CC BY
215
18. Вильямс Н. Н. Параметрическое программирование в экономике / Н. Н. Вильямс. - М. : Статистика, 1976. - 104 с.
19. Васильев С. Н. Методы и алгоритмы многокритериальной оптимизации на основе нестрогих ранжировок альтернатив по частным критериям и опыт компьютерной реализации / С. Н. Васильев, Ю. В. Котлов // Проблемы управления и информатики. - 2006. - № 1. - С. 28-38.
20. Прийма С. С. Модель прогнозування цши на основi нечпкоТ ло-пки / С. С. Прийма // Вюник Львiвського ушверситету. Серiя економiчна. - Львiв : ЛНУ iменi 1вана Франка, 2004. - Випуск 33. - С. 158-163.
21. Агафонова Л. Г. Туризм, готельний та ресторанний бiзнес: Ць ноутворення, конкурен^я, державне регулювання / Л. Г. Агафонова, О. е. Агафонова. - К. : Знання УкраТни, 2002. - 358 с.
22. Тормоса Ю. Г. Цши та цшова полггика / Ю. Г. Тормоса. - К. : КНЕУ, 2001. - 122 с.
23. Лю Б. Теория и практика неопределенного программирования : пер. с англ. / Б. Лю. - М. : БИНОМ, 2005. - 416 с.
24. Колесников О. В. Цшоутворення / О. В. Колесников. - 4-те вид. перероб. та доп. - К. : ЦУЛ, 2010. - 156 с.
25. Вгтлшський В. В. Аналiз, моделювання та управлшня еконс^ч-ним ризиком / В. В. Вгтлшський, П. I. Верченко. - К. : КНЕУ, 2000. - 292 с.
26. Горелова Г. В. Когнитивный подход к имитационному моделированию сложных систем / Г. В. Горелова // Известия ЮФУ. Технические науки. - 2013. - № 3. - С. 239-250.
Надшшла до редакцп 30.11.15
Н. Сагалакова, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, Украина
КЛАССИФИКАЦИЯ НЕОПРЕДЕЛЕННОСТИ КЛЮЧЕВЫХ ФАКТОРОВ ЦЕНООБРАЗОВАНИЯ В СФЕРЕ ТУРИЗМА
Исследованы специфические характеристики непроизводственных процессов в сфере туризма. Проанализированы особенности процесса ценообразования на туристическом предприятии. Идентифицированы основные проблемы при внедрении модели формирования оптимальной цены на туристический продукт. Проведена классификация факторов ценообразования на туристическом предприятии. Дано интерпретацию основным типам неопределенных параметров, которые оказывают влияние на цену туристического продукта.
Ключевые слова: неопределенность; процесс ценообразования; туристический продукт; туристическое предприятие.
N. Sagalakova, Phd in Economic, Associate Professor
Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine
THE CLASSIFICATION OF UNCERTAINTY OF THE KEY FACTORS PRICING IN TOURISM SPHERE
Specific characteristics of non-productive processes in the sphere of tourism and their difference from processes of the production sphere are investigated. Features of the pricing process at the tourism enterprise are analyzed. The main problems at implementation of model of the optimum price formation of a tourism product are identified. Classification of factors of pricing at the tourism enterprise is constructed. For the comparative analysis all factors of influence on pricing process, it is possible to divide into groups on the following classification signs: controllability (controllable and uncontrollable); accessory to system (internal and external); quantification (quantitative and qualitative); stability (stable and unstable).
Interpretation to the main types of uncertain parameters, which exert impact on the price of a tourism product, is given. The accounting of uncertainty of the price when forming a tourism product will allow to construct adequate forecasts on the basis of which effective decisions concerning management of the pricing process at the tourism enterprise will be made.
Keywords: uncertainty, pricing process, tourism product, tourism enterprise.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015; 12(177): 60-68
УДК 338.1
JEL C5, Q42
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12/8
О. Черняк, д-р екон. наук, проф., Я. Фаренюк, економют Кшвський нацюнальний ужверситет iменi Тараса Шевченка, КиГв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ОБСЯГ1В 1НВЕСТУВАННЯ В "ЗЕЛЕНУ ЕНЕРГЕТИКУ" СВ1ТУ
Стаття мстить результаты вивчення сучасного досвiду пров/'дних кра/н свту у розвитку вiдновлювальних ене-ргетичних технологй. Наведено класифшацю вiдновлювальних джерел енерги. У статт/' було до^джено сучасн тенденци та перспективи розвитку втроенергетики, сонячно/ енергетики, гiдроенергетики, бiоенергi/ та геотермально/ енерги. Авторами було проаналiзовано рiзнi нацональн стратегизалучення /нвестицш у "зелену" енергети-ку. Складено рейтинг 10 кра/н з найбльшими /нвестиц/'ями в альтернативну енергетику. Досл/'джено нвестици роз-винених кра/н та кра/н, що розвиваються, залежно в/'д типу вiдновлюваних джерел енерги. Побудовано модель для до^дження та прогнозування нвестицй у вiдновлювальну енергетику на основi щор/'чних даних за перод 1990-2012 ром в. Також застосовано так методи, як плинне середне, експоненцальне згладжування, метод ХолтаВнтерса та рiзнi типи трендiв на основi квартальних даних за 2004-2014 роки.
Ключовi слова: альтернативна енергетика, вiдновлювальнi джерела енерги, нвестици, "зелена енергетика", ре-грес йний анал з.
Постановка проблеми. У свпгл зростаючих ц1н на енергоносп I тих масштабних завдань, як1 диктуе нам зм1на кл1мату, тема вщновлювальних джерел енерги (ВДЕ) стала одыею з головних на пол1тичн1й арен1. Вщ-новлювальн види енерги спираються на невичерпн джерела е екологчно чистими та являють собою най-меншу небезпеку для здоров'я людей. До ВДЕ вщно-сяться: енерпя в1тру, бюенерпя, сонячна енерпя, пдро-енерпя та геотерм1я. Вс1 вони разом узят1 потенцмно здатн поступово замЫити викопн енергоносп, за рахунок автономного використання забезпечити електроенерпею людей, як1 проживають далеко вщ комунальних мереж, а також в репонах, як1 потерпають вщ нестач1 води - гара-нтувати цтком надмне постачання питною водою. ВДЕ можна використовувати для виробництва електроенергп I тепла, а також для пересування. Якщо в1тер I сонце як
джерела електроенергп дають р1зний за обсягом ганце-вий продукт в залежност вщ погодних умов, то бюенерпя, гщроенерпя I геотермальна енерпя е такими джере-лами, як1 майже не змЫюються I пщдаються накопичен-ню I регулюванню. Таким чином, в цлому це дозволяе забезпечити надмне I безперебмне енергопостачання. Кр1м того, завдяки надзвичайно широкому д1апазону по-тужностей (вщ л1чених Вт до сотень МВт) вщновлювальы види енергп можна легко адаптувати пщ будь-який тип послуг, пов'язаних з енергопостачанням. Практично в кожн1й краТн1 юнують мюця, приваблив1 для використання найр1зноман1тн1ших вид1в в1дновлювальноТ енергп.
Здатнють атмосфери абсорбувати забруднення без будь-яких небезпечних наслщюв давно вичерпана. Ви-користовуючи ВДЕ, ми маемо справу з джерелами енергп, як не видтяють забруднень I постшно оновлюють-
© Черняк О., Фаренюк Я., 2015
ся в ходi природних процесiв, в результатi чого вони будуть залишатися в розпорядженнi людини необме-жений час. Технологií використання ВДЕ дозволять значно скоротити викиди С02 при виробниф^ електроенергп, замiнити нафту i нафтопродукти i забезпечити екологiчно чисте опалення та охолодження.
Сучасн ринковi цiни на викопну i атомну енергiю вщображають лише малу частину реальних витрат, як доводиться нести суспiльству. Якщо врахувати зовнь шнi витрати, пов'язан з екологiчним збитком i пол^ич-ними конфлiктами, то ВДЕ виявляться цлком конку-рентоспроможними, а в рядi випадкiв навiть бiльш дешевими, нiж звичайнi джерела енергií. Еколопчний збиток, обумовлений використанням викопного пали-ва, особливо збиток, викликаний змЫами клiмату i забрудненням повiтря, стають все бiльш важливим економiчним фактором при прийнятт рiшень, що ви-значають економiчну полiтику [1, с. 5-8].
