Возобновляемая энергетика – важное направление структурной диверсификации мирового энергорынка Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 620.97:339.13

В1ДНОВЛЮВАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА - ВАЖЛИВИЙ НАПРЯМ СТРУКТУРНО! ДИВЕРСИФ1КАЦН

СВ1ТОВОГО ЕНЕРГОРИНКУ

© 2014

БУСАРеВ д. в.

УДК 620.97:339.13

Бусарев Д. В. Вщновлювальна енергетика - важливий напрям структурно'!' диверсифiкацii' CBiTOBoro енергоринку

Мета cmammi полягае у проведены! досл'дження процеав диверсифшаци свтового енергетичного ринку в контекстi формування в'дновлюваль-но1 моделi енергетичного забезпечення. У сучасному св'т'> гостро постае питання переформатування енергетичного забезпечення не лише в результатi дефциту енергетичних ресурав у силу х вичерпност'> або ф'зичноi недоступност'> для деяких суб'ект'в свтовоi економки, а й через стр'шкезростання тиску на екологю. П'дтвердженням тези щодо збльшення частки в'дновлюванихджерел енергиу cвimiе анал'з данихкралн-лiдерiв свтового господарства, якi демонструють динамiчнi змiни в паливно-енергетичному комплекс на користь в'дновлюваноi енергетики. Устатт'>особливуувагуакцентованона анал'в'>взаемозалежност'>м!жекономiчноюмоделлюрозвиткунацюнально:'економ'ши та часткоюВЕД у паливно-енергетичному комплекс. П'дтвердженням динам'ши диверсифшаци свтового енергетичного ринку е суттева акmивiзацiя в останне десятилття науково-дотдно'1 д'тльност'> економ'мних суб'ект'ю, пов'язано'1 з розробками екологчних технологй та хмасовою комерцiалiзацi-ею. Важливо тдкреслити, що досягнут'> результати св'тово> сп'льноти з розбудови в'дновлювальноiенергетики стали об'ективною передумо-вою диверсиф'шаци глобального енергетичного ринку з виокремленням у його структур самостшного сегмента в'дновлювальноi енергетики. У результат'> досл'дження було проанал'вовано, систематизовано та узагальнено аналтичт матер'шли i досл'дження приватних i державних досл'дницьких органiзацiй, розкрито ключов'> тенденци розвитку в'>дновлювально'1 енергетики, оцнено ефективн'кть заход'ю ii державноi Ыд-тримки та проанал'вовано масштаби нау^о-доМно!'д'тльност'> суб'ект'ю нацональних економк у сфер'> НДДКР.

Ключов'! слова: свтовий енергетичний ринок, в'дновлювальна енергетика, екологiчнi ^новаци, низько вуглеводнева економка, енергетичний баланс, енергетична полтика. Рис.: 2. Табл.: 3. Ббл.: 16.

Бусарев Дмитро Вячеславович - молодший науковий ствроб'тник, вiддiл фккально> полтики, податкових i митних платеж'>в, Академiя фшансо-вого управлшня МЫстерства фшанав Украни (вул. Дегтяр'>вська, 38-44, Кшв, 04119, Украна) E-mail: [email protected]

УДК 620.97:339.13 Бусарев Д. В. Возобновляемая энергетика - важное направление структурной диверсификации мирового энергорынка

Цель данной статьи заключается в проведении исследования процессов диверсификации мирового энергетического рынка в контексте формирования возобновляемой модели энергетического обеспечения. В современном мире остро ставится вопрос переформатирования энергетического обеспечения не только в результате дефицита энергоресурсов в силу их исчерпаемости или физической недоступности для некоторых субъектов мировой экономики, но и в результате стремительного возрастания давления на экологию. Подтверждением тезиса об увеличении доли возобновляемых источников энергии в мире является анализ данных стран - лидеров мирового хозяйства, которые демонстрируют динамические изменения в топливно-энергетическом комплексе в пользу возобновляемой энергетики. В статье особое внимание уделено анализу взаимозависимости между экономической моделью развития национальной экономики и долей ВИЭ в топливно-энергетическом комплексе. Подтверждением динамики диверсификации мирового энергетического рынка является существенная активизация в последнее десятилетие научно-исследовательской деятельности экономических субъектов, связанной с разработкой экологических технологий и их массовой коммерциализацией. Важно подчеркнуть, что достигнутые результаты мирового сообщества по построению возобновляемой энергетики стали объективной предпосылкой диверсификации глобального энергетического рынка с очертанием его структуры как самостоятельного сегмента возобновляемой энергетики. В результате исследования были проанализированы, систематизированы и обобщены аналитические материалы и исследования частных и государственных исследовательских организаций, раскрыты ключевые тенденции развития возобновляемой энергетики, проведена оценка эффективности мер ее государственной поддержки и проанализированы масштабы научно-исследовательской деятельности субъектов национальных экономик в сфере НИОКР. Ключевые слова: мировой энергетический рынок, возобновляемая энергетика, экологические инновации, низкоуглеводородная экономика, энергетический баланс, энергетическая политика. Рис.: 2. Табл.: 3. Библ.: 16.

Бусарев Дмитрий Вячеславович - младший научный сотрудник, отдел фискальной политики, налоговых и таможенных платежей, Академия финансового управления Министерства финансов Украины (ул. Дегтя-ревская, 38-44, Киев, 04119, Украина) E-mail: [email protected]

UDC 620.97:339.13 Busariev D. V. Renewable Energy - an Important Area of the Structural Diversification of the World Energy Market

The purpose of this article is to conduct a study of the processes of diversification of the global energy market in the context of the formation of a model of renewable energy supply. In today's world the question of reformatting of the energy supply is raised not only as result of the shortage of energy resources due to their depletion or physical inaccessibility for some subjects of the global economy, but also as a result of the rapid increase in the pressure on the environment. Confirmation of the thesis of increasing share of renewable energy resources in the world is the analysis of these countries - the leaders of the world economy, which demonstrate the dynamic changes in the energy sector in favor of renewable energy. The article focuses on the analysis of the relationship between economic development model of the national economy and the share of renewable energy in the fuel and energy complex. Confirmation of the dynamics of the global energy market diversification is a significant enhancement in the last decade, the research activities of economic subjects related to the development of environmental technologies and mass commercialization. It is important to emphasize that the results achieved by the construction of the international community for renewable energy have become objective prerequisite of the global energy market diversification with an outline of its structure as an independent segment of renewable energy. As a result of the study analysis and study of private and public research institutions were analyzed and summarized, the key trends in the development of renewable energy were disclosed, the effectiveness of the measures of the state support was assessed and the scope of the research activities of subjects of national economies in the field of research and development was analyzed.

