of fat mass (p < 0.001) and in 13-16-year-old girls — percent of fat mass (p < 0.01-0.001).
Key words: bone mineral density, age, sex.