Предметом до^дження е обсяги Ывестування у ВДЕ.
Об'ектом дослщження е "зелена енергетика" свiту.
АналЬ останнiх дослiджень i nублiкацiй. Досль дженнями економiчного розвитку альтернативноí енер-гетики займалися такi закордоннi вчеш, як Бехбер-гер М., Джекобс Д., Клейн А., Мендонса М., Нетцхам-мер М., Пфлагер Б., Рагвиц М., Рех Г., Хелд А., Фа-бер Т. та шшк Вiтчизнянi та росiйськi вчен теж придь ляють значну увагу питанням вщновлювано!' енергети-ки. Розробкою вiдповiдноí проблематики займалися Геець В., Носенко Ю., Масленнiкова I., Кузнецов Л., ^в-няк Г., Шкрабець Ф., Шидловський А., Суходоля О., Сь вiцька С., Сохацька О., Сотник I., Онищенко А., Лiр В., Буяк А., Борщук е., Долшський А., 1льясов В., Товаж-нянський Л., Касич А., Литвиненко Я., Мельничук П., Кудря С., Вюсарюнов В. та Ышк
Невиршеш ранiше частини загально! проблеми. Незважаючи на науковий доробок зазначених вчених багато питань у сферi розвитку ВДЕ залишаються не-вирiшеними. Просування нових масштабних проектiв шляхом посилення Ывестицшних процесiв по всьому св^у, змiна полiтики окремих держав - ось ряд заходiв, якi необхщно здiйснити вже сьогоднi.
Методологiя. У дослщжены було проведено еконо-метричний аналiз залежностi обсягу iнвестицiй в "зеле-ну енергетику" вiд наступних фактов: cвiтовий ВВП у ринкових цшах (дол. США); кiлькiсть населення св^у (осiб); викиди СО2 (кт); споживання електроенергп (кВт на душу населення). Для отримано' множинно' регреси, яка оцiнена методом найменших квадра^в (МНК), були перевiренi гiпотези про адекватнють моде-лi та значущють коефiцiентiв, наявнiсть гетероскедас-тичностi та автокореляци. За допомогою використання ф^ивних змiнних було дослiджено наявнiсть сезонних коливань у обсягах швестування у ВДЕ. Для досль дження також було застосовано таю методи, як плинне середне, експонен^альне згладжування, несезонна модель Холта-Вштерса та рiзнi типи трендiв.
Формулювання завдань та цшей статтi. Метою статтi е дослщження "зелено' енергетики", свiтового досвiду впровадження ВДЕ та обсяпв iнвестицiй у "чис-ту" енергетику. Завдання дано! роботи - ознайомити-ся з видами ВДЕ та новл"шми технолопями використання альтернативно' енергетики, окреслити перспективи розвитку цiеí галузi.
Виклад основного матерiалу.
Забезпечення енергобезпеки. Загальносвллвий попит на викопне паливо надзвичайно вирю, що обумо-влено, зокрема, високими темпами економiчного зрос-
тання окремих краж Ази. Запаси такого палива скоро-чуються, причому залишки обмежених ресурсiв знахо-дяться в нечисленних, часто полiтично нестабiльних репонах. Це призводить до полiтичних конфл^в i зро-стання числа збройних з^кнень, а також пiддае еконо-мiчному ризику всi крайни i íх розвиток, так як вони стають в значшй мiрi залежними вiд даних ресурсiв, цши на якi постiйно зростають.
Переваги використання ВДЕ:
• е еколопчно чистими i вiдiграють ключову роль у пом'якшенн змiн клiмату;
• достатня ктькють по всьому св^у;
• зменшують залежнiсть вiд iмпорту енерги, пщ-вищуючи значимiсть локального мюцезнаходження;
• створюють робочi мюця в екологiчно рацюналь-них галузях промисловост1;
• являють собою одну з найбтьш швидкозростаю-чих галузей по всьому св^у;
• е основою еколопчно-рацюнального енергопоста-чання в промислових крахах i крахах, що розвиваються;
• являють собою найменшу небезпеку для здоро-в'я людей;
• не викликають проблем, пов'язаних з утилiзацiею вiдходiв i викидами шкiдливих речовин, i не представ-ляють Ытересу для терористiв;
• 1х розвиток дозволяе Ывестувати в мiсцеву еконо-мiку та пiдвищити рiвень життя населення [1, с. 8; 2, с. 73].
Енерпя вiтру. Впродовж року на планету надходить енерги в 15 тис. разiв бтьше вiд обсягiв нинiшнього споживання вама кражами свiту. На енергiю вл"ру пе-ретворюеться близько 3% енерги сонячного випромЫю-вання, а отже, ресурси енерги в^ру на Землi приблизно у 50 разiв бiльшi за сумарнi енергетичнi потреби людст-ва [3, с. 43]. В европ активно ведеться робота по спо-рудженню плаваючих вiтряних установок ("офшорiв") -там вiтрова ситуа^я досить стабiльна i середня швид-кiсть вiтру вища. Такi установки виробляють до 40% бтьше електроенергп, шж на сушк Згiдно з прогнозом Глобально! ради з в^роенергетики, до 2050 р. близько 34% свллвого енергопостачання буде здмснюватися за рахунок в^рово1 енерги. Завдяки високорозвиненш технологи, а також сво1м економiчним та екологiчним перевагам вл"роенергетика е найбiльш перспективною галуззю використання ВДЕ в усьому свт.
Енерпя Сонця. Вся потреба людства в енерги на 180 рогав вперед може бути забезпечена сонячною енерпею, яка досягае Землi лише за один день. Соняч-ну енерпю використовують для нагрiвання води, обiгрi-ву примiщень та кондицюнування повiтря. Особливий потенцiал мають области пустель, якi за 6 годин отри-мують бiльше енерги, шж витрачае все людство за один рк. Експерти виходять з того, що в найближчi 5-10 рогав гелiотермiчний спосiб отримання електроенергií i пов'я-занi з ним технологи зможуть конкурувати з традицй ними електростан^ями.
Переваги фотоелектричного способу вироблення енерги:
• вироблення електроенергп без шуму i викидiв;
• широка сфера застосування - вщ мУ-пристро^в, наприклад, кишенькових калькуляторiв, до систем для вироблення енерги в приватних будинках i на великих пщприемствах потужнютю в кiлька МВт;
• вщсутнють рухомих вузлiв - тривалий експлуа-тацiйний ресурс системи;
• висока екологiчнiсть - використання та утилiза-цiя кремню не завдають шкоди навколишньому сере-довищу.
У 2015 р. потужнють сонячних електростанцiй свiту зросла за рiзними оцiнками на 57-59 ГВт, що стало чер-говим рекордним показником. Лщерами за темпами розвитку сонячно! енергетики були США, Китай та Япошя.
Використання сонячно! енергп для виробництва тепла - це перевiрена i випробувана технолопя, що за-стосовуеться на практик вже протягом десятилiть. Ге-лiотермiчнi установки можна використовувати для при-готування гарячо! води в домашшх господарствах, для опалення чи охолодження примщень. У гелiотермiчних електростан^ях сонячна енергiя використовуеться для виробництва електроенергп в промислових масштабах. Гелiотермiчнi електростанцп чудово накопичують теп-лову енергЮ, отриману досить простим i дешевим шляхом, що дозволяе Ум виробляти струм нав^ь в тем-ний час доби [4, с. 23].
Бюенерпя вважаеться у всьому свт найголовнь шим i ушверсальним вiдновлювальним енергоносiем. В будь-якiй формi бiомаса е единим доступним, простим i дешевим джерелом енергп для бтьшост сiльських жи-телiв планети. В Ефюпи, Непалi, Танзанiï, в Сибiру i Амазонп, в ^вшчнш Канадi, на островах Полiнезiï, в Малайзп завдяки бiомасi задовольняеться 80-90% потреб у паливi [5]. Види бюенергетичних ресурсiв: твер-де паливо: деревн вiдходи, вiдходи стеблових культур; газоподiбне паливо: бiогаз, каналiзацiйний газ, газ з органiчних вiдходiв; рiдке паливо: рослинна олiя, бюди-зель, бiоетанол, синтетичне бiопаливо. У результат фотосинтезу рослини здатнi утворювати бiомасу i таким чином накопичувати енергю. Бiомаса може бути використана для виробництва палива, тепла та енергп. Найважлившими видами бюгенного транспортного палива залишаються бюдизель та бiоетанол. В даний час розробляються синтетичнi види бiопалива (наприклад, зрiджена бiомаса). У 2010 р. три чверт з 9,5%, як скла-дають частку ВДЕ в загальносвппвому енергоспожи-ваннi, були забезпечен за рахунок бiоенергiï [1, с. 24].