Key words: world energy market, renewable energy, environmental innovation, low-hydrocarbon economy, energy balance, energy policy. Pic.: 2. Tabl.: 3. Bibl.: 16.

Busariev Dmytro V. - Junior Researcher, Department of fiscal policy, tax and customs payments, Academy of Finance Department of the Ministry of Finance of Ukraine (vul. Degtyarivska, 38-44, Kyiv, 04119, Ukraine) E-mail: [email protected]

Упроцесах диверсифкаци свiтового ринку енергоре-сурсГв важливу роль вiдiграe сьогоднi формування в його структурi такого специфiчного структурного компонента, як вiдновлювальна енергетика (ВЕ). Про усвь домлення на глобальному рiвнi необхiдностi нарощуван-ня 11 потенцiалу свiдчить той факт, що однieю з головних щлей дiяльностi ООН на перiод до 2030 р. проголошено «забезпечення загального доступу кра1н до сучасних енер-гетичних послуг, подвоення частки вГдновлюваних джерел енергГ1 у свiтовому енергетичному баланс^ i подвоення гло-бальних темпiв пiдвищення енергоефективностi».

Про неперевершеш успiхи кра'1н - лiдерiв свгтово-го господарства (так звано'1 групи «PackLeaders») у царинi розбудови сектора вГдновлювально1 енергетики свiдчить той факт, що вже сьогодш вони досягнули значно бГльшо1 частки вiдновлюваних джерел енергГ1 (ВДЕ) у нацюналь-них енергетичних балансах порГвняно iз середньосвгто-вим показником. НайбГльшо1 диверсифкаци нащональних енергетичних ринкiв за рахунок вГдновлювально1 енергетики досягли такi кра'ни, як Австрiя, Нiмеччина, Iсландiя, Iрландiя, Iталiя та Швецiя, в енергетичних балансах яких протягом 1971 - 2011 рр. частка ВДЕ зросла вГдповГдно з 11,0 до 24,8 %, з 1,2 до 11,3 %, з 46,7 до 84,3 %, з 0,6 до 5,9 %, з 5,6 до 11,7 % та з 20,4 до 33,5 %. I це при тому, що для таких кра'1н, як Канада, Фiнляндiя та Швейцарiя юторично прита-манною е орiентацiя на вГдновлювальш джерела енерги, 11 частка в енергетичних балансах у 1971 р. становила 15,3 %, 27,3 % та 15,5 % вГдповГдно. [1]

Водночас, падшня частки вГдновлювально1 енергетики в ПЕК за вказаний перюд у Бразилп, Кита'1, 1ндГ1, 1ндо-незГ1 та Росшсьий ФедерацГ1 свiдчить, з одного боку, про низьи обсяги споживання енергетичних ресурсГв упродовж 1970 - 1980-х роив, а з шшого - про тривалу орiентацiю '1х економiчних моделей на iндустрiальний тип розвитку.

Якщо аналiзувати «вiдновлювальне» виробництво електроенерги у крашах-лГдерах за природою походження, то понад 60 % 11 сукупних обсягГв припадае ниш на пдро-енергетику та ядерну енергетику. У Шдерландах, наприклад, близько 80 % загального обсягу електроенерги продукуеться з вГдновлювальних джерел енерги, у Великобритани вГдпо-вiдний показник становить 75 %, у Дани - 35 %, а у ФранцГ1 -76 % [2, с. 23] Водночас, у Францп, ШвецГ1 та ШвейцарГ1 тра-дицшно високою залишаеться частка ядерно1 енергетики.

Характеризуючи тенденцГ1 розвитку вГдновлюваль-но1 енергетики, слiд вiдзначити, що в останш роки потуж-ного iмпульсу 11 розвитку надало наростаюче занепокоення свггово1 громадськостi високими ризиками продукування ядерно1 енергетики. Тож ряд держав у реамзацп сво1х нащональних енергетичних полiтик нинi дедалi бГльше вГд-мовляеться вiд ядерно1 енергетики, замшюючи 11 на якiсно новi способи генерування енергГ1 з низьким або нульовим викидом вуглецю. Яскравий приклад цього - Япошя, Фран-щя та Швейцарiя, котрi тсля аварГ1 на АЕС Фукусiма Даiчi заявили про сво1 рiшучi намiри повнiстю вiдмовитись вiд ядерно1 енергетики.

Водночас, Шмеччина на перiод до 2022 р. плануе по-етапно вiдмовитись вГд ядерно1 енергетики, а бвросоюз вже сьогодш поступово впроваджуе новi стандарти енергетично1 безпеки на атомних електростанщях, загальна вартiсть яких становить вГд 30 до 200 млн евро на один реактор. [3, с. 25].

Дещо шшою е ситуащя у США та Канадi, де скорочен-ня частки ядерно1 енергетики в нащональних енергетичних балансах досягаеться не стГльки з еколопчних мiркувань

(достатньо згадати вiдмову США вГд пiдписання Кiотського протоколу та те, що частка вГдновлювально1 енергетики в су-купному енергетичному забезпеченнi залишаеться на одному з найнижчих у груш кра1н ОЕСР ршш - 6,1 % у 2011 р.) [1], сильки через наявшсть дешевого природного газу. Б1льше того, нафтогазова компашя «ВР» у кв1гш 2013 р. оголосила навiть про продаж сво1х виробничих потужностей у сферi вiдновлювальноl енергетики у США, яи включають 16 вiт-роелектростанцш, розташованих у 16 штатах, у тому чис-лi найбiльшу у Сполучених Штатах вггроелектростанщю «FlatRidge 2» [4, с. 7].

