CC BY
16
О.О. Литвак, О.Я. Гирявенко*, Л.В. Дем'яненко*
в1дновлення функц1онально1 здатност1 ясчникш у пооперац1йний пер1од у ж1нок 13 синдромом
пол1К1Стозних яечник1в
ДУ «Науково-практичний центр профыактичног та кл^тчног медицини» ДУС *Украгнсъкий науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацИ ендокринних органов 1 тканин МОЗ Украгни, Кигв
ВСТУП
На ™ будь-яких патолопчних стаыв в органiзмi людини можуть вiдбуватися зсуви у системi пере-кисного окислення лiпiдiв (ПОЛ) iз перенапругою антиоксидантного захисту та переважанням окис-но'Г деструкцп, що попршуе перебiг патологiчного процесу [1-3].
Синдром полшстозних яeчникiв (СПКЯ) за сучасними уявленнями розглядають як поли етюлопчне та полiсимптомне захворювання, що обумовлюе рiзнi форми структурних, фермента-тивних i метаболiчних порушень i у центральному, i у периферичному вщдшах репродуктивной системи [5, 6]. 1снуе велика кiлькiсть праць, при-свячених вивченню участi вiльнорадикального, перекисного окислення лт^в у формуваннi та розвитку рiзних патологiчних станiв, але дослщ-жень даних процесiв на ™ СПКЯ бракуе, хоча очевидно, що з'ясування цих питань може допо-могти у пщвищенш ефективносп комплексно''' вщновлювально''' терапп жiнок iз СПКЯ пiсля х^ рургiчного етапу л^ування.
Мета роботи - вивчення стану оксидантно''' системи та з'ясування його ролi у розвитку СПКЯ, оцшка ефективностi кверцетину у корекци лiпопероксидацГ'' у жiнок iз СПКЯ.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Пiд нашим спостереженням були 80 жшок iз СПКЯ, яким через неефективнiсть гормонотерапп було проведено хiрургiчне лiкування. В уах пацiенток хiрургiчне втручання проведено в обсязi каутеризацП' яечникiв лапароскотчним доступом. Середнiй вiк обстежених становив 27,4±0,5 року, термiн попереднього л^ування - 2-5 рокiв.
Для оцшки стану прооксидантно'' системи дослiджено вмкт стабiльного метаболiту активного кисню - перекису водню та продуклв ПОЛ
(тромбоксану В2, лейкотрiену С4, дiенових кон'ю-гатiв - ДК, малонового дiальдегiду - МДА) за за-гальноприйнятими методиками [8, 9]. Ц продукти визначали як у кровi на момент операци, на 7-й день, через 1 i 3 мк. по операци, так i в тканинах яечникiв (оболонц та корковiй речовинi) пiд час хiрургiчного втручання.
Контрольну групу склали 10 жшок репродуктивного вку, яким оперативне втручання було проведено у зв'язку з наявнктю параоварiально''' (20 пацкнток) кiсти. Згоду на отримання бюпсшного матерiалу у пацкнток було отримано.
Для визначення ефективносп застосування кверцетину як засобу корекци стану липоперок-сидацГ'' у пооперацшний перiод обстежено 80 ж^ нок iз СПКЯ, розподiлених на двi групи: основну -37 жшок, як у пооперацiйний перюд отримували кверцетин по 0,5 мг на 1 кг маси тта протягом 3 мк., i групу порiвняння - 43 жiнки з СПКЯ, як у пооперацiйний перюд не отримували додатково вщновлювально''' терапи протягом 3 мiс.
Отриманий цифровий матерiал обробляли за допомогою методiв статистичного аналiзу [10].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Показано, що у жшок iз СПКЯ вмкт продук^в ПОЛ як у кров^ так i в тканинах яечникiв було вiро-гiдно збiльшено у середньому вдвiчi.
Порiвняльний аналiз вмiсту перекису водню у дослщжуваних матерiалах показав, що у хво-рих iз СПКЯ найбтьше пiдвищення його рiвня було у корковш речовинi яечникiв, де ктьккть Н2О2 у 2,2 разу була бтьшою, нiж у контролi, що свiдчить про посилення окисних процеав за СПКЯ. Попри те, що абсолюты значення вмкту Н2О2 були найбiльшими в оболонцi, штенсифи кацiя окисних процесiв активнiше вщбувалася у корковiй речовинi яечникiв.
Таблиця 1
Вмкт Н2О2 i продуктiв перекисного окислення лiпiдiв у кровi жiнок iз СПКЯ у динамiцi лiкування (М±т)
Основна група (п=37) Група порiвняння(п=43)
Показник перед термш по операцГГ перед термш по операцГГ
опера-цкю 7-й день 1 мк. 3 мк. опера-цкю 7-й день 1 мк. 3 мк.