Гщроенерпя. У всьому свiтi близько 16% виробле-ноТ електрики отримують з гiдроенергiï. Сьогоднi задiя-но лише близько чвертi економiчного потенцiалу цiеï галузi. Великi можливост прихованi в модернiзацiï iс-нуючих установок.
Малi ГЕС е екологiчно чистими i надмними енерго-установками, працюючими вщ ВДЕ. 1х вплив на навко-лишне середовище мiнiмальний. У процес Ух спору-дження та подальшо! експлуатацiï шкiдливих впливiв на властивост i якiсть води немае. Водойми можна використовувати i для рибогосподарсько'1' дiяльностi, i як джерела водопостачання населення. Сучасн станцп прост в конструкцiï i повнiстю автоматизованк Повний ресурс роботи станцп' - не менше 40 рогав. Об'екти мало! енергетики не вимагають великих водосховищ з вiдповiдним затопленням територп i колосальним ма-терiальним збитком [4, с. 34].
Використання енергп приливних хвиль морiв i океаыв заснована на перетвореннi гравп"ацмно! енергп' взаемо-дп Землi i Мюяця в теплову та електричну форми енергп'. У свiтi юнуе понад 20 дiлянок морського узбережжя з високими приливами, що перевищують 7 м, i умовами, сприятливими для облаштування приливних електро-станцм [6, с. 21]. Великi можливост розвитку цих техно-логiй е в Канада США, Росп, Австралп та Великобританп - тобто в кражах, якi примикають до океашв з потужними течiями i високими приливами. 1снук^ в свiтi вже сього-
днi проекти таких електростанцм сумарною потужнiстю 3 ГВт - це ттьки початок очiкуваноï динамки ринку.
Детальне вивчення розвитку альтернативно!' енергетики в Укра'!ы дозволяе пщкреслити таку особливють: 95% вае! "зелено!" енергп' в нашiй державi виробляеть-ся ГЕС, в той час як в краТнах GC ця частка становить в середньому 46%, а в Ымеччиы - всього 16%. При цьо-му, за розрахунками спе^алю^в, технiчний потен^ал УкраТни у гiдроенергетицi засвоений лише на 5%, оскь льки на даний момент на теренах нашо! краТни працюе лише 67 малих ГЕС [7, с. 36].
Геотермiя - це форма вщновлювально! енергп', яка незалежно вщ сезонних клiматичних i погодних коливань цтодобово залишаеться доступною у вщносно постiйнiй кiлькостi. Пiдраховано, що температура ядра Землi складае близько 5000°С. У середньому температура пщвищуеться на 3°С через кожнi 100 метрiв у глибину. У репонах зi сприятливими умовами (наприклад, област вулканiчноï активностi, де пiдповерхнева температура бтьше 200°C) геотермальне тепло створюе солщну базу для екологiчно нешкщливого i недорогого способу отри-мання енергп та здатне скласти ютотну частину системи енергопостачання. У якост джерел тепла можуть служи-ти земн надра, вода або навпъ навколишне повiтря. В даний час геотермальн електростанцп' функцiонують в 1сландп, Японп, США та деяких Ыших кра'шах. Всього у свiтi |'х налiчуеться близько 200 [5, с. 22].
У таких кра'шах, як Ымеччина, lталiя, lндонезiя, Фь лтпши, Мексика, США та lсландiя використання геотермально!' енергп входить в концепцю розвитку виробництва тепла та електрики на багато роюв вперед. Гео-термальн електростанцiï забезпечують цтодобове постачання вiдновлювальною електроенергiею з необ-хiдним рiвнем потужностi незалежно вщ пори року, погоди чи Ыших клiматичних умов.
В УкраТы найбiльш перспективним для розвитку геотермально!' енергетики репоном е Закарпаття, де на гли-бинах до 6 км температури прських порщ досягають 230-275°С. Тут легко доступними е геотермальн свердлови-ни глибиною вiд 550 до 1500 м, у яких температура води на гирлi свердловини складае 40-60°С, а при глибинах до 2000 м температура зростае до 90-100°С [4, с. 31-32].
Основы важелi стимулювання розвитку вщновлюва-но! енергетики в УкраТш:
• звтьнення вiд оподаткування прибутку вiд основной' дiяльностi в сферi енергетики компанш, якi вироб-ляють електроенергю тiльки з ВДЕ;
• запровадження "зеленого" тарифу;
• зниження податку на землю для пщприемств, що використовують вщновлювальну енергетику;
• звтьнення вщ сплати ввiзного мита при ввезены певних титв обладнання для вщновлювано! енергетики;
• звiльнення вщ оподаткування операцiй з ввезен-ня певних титв обладнання для вщновлювально! енергетики на митну територю УкраТни [8].
"Ernst&Young" щорiчно розраховуе рейтинг кра'ш, найбiльш привабливих для швестування в альтерна-тивну енергетику. Серед краТн СНД единою крашою, що потрапляе в даний рейтинг, е УкраТна. При цьому позицп нашо! держави у цьому рейтингу дедалi змщ-нюються. На даний момент УкраТна посiдае 29 мюце у рейтингу; лiдирують Китай, США, Ымеччина, lндiя, Великобританiя, Францiя.
1нвестицп в украТнську "зелену енергетику". Протягом 2 рокiв iснування схеми "зелених" тарифiв спо-стерiгався значний приплив швестицм у цю галузь. Так, австрмська компанiя "Activ Solar", чеська компашя
"Ekotechnik Praha", KOMnaHiï "SunElectra", "Star Ua", "Ре-нтехно", "АНТ Груп", французька компанiя "Helios Strategia" активно iнвестують в сонячну енергетику на-шоТ кра'ши. У 2011 р. Украша посiла 15 мюце за обся-гами ринку сонячноТ електроенергiï у cbítí. Активний приплив жвестицм спостерiгаeться i в галузь вп"роенер-гетики. Так, нiмецька компашя "Вiндгард" будуе в^ро-електростанци у Лугансьш областi (400 МВт), "WKN Windkraft Nord AG" розробляе вп"роустановки у Криму, "Windkraft Украша" - станци на Херсонщинi. Рiвень зро-
Джерело: складено автором на основi даних з [9].
Розвиток ВДЕ в Ымеччиж. Нiмеччина стала пер-шою в свiтi крашою, де був прийнятий Закон про вико-ристання ВДЕ, згщно з яким на 20 роюв були зафксо-ванi пiльговi цiни на еколопчну електрику, яка подаеть-ся в комунальн мережi. За останнi роки Ымеччина здiйснила рiшучий стрибок у використанн ВДЕ i е мiж-народним лiдером у цiй сферк Кража е третьою у свт за потужнiстю вiтровоï енергетики (понад 31308 МВт) i другою у свт за величиною ринку сонячноТ енергетики (потужнють у 2012 р. - 32389 МВт) [1, с. 12].
Саме ця кража останшм часом мае проблему над-лишкового виробництва електроенерги, адже кiлькiсть вiтрогенераторiв i сонячних батарей завдяки активна державнiй пiдтримцi стрiмко збiльшуеться. Тому зростае попит на технологи накопичення "зелено!' енергетики". Так було розроблено проект Power to Gas: направляти надлишки електрики на виробництво газу [10]. У шмщв -BiTep, у норвежцiв - вода та гори. Концепця жвести-цмноТ угоди, полягае у тому, щоб з'еднати двi кражи лУ-ею постiйного струму, яка уможливить перепн надлишкiв вiтровоï енерги з Ымеччини до Норвеги на "зберiгання", а при потребi одержувати назад еколопчно чисту гщро-енергiю [11]. Нмецька полiтика спiвпрацi з метою розвит-ку передбачае iнвестування коштiв у кражи, що розви-ваються (наприклад, Ефiопiю, Кенiю, Намiбiю, В'етнам).