Динамiчний розвиток в останне десятилггтя гiдро-, вггро- та сонячно1 енергетики, а також високий економiч-ний ефект 1х використання суттево змiцнили позицй в^-новлювально1 енергетики у структурi свггового енергетич-ного балансу. Так, на перюд до 2035 р. очшуеться, що вона забезпечуватиме третину сукупного обсягу виробництва електроенергй. Водночас, чотириразове зростання споживання бюмаси для виробництва електроенерги та бюпалива суттево збкьшить вартюш обсяги мiжнародноl торгшль

З-пом1ж фактор1в, якi забезпечили в останне десятилггтя динамiчний розвиток вiдновлювальноl енергетики, слГд в1дзначити, насамперед, суттеве зниження ви-трат на розробку технологш у цш сферi, зростання ц1н на традицшш види енергоресурс1в, стрiмке пiдвищення ршня екологiчного оподаткування пiдприемницького сектора, а також великомасштабну п1дтримку з боку держави про-ект1в енергетично1 модершзацп сусп1льного виробництва та стимулювання впровадження вiдновлювальноl енергетики у всГ сфери суспкьного життя. Так, протягом 1994 - 2010 рр. за групою кра1н ОЕСР середнiй показник еколопчного оподаткування становив майже 1,3 % ВВП. При цьому св^чен-ням постшного нарощування абсолютних показник1в спла-чених екологiчних податк1в у цих кра1нах е суттеве тдви-щення цГни на неетилований бензин, яка за вказаний перюд зросла вчетверо - з 0,10 до 0,42 евро за 1 лир, виходячи з1 спот-цши у Роттердамi (рис. 1).

' о ж стосуеться державно1 пГдтримки вГдновлю-вально-енергетичних проект, то, як засвiдчив .свгтовий досвГд, у досягненнi цГе! стратепчно1

мети найбГльшу ефективнГсть мають таи заходи, як субси-дування проект у сферГ розвитку вГдновлювально1 енергетики; запровадження мехашзмгв «зелено1 сертифшаци», податкових кредитГв Г канГкул, прискорено1 амортизацГ1 основних фондГв; а також надання тдприемствам, якГ впроваджують проекти у сферГ ВДЕ, можливостей закутв-лГ обладнання за пГльговими цшами.

Наприклад, у Сполучених Штатах широкого поши-рення отримали податковГ кредити, що 1х надае уряд цГе*1 краши компанГям, якГ працюють у сферГ вГдновлювально1 енергетики на перГод до 10 рокГв. РозмГр цих кредитГв роз-раховуеться, виходячи з 2,2 центГв на кожен вироблений КВт/год електроенерги у сферГ вГтрово1 та сонячно1 енергетики. Вперше даний шструмент державно1 пГдтримки ВДЕ було впроваджено у 1992 р. тсля ухвалення Закону «Про енергетичну полГтику США», який справив вагомий сти-мулюючий вплив на розвиток альтернативно1 енергетики. Достатньо сказати, що лише за другу половину 2012 р. су-купш потужностГ вГтрових електростанцГй США зросли до 12,620 МВт/год., при цьому у грудш 2013 р. у штатах Техас, Оклахома Г КалГфоршя було введено в експлуатащю 59 вГт-ропаркГв загальною потужшстю 5253 МВт/год. [6, с. 17].

ЕК0Н0М1КА

1л) 4^

М1ЖНАР0ДН1 ЕК0Н0М1ЧН1 ВЩНОСИНИ

ет

и

X

1 ■ 1 о

X

е

€ о

■О

сг с

5"

а> ю

Р м о

Ъ —*

а>

2 43

я £

3> 8

13 >

*

го я я а

3 2

* о

го 13

н< 3 5< я

го «

й я

£2 Р

Со

» о

&з го

2 X

я, >

• *

в го

сг я

о го

^ 3-

р п

ст\ ¡Е

>' >

Р «

р р

р я

р Л

го 'Э.

Й о

я > р

® о

13

о

го ¡е. 13 ¡3

ртз о

3: 5-

*

2 й.

оз' р-о £ 2 2' § в н я

я ¿£1

з

>

сс

ю

оч 8 я м я

I? I

в м р ^о

РЧ О

Я го

го

р 2. я >

к-*

р и > ^

о ^з го о а оч 3 я

з

Я Го

3 я

2<

' тз

го

н

-а

р

Э £

•-П -Р*

■О 8 Д

й) лЗ го

ТЗ н

3 го

§ >

> о

3 ьо

й О

го

я

р

я я

? 1

л

Р н

Го 3

Й >

5 5'

I—1 аз

^ 3

ё

з с-

13 ^ о ^

Я £

в р >

¡1 § ? § ^

| 2

<Т> ^

> 5 X

$ § Я

" тз о

ГО о ^

В ОЧ >

> £ 3 л з а р в Й Н о" в

О Р

■Ш. го

я > ЗиЛ

3 Н ^

8 чз

О О го

3 я ^

л го

н Ъ

5 я

>

2< >

го

я

>

и

Го

х V.

я »

й я

р 13

-Ш. о

о го > £ я >8

р ^о

я

я

р

я

го

> <=> Р Ь-1

го ю

и я

3

в

■ П

13 з

* а

я £

р ^ 13

о >

я

о

оз ^д

к я

о

я

о я

> I

3 о

№ >

м

| а

з< «

> о

Е К

Я го

Л РТЗ

3 -*

3

о чз я ^

я я

о

в р

д з< я

3

х

я

13

з ■с я я

о

> >

> >

о м о

П .

5 я

Го н р

►в- 5" й

я

Я д

а р

03 р

л, д

Я Ю- «

'

Е ^

з-

я

о 3

я

>

о

в

го 3

§ и

00 д-

К 2 > 8 я д л го

> 13 о и

> го

>2 " я я

I

я

я^ > «

р 1 я

о а в

р о

13 оч

н я

° I

2 3

> »8 та ^д

> В"

Р 3<

: Г О И

П о

> *

. я я^

а -з

^ .Е

ц °

Со

3 п

» -

>

§ а

> >

» ^

Е Ш

ю я

р ^

о ° ^

" р

я я

а

го

~ а Р язя

в р

5ч £

3 -с

И о

в

СТЧ > О

№ 3

о -а

в

Щ сг.