Н2О2 2,52±0,60 2,32±0,45* 1,66±0,03** 0,81±0,01** 2,49±0,01 2,42±0,05 2,08±0,35 1,38±0,02
ДК, мкмоль/л 10,8±0,6** 10,2±0,2** 9,8±0,2** 9,6±0,4** 15,6±0,42 12,2±0,35 11,3±0,33 10,3±0,25
МДА, мкмоль/л 9,2±0,8* 7,6±0,2** 6,25±0,3** 3,8±0,5** 9,8±0,9 6,25±0,08 5,12±0,18 4,8±0,13
Тромбоксан В2, нмоль/мг 0,43±0,03 0,40±0,03 0,38±0,01* 0,33±0,01* 0,48±0,03 0,40±0,02 0,39±0,01 0,39±0,01
Лейкотр1ен С4, пмоль/мг 0,49±0,06 0,45±0,03* 0,38±0,01** 0,26±0,01** 0,50±0,02 0,48±0,01 0,42±0,03 0,48±0,01
Примтка: в'рог'днкть рiзницi з групою пор'1вняння * - р<0,05; ** - р<0,01.
Аналiз рiвнiв ДК та МДА показав Тх збiльшення практично однаковою мiрою (в 2-3 рази) як у тканинах яечниюв, так i в кровi хворих на СПКЯ порiвняно з контролем.
Результати оцшки стану ферментативноТ ланки окислення засвщчили збiльшення рiвнiв тромбок-сану В2 i лейкотрieну С4 у 2,0-2,4 разу як у тканинах яечниюв, так i в кровi хворих iз СПКЯ. Причому в корковш речовинi яeчникiв вiдбувалося накопи-чення тромбоксану В2, а в Тх оболонц та у кровi -лейкотрieну С4.
З огляду на отриман данi для вщновлення функцюнальноТ здатностi яeчникiв ми спробували застосувати у пооперацшний перiод кверцетин, якому властивi вазодилятаторна дiя антиокси-дантна активнiсть, здатнiсть шактивацп втьних радикалiв i стабЫзацп клiтинних мембран.
Аналiз ефекту кверцетину на штенсивнкть ПОЛ у кровi показав, що вiн нормалiзуe вiльнорадикальнi реакцп, запоб^аючи надмiрному впливу агресив-них недоокислених продук^в на структури м^о-хондрш клiтин яeчникiв, сприяючи збереженню Тх анатомiчноТ цiлiсностi та розвитку репаративних процеав по операцп, тобто створюючи сприятливi умови для перебiгу нормального енергетичного обмшу в пошкодженому яечнику (табл. 1).
Встановлено, що у динамщ спостереження пк-ля хiрургiчного лiкування в обох групах вщбувалося зниження показникiв ПОЛ, але в основнш групi воно було бтьш вираженим i вiрогiдним, у груп порiвняння цi змiни не було статистично пщ-тверджено.
ВИСНОВКИ
1. Посилення неферментативного та ферментативного окислення лт^в погiршуe функ-цiональну здатнкть яeчникiв, пошкоджуючи Тх функцiонально активы структури та сприяючи ппоксичному стану внаслщок накопичення продуктiв iз вазоконстрикторною дieю.
2. Застосування у пооперацшний перюд кверцетину забезпечуе зниження штенсивносп перекисного окислення лiпiдiв, що сприяе вiдновленню гормонального балансу та полт-шуе ефективнiсть хiрургiчного лкування жiнок iз СПКЯ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Овсянникова Т.В. Синдром поликистозных яичников как причина нарушения репродуктивной функции // Рус. мед. журн. - 2001. - № 1. - С. 7-1.
2. Сагач В.Ф. Лейкотриены и сердечно-сосудистая система // Пат. физиолог. и эксперимент. терапия. -1986. - № 1. - С. 84-89.
3. Барабой В.А., Орел В.Е., Карнаух И.М. Перекисное окисление липидов и радиация. - К.: Наукова думка, 1991. - 256 с.
4. Гаврилова В.Б., Мишкорудная М.И. Спектрофото-метрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови // Лаборат. дело. -1983. - № 3. - С. 33-36.
5. Сотникова Е.Л. и др. Синдром поликиспюзных яичников: вопросы пгенеза // Журнал акуш. и гинек. -1998. - № 3. - С. 36-40.
6. Атаниязова О.А. Современное представление о патогенезе, диагностике и лечении синдрома поликиспюзных яичников // Акушерство и гинекология. - 2013. - № 6. - С. 9-12.
CTATTI
РЕЗЮМЕ
Восстановление функциональной способности яичников в послеоперационный период у женщин с синдромом поликистозных яичников Е.О. Литвак, Е.Я. Гирявенко, Л.В. Демьяненко
В статье приведены результаты исследования влияния кверцетина на состояние перекисного окисления липидов у женщин, прооперированных по поводу синдрома поликистозных яичников. Показана эффективность препарата в плане улучшения функционирования яичников.
Ключевые слова: синдром поликистозных яичников, перекисное окисление липидов, лечение.
SUMMARY
Ovarian functional recovery in the postoperative period in women with polycystic ovary syndrome О. Litvak, О. Giryavenko, L. Demyanenko
The effect of quercetin on the state of lipid peroxidation in women who underwent surgery for polycystic ovary syndrome was studied. The preparation effectiveness in terms of improving the functioning of the ovaries is shown.
Key words: polycystic ovary syndrome, lipid peroxidation, treatment.
Дата надходження до редакцп 11.08.2014 р.