Франтя. У французькiй енергетицi починаеться нова ера. Нацiональнi збори ухвалили закон, який передбачае рiзке скорочення долi ядерноТ енергетики, посилене ви-користання ВДЕ i широкомасштабне впровадження ене-ргозберiгаючих технологiй. Найбiльшi дискуси в краТш викликала вимога до 2025 р. знизити частку АЕС у виро-бниф^ електроенерги з 75% до 50%. Атомна промисло-вють завжди була предметом нацiональноï гордости французiв. Обдiлена природною нафтою, газом i вупл-лям, Францiя в 1970-i рр. зробила ставку на розвиток ядерноТ енергетики i сьогодн мае одну з найбiльш роз-галужених в свiтi мереж АЕС: 19 станцм з 58 реакторами. Тепер частина з них мае поступитися мюцем вп"ря-кам, сонячним батареям i бюгазовим установкам [12].
Китай. За прогнозами Державного енергетичного управлжня КНР, до 2030 р. частка еколопчно чистоТ
стання потужностей вп"роелектростанцм в УкраТы у 2011 р. склав 73%, тодi як такий показник в Свроп ста-новив лише 11% [7, с. 37].
За останн 10 роюв доля ВДЕ у загальному енерго-балансi Украши майже не змжилась, а у розвинених кражах зросла у 1,5 рази. (табл. 1). Украша та iншi кражи св^у повиннi брати приклад з краж з найбiльшою часткою ВДЕ у загальному виробництвi електроенерги (близько 100%). Це Норвегiя, lсландiя, Парагвай, Алба-нiя, Ефiопiя, Киргизiя, Намiбiя, Таджикистан та Конго.
енергетики в CTpyKTypi споживання енерги складе 50%. КНР на даний момент займае перше мюце в cbítí за обсягом жвестицй в сферу ВДЕ, випередивши Нмеч-чину i США [13].
США. вДе в США склали 12% вiд загального обсягу виробництва енерги (табл. 1). США е четвертим за величиною виробником гщроелектроенерги в cbítí пюля Китаю, Канади та Бразили. Гранд-Кyлi е 5-ю за величиною ГЕС в cbítí. Техас мщно утвердився в якостi лщера у розвитку вiтроенергетики, далi йдуть Айова i Калiфо-рнiя. Гейзери в ^вшчнш Калiфорнií е найбтьшим комплексом з виробництва геотермально!' енерги у cbítí. Найбтьшою в cbítí сонячною тепловою електростанць ею е Ivanpah Solar Power Facility, по^жнють яко' стано-вить майже третину вае! сонячно!' теплово' енерги, що виробляеться в США. Вона займае 5 квадратних миль пустей Мохаве i складаеться з трьох 40-поверхових веж в оточены 350 тис. дзеркал [14].
Япошя виробляе близько 10% електроенерги з ВДЕ (табл. 1). Головною метою е досягнення частки ВДЕ у розмiрi 20% до 2020 р. Пдроенергетика в Япони е головною з ВДЕ, з встановленою потужнютю близько 27 ГВт i виробництвом 69,2 млрд кВт/год електроенерги. Япо-ыя е одшею з найбтьших виробнигав пдроелектроенер-гií в cbítí. Станом на вересень 2011 р. в Япони було 1198 малих ГЕС iз загальною потужнютю 3225 МВт.
За оцжкою МУстерства екологи, потен^ал тiльки прибережних вiтрових електростанцм (ВiЕС) оцiнюеться в 1600 ГВт, що в 10 разiв б^ьше, нiж сонячних, i в 100 разiв бiльше, нiж геотермальних. У прибережних репо-нах вiтри бтьш стабiльнi, розмiщyвати ВiЕС краще в мор^ не займаючи територiю берега. Згщно з даними Агентства з природних ресурав та енергетики, Япошя по потен^алу геотермальних електростанцм в 23,4 млн кВт займае трете мюце в cbítí пюля США та 1ндонези [15].
Загальна характеристика св^ових швестицш у ВДЕ. В 2014 р. жвестици у ВДЕ зросли на 21% i стано-вили 272,2 млрд дол. Зниження жвестицм у 20122013 рр. частково пояснюеться через невизначенють полiтики стимулювання в Свроп та США i зниження пщтримки в деяких кражах (рис. 1).
Таблиця 1. Частка ВДЕ в загальному обсязi виробництва електроенерги, %
№ PÍK 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
1 Украша, % 6,47 6,67 6,69 5,19 6,14 6,98 7,10 5,74 5,66
2 Нмеччина, % 9,17 10,06 11,24 13,85 14,63 16,02 16,66 20,33 22,93
3 Франтя, % 11,28 9,89 10,90 11,75 12,96 13,11 13,84 11,60 14,90
4 Китай, % 14,75 14,84 14,43 14,25 16,56 16,73 17,62 16,02 19,13
5 США, % 8,63 8,58 9,24 8,37 9,00 10,29 10,12 12,23 12,01
6 Япоыя, % 10,75 9,33 10,36 8,99 9,60 9,96 11,24 12,26 12,00
7 Авст^я, % 64,20 63,39 66,00 69,22 69,25 71,15 66,22 65,65 74,54
Рис. 1. Динамiка обсяпв iнвестицiй в "зелену енергетику", млрд дол. США
Джерело: складено автором на основi даних з [16; 17, с. 79].
1нвестицп в кра'нах, що розвиваються, зросли на 36% до 131,3 млрд дол., а в розвинених кра'нах - лише на 3% до 138,9 млрд дол. Частка швестицш кра'н, що розвиваються, збтьшилася до рекордних 49%, з яких 63% припадало на Китай. У збтьшенш швестицш в 2014 р. найбтьшу роль вщ1грав бум сонячних енерге-тичних установок у Кита' I Японп на загальну суму 74,9 млрд дол. в цих двох кражах, а також 1нвестування морських в1трових проект1в в Свроп1 на суму 18,6 млрд дол. В 2014 р. понад чверть нових швестицш у вДе (близько 73,5 млрд дол.) пшла на др1бномасштабн1 проекти. Др1бномасштабн1 сонячн1 фотоелектричн1 сис-теми поширюються по всьому св1ту, здебтьшого в кра'шах, що розвиваються, в якост1 доступно' альтернативно' централ1зованоТ мереж1. 1нвестиц1Т у ВДЕ пошири-лись на нов1 ринки: Чил1, 1ндонез1я, Кен1я, Мексика, ПАР, Туреччина, де кожна кра'на швестувала понад 1 млрд дол. у ВДЕ. Джордан, М'янма, Панама, Ф1л1пп1ни I Уругвай швестують в1д 500 млн до 1 млрд дол.
У 2014 р. у вс1х репонах св1ту спостер1галося збть-шення швестицп' у ВДЕ (рис. 2). Частка Китаю склала 31% вщ загального обсягу. 1нвестиц1Т 1нд1Т зросли до 7,4 млрд дол. 1нша частина Азп' I Океан1Т на 9% збть-шила 1нвестування до 48,7 млрд дол. 1нвестицп в Свро-п1 виросли менш, н1ж на 1%, до 57,5 млрд дол. США вклали на 7% бтьше - 38,3 млрд дол., однак значно нижче небувало високого р1вня 2011 р. 1нвестици решти Американського рег1ону (за винятком Бразилп' та США) зросли на 21% до 14,8 млрд дол. Близький Схщ I Африка також зазнали збтьшення швестицш з 8,7 млрд дол. в 2013 р. до 12,6 млрд дол. в 2014 р. [17, с. 80-81].