о р й " о 3

о

о н

т> в ^

о > Хд 3

а? *

Ъ

О >

Ео'

го

я

о

03 >

Я в Е р

3 » *

I ^

з

<т> >

к В о ®

> <т>

С п—(

3 ри - и— о

03 Н

Я

04 05 > ~

05

Л

■ * 05 н* я ® I р Р р

К -й

8 в I

" 3 I

о .Р ^ а _, о В

"" • о а

5 р: >'

2 я

й я о

го ^о в

^ 3 >

~ 3 в

а

го

в ''а

>' 5

я

-Ш >

I

03 Го

: -я ^

р ОЧ

я

го я • я а

р

я

> 13

я

н

Ео' > -<

р

го

03

> го

р н

я р

2= 3

и

ъ о

я «

3 Р

оз

Я Р

го н

го 3

Я С

0 в

го о

^ ---

го й р'

1 >

2 § а ^

го

• Я М Р 00| >

• я' я а

го

ОЧ

о * «

о я

В

■с- з<

Э. ртз

Щ

£ § сг сг

н го сс

2 ю

° 8

я а\

Р нч

^ ?

ё ш «

р

я ^

Я Е:

а я

° Ё ^ з

13 я

° в

ш о

ОЧ °

си

2 ^

Э р

з я н

Я го 3

2 3

№ 03 «

О В

В Р

<т>

ьэ л

о Р

> °

го сс

О

: 03

ГО 2

* Й

О *

я «

2 чз

й р.

я й

^з р р. я

я' ^8

^

о о

03

сс 3

сс р

3

Я 43

й ?

а т>

я « 3 §

§ н ^з Ео'

0 3

1 I'

о я 3

м О >

Я

8 я я

в

о >

в

О з ОЧ ^з

я о

р а->. я

з< 3

3 §

В х

§ Я

-з I

м >

го го

Й я

§ Я

« а

Я в

Р го п

Э н

^8 о

о Ео' >

Ю О

° «

н я го

» § »

« я & § ^

а р к

СЪ Н

V)

СЛ) 05

1.1-

& я "

« л

О I—

я Е

оз Я

я н

г- °

а в

се

>

м

п ^

§1'

|>

8 о я м ^з о

оо

р

К. »

ТО Р

в

3 н

-а

р

н з Я 8

3 м з 3 в^

я ^з

я

I н'

ю Е Р о

в «

>

я

р

> I

03 й

е §

§ X

О >

К ^

» 5

« 43

я 13

^з ^з

сс

3 з

в к-* а

я > о в о ~

ё

Е о я в я 3 а > й з

з >

2 Р ^ р

н я

о я а

03 ^

р Я

о 13

Д О

3<

п

* в

О

' > о

го

Я « я ^

Р с-й М

з

В

О

'Н 2' я

° 5 оч 2

>8 3

я

к

Е оо

>

ОЧ . р

го

го

N .

5 я 5

о го

3 7 ?

04 £

Я Р

Й СП

-Я «

3

03 Н Р 3

-Ш. к

а -¡й

« 3 р «

03 О

я ¡3

Р 3

¡5 3< з< ® п Э

н > В 3 О в

я

р

го оз я

ш ^ 3

> -Ш.

ЬО 3'

0 ^ в

1 >' ю я

0 2

1_1 в

со

-Я н

се я

О

я

ю

I го сл а о

> > >

я

1 ^ 3 м

ЧО 2

^ 2 >

13 ж >

>

I Е я 1&5'

£ £

Р О

О "

§ В

ОЧ >

я о

О Го

и а

го н сг в и

О

в >

ГО В

3 О го

я 13 н

о О 3

^а р я

р а я "

о\ 3

§ н

Е Я

п го я

я я

р а

з >

>

•з

й' Я' 3

н я о ^а

!> ° ^ >

>

сс 3 я

Е 5

р р. в я'

о р

хр я о

в в р >

^а а

р

Я РТЗ

а рз н

в в

>2 р

43 я

я

3 я^

в

- й

а в 3 3

. >

^о в го

03 Я и: р о1

04

43 и

ГО Р.

Я Я

^3 го ^3

го я О

со' а

р д

я -

>' «

В Р.

3 оз

В >

3 2

^ ж

з 5.

® « й го Р'

Е

д й я

3-

Я

О

в >'

О

го я я

з а

^ я

я »

О 03

3 ^

Ьт^с -с

о

о РТЗ го

а о й

О 03 2

а 2 ^

75 в

й 3 я

ш ^ го

О т го в я 2

Ео н

> со'

В н

« 3

О з

т ><

: я

' го

•Й р

я я

а

> н

, р о

1 я в

го р

я

р р

Р ьн

го Я

. Н Р

я ^

2 Я

- Р

Р ^3

2 О

У

«> Е

я £

го я

^з а

СГ

Я оз В оч

2 ? ^

го ^ В

о го я

§ I 2: 2

2 го н

го й 42 го а -Ш. 'Э я

1

» ° О

СО 05 Д ?

♦ * о\ >. Д § °

» го

_ я >

2 С 2< Я 2 X

В

К >

р >

го

о я а сг

"2 >

о о

а и >

» 2

н х

я

^а р

«

о я

о

¡2 р'

я

2

X

О -1

О

о =1 о

13

ш

«I

ш оэ

-О 5 »

х Н

Ш Ш 1 £

о 2 ^ ф

1Л 3

^ о с — "я с ш

I

ф

<т>

н

^

о

I

о

ся ф

I

I

тз

о>

(Б

■о

о

<о <о

о ■с ■с

го

□о □о

Е

Частка еколог1чних податк1в у ВВП,%

о о о о ^ ОЧ VI 00 ю о

оипо 1Л01Л01Л0

Ц1на неетилованого бензину, евро за 1 лир, спот-цша в Роттердам!

Стратепя еколопчно орieнтованого зростання 6С, Люа-бонська стратегiя та Сьома рамкова програма 6С. Зокрема, у рамках Сьомо! рамково! програми 6С на фшансування проектш у сферi розбудови бюекономжи, що Грунтуеться на знаннях, було передбачено фшансування у суш 2 млрд евро.

Окремо слд сказати про ухвалену у 2010 р. бвропей-ську стратегiю «бвропа 2020: стратегiя розумного, сталого та всеохоплюючого зростання», яка е осно-вним рамковим документом для кра!н - членш 6С у сферi забезпечення економiчного розвитку з урахуванням впливу антропогенного навантаження на довккля, а вiдтак - надае потужного iмпульсу розвитку в^новлювально! енергетики в даному штеграцшному угрупованнi. Дана стратепя перед-бачае реалiзацiю п'яти стратеичних прiоритетiв, якi сприя-тимуть реалiзацil конкретних законодавчих iнiцiатив у цш сферi, а саме: забезпечення енергоефективност виробни-цтва; максимальна iнтеграцiя нащональних ринкiв газу та електроенергп кра!н - членiв угруповання; нарощування сегмента в^новлювально! енергетики; розвиток м1жна-родного сшвробггництва у двосторонньому та багатосто-ронньому форматах. Крiм того, дана стратепя запустила в

дш мехашзм 6С щодо раннього попередження виникнення кризових ситуацш у сферi енергопостачання, який було ви-знано Секретарiатом Енергетично! хартп одним iз найкра-щих зразкш ефективно! регуляторно! практики у цш сферi.

Характеризуючи досягнення бвропейського Союзу в царинi розвитку в^новлювально! енергетики, слiд згадати також Нову енергетичну полiтику даного блоку, яка мктить новий базовий прогноз енергетичного балансу 6С-27 на пе-рiод до 2020 р. Як св^чать данi, представленi в табл. 1, в^ старого базового прогнозу (теж до 2020 р.) вш вiдрiзняеть-ся суттевим скороченням iмпорту вуглеводневих паливних ресурсш за одночасного зростання обсяпв споживання вiдновлювальних джерел енергп та збереження встановле-них параметрiв використання атомно! енери!.

Даш табл. 1 також дають можливють зробити вис-новок про дедалi бкьшу орiентацiю енергетично! поль тики бвросоюзу на реалiзацiю енергоощадних проектш i перспективнi позитивнi змiни у структурi енергетичного балансу даного угруповання з очшуваним скороченням первинного попиту на енерпю (до 92,3 % в^ базового ршня 2005 р.), зменшенням частки викопних видш енергетичних ресурсш i вiдповiдним зростаючим значенням в^новлю-

Таблиця 1

Структура енергетичного балансу СС-27 на перiод до 2020 р., млн т н. е.

Показник 2005 р. факт Старий базовий прогноз Новий базовий прогноз

за цшою 61 дол./бар за цшою 100 дол./бар за цшою 61 дол./бар за цшою 100 дол./бар

Первинний попит на енерпю 1811 1968 1903 1712 1672

Нафта 666 702 648 608 567

Газ 445 505 443 399 345

Вугтля 320 342 340 216 253

Вщновлювальш джерела 123 197 221 270 274

Атомна енерпя 257 221 249 218 233

Виробництво первинно'Г енергГГ в £С 896 725 774 733 763

Нафта 133 53 53 53 52

Газ 188 115 113 107 100

Вугiлля 196 142 146 108 129

Вiдновлювальнi джерела 122 193 213 247 250

Атомна енерпя 257 221 249 218 233

1мпорт (нетто) 975 1301 1184 1033 962

1мпорт, % сукупного попиту 53,8 66,1 62,2 60,3 57,5

Нафта 590 707 651 610 569

Газ 257 298 млрд куб. м 390 452 млрд куб. м 330 383 млрд куб. м 291 337 млрд куб. м 245 284 млрд куб. м

Вугтля 127 200 194 108 124

Структура енергетичного балансу, %

Первинний попит на енерпю 100 108,7 105,1 94,5 92,3

Нафта 36,8 35,7 34,1 35,5 33,9

Газ 24,6 25,7 23,3 23,3 20,6

Вугтля 17,7 17,4 17,9 12,6 15,1

Викопн джерела 79,1 78,8 75,3 71,4 69,6

Вщновлювальш джерела 6,7 10,0 11,6 15,8 16,4

Атомна енерпя 14,2 11,2 13,1 12,8 14,0

О О =П

Е?

CQ

О

О

Q_ <

<

О ш

вального сегмента регюнального енергетичного ринку. При цьому новий базовий прогноз розвитку енергетичного сектора 6С передбачае досягнення частки в^новлювальних джерел в його енергетичному балана до 15,8 % i 16,4 % в^-повiдно при цiнi на нафту на рiвнi 61 та 100 дол./бар. Зрозу-мiло, що досягнення заявлених його ккьисно-яисних па-раметрiв вимагатиме модернiзацГ¿ нацiональних економiк кра!н - членш даного iнтеграцiйного блоку та системного запровадження нових енергоощадних технологш у вироб-ничому секторi та житлово-комунальному господарствi.

Загалом же Нова 1нновацшна стратегiя кра!н ОЕСР передбачае, що в найближче десятилгття шновацц мають стати головною рушшною силою формування екологiчно орiентованоl економжи, а вiдтак - дозволять суттево роз-ширити ршень зайнятостi робочо'1 сили в даному сегментi. Виходячи з цього, ключовим завданням державно'' полiти-ки у данiй сферi визначено швидкий розвиток i поширення вiдновлювальних джерел енергп та еколопчно чистих тех-нологiй у вск сферах людсько'1 життедiяльностi.

Одним iз показникiв, за якими можна оцшити рiвень розвитку вiдновлювального сегмента свиового енергетичного ринку, е обсяги швестування у ВДЕ. Як свiдчать даш, представленi на рис. 2, перюд з 2004 р. по 2012 р. означився динамiчним зростанням обсягш приватного i державного швестування програм з розробки в^-новлювально'1 енергетики з 40 до 244 млрд дол. США. При цьому основними джерелами швестицшних коштiв е реш-вестований капiтал (близько 60 % сукупного швестування) i кошти невеликих розподкьних потужностей (30 %) за в^носно незначно'1 частки фшансових ресурсiв, залучених з ринкiв; венчурного фшансування; НДДКР за кошти державного бюджету та корпоративних НДДКР, частка яких у сукупност не перевищуе ниш 10 % загального швестування проекпв з розвитку в^новлювально! енергетики.

Разом з тим, незважаючи на нарощування обсягш швестицш, що вкладаються у проекти з розвитку в^нов-лювально! енергетики, колосальш ресурси витрачаються також на купшлю активiв у сферi викопно! енергетики. До-статньо сказати, що у 2012 р. валовi швестици у вупльну i нафтогазову енергетику становили 262 млрд дол. США,

що на 2 млрд дол. перевищило обсяги швестування у ВДЕ, включаючи велии пдроелектростанцп. Водночас, чист ш-вестицп в реалiзацiю проектiв у сферi викопних паливних технологiй становили лише 148 млрд дол. США, суттево поступаючись швестуванню проектш у сферi в^новлю-вально! енергетики [12, с. 11].