В 2014 р. ТОП-10 нацюнальних iнвесторiв скла-дався з чотирьох кра'н, що розвиваються, I шести розвинених кра'ш. На Китай припадало 30% свппвих швес-тиц1й у ВДЕ (83,3 млрд дол.). Дал1 йдуть США (38,3 млрд дол.), Япон1я (34,3 млрд дол.), Великобри-тан1я (13,9 млрд дол.), Ымеччина (11,4 млрд дол.), Канада (8 млрд дол.), Бразил1я (7,6 млрд дол.), Iнд1я (7,4 млрд дол.), Нщерланди (6,5 млрд дол.), П1вденна Африка (5,5 млрд дол). Найбтьш значне зростання в доларовому екв1валент1 в1дбулося в Кита''' - на 20,7 млрд дол. по вщношенню до 2013 р. Нщерланди I Бразил1я показали найбтьший вщсоток зб1льшення: зростання бтьше, нж в три рази до 6,5 млрд дол. у Нщерландах, I майже в два рази до 7,6 млрд дол. у Бразилп. Чист1 швестицп' у ВДЕ вже п'ятий р1к посп1ль (у 2014 - 242,5 млрд дол.) переважають над викопними видами палива (132 млрд дол.).
У 2014 р. на Китай припадало 83,3 млрд дол. св1то-вих швестицш у ВДЕ, що в два рази бтьше за США. У широкомасштабних проектах енерпя в1тру зберегла лщерство, залучивши 37,9 млрд дол. в пор1внянн1 з 29,7 млрд дол., як залучен в сонячну енергетику. У сектор! сонячно''' енергетики швестицп' в мал1 сонячн1
фотоелектричн установки зб1льшилися з 1,2 млрд дол. до 7,6 млрд дол. Китай залучив значш швестицп' (2,4 млрд дол.) в др1бномасштабн1 гщроенергетичы проекти. Кра'на також 1нвестувала значш суми у вели-комасштабн1 гщроенергетичы проекти, в результат! чого в цтому близько 22 ГВт нових гщроенергетичних потужностей було введено в експлуатац1ю протягом року, б1льшою частиною з яких були проекти з потужнь стю б1льше 50 МВт.
США, як I ранше, е найб1льшим 1ндив1дуальним шве-стором серед розвинених кра'н. З точки зору тип1в ф1-нансування, венчурний кап1тал I приватний кап1тал в сонячну енергетику збтьшилися до 1,3 млрд дол. 1нвести-ц1! в сонячну енергетику збтьшились на 76% до 5,9 млрд дол., а у енерпю в1тру - зменшилися в два рази до 6,9 млрд дол. Фшансування було вщкладено через неви-значен1сть з приводу продовження податкового кредиту.
Япошя не вщстае в1д США з обсягом швестицш на суму 34,3 млрд дол. Близько 82% вщ загального обсягу швестицш було витрачено на др1бномасштабн1 со-нячн1 проекти.
Велика Бриташя зб1льшила швестицп' лише на 1% до 13,9 млрд дол. Енерпя в1тру е провщною для кра'ни. Сюди 1нвестують 8 млрд дол., 86% з яких п1шло на морсью проекти. 2,7 млрд дол. вклали в сонячну енергетику. Великобриташя - одна з небагатьох кра'н, що залучають швестицп' в енергю океану [17, с. 81-82].
Ымеччина збтьшила обсяги швестування на 4% до 11,4 млрд дол. I була другим провщним швестором в морськ1 в1тров1 проекти. В1троенергетика залучила в 2,5 рази бтьше, н1ж в 2013 р. 1нвестицп в сонячну енергетику зменшуються майже вдв1ч1 вже другий р1к посп1ль, що в основному пояснюеться зниженням птьгових ставок, а також власним споживанням за додаткову плату.
Канада залучила швестицш на суму 8 млрд дол., що майже на 31% бтьше в пор1внянн1 з попередым роком. Бтьшють швестицш спрямовано у великомасштабш в1тров1 I сонячш проекти в провшцп Онтарю.
Бразилiя у 2014 р. знову ввшшла в Т0П-10 кра'н, 1нвестувавши у ВДЕ 7,6 млрд дол. Енерпя в1тру скла-дала 84% в1д загального обсягу. Бюпаливо е другим за величиною сектором ВДЕ у Бразилп', куди швестували 574 млн дол. У репош, за межами Бразилп' за обсягом швестицп' у ВДЕ кра'ни були розподтеш наступним чином: Мексика (2 млрд дол.), Чил1 (1,4 млрд дол.), Уругвай, Панама I Коста-Р1ка.
1нвестицп в 1ндп виросли на 14% до 7,4 млрд дол. У сонячну енергетику фшансування збтьшилось в два рази до 3 млрд дол. I зросла дов1ра швестор1в. В1тро-енергетика залучила майже половину загального обсягу швестицш 1ндп - 3,4 млрд дол. Другим за величиною швестором в Азп' та Океанп була 1ндонез1я (1,8 млрд дол.), дал1 йдуть М'янма, Фттпши, Шрь Ланка та Та'ланд.
Рис. 2. Динамка oбcягiв iнвecтицiй в "чисту eнeргeтику" у рeгioнаx св^у за 2004-2014 рр., млрд дол.
Джерело: [17, c. 80].
HiflepnaHflM noKa3anM HaMmBMgmMM picT cepeg 10 KpaiH 3 HaM6inbi±iMMM iHBecTMLiaMM y BflE. IHBecTMLii 3pocnM 3 1,9 Mnpg gon. y 2013 p. go 6,5 Mnpg gon. b 2014 p., 6inbmicrb 3 aKMX cnpaMoBaHo b MopcbKi BiTpoBi npoeKTM.
niBfleHHa A$puKa 36epema CBoe Micqe cepefl Kpa-^mx 10 KpaiH. KpaiHa noKa3ana npMpicr iHBecTMLiM Ha 5% flo 5,5 Mnpfl gon. Ochobok ^iHaHcyBaHHa BflE e Haqio-HanbHa TeHflepHa nporpaMa. npM6nM3Ho 1,6 Mnpfl flon. (29%) 6yno BMTpaneHo Ha BiTpoeHepreTMKy, 71% - Ha coHAHHy eHepreTMKy. flpyrMM 3a BenMHMHoK iHBecTopoM b A^pwqi e KeHia (1,3 Mnpfl gon.), a noTiM AnxMp, GrMneT, Hirepia Ta TaH3aHia.
iHBecm^T 3a TMnoM TexHonoriT. IHBecTMLii b coHaHHy eHepreTMKy 3pocnM Ha 25% flo 149,6 Mnpfl flon. (55% Bcix iHBecTMLiM), y BiTpoeHepreTMKy - Ha 11% flo 99,5 Mnpfl flon. (36,8% Bcix iHBecTMLiM). PemTa 8% 6ynM cnpaMoBaH b eHepriK 3 6ioMacM Ta BiflxofliB (8,4 Mnpfl gon.), 6ionanMBo (5,1 Mnpfl gon.), Many riflpoeHepreTMKy (4,5 Mnpfl gon.), reoTepManbHy (2,7 Mnpfl gon.) i oKeaHiHHy eHeprii (0,4 Mnpg gon.). 36inbmMnocb 0iHaHcyBaHHa reoTepManb-hoi (Ha 23%) i oKeaHHHoi (Ha 110%) eHeprii. CKopoTMnMca iHBecTMLii b 6ionanMBo (Ha 8%), eHepriK 3 6ioMacM i Bigxo-giB (Ha 10%) Ta Many rigpoeHepreTMKy (Ha 17%). y 2014 p. KpaiHM, ^o po3BMBaKTbca, aK i paHime BKnagaKTb 6inb-micTb iHBecTMLiM b eHepriK BiTpy, gpi6Hy rigpo- i reoTepManbHy eHeprii, a po3BMHeHi - y Bci iHmi TexHonoriM.
BnM3bKo 90% Bcix iHBecTMLiM b coHaHHy eHepreTMKy nimnM Ha coHaHHi ^oToeneKTpMHHi cMcTeMM (134,8 Mnpg gon.), a pemTa cnpaMoByeTbca Ha coHaHHi cMcTeMM koh-qeHTpyKHoro TMny (2,5%) Ta iHmi TMnM cMcTeM (7,5%). Po3BMHeHi KpaiHM 36epernM 6inbmicTb 3a iHBecTMLiaMM b coHaHHy eneKTpoeHepreTMKy, ane ix HacTKa cKopoTMnaca go 58% 3aBgaKM cnnecKy b KMTai, aKMM iHBecTyBaB 6inb-me, Hix 25% Big 3aranbHoro o6cary. HaMKpa^oK KparnoK-iHBecTopoM b coHaHHy eHepreTMKy 6yna flnorna, Ha aKy npMnagae 23% Big 3aranbHocBiToBoro o6cary, 3a HeK cni-gyKTb CWA (19%).