Розумшня сучасних трендш розвитку в^новлюваль-но! енергетики неможливе без комплексного аналiзу структури швестування проектш у цiй сферi. Даш, представлен в табл. 2, св^чать про те, що протягом 2004 -2012 рр. загальна варткть реалiзованих проектiв у сферi в^новлювально! енергетики зросла бiльш, нiж у 6 разш -з 48,4 до 296,7 млрд дол. США. При цьому заслуговуе на увагу галузева структура кашталовкладень у ВДЕ, яка св^-чить про превалювання iнвестування у розвиток сонячно! енергетики (140,4 млрд дол. США, або 57,4 % загальних обсягш швестування у 2012 р.) та вгтрово! енергетики (80,3 млрд дол. США та 32,9 % в^пов^но) за в^носно незнач-них обсягах швестування в розвиток енергетики бюмаси (8,6 млрд дол. США, або 3,5 %), малих пдроелектростанцш (7,8 млрд дол. США, або 3,2 %) i бюпаливно! енергетики (5,0 млрд дол. США, або 2,0 % в^пов^но).

Географiчна структура швестування проектш у сферi в^новлювально! енергетики дае змогу зробити висновок про л^ерство у цих процесах кра!н бвропи (79,9 млрд дол. США у 2012 р.), Китаю (66,6 млрд дол. США), США (36,0 млрд дол. США) i держав Пшденно-Смдно! Азп (29,0 млрд дол. США) за в^носно «скромно!» частки кра!н Близького Сходу та Африки (11,5 млрд дол. США), а також 1ндп (6,5 млрд дол. США в^пов^но). Як видно, саме Китай у 2012 р. завдяки стрiм-кому нарощуванню кашталовкладень у розвиток сонячно! енергетики вийшов на перше мксце у свт за обсягами швестування ВДЕ. ^м того, чимраз голоснше заявляють про себе на в^новлювальному сегмент свггового енергетичного ринку i ряд кра!н, що розвиваються, зокрема, держави Пш-денно! Африки, Марокко, Мексика, Чил та Кенiя.

Орiентацiя кра!н ОЕСР на розбудову сектора в^нов-лювально! енергетики знайшла свого в^ображення також у так званому «Глобальному зеленому новому курсЬ, ухвалено-му у 2008 р. Програмою ООН з навколишнього середовища

63% 55% 46% 17% -2% 35% 23% -12% I-II-II-II-II-II-К-II I

279

227

172 168

146

100

65

40

_

_

244

■ корпоративна НДДКР;

■ НДДКР за кошти державного бюджету;

■ венчурне фшансування;

■ кошти, залучен! з ринкт;

■ кошти невеликих розподтьних потужностей;

■ решвестований каттал

Р1к

2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012

Рис. 2. Динамка глобальних обсяпв приватного i державного швестування програм з розробки в^новлювальноТ енергетики протягом 2004 - 2012 рр., млрд дол. США [11, с. 13]

Таблиця 2

Структура швестування проеклв вiдновлювальноi' енергетики протягом 2004 - 2012 рр., млрд дол. США [13, с. 16]

Показник Р!к

2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

7. Загальт обсяги ¡нвестування

1.1. Обсяги швестицш у вщновлювальну енергетику 39,6 64,7 100,0 146,2 171,7 168,2 227,2 279,0 244,4

1.2. Загальна вартiсть проеклв з вiдновлювальноi' енергетики 48,4 90,7 135,6 204,7 231,0 232,5 285,8 352,5 296,7

2. Структура ¡нвестицШ у в'дновлювальну енергетику в розрЫ формування додано)'вартост/'

2.1. Технологчний розвиток, у тому чиш: - венчурний каптал 0,4 0,6 1,2 2,2 3,2 1,6 2,5 2,6 2,3

- НДДКР за кошти державного бюджету 2,0 2,1 2,3 2,7 2,8 5,2 4,7 4,7 4,8

- корпоративн НДДКР 3,0 2,9 3,3 3,6 4,0 4,0 4,6 4,8 4,8

2.2. Виробництво обладнання, у тому чиш: - вщтворення основного капталу приватного сектора 0,3 1,0 3,0 3,7 6,8 2,9 3,1 2,6 1,4

- кошти, залучен з ринш 0,3 3,8 9,1 22,2 11,6 12,5 11,8 10,6 4,1

2.3. Проекти альтернативноГ енергетики, у тому чиш: - фЫансування купiвлi активiв, у тому чиш: - решвестований капiтал 24,8 0,0 44,0 0,1 72,1 0,7 100,6 3,1 124,2 3,4 110,3 1,8 143,7 5,5 180,1 3,7 148,5 1,5

- кошти невеликих розподтьних потужностей 8,9 10,5 9,8 14,3 22,5 33,5 62,4 77,4 80,0

3. Угоди зi злитт'в i поглинань у в'дновлювальн'Ш енергетиц

3.1. ЗШ за учасп приватного капiталу 0,8 3,8 1,8 3,6 5,5 2,5 1,9 3,0 2,4

3.2. ЗiП за учасп капiталу ринкових iнвесторiв 0,0 1,4 2,7 4,2 1,0 2,6 4,7 0,1 0,4

3.3. Корпоративн ЗiП 2,4 7,9 12,7 20,4 18,0 21,5 18,0 29,5 7,1

3.4. Придбання i рефiнансування проектiв 5,4 12,8 18,4 30,4 34,9 37,7 33,9 40,9 42,3

4. Галузева структура ¡нвестицШу в'дновлювальну енергетику

4.1. Вггрова енергетика 14,4 25,5 32,4 57,4 69,9 73,7 96,2 89,3 80,3

4.2. Сонячна енергетика 12,3 16,4 22,1 39,1 59,3 62,3 99,9 158,1 140,4

4.3. Бюпаливна енергетика 3,7 8,9 26,1 28,2 19,3 10,6 9,2 8,3 5,0

4.4. Енергетика бюмаси 6,3 8,3 11,8 13,1 14,1 13,2 13,7 12,9 8,6

4.5. Малi гiдроелектростанцií 1,5 4,6 5,4 5,9 7,1 5,3 4,5 6,5 7,8

4.6. Геотермальна енергетика 1,4 0,9 1,4 1,8 1,8 2,7 3,5 3,7 2,1

4.7. Енергетика морських припливiв i вiдпливiв 0,0 0,1 0,9 0,7 0,2 0,3 0,2 0,3 0,3