Kpa^MMM iHBecTopaMM b eHepriK BiTpy 6ynM KMTaM (b ocHoBHoMy 3a paxyHoK oHiKyBaHMX cKoponeHb TapM^y), BenMKo6pMTaHia, HiMeHHMHa, HigepnaHgM, Bpa3Mnia Ta iHgia. iHmi TexHonorii BigHoBnKBaHoi eHepreTMKM noKa3a-nM KoHTpacTHi TeHgeHLii: iHBecTMLii b Many rigpoeHepreTMKy 3pocnM b po3BMHeHMX KpaiHax, ane 3HaHHo 3HM3MnM-ca b Kparnax, ^o po3BMBaKTbca; 6ionanMBo i reoTepManb-Ha eHepreTMKa 3MeHmMnMcb b po3BMHeHMX KpaiHax, ane 36inbmMnMcb b KpaiHax, ^o po3BMBaKTbca. IHBecTMLii b 6ioMacy 3HM3MnMca y Bcix KpaiHax, y tom Hac aK iHBecTMLii b eHepreTMKy oKeaHy 36inbmMnaca cKpi3b. 3a oLiHKaMM Bloomberg New Energy Finance, ^rnaHcyBaHHa BenMKMX rigpoeHepreTMHHMX npoeKTiB BBegeHMX b eKcnnyaTaLiK b 2014 p. cKnano 6nM3bKo 31 Mnpg gon. [17, c. 82].
CnopygxeHHa ycTaHoBoK gna po6oTM 3 BflE noB'a3aHe 3 nepBMHHMMM iHBecTMLiaMM, gna aKMX icHyKTb pi3Hi $op-mm 0iHaHcyBaHHa. 3k npaBMno, Ha nepmMM nnaH bmxo-gMTb 0iHaHcyBaHHa aKorocb KoHKpeTHoro npoeKTy (HanpM-Knag, cnopygxeHHa Ta eKcnnyaTaLia BiTponapKy). I±(o6 peani3yBaTM 6ygb-aKMM BflE-npoeKT, pi3Hi giMoBi oco6m HepigKo o6'egHyKTbca. BM6ip BapiaHTy 3MimaHoro $maH-cyBaHHa 3anexMTb Big TaKMX ^aKTopiB: TMny ycTaHoBKM, ii po3MipiB, a TaKox Big piBHa yMoB cTMMynKBaHHa Ha MicLi BKnageHHa iHBecTMLiM. flxepenaMM ^rnaHcyBaHHa npoeKTiB no BflE e BnacHMM KaniTan, no3MKoBMM KaniTan, gep-xaBHi cy6cMgii Ta 3MimaHe 0iHaHcyBaHHa [1, c. 13].
PerpeciMHMM aHaniß. flna gocnigxeHHa gMHaMiKM o6-cariB iHBecTyBaHHa b "3eneHy eHepreTMKy" 6yno o6paHo piHHi gaHi 3a 1990-2012 pp. HacTynHMX noKa3HMKiB ($aK-TopM, ^o MoxyTb BnnMBaTM Ha o6car iHBecTMLiM): cBiTo-bmm BBn, KinbKicTb HaceneHHa, BMKMgM CO2, cnoxMBaHHa
eneKTpoeHeprii Ha gymy HaceneHHa. OnTMManbHa perpe-cia Mae BMrnag:
Investment=27840.11-870.60*ln(CO2)+261.03*ln(GDP)-1007.79*ln(Population)+0.67*energy.
Mogenb ageKBaTHa, Bci Koe^iLieHTM e 3Hany^MMM 3 piBHeM HagiMHocTi 95%. R2=0,97. OgHaK, gna Mogeni xa-paKTepHa HaaBHicTb reTepocKegacTMHHocTi Ta aBToKopenaLii. nicna 3acTocyBaHHa 3BaxeHoro MHK oTpMMaHo HacTynHy Mogenb:
InvestmentW=27436.75*x0+248.08*logGDPW-921.78*logCO2W-934.45*logPopulationW+0.68*energyW.
3acTocyBaHHa y3aranbHeHoro MHK He gonoMorno no-36yTMca Big aBToKopenaLii, ocKinbKM icHye aBToKopenaLii bm^mx nopagKiB (3a KpMTepieM BpoMma-Hog^ipi 3 piBHeM HagiMHocTi 95% icHye aBToKopenaLia n'aToro nopagKy). flna nepeBipKM e^eKTMBHocri Mogeni 6yno no6ygoBaHo nporHo3M Ha 2013-2014 pp. 3 noxM6KoK RMSPE, ^o cTa-HoBMTb 11,27%.
flna nepeBipKM HaaBHocTi ce3oHHMX KonMBaHb bmkopm-cTaeMo KBapTanbHi gaHi o6cariB iHBecTMLiM b "3eneHy eHepreTMKy" 3a nepiog 3 nepmoro KBapTany 2004 p. no TpeTiM KBapTan 2015 p. no6ygyeMo perpeciK 3anexHocTi o6cariB iHBecTMLiM y BflE Big TaKMX ^aitropiB: t - TpeHgo-bmm KoMnoHeHT; s1, s2, s3 - ^iKTMBHi 3MiHHi gna nepmoro, gpyroro Ta TpeTboro KBapTaniB BignoBigHo. MeTBepTMM KBapTan BBaxaeTbca 6a3oBMM. OLiHMBmM gaHy perpeciK 3a gonoMoroK MHK Ta nepeBipMBmM rinoTe3y npo 3Hany-^icTb Koe^iLieHTiB, oTpMManM Mogenb
Investment= 17.37+1.33*t-9.87*s1+2.06*s2-3.28*s3, b aKiM 3Hany^MMM e nMme Koe^iLieHTM ßQ, b1 Ta ß2, ^o noKa3ye 3anexHicTb Mix o6caroM iHBecTyBaHHa b "HMcTy" eHepreTMKy, TpeHgoM Ta ^iKTMBHoK 3MiHHoK gna nepmoro KBapTany. O6car iHBecTMLiM y nepmoMy KBapTani 3aBxgM 3MeHmyeTbca, Ha ^o BKa3ye Big'eMHe 3HaneHHa Koe^iLieHTy.
3acTocyBaHHa nnMHHMX cepegHix, eKcnoHeHLianbHoro 3rnagxyBaHHa Ta MeTogy XonTa-BiHTepca gna gocni-gxeHHa o6cariB iHBecTyBaHHa b "3eneHy eHepreTMKy" gae 3Mory oTpMMaTM nporHo3M, npM aKMX noxM6Ka RMSPE cTaHoBMTb Big 14% go 18%. Cepeg ycix moxtimbmx TpeH-giB HaMToHHimMM npomo3 MoxHa oTpMMaTM, no6ygyBaBmM norapM^MiHHMM TpeHg, npM aKoMy noxM6Ka RMSpE cTaHoBMTb 6nM3bKo 13%. noxM6KM He3HaHHi, to6to gaHy pe-rpeciMHy Mogenb Ta iHmi MeTogM MoxHa 3acTocoByBaTM gna nporHo3yBaHHa MaM6yTHboi gMHaMiKM o6cariB iHBecTMLiM y "HMcTy eHepreTMKy".
Bmchobkm Ta nepcneKTMBM noganbrnux po3po6oK y цboмy Hanp^MKy. 3HaHHe 3pocTaHHa KinbKocTi HaceneHHa y nnaHeTapHoMy MacmTa6i Ta HepiBHoMipHe nigBM-^eHHa piBHa go6po6yTy y pi3HMX KpaiHax cBiTy, cTBopKe HaranbHy npo6neMy y cBiToBiM c^epi eHepro3a6e3neneH-Ha. BMHMKae MoxnMBicTb noaBM eHepreTMHHoi KpM3M. TaKi TeHgeHLii 3HaHHo BnnMBaKTb Ha eKoHoMiKy KpaiH, aKi npM noTyxHoMy BMpo6HMHoMy noTeHLiani He cnpoMoxHi 3ago-BonbHMTM eHepronoTpe6M 3a gonoMoroK BnacHMX TpagM-LiMHMX eHeproHociiB. flaHa cMTyaLia e xapaKTepHoK gna GBponeMcbKoro CoK3y. flna nigTpMMKM eKoHoMiHHoro 3po-cTaHHa i go6po6yTy perioHy Heo6xigHo 3a6e3nenyBaTM 6e3nepe6iMHMM gocTyn go eHepropecypciB, ^o crano oc-hobhok npMHMHoK nepeopieHTaLii eHepreTMHHoi noniTMKM GC y HanpaMKy po3BMTKy Ta BMKopMcTaHHa anbTepHaTMB-hmx gxepen eHeprii [18, c. 54].