Усього 39,6 64,7 100,0 146,2 171,7 168,2 227,2 279,0 244,4

5. Геогра( тна структура ¡нвестицШу в'дновлювальну енергетику

5.1. США 5,7 11,9 28,2 34,5 36,2 23,3 34,6 54,8 36,0

5.2. Бразилiя 0,5 2,2 4,2 10,3 12,5 7,9 7,9 8,6 5,4

5.3. Кражи ^вычно'Г i ^вденно'Г Америки (за виключенням США та Бразилп) 1,4 3,4 3,4 5,0 5,6 5,9 11,5 8,3 9,5

О О =П

Е? со

□Е

□г

О =п о

о <

<

о

ш

Закшчення табл. 2

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

5.4. Кра'ни ёвропи 19,6 29,4 38,4 61,7 72,9 74,7 101,3 112,3 79,9

5.5. Кра'ни Близького Сходу i Африки 0,6 0,6 1,2 1,7 2,7 1,7 5,0 3,5 11,5

5.6. Китай 2,6 5,8 10,2 15,8 25,0 37,2 40,0 54,7 66,6

5.7. Iндiя 2,4 3,2 5,5 6,3 5,2 4,4 8,7 13,0 6,5

5.8. Кра'ни ^вденно-Схщно! Азп (за виключенням Китаю та !нди) 6,7 8,3 8,9 11,1 11,5 13,2 18,1 23,8 29,0

(ЮНЕП). У даному документ зазначаеться, що з метою нше-лювання глибоких фшансових дисбалансш, подолання еко-номiчно! рецесп, збкьшення кiлькостi нових робочих мiсць та виведення свггово! економiки на траекторш екологiчно чистого i стабкьного розвитку першочергового значення на-бувае реалiзацiя великомасштабних державних iнвестицiй, ефективних податкових i цiнових стимулш, а також полiтич-них реформ у цариш переходу кра!н до екологоорiентовано! «зелено!» економжи з розбудовою вiдповiдного шфраструк-турного забезпечення сектора в^новлювально! енергетики та тдвищенням ршня зайнятостi у трансформованих секторах економiки [14].

На сьогодш е всi тдстави стверджувати, що досягну-тi результати свиово! спкьноти з розбудови в^новлюваль-но! енергетики стали об'ективною передумовою диверси-фжаци глобального енергетичного ринку з виокремленням у його структурi самостшного сегмента в^новлювально! енергетики. Якщо оцшювати його масштаби, то слд в^-значити, що протягом 2000 - 2012 рр. його капггамзащя за трьома найвизначншими компонентами - сонячно! та вь трово! енергетики, а також ринку бюпалива - зросла у 38 разiв - з 6,5 до 248,7 млрд дол. США (табл. 3).

Таблиця 3

Динамка капп^зацп свiтового ринку вiдновлювальноi' енергетики протягом 2000 - 2012 рр., млрд дол. США [15, с. 3]

PÍK Каштал^ защя ринку сонячноТ енергетики Кашта-лiзацiя ринку BÍT-ровоТ енер-гетики Кашта-лiзацiя ринку 6io-палива Сукупна каштал^ защя

2000 2,5 4,0 6,5

2001 3,0 4,6 7,6

2002 3,5 5,5 9,0

2003 4,7 7,5 12,2

2004 7,2 8,0 15,2

2005 11,2 11,8 15,7 38,7

2006 15,6 17,9 20,5 54,0

2007 20,3 30,1 25,4 75,8

2008 29,6 51,4 34,8 115,8

2009 36,1 63,5 44,9 144,5

2010 71,2 60,5 56,4 188,1

2011 91,6 71,5 83,0 246,1

2012 79,7 73,8 95,2 248,7

При цьому, як прогнозують експерти досл^ниць-ко! агенщ! «CleanEdge», на перiод до 2022 р. каштамзащя

ринку бюпалива зросте до 177,8 млрд дол. США, ринку вггрово! енергп - до 124,7 млрд дол. США, а сонячно! енергп - до 123,6 млрд дол. США в^пов^но, як за раху-нок нарощування обсягш створення додано! вартосп, так i помiрного зростання цш на данi види енергп. Сукупна ж капiталiзацiя свiтового ринку в^новлювально! енергетики до 2022 р. зросте до 426,1 млрд дол. порiвняно з 248,7 млрд дол. у 2012 р. [15, с. 3].

В останш роки до процесш розвитку в^новлюваль-ного сегмента глобального енергетичного ринку активно долучились також i крупш ТНК. Головними учасниками проектш в^новлювально! енергетики, яю реамзуються нинi у США, е не лише нафтогазовi ТНК, але й компани, якi працюють у непов'язаних з традицiйною енергетикою сферах, зокрема, «Google», «Citigroup», «General Electric» та ш.

Шдтвердженням важливостi корпоративного сектора в розвитку в^новлювально! енергетики е Новий гло-бальний iндекс енергетичних iнновацiй (The Wilder Hill New Energy Global Innovation Index), що його регулярно складае досл^ницька агенщя Wilder Hill New Energy Finance, рей-тингуе 96 компанш iз 25 кра!н свггу за критерiем того, на-сильки !хнi iнновацiйнi технолог!! та послуги забезпечу-ють формування i використання чисто! енерг!!, тклуються збереженням довилля та енергоефектившстю, а також розвитком в!дновлювально! енергетики в щлому.

За тдсумками 2013 р. до першо! десятки енергетичних компан!й-л!дер!в у сфер! розвитку ВДЕ увшшли так!, як «Hanergy Solar Group Ltd» (Гонконг, вага 2,13 %), «Silver Spring Networks Inc.» (США, 1,85 %), «Tesla Motors Inc.» (США, 1,84 %), «Veeco Instruments Inc.» (США, 1,81 %), «Cree Inc.» (США, 1,76 %), «Universal Display Corp.» (США, 1,76 %), «Acuity Brands Inc.» (США, 1,75 %), «Epistar Corp.» (Тайвань, 1,74 %), «Meidensha Corp.» (Япошя, 1,74 %) i «AO Smith Corp.» (США, 1,74 %).[16, с. 2] Як бачимо, з десяти представлених у рейтингу компанш сш е американськими, що знову ж таки тдтверджуе л^ерство США в розвитку в^новлювально! енергетики.