Ha napM3bKiM KniMaTMHHiM KoH^epeHLii 30 nMcronaga 2015 p. 100 i3 195 KpaiH-yHacHMKiB nigTpMManM pimeHHa npo nepexig go 2050 p. Ha cToBigcoTKoBe BMKopMcTaHHa BflE. 3a nporHo3aMM rno6anbHoi pagM 3 BiTpoeHepreTMKM, go 2030 p. BiTpoBa eHepreTMKa cboimm 6epexHMMM gna
шмату технолопями забезпечить вщ 15 до 17,5% зага-льносвппвого попиту на електроенергiю. Використання берегово! i морсько! вiтроенергетики е важливою скла-довою загальносвiтових зусиль по уповтьненню процесу змiни клiмату. У Нмеччиы здiйснюються заходи, спрямо-ван на бiльш ефективне використання енергосистем за рахунок контролю температури. Дана модерыза^я дозволить перетворити юнук^ енергомережi в так званi Ытелектуальы системи. Прогнозуеться, що до 2020 р. потужнють морських вiтропаркiв у Свроп досягне 40 гВт i покрие 4% попиту Свросоюзу на електроенергю.
З часом фотогальванiчнi технологи знайдуть актив-не застосування в рiзних сферах життя. Акуратний зов-нiшнiй вигляд, екологiчнiсть вироблено! енерги i можли-вiсть ефективного затшення нерозривно пов'язанi у цих системах. Гнучк сонячнi батаре'!, що пропонуються у виглядi кристалiв або тонкоплiвкових елементiв, вщкри-вають величезнi можливост для застосування. Значнi перспективи мае використання сонячно! енерги для охолодження повп"ря. У нинiшнiй час на ринку е факти-чно лише потужн системи з холодопродуктивнiстю вщ 50 до 100 кВт для кондицюнування повiтря, наприклад в ушвермагах, офiсних будiвлях. Серiйне виробництво малих систем з холодопродуктивнютю в дектька кВт для односiмейних котеджiв i мансард знаходиться в зародковому стаж. Дослщження показали, що до 2050 р. близько 15% европейсько! потреби в електроенерги може бути забезпечено гелюелектростан^ями, розта-шованими в ^вшчнш Африцi i на Близькому Сходк
У eвропi застосування твердо!' бюмаси як енергоно-сiя неухильно активiзуеться, оскiльки це е головним еле-ментом в досягненнi до 2020 р. цтей европейсько!' енер-гетично! полiтики. У 2013 р. був запущений проект BIOEUPARKS з метою надати розвитку цього сектору додатковий iмпульс. Головне завдання даного проекту -розробка протягом 36 мюя^в методологи створення, управлЫня та розвитку в европейських заповедниках невеликих теплових або теплофкацшних установок (до 1 МВт) i коротких ланцюжгав постачань бюмаси (до 50 км).
Освоення енерги морських течш все ще перебувае на раннш стади розвитку i залишаеться вдвiчi дорожче в порiвняннi з технологiями для морських в^рових еле-ктростанцiй. Однак у майбутньому морська гщроенер-гетика, ймовiрно, зможе внести бiльш вагомий внесок у розвиток глобального енергозабезпечення.
У порiвняннi з досить розвиненим ринком сонячно! та вп"рово! енерги сектор геотермально! енергетики в бага-тьох репонах ттьки формуеться. До основних цтей освоення глибинно! геотермально! енерги вщносяться мiнiмiзацiя помилок у ходi геологорозвiдки i забезпечен-ня рацюнально! розробки природних ресурсiв з метою зниження в майбутньому Ывестицшних ризигав та досяг-нення за рахунок цього бтьш активного виходу на ринок.
Стратепчними напрями Ывестування альтернативно! енергетики в контекст розвитку свiтовоï економiки виступають, зокрема: Ывестицшне забезпечення науко-во-технiчного супроводження розвитку нових технолопй одержання енерги iз вiдновлювальних джерел; фшан-сування дослщжень використання альтернативних джерел згщно з наявним технiчно-досяжним потен^а-
лом; TexHiKO-eKOHOMi4Ha оц^ка використання високоте-хнологiчного обладнання; фiнансова пiдтримка науко-во-дослщних установ, якi займаються дослiдженнями у сферi альтернативно! енергетики, пiльгове кредитування для компашй-виробнигав обладнання, що виробляють енергiю з ВДЕ, а також енергетичних компанш, що пра-цюють на альтернативних джерелах енергi! [19, с. 79].
Щоб ставити масштабы завдання i освоювати новi ринки, необхщно мiжнародне спiвробiтництво i активне Ывестування у ВДЕ всiма кра!нами свiту. Використання ВДЕ у свппвому масштабi е важливим кроком на шляху до стабтьного майбутнього всього людства.
Список використаних джерел
1. "Зелёная энергетика" - уже сегодня, но с расчётом на завтра: [брошюра] / Немецкое энергетическое агентство (dena). - Нютеталь, Ымеччина: Silber Druck oHG, 2013. - 36 с.
2. Kharlamova G. The energy component of the environmental security: Ukraine in the mirror / G. Kharlamova // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics. - 2015. - №1(166). -с. 72-79. DOI: dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/166-1/11.
3. Носенко Ю. В1троенергетика - практичш аспекти i перспективи / Ю. Носенко // Агробiзнес сьогодш. - 2012. - Очень, №1-2. - С. 42-44.
4. П'вняк Г.Г. Альтернативна енергетика в УкраТш: [монография] / Г.Г. Пгвняк, Ф.П. Шкрабець; Нац. прн. ун-т. Д.: НГУ, 2013. - 109 с.
5. Розвиток бюенергетики в свт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://newecolife.com.ua/news/229-rozvitok-boenergetiki-v-svt.html.
6. Масленникова И.С. Экологический менеджмент и аудит: [учебник и практикум для академического бакалавриата] / И.С. Масленникова, Л.М. Кузнецов. - М.: Издательство Юрайт, 2016. - 328 с.
7. Лавренчук В.А. "Зелеш" Ывестицм: укра'шсью реалп ринку альтернативно! енергетики / В. Лавренчук // 1нвестицп: практика та досвщ. - 2012. - №22. - С. 35-38.
8. Проект Нацюнального плану дм з вщновлювано'!' енергетики до 2020 року [Електронний ресурс] / Державне агентство з енергоефективност та енергозбереження Укра'ни. - Режим доступу: http://saee.gov.ua/documents/NpdvE.pdf.
9. Сайт Свггового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldbank.org/.
10. Power to Gas: Нгмцг навчились виробляти газ з вггру [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dw.com/uk/power-to-gas-нiмцi-навчились-виробляти-газ-з-вiтру/a-16898226.
11. NordLink: Норвепя стане "акумуляторною батареею" Ымеччини [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dw.com/uk/nordlink-норвегiя-стане-акумуляторною-батареею-нiмеччини/a-18257783.
12. Франция дала старт экологическому повороту в энергетике: долю АЭС снизят на треть [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ecology.unian.net/alternativeenergy/1105243-frantsiya-dala-start-ekologicheskomu-povorotu-v-energetike-dolyu-aes-snizyat-na-tret.html.
13. Альтернативная энергетика в Китае: изучение опыта [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://radiotochka.kz/3051-.html.
14. World's Biggest Solar Power Plant Opens [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://efergy.com/blog/worlds-biggest-solar-power-plant-opens/#.
15. Японская энергетика "зеленеет" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ng.ru/energy/2014-10-14/15_japan.html.
16. Global trends in clean energy investment, October 2015 [Електронний ресурс] / Bloomberg New Energy Finance. - Режим доступу: http://about.bnef.com/content/ uploads/sites/4/2015/10/2015-10-08-Clean-Energy-Investment-Q3-2015-factpack.pdf.
17. Renewables 2015. Global status report / Renewable Energy Policy Network for the 21st Century. - Париж, Франтя: REN21 Secretariat, 2015. - 251 с.
18. Данилова Н. Змша полгтики державного регулювання европей-ського ринку альтернативних джерел енерги! пщ впливом сучасних тенденцш мТжнародноТ конкуренцп / Н. Данилова // Вюник Ки'вського нацюнального ушверситету iм. Тараса Шевченка. Серiя: Економка. -2014. - №10(162). - с. 54-58. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/162-9/9.
19. С'вцька С.П. Стратепчш напрями Ывестування альтернативно!' енергетики в контекст розвитку нацюнально!' економки / С. П. СЫцы<а // Молодгжний економТчний дайджест. - 2014. - № 1(1). - С. 76-80.
Надшшла до редакцп 05.12.15
О. Черняк, д-р экон. наук, проф., Я. Фаренюк, экономист
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ИССЛЕДОВАНИЕ ОБЪЕМОВ ИНВЕСТИРОВАНИЯ В "ЗЕЛЕНУЮ ЭНЕРГЕТИКУ" МИРА
Статья содержит результаты изучения современного опыта ведущих стран мира в развитии возобновляемых энергетических технологий. Приведена классификация возобновляемых источников энергии. В статье были исследованы современные тенденции и перспективы развития ветроэнергетики, солнечной энергетики, гидроэнергетики, биоэнергии и геотермальной энергии. Авторами были проанализированы различные национальные стратегии привлечения инвестиций в "зеленую" энергетику. Составлен рейтинг 10 стран с крупнейшими инвестициями в альтернативную энергетику. Исследованы инвестиции развитых стран и развивающихся
стран в зависимости от типа возобновляемых источников энергии. Построена модель для исследования и прогнозирования инвестиций в возобновляемую энергетику на основе ежегодных данных за период 1990-2012 годов. Также были применены такие методы, как скользящее среднее, экспоненциальное сглаживание, метод Холта-Винтерса и различные типы трендов на основе квартальных данных за 2004-2014 года.
Ключевые слова: альтернативная энергетика, возобновляемые источники энергии, инвестиции, "зеленая энергетика", регрессионный анализ.
О. Chernyak, Doctor of Sciences (Economics), Professor, Y. Fareniuk, Economist
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
RESEARCH OF GLOBAL NEW INVESTMENT IN RENEWABLE ENERGY
This article contains results of studying experiences of the leading countries in renewable energy technologies' development. The classification of renewable energy was presented. In this article we investigated modern trends and prospects of wind power, solar energy, hydropower, bioenergy and geothermal energy. Authors analyzed different national strategies for attracting investments in "green" energy. Rating of the 10 countries with the largest investments in alternative energy was presented. Authors researched investments in developed countries and developing countries, depending on the type of renewable energy. A model for research and forecasting of investment in renewable energy based on annual data for the period 1990-2012 years was built. In addition, authors used methods such as moving average, exponential smoothing, Holt-Winters method and different types of trends based on quarterly data for 2004-2014 years.
Keywords: alternative energy, renewable energy, investment, "green energy", regression analysis.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015; 12(177): 68-73
УДК 339.98:32.019.52
JEL: F59, O57
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12/9
О. Чугаев, канд. екон. наук, доц.
Кшвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, Кив
ВИМ1РЮВАННЯ СИЛИ ЕКОНОМ1ЧНОГО 1М1ДЖУ КРА1Н СВ1ТУ
Охарактеризован результати вимiрювання економ/'чно/ складово/ iмiджу кра/н снуючими методами. Запропоно-вано новий метод вимiрювання на основi вебометричного пдходу 1'з використанням даних пошукового нтернет-сервсу, визначен/' його переваги та недолки. Оцнено рiвень поширеностi позитивно/ i негативноi економiчноl нфор-маци про кра/ни, проведене порiвняння 1'з часткою кра/н у свтовому валовому продукта
Ключовi слова: економiчна сила, iмiдж кра/ни, бренд кра/ни.
Вступ. Поряд з об'ективними економмчними показ-никами кожна краТна в свщомосл людей надтяеться тими чи Ышими характеристиками TT економки. Наскть-ки економiчно привабливою, справедливою та успш-ною виглядае кратна у свщомосп власних та Ыоземних громадян характеризуе TT економiчний iмiдж. ВЫ е скла-довою загальноТ сили iмiджу (soft power) краТн.
Остання характеризуе впливовють краТни завдяки позитивному ставленню населення св^у та керiвникiв Ыших краТн також до TT зовншньоТ полiтики та полiтич-ного устрою (полiтична складова), культурних досяг-нень та сусптьних цшностей (культурна складова) то-що. КраТна, яка володiе привабливим iмiджем мае 6i-льше шанав залучати iншi краТни до мiжнародноT коо-перацiT на своТх умовах, мiнiмiзуючи витрати безпосе-редньо на переговори. В свою чергу, позитивний еко-номiчний iмiдж допомагае краТн експортувати своТ то-вари та послуги за кращими цшами, залучати Ывестицп та кредити на кращих умовах, залучати Ыоземш або утримувати власнi квалiфiкованi кадри, вести переговори щодо економiчноT iнтеграцiT.
На нашу думку, сила економiчного iмiджу (soft economic power) - це поняття близьке до власне еко-номiчного iмiджу та бренду краТни. Але сила економiч-ного iмiджу характеризуе не тiльки позитивне враження про економiчний стан, економiчну полiтику, справедли-вiсть економiчноT моделi краТни вщносно негативних вражень про неТ (як економiчний iмiдж). Вона також вь дображае й ступiнь поширеност iнформацiT про краТну порiвняно з Ышими краТнами. Тому, наприклад, велика i вiдома краТна з помiрно позитивним iмiджем може бути сильншою, привабливiшою i впливовiшою за краТну з дуже позитивним iмiджем, але лише у свщомосл вузь-кого кола оаб. Бренд краТни пов'язаний iз вартiсною оцiнкою переваг iмiджу краТни, якi дозволяють Тй бути економiчно успiшнiшою. Вважаеться, що потужний на-
цюнальний бренд е конкурентною перевагою краТни [1]. Вс три поняття вщображають переважно економiчну Ыформацю останнього часу, але залежать й вщ подiй у бiльш давньому минулому.
Проте абстрактний характер цих понять обумовлюе рiзноманiття пiдходiв до Тх вимiрювання. Вiдповiдно, за рiзними методами не обов'язково тi самi краТни можуть опинитися у лщерах за привабливiстю Тх економiки, наприклад, для споживачiв, iнвесторiв, туристов або держа-вних службовцiв, вщповщальних за економiчну полiтику.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Оцн кою економiчного iмiджу, його сили та привабливост бренду краТн займаються як окремi дослiдники, так i спецiалiзованi установи та корпораци. Наведемо декь лька прикладiв результатiв Тх дослщжень.
1ндекс брендiв краТн (Country Brand Index) компанп FutureBrand базуеться на опитуванн експертiв або часто подорожуючих з метою бiзнесу або вщпочинку [2, с.7]. Дослiдженi ними краТни подтяються на:
• звичайн краТни, що мають iмiдж прше середньо-го за критерiями статус та досвщ (наприклад, Росiя (31-е мюце), Бразилiя (43-е), Польща, lндонезiя, 1ран, УкраТна (74-е передостанне мюце), Нiгерiя);
• статуснi краТни, чий iмiдж пов'язаний з системою цЫностей, якiстю життя та потенцiалом бiзнесу (лише Бельгiя, Катар та Бахрейн);
• досвщчеы краТни, чий iмiдж пов'язаний iз спад-щиною i культурою, туризмом та походженням товарiв (наприклад, lспанiя, Китай (28-е), ^я (50-е), Сгипет, Мексика);
• краТни-бренди, що мають iмiдж краще середньо-го за критерiями статусу i досвiду [1, с.7, 42-46], - з 75 охоплених краТн лише 22 краТни мають позитивний бренд, що надае Тм конкуренты переваги при вибор^ куди поТхати, з ким мати бiзнес тощо [2, с.5].
© Чугаев О., 2015