ВИСНОВКИ

Резюмуючи вищенаведене, можна стверджувати, що в останне десятилггтя в^новлювальна енергетика стала нев^'емним сегментом свггового енергетичного ринку шд впливом реалiзацi! кра!нами свиу системних заходiв щодо розбудови низьковуглеводнево! економiки та скорочення викид1в парникових газiв в атмосферу. Це в^кривае для них широк! перспективи для розвитку нових секторiв економiчно! д!яльност! та структурно! модершзащ! !х народногосподарських комплексiв. Кр1м того, великi надп покладаються також на непрямi пози-тивш економiчнi й екологiчнi ефекти, як! матимуть мк-це на глобальному i регюнальному р!внях в!д розбудови низьковуглеводнево! економши. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. OECD Factbook 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.oecd.org

2. World Energy Trilemma: Time to get real - the case for sustainable energy investment // World Energy Council, September 2013. - P. 23 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.worldenergy.org/wp-content/uploads/2013/09/2013-Time-to-get-real-the-case-for-sustainable-energy-investment.pdf

3. World Energy Trilemma: Time to get real - the case for sustainable energy investment // WorldEnergyCouncil, September 2013- P. 25 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. worldenergy.org/wp-content/uploads/2013/09/2013-Time-to-get-real-the-case-for-sustainable-energy-investment.pdf

4. Business Monitor International // United States Renew-ables Report Q3 2013. Included 10-Year Forecasts to 2021 : Part of BMI's Industry Report & Forecasts Series. - 2013. - P. 7.

5. Nicoletti G. Environment-friendly tax structure for inclusive growth. Tax and Subsidy Reformfor a Greener Economy / G. Nicoletti. - OECD Economic Department, 21 June 2012. - P. 7.

6. Business Monitor International // United States Renew-ables Report Q3 2013. Included 10-Year Forecasts to 2021. - Part of BMI's Industry Report & Forecasts Series. - 2013. - P. 17.

7. International energy agency. World Energy Outlook

2012. - P. 6 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. worldenergyoutlook.org/publications/weo-2012/

8. Business Monitor International // United States Renew-ables Report Q3 2013. Included 10-Year Forecasts to 2021. - Part of BMI's Industry Report & Forecasts Series. - 2013. - P. 10 - 15.

9. Global Trendsin Renewable Energy Investment 2013. -Р. 16 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.fs-unep-centre.org

10. Федулова Л. Тенденцп становлення новггнього тех-нолопчного укладу свгговоТ економки: роль управлшня Ыте-лектуальною власыстю / Л. Федулова, Л. Цибульська - К. : Еко-номка УкраТни, 2011. - № 12. - С. 28.

11. Global Trendsin Renewable Energy Investment 2013. -Р. 13 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unep. org/pdf/GTR-UNEP-FS-BNEF2.pdf

12. Global Trendsin Renewable Energy Investment 2013. -Р. 11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.unep. org/pdf/GTR-UNEP-FS-BNEF2.pdf

13. Global Trendsin Renewable Energy Investment 2013. -Р. 16 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.unep. org/pdf/GTR-UNEP-FS-BNEF2.pdf

14. Глобальный новый зеленый курс : Доклад / ЮНЕП : Март 2009. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.unep. org/greeneconomy

15. Pernik R. Clean Energy Trends 2013. - The Clean-Tech Market Authority / R. Pernik, C. Wilder, T. Winnie. - Clean Edge,

2013. - P. 3.

16. Wilder Hill New Energy Global Innovation Index (NEX). Factsheet 30 September 2013. - Р. 2 [Електронний ресурс]. -Режимдоступу : http://www.nexindex.com/pdf/2013_09_30_ NEX%20Factsheet.pdf

REFERENCES

"Business Monitor International". United States Renewables Report Q3 2013. Included 10-Year Forecasts to 2021: Part of BMI's Industry Report & Forecasts Series, 2013.

"Business Monitor International". In United States Renewables Report Q3 2013. Included 10-Year Forecasts to 2021: Part of BMI's Industry Report & Forecasts Series, 2013.

"Business Monitor International". In United States Renewables Report Q3 2013. Included 10-Year Forecasts to 2021, 10-15. : Part of BMI's Industry Report & Forecasts Series, 2013.

Fedulova, L., and Tsybulska, L. Tendentsii stanovlennia novit-nyoho tekhnolohichnoho ukladu svitovoi ekonomiky: rol upravlinnia intelektualnoiu vlasnistiu [Tendencies of modern technological structure of the global economy: the role of intellectual property]. Kyiv: Ekonomika Ukrainy, 2011.

"Global Trendsin Renewable Energy Investment 2013" http://www.fs-unep-centre.org

"Global Trendsin Renewable Energy Investment 2013" http://www.unep.org/pdf/GTR-UNEP-FS-BNEF2.pdf

"Global Trendsin Renewable Energy Investment 2013" http://www.unep.org/pdf/GTR-UNEP-FS-BNEF2.pdf

"Global Trendsin Renewable Energy Investment 2013" http://www.unep.org/pdf/GTR-UNEP-FS-BNEF2.pdf

"Globalnyy novyy zelenyy kurs" www.unep.org/greeneco-

nomy

"International energy agency. World Energy Outlook 2012" http://www.worldenergyoutlook.org/publications/weo-2012/

Nicoletti, G. Environment-friendly tax structure for inclusive growth. Tax and Subsidy Reformfor a Greener Economy: OECD Economic Department, 2012.

"OECD Factbook 2012" www.oecd.org Pernik, R., Wilder, C., and Winnie, T. Clean Energy Trends 2013. - The Clean-Tech Market Authority: Clean Edge, 2013.

"World Energy Trilemma: Time to get real - the case for sustainable energy investment" http://www.worldenergy.org/wp-content/uploads/2013/09/2013-Time-to-get-real-the-case-for-sustainable-energy-investment.pdf

"World Energy Trilemma: Time to get real - the case for sustainable energy investment" http://www.worldenergy.org/wp-content/uploads/2013/09/2013-Time-to-get-real-the-case-for-sustainable-energy-investment.pdf

"Wilder Hill New Energy Global Innovation Index (NEX)" http://www.nexindex.com/pdf/2013_09_30_NEX%20Factsheet.pdf

Науковий керiвник - Поручник А. М., доктор економтних наук, професор, КиТвський нацюнальний економiчний ушверситет

iм. Вадима Гетьмана

О О =П

Е? со

о

о о_

<с

<

о

ш